ПЕРЕВАГИ ТА РИЗИКИ ВИКОРИСТАННЯ АУТСОРСИНГУ У ВУГЛЕВОДНЕВОМУ СЕКТОРІ УКРАЇНИ | І К Чукаєва | Ефективна економіка №11 2017

УДК 330.3

 

І. К. Чукаєва,

д. е. н., ст. н. с., головний науковий співробітник відділу виробничої інфраструктури

Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України», м. Київ

 

ПЕРЕВАГИ ТА РИЗИКИ ВИКОРИСТАННЯ АУТСОРСИНГУ У ВУГЛЕВОДНЕВОМУ СЕКТОРІ УКРАЇНИ

 

I. K. Chukaeva,

d. e. n., st. n. s., a main research worker of department of production infrastructure of

Public institution is «Institute of economy and prognostication of NAN of Ukraine», m. Kyiv

 

BENEFITS AND RISKS OF OUTSOURCING TO THE UKRAINIAN HYDROCARBON SECTOR

 

У статті проаналізовано досвід провідних західних країн з використання аутсорсингу  у вуглеводневому секторі. Показано переваги та ризики, надано рекомендації щодо застосування аутсорсингової моделі  у  нафтовидобувному секторі, з урахуванням сучасних економічних умов діяльності вуглеводневого сектору України.

 

The article analyzes the experience of leading Western countries in using outsourcing in the hydrocarbon sector. The advantages and risks are presented, recommendations on the use of an outsourcing model in the oil sector are given, taking into account the current economic conditions of the hydrocarbon sector of Ukraine.

 

Ключові слова: системи забезпечення вуглеводнями,  закордонний досвід, аутсорсинг, переваги, ризики, рентна плата.

 

Keywords: Hydrocarbon system, foreign experience, outsourcing, benefits, risks, rent.

 

 

Вступ. Розвиток нафтосервісної діяльності у вуглеводневому секторі України відбувається під значним впливом загальносвітових тенденцій. Тому, розглядати проблеми формування вітчизнянного нафтосервісного ринку  необхідно через призму міжнародного досвіду.

Проблемам розвитку  нафтосервісної діяльності присвячені праці  таких дослідників як Буженина І., Хасанова Г., Єрмаш С., Маїсеева Е.,  Котлярова І., Токарева А., Фадеєва А. , Ларичкина Ф. та інші  [1, 2, 3, 4 ].

Водночас можливості застосування закордонного досвіду щодо розвитку нафтосервісу з врахуванням сучасних економічних умов, які склались в системах забезпечення вуглеводнями  на Україні, досліджено недостатньо.

Постановка задачі. Метою статті є - на основі дослідження світового досвіду застосування аутсорсингової моделі розвитку вуглеводневого сектору виявити переваги та ризики щодо її застосування для підвищення ефективності діяльності  систем забезпечення вуглеводнями України.

Виклад основного матеріалу. Активне використання аутсорсингової моделі  провідними світовими вуглеводневими компаніями відповідає поширеному зараз розумінню ролі нафтової компанії як інвестора в капіталомісткі та високо ризиковані проекти з освоєння родовищ вуглеводнів, яка передає ряд своїх функцій зовнішнім профільним операторам (аутсорсерам). Йдеться про передачу зовнішнім операторам сервісних функцій, включаючи буріння свердловин, їх поточний та капітальний ремонт, сейсмічні дослідження, застосування методів підвищення нафтовіддачі пластів, послуги технологічного і транспорту загального користування, обслуговування і ремонт нафтопромислового обладнання тощо.

Це обумовлено тим, що застосування аутсорсингу дозволяє замовнику  послуг отримати ряд переваг, а саме:

1. Знизити витрати на виконання відповідного процесу. Йдеться як про зменшення поточних витрат, так і про різке скорочення капітальних вкладень. Перше, пов'язанє з тим, що аутсорсер в силу поглибленної спеціалізації (мінімальної частки непрофільних активів) і великого обсягу діяльності (виконання відповідної функції для багатьох замовників, що дозволяє отримати економію від масштабу) здатний здійснювати цей процес з більш низькими витратами, ніж замовник. Що стосується другого, то у замовника зникає необхідність інвестувати в розвиток і придбання відповідних  активів.

2. Поліпшити якість виконання відповідного процесу (з тих же причин).

3. Підвищити ефективність організації в цілому, в тому числі, завдяки реструктуризації фірми-замовника (шляхом закриття або продажу підрозділів, які стали не потрібними, що дозволяє скоротити управлінський апарат), реінжинірингу бізнес-процесів і вивільненню активів.

4. Забезпечити доступ до найсучасніших і ефективних технологій без інвестицій в їх розробку власними силами (і без формального об'єднання з володарем цих технологій в одну фірму) [5].

Відзначимо, що передача сервісних робіт зовнішньому оператору,  суперечить традиційній для нафтовидобутку моделі вибудовування вертикально інтегрованих компаній (які контролюють ланцюжок специфічних активів і отримують економію від масштабів виробництва).

Однією з причин переходу до аутсорсингової моделі в нафтовидобутку є зменшення розмірів родовищ в поєднанні з широкою диференціацією геологічних умов залягання вуглеводнів, що знизило потенціал отримання ефекту від масштабів виробництва і призвело до необхідності використовувати більш складні (гібридні) форми організації в сфері нафтовидобутку, ніж традиційна вертикальна інтеграція.

Використовуючи аутсорсинг, нафтовидобувна компанія підвищує ефективність своєї діяльності завдяки приросту ресурсної бази та збільшення видобутку. Це досягається за рахунок наступних чинників:

- зниження вартості геолого-розвідувальних робіт (ГРР) дозволяє нарощувати їх обсяг;

- більш висока якість виконання геолого-розвідувальних робіт (ГРР) дає можливість виявляти нові поклади вуглеводнів;

- наявність спеціалізованих технологій дозволяє перевести в категорію рентабельних запаси вуглеводнів, які сама компанія не могла б розробляти з прибутком (або взагалі здійснювати їх видобуток);

- зниження вартості сервісних робіт дає можливість переводити в категорію економічно ефективних запаси нафти, які раніше вважалися нерентабельними (а також сприяє скороченню загальних витрат нафтовидобувної компанії, що підвищує рентабельність її діяльності);

- використання технологій підвищення нафтовіддачі пласта дозволяє збільшити кількість видобутих запасів та подовжити термін експлуатації родовища  [6].

Однак, як показує закордонний досвід, передача нафтосервісних робіт на виконання зовнішнім операторам пов'язана зі значними ризиками як для замовника, так і - в окремих випадках - для вуглеводневої галузі в цілому.

У першу чергу, мова йде про залежність компанії від аутсорсера, який може не виконати свої зобов'язання перед замовником або зловживати цією залежністю (через втрату замовником власних компетенцій у відповідній сфері діяльності). Тобто існує ризик високої технологічної залежності нафтовидобувної галузі від іноземних провайдерів послуг нафтосервісу.

Разом з тим, закордонний досвід показує, що багато нафтовидобувних компаній відмовилися від власних сервісних підрозділів і виділили їх в самостійні підприємства, згодом продавши зовнішнім власникам. В результаті нафтовидобувна галузь в значній мірі втратила автономію в проведенні нафтосервісних робіт і потрапила в залежність від відокремленої від неї нафтосервісної галузі.

У ряді країн нафтогазовий сектор виступає основною галуззю економіки і головним джерелом поповнення державного бюджету, причому далеко не всі вуглевидобувні країни мають сучасні нафтосервісні технології і змушені звертатися до послуг іноземних нафтосервісних компаній.

Отже, ризики аутсорсингу в нафтосервісі принципово різняться для держав:

1) у яких є власна високотехнологічна галузь нафтосервісу (США, Норвегія або Китай);

2) в яких власний нафтосервісний сектор розвинений недостатньо.

У нафтовидобувних державах, які мають власну розвинену галузь нафтосервісу, проблеми, які пов'язані з його використанням, не виходять за межі звичайних для аутсорсингу - тиску на замовника з боку виконавця щодо  постійного підвищення якості робіт та оптимізації витрат. Крім того, наявність альтернативних національних провайдерів знижує можливості тиску на замовників.

Для країн з недостатньо розвиненою власною нафтосервісною галуззю, залежність нафтовидобувних компаній від зовнішніх провайдерів означає не тільки банальну залежність однієї фірми від іншої - коли фірма-домінант прагне використовувати її для максимізації свого прибутку за рахунок залежного контрагента, а й стратегічну залежність цього сектора національної економіки від іноземних провайдерів високотехнологічних сервісів.

Чим нижче рівень розвитку нафтосервісу в країні, на території якої ведеться видобуток, і чим вище потреба в сучасних технологіях, яка обумовлена специфікою характеристик запасів вуглеводнів, тим сильніші можуть бути наслідки цієї залежності. Крім того, ця залежність, по суті, виступає джерелом закріплення технологічного відставання країни - користувача зовнішніх нафтосервісних технологій.

У таких країнах національний нафтосервісний бізнес нерідко слабо консолідований і не має можливості надавати вітчизняним нафтовидобувним компаніям повний комплекс послуг. Крім того, у нього немає необхідних активів і компетенцій для виконання високотехнологічних видів нафтосервису. У результаті національні нафтосервісні компанії відсунуті в сферу низькомаржинальних видів діяльності, а контракти з ними укладають на умовах, які перешкоджають їх розвитку. Найбільш вигідні контракти дістаються великим іноземним високотехнологічним нафтосервісним компаніям, які здатні повноцінно обслуговувати потреби нафтовидобувних підприємств.

В результаті відставання національних нафтосервісних фірм посилюється, фактично нафтосервісний оператор потрапляє в замкнуте коло - низька технологічність визначає низьку маржинальність, а остання не дозволяє інвестувати в підвищення технологічного рівня, що веде до подальшого посилення технологічного відставання і зниження рентабельності. І тому, частина підприємств йде з ринку, інші з прямих партнерів нафтовидобувних компаній стають субпідрядниками для іноземних компаній, і, нарешті, деякі нафтосервісні компанії викуповують іноземні конкуренти [7].

Можна констатувати, що описані вище проблеми спостерігаються і в Україні. Так, видобуток вуглеводнів у 2013-2016 рр. в Україні мав тенденцію до скорочення (табл.1).

 

Таблиця 1.

Обсяги видобутку нафти і газового конденсату в Україні за  2013-2016 роки, тис.т

Показники

2013

2014

2015

2016

Видобуток нафти і газового конденсату, тис.т

у тому числі

2976,1

2728,9

2461,7

1596,7

1. НАК «Нафтогаз України»

2673,7

2421,1

2181,8

1546,4

ПАТ «Укргазвидобування»

644,8

533,25

511,7

101,5

ПАТ «Укрнафта»

2028,9

1887,89

1670,2

1444,9

2. Інші підприємства

302,41

307,78

279,8

50,3

Джерело: складено за даними Держкомстату України та НАК «Нафтогаз України»

 

З одного боку, для нафтовидобувної галузі характерно природне падіння видобутку, але його можна відстрочити заходами по інтенсифікації робіт або бурінням нових свердловин. І ця частина нафтового бізнесу тісно пов'язана з  діяльністю сервісних компаній.

Довідково:  З 2013 по 2016 роки  в Україні знизили обсяги буріння як приватні нафтовидобувачі, так і держпідприємства. Наприклад, найбільша приватна видобувна компанія в Україні - "Нафтогазвидобування" пробурила в 2014 році 33,7 тис. м, в 2015 - 18,3 тис. м, а в 2016 - всього 3,5 тис. м.

Найбільша державна нафтовидобувна компанія "Укрнафта" пробурила всього 7,147 тис. м в 2016 році та закінчила будівництво 5 свердловин. Її представники пояснюють це обмеженим фінансуванням, оскільки в попередні роки темпи буріння були в рази більше: в 2015 - 13,223 тис. м і 10 свердловин, в 2014 - 42,148 тис. м і 12 свердловин.

За розрахунками фахівців, для зростання видобутку "Укрнафті" потрібно витратити близько $ 12 млрд. Щорічно потрібно бурити близько 200 нових свердловин (середня вартість - близько $ 2 млн), проводити по 200 операцій гідророзриву пласта (ГРП) і залучити до роботи нафтосервісні компанії [8 ].

А з іншого боку, у звязку  з запровадженням  у 2014 році нового режиму оподаткування, збільшилися темпи падіння видобутку вуглеводнів в Україні. Ставки рентної плати були непомірно високими, що призвело до згортання обсягів видобутку вуглеводнів, а відповідно діяльності вітчизняних та іноземних нафтосервісних компаній. До того ж ставки рентної плати за нафту непропорційно високі в порівнянні зі ставками для газу, що фактично дискримінує інвестиції у видобуток нафти.

Ставки рентної плати за видобуток вуглеводнів в Україні  та інших країнах наведено на рис.1. [9]

 

Поможет ли 	«Укрнафте» снижение ренты

Рисунок 1.

 

У результаті податкового тиску  на нафтовидобувну галузь у 2014-2016 рр., скоротилась кількість іноземних нафтосервісних компаній, а вітчизняні не  виконували весь спектр робіт, що надавали іноземні, через відсутність інвестицій на придбання сучасного обладнання та технологій.

У 2016 році Верховна Рада України прийняла закон №5132 від 20.12.2016 р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», в якому врахувала ситуацію з  падінням видобутку вуглеводнів. Документ знизив ренту на видобуток нафти та конденсату з 45% до 29%  ( на покладах до 5 км) і 14% (на покладах нижче 5 км).

Переваги від зниження ренти є наступними:

- нарощування видобутку нафти;

- виживання нафтопереробної галузі;

- скорочення імпорту нафтопродуктів;

- привабливість нафтовидобувної галузі для інвесторів;

- залучення інвестицій в розвідку і розробку існуючих родовищ;

- збереження кадрового потенціалу і інвестиції в розвиток персоналу;

- розвиток високотехнологічного нафтосервісу.

Очікується, що в 2018-2021 роках сукупний додатковий обсяг видобутку за рахунок заходів, профінансованих коштами, зекономленими завдяки зниженню ставки рентної плати, складе близько 3,5 млн тонн нафти і конденсату.

Однак, окрім ризику невиправданого оподаткування, існує велика кількість інших нефінансових ризиків для нафтосервісних компаній, які існують на українському ринку і перешкоджають його розвитку. Види ризиків, які  є стримуючим фактором ефективної роботи нафтосервісних компаній на українському ринку, наведено в  табл. 2.

 

Таблиця 2.

Види ризиків  для іноземних та вітчизняних нафтосервісних компаній  на українському ринку [10]

Вид ризику

Характеристика

1.Політичний

Ризик зміни законодавства. Нові законодавчі акти, численні зміни, що вносяться до вже існуючих, ставлять під загрозу саме існування підприємства, а в більшості випадків спонукають підприємство до додаткових витрат (введення нового податку, підвищення ставок за діючим податком, скасування податкових пільг).

 

2.Економічний

Пов'язаний з коливаннями курсів валют і процентних ставок на ринку.

 

3.Комерційний

Пов’язаний з можливими ускладненнями при здійсненні фінансово-господарських комерційних операцій, тобто потенційні втрати підприємства від несумлінності контрагентів або неплатоспроможності замовників.

 

4.Операційний

Можливість падіння обсягів продажів, попиту на сервіси внаслідок конкуренції серед українських нафтосервісних компаній. Для іноземних компаній є загроза з боку українських нафтосервісних компаній, які пропонують своє бурове обладнання та сервіси за нижчими цінами. Невизначеність економічної ситуації на ринку.

 

5.Виробничий

Можливість невиконання, часткового виконання або невиконання в поставлені строки нафтосервісними підприємствами своїх зобов'язань за контрактом із замовником, внаслідок нижчої якості бурового інструменту та послуг в порівнянні з іноземними фірмами.

 

6.Маркетинговий

Невизначеність попиту на буровий інструмент та сервіси на українському ринку внаслідок нестабільної економічної ситуації, що ставить під загрозу саме існування підприємства.

 

Крім того, головною проблемою вітчизняних нафтосервісних компаній є нездатність надати нафтовикам необхідний комплекс високотехнологічних послуг. Адже, за іноземними провайдерами закріпилися найбільш технологічні і високомаржинальні види нафтосервісу, а вітчизняні оператори виконують його низькотехнологічні і низькодохідні різновиди (ремонт свердловин). При цьому, хоча вітчизняні компанії домінують на ринку ремонту свердловин, вітчизняна складова в сервісному продукті, який ними поставляється, неухильно знижується за рахунок зростання частки імпортного обладнання.

Таким чином, ризик втрати власних компетенцій в певних видах діяльності в ситуації розвитку міжнародного нафтосервісного аутсорсингу проявляється в закріпленні і поглибленні технологічного відставання вуглеводневої галузі національної економіки.

Серед факторів, що перешкоджають нормальному розвитку вітчизняної нафтовидобувної та нафтосервісної галузі в Україні, можна виокремити наступні:

- помітне зниження науково-дослідного потенціалу нафтової галузі;

- надлишкова орієнтація нафтових компаній на мінімізацію поточних витрат, що перешкоджає інвестиціям в нові технології;

- низька консолідація вітчизняного ринку нафтосервісу, на якому представлені дрібні оператори, які прагнуть утриматися в бізнесі завдяки демпінгу;

- нафтосервісні компанії занадто малі за масштабами своєї діяльності в порівнянні зі світовими конкурентами, що значно знижує їх переговорну силу і змушує в ряді випадків укладати контракти на обслуговування на недостатньо вигідних для себе умовах (на занадто короткі терміни).

Ще однією негативною проблемою є зменшення виробництва нафтогазового обладнання в Україні. У зв'язку з цим, українські сервісні компанії можна умовно розділити на дві групи з різними підходами до функціонування. Перша група компаній, переважно це малі підпрємства, використовує обладнання вироблене в країнах колишнього СРСР і Україні і продовжує його ремонтувати, отримуючи замовлення в українських компаніях, а друга група, серед яких провідні українські нафтосервісні компанії, а це переважно середні і великі підприємства (НТП «Бурова техніка», «Укрнафтагазсервіс», БК «Укрбурсервіс», «Регіон»), за рахунок власних ресурсів придбали сучасне бурове і забійне обладнання. Це дозволило розпочати застосування високоефективних технологій і конкурувати з міжнародними сервісними компаніями. Але фінансові можливості українських компаній значно поступаються зарубіжним конкурентам, не дозволяючи більш активно оновлювати і модернізувати виробничі бази та сервісні цехи.

Висновки.

Аналіз закордонного досвіду дозволив виявити перспективні заходи для підвищення ефективності роботи систем забезпечення вуглеводнями у вітчизняних умовах.

Серед заходів, які направлені на стимулювання розвитку ринку вітчизняних нафтосервісних компаній, діяльність яких тісно пов’язана з вуглевидобутком можна назвати такі, як:

1) По-перше, надання цільових податкових пільг, які можуть бути ефективно використані на практиці вітчизняними нафтовидобувними та нафтосервісними компаніями, а також спрощення вимог для отримання вже існуючих податкових пільг.

Адже, активізація діяльності вітчизняних та іноземних нафтосервісних компаній  тісно пов’язана з нафтовидобувним бізнесом, іншими словами вітчизняні нафтосервісні компанії можуть активно розвиватись тільки у зв’язку з зростанням видобутку вуглеводнів. За умов податкових преференцій додаткові інвестиційні ресурси можуть бути направленими нафтовидобувними компаніями на реалізацію портфеля проектів, що можуть виконуватись фірмами-аутсорсерами, і який включає: буріння нових свердловин, оптимізацію насосного обладнання, проведення операцій гідророзриву платів (ГРП), а також виведення свердловин з бездіяльності тощо.

2) По-друге, розвиток державно-приватного партнерства, при якому держава буде виступати замовником інноваційної продукції, а малі та середні нафтосервісні компанії будуть займатися її розробкою.

Стимулювання розвитку сектора вітчизняних малих і середніх нафтосервісних компаній має підвищити конкуренцію на нафтовому ринку і збільшити видобуток нафти на найбільш складних родовищах і свердловинах, експлуатація яких не цікава великим компаніям.

 

Література.

1. Буренина И.В., Хасанова Г.Ф., Эрмиш С.В. Проблемы рынка нефтесервисных услуг //Интернет-журнал «Науковедение». 2014. Ноябрь-декабрь. №6. http:// naukovedenie.ru

2. Моисеева Е. Состояние и перспективы развитие нефтесервисного рынка. 2014. // Нефтегазовая вертикаль 2014. №22. С.6.-9

3. Котляров И. Д. Аутсорсинг и иные формы межфирменной кооперации: анализ отличий // Бухучет в строительных организациях. – 2011. - № 1. – С. 39-43.

4. Фадеев А. М., Ларичкин Ф. Д. Стратегические приоритеты устойчивого развития сервисных услуг при освоении шельфовых месторождений // Записки Горного института. – 2011. – Т. 191. – С. 293-301.

5. Хейвуд Б. Дж. Аутсорсинг. В поисках конкурентных преимуществ.-Изд.дом «Вильямс». - Heywood В. J. The outsourcing dilemma: The search for competitiveness. [Електронний ресурс] - Режим доступу  http://www.williamspublishing.com/Books/5-8459-0398-X.html

6. Токарев А.Н. Нефтесервис как основа инновационного развития нефтяной промышленности // Сибирская финансовая школа. – 2014. – № 4. – С. 91–99.

7. Котляров Н.Д. Аутсорсинговая модель организации нефтегазовой отрасли: проблемы и пути решения [Електронний ресурс] - Режим доступу - http://institutiones.com/general/2646-autsorsingovaya-model-organizacii-rossiiskoi-neftegazovoi-otrasli.html

8. Почему сокращаются темпы роста  добычи газа и нефти в Украине. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://delo.ua/business/kak-dva-goda-vysokoj-renty-podrubili-rost-dobychi-gaza-v-ukraine-327403/ © delo.ua

9. Observation on royahies and similar taxes. DeloiteSeptember, 2015. [Електронний ресурс] - Режим доступу:  https://www2.deloitte.com/.../Deloitte/.../Deloitte-Royalties-u

10. Лапко О. О. Інноваційний розвиток вітчизняної нафтогазовидобувної галузі як фактор забезпечення її конкурентоспроможності на технологічних засадах / О. О. Лапко, Г. В. Крамарєв // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». -2013.- № 656 – С. 406-409.

 

Referencer.

1. Burenina,  I.V. Khasanova, G.F. and Ermish, S.V. (2014), Problems of the market of oilfield services” , Internet-zhurnal «Naukovedenie», [Online],  vol. 6, available at: http:// naukovedenie.ru, (Accessed  4 september 2017)

2. Moiseeva,  E. (2014), State and prospects of development of the oilfield services market”, Neftegazovaja vertikal, vol. 22, pp. 6-9.

3. Kotlyarov,  I.D. (2011), “Outsourcing and other forms of inter-firm cooperation: analysis of differences”Buhuchet v stroitel'nyh organizacijah, vol.1, pp. 39-43.

4. Fadeev, A.M. and Larichkin, F.D. (2011), “Strategic priorities of sustainable development of services in the development of offshore deposits”, Zapiski Gornogo instituta, vol.191, pp.293-301.

5. Heywood, B.J.(2010)Autsorsing. V poiskah konkurentnyh preimushhestv     [The outsourcing dilemma: The search for competitiveness.], The "Williams" Publishing House, [Online], available at: http://www.williamspublishing.com/Books/5-8459-0398-X.html,  (Accessed 10 september 2017)

6. Tokarev, A.N. (2014 ), “Oil service as a basis for innovative development of the oil industry”, Sibirskaja finansovaja shkola, vol. 4, pp. 91-99.

7. Kotlyarov, N.D. (2013 ), Outsourcing model of the organization of the oil and gas industry: problems and solutions”, [Online], available at: http://institutiones.com/general/2646-autsorsingovaya-model-organizacii-rossiiskoi-neftegazovoi-otrasli.html (Accessed 15 september 2017)

8. “Why are the growth rates of gas and oil production in Ukraine” reduced? Internet-zhurnal “Delo”, [Online], available at: http:// https://delo.ua/business/kak-dva-goda-vysokoj-renty-podrubili-rost-dobychi-gaza-v-ukraine-327403/ (Accessed 20 september 2017)

9. “Observation on royahies and similar taxes” ( 2015),  Deloite,  [Online], available at: https://www2.deloitte.com/.../Deloitte/.../Deloitte-Royalties-u (Accessed 20 september 2017)

10. Lapko, O. O. and  Kramarev, G. V. (2013),  “Innovative development of the domestic oil and gas industry as a factor in ensuring its competitiveness on a technological basis”, «Vіsnik Nacіonal'nogo unіversitetu «L'vіvs'ka polіtehnіka», vol. 656, pp. 406-409.

 

Стаття надійшла до редакції 10.11.2017 р.