УДК 336.77:336.748(477)

 

О. К. Прімєрова,

кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри фінансів

Національного університету «Києво-Могилянська академія», м. Київ

В. О. Янчук,

Бакалавр з фінансів

Національного університету «Києво-Могилянська академія», м. Київ

 

ОСОБЛИВОСТІ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

 

O. K. Primierova,

Candidate of economic sciences, docent, associate professor at the Department of Finance,

National university of Kyiv-Mohyla academy, Kyiv

V. O. Yanchuk,

Bachelor of Finance, National university of Kyiv-Mohyla academy, Kyiv

 

FEATURES OF MONETARY POLICY IN UKRAINE AT THE PRESENT STAGE

 

Метою дослідження стало визначення особливостей монетарної політики в Україні на сучасному етапі. Увагу приділено практиці впровадження режиму інфляційного таргетування та особливостям його реалізації. Розглянуто досвід управління рівнем ключової процентної ставки центрального банку як основним інструментом досягнення внутрішньої рівноваги; проаналізовано динаміку процентної ставки та її взаємозв’язок з іншими економічними процесами.

Визначено основні загрози та недоліки сучасної монетарної політики НБУ, що стоять на заваді ефективного грошово-кредитного регулювання. Зокрема, розглянуто такі проблеми, як високий рівень невизначеності, значна доларизація економіки, нестабільність валютного курсу та девальвація гривні, низький рівень золотовалютних резервів, проблема рефінансування комерційних банків та політика НБУ щодо ОВДП. Вирішення зазначених проблем стане важливими передумовами ефективної монетарної політики в Україні.

 

The purpose of the study was to identify the features of monetary policy in Ukraine at the present stage. The practice of introducing the inflation targeting regime and the peculiarities of its implementation were discovered. The experience of managing the level of the key interest rate of the central bank as the main instrument of achieving internal equilibrium was considered; the dynamics of the interest rate and its interrelation with other economic processes were analyzed.

The article determine the main threats and drawbacks of the modern monetary policy of the NBU, which are hindered by effective monetary regulation. In particular, such issues as high level of uncertainty, significant dollarization of the economy, instability of the exchange rate and devaluation of the hryvnia, low level of gold reserves, the problem of refinancing of commercial banks and the NBU policy on government bonds were considered. The solution of these problems will become important preconditions for effective monetary policy in Ukraine.

 

Ключові слова: монетарна політика, інфляційне таргетування, процентна ставка, рівень монетизації економіки, іноземні інвестиції.

 

Key words: monetary policy, inflation targeting, interest rate, level of monetization of the economy, foreign investments.

 

 

Монетарна політика центрального банку покликана забезпечувати фінансову стійкість банківського сектору, дієвість платіжно-розрахункового механізму, фінансову стабільність у країни, що є одними з визначальних факторів економічного зростання держави у цілому. Відповідно, монетарна політика Національний банк України (НБУ) перебуває під пильною увагою, особливо у зв’язку з переходом до нового монетарного режиму.

В 2001 р. НБУ вперше оголосив свій намір про зміну монетарного режиму на інфляційне таргетування. Однак лише в 2014 р. згідно з програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ) у рамках механізму розширеного фінансування НБУ зобов’язався здійснити перехід до інфляційного таргетування. Згідно зі Стратегією монетарної політики на 2016.2020 рр., офіційною датою переходу до інфляційного таргетування став початок 2017 р. [1; 2, с. 25].

Інфляційне таргетування – монетарний режим, згідно з яким центральний банк використовує оголошену інфляційну ціль як номінальний якір і зобов’язується спрямовувати монетарну політику на досягнення цього таргету в середньостроковій перспективі. Даний режим передбачає публічне оголошення цих кількісних середньострокових цілей щодо інфляції [2, с. 31; 3, с. 3;]. Режим інфляційного таргетування передбачає, що ціллю є саме цінова стабільність, що впливає на низьку та стабільну інфляцію. Цінова стабільність має забезпечити сприятливі умови для забезпечення економічного зростання та високого рівня зайнятості через:

̶  передбачуване середовище для прийняття споживчих та інвестиційних рішень;

̶  захист доходів та заощаджень населення від інфляційного знецінення;

̶  довіру до національної валюти;

̶  низькі реальні та номінальні процентні ставки [4, с. 2].

Згідно зі Стратегією монетарної політики на 2016.2020 рр., реалізація інфляційного таргетування в Україні в 2018.2018 рр. буде мати одну вагому особливість, додатковою метою монетарної політики стане також поповнення міжнародних резервів, що зазвичай не є цілю монетарної політики за режиму інфляційного таргетування. Однак за нестійкої економічної ситуації та нестабільних ринкових очікувань, що зараз склались в Україні, адекватний рівень міжнародних резервів буде слугувати запорукою стабільності фінансової системи України та буде захищати українську економіку від потенційних шоків [1; 2, с. 30].

7 лютого 2014 р. НБУ оголо­сив перехід до нового валютного режиму — режиму плаваючого курсу національної валюти, що було обумовлено суттєвим дефіцитом поточ­ного рахунка платіжного балансу (16,5 млрд. дол.), зниженням валютних резервів та вимогами МВФ щодо реформування. Такий перехід потребував системного реформування монетарної політики: оптимальна монетар­на політика в умовах плаваючого курсу повинна суттєво відрізнятися від оптимальної монетарної політики в умовах де-факто фіксованого курсу. Основним емісійним каналом в умовах режиму плаваючого валютного курсу стає канал операцій рефінансування, а найважливішим засобом регулювання ліквідності банківської системи – процентна політика НБУ. Відповідно, основним інструментом монетарної політики стає рівень ключової процентної ставки центрального банку [5, с. 12]. Варто відзначити, що облікова ставка є одним із найбільш популярних у світі інструментів монетарного регулювання, тому що встановлення певного рівня облікової ставки та його зміна знаходяться в од­ноосібному розпорядженні центрального банку, засто­сування ним цього інструменту не вимагає значного часу та жодних витрат, і ефект від зміни рівня облікової ставки достатньо просто вимі­ряти кількісно, адже він безпосередньо впливає на номінальні процентні ставки за позичками та депозитами на внутрішньому кредитному ринку [6, с. 294.295].

Реалізація режиму інфляційного таргетування в Україні полягає у наступних змінах у методах проведення монетарної політики [1; 7; 8, с. 19]:

1. Процентна ставка стає основним інструментом монетарної політики.

2. Обмінний курс є плаваючим.

3. Вагому роль відіграють прогнози та аналізи ризиків.

4. Акцент робиться на прозорості та звітності, що має досягатися через регулярні прес-брифінги, прес-релізи, зустрічі з представниками бізнесу тощо.

Оскільки рівень ключової процентної ставки центрального банку є основним інструментом досягнення внутрішньої рівноваги на сьогодні, динаміка зміни облікової ставки НБУ потребує більш детального вивчення та аналізу. Як видно з Рис. 1., протягом досліджуваного періоду (1996.2016 рр.) найбільшого рівня облікова ставка сягала в 1998 р. (60%), а впродовж 2002–2013 рр. загалом не перевищувала 12% (рівень 2008 р.), і лише в 2015 р. досягла 22% станом на кінець року (востаннє такий рівень спостерігався в 2000 р.). Аналіз показує, що суттєве підвищення ставки відбувалося, як правило, під час кризового етапу. Тобто для стримування негативного впливу на економіку НБУ послідовно вдавався до політики «дорогих грошей».

Жорстка монетарна політика, яку НБУ почав проводити з початку 2015 р., була пов’язана з ескалацією військового конфлікту на сході України, зі зростанням негативних ринкових очікувань, розбалансуванням валютного ринку та зі зростанням інфляції. Адже саме підняття облікової ставки повинно стримувати інфляцію [9, с. 25].

 

 

Рис. 1. Облікова ставка НБУ, % (станом на кінець року)

Джерело: побудовано на основі [1]

 

В березні 2015 р. Правління НБУ прийняло рішення про наступне підвищення облікової ставками, що було пов’язано з ризиками дестабілізації грошово-кредитного ринку та з високими інфляційними очікуваннями. З 02.02.2015 і до 28.08.2015 облікова ставка була на рівні 30 %, вперше досягши такого рівня за останні 15 років. Підвищення ключової ставки до такого високого значення супроводжувалось збільшенням обсягів обов’язкових резервів банків та запровадженням ряду адміністративних обмежень щодо досягнення жорстких кількісних показників грошової пропозиції в країні. Цей комплекс заходів монетарного регулювання був спрямований на стримування девальваційного тиску на гривню, зниження напруги на грошово-кредитному ринку та нівелювання ризиків для цінової стабільності [1].

У зв’язку з певним зниженням інфляційного тиску та стабілізацією валютного ринку, починаючи з 28.08.2015, НБУ поступово почав знижувати облікову ставку. При цьому зазначимо, що НБУ продовжував впроваджувати стримуючу монетарну політику. Так, з 25.09.2015 і до 22.04.2016 облікова ставка була на високу рівні в 22 %, що було пов’язано зі складною економічною ситуацією, яка склалась у той час. Адже в цей період можна було спостерігати волатильність світової економіки, падіння цін на товари українського експорту, запровадження Російською Федерацією нових обмежень, відтермінування зовнішнього фінансування для України, внутрішню політичну нестабільність в Україні та посилення напруги на валютному ринку [9, с. 25; 11, с. 119].

Пом’якшення монетарної політики почалося з 21.04.2016 р. Такі дії були пов’язані з формуванням стійкого дезінфляційного тренду, покращенням інфляційних очікувань, поліпшенням кон’юнктури світових товарних ринків, збільшенням пропозиції готівкової валюти та укріпленням курсу гривні [9, с. 25]. Пом’якшення монетарної політики узгоджується з необхідністю досягнення цілей щодо інфляції у 2018.2018 роках та водночас спрямоване на підтримку економічного зростання. Поступове зниження облікової ставки спостерігалось і у наступні періоди. 25.05.2017 на основі прогнозу інфляції та балансу ризиків для його реалізації Правління Національного банку прийняло рішення про зниження облікової ставки до 12.5%. Швидкість і ступінь ймовірного подальшого зниження облікової ставки будуть залежати від оцінки середньострокових ризиків для досягнення цілей інфляції у 2018.2018 рр. [1].

Варто зазначити, що високий рівень облікової ставки суттєво звужує дію процентного каналу кредитування, що згубно впливає на економічний розвиток. Відповідно, за низького рівня облікової ставки дія цього каналу розширюється, а зростання економіки відбувається за рахунок припливу іноземних інвестицій. Впливаючи на нижню границю відсоткових ставок на кредитному ринку певної країни, облікова ставка тим самим впливає на формування ціни капіталу, а відтак – є одним з найважливіших чинників зростання чи падіння обсягів іноземних інвестицій, що завжди супроводжуються припливом і відтоком іноземної валюти з грошового ринку. Ця закономірність чітко прослідковується на Рис. 2. Так, в роки з низькою обліковою ставкою НБУ можна спостерігати високий приплив прямих іноземних інвестицій, в роки з високою обліковою ставкою – низький приплив. Саме іноземне інвестування є особливим фактором, що сприяє модернізації економіки через канали передачі країні-реципієнту: додаткових фінансово-інвестиційних ресурсів, можливостей доступу до нових природних ресурсів і ринків збуту, потенціалу генерувати прибуток за рахунок економії на масштабах виробництва, міжнародного трансферу технологій і ноу-хау, адаптації прогресивного управлінського досвіду тощо. У результаті цього уможливлюються кращі галузеві ефекти і водночас відбувається трансформація структури економіки приймаючої країни завдяки міжгалузевому і міжрегіональному перерозподілу прямих іноземних інвестицій. Цей притік є неможливим за високої облікової ставки НБУ [10, с. 119; 11, с. 8].

 

Рис. 2. Облікова ставка НБУ та притік прямих іноземних інвестицій в 2006.2016 рр.

Джерело: побудовано на основі [1; 12]

 

Визначено, що країни із активною стимулюючою монетарною політикою мали вищі темпи економічного зростання порівняно з країнами, які запроваджували обмежену монетарну політику. У той час, як успішні висхідні країни застосовували монетарне стимулювання, Україна (крім 2013.2014 рр.) реалізовувала суттєву обмежуючу і навіть стримуючу монетарну політику (Рис. 3), і це призвело до того, що, зрештою, рівень монетизації економіки у 2015.2016 рр. значно скоротився і виявився навіть нижчим, ніж рівень періоду глобальної кризи. Звідси – начебто парадоксальний наслідок: спроби протидії економічним дисбалансам і кризовим явищам із застосуванням монетарних обмежень призвели до протилежного результату – значного скорочення ВВП [13, с. 31].

 

Рис. 3. Темпи росту реального ВВП та М2 і монетизація ВВП в Україні

Джерело: побудована на основі [1; 12]

 

 Обмежувальна монетарна політика перетворилася в Україні в один з найбільш важливих негативних чинників гальмування розвитку. Вона не лише вимивала і продовжує вимивати ресурси з реального сектору, але й дедалі більше погіршує фінансові можливості країни порівняно з переважною більшістю висхідних країн, для яких характерною є саме монетарна експансія. Це зумовило подальше погіршення інвестиційної привабливості української економіки, яка і без того потерпала від невисокої оцінки інституційної якості бізнес-середовища. Така ситуація в Україні принципово відрізнялась від основного тренду економічної політики останніх років, яка спостерігається в розвинутих, а також успішних висхідних країнах – розширення пропозиції грошей. Отже, стабілізаційні політичні наміри в Україні мають відверто суперечливі практичні результати [13, с. 31, 60, 65].

Тому слід звернути увагу на підтверджені реальною практикою України взаємозв'язки між монетарними агрегатами та економічною динамікою. Вагомою складовою реального економічного зростання в Україні в окремі періоди за останні півтора десятиліття було саме монетарне розширення. Так, для випадку України суттєве зростання реального ВВП досягалось у ті роки, коли грошова маса зростала хоча б на 10 %. Обмеження ж зростання грошової маси (нижче 10%) пов'язувалось із значним падінням реального ВВП. Тому й монетарне звуження, насамперед, є стримуючим фактором для відновлення економічного зростання [13, с. 52].

Особливої уваги потребує визначення основних проблем, загроз та недоліків сучасної монетарної політики НБУ, що стоять на заваді ефективного грошово-кредитного регулювання [6, с. 7, 21; 13, с. 39.42, 49, 67, 71; 14]:

̶  Високий рівень невизначеності, за якого навіть стрімке підвищення процентних ставок не стабілізуватиме внутрішню фінансову систему, адже не стримуватиме втечу капіталів за кордон і втрату валютних резервів країни .

̶  Нестабільність валютного курсу та девальвація гривні. Структура відкритої сировинної економіки, якою є Україна, і склад споживчого кошика з великою часткою імпортованих товарів визначають те, що якорем для стабільності внутрішніх цін є стабільність валютного курсу. Тобто, інфляція, в основному, є наслідком девальвації національної валюти.

̶  Низький рівень золотовалютних резервів. Внаслідок значних економічних втрат у 2014.2015 рр., як обсяг резервів, так і їх відношення до ВВП країни суттєво погіршились, і на сьогодні інститути державного регулювання мають вкрай обмежені можливості застосування резервів для протидії зовнішнім шокам.

̶  Наявність значного тіньового сектору. Динаміка тіньової економіки безпосередньо і опосередковано впливає на монетарні показники. Так, оскільки значна частка операцій тіньової економіки виконується у готівковій формі (як у національній, так і іноземній валютах), то й зміни в економічній активності (у т.ч. тіньового сектору) часто призводять до підвищення попиту на готівкові гроші, що, своєю чергою, може суттєво послабити раціональність та змістовність монетарної політики. Станом на вересень 2016 р. тіньова економіка складала 36 % до офіційного ВВП за даними Державного комітету статистики та 51 % за методом роздрібного товарообороту розрахунку тіньової економіки. Звичайно, значні обсяги тіньового ринку є проблемою як для уряду і центрального банку, так і громадян:

̶  центральний банк не може ефективно провадити монетарну політику через відсутність адекватної статистики та наявність паралельного грошового обігу (поза контролем НБУ). Менша ефективність монетарної політики ускладнює (а іноді навіть унеможливлює) досягнення визначених цілей, зокрема в частині споживчої інфляції, що підриває довіру економічних агентів до можливостей центрального банку. На сьогодні саме довіра до заяв центробанку вважається більшістю економістів основним інструментом впливу на очікування економічних агентів;

̶  комерційні банки мають проблеми із залученням депозитів (та відпливом наявних депозитів), що робить кредитування більш дорогим, скорочує терміни кредиту та підвищує ризики нестачі ліквідності. За 2014.2016 рр. депозити населення в іноземній валюті у доларовому вимірі скоротились вдвічі;

̶  домогосподарства втрачають недотримані відсотки, адже утримують готівку вдома, замість збереження коштів на рахунках у банківській системі, а також можуть наражатись на ризик втрати коштів при нелегальному обміні валюти.

̶  Значна доларизація економіки. Хоча на певних етапах розвитку висхідних країн приплив іноземної валюти може сприяти розширенню фінансового сектору країни і покращенню його стійкості, проте, водночас, визнається, що доларизація перешкоджає центральному банку реалізовувати незалежну (стимулюючу) монетарну політику. З одного боку, центральний банк не може впливати на процентну динаміку – доходність іноземних активів і пасивів визначається ставками на зовнішніх (міжнародних) ринках. З іншого – зростання пропозиції грошей провокує перетік ресурсів на валютний ринок, що, своєю чергою, посилює девальваційні та інфляційні ризики.

̶  Політика НБУ щодо купівлі ОВДП: починаючи з кризи 2008–2009 рр., НБУ запровадив процес викупу ОВДП у свій портфель, що є за своєю економічною суттю монетарним фінансуван­ням дефіциту державного бюджету. У 2014 р. інтенсивність використан­ня цього інструменту значно посилилась — річний обсяг вкладень переви­щив їх сумарний приріст за усі попередні роки. Зазначений канал використовувався переважно для покриття дефіциту державного сектору (зокрема НАК “Нафтогаз України”), а не для управління ліквідністю банківської системи. У загальних рисах така практика збереглася й у 2015 році, що можна обґрунтувати бюджетними потребами у ситуації форс-мажорних воєнно-політичних обставин. Залишок ОВДП у портфелі НБУ за 2014 р. зріс на 171,1 млрд. грн (до 318,1 млрд. грн), за підсумками 2015 р. — на 71,8 млрд. грн (до 389,9 млрд. грн). Таким чином, частка портфелю НБУ у загальному об­сязі ОВДП в обігу протягом 2014–2015 рр. збільшилася з 59 % до 77 %. У 2016 р. відбулась позитивна зміна політики НБУ щодо викупу ОВДП: станом на кінець року їх обсяг у портфелі НБУ зменшився до 382 млрд. грн.

̶  Проблема рефінансування комерційних банків. Центральному банку країни необхідно запровадити чіткий і жорсткий контроль за механізмами рефінансування комерційних банків. Якщо ресурси рефінансування продовжуватимуть надаватись на корупційній непрозорій основі, і комерційні банки зможуть використовувати кредитні ресурси (у т.ч. короткострокові) на валютні спекуляції, то будь-яке рефінансування на підтримку економіки чи банківської системи неминуче призводитиме до нових девальваційно-інфляційних хвиль, а з тим і до посилення депресивних тенденцій в реальному секторі економіки.

Таким чином, сукупність зазначених проблем та недоліків реалізації монетарної політики на сучасному етапі вимагають негайного вирішення. Адже, саме монетарна політика, як складова частина економічної політики держави, має вирішальний вплив на перебіг економічних процесів у ринковій економіці. Вирішення зазначених проблем та подальше провадження НБУ ефективної та адекватної сучасним умовам монетарної політики стануть важливими передумовами для забезпечення соціально-економічного розвитку України.

 

Список літератури.

1. Офіційний сайт Національно банку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.bank.gov.ua.

2. Лепушинський В. Стратегічний документ з монетарної політики в умовах запровадження в Україні інфляційного таргетування / В. Лепушинський // Вісник Національного банку України. – 2015. – № 233. – С. 25.39.

3. Про затвердження Положення про застосування Національним банком України стандартних інструментів регулювання ліквідності банківської системи// Постанова Національного банку України від 17.09.2015 р. № 615. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0615500-15

4. Ніколайчук С. Макроекономічна логіка вибору монетарного режиму: міжнародний досвід /С.Ніколайчук// семінар для викладачів ВНЗ України «Практичні аспекти формулювання та реалізації монетарної політики НБУ» Київ, Навчальний центр НБУ, 10 листопада 2016. – 38 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=39476462

5. Аналіз ефективності монетарної політики Національного банку України / Офіс з фінансового та економічного аналізу у Верховній Раді України, 2016. – 24 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://feao.org.ua/wp-content/uploads/2016/08/FEAO_Analysis-of-the-NBU-Monetary-Pollicy-Effectiveness_A5_03.pdf

6. Журавка Ф. О. Дисконтна політика НБУ як інструмент реалізації валютної політики держави /Ф. О. Журавка // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. – Львів, 2008. – Вип. 1(69): Фінансовий ринок України: глобалізація та євроінтеграція. – С. 293.298.

7. Малахова О. Л. Стабільність валютного курсу як пріоритет грошово-кредитної політики / О.Л. Малахова,М.В. Марусин // Економіка і суспільство/ Випуск 3. – 2016. – С.425 – 432.

8. Лепушинський В. Реалізація режиму інфляційного таргетування в Україні / В. Лепушинський // Семінар для викладачів ВНЗ України «Практичні аспекти формулювання та реалізації монетарної політики НБУ» Київ, Навчальний центр НБУ, 10 листопада 2016. – 27 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=39476463

9. Ніколайчук С. Прийняття рішень з монетарної політики в НБУ /С.Ніколайчук// Семінар для викладачів ВНЗ України «Практичні аспекти формулювання та реалізації монетарної політики НБУ» Київ, Навчальний центр НБУ, 10 листопада 2016. – 40 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=39476461

10. Шелудько С. А. Облікова ставка центрального банку як інструмент валютного регулювання / С. А. Шелудько // Регіональна економіка та управління. – 2015. – № 4 (07). – Ч. 2. – С. 118-122. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/4236

11. Дупай Р.М. Іноземні інвестиції в структурній модернізації економіки України : автореф. дис ... канд. економ. наук: 08.00.08 / Р.М. Дупай. – Київ: Б.в., 2015. – 19 с.

12. Офіційний сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

13. Політика монетарного розширення на підтримку зростання і розвитку / Наук. ред. В. Юрчишин. – Київ: Заповіт, 2016. –  116 c.

14. Офіціний веб-сайт Міністерства економічного розвитку та торгівлі України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.me.gov.ua/?lang=uk-UA

 

References.

1. Official website of the National Bank of Ukraine [Online]. – Available at: https://www.bank.gov.ua.

2. Lepushinsky, V. (2015), “Strategic document on monetary policy in the context of the introduction of inflation targeting in Ukraine”, Visnyk Natsionalnoho banku Ukrainy, No. 233, pp. 25.39.

3. Approval of the Regulation on the Application by the National Bank of Ukraine of Standard Instruments for the Regulation of the Banking System Liquidity / Resolution of the National Bank of Ukraine dated 09/17/2015 No. 615, [Online]. – Available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0615500-15.

4. Nikolaichuk, S. (2016) Macroeconomic logic of the choice of a monetary regime: international experience. Workshop for Teachers of the University of Ukraine "Practical Aspects of Formulation and Implementation of the NBU's Monetary Policy" [Online]. – Available at: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=39476462

5. Analysis of the effectiveness of the monetary policy of the National Bank of Ukraine / Office for Financial and Economic Analysis in the Verkhovna Rada of Ukraine (2016). [Online]. – Available at: https://feao.org.ua/wp-content/uploads/2016/08/FEAO_Analysis-of-the-NBU-Monetary-Pollicy-Effectiveness_A5_03.pdf

6. Zhuravka, F. (2008) “Discount policy of the NBU as an instrument of realization of the monetary policy of the state”, Sotsialno-ekonomichni problemy suchasnoho periodu Ukrainy: zb. nauk. pr. Finansovyi rynok Ukrainy: hlobalizatsiia ta yevrointehratsiia, vol 1(69), pp. 293.298.

7. Malakhova, O., Marusyn, M. (2016) “Stability of the exchange rate as a priority of monetary policy”, Ekonomika i suspilstvo, Vol. 3, pp. 425 – 432.

8. Lepushinsky, V. (2016), “Implementation of the inflation targeting regime in Ukraine” / V. Lepushinsky // Seminar for teachers of higher educational institutions of Ukraine "Practical aspects of the formulation and implementation of the monetary policy of the NBU" [Online]. – Available at: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=39476463

9. Nikolaichuk, S. (2016) “Decision-making on monetary policy in tNBU” Workshop for Teachers of the University of Ukraine "Practical Aspects of Formulation and Implementation of the NBU's Monetary Policy" [Online]. – Available at: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=39476461.

10. Sheludko, S. (2015) “The central bank's discount rate as an instrument of currency regulation”, Rehionalna ekonomika ta upravlinnia [Online]. – Available at: http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/4236

11. Dupayu, R. (2015) “Foreign investments in a structural modernazation of Ukrainian economy”, avtoref. PHD thesis 08.00.08, 19 p.

12. Official website of the State statistics Comitee of Ukraine [Online]. – Available at: http://www.ukrstat.gov.ua

13. Yurchyshyn, V. (2016) “Policy of monetary expancion as a support of grown and development”, Kyiv, Zapovit, 116 p.

14. Official website of the Ministry of Economic development and commerce of Ukraine [Online]. – Available at: http://www.me.gov.ua/?lang=uk-UA.

 

Стаття надійшла до редакції 28.09.2017 р.