СТАТИСТИЧНА ТИПОЛОГІЯ ТА АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДІВ САНАТОРНО-КУРОРТНОЇ СФЕРИ | Л І Гальків | Ефективна економіка №11 2017

УДК 311.3: 614.215

 

Л. І. Гальків,

д. е. н., професор, професор кафедри менеджменту організацій,

НУ «Львівська політехніка, м. Львів

О. З. Сорочак,

к. т. н., доцент, доцент кафедри менеджменту організацій,

НУ «Львівська політехніка, м. Львів

 

СТАТИСТИЧНА ТИПОЛОГІЯ ТА АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДІВ САНАТОРНО-КУРОРТНОЇ СФЕРИ

 

L. I. Нalkiv,

Sc.D. in Economics, Professor, Professor of Management of Organizations Department,

National University ‘Lviv Polytechnic’, Lviv

O. Z. Sorochak,

Ph.D. in Engineering, Associate Professor, Associate Professor of Management of Organizations Department,

National University ‘Lviv Polytechnic’, Lviv

 

STATISTICAL TYPOLOGY AND ANALYSIS OF THE ACTIVITIES ESTABLISHMENTS OF SANATORIUM-AND-HEALTH-RESORT SECTOR

 

У статті розкрито соціальне та економічне значення санаторно-курортної сфери. Проаналізовано підходи науковців до розуміння та класифікації санаторно-курортних і оздоровчих підприємств. Досліджено означення суб’єктів санаторно-курортної діяльності у чинних нормативно-правових актах та Національних стандартах України. Охарактеризовано типології санаторно-курортних і оздоровчих закладів, які використовуються у публікаціях Державної служби статистики України. Здійснено кореляційно- регресійний аналіз доходів вітчизняних санаторно-курортних і оздоровчих закладів за 2016 рік у розрізі регіонів України. Здійснено кластерний аналіз розвитку регіональних ринків послуг санаторно-курортних і оздоровчих закладів. Виділено чинники активування розвитку санаторно-курортної справи. Досліджено динаміку кількості та місткості закладів санаторно-курортної сфери за 2005-2016 роки. Визначено основні проблеми діяльності закладів санаторно-курортної сфери.

 

There has been revealed in the article a social and economic significance of sanatorium-and-health-resort sector. There have been analyzed the scientists’ approaches to understanding and classification of sanatorium-and-health-resort and health-improvement establishments. There has been studied the attribution of sanatorium-and-health-resort business entities to the applicable regulatory acts and National standards of Ukraine. There have been characterized the typologies of sanatorium-and-health-resort and health-improvement establishments, used in publications of State Statistics Service of Ukraine. There has been performed the correlation and regression analysis of profit of the national sanatorium-and-health-resort and health-improvement establishments within the year 2016 in terms of the regions of Ukraine. There has been carried out the cluster analysis of the regional sanatorium-and-health-resort and health-improvement establishment services markets development. There have been distinguished the factors for the sanatorium-and-health-resort business development activation. There has been studied the dynamics of quantity and capacity of sanatorium-and-health-resort sector establishments within the years 2005-2016. There have been distinguished the main problems of sanatorium-and-health-resort sector establishments activity.

 

Ключові слова: санаторно-курортна сфера, санаторно-курортні і оздоровчі заклади, спеціалізовані заклади розміщування, типологія суб’єктів діяльності, кореляційно-регресійний аналіз, кластерний аналіз, динамічні зміни.

 

Keywords: sanatorium-and-health-resort sector, sanatorium-and-health-resort and health-improvement establishments, specialized allocation establishments, typology of the business entities, correlation and regression analysis, cluster analysis, dynamic changes.

 

 

Постановка проблеми. Перші десятиліття ХХІ століття ознаменувалися зміцненням ролі людського чинника у суспільних трансформаціях на тлі укорінення глобальних та регіональних дисбалансів соціокультурного, політичного, економічного, екологічного спрямування. Це спонукає цивілізовану частину людності, її інтелектуальну еліту до пошуку шляхів попередження втрат людського потенціалу. Чільне місце у цьому процесі відводиться превентивним заходам, націленим на збереження здоров’я населення. Ретельний суспільний догляд за здоров’ям громадян, забезпечений послугами санаторно-курортної сфери країни, слугує запорукою її людського розвитку та соціально-економічної безпеки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичне підґрунтя дослідження функціонування вітчизняної санаторно-курортної сфери у сучасних умовах закладено у працях Н. Ведмідь [1], В. Гуменюка [2], А. Мазаракі [3], О. Нежнік [4] та ін. Суб’єкти цієї сфери з позиції системного аналізу розглядаються як складні адаптивні системи, що характеризуються такими властивостями: складаються з підсистем, які також є складними адаптивними системами; є відкритими системами, тобто взаємодіють із зовнішнім середовищем; є складними системами, властивості кожної з яких неможливо вивести з властивостей її підсистемних рівнів; володіють самоподібністю (фрактальною будовою); здатні до адаптивної активності, завдяки якій збільшуються корисні і зменшуються негативні властивості; здатні підтримувати свій стаціонарний стан; здатні нарощувати впорядкованість (order) і складність (complexity) завдяки адаптивній активності [3, с. 53]. Проте, підходи різних інституцій щодо типізаційної структури санаторно-курортної сфери різняться. Потребують поглиблення й практичні аспекти оцінювання діяльності санаторно-курортного комплексу в регіональному вимірі.

Постановка завдання. Завдання полягає у дослідженні типології санаторно-курортних і оздоровчих закладів та аналізуванні їх діяльності в регіонах України.

Виклад основного матеріалу дослідження. Соціально-економічна значущість санаторно-курортної сфери проявляється передусім у попередженні деструктивних змін потенціалу здоров’я населення та у запобіганні втратам рекреаційної компоненти людського капіталу. А саме людські активи – капітальне благо у формі набору наявних і прихованих здібностей, навичок, задатків людини, «виступаючи конституючо-креативним ядром і активатором інновативно-інноваційних процесів знаннєвомісткої економіки, визначають динаміку суспільного розвитку в цілому» [5, с. 48].

Дослідниця санаторно-курортного комплексу України Н. Ведмідь стрижневу роль у ньому відводить санаторно-курортним закладам і розглядає їх як самостійні господарюючі суб’єкти, які мають ознаки юридичної особи. Для означення таких закладів авторка використовує термін «санаторно-курортні та оздоровчі підприємства», виділяючи за функціональною ознакою два види: перший – санаторно-курортне підприємство; другий – інше оздоровче підприємство. До кожного із видів включаються типи «залежно від: наявності та комплексності медичних послуг; специфіки організації харчування; умов проживання; методів та якості обслуговування; режиму надання санаторно-курортних послуг; особливостей території розміщення» [1, с. 77-78]. До першого виду віднесено 3 типи підприємств: 1 – санаторій; 2 – санаторій-профілакторій, 3 – пансіонат із лікуванням, до другого – 6 типів: 1 – курортний готель, 2 – СПА-готель, 3 – пансіонат відпочинку, 4 – будинок відпочинку, 5 – база та інший заклад відпочинку, 6 – заклад 1-2 денного перебування. У дефініціях типів санаторно-курортних та оздоровчих підприємств Н. Ведмідь послуговується терміном «засіб розміщення».

У вітчизняних нормативно-правових актах суб’єкти продукування санаторно-курортних послуг означаються як санаторно-курортні заклади – (Закон України «Про курорти») або курортно-рекреаційні заклади (Постанова Кабінету Міністрів України «Про Комплексну програму соціально-економічного розвитку Великої Ялти як курорту загальнодержавного значення»). Діяльність таких закладів націлена на попередження втрат людського потенціалу шляхом використання природніх ресурсів для санаторно-курортного лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань, оздоровлення. Окрім послуг компенсаційного характеру щодо реальних чи потенційних втрат капіталу здоров’я носіїв людського потенціалу, цими закладами надаються й інші послуги: із проживання, організації дозвілля, залучення до культурно-розважальних заходів, інформаційного супроводу фізично-активного способу життя тощо.

Державна служба статистики України у бюлетені «Колективні засоби розміщування» інформацію про суб’єкти продукування санаторно-курортних і оздоровчих послуг публікує в розрізі десяти типів (табл. 1), які об’єднані у підгрупу «Спеціалізовані засоби розміщування». Аналогічне виділення подає ДСТУ 4268:2003 (Послуги туристичні. Засоби розміщування. Загальні вимоги). Національний стандарт України до оздоровчих засобів розміщування відносить лікувальні та оздоровчі заклади. За умови надання оздоровчими засобами розміщування готельних послуг (щонайменше із щоденного заправляння ліжок, прибирання номерів і санвузлів) ДСТУ 4268:2003 їх класифікує як готелі.

Натомість у Статистичному щорічнику України суб’єкти продукування санаторно-курортних послуг позначаються як санаторно-курортні і оздоровчі заклади з розподілом на сім типів. Тут об’єднано дані про будинки і пансіонати відпочинку, а також про дитячі заклади оздоровлення цілорічної дії, дитячі центри, бальнеологічні лікарні, грязелікарні, бальнеогрязелікарні, будинки відпочинку, інші заклади відпочинку (крім турбаз). Тобто санаторно-курортні заклади тут розглядаються синонімізовано до спеціалізованих засобів розміщування (СЗР).

Офіційний сайт Державної служби статистики України у рубриці «Статистична інформація» дані про діяльність санаторно-курортних і оздоровчих закладів подає у розрізі п’яти типів. Об’єднуються дані санаторіїв і пансіонатів з лікуванням, а також баз, інших закладів відпочинку, оздоровчих закладів 1-2 денного перебування. Додатково наводяться дані про дитячі заклади оздоровлення та відпочинку.

 

Таблиця 1.

Типологія та кількість суб’єктів продукування санаторно-курортних і оздоровчих послуг за даними

Державної служби статистики України у 2015-2016 рр.

Спеціалізовані засоби розміщування

Санаторно-курортні і оздоровчі заклади

Публікації/

Статистична інформація/

Економічна статистика/

Багатогалузева статистична інформація
/Комплексна статистика/ Статистичний щорічник України

2015

Економічна статистика/ Економічна діяльність/
Туризм

2015

2016

Економічна діяльність/ /Статистичний бюлетень
«Колективні засоби розміщування в Україні»

2015

2016

1. Санаторії

184

172

1. Санаторії

295

1. Санаторії та пансіо­нати з лі­куванням

309

291

2. Дитячі санаторії

111

107

у т. ч. дитячі

111

3. Пансіонати з лікуванням

14

12

2. Пансіонати з лікуванням

14

4. Санаторії-профілакторії

79

63

3. Санаторії-профілакторії

79

2. Санаторії-профілак­торії

79

63

5. Будинки відпочинку

12

11

4. Будинки і пансіонати відпочинку

76

3. Будинки і пансіонати відпочинку

76

73

6. Пансіонати відпо­чинку

64

62

7. Дитячі заклади оздо­ровлення цілорічної дії, дитячі центри

14

17

5. Бази та інші заклади від­починку

1388

4. Бази та ін­ші заклади відпочинку

1399

1295

8. Бальнеологічні лі­карні, грязелікарні, бальнеогрязелікарні (включаючи дитячі)

3

3

9. Бази відпочинку, ін­ші заклади відпо­чинку (крім турбаз)

1371

1265

10. Оздоровчі заклади 1-2 денного перебу­вання

11

10

6. Заклади 1-2 денного пере­бування

11

-

-

-

-

-

5. Дитячі за­клади оздо­ровлення та відпочинку

9743

9669

Усього

1863

1772

Усього

1863

Усього

11606

11391

Укладено авторами за: [6]

 

На основі даних бюлетеня «Колективні засоби розміщування» виділено характеристики, які активують доходи СЗР у розрізі регіонів України (табл. 2). Вихідну таблицю показників (Y – доходи від наданих послуг СЗР, тис. грн; х1 – кількість ночівель у СЗР, ліжко-днів; х2 – фактичні витрати на один день перебування у СЗР в середньому за рік, грн; х3 – частка лікарів серед працівників) сформовано з агрегуванням даних фізичних-осіб підприємців і юридичних осіб.

Аналіз варіативності значень обраних показників виявив, що тільки за денною витратомісткістю послуг СЗР, квадратичний коефіцієнт варіації (22,2%) не перевищує критичного рівня (33,0%). За показниками Y; х2; х3 значення квадратичного коефіцієнта варіації сягає від 34,5% до 117,8%. Це свідчить про наявність диспропорцій на регіональних ринках санаторно-курортних і оздоровчих послуг.

 

Таблиця 2.

Вихідні дані кореляційно-регресійного аналізу доходів СЗР від значущих чинників за статистичними даними 2016 р.

Регіони України

Показники

Y

x1

x2

x3

Вінницька

247 328,4

827 821

412,1

0,097

Волинська

39 013,8

244 253

239,7

0,034

Дніпропетровська

116 596,6

1 082 385

254,7

0,039

Донецька

102 755,1

745 668

226,5

0,035

Житомирська

42 410,9

252 526

274,4

0,058

Закарпатська

338 586,7

748 081

424,9

0,057

Запорізька

357 186,7

1 696 273

256,4

0,037

Івано-Франківська

43 543,4

514 583

241,1

0,048

Київська

75 488,0

667 384

276,4

0,050

Кіровоградська

14 800,1

123 608

267,6

0,040

Луганська

13 447,3

87 304

267,9

0,043

Львівська

570 707,1

1 654 299

362,9

0,071

Миколаївська

145 138,7

878 583

187,9

0,030

Одеська

495 444,1

2 803 591

261,6

0,059

Полтавська

230 852,8

778 180

360,3

0,069

Рівненська

37 192,4

203 661

247,8

0,043

Сумська

17 964,9

153 138

225,1

0,052

Тернопільська

18 045,2

143 638

278,2

0,058

Харківська

81 800,3

541 728

272,9

0,061

Херсонська

269 029,1

1 121 126

224,8

0,024

Хмельницька

18 825,3

210 331

303,1

0,058

Черкаська

22 584,5

255 048

229,4

0,038

Чернівецька

4 371,2

78 591

242,2

0,052

Чернігівська

4 587,6

103 064

225,8

0,036

м. Київ

84 606,0

452 945

370,5

0,090

Укладено авторами за: [6]

 

Додатні значення парних коефіцієнтів кореляції Пірсона між показником доходів від наданих послуг СЗР з усіма досліджуваними показниками (х1 – 0,887; х2 – 0,432; х3 – 0,248) вказують на наявність прямолінійних залежностей. Висока якість апроксимації цих залежностей у формі однофакторної лінійної моделі властива тільки для показника х1. Коефіцієнти регресії в отриманих моделях становлять -8663,1; -175687; 20901 відповідно. Вони показують на скільки тис. грн зростатимуть доходи від наданих послуг СЗР на кожну додаткову одиницю виміру показників x1; х2 та х3.

Проведений багатофакторний регресійний аналіз залежності доходу СЗР від наведених у табл. 1 факторів дозволив побудувати наступну лінійну залежність (1):

 

             (1)

 

Скоригований багатофакторний коефіцієнт детермінації даної моделі R2 = 0,895, що свідчить про високу щільність лінійного взаємозв’язку між досліджуваними факторами. А фактичне значення критерію Фішера F(3,21) = 69,05 значно перевищує його критичне значення F0,99(3,21) = 4,87, що свідчить про істотність багатофакторного лінійного кореляційного зв’язку між досліджуваними ознаками з ймовірністю 99%. Показник вірогідності індексу кореляції = 0,953 даної моделі р = 4,8×10-11, що значно менше 0,01.

Крім того, значення показників вірогідності впливу факторів, що аналізуються, на дохід від наданих послуг СЗР так само є істотними: для х1, х2 та вільного члена регресії значення р не перевищує 0,01; для х3р = 0,039.

Аналіз залишкових величин багатофакторної моделі показав, що еmin = -105194 тис. грн, еmах = 155343 тис. грн, а медіанне значення залишку -1099 тис. грн. Розподіл залишкових величин моделі (1) представлений на рис. 1. Як бачимо характер даного розподілу досить близький до нормального.

 

Рис. 1. Розподіл залишкових величин лінійної багатофакторної моделі залежності доходу СЗР

(розрахунки авторів)

 

Таким чином, наведені вище статистичні показники лінійної багатофакторної моделі залежності доходу регіональних СЗР від трьох значимих факторів свідчать про можливість її практичного застосування в аналітичній роботі.

Для кластерного аналізу досліджувану систему показників було розширено, шляхом включення у неї даних про кількість СЗР, кількість розміщених осіб, середньооблікову кількість штатних працівників, загальну та житлову площі СЗР, а також їх середню місткість (табл. 3).

 

Таблиця 3.

Вихідні стандартизовані дані для проведення кластерного аналізу розвитку СЗР в Україні за 2016 р.

Регіони України

Доходи від наданих послуг

Кількість СЗР

Кількість розміщених осіб

Кількість ночівель проведених у СЗР

Витрати на один день перебування

Середньо-облікова кількість штатних працівників

Загальна площа СЗР

Житлова площа СЗР

Середньо-облікова кількість лікарів у СЗР

Середня місткість СЗР

Вінницька

0,698

-0,571

-0,140

0,269

2,191

0,912

0,339

-0,215

1,997

1,691

Волинська

-0,605

0,083

-0,470

-0,638

-0,613

-0,632

-0,546

-0,607

-0,679

-1,806

Дніпропетровська

-0,119

0,551

2,180

0,665

-0,369

0,544

-0,223

0,069

0,020

0,033

Донецька

-0,206

0,130

-0,146

0,141

-0,826

0,025

0,052

0,214

-0,339

2,199

Житомирська

-0,584

-0,653

-0,685

-0,625

-0,048

-0,651

-0,680

-0,845

-0,509

0,019

Закарпатська

1,269

-0,279

0,068

0,145

2,399

0,588

-0,393

-0,162

0,499

-0,497

Запорізька

1,386

2,257

2,167

1,619

-0,341

1,198

0,639

1,853

0,329

-0,281

Івано-Франківська

-0,576

-0,454

-0,352

-0,218

-0,589

-0,047

-0,546

-0,498

-0,160

-0,393

Київська

-0,377

-0,080

-0,225

0,020

-0,016

0,075

-0,048

0,065

-0,040

0,594

Кіровоградська

-0,756

-0,548

-0,711

-0,826

-0,159

-0,933

-0,246

-0,779

-0,809

-1,391

Луганська

-0,765

-0,735

-0,799

-0,882

-0,154

-1,014

-0,705

-0,831

-0,849

-1,269

Львівська

2,721

-0,151

0,753

1,554

1,390

2,217

0,691

0,865

2,536

1,866

Миколаївська

0,059

1,381

0,876

0,348

-1,455

-0,174

0,250

1,097

-0,519

-0,011

Одеська

2,251

3,298

2,593

3,340

-0,256

2,872

1,696

3,018

2,496

-0,263

Полтавська

0,595

-0,419

0,016

0,192

1,349

0,529

-0,419

-0,439

0,749

0,377

Рівненська

-0,616

-0,653

-0,675

-0,701

-0,481

-0,819

-0,572

-0,618

-0,729

0,626

Сумська

-0,736

-0,571

-0,712

-0,780

-0,849

-0,897

-0,568

-0,770

-0,739

-0,903

Тернопільська

-0,736

-0,677

-0,763

-0,794

0,014

-0,746

-0,633

-0,738

-0,589

0,269

Харківська

-0,337

-0,057

-0,333

-0,176

-0,073

0,081

-0,373

-0,249

0,170

0,006

Херсонська

0,834

0,925

0,677

0,725

-0,855

0,262

0,868

1,196

-0,449

0,198

Хмельницька

-0,731

-0,606

-0,689

-0,691

0,419

-0,714

-0,611

-0,744

-0,559

-0,615

Черкаська

-0,708

-0,291

-0,584

-0,621

-0,780

-0,681

-0,440

-0,329

-0,679

-0,987

Чернівецька

-0,822

-0,723

-0,844

-0,896

-0,572

-0,950

-0,704

-0,875

-0,779

-0,145

Чернігівська

-0,820

-0,595

-0,793

-0,858

-0,839

-0,946

-0,652

-0,854

-0,829

-0,673

м. Київ

-0,320

-0,560

-0,409

-0,314

1,514

-0,098

3,825

1,178

0,459

1,353

Укладено авторами за: [6]

 

Візуалізація об’єднань СЗР регіонів України за Евклідовою відстанню представлена на рис. 2. У результаті використання методу Варда виділено шість кластерів. У перший входить чотири регіони: Донецька (С_4), Івано-Франківська (С_8), Київська (С_9) та Харківська (С_19) області. В другий кластер входять: Житомирська (С_5), Рівненська (С_16), Тернопільська (С_18) і Чернівецька (С_23) області. Третій кластер є найменшим за обсягом і до нього ввійшли тільки СЗР Кіровоградської (С_10), Луганської (С_11) та Хмельницької (С_21) областей. СЗР Волинської (С_2), Сумської (С_17), Черкаської (С_22) і Чернігівської (С_24) областей входять до складу четвертого кластеру. П’ята група сформована регіональними СЗР Дніпропетровської (С_3), Запорізької (С_7), Миколаївської (С_13), Одеської (С_14) та Херсонської (С_20) областей.

 

Рис. 2. Вертикальна дендрограма кластерного аналізу розвитку СЗР в регіонах України за даними 2016 р.

(розрахунки авторів)

 

Останній шостий кластер сформований СЗР Вінницької (С_1), Закарпатської (С_6), Львівської (С_12), Полтавської (С_15) і СЗР м. Києва (С_25). Фактично в цю групу попали регіони з найкращим розвитком СЗР.

Аналізування динаміки кількості та місткості санаторно-курортних і оздоровчих закладів України за 2005-2016 рр. засвідчує спадну тенденцію за усіма досліджуваними показниками, оскільки параметр тренду a1, який характеризує середньорічну абсолютну зміну за період, у всіх моделях від’ємний (табл. 4). Високі значення коефіцієнта детермінації та вищий розрахунковий F-критерій за його критичне значення при рівні значущості p = 0,05 свідчать про адекватність динамічних моделей.

Звуження мережі закладів санаторно-курортної сфери не припинилося після анексії Криму та окупації частини Донецької і Луганської обл. Упродовж останніх трьох років спостерігаємо подальші втрати: темпи зменшення кількості об’єктів варіюють від 7,5% до 46,6%, їх місткості – від 7,0% до 41,2%. Найвищі темпи падіння притаманні санаторіям-профілакторіям. Такі заклади характеризуються відомчою підпорядкованістю. Тому на діяльності санаторіїв-профілакторіїв відчутно позначилися секторальні зміни економічного комплексу країни, приватизаційні процеси, втрати промислових гігантів.

До основних проблем сучасного стану санаторно-курортної сфери відносять:

 

Таблиця 4.

Аналіз динаміки кількості та місткості санаторно-курортних закладів України за 2005-2016 рр.

Показники

Значення у 2016 р.

Зміна у % за 2014-2016 рр.

Параметри лінійного тренду
за 2005-2016 рр. (
)

a1

a0

R2

F

r

Санаторії та пансіонати з лікуванням, усього

291

-9,06

-21,6

598,47

0,71

24,06

0,84

у них ліжок, тис.

70

-11,39

-6,91

169,35

0,70

23,27

0,84

Санаторії-профілакторії, усього

63

-46,61

-21,13

338,92

0,93

128,65

0,96

у них ліжок, тис.

10

-41,18

-1,08

25,27

0,89

78,28

0,94

Будинки і пансіонати відпочинку, усього

73

-18,89

-22,49

386,85

0,69

21,76

0,83

у них місць, тис.

14

-17,65

-4,77

81

0,67

20,11

0,82

Бази та інші заклади відпочинку, усього

1295

-7,50

-58,67

2177,3

0,65

18,31

0,81

у них місць, тис.

146

-7,01

-7,51

251,92

0,82

44,83

0,91

Дитячі заклади оздоровлен­ня та відпочинку, усього

9669

-30,82

-706,23

20902,61

0,59

14,18

0,77

у них місць, тис.

112

-11,11

-11,51

260,59

0,87

64,65

0,93

Укладено авторами за: [6]

 

1. Розбалансованість структури управління санаторно-курортним комплексом через неузгодженість чинного законодавства. Йдеться про «наявність протиріч у нормативних документах, які регулюють санаторно-курортну діяльність, і складність організаційного механізму обігу санаторно-курортних путівок через Фонд соціального страхування [4, с. 110]. Також потребує вирішення у рамках законодавчого поля питання захищеності природних лікувальних ресурсів та земель курортних та лікувально-оздоровчих місцевостей.

2. Квазіринок санаторно-курортних послуг не в стані збалансувати споживчий попит на санаторно-курортні послуги з їх пропозицією. Нерідко зустрічаються прояви зловживань та корупційних дій у санаторно-курортній сфері, практикуються негативні інституційні впливи бізнесу, медичного персоналу, державних органів щодо нав’язування, схиляння споживачів до більш доступних, традиційних, звичних послуг. Довготривала процедура закупівлі послуг з санаторно-курортного лікування призводить до відтермінування початку оздоровлення.

3. Неспроможність держави забезпечувати попит населення у послугах із лікування та оздоровлення через повноцінне фінансування соціальних гарантій та соціального захисту населення. Основна частка надходжень у фонди соціального страхування припадає на роботодавців і працівників, а затягування модернізації системи соціального страхування, імплементації обов’язкового та добровільного медичного страхування, що передбачало б фінансування санаторно-курортних послуг, істотно підвищує напруженість державних та місцевих фінансів в контексті соціального захисту населення [2, с.117].

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Статистична типологія суб’єктів продукування послуг санаторно-курортного комплексу різниться, варіюючи від 10 позицій (санаторії; дитячі санаторії; пансіонати з лікуванням; дитячі заклади оздоровлення цілорічної дії, дитячі центри; санаторії-профілакторії; бальнеологічні лікарні, грязелікарні, бальнеогрязелікарні (включаючи дитячі); будинки відпочинку; пансіонати відпочинку; бази відпочинку, інші заклади відпочинку (крім турбаз); оздоровчі заклади 1-2 денного перебування) до п’яти позицій (санаторії та пансіонати з лікуванням; санаторії-профілакторії; будинки і пансіонати відпочинку; бази та інші заклади відпочинку; дитячі заклади оздоровлення та відпочинку). Їх діяльність зосереджена не лише у курортних зонах, не обмежується курортно-лікувальною функцією, здійснюється не тільки юридичними особами. Відтак, ми означуємо їх як санаторно-курортні і оздоровчі заклади.

Застосування інструментарію статистки доводить наявність диспропорцій на регіональних ринках санаторно-курортних і оздоровчих послуг. Доходи від санаторно-курортних і оздоровчих послуг закладів у регіонах України лінійно корелюють із кількістю ночівель, собівартістю обслуговування та часткою лікарів серед працівників і можуть досліджуватися за допомогою побудованого нами трьохфакторного рівняння регресії.

У результаті кластерного аналізу виявлено, що розвинута мережа санаторних комплексів (Львівська, Вінницька, Полтавська, Київська, Закарпатська області) та територіальна близькість до морських узбережь (Одеська, Запорізька, Дніпропетровська, Миколаївська, Херсонська області) слугують рушіями розвитку ринку санаторно-курортних і оздоровчих послуг.

У динаміці прослідковується згортання мережі санаторно-курортних і оздоровчих закладів; розбалансованість структури управління санаторно-курортним комплексом і невідповідність пропозиції його продуктів запитам і спроможності споживачів; прояви зловживань та корупційних дій у санаторно-курортній сфері. Перспективи подальших досліджень вбачаються у розробці конструктивних пропозицій щодо підвищення ефективності діяльності вітчизняних санаторно-курортних і оздоровчих закладів на внутрішньому і зовнішньому ринках.

 

Література.

1. Ведмідь Н. Методологічні основи типізації суб’єктів санаторно-курортної діяльності / Н. Ведмідь // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. – 2012. – №6. – С. 72-83.

2. Гуменюк В.В. Фінансування санаторно-курортних послуг в дискурсі соціального страхування/ В.В. Гуменюк // Економічний вісник Донбасу. – 2013. – №1. – С. 114-118.

3. Мазаракі А.А. Санаторно-курортні та оздоровчі підприємства: структурні параметри розвитку / А.А. Мазаракі, Н.І. Ведмідь // Економіка розвитку. – 2013. – №3. – С. 51-55.

4. Нєжнік О. Аналіз чинного законодавства у сфері державного управління санаторно-курортним комплексом України / О. Нєжнік // Актуальні проблеми державного управління. – 2015. – Вип. 2. – С. 106-111.

5. Гальків Л.І. Втрати людського капіталу: теорія й методологія дослідження та діагностика: монографія / Л.І. Гальків – Львів: Вид-во Львівської комерційної академії, 2010. – 232 с.

6. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua.

 

References.

1. Vedmed, N. (2012), “Methodological bases of typification of subjects of sanatorium-resort activity”, Visnyk Kyyivs’koho torhovo-ekonomichnoho universytetu, vol. 6, pp. 72–83.

2. Gumeniuk V.V. (2013), “Financing sanatorium-resort services in discourse social insurance”, Ekonomivichnyy visnyk Donbasu, vol. 1, pp. 114–118.

3. Mazaraki, A. and Vedmid, N. (2013), “Health resort and recreational enterprises: structural parameters of development”, , Ekonomika rosvytku vol. 3, pp. 51–55.

4. Niezhnik, O. (2015), “Public administration of the sanatorium and resort complex of Ukraine: current legislation analysis”, Aktual’ni problemy derzhavnoho upravlinnya, vol. 2, pp. 106–111.

5. Halkiv, L.I. (2010), Vtratu lyudskoho kapitalu: teoriya i metodolohiya doslidzhennya ta diahnostyka [Loss of human capital: the theory and methodology of research and diagnostics], V-vo Lvivskoyi komertsiynoyi akademiyi, Lviv, Ukraine.

6. The site of the State Statistics Service of Ukraine [Online], available at: http://ukrstat.gov.ua.

 

Стаття надійшла до редакції 01.11.2017 р.