УДК: 330.556+330.564.2+330.567.2

 

О. О. Кім,

к. е. н., доцент, доцент кафедри міжнародної економіки та менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця

докторант кафедри економічної теорії та економічних методів управління

Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, м. Харків, Україна

 

РОЗПОДІЛ ДОХОДІВ В УКРАЇНІ 2010-2016 РР.

 

O. O. Kim,

PhD, associated Professor Simon Kuznets Kharkiv National

University of Economics doctoral student V. N. Karazin Kharkiv National University

 

THE INCOME DISTRIBUTION IN THE UKRAINE, 2010-2016

 

У статті обґрунтовується необхідність коригування статистичних показників розподілу доходів та ресурсів домогосподарств на основі використання балансового методу. Пропонується авторська методика коригування з використанням методологічної концепції агрегованого ринку для вдосконалення статистичних розрахунків та складення економетричних моделей. Показано недосконалість моделі репрезентативної вибірки домогосподарств для оцінки загального добробуту, а також нерівності у розподілі доходів.

 

The article shows the statistical indicators of distribution of income and resources of households on the basis of using the balancing method adjusting necessity. The author's method of correction using the methodological concept of the aggregated market for statistical calculations improvement and econometric models compilation is proposed. The representative sample of households’ model imperfection for general welfare assessment, and income distribution inequality is shown.

 

Ключові слова: концепція агрегованого ринку, балансовий метод, розподіл доходів, коефіцієнт Джині, ресурси домогосподарств, споживання домогосподарств, товарооборот.

 

Key words: the aggregated market concept, balancing method, income distribution, Gini coefficient, household’s resources, household’s consumption, trade turnover.

 

 

Постановка проблеми у загальному вигляді. Механістична корпоративна структура здатна та намагається призначити на усі керівні посади представників типу «адміністратор» – з точки зору зовнішніх ознак представник цього типу найбільш схожий на керівника. Внаслідок цього корпорація із здебільшого адміністративною структурою управління стає все більш неповороткою та бюрократичною, а люди, з якими вона має справу (персонал, клієнти, контактні аудиторії) все більше вважаються за певні детерміновані чинники, які мало відрізняються від уречевлених засобів виробництва.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Концепція агрегованого ринку висувається як альтернатива макроекономічним підходам, які призводять до «культу величезного», але вона не передбачає реструктуризації великих організацій з подальшим розбиттям їх на велику кількість малих, за словами Е. Ф. Шумахера суть полягає у так званій «федералізації» корпорацій з метою створення корпоративних осередків [6, с. 274-275]. Велике значення у завданнях розвитку Е. Ф. Шумахер приділяє «комбінації A-B-C», тобто комбінації, яка включає адміністраторів, бізнесменів та комунікаторів [7, с. 244]. Ця комбінація нагадує інший приклад – код PAEI І. Адізеса, який додає до вказаних типів виробника – Р [1, с. 14]. У фокусі дослідження повинне бути домогосподарство, як зазначають у докладі колектив авторів на чолі із Дж. Стигліцем, А. Сеном та Ж. Фітуссі: які стверджують, що «окрім важливого значення потоків доходів домогосподарств, найбільше значення набуває споживання та його можливості протягом часу»[1] [4, с. 89]. Критикує підхід аналізу споживання репрезентативного агенту і М. Флербе, який зазначає, що «репрезентативний агент може покращити власний стан, навіть якщо кожен окремий агент цієї економіки програє» [5, с. 69]. Проблема неадекватності відображення даних щодо доходів та споживання домогосподарств аналізується українськими авторами: Г. Н. Юрчик та Н. М. Самолюк [8] аналізують вплив тіньової економіки на диференціацію доходів, проблеми адекватного обчислення прожиткового мінімуму та показників соціальної вразливості – О. В. Макарова [3]

Мета статті. Показати взаємозалежності у розподілі доходів, трансакційній діяльності та споживанні, які висвітлюються за допомогою концепції агрегованого ринку.

Методологія: балансовий метод, метод «витрати населення – роздрібний товарооборот», метод структурного аналізу, методика розрахунку коефіцієнту Джині, методологічна концепція агрегованого ринку.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Макроекономічні моделі, які оперують агрегатними показниками, які розраховані методами статистичного аналізу із використанням репрезентативної вибірки, або репрезентативного агенту, є вкрай неповороткими, як бюрократична модель організації (насправді в цих моделях левова частка приходиться саме на організаційні провали). Якщо проводити статистичні обчислення, використовуючи одну й ту саму схему, знаходячись у жорстких межах, рано чи пізно динаміка економічних процесів вийде за межі методології, а результати дослідження залишаться в цих межах, але саме дослідження буде спотворене. Яскравим прикладом є українська статистика доходів домогосподарств, як видно з таблиці, відображення статистичної інформації щодо середньодушових доходів є недосконалим: у 2010-2011 рр. дані щодо 5-ти останніх категорій включено у 6-ту категорію, що не відбиває справжньої структури доходів (табл. 1):

 

Таблиця 1.

Розподіл населення (%) за рівнем середньодушових еквівалентних загальних доходів у місяць, грн.

джерело: [9]

 

В 2012-2016 рр. п’ять останніх категорій заповнюються, але в 2016 р. спостерігаємо різкий стрибок значення останньої категорії (з 8,7 до 17,7 %). Крім того, перша категорія в 2013-2015 рр. налічує 0,1 %, а в 2016 р. – 0 %, тому виникає питання щодо доцільності майбутнього об’єднання перших чотирьох категорій та збільшення інтервалів з метою більш адекватного представлення даних. Судячи з даних, наведених в таблиці 1, вдається що в Україні середній клас налічує 67,5 %, але необхідно звернути увагу на те, що індивід, який відноситься до середнього класу (за критерієм доходів) повинен забезпечувати власні базові потреби, а також потреби у відповідних житлових умовах, мати автомобіль, подорожувати за власні кошти [2, с. 43-44]. Крім того, у вказаних даних (а також у розділі «Характеристика домогосподарств» і взагалі в статистичних даних щодо господарств) немає даних про кількість джерел доходів, яка потрібна згідно методології агрегованого ринку.

Доходи населення України, на основі даних таблиці 1, можуть бути обчислені лише за допомогою використання варіанти, яка помножується на кількість спостережень (оскільки одиницею виміру таблиці є проценти, маємо обчислення через кількість населення України в 2016 р. – 42760500 ос. [9]). За результатами обчислення отримаємо 13845778,1 млн. грн. на рік, що є одним з критерії для порівняння.

Але доходи можна обчислити не тільки прямими, а ще й непрямими методами, тобто від витрат. У якості вихідних даних використовуємо таблицю кількості домогосподарств, обчислення загальних ресурсів домогосподарств, структури споживання домогосподарств та роздрібного товарообороту в Україні (табл. 2):

 

Таблиця 2.

Кількість домогосподарств (тис.) та ресурси домогосподарств (ДГ)

*Сукупні витрати в середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство, грн.

¹значення 2010-2015 розраховано автором за даними [9], джерело даних за 2016 [13]

Розраховано за даними [9]

 

Використовуючи дані, наведені в табл. 2, скоригуємо загальні витрати послідовно на категорії споживчих витрат, використовуючи балансовий метод, орієнтуючись на структуру витрат, яка наведена в табл. 2. (неспоживчі сукупні витрати наведені у таблиці 2 лише для повноти структури витрат, оскільки в коригуванні вони не беруть участі).

Методика коригування сукупних споживчих витрат передбачає використання показників роздрібного товарообороту для коригування розрахунків середніх витрат домогосподарств, які використовують випадкову вибірку, яка може бути не репрезентативною. Оскільки показник товарообороту роздрібної торгівлі включає лише внутрішню торгівлю (за методологією, яка вказана на порталі Державної служби статистики України [11]), за балансовим методом, обсяг торгівлі відповідними товарними категоріями повинен дорівнювати обсягу витрат домогосподарств (не враховуючи тіньовий обіг товарів та послуг). Тому, звертаючи увагу на зауваження щодо обмеженості методик включення тіньового обігу в розрахунки, найбільш привабливим для коригування вдається категорія «Алкогольні напої та тютюнові вироби», оскільки торгівля підакцизними товарами підлягає більш суворому обліку, ніж інші споживчі товари та більш схильні до коректного обліку (не на 100 %, але ближче ніж інші). Використання цієї товарної категорії для коригування видало наступний результат: сукупні витрати домогосподарств збільшились у 1,62 рази від розміру витрат домогосподарств за методом кінцевого споживання розрахунку ВВП [9] до розміру 2,5 трлн. грн. на рік у 2016 р., а скориговані середні витрати домогосподарства сягають розміру 13816,94 грн. на місяць (табл. 3):

 

Таблиця 3.

Результати коригування за категорією «Алкогольні напої та тютюнові вироби»*

*розраховано автором на основі даних таблиці 2 та [10]

 

Сукупні витрати домогосподарств за цим коригуванням не перевищують третини ВВП за паритетом купівельної спроможності (353 млрд. дол. США [14]), і приблизно дорівнюють ВВП за офіційним курсом [15] (для порівняння отримані загальні витрати домогосподарств з таблиці 2 складають в 2016 р. лише 1 % від ВВП за ПКС та 3 % від скоригованих витрат, та 5,6 % від витрат домогосподарств за розподільчим методом розрахунку ВВП).

Коригування за групами товарів «Продукти харчування та безалкогольні напої» та «Непродовольчі товари та послуги» також є дуже привабливим для виконання, оскільки ці категорії присутні в усіх домогосподарствах та є більш однорідною, ніж інші. Отриманий результат коригування відображений у таблиці 4:

 

Таблиця 4.

Результати коригування витрат домогосподарств за групами товарів

 

Як вказано в таблиці 4, коригування за товарними групами «Непродовольчі товари та послуги» та «Продукти харчування та безалкогольні напої» надає результати, які знаходяться в середині діапазону оцінки витрат домогосподарств – на основі коригування за категорією «Продукти харчування та безалкогольні напої» оцінка витрат домогосподарств сягає 20,3 % від витрат домогосподарств за розподільчим методом обчислення ВВП; на основі коригування за категорією «Продукти харчування та безалкогольні напої» – 52,7 % від цього ж показника.

Висновки: отже, методика коригування підрахунків розподілу населення за категоріями доходів на основі аналізу витрат домогосподарств надає можливість наблизитись до більш реальної оцінки нерівності в Україні. Показники нерівності населення за доходами, як і середньодушові доходи за ПКС, індекс розвитку людського потенціалу тощо, належать до найважливіших вихідних показників, що є орієнтирами в процесі розробки і реалізації державної політики соціально-економічного розвитку.

В результаті розрахунків виявлено:

1. Дані щодо витрат домогосподарств не відповідають даним з інших розділів статистики України, що свідчить або про некоректну методику обчислення даних, або про неадекватність вибіркових даних;

2. Використовуючи балансовий метод та метод «роздрібний товарооборот – витрати населення» можливо скоригувати витрати домогосподарств за товарними категоріями;

3. В розділі «Розподіл населення за рівнем середньодушових еквівалентних загальних доходів» Державної служби статистики доцільно змінити структуру розподілу, додавши додаткові категорії для більш точного відображення розподілу (понад 3720 грн.).

Перспективи подальших досліджень: на основі скоригованих показників можливе подальше обчислення показників нерівності населення за доходами (коефіцієнт Джині), оцінка тіньового сектору економіки, а також географічні розподіли доходів та витрат населення.

 

Список використаної літератури.

1. Адизес И. Стили менеджмента — эффективные и неэффективные / И. К. Адизес; Пер. с англ. — М.: Альпина Бизнес Букс, 2009. — 199 с.

2. Ким М. Н. Средний класс в постсоветском обществе: социально-экономические критерии, структура, условия формирования. Монография / М. Н. Ким, А. А. Ким. – Х.: «Точка». – 2012. – 193 с.

3. Макарова О. В. Пріоритети політики зниження соціальної вразливості / О. В. Макарова // Демографія та соціальна економіка. – 2017. – № 2 (30). – с. – 102-111.

4. Стиглиц Дж. Неверно оценивая нашу жизнь: Почему ВВП не имеет смысла? Доклад Комиссии по измерению эффективности экономики социального прогресса / Дж. Стиглиц, А. Сен, Ж.-П. Фитусси; пер. с англ. И. Кушнаревой; науч. ред. перевода Т. Дробышевская. – М.: Изд-во Института Гайдара. – 2016. – 216 с.

5. Флербе М. За пределами ВВП: в поисках меры общественного благосостояния. Часть I / М. Флербе // Вопросы экономики. – 2012. – №. 2. – С. 67-93.

6. Шелдрейк Дж. Теория менеджмента. От тейлоризма по японизации / Дж. Шелдрейк. – СПб.: Питер, 2001. – 352 с.

7. Шумахер Э. Ф. Малое прекрасно. Экономика, в которой люди имеют значение / Э. Ф. Шумахер; пер. с англ. и примеч. Д. О. Аронсона. – М.: Изд. Дом Высшей школы экономики. – 2012. – 352 с.

8. Юрчик Г. М. Оцінювання диференціації доходів населення України з урахуванням їх тіньової компоненти / Г. М. Юрчик, Н. М. Самолюк // Демографія та соціальна економіка. – 2016. – № 3 (28). – с. 133-145.

9. Державна служба статистики України (офіційний сайт) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/ (18.10.2017)

10. Динаміка курсу долара США. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://finstat.info/dinamika-kursa-dollara-ssha-nbu-nalichnyiy-kurs (19.10.2017)

11. Методологічні пояснення до розділу «внутрішня торгівля» Державної служби статистики України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/sr/trg_ric/trg_u/trg_met.html (18.10.2017)

12. Наказ Міністерства Економіки України (18.02.2009) «Про затвердження Методичних рекомендацій розрахунку рівня тіньової економіки». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.me.gov.ua/Files/GetFile?fileId=796bf8b9-f834-46da-9dc8-89670ab332dd (19.10.2017)

13. Статистичний збірник «Витрати і ресурси домогосподарств України у 2016 році». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2017/zb/07/zb_vrdu2016xl.zip (19.10.2017)

14. Таблиця ВВП за паритетом купівельної спроможності (Світовий банк). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://api.worldbank.org/v2/en/indicator/NY.GDP.MKTP.PP.CD?downloadformat=excel (18.10.2017)

15. Central intelligence agency: The World Factbook: Ukraine. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.cia.gov/library/publications/resources/the-world-factbook/geos/up.html (19.10.2017)

 

References.

1. Adizes I. (2009), Stili menedzhmenta — jeffektivnye i nejeffektivnye [Styles of management – effective and ineffective], Al'pina Biznes Buks, Moscow, Russian Federation.

2. Kim M. N. Kim A. A. (2012), Srednij klass v postsovetskom obshhestve: social'no-jekonomicheskie kriterii, struktura, uslovija formirovanija [Middle class in the postsoviet society: socio-economic criteria, structure, forming conditions], «Tochka», Kharkiv, Ukraine.

3. Makarova O. V. (2017) Priorities for Social Vulnerability Reduction Policy, Demography and Social Economy, vol. 2 (30), pp. 102-111.

4. Stiglitz J., Sen A. and Fitoussi J. (2016), Neverno ocenivaja nashu zhizn': Pochemu VVP ne imeet smysla? Doklad Komissii po izmereniju jeffektivnosti jekonomiki social'nogo progressa [Report by the Commission on the Measurement of Economic Performance and Social Progress], Izd-vo Instituta Gajdara, Moscow, Russian Federation.

5. Fleurbaey M. (2012), Beyond GDP: The Quest for a Measure of Social Welfare, Voprosy jekonomiki, vol 2, pp. 67-93.

6. Sheldrake J. (2001), Teorija menedzhmenta. Ot tejlorizma po japonizacii [Management theory: From Taylorism to Japanization], Piter, Saint Petersburg, Russian Federation.

7. Schumacher E. F. (2012), Maloe prekrasno. Jekonomika, v kotoroj ljudi imejut znachenie [Small is Beautiful: A Study of Economics as if People Mattered], Ed. House of the Higher School of Economics, Moscow, Russian Federation.

8. Urchik G.M., Samoliuk N.M. (2016), Otsiniuvannia dyferentsiatsii dokhodiv naselennia Ukrainy z urakhuvanniam ikh tin'ovoi komponenty [Income Differentiation of Residents of Ukraine Under Conditions of Shadow Economy], Demography and Social Economy, vol. 3 (28), pp. 133-145.

9. State Statistics Service of Ukraine (2017), “Statistical data”, available at: http://ukrstat.gov.ua/, (Accessed 8.10.2017).

10. Finstat.info (2017), “Dynamics of the US dollar rate”, available at: https://finstat.info/dinamika-kursa-dollara-ssha-nbu-nalichnyiy-kurs (Accessed 19.10.2017)

11. State Statistics Service of Ukraine (2017), “Methodological explanations to the section "Internal Trade" of the State Statistics Service of Ukraine”, available at: http://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/sr/trg_ric/trg_u/trg_met.html (Accessed 18.10.2017)

12. Ministry of Economy of Ukraine (2009), “On Approval of Methodical Recommendations for Calculating the Level of the Shadow Economy”, available at: http://www.me.gov.ua/Files/GetFile?fileId=796bf8b9-f834-46da-9dc8-89670ab332dd (Accessed 19.10.2017)

13. State Statistics Service of Ukraine (2017), "Costs and resources of households of Ukraine in 2016", available at: http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2017/zb/07/zb_vrdu2016xl.zip (Accessed 23.10.2017)

14. World bank (2017), “Table of GDP at parity purchasing power”, available at: http://api.worldbank.org/v2/en/indicator/NY.GDP.MKTP.PP.CD?downloadformat=excel (Accessed 18.10.2017)

15. Central intelligence agency: The World Factbook: Ukraine. – available at: https://www.cia.gov/library/publications/resources/the-world-factbook/geos/up.html (Accessed 19.10.2017)