EnglishНа русском

Ефективна економіка № 4, 2016

УДК 332.1:338.48

 

А. П. Голод,

докторант Черкаського державного технологічного університету, м. Черкаси

 

НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ МОДЕРНІЗАЦІЇ РЕГІОНАЛЬНИХ ТУРИСТИЧНИХ СИСТЕМ

 

A. P. Golod,

doctoral student of Cherkasy State Technological University, Cherkasy

 

SCIENTIFIC AND METHODOLOGICAL PRINCIPLES OF MODERNIZATION OF REGIONAL TOURISM SYSTEMS

 

На сьогоднішній день туризм є однією з пріоритетних галузей національної економіки країни. Україна володіє багатим туристичним потенціалом. Проте низька якість туристичних послуг, слабка інфраструктура, високий рівень зносу основних фондів, стагнація розвитку внутрішнього і в'їзного туризму, відсутність належного фінансування, ринкові перетворення поставили багато підприємств в складне становище. Ці та інші проблеми зумовлюють необхідність пошуку шляхів відновлення розвитку туризму в регіонах. Для підвищення рівня конкурентоспроможності даної галузі економіки необхідно здійснити комплексну модернізацію, що передбачає реформування інфраструктури галузі, впровадження сучасних інформаційних, інноваційних технологій у сферу туризму, розробку маркетингової стратегії, підготовку кваліфікованих кадрів, формування ефективної системи функціонування туристичного бізнесу. Отже, питання модернізації регіональних туристичних систем стають досить актуальними. Тому вважаємо доцільним розширення сфери наукових досліджень у частині визначення, розробки механізмів модернізації регіональних туристичних систем. В статті визначено поняття регіональної туристичної системи. Представлено основні положення модернізації регіональних систем. Проаналізовано основні методологічні принципи та підходи, які використовуються при розробці регіональних програм розвитку туризму. Запропоновано схему модернізації туристичної системи регіону. А також виявлено пріоритетні напрями модернізації регіональних туристичних систем.

 

Today, tourism is one of the priority sectors of the national economy of the country. Ukraine has a rich tourist potential. However, low quality of tourist services, poor infrastructure, high level of wear and tear of fixed assets, stagnation of development of domestic and inbound tourism, lack of proper financing, market transformation put many enterprises in a difficult position. These and other problems determine the need to find ways to restore tourism development in the regions. In order to increase the competitiveness of this branch of economy, it is necessary to carry out a comprehensive modernization, which involves reforming the infrastructure of the industry, introducing modern information and innovative technologies into the tourism sector, developing a marketing strategy, training skilled personnel, and forming an effective system for the functioning of the tourism business. Consequently, the issues of modernization of regional tourism systems are becoming very relevant. Therefore, it is expedient to expand the scope of scientific research in terms of defining, developing mechanisms for modernizing regional tourism systems. The article defines the concept of a regional tourism system. The main provisions of the modernization of regional systems are presented. The main methodological principles and approaches that are used in the development of regional tourism development programs are analyzed. The scheme of modernization of the tourist system of the region is proposed. Also, the priority directions of modernization of regional tourism systems were identified.

 

Ключові слова:модернізація, туризм, регіональна туристична система, туристичні послуги, соціально-економічний розвиток, трансформація.

 

Key words: modernization, tourism, regional tourist system, tourist services, socio-economic development, transformation.

 

 

Постановка проблеми. Туризм – одна з важливих галузей економічної діяльності. Як соціально-економічне явище він органічно вписується в усі сфери діяльності міста, регіону, держави, виконує низку важливих функцій та оказує важливий вплив на всі галузі економіки. Державна політика будь-якої країни направлена перш за все на розвиток в’їзного туризму, адже саме він створює робочі місця, наповнює бюджет, залучає валютні ресурси. Політика становлення та розвитку регіональної туристичної системи є одною з складових соціально-економічної політики держави. Тому на етапі модернізації української економіки дослідження еволюції туристичних систем та формування нової стратегії їх розвитку в умовах сучасної трансформації національної економіки набуває провідного значення. Від успіху модернізації регіональних туристичних систем буде залежати економічний та соціальний прогрес країни, а також її місце у  світовому господарстві.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми й особливості розвитку туризму висвітлені в наукових працях таких вітчизняних і зарубіжних учених, як:Є. Козловський, С. Хлопяк, М. Борущак, Л. Гринів, М. Долішній, Л. Дядечко, В. Євдокименко, В. Квартальнов, В. Кифяк, В. Куценко, В. Кравців, О. Любіцева, М. Мальська, М. Корецький, Т. Ткаченко, та інші.

Досліджуючи поняття модернізації ми спираємось на основні трактування цього понятійно-категоріального апарату вчених Бистрицького Є., Бураковського І., Штомпка П., Бужимської К., Вебера М., Конта О., Леві М., Хагена Є., Хантінгтон С., Тойнбі А., Ростоу У., Белла Д., Баумана З., Пребиш Р., Дус-Сантус Т., Перу Ф., Будвіль Ж., Хіллі Е., Лемера Є., Солоу Р., Ромера П. та інших дослідників, що дають нам підстави вважати, що модернізація  є вирішальною в просторовому розвитку регіонів.

Мета статті.Дослідити науково-методичні засади модернізації регіональних туристичних систем.

Виклад основного матеріалу.Найважливішою складовою частиною комплексних стратегічних планів розвитку регіонів в даний час стають цільові комплексні програми реалізації економічних і соціальних проблем, інноваційних завдань. У свою чергу, регіональні і галузеві плани повинні складати основу і конкретну складову комплексного і соціального розвитку регіональної і національної економіки. Негативні аспекти впливу масового туризму на навколишнє середовище і туристські ресурси, відмічені ще в 70-х роках XX століття в зарубіжних і вітчизняних дослідженнях, підвищують роль державного регулювання і сталого розвитку за участю різних туристських організації.

Зростання значення туризму в діяльності багатьох туристських регіонів призвело до того, що ООН, її спеціалізовані органи, інші міжнародні організації стали все більше уваги приділяти цій сфері. В даний час в світі існує приблизно 70 міжнародних організацій, які в тій чи іншій мірі займаються проблемами розвитку регіональних ринків туристичних послуг.

Експерти ООН рекомендують спиратися при розробці програм соціально-економічного розвитку на наступні 15 принципів [1, с. 45]:

1) Перший принцип пов'язаний з концептуальним мисленням в стратегічних масштабах з упором на реалістичні цілі.

2) Пріоритетна увага до ключових проблем, що відкриває можливість альтернативного вибору, є другим принципом.

3) Наступний принцип: широкий творчий підхід до розробки нових альтернативних варіантів.

4) Четвертий принцип передбачає достатній ступінь розуміння глобальних історичних процесів.

5) Ретельний самоаналіз в умовах стратегічної нестабільності – п'ятий принцип.

6) Принцип обліку довгострокової перспективи означає вміння пов'язувати будь поточне (оперативне) планування з перспективним – на 20-50 років, а іноді на більш тривалий період.

7) Принцип спеціального наукового аналізу фактору невизначеності заснований на припущенні, що сьогодні будь-яка програма реалізується в умовах нестабільної соціально-політичної обстановки, коли зберігається можливість криз, надзвичайних обставин, катастроф, непередбачених стихійних лих.

8) Принцип системного підходу відомий в теорії державного управління з 50-х років XX ст., проте, використання його на практиці досить рідко зустрічається.

9) Принцип ціннісного підходу, який полягає в тому, що основні цілі та завдання програми повинні бути аргументовані з урахуванням моральних чинників, загальнозначущих цінностей та ідеалів більшості населення.

10) Принцип орієнтації на пошук допущених помилок передбачає, що в рамках програми буде функціонувати спеціальна група психологів і менеджерів, зайнята моніторингом «діагностики відхилень».

11) Принцип підвищеної уваги до ресурсів. Розділ про ресурсах повинен займати в програмах одне з перших місць.

12) Принцип використання адміністративних структур і уваги до юридичних аспектів їх діяльності.

13) Принцип пріоритету неполітичних методів з урахуванням впливу політичних чинників.

14) Принцип розвитку плюралістичного громадського мислення.

15) Принцип підвищеної уваги до питань антикризового регулювання, тобто до прогнозування схильних до кризи областей.

Всі вище означені принципи можуть бути використані при розробці регіональних програм модернізації туризму і стратегічних планів розвитку регіонів в цілому.

На основі рекомендацій експертів ООН і досвіду розробок по формуванню і розвитку регіональних туристських комплексів українських вчених можна сформулювати відповідні методологічні підходи. Основні підходи до розробки стратегічних планів і регіональних програм розвитку зводяться до наступного [6]:

рекреаційний підхід, що включає оцінку ландшафтно-рекреаційного потенціалу, стан екології, пам'ятників історії і культури та багато іншого;

розрахунок вартості туристичного продукту виходячи з етапів його руху (вартісної підхід): доставка туристів, проживання, харчування та анімація, відновлення і розвиток пам'яток історії та культури і т.д .;

маркетинговий підхід, сутність якого полягає в аналізі сегментів передбачуваного ринку;

міжгалузевий підхід: оцінка сучасного стану туристичного комплексу і перспектив його розвитку;

інвестиційний підхід, заснований на визначенні ефективності програмних заходів з урахуванням прибутковості, соціальної значущості і новизни.

Для розвитку туристичного комплексу регіону можуть застосовуватися такі фінансові інструменти, як дотації з різних фондів та позики банків. Цілі цієї підтримки сформульовані наступним чином:

- підвищення туристської привабливості регіону;

- зростання професіоналізму зайнятих в туризмі;

- розробка і впровадження стратегії розвитку з  особливим урахуванням «ендогенних потенціалів».

Все вищесказане свідчить про необхідність докорінної модернізації діючої регіональної туристської системи. Адже політика економічної модернізації відіграє особливу роль в забезпеченні розвитку туризму в регіональних соціально-економічних системах.

В сучасних умовах категорія «модернізація» відображає шостий технологічний уклад: розвиток нано-, мікро-, біотехнологій, мікропроцесів і т.п. Нами це поняття розглядається як модернізаційний процес, включаючи його характеристики та особливості. В цьому контексті ми б хотіли акцентувати увагу на модернізаційно-безпечному розвитку.

Слід зазначити, що модернізаційні процеси ми трактуємо не однаково з інноваційними процесами. Тому удосконалення структури та механізмів впливу інноваційних факторів безпеки регіональних туристичних  систем будемо розглядати в контексті їх модернізації.

 Виходячи із змістовних характеристик понятійно-категоріального апарату  регіональної економіки за рахунок авторського визначення поняття  «регіональна туристична система» ми модернізацію розуміємо як інституційну динаміку сучасної економічної системи метою якої є трансформація регіональної туристичної системи регіону  для підтримки традиційних та новітніх спеціалізацій регіону з використанням знань, професійних можливостей та певних навиків відповідно до суспільних потреб та світових стандартів, що забезпечить самопідтримуючий  соціально-економічний розвиток регіону з використанням інноваційних факторів його безпеки. Схему модернізації регіональних туристичних систем представлено на рис.1.

 

Рис. 1. Схема модернізації туристичної системи регіону

 

Виходячи з вищевикладеного, стає очевидним, що концептуальні засади проектування організаційно-економічного механізму управління розвитком туризму в регіоні та модернізації регіональних туристичних систем лежать в сфері загальнодержавних інтересів і є визначальними в сучасному розумінні державного управління в ринковій економіці. Принципи державного регулювання економічних процесів є основними критеріями розвитку та модернізації туристичної системи регіону.

Висновок. Таким чином, можна виділити наступні пріоритетні напрямки модернізації регіональної туристської системи, які включають:

1) Модернізацію інфраструктури туристської сфери: готельного і ресторанного бізнесу, торгівлі та громадського харчування, транспорту і т.д. Для цього необхідна повна інвентаризація всіх туристських об'єктів, а також достовірна інформація про сучасний стан туристської інфраструктури.

2) Впровадження інноваційних технологій у сфері туристичної індустрії.

3) Впровадження сучасних інформаційних технологій в сферу туристського бізнесу;

4) Розробку маркетингової стратегії по формуванню регіонального туристичного продукту за двома напрямками:

збереження, зміцнення, розвиток і вдосконалення існуючого туристського пропозиції;

формування нового туристичного продукту, що враховує світовий і внутрішній туристський попит і конкурентні переваги туристського потенціалу країни.

5) Модернізацію кадрового потенціалу, підготовку кваліфікованих кадрів у сфері туризму, перш за все, у сфері туристично-екскурсійного сервісу та ресторанно-готельного бізнесу і т.д.

6) Модернізацію туристського і екскурсійного сервісу: відродження і розвиток системи атестації та акредитації екскурсоводів та інших працівників туристської сфери, навчання їх іноземним мовам; організацію системи, контролю якості в сфері туристичних послуг.

7) Розвиток конкуренції на регіональному ринку туристичних послуг.

 

Література.

1. Василенко И. Новые подходы к разработке государственных программ: рекомендации экспертов ООН / Проблемы теории и практики управления, №6, 2003

2. Державна цільова програма розвитку туризму і курортів на 2011–2015 роки: проект [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.tourism.gov.ua/catalog/docs/00000538.doc.

3. Котлер Ф., Асплунд К., Рейн И., Хайдер Д. Маркетинг мест. Привлечение инвестиций, предприятий, жителей и туристов в города, коммуны, регионы и страны Европы. Стокгольмская школа экономики в Санкт-Петербурге. СПб., 2005. – 376 с.

4. Лібанова Е.М. Соціальні проблеми модернізації української економіки / Е.М. Лібанова // Демографія та соціальна економіка, 2012. – №1. – С. 5-22.

5. Яцук Н.В. Поняття державного регулювання сфери рекреації // Науково-виробничий журнал „Держава та регіони”. – Серія: Державне управління. – 2009. – №3. – С. 249-256.

6. Tourism 2020 Vision [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.unwto.org/facts/eng/vision.htm.

 

References.

1. Vasilenko, I. (2003), “New Approaches to the Development of State Programs: Recommendations of UN Experts”, Problemy teorii i praktiki upravlenija, vol. 6

2. State target program of tourism development and resorts for 2011-2015: project, [Online], available at: www.tourism.gov.ua/tsatalog/dotss/00000538.dots.

3. Kotler, F., Asplund, K., Rejn, I. and Hajder, D. (2005), Marketing mest. Privlechenie investicij, predprijatij, zhitelej i turistov v goroda, kommuny, regiony i strany Evropy [Marketing places. Attraction of investments, enterprises, residents and tourists to cities, communes, regions and countries of Europe], Stokgol'mskaja shkola jekonomiki v Sankt-Peterburge. SPb., Russia, p. 376.

4. Libanova, E.M. (2012), “Social problems of modernization of the Ukrainian economy”, Demohrafiia ta sotsialna ekonomika, vol. 1, pp. 5-22.

5. Yatsuk, N.V. (2009), “The concept of state regulation of the sphere of recreation”, Naukovo-vyrobnychyi zhurnal „Derzhava ta rehiony”. – Seriia: Derzhavne upravlinnia, vol. 3, pp. 249-256.

6. Tourism 2020 Vision, [Online], available at: http://www.unwto.org/fatsts/eng/vision.htm.

 

Стаття надійшла до редакції 20.04.2016 р.