УДК 336.748

 

О. Ю. Мелих,

к. е. н., доцент кафедри фінансів ім. С.І. Юрія,

Тернопільський національний економічний університет, м. Тернопіль

 

ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ

 

O. Y. Melykh,

Candidate of Economic Sciences, Senior Lecturer of the Department of Finance named after S.І.Yuriy,

Ternopil National Economic University, Ternopil

 

CURRENCY REGULATION AND ITS INFLUENCE ON THE SOCIAL AND ECONOMIC DEVELOPMENT OF UKRAINE

 

У статті досліджено механізм реалізації валютної політики в Україні у 2014 – 2017 рр. Розглянуто та проаналізовано інструментарій, який застосовував НБУ у сфері валютного регулювання в період загострення кризових тенденцій на валютному ринку, виокремлено позитивні й негативні наслідки його використання. Проведено аналітичну оцінку динаміки курсу національної грошової одиниці. Обґрунтовано, що хронічна девальвація гривні, яка за останні чотири роки знецінилась щодо долара США більш ніж у три рази, демотивує інвестиційну активність, поглиблює процеси стагнації в сфері банківського кредитування, негативно позначається на борговій стійкості країни, динаміці платіжного балансу, зумовлює розкручування інфляційної спіралі, падіння реальних доходів та купівельної спроможності населення і, таким чином, підриває сталий розвиток вітчизняної економіки. Аргументовано, що в сучасних умовах стимулювати економічний розвиток України та підвищити рівень добробуту населення до середньоєвропейських показників можливо шляхом оптимізації валютного регулювання.

 

In the article the process of realization of the monetary policy in Ukraine in 2014-2017 is investigated. The toolkit used by the NBU in the sphere of currency regulation during the period of sharpening of the crisis tendencies in the foreign exchange market was considered and analyzed, and the positive and negative consequences of its usage were identified. The analytical estimation of the dynamics of the national monetary unit course was conducted. It is substantiated that the chronic devaluation of the hryvnia, which has depreciated over the past four years in relation to the US dollar more than three times, demotivates investment activity, deepens stagnation processes in the area of bank lending, adversely affects the country's debt sustainability and the dynamics of the balance of payments, causes the unwinding of the inflationary spiral, the fall in real incomes and purchasing power of the population and thus undermine the sustainable development of the domestic economy. It is argued that in today's conditions, it is possible to stimulate economic development of Ukraine and increase the welfare of the population to the average European indicators by optimizing currency regulation.

 

Ключові слова: валютний курс, валютне регулювання, девальвація, ревальвація, інструменти валютного регулювання, валютні обмеження, соціально-економічний розвиток країни.

 

Keywords: exchange rate, currency regulation, devaluation, revaluation, currency regulation tools, currency restrictions, socio-economic development of the country.

 

 

Постановка проблеми. Лібералізація зовнішньоекономічних зв’язків, прискорення фінансової глобалізації, зростання міжнародної мобільності капіталу, призвели до посилення значущості валютних відносин і впливу валютної сфери на процеси, що протікають в реальному секторі економіки країни. За таких умов, успіх структурних реформ, спрямованих на відновлення поступального економічного зростання та підвищення добробуту громадян значною мірою обумовлюється ефективністю механізмів валютної політики.

Неспроможність Національного банку України подолати виклики, що постали перед країною у 2014 р. призвела до затяжної валютної кризи, проявом якої є хронічна девальвація національної валюти, яка демотивує інвестиційну активність, поглиблює процеси стагнації в сфері банківського кредитування, негативно позначається на борговій стійкості країни, динаміці платіжного балансу, зумовлює розкручування інфляційної спіралі, падіння реальних доходів та купівельної спроможності населення і, таким чином, підриває сталий розвиток вітчизняної економіки.

Саме тому, за умов посилення негативного впливу девальваційних процесів на економіку України, що супроводжується ускладненням відновлення основних макроекономічних показників, проблема оптимізації вітчизняної валютної політики набуває особливої актуальності [11].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У вітчизняній економічній літературі проблеми валютного регулювання й контролю та питання впливу динаміки валютного курсу гривні на конкурентоспроможність національної економіки висвітлені у працях Я. Белінської, О. Береславської, Т. Вахненко, А. Гальчинського, І. Дернової, О. Дзюблюка, Ф. Журавки, А. Шаповалова та інших науковців і практиків. Необхідність перегляду та напрями удосконалення механізму застосування валютних важелів в умовах політичної та фінансово-економічної нестабільності неодноразово обґрунтовувались у працях О. Кашко, І. Піонтківської, С. Ткача та ін.

Постановка завдання. Плинність ситуації та різкі зміни на вітчизняному валютному ринку потребують постійної уваги до чинників виникнення негативних тенденцій, пошуку важелів їх усунення, оцінки валютної політики з подальшим визначенням викликів до сталого розвитку економіки.

 Виклад основного матеріалу. Упродовж 2014 – 2017 рр. Україна пережила низку економічних шоків, серед яких чи не найболючішими були валютні. За останні чотири роки гривня знецінилась по відношенню до американського долара у 3,4 рази.

Так, за підсумками 2015 р., українська гривня, девальвувавши щодо дол. США на 48,7%, посіла третє місце у світовому рейтингу найслабших валют країн Європи і СНД (див. рис. 1). У першому півріччі 2017 р. найменш стійкими були грошові одиниці Узбекистану, Таджикистану і Аргентини.

 

 

Рис. 1. Топ-10 країн за темпами девальвації національних валют щодо долара США за підсумками 2015 р. та І півріччя 2017р., %

Примітка: побудовано автором за даними [5; 8]

 

 

Задля подолання негативних тенденцій на валютному ринку в цей час центральний банк використовував як економічні, так і адміністративні інструменти валютного регулювання зведені до прямих обмежень на операції з іноземною валютою.

Так, в Україні до 2014 р. домінуючим економічним важелем валютного регулювання, що застосовувався для абсорбції незадоволеного попиту на іноземну валюту були валютні інтервенції. За підсумками 2011 – 2014 рр. сальдо інтервенцій банківського регулятора на міжбанківському валютному ринку становило -23549,1 млн. дол. США (див. табл. 1). Така політика, хоча і на певний час послаблювала девальваційний тиск на гривню, проте виступала одним із факторів виснаження валових міжнародних резервів. Згідно з даними НБУ, золотовалютні резерви станом на 1.01.2015 року становили лише 75333,3 млн. дол. США, що у 4,6 разу менше порівняно з 2010 р. (див. табл. 1).

 

Таблиця 1.

Динаміка офіційного курсу гривні, міжнародних резервів та інтервенцій НБУ у 2007 – 2017 рр.

Примітка: розраховано та побудовано автором за даними [13]

 

У лютому 2014 р., Національний банк України, розуміючи, що стримувати девальвацію національної грошової одиниці, за значних економічних і політичних ризиків, лише шляхом проведення валютних інтервенцій, неможливо, оголосив про відмову від традиційної політики курсової підтримки гривні та перехід до монетарного таргетування.

Поряд із цим, зважаючи на дестабілізацію валютного ринку України, спричинену сукупністю політичних і соціально-економічних чинників, банківський регулятор посилив існуючі та запровадив ряд нових адміністративних обмежень на операції з валютою та рух капіталу.

Так, у 2014 р. Національним банком України було: запроваджено вимогу щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку частини надходжень в іноземній валюті у формі переказів на користь юридичних осіб (які не є уповноваженими банками), фізичних осіб-підприємців та іноземних представництв (крім офіційних), на рахунки відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи й на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій НБУ; лімітовано продаж комерційними банками готівкової іноземної валюти клієнтам, купівлю суб’єктами банківської системи іноземної валюти на міжбанку за дорученням фізичних осіб для переказу за кордон, видачу коштів з поточних (у т.ч. карткових) та депозитних рахунків клієнтів; уповільнено процедуру купівлі іноземної валюти на міжбанку; скорочено термін розрахунків за операціями експорту та імпорту до 90 календарних днів; запроваджено заборону на дострокове погашення резидентами кредитів в іноземній валюті за договорами з нерезидентами; тощо [1; 11] (див. рис. 2).

 

Рис. 2. Антикризові заходи щодо стабілізації ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України [9, с. 46]

 

В цілому, застосування валютних обмежень у період посилення напруги на валютному ринку є широковживаним у міжнародній практиці. Загальноприйнято застосовувати валютні обмеження у випадках, коли в країні бракує іноземної валюти, при істотній зовнішній заборгованості та хронічному дефіциті платіжного балансу [19, с. 90].

Проте, в Україні, незважаючи на запровадження центральним банком у 2014 р. жорстких адміністративних механізмів й проведення інтервенцій з продажу іноземної валюти на міжбанку в умовах де-юре діючого режиму інфляційного таргетування, так і не вдалося відновити рівновагу на валютному ринку й стабілізувати курсову динаміку.

Якщо девальвація гривні у першому півріччі 2014 р. була зумовлена як світовими тенденціями (уповільнення економічного зростання у країнах-основних торговельних партнерах, падіння цін на ринках сировинних товарів), так і внутрішніми факторами економічної та політичної природи, то знецінення національної валюти у другій половині 2014 – І кварталі 2015 рр. стало результатом прорахунків у сфері валютного регулювання.

Запровадження валютних обмежень за умов тінізації економіки, розпалу кризових явищ, обумовило лише посилення недовіри до банківської системи, появу та розвиток «чорного» валютного ринку, зростання числа спекулятивних валютних операцій, негативний вплив на інвестиційний клімат і, як наслідок, зростання девальваційного потенціалу.

Стабілізувати ситуацію на валютному ринку вдалося лише у березні 2015 р. завдяки запровадженню НБУ жорсткого регулювання імпортних операцій та транскордонного руху капіталу, що забезпечило перекриття ряду каналів, які економічні агенти використовували для виведення фінансових ресурсів за межі національної економіки.

Так, за період з 27 лютого по 31 грудня 2015 року офіційний курс гривні щодо долара США укріпився на 13,5%.

Відновлення рівноваги на безготівковому сегменті міжбанківського валютного ринку та суттєве перевищення купівлі іноземної валюти над її продажем на готівковому сегменті міжбанківського валютного ринку, у зв’язку з використанням населенням валютних заощаджень для фінансування поточних витрат, стали чинниками поступового послаблення центральним банком у 2016 році валютних обмежень (див. рис. 2) й уповільнення темпів депреціації гривні щодо іноземних валют.

Незважаючи на політичну нестабільність, відсутність кредитної підтримки МВФ, національна валюта, за підсумками березня-квітня 2016 р., укріпилась на 5,9%. Зміцнення гривні, у цей час, стало наслідком, як зростання світових цін на метал і руду, що позитивно позначилось на динаміці українського експорту в умовах високого рівня його комодітізації, так і ускладнення НБУ процесу купівлі іноземної валюти для перерахування її за межі України [14].

Посилення ручного управління валютним ринком з боку НБУ вказувало на те, що ринковий механізм курсоутворення (без адміністративного втручання) призведе до чергового знецінення національної валюти.

 В умовах подальшого поліпшення світової цінової кон’юнктури, вираженої індексом зміни світових цін на основні товари українського експорту, ревальваційний тренд набув продовження у 2017 році. За підсумками першого півріччя 2017 р. офіційний обмінний курс гривні щодо долара США укріпився на 4 в.п.

Проте, уже у вересні поточного року волатильність курсової динаміки на валютному ринку посилилась (див. рис. 2). Так, із 1.09.2017 р. по 31.10.2017 р. офіційний обмінний курс гривні до долара США девальвував на 4,4% (проте, порівняно з початком року гривня укріпилась по відношенню до американської валюти на 1,3%). Девальваційний тиск на гривню у вересні-жовні поточного року мав головним чином сезонний характер, спричинений традиційним зростанням попиту на іноземну валюту з боку підприємств паливно-енергетичного комплексу, автотрейдерів, фармацевтичної галузі та населення.

З огляду на сприятливу зовнішню цінову кон’юнктуру та сезонні чинники девальваційного тиску, у вересні центральний банк продовжував пом’якшувати обмеження на валютному ринку. Зокрема, НБУ остаточно скасував обмеження на видачу коштів з банківських рахунків для населення, лібералізував операції з ощадними (депозитними) сертифікатами на пред’явника, спростив розрахунок щоденного ліміту купівлі іноземної валюти у власну позицію за окремими операціями й розширив перелік винятків із заборони на дострокове погашення певних видів кредитів і позик, дозволив використання іноземної валюти на рахунках клієнтів у якості застави за гривневими кредитами та спростив порядок одержання резидентами кредитів від міжнародних фінансових організацій (див. рис. 2) [9, с. 18].

На сьогодні немає впевненості в тому, що напруга на валютному ринку України може знизитися, принаймні до кінця 2017 року.

Посилення внутрішніх ризиків, обумовлене невизначеністю перспектив подальшої співпраці з МВФ та іншими зовнішніми партнерами, погіршенням ділових очікувань та споживчих настроїв бізнесу й населення, новим загостренням політичної кризи, може призвести до чергового девальваційного витка, що викличе необхідність посилення центральним банком адміністративних обмежень.

Застосування Національним банком України у 2014-2017 рр. економічних (валютні інтервенції, зміна режиму валютного курсу, коригування облікової ставки) та адміністративних методів регулювання кон’юнктури валютного ринку, хоча і гальмувало девальвацію гривні, проте негативно позначалось на розвитку економіки, яка є основою для зростання добробуту суспільства.

Про неефективність вжитих заходів можна судити на підставі того, що запровадження добових лімітів на операції з іноземною валютою не лише суперечило конституційним правам громадян і юридичних осіб на вільне розпорядження власними фінансовими ресурсами, але і призвело до виведення власниками заощаджень з банківської системи (див рис. 3) й скорочення валютних переказів з-за кордону, які в Україні є вагомим джерелом розширення пропозиції на валютному ринку (див. табл. 2).

 

Рис. 3. Динаміка залучених депозитів та наданих кредитів депозитними корпораціями фізичним і юридичним особам в національній й іноземній валюті

(в доларовому еквіваленті) у 2012 – 2017 рр.

Примітка: розраховано та побудовано автором за даними [13]

 

Дані наведені на рисунку 3 свідчать про те, що загальний обсяг депозитних вкладень фізичних і юридичних осіб у національній та іноземній валюті за 2014-2015 рр. скоротився на 34467 млн. грн. (або на 8,2%) та на 17191 млн. дол. США (або на 55,8%) відповідно.

Зниження амплітуди курсових коливань у 2016 – 2017 рр. позитивно позначилось на депозитному портфелі комерційних банків номінованому у національній валюті (див. рис. 3). Так, з 01.01.2016 р. по 31.08.2017 р. сукупний обсяг клієнтського портфелю банківської системи України номінований в національній валюті збільшився на 14 в.п. Проте, враховуючи, що зростання залишків коштів на депозитних рахунках відбувається виключно за рахунок короткострокових вкладів, наразі немає підстав говорити про відновлення довіри до банківської системи.

Безумовно, скорочення депозитних вкладень фізичних і юридичних осіб у 2014 – 2015 рр. негативно позначилось на ресурсній базі комерційних банків і, як наслідок, призвело до суттєвого скорочення кредитування економіки загалом і населення зокрема [17, с. 42]. За останні три роки обсяг клієнтського кредитного портфеля комерційних банків в національній валюті скоротився на 1,4% (або на 7 862 млн. грн.) та станом на 31.08.2017 року склав 535 238 млн. грн. (див. рис. 3). В той же час, обсяг кредитів в іноземній валюті (в доларовому еквіваленті) скоротився на 54,8% (див. рис. 3), а прострочена заборгованість позичальників, в зв’язку з девальвацією гривні, зросла до 255,2 млрд. грн., що відповідає 26,7% клієнтського кредитного портфеля.

Зважаючи на значний рівень макроекономічної невизначеності, досить високу вартість кредитного ресурсу, обмежене коло надійних позичальників та продовження бойових дій на сході України, вірогідно, дана тенденція триватиме у 2018 р. й суттєво гальмуватиме економічний розвиток країни.

Стрімка девальвація національної грошової одиниці, збільшення обсягів готівки поза банківською системою (в результаті відпливу коштів із депозитних рахунків), спровокували розкручування інфляційних процесів (табл. 2).

В цей час, НБУ не міг обмежувати зростання грошової пропозиції, оскільки такі заходи недоцільні за умов економічної рецесії. Проте, згідно постулатів економічної теорії, при від’ємному темпі приросту ВВП, обсяг грошової маси в обігу слід скорочувати.

У середині 2014 р., коли Україна перебувала у глибокій фінансово-економічній кризі, для якої характерними були знецінення національної валюти та зростання споживчих цін, керівництво центрального банку оголосило про відмову від традиційної політики курсової підтримки гривні й перехід до монетарного таргетування. Своєю чергою, серед населення та бізнесу, які не розуміли ані намірів, ані суперечливих дій банківського регулятора, зросла зневіра у здатність підтримки купівельної спроможності гривні і, як наслідок, прискорилась доларизація економіки [17, с. 5, 35].

Натомість, замість зниження, інфляція у 2014 р. прискорилась, а у 2015 р. досягла рекордного (за останні 15 років) рівня – понад 43% (див. табл. 2).

Згідно поглядів О. Дзюблюка, збереження упродовж певного перехідного періоду валютного курсу як номінального якоря монетарного регулювання значно більшою мірою, аніж декларативне проголошення інфляційного таргета, сприяє підтриманню цінової стабільності, оскільки фіксує темп інфляції для товарів та послуг і, таким чином, сприяє безпосередньому контролю над інфляцією [7].

 

Таблиця 2.

Динаміка курсу гривні та показників соціально-економічного розвитку України

Примітка: побудовано автором за даними [6; 13];

^*за станом на 1.07.2017 р.

 

Успішний економічний розвиток України на сучасному етапі, включно зі створенням реальних передумов для євроінтеграції, може набути достатньої ваги у геоекономічному і геополітичному просторі лише у випадку забезпечення достатнього рівня добробуту населення [15].

Акцентування уваги НБУ лише на стабільності грошової одиниці без чіткої ув’язки із розвитком соціально-економічної сфери призвело до поглиблення проблеми бідності.

Як свідчить вітчизняна практика, соціально-економічне становище пересічного українця, що працює і перебуває на пенсії, визначається валютно-курсовою політикою. Так, валютний шок 2014-2015 рр., ставши одним із чинників розкручування інфляційної спіралі в Україні (див. табл. 2), призвів і до зниження купівельної спроможності та рівня добробуту населення. Саме через девальвацію гривні щодо ключових резервних валют, за 2014-2016 рр., середньомісячна номінальна заробітна плата в Україні зменшилась з 297,3 євро до 182,3 євро в еквіваленті.

Незважаючи на зростання середньомісячної номінальної заробітної плати у 2017 р. на 37,2% (до 222,6 євро в еквіваленті) (див. табл. 2), у зв’язку із підвищенням мінімальної заробітної плати 1.01.2017 р. до 3200 грн., Україна за значенням даного показника продовжує залишатися на останньому місці в рейтингу серед країн Європи, у яких середня заробітна плата коливається від 260,9 євро (в Молдові) до 4400 євро (в Норвегії).

За даними ООН, середня вартість споживчого кошика для однієї людини має становити 17 дол. США на день. Якщо людина отримує заробітну плату близько 510 доларів, то вона перебуває на межі бідності. Враховуючи, що середньомісячна заробітна плата в Україні за станом на 1.09.2017 р. становить 6784 грн. (264,1 дол. США в еквіваленті), виходить, що середньомісячний заробіток пересічного українця майже вдвічі нижчий за межу бідності у сусідніх європейських країнах.

Так, мінімальна заробітна плата, яка є однією із основних державних соціальних гарантій, в Україні у 17,8 разів нижча ніж у Люксембурзі, у 4 рази – ніж в Польщі та Естонії, у 3,4 рази – ніж в Литві та Латвії (див. рис. 4).

Про зниження купівельної спроможності українців в аналізованому періоді свідчили і зміни у структурі їх витрат. Так, за підсумками 2016 року питома вага витрат на придбання товарів та послуг у сукупних витратах і заощадженнях населення зросла до 91,1% проти 84,2% у 2013 р.

Кількісні показники моніторингу рівня життя населення показують, що Україна належить до країн з високим ступенем бідності. Так станом на 30.03.2017 р. за межею бідності перебували 60% українців. Про це під час презентації звіту ПРООН щодо людського розвитку заявив постійний представник програми розвитку ООН в Україні Ніл Уокер.

 

Рис. 4. Мінімальна заробітна плата у деяких країнах світу та в Україні за станом на 1.01.2017 р., євро

Примітка: побудовано автором за даними [12]

 

Згідно версії американського ділового видання Bloomberg, за значення Індексу бідності (Misery Index), який розроблений американським економістом А. Оукеном й ґрунтується на прогнозах інфляції та бідності, Україна в 2017 р. залишається у десятці найбідніших країн разом із Південною Африкою, Сербією, Бразилією, Уругваєм, Аргентиною.

Депреціація курсу національної грошової одиниці не лише виступає одним із чинників поглиблення проблеми бідності населення, але і перестає бути драйвером росту експорту, у зв’язку з високим ступенем його комодітізації та високою імпортоємністю національної економіки.

Як справедливо стверджують економісти з Британського міжнародного комерційного банку (Hongkong & Shanghai Banking Corporation) Д. Хенрі й Дж. Померой, поставки продукції галузей з високою часткою імпорту в повних матеріальних витратах за кордон не можна стимулювати за рахунок девальвації національної валюти, оскільки їх висока потреба в проміжному імпорті зводить нанівець позитивний вплив курсового чинника. Лише невисока частка імпорту в повних витратах дозволить, за зниження курсу національної валюти, зробити їх продукцію дешевшою для іноземного споживача і збільшити обсяги експорту [20; 3 с. 52].

Так, покращення рахунку поточних операцій платіжного балансу України, яке спостерігалося за стрімкого знецінення гривні у 2014-2015 рр. (див. табл. 2), було зумовлено перевищенням темпів скорочення імпорту над темпами скорочення експорту, внаслідок зростання цін на імпортну сировину, впровадження ряду обмежень на експортно-імпортні операції, суттєвого погіршення зовнішньої кон’юнктури та скорочення поставок продукції українських виробників на російський ринок.

Таким чином, незважаючи на те, що девальвація, згідно з постулатами економічної теорії, сприяє зростанню цінових конкурентних переваг та експортного потенціалу, упродовж 2014-2016 рр. в Україні, на тлі знецінення національної валюти, мали місце низхідні тенденції в динаміці річних обсягів експорту, який скоротився на 46,1% і за підсумками 2016 р. становив 46,0 млрд. дол. США (див. табл. 2).

Висока курсова мінливість, яка спостерігалась у 2014 р., призвела і до посилення інвестиційних ризиків та відпливу капіталу. З метою гальмування відтоку капіталу за кордон, сприяння зменшенню девальваційного та інфляційного тиску, у 2014 р. банківський регулятор використовував один із загальних важелів валютного регулювання, а саме – облікову ставку, яку впродовж року підвищував тричі.

Проте, покрокове підвищення облікової ставки НБУ (з 6,5% станом на 15.04.2014 р. до 19,5% 6.02.2015 р.), за умов дуже високих операційних ризиків, пов’язаних з військовим конфліктом на сході України не дало необхідного позитивного ефекту. Так, у 2014 р. обсяг прямих інвестицій в економіці України скоротився на 13 млрд. дол. США (або на 24,2%) (див. табл. 2).

Сувору фінансову кризу, що розгорнулася в Україні з початку 2014 р. вдалося взяти під контроль лише в другому кварталі 2015 р., у т.ч. завдяки жорстким заходам на валютному ринку, обмеженням транскордонного руху капіталу та підвищення облікової ставки четвертого березня на 11,5 в.п. (до 30%). Так, з березня 2015 року, хоча відтік капіталу продовжувався, проте його обсяги значно скоротились (див. табл. 2).

Отже, проведення банківським регулятором рестрикційної дисконтної політики, що супроводжується пригніченням реального сектору економіки й девальвацією національної валюти, не може слугувати надійним інструментом макроекономічної політики, спрямованої на зростання та розвиток. Окрім того, оскільки для інвесторів, поряд із сприятливими умовами економічної діяльності, визначальними є стійкість курсової динаміки та політична визначеність, недопустимість широкої амплітуди курсових коливань виступає вагомим інструментом і складовою політики залучення прямих іноземних інвестицій, а з тим і економічного зміцнення та зростання.

Депреціація гривні щодо іноземних валют, спровокувавши скорочення експортно-імпортних операцій, відтік капіталу за кордон та інфляційний сплеск, негативно позначилась і на динаміці ВВП, що є узагальненим показником економічного розвитку держави, відображає кінцеві результати діяльності резидентів країни й характеризує можливості економіки щодо забезпечення добробуту суспільства. Згідно даних таблиці 2 реальний ВВП України за 2014-2015 рр. скоротився на 16,6%.

Більш точним показником рівня добробуту, який використовується у міжнародних зіставленнях є ВВП на душу населення. Він дозволяє пов’язати динаміку національного виробництва з добробутом населення й характеризує рівень життя. Станом на 31.12.2016 року ВВП на душу населення в Україні становив лише 2185,9 дол. США проти 4030,3 дол. США за підсумками 2013 року (див. табл. 2).

Згідно досліджень Дослідницького інституту швейцарської фінансової групи Credit Suisse, Україна належить до групи країн з дуже низьким ВВП на душу населення. Вона займає 115 місце серед 183 країн світу за величиною ВВП на одного жителя за паритетом купівельної спроможності, яка за станом на 1.01.2017 року становила 7970,8 дол. США. При цьому, у Грузії ВВП на душу населення за паритетним курсом дорівнює 9630 дол. США, в Польщі – 36455 дол. США, в Литві – 28359 дол. США. Країнами-лідерами в даному рейтингу є Катар (132099 дол. США), Норвегія (68430 дол. США), США (55805 дол. США) [18].

Згідно результатів досліджень представників МВФ, ВВП на душу населення (за паритетом купівельної спроможності) в Україні залишається дуже низьким і становить лише 20% від середнього показника країн-членів ЄС й є другим найнижчим показником серед усіх країн Центральної та Східної Європи.

Висновки. Упродовж 2014–2017 рр. Україна пережила низку економічних шоків, серед яких чи не найболючішими були валютні. Задля подолання негативних тенденцій на валютному ринку в цей час центральний банк використовував як економічні, так і адміністративні інструменти валютного регулювання зведені до прямих обмежень на операції з іноземною валютою. Застосування Національним банком України економічних (валютні інтервенції, зміна режиму валютного курсу, коригування облікової ставки) та адміністративних методів регулювання кон’юнктури валютного ринку, хоча і гальмувало девальвацію гривні, проте за підсумками 2014–2017 рр. вона знецінилась щодо дол. США у 3,4 рази, що негативно позначалось на розвитку економіки, яка є основою для зростання добробуту суспільства.

Однією із причин низької ефективності валютних обмежень, які активно впроваджував НБУ в рамках реалізації валютної політики можна вважати слабку розвиненість фондового ринку та відсутність альтернативних іноземній валюті засобів заощаджень.

Слабка економічна динаміка, високе боргове навантаження, незбалансованість державних фінансів, низька інвестиційна привабливість вказують на те, що в найближчі роки Україна перебуватиме під постійним девальваційним тиском, а тому й державну політику слід будувати з урахуванням девальваційних викликів. Зазначені проблеми вимагають пошуку раціональних і збалансованих механізмів не лише валютної, а й монетарної та фіскальної стабілізації, що мають бути адекватно вписані у процес формування сучасних інституцій забезпечення стійкого зростання і розвитку.

 

Література.

1. Аналітичний огляд валютного ринку України за підсумками 2015 року : Національне рейтингове агентство «Рюрік» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://rurik.com.ua/documents/research/Currency_4_2015.pdf.

2. Балакірєва О.М. Соціально-економічні наслідки фінансової кризи / О.М. Балакірєва, Д. А. Дмитрук // Український соціум. - 2016. - №3(58). – С. 100-109.

3. Баронін А. Вплив девальвації на національний експорт: системні зміни в сучасному вимірі / А. Баронін / Сучасна валютна політика та особливості її реалізації в Україні / наук. редактор В. Юрчишин. – Київ : Заповіт. 2016. – С. 48-54.

4. Береславська О. Девальвація гривні та спричинені нею виклики для України / О. Береславська // Вісник Національного банку України (з додатком). – Київ, 2015. – № 2. – С. 26-33.

5. Гривня попала в ТОП-3 самых слабых валют Европы [Електронний ресурс]. – ЧАО «Сегодня Мультимедиа». – Режим доступу : https://www.segodnya.ua/economics/finance/grivnya-popala-v-top-3-samyh-slabyh-valyut-evropy-676307.html – Назва з екрана. – Дата публікації : 18.12.2015.

6. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/.

7. Дзюблюк О. В. Проблеми інфляційного таргетування в сучасній економіці / О. В. Дзюблюк // Світ фінансів. 2015. - №2. – С. 7-18.

8. Динаміка гривні та інших валют країн СНД в третьому кварталі 2017 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://news.finance.ua/ua/news/-/412250/dynamika-gryvni-ta-inshyh-valyut-krayin-snd-v-tretomu-kvartali-2017-infografika – Назва з екрана. – Дата публікації : 10.10.2017.

9. Інфляційний звіт НБУ за жовтень 2017 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=58138836.

10. Макроекономічний та монетарний огляд за вересень 2017 року : Департамент монетарної політики та економічного аналізу НБУ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=56198373.

11. Мелих О. Фіскальні ефекти реалізації валютної політики в Україні / О. Мелих // Галицький економічний вісник. – 2015. - №2 (77). – С. 164-176.

12. Мінімально на мінімальній. В Україні найменша зарплата в Європі [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://news.finance.ua/ua/news/-/395314/minimalno-na-minimalnij-v-ukrayini-najmensha-zarplata-v-yevropi – Назва з екрана. – Дата публікації : 17.02.2017.

13. Національний банк України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://www.bank.gov.ua/control/uk/index.

14. Про затвердження Інструкції про порядок формування уповноваженими банками інформаційного файла : Постанова Правління НБУ №247 від 7.04.2016р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0247500-16.

15. Савельєв Є. Соціально-економічна орієнтація валютно-курсової політики України: плаваючий валютний курс, офіційна доларизація чи валютна рада / Євген Савельєв, Віталіна Куриляк // Світ фінансів. - 2016. - № 3. - С. 149-165.

16. Статівка Н. В. Причини та наслідки зниження рівня життя населення в Україні / Н. Статівка, А. Надточій // Актуальні проблеми державного управління. – 2016. – №1. – С. 1–9.

17. Сучасна валютна політика та особливості її реалізації в Україні / наук. редактор В. Юрчишин. – Київ : Заповіт, 2016. – 120 с.

18. Україна серед найбідніших країн за обсягом ВВП на душу населення [Електронний ресурс]. – ФОВ Інформаційне агентство «Правда». – Режим доступу : http://pravda.press/news/economic/ukraina-sered-naybidnishikh-krain-za-obsyagom-vvp-na-dushy-naselennya--26028/ – Назва з екрана. – Дата публікації : 20.02.2017.

19. Шпенюк О. Регулювання обмінного курсу гривні в умовах фінансової нестабільності / О. Шпенюк // Світ фінансів. – 2016. - №1. – С. 86 – 98.

20. Countries Looking to Devalue Their Way to Growth Have a Big Problem [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://www.bloomberg.com/news/articles/2015-09-24/countries-looking-to-devalue-their-way-to-growth-have-a-big-problem-hsbc-says.

 

References.

1. National rating agency "Rurik", "Analytical review of the foreign exchange market of Ukraine by the results of 2015", [Online], available at: http://rurik.com.ua/documents/research/Currency_4_2015.pdf.

2. Balakirieva, O.M. and Dmytruk, D. A. (2016), "Socio-economic consequences of the financial crisis", Ukrainskyi sotsium, vol. 3(58), pp. 100-109.

3. Baronin, A. (2016), Vplyv devalvatsii na natsionalnyi eksport: systemni zminy v suchasnomu vymiri [Impact of Devaluation on National Exports: System Changes in the Modern Dimension], Zapovit, Kyiv, pp. 48-54.

4. Bereslavska, O. (2015), "Devaluation of the hryvnia and the challenges it poses for Ukraine", Visnyk Natsionalnoho banku Ukrainy, vol. 2, pp. 26-33.

5. "The hryvnia hit the TOP-3 of the weakest currencies in Europe", [Online], available at: https://www.segodnya.ua/economics/finance/grivnya-popala-v-top-3-samyh-slabyh-valyut-evropy-676307.html

6. State Statistics Service of Ukraine, [Online], available at: http://www.ukrstat.gov.ua/.

7. Dziubliuk, O. V. (2015), "The Problems of Inflationary Targeting in the Modern Economy", Svit finansiv, vol. 2, pp. 7-18.

8. "Dynamics of hryvnia and other currencies of the CIS countries in the third quarter of 2017", [Online], available at: https://news.finance.ua/ua/news/-/412250/dynamika-gryvni-ta-inshyh-valyut-krayin-snd-v-tretomu-kvartali-2017-infografika

9. National Bank of Ukraine, "NBU Inflation Report for October 2017", [Online], available at:  https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=58138836.

10. National Bank of Ukraine, "Macroeconomic and Monetary Review for September 2017: Department of Monetary Policy and Economic Analysis of the NBU", [Online], available at: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=56198373.

11. Melykh, O. (2015), "Fiscal Effects of Realization of Foreign Exchange Policy in Ukraine", Halytskyi ekonomichnyi visnyk, vol. 2 (77), pp. 164-176.

12. " Minimum to minimum. In Ukraine, the smallest salary in Europe", [Online], available at: https://news.finance.ua/ua/news/-/395314/minimalno-na-minimalnij-v-ukrayini-najmensha-zarplata-v-yevropi

13. National Bank of Ukraine, [Online], available at: https://www.bank.gov.ua/control/uk/index.

14. The Verkhovna Rada of Ukraine (2016), Resolution of the Board of the NBU No. 247 dated April 7, 2016 "On approval of the Instruction on the procedure for the formation of an information file by authorized banks", [Online], available at:  http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0247500-16.

15. Saveliev, Ye. and Kuryliak, V. (2016), "Socio-economic orientation of the currency and exchange rate policy of Ukraine: floating exchange rate, official dollarization or currency board", Svit finansiv, vol. 3, pp. 149-165.

16. Stativka, N. V. and Nadtochii, A. (2016), "Causes and consequences of lower living standards in Ukraine", Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnia, vol. 1, pp. 1–9.

17. Yurchyshyn, V. (2016), Suchasna valiutna polityka ta osoblyvosti yii realizatsii v Ukraini [Modern currency policy and peculiarities of its realization in Ukraine], Zapovit, Kyiv, Ukraine, p. 120.

18. "Ukraine among the poorest countries per capita GDP", [Online], available at: http://pravda.press/news/economic/ukraina-sered-naybidnishikh-krain-za-obsyagom-vvp-na-dushy-naselennya--26028/ – Nazva z ekrana. – Data publikatsii : 20.02.2017.

19. Shpeniuk, O. (2016), "Regulation of the exchange rate of hryvnia in the conditions of financial instability", Svit finansiv, vol. 1, pp. 86 – 98.

20. Countries Looking to Devalue Their Way to Growth Have a Big Problem, [Online], available at: https://www.bloomberg.com/news/articles/2015-09-24/countries-looking-to-devalue-their-way-to-growth-have-a-big-problem-hsbc-says.

 

Стаття надійшла до редакції 17.11.2017 р.