EnglishНа русском

Ефективна економіка № 2, 2015

УДК 338.22

 

К. І. Кириченко,

асистент кафедри управління, Сумський державний університет

 

ДЕРЖАВНІ ІНСТРУМЕНТИ КОМПЛЕКСНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІО-ЕКОНОМІКО-ПОЛІТИЧНОГО СТАНУ ДЕРЖАВИ

 

K. I. Kyrychenko,

Assistant of Management Department, Sumy State University

 

PUBLIC INSTRUMENTS OF INTEGRATED SOCIO-ECONOMIC AND POLITICAL CONDITION OF THE STATE

 

У статті розглянуто інструменти державного регулювання, які спроможні здійснити комплексний вплив на соціо-економіко-політичний стан України. З’ясовано, що одночасний вплив на соціальну, економічну та політичну сфери функціонування держави спроможні здійснити тільки інструменти монетарної, податкової, інвестиційно-інноваційної, зовнішньоекономічної та освітньої політик. Встановлена необхідність одночасного регулювання соціальної, економічної та політичної сфер розвитку України, оскільки  концентрація на одному векторі функціонування держави не дає бажаного синергетичного ефекту, який би забезпечував сталий розвиток України. Отримані результати дослідження доводять необхідність перегляду  державними органами законодавчої та виконавчої влади в Україні  механізмів використання тих інструментів впливу, які забезпечують інтегральний ефект соціальної, економічної та політичної складових розвитку держави. Розроблено систему заходів розвитку України в межах одночасного впливу державних інструментів на соціо-економіко-політичний стан країни.

 

The article targets instruments of state regulation that are capable of producing a complex impact on the socio-economic and political situation in Ukraine. It is established that only instruments of monetary, taxation, investment-innovative, foreign economic and educational policies can make a simultaneous impact on social, economic and political spheres of the state functioning. The necessity of simultaneous regulation of social, economic and political spheres of development of Ukraine is defined, because the concentration on one vector of state functioning does not provide the desired synergetic effect that would ensure sustainable development of Ukraine. The obtained results of the research prove the necessity of reviewing by state bodies of legislative and executive authorities in Ukraine the mechanisms for use of those instruments of influence that may provide an integral effect on social, economic and political components of the state development. The system of measures for the development of Ukraine in frames of simultaneous impact of state instruments on the socio-economic and political situation of the country is developed.

 

Ключові слова: соціальна сфера, економічна сфера, політична сфера, соціо-економіко-політичний стан країни, державна політика, інструменти державного впливу.

 

Keywords: social sphere, economic sphere, political sphere, socio-economic and political state of the country, state policy, instruments of state influence.

 

 

Постановка проблеми. Підвищення інтенсивності процесів реформування України та збільшення ефективності її стратегічного розвитку залежить від інструментів державного впливу, які застосовують виконавчі та законодавчі органи влади. За умови комплексного використання державних інструментів, які паралельно ще й інтегрально впливають на соціо-економіко-політичний стан держави, можливо досягти сталого розвитку України та отримати випереджаючий ефект від проведених реформ. В той же час, науковці, в своїй більшості, зосереджують увагу на дослідженні впливу державних інструментів на економічні процеси в країні, опосередковано з’ясовуючи й соціальний ефект від їх впровадження. Без уваги залишається політична складова розвитку України, яка в сучасних умовах розвитку, навпаки повинна бути центроїдом дослідження сталого розвитку держави.

В той же час, справедливо зауважити, що до питання дослідження комплексного впливу державних інструментів на соціо-економіко-політичний стану України необхідно підходити дуже відповідально, оскільки воно є надзвичайно багатогранним. Кожна зі сфер розвитку держави є складною та комплексною системою, а взаємодія соціальної, економічної та політичної сфер функціонування держави створює нові синергетичні ефекти, які можуть проявлятись як позитивного, так і негативного.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання зв’язків між різними процесами у державі цікавили науковців багато століть, адже розуміння їх особливостей дозволяє здійснювати ефективне управління країною. Саме тому, велика кількість праць вітчизняних та зарубіжних економістів присвячено даній тематиці. Зокрема, питанням впливу державних інструментів на соціо-економіко-політичний стану країни присвячені роботи таких науковців, як Гайдук В. А., Грицюк І. В., Дзюрій О. І., Зоріна О. І., Луцков В. О., Максимова Л. П., Поролло О. В., Тарасов В. та інші.

В свою чергу, безпосередньо, взаємозв’язок між соціальною, економічною та політичною сферами функціонування держави досліджували: Алексаха А. Г., Казаков В. В., Рощина І., Свердлова Ю. О., Фахрутдинова О. В., Шпрінер Т. В. та інші.

Формулювання цілей статті. Метою даної статті є дослідження впливу державних інструментів на соціо-економіко-політичний стан України.

Виклад основного матеріалу. Державна політика передбачає певний вектор дій, який реалізується органами законодавчої та виконавчої влади для вирішення різних проблем з метою забезпечення сталого розвитку країни. У зв’язку з багатогранністю напрямків функціонування держави та різноманітністю проблем, які виникають під час її становлення, урядом країни реалізовуються різні види політик. В той же час, справедливо зауважити, що у законодавстві України немає чіткої класифікації видів державної політики, однак найпоширенішими видами прийнято вважати бюджетну, податкову, боргову, монетарну, інноваційну, інвестиційну, регіональну, зовнішньоекономічну та екологічну політики [2]. Також у численних роботах науковців можна виявити дослідження цінової, конверсійної, антимонопольної, валютної, освітньої, демографічної політик та політик у сфері інформатизації, охорони здоров’я, туризму та культури [3, 5, 10, 11].

В межах, нашого дослідження, а саме аналізу впливу інструментів різних видів державної політики на соціо-економіко-політичний стан України, актуальності набуває концентрація уваги тільки на тих інструментах державного впливу, які в сучасних умовах розвитку України спроможні забезпечити комплексний позитивний синергетичний ефект одночасно в розрізі соціальної, економічної та політичних сфер.

Отже, на наш погляд, комплексний характер впливу мають інструменти, які виділяють в межах наступних видів державної політики:

- монетарна,

- податкова,

- інвестиційно-інвестиційна,

- зовнішньоекономічна,

- освітня.

Таким чином, зупинимось на кожному з виділених видів державної політики більш детально та визначимо той комплексний вплив, які здійснюють інструменти, що знаходяться в їх розпорядженні.

Монетарна політика прямо впливає на економічну та соціальну сфери функціонування держави та опосередковано на політичну сферу. Важливу роль в монетарній політиці відіграють такі інструменти, як облікова ставка та обсяг грошової маси. В той же час, справедливо зауважити, наступне:

- специфіка впливу на економічну та соціальну сфери для інструментів монетарної політики в Україні є класичною (змінами рівня облікової ставки можна регулювати ставку по кредитам для юридичних та фізичних осіб, а також попит на продукти кредитування. У свою чергу, зміна рівня грошової маси здійснює вплив на кон’юнктуру фінансового ринку, на динаміку обертання грошових коштів та на рівень платоспроможного попиту) [6];

- на політичну сферу монетарна політика впливає в Україні особливим чином (голова центрального банку в Україні є цілком підконтрольна правлячій еліті людина, яка реалізує інтереси президента та уряду, на відміну від Європейських країн, де політика центрального банку цілком автономна). Безумовно, кожну з існуючих видів державної політики можливо розглядати через призму ефективності її реалізації, а саме через реакцію суспільства на дії правлячої партії, які дана партія матеріалізує за допомогою парламент та уряд. Тобто, дана логіка, дає можливість стверджувати про вплив будь-якого інструменту на політичну сферу функціонування держави. Проте, саме інструменти монетарної політики є найбільш відчутними в короткостроковому періоді для економічної і соціальної сфер в Україні і тому, реакція суб’єктів економічної діяльності та населення на результати її реалізації має найбільший вплив на політичну сферу. Тому монетарна політика в Україні повинна реалізовуватись незалежно від складу уряду та інтересів більшості у парламенті.

Таким чином, комплексний ефект від реалізації інструментів монетарної політики в Україні можливий за умови жорсткої прив’язки ставок по кредитам в банках до облікової ставки, спрямуванні монетарної політики на утримання інфляції та політичної незаангажованості правління НБУ.

Визначальний вплив на соціо-економіко-політичний стан України здійснює податкова політика, так як у механізмі впливу держави вона перевершує всі інші методи за ступенем своєї доступності, дешевизни і простоти. Ефективними інструментами податкової політики, які здійснюють комплексний вплив слід вважати податкові ставки та пільги. Диференційоване та виважене встановлення податкових ставок та пільг дозволяє уникнути тінізації економіки, укриття доходів громадян, еміграції населення за кордон. Соціальна роль використання податкових інструментів проявляється через можливості держави вирішувати такі проблеми, як:

- підтримання необхідного життєвого рівня (неоподатковуваний мінімум);

- регулювання ступеня диференціації населення за доходами (прогресивна шкала оподаткування доходів громадян);

- здешевлення соціально-значущих товарів і послуг через зниження податків на їх виробництво і (або) споживання;

- сприяння збільшенню зайнятості (зменшуючи податок на фонд оплати праці для підприємців) [8].

Щодо економічної складової, то доцільно використовувати галузеву диференціацію пільг. Вони повинні бути гнучкими, залежати від сфери діяльності суб’єкта економіки, пріоритетності галузей діяльності, завдань державного розвитку. Необхідно забезпечити чітку спрямованість пільг на інноваційні проекти та суб’єктів економіки, які вирішують актуальні потреби держави [7].

В межах впливу інструментів податкової політики на політичну сферу функціонування держави, зауважимо, що в останні роки в Україні важливу роль відіграє публічне оприлюднення декларацій державних службовців. Даний інструмент податкової політики дозволив населенню України дослідити рівень прозорості влади в країні та визначити ступень соціальної нерівності.

Таким чином, комплексний ефект від реалізації інструментів податкової політики на соціо-економіко-політичний стан в Україні можливий за умови зменшення податкового навантаження на населення та середній і малий бізнес, нівелювання нерівності в доходах, підвищення відповідальності чиновників при сплаті податків.

Нерозривність розгляду інвестиційної та інноваційної політики в Україні обумовлюється відсутністю розгалуженої інфраструктури інноваційної діяльності: недостатня кількість бізнес-інкубаторів, слабкий стартап рух, низький обсяг венчурного капіталу, неврегульованість законодавчого поля ІТ-діяльності. Таким чином, інвестиційна політика держави повинна виступати основою формування інноваційної екосистеми в Україні. В умовах інформаційного суспільства, яке сформувалось в XXI ст., інновації впливають на всі сфери функціонування держави. Так, в економічній сфері інновації спроможні зменшити витрати на енергоносії, автоматизувати процес виробництва, модернізувати складові готової продукції, змінити канали збуту товарів та послуг та інше. Все це зменшує собівартість та збільшує доходи суб’єктів господарювання.

В межах соціальної сфери інновації збільшують пропозицію нових видів діяльності, розширюють сферу можливого застосування навичок та вмінь активного населення країни, а також полегшують життєдіяльність людей. Це дозволяє краще розвиватись суспільству, в більшій мірі задовольняти власні потреби та підтримувати високий рівень життя населення. Безумовно, державна підтримка інноваційної діяльності в Україні заходиться на незадовільному рівні та отримання зазначених переваг її всебічної реалізації не відбувається, проте інформаційна відкритість змушує українське суспільство та економічних агентів слідкувати за новаціями в енергетичній, легкій промисловості, сільському господарстві, медицині та інших сферах.

Як інструмент комплексної реалізації вище зазначених можливостей від ефективного провадження інвестиційно-інвестиційної політики, держава використовує організацію технопарків, тобто зон науково-технологічного розвитку, які володіють системою пільг у сфері забезпечення розробки та реалізації нових технологій. Важливість даних організацій підтверджується тим, що вони реалізують потреби  внутрішнього ринку та відповідно скорочують необхідність імпорту, нарощують обсяги експорту високотехнологічної продукції, забезпечують новими робочими місцями та реалізують інтелектуальний потенціал спеціалістів [9].

Дієвим інструментом впливу інновацій на політичну сферу держави є запровадження електронного урядування та документообігу. Ці заходи дають можливість покращити довіру населення до уряду, збільшити вплив громадян на різні політичні процеси у зв’язку з відкритим доступом до державної інформації, яка має суспільну значимість. В результаті покращується взаємодія громадян із органами державної влади, вдосконалюється технологія державного управління, зменшується проблема корупції. За рахунок електронного урядування створюється механізм надання послуг фізичним та юридичним особам дистанційно через електронну мережу, що зменшує корупційну складову та швидкість надання державних послуг. Також проблему політичних корупційних схем, чесності та прозорості виборчого процесу можна вирішити за рахунок  впровадження електронних виборів. Вони дають змогу підвищити легітимність результатів, гарантуватимуть свободу волевиявлення громадян та зменшать рівень фальсифікації голосів.

Таким чином, комплексний ефект від реалізації інструментів інвестиційно-інноваційної політики в Україні можливий за умови прямих державних інвестицій в розвиток інноваційної інфраструктури країни, активізації державно-приватного партнерства при створення технопратків та акумуляції венчурного капіталу, а також підвищення прозорості державного управління за рахунок переведення процесів державних закупівель, виборів, реєстрації майна та надання різних свідоцтв в електронний вигляд.

Наступний вид політики держави, який здійснює комплексний вплив на соціо-економіко-політичний стан України є зовнішньоекономічна політика. Найбільший спектр інструментів даного виду політики використовується державними органами влади при регулюванні економічної сфери. Інструменти зовнішньоекономічної політики справедливо згрупувати у дві групи: 1) митні (тарифні) інструменти, до яких належать експортне мито та імпортне мито; 2) не митні (нетарифні) інструменти, які включають квоти, субсидії, санкції, держані стандарти та інше. За допомогою даних інструментів виконавчі органи влади корегують кон’юнктуру товарного ринку України, збільшуючи чи зменшуючи обсяги певних груп товарів за допомогою активізації чи стримування імпорту або експорту по даним товарам.

В межах соціальної сфери функціонування держави, інструментами зовнішньоекономічної політики є візові режими перетину кордону України з різними країнами світу. Даний інструмент зовнішньоекономічної політики впливає на трудову міграцію, туризм, потоки біженців. В той же час, відкритість кордонів України для резидентів та нерезидентів має як позитивні, так і негативні вплив на соціо-економіко-політичний стан держави, оскільки поряд з можливістю українців безперешкодно відвідувати країни Європи, Україна втрачає високоякісну робочу силу та полегшує механізм потрапляння біженців.

Для політичної сфери функціонування держави, інструменти зовнішньоекономічної політики проявляються в санкціях на виїзд та в’їзд політиків на територію України. Даний інструментарій має значний вплив на розвиток політичної сфери в України в останні роки, оскільки в умовах зовнішньої агресії з боку Росії та нестабільності внутрішньополітичної ситуації, обмеження на в’їзд певного кола політичних діячів є необхідної мірою захисту національних інтересів та протидією дестабілізації політичної ситуації.

Отже, справедливо зауважити, що інтегральний вплив зовнішньоекономічної політики на соціо-економіко-політичний стан України можливий за умови балансування інструментів даного виду політики в межах захисту національних інтересів та відкритості для інших держав.

Заключним видом державної політики, яка здійснює комплексний вплив на соціо-економіко-політичний стан України є освітня політика. Розглядаючи інструменти впливу даного виду політики в межах економічної сфери функціонування держави, зауважимо, що, на сьогоднішній день, необхідно максимально наблизити програми вищих навчальних закладів (ВНЗ) до вимог роботодавців. Перелік дисциплін, що викладаються та навчальні плани вітчизняних ВНЗ, не тільки носять суто теоретичний характер, але й відірвані від реалій розвитку економіки та технічного прогресу. Освітня політика, в сучасних умовах розвитку вітчизняної економіки, повинна не тільки забезпечити високоякісними робітниками вже існуючі підприємства, але й створити такий клас професіоналів, які спроможні вивести Україну на якісно новий рівень розвитку за допомогою відкриття нових видів виробництв та розвитку ІТ- технологій.

В межах соціальної сфери, інструменти освітньої політики повинні проявлятись в наступному:

- доступність освіти для всіх верств населення (різни види навчальних закладів (професійні училища, коледжі, університети) з достатньою кількістю бюджетних місць);

- можливість населення навчатись дистанційно (розвиток системи e-Learning [1]);

- прозорість системи вступу у ВНЗ (удосконалення системи зовнішнього незалежного оцінювання),

- можливості перекваліфікації робітників (розвиток програми «Освіта протягом життя» [4]).

Для політичної сфери, інструменти освітньої політики також мають значний вплив, так якісна підготовка державних службовців та підвищення їх кваліфікації забезпечує ефективне виконання ними державотворчих обов’язків законодавчого та виконавчого характеру. Високоякісна, сучасна освіта державних службовців дозволить проводити їм високо результативну політичну діяльність направлену на розбудову України.

Таким чином, інструменти освітньої політики спроможні здійснювати комплексний вплив на соціо-економіко-політичний стан України за умови впровадження у навчальний процес новітніх розробок світової науки та техніки, які будуть наближувати освітні послуги до практичної діяльності підприємств, фірм та організацій.

Таким чином, теоретична формалізація впливу державних інструментів на соціо-економіко-політичний стан України, а також можливий ефект від їх реалізації відтворена за допомогою рисунку 1.

 

Рисунок 1. Система державних інструментів комплексного впливу на соціо-економіко-політичний стан функціонування України та можливий ефект від їх реалізації

 

Висновки. Отже, комплексне використання інструментів впливу монетарної, податкової, інвестиційно-інноваційної, зовнішньоекономічної та освітньої політик, а також чіткий моніторинг механізму їх реалізації дозволить сформувати нові вектори розвитку України та отримати синергетичний позитивний ефект від впровадження державних реформ.

Майбутні дослідження будуть направлені на аналіз кількісних параметрів оцінки отриманого синергетичного ефекту від впливу інструментів державної політики на соціо-економіко-політичний стан України, а також збалансування методів монетарної, податкової, інвестиційно-інноваційної, зовнішньоекономічної та освітньої політик у часі.

 

Література.

1. Адамова І. З. Дистанційна освіта: стан та проблеми  / І. З. Адамова, Д. В. Кучерява // Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту. Економічні науки. – 2013. – Вип. 1. – С. 361-364.

2. Андріяш В. І. Державна політика: концептуальні аспекти визначення / В. І. Андріяш. // Державне управління: удосконалення та розвиток. – 2013. – № 9. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Duur_2013_9_6/. – Назва з екрану.

3. Ключак Т. С. Державна цінова політика в Україні: роль та місце в забезпеченні соціальної стабільності / Т. С. Ключак // Економічні науки. Cерія : Облік і фінанси. – 2013. – Вип. 10(5). – С. 68-74.

4. Корчагіна Л. М. Навчання впродовж життя як пріоритетний напрямок модернізації управління освітою в Україні / Л. М. Корчагіна // Теорія та практика державного управління. – 2008. – Вип. 3. – С. 326-331.

5. Патерило І. В. Валютне регулювання та валютна політика як важливі інструменти механізму державного регулювання національної економіки [Електронний ресурс] / І. В. Патерило // Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. – 2011. – Вип. 2. – С. 79-87. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apvu_2011_2_12/. – Назва з екрану.

6. Пелех У. В. Процентна політика як засіб регулювання монетарної сфери / У. В. Пелех // Ефективність державного управління. – 2012. – № 30. – С. 481–485.

7. Петровська І. П. Податкові пільги як спосіб стимулювання інноваційної діяльності в Україні [Електронний ресурс] / І.П. Петровська // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Сер. : Економічні науки. – 2013. – № 1. – С. 299-301. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vzhdtu_econ_2013_1_71/. – Назва з екрану.

8. Поролло Е. В. Налоговая политика и ее влияние на общественное развитие / Е. В. Поролло, В. В. Казаков // Вестник Томского государственного университета. – 2009. – № 319. – С. 153-156.

9. Рибак С. О. Державна інноваційна політика в контексті розбудови конкурентної економіки [Електронний ресурс] / С. О. Рибак // Управління проектами та розвиток виробництва. – 2009. – № 2. – С. 11-15. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Uprv_2009_2_4/. – Назва з екрану.

10. Рудич О. Вплив антимонопольної політики держави на розвиток національної економіки / О. Рудич // Галицький економічний вісник. – 2014. – № 3. – С. 40-46.

11. Яковенко Г. Ю. Напрями реалізації державної демографічної політики в Україні [Електронний ресурс] / Г. Ю. Яковенко // Управління розвитком. – 2013. – № 22. – С. 148-150. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uproz_2013_22_61/. – Назва з екрану.

 

References.

1. Adamova, I. Z. (2013), “Tax policy and its impact on social development”, Distant education: the state and problems, vol. 1, pp. 361-364.

2. Andriyash, V. I. (2013), State policy: conceptual aspects of definition, Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok, [Online], vol . 9, available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Duur_2013_9_6.

3. Klyuchak, T. S. (2013), “State price policy in ukraine: the role and place in ensuring social stability”, Ekonomichni nauky. Ceriya: Oblik i finansy, vol. 10(5), pp. 68-74.

4. Korchahina, L. M. (2008), “Life-long learning as a priority trend in the modernization of education management in Ukraine”, Teoriya ta praktyka derzhavnoho upravlinnya, vol. 3, pp. 326-321.

5. Paterylo, I. V. (2011), Currency regulation and foreign exchange policy as important tools of the mechanism of state regulation of the national economy, Aktualʹni problemy vitchyznyanoyi yurysprudentsiyi, [Online], vol . 2, available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apvu_2011_2_12.

6. Pelekh, U. V. (2012), “Interest rate policy as a means of regulating the monetary sphere”, Efektyvnistʹ derzhavnoho upravlinnya, vol. 30, pp. 481-485.

7. Petrovsʹka, I. P. (2013), “Tax privileges as a way to stimulate innovation activity in Ukraine”, Visnyk Zhytomyrsʹkoho derzhavnoho tekhnolohichnoho universytetu, [Online], vol . 1, available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vzhdtu_econ_2013_1_71.

8. Porollo, Ye. V. (2009), “Tax policy and its impact on social development”, Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta, vol. 319, pp. 153-156.

9. Rybak, S. O. (2009), State innovation policy in the context of developing a competitive economy”, Upravlinnya proektamy ta rozvytok vyrobnytstva, [Online], vol . 2, available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uprv_2009_2_4.

10. Rudych, O. (2014), “The influence of antitrust policy of the state on the development of the national economy”, Halytsʹkyy ekonomichnyy visnyk, vol. 3, pp. 40-46.

11. Yakovenko, H. Yu. (2013), “Directions of realization of the state demographic policy in Ukraine”, Upravlinnya rozvytkom, [Online], vol . 22, available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uproz_2013_22_61.

 

Стаття надійшла до редакції 20.02.2015 р.