АНТИКРИЗОВЕ УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ УКРАЇНСЬКИХ КОМПАНІЙ ЯК СКЛАДОВА АНТИКРИЗОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ | М С Рахман | Ефективна економіка №11 2017

УДК 658.1

 

М. С. Рахман,

к. е. н., доцент, доцент кафедри маркетингу та менеджменту зовнішньоекономічної діяльності,

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, м. Харків

В. В. Соколова,

Магістр 2-го курсу навчання кафедри маркетингу та менеджменту зовнішньоекономічної діяльності,

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, м. Харків

 

АНТИКРИЗОВЕ УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ УКРАЇНСЬКИХ КОМПАНІЙ ЯК СКЛАДОВА АНТИКРИЗОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

 

M. S. Rahman,

PhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of  Department of Marketing and Management of Foreign Economic Activity,

V. N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv

V. V. Sokolova,

Master of 2nd year of study of the Department of Marketing and Management of Foreign Economic Activity,

V. N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv

 

ANTI-CRISIS MANAGEMENT OF FOREIGN ECONOMIC ACTIVITY AS AN INTEGRAL PART OF ANTI-CRISIS MANAGEMENT OF UKRAINIAN COMPANIES

 

Стаття присвячена дослідженню кризових ситуацій в управлінні вітчизняними підприємствами та методи виходу з них. Розкрито теоретичну сутність і особливості поняття кризи та кризових ситуацій, виділені основні види криз. Основна увага приділена розгляду шляхів подолання кризи за рахунок застосування антикризового менеджменту, зокрема, в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю українських компаній. Для цього було досліджено загальне поняття антикризового менеджменту: його властивості, направленість, механізм застосування та стратегія його управління на практиці в роботі підприємства. Також, безпосередньо були проаналізовані основні підходи до визначення антикризового менеджменту саме в сфері зовнішньоекономічної діяльності та елементи його управління. Була виділена комплексна оцінка діяльності підприємства як найкращий спосіб, що дозволить використовувати антикризові заходи в його роботі.

 

This article exploring a negative economic phenomenon in Ukraine as a crisis situations in the management of domestic enterprises and methods of their exit from them. The theoretical essence and features of the concept of crisis and crisis situations are revealed, the main types of crises are singled out. The main attention is paid to considering ways to overcome the crisis through the use of anti-crisis management, in particular, in the management of foreign economic activities of Ukrainian companies. For this purpose, the general concept of anti-crisis management was investigated: its properties, direction, application mechanism and strategy of its management in practice in the work of the enterprise. Also, the main approaches to the definition of anti-crisis management in the field of foreign economic activity and elements of its management were analyzed directly. A comprehensive assessment of the company's activities was selected as the best way to use anti-crisis measures in its work.

 

Ключові слова: криза, антикризовий менеджмент, зовнішньоекономічна діяльність підприємства (ЗЕД), антикризове управління ЗЕД, антикризові заходи, оздоровлення підприємства.

 

Keywords: crisis, crisis management, foreign economic activity of the enterprise (FEA), anti-crisis management of foreign economic activity, anti-crisis measures, improvement of the enterprise.

 

 

Постановка проблеми. Антикризове управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства стало одним з найбільш популярних термінів у економічній сфері життя. Однак до тепер зміст поняття не достатньо чітко висвітлений в науковій літературі, як правило, основна увага дослідників та науковців приділяється не шляхам виходу з кризових ситуацій на підприємстві, а заходам щодо її запобігання. Важливість обраної теми пов'язана з існуванням нагальної потреби щодо розробки та застосування особливих управлінських підходів, які б забезпечили своєчасний початок боротьби з феноменом кризи. З огляду на це виникає необхідність у виділенні окремої «ніші»в управлінській теорії та практиці для антикризового управління підприємства, зокрема особливостям застосування  управлінських підходів в сфері ЗЕД, з метою забезпечити дієвість та своєчасність боротьби з феноменом кризи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням цієї  проблеми займалися такі вітчизняні науковці, як: О. Богданов, І. Василенко, Є. Кортков, Н. Ф. Костецький, Є. Ляшенко, В. Подольська, Б. А. Райзберг,     З. Шершньова, А. Чернявський; а також іноземні: І. Ансофф, Л. Бартон, П. Грін, П. Лагадек, Б. Підженбург, Ю. Розенталь, К. Ф. Херман та інші.

Постановка завдання. Дослідити теоретичну сутність та особливості понять«криза», «антикризовий менеджмент» та «антикризове управління ЗЕД»,причини виникненнякриз та їх класифікацію, систему та механізм антикризових заходів на підприємстві, особливості антикризового управління підприємства стосовно зовнішньої економічної політики.

Виклад основного матеріалу дослідження. Проблема управління кризовими явищами полягає в складності визначення самого поняття «криза» з огляду на його багатогранність. Тому для коректного обґрунтування засад антикризового управління на підприємстві, необхідно розглянути основні дефініції та уточнити поняття «криза підприємства» (табл. 1).

 

Таблиця 1.

Контент-аналіз поняття «криза» [1]

№ з/п

Автор

Визначенняпоняття «криза»

1

Р. Акофф

це зміна тенденцій життєдіяльності системи, тобто порушення її стійкості, що радикальним чином її оновлює

2

І. Ансофф

різкий крутий перелом, важкий перехідний стан; гострі проблеми з чимось, важке становище

3

Л. Бартон

це широкомасштабна, непередбачена подія, яка веде до потенційно негативних результатів і може завдати серйозної шкоди всій організації

4

О. Богданов

це зміна організаційних форм комплексу (системи), завершення, або перелом в процесі його розвитку, яке має характер боротьби і являє собою порушення рівноваги

5

І. Василенко

це критичне загострення протиріч у соціально-економічній системі (організації), що загрожує її життєстійкості в навколишньому середовищі

6

П. Грін

втрата контролю над ситуацією

7

Е. Коротков

це критичне загострення протиріч у соціально-економічнійсистемі (організації), що загрожує її життєстійкості в навколишньому середовищі

8

П. Лагадек

це надзвичайна ситуація, яка супроводжується дестабілізацією

9

Ю. Осипов

момент різкого загострення протиріч відтворення капіталу, його конкурентно-ринкової організації, всього способу виробництва

10

Б.Підженбургі Ю. Розенталь

ситуація, позначена високою небезпекою, станом невпевненості, відчуттям невідкладності

11

В. Подольська

на підприємстві – це форма порушення параметрів життєдіяльності підприємства, яка проявляє себе протягом певного періоду, характеризується закономірністю і циклічністю виникнення на різних етапах життєвого циклу підприємства, обумовлюється накопиченням протиріч в межах господарської системи і ходу її взаємодії із зовнішнім оточенням, має певні наслідки для можливостей його функціонування і розвитку

12

К.Ф. Херманн

це непередбачувана, несподівана ситуація, яка загрожує пріоритетним цілям організації при обмеженому часі для прийняття рішень

13

З. Шершньова

загальна універсальна фаза будь-якого циклу, період порушення

рівноваги

14

А. Чернявський

це переломний етап функціонування будь-якої системи, коли вона піддається впливу ззовні або зсередини, що потребує від неї якісно нового реагування

 

Таким чином, можна запропонувати своє визначення вище зазначеної дефініції: «криза – це загострення протиріч, які загрожують підприємству, його життєдіяльності в навколишньому середовищі, що виникають в процесі взаємодії окремих елементів системи підприємства між собою і з зовнішнім середовищем, потребує нагальних дій в умовах дестабілізації»[1]. Також кризу на підприємстві можна розглядати як незапланований і небажанийпроцес, що нерівномірно протікає в часі та може суттєво завадити або унеможливити ефективне функціонування підприємства, щодо об'єктивної оцінки внутрішніхтазовнішніх зміні виникаючих ризиківвітчизняних суб'єктів господарювання.

У науковій літературі представлені різні класифікації щодо кризи на підприємстві, традиційнозарубіжні й вітчизняні вчені поділяють їх на: стратегічну, оперативнута кризу ліквідності (рис. 1).Залежно від виду причинами виникнення криз є: 

- стратегічна: низька інноваційна активність, упущені технологічні можливості, недостатній творчий потенціал персоналу, неадекватна мінливих вимог ринку стратегія маркетингу тощо;

- оперативна: втрати, обумовлені відсутністю необхідного потенціалу розвитку підприємства; низька ефективність оперативних заходів і менеджменту тощо;

- ліквідності: зростаючі збитки підприємства і неефективний менеджмент тощо.

 

Рис. 1. Класифікація видів криз на підприємстві [1]

 

У розумінні масштабів кризи велике значення мають її можливі наслідки, серед них: оновлення або руйнування організації; виникнення нової кризи або оздоровлення організації; загострення або послаблення кризи; різкі або м'які зміни; перетворення або збереження організації; довгострокові або короткострокові зміни; якісні або кількісні зміни; незворотні або оборотні зміни [1]. Якщо наслідки вже мають місце бути, то дуже важливо впроваджувати систему антикризового менеджменту щодо виходу підприємства з важкої ситуації та подальшого функціонування і утримання конкурентного становища як на вітчизняному, так і на зовнішньому ринку.

Кожне антикризове управління повинно базуватися на професійній довірі, грамотності, цілеспрямованості, самоорганізаціїй відповідальності. Системі  антикризового управління притаманні наступні властивості:

- гнучкість і адаптивність: система найбільш часто застосовується при матричній системі управління;

- здатність прийняття неформального рішення щодо управління, наявність терпіння і впевненості керуючого;

- диверсифікація управління: відбувається пошук нових типологічних ознак, необхідних в складній ситуації;

- зниження централізму з метою забезпечення миттєвого реагування на кризові явища;

- посилення інтеграційних процесів вимагає більш повного і точного використання наявного потенціалу компетенції менеджера [2, с. 150] .

Для побудови дієвої системи антикризового менеджменту на підприємстві потрібно визначитисяз вибором напряму дієвості управління:

- по-перше, це комплекс профілактичних заходів, спрямованих на попередження фінансової кризи: системний аналіз сильних і слабких сторін підприємства, оцінка ймовірності банкрутства, управління ризиками (виявлення, оцінка та нейтралізація), впровадження системи попереджувальних заходів;

- по-друге, це система управління фінансами, спрямована на виведення підприємства з кризи, в тому числі проведення санації або реструктуризація суб'єкта господарювання.

Отже, під антикризовим менеджментом на підприємстві мається на увазі комплекс заходів, котрий охоплює всі сфери управлінської діяльності: фінанси, управління персоналом, маркетинг, відносини з пресою, клієнтами та постачальниками та інші, що припускає застосування до підприємства реорганізаційних або ліквідаційних процедур, і ґрунтується на комплексній оцінці економічного стану підприємства [3, с. 53].

Суть механізмів антикризового менеджменту полягає у впровадженні системи методів попередньої діагностики загрози банкрутства і своєчасному проведенні фінансового оздоровлення підприємства, що забезпечує його вихід із кризового стану. Розглянемо склад механізму антикризового менеджменту (табл. 2).

 

Таблиця 2.

Склад механізму антикризового менеджменту на підприємстві

№ з/п

Елементи

Складові елементів механізму антикризового менеджменту на підприємстві

1

Субстанціональні

суб'єкти антикризового управління; відносини і зв'язки учасників антикризового процесу, зміна яких підпорядкована дії ринкових законів, циклічному характеру розвитку економіки; законодавча база антикризового регулювання

2

Функціональні

принципи антикризового регулювання, антикризова стратегія і антикризова політика підприємства, антикризове прогнозування і процедури, програми по фінансовому оздоровленню підприємства, моніторинг його стану, маркетинг антикризового управління, прийняття управлінських рішень, координування і організація їх виконання, введення системи стимулів, облік і контроль результатів функціонування

(розроблено автором за джерелом [4, с. 201])

 

Виходячи зі складу механізму антикризового менеджменту на  підприємстві, вченими вироблена його модель (рис. 2). В антикризовому менеджменті вирішальне значення має стратегія управління.

 

Рис. 2. Модель антикризового менеджменту на підприємстві [4, с. 210]

 

Дуже важливо застосовувати антикризове управління в усіх сферах діяльності підприємства, особливо, це стосується зовнішньоекономічної дальності (ЗЕД). Під антикризовим управлінням ЗЕД можна розуміти комплекс методів та інструментів по управлінню зовнішньоекономічною діяльністю підприємств, який передбачає прийняття жорстких та чітких управлінських рішень по підвищенню ефективності діяльності підприємства на зовнішньому ринку в умовах невизначеності та високого ступеню ризику.

Розглянемо основні підходи до визначення змісту антикризового управління ЗЕД (табл. 3).

 

Таблиця 3.

Основні підходи до визначення змісту антикризового управління ЗЕД

№ п/п

Ознака

Підхід

Характеристика підходу

1

За ступенем теоретичної розробленості

фундаментальний

схильний трактувати антикризове управління як набір специфічних інструментів менеджменту, особливий вид діяльності зі своїм предметом, загальнонауковими і специфічними методами тощо

прикладний

розглядає конкретні методики виведення підприємства з фази неплатоспроможності або зі стану банкрутства, пропонує аналіз ділових ситуацій без поглиблення в загально філософські основи антикризового управління

2

За ступенем превентивності

перший (найпоширеніший)

управління, що ставить за мету запобігти розвитку подій за кризовим сценарієм, попередити кризу у його ЗЕД

другий

сукупність прийомів і інструментів менеджменту, направлених на вихід підприємства із стану кризи і створення ефективної системи менеджменту з метою запобігання настання кризи в майбутньому

(розроблено автором за джерелом [5, с. 81])

 

Таким чином, проаналізувавши таблицю, можна визначити антикризове управляння ЗЕД як сукупністьзаходів управлінської дії, направлених на ліквідацію наслідків кризи і створення умов для її запобігання.

Основна мета управління ЗЕД в умовах кризи є швидке відновлення платоспроможності і відновлення достатнього рівня фінансової стійкості підприємства за рахунок розширення продаж на зовнішніх ринках, вдосконалення міжнародного маркетингу, корегування стратегії ЗЕД тощо. З урахуванням цієї мети на підприємстві розробляється спеціальна політика антикризового фінансового управління для запобігання банкрутства.

Основна особливість управління ЗЕД в умовах кризи проявляється у можливості, використовуючи методи антикризового управління, не стільки нормалізувати кризову ситуацію, що склалася, скільки надати підприємству імпульс до подальшого розвитку.Управління ЗЕД в умовах кризи включає, як вважають фахівці, наступні елементи [5, с. 82]:

1. Діагностика фінансового становища, яка має включати оцінку бізнесу, показників зовнішньоекономічної діяльності та фінансового стану.

2. Міжнародний маркетинг (маркетингові заходи на зовнішніх ринках).

3. Інвестиції: власні і залучені.

4. Управління персоналом.

5. Аналіз зовнішньоекономічної стратегії підприємства.

Тобто комплексна оцінка діяльності підприємства дозволить знайти слабкі аспекти в управління, мобілізувати власні ресурси, дозволить реально оцінити стан фірми.

Висновки з проведеного дослідження. Для забезпечення високої ефективності роботи підприємства, що є основою його конкурентоспроможності в ринкових умовах, вкрай важливо мати дієву антикризову програму управління всім підприємством, зокрема зовнішньоекономічною діяльністю. Політика антикризового управління ЗЕД є частиною загальної антикризової стратегії підприємства, що полягає в розробці і використанні системи методів попередньої діагностики несприятливих умов зовнішнього середовища і механізмів фінансового оздоровлення підприємства, що забезпечують його захист від втрати платоспроможності.

Антикризові заходи повинні реалізовуватися не тільки тоді, коли криза вже руйнує бізнес, а й систематично для профілактики. Підприємство повинно керуватися у своїй діяльності стратегічним планом, мати розроблені бізнес-плани по кожному напрямку бізнесу, а на їх підставі будувати плани модернізації обладнання, план-графік зовнішньоекономічних заходів. Тобто, вибір правильної і ефективної стратегії антикризового управління, дотримання всіх правил і етапів виходу з кризи гарантує довгостроковий успіх підприємства.

 

Література.

1. Євтушенко В. А., Ляшевська В. І., Соколова В. В. Покращення ефективності нормування інтелектуальної праці як фактор вдосконалення антикризового управління ЗЕД українських компаній [Електронний ресурс] / В. А. Євтушенко, В. І. Ляшевська, В. В. Соколова // Глобальні та національні проблеми економіки. – 2017. – № 17. – Режим доступу до статті: http://global-national.in.ua/issue-17-2017

2. Коваленко В. В. Банківська криза та інструменти антикризового управління / В. В. Коваленко, О. Г. Коренєва, О. В. Крухмаль // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – №2. – С. 144 – 150.

3. Гельрід Ф. Кризи на підприємстві: як з ними боротися // Фінансовий бізнес. – 2008. – № 9. – С. 50 – 56.

4. Терещенко, О. О. Антикризове фінансове управління на підприємстві: Mонографія / О. О. Терещенко. – К. : КНЕУ, 2006. – 268 с.

5. Внукова Н. Н. Финансово-кредитные методы антикризисного управления предприятием / Н. Н. Внукова, К. В. Сыпко, Ю. В. Худокормова // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. – 2009. – № 3. – C. 79 –86.

 

References.

1. Yevtushenko, V. A. Lyashevskaya, V. I. Sokolova, V. V. (2017), “Improvement of the Efficiency of Rationalization of Intellectual Labor as a Factor for Improving the Anti-crisis Management of Foreign Companies of Ukrainian Companies”, Hlobal'ni ta natsional'ni problemy ekonomiky [Online], vol. 17, available at: http://global-national.in.ua/issue-17-2017 (Accessed 14 Nov 2017).

2. Kovalenko, V. V. Korenev, O. G. Krukhmal, O. V. (2010), “Banking crisis and instruments of crisis management”,  Aktual'ni problemy ekonomiky, vol. 2, pp. 144 –150.

3. Gelride, F. (2008), “Crisis in the enterprise: how to deal with them”, Finansovyj biznes, vol. 9, pp. 50 – 56.

4. Tereshchenko, O. O. (2006), Antykryzove finansove upravlinnia na pidpryiemstvi [Anti-crisis financial management in the enterprise],  KNEU, Kyiv, Ukraine.

5. Vnukova, N. N. Sypko, K. V. Hudokormova Ju. V. (2009), “Financial and credit methods of crisis management of the enterprise”, Problemy i perspektyvy rozvytku bankivs'koi systemy Ukrainy, vol. 3, pp. 79 – 86.

 

Стаття надійшла до редакції 16.11.2017 р.