КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОГО ТОВАРОВИРОБНИКА НУТУ НА СВІТОВИХ РИНКАХ | О І Лебединська | Ефективна економіка №12 2017

УДК : 338

 

О. І. Лебединська,

к. е. н, доцент, доцент кафедри прикладної економіки і міжнародних економічних відносин,

Харківський національний аграрний університет

 

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОГО ТОВАРОВИРОБНИКА НУТУ НА СВІТОВИХ РИНКАХ

 

O. I. Lebedinskaya,

Professor, Associate Professor, Department of Applied Economics and International Economic Relations

Kharkiv National Agrarian University

 

COMPETITIVENESS OF THE NATIONAL PRODUCER IN THE WORLD MARKETS

 

Виробництво бобових дає змогу зробити аграрний бізнес ефективним, адже на них є попит не лише на внутрішньому, але й на зовнішньому ринку. Дана культура є економічно і екологічно доцільною з точки зору підвищення родючості ґрунтів У найближчій перспективі площі під нутом в Україні будуть розширюватись. Проведено аналіз конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників нуту, а саме господарств, що входять до холдингу АgroGeneraration, які почали вирощувати нут у 2012 році на Півдні Харківської області. Проаналізовано причини, які стримують розповсюдження цієї культури: недостатня кількість інформації, якість насіннєвого матеріалу, відсутність засобів захисту рослин і рентабельність. Визначено актуальні питання його експорту, обґрунтовано основні напрями розвитку галузі та підвищення її ролі у забезпеченні продовольчої безпеки країни в умовах євроінтеграції.

 

Bean production makes it possible to make agrarian business effective, because they have demand not only on the domestic but also on the foreign market. This culture is economically and environmentally expedient in terms of soil fertility improvement. In the near future, the area underneath will be expanding in Ukraine. The analysis of the competitiveness of domestic producers of Nut, namely, the enterprises belonging to the holding AgroGeneraration, which began to grow thorns in 2012 in the South of Kharkiv region. The reasons that restrain the distribution of this culture are analyzed: insufficient amount of information, quality of seed material, lack of plant protection products and profitability. The actual issues of its export are determined, the main directions of the industry development and its role in ensuring the food security of the country in the conditions of European integration are substantiated.

 

Ключові слова: конкурентоспроможність, товаровиробник, виробництво нуту, рентабельність, виробнича собівартість, світова торгівля.

 

Key words: competitiveness, commodity producer, natu production, profitability, production cost, world trade.

 

 

Постановка проблеми. Аграрний сектор окрім соціальної функції забезпечує також стабільний приплив валюти в національну економіку, формує сировинну базу для розвитку переробної промисловості й визначає один з основних напрямів діяльності на світовому ринку. В цілому частка агропромислового комплексу в структурі загального обсягу експорту України зросла випередивши інші галузі, але продовжує бути зосереджений на вузькому продуктовому сегменті зовнішнього ринку. Кон'юнктура світового ринку є нестабільною, тому проблема розвитку експортного потенціалу країни в умовах глобалізації, збільшення обсягів торгівлі є актуальною для України.

В Україні спостерігається стала тенденція до зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції й продуктів харчування, так за десять років (2005 - 2015 рр.) валовий обсяг зріс на 32%, при цьому обсяги експорту аграрного сектору постійно зростають (приріст – 70%), також відмічається позитивне зовнішньо торгівельне сальдо. У цілому експорт перевищує імпорт на 77%. У товарній структурі експорту аграрної продукції найбільшу частку займає соняшникова олія. Значно розширилась географія країн імпортерів української сільськогосподарської продукції. На сьогоднішній день експорт сільськогосподарської продукції з України здійснюються в 174 країни світу. Основні обсяги реалізації сільськогогосподарської продукції припадають на Китай (9%), Індію (7,4%), Єгипет (6,9%), Іспанію (5,8), Туреччину (5,2), Італію і Нідерланди (близько 4%), Польщу і Саудівську Аравію (по 3,2%), Іран (3%). Все це створює передумови для розширення присутності національних виробників аграрної продукції на ринках Європи, Азії й Африки. Розвиток зовнішньої діяльності саме на цих ринках може бути перспективним для аграрного сектору України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням селекції, насінництва, технологій вирощування нуту в Україні присвячені праці таких вчених, як В.І. Січкар, Р.М. Чернобровина, В.Ф. Петриченко, В.Ф. Камінський, В.П. Патика С.В. Дідович, Н.З. Толкачев та інші. Вирощування нуту в Україні зосереджено переважно у Степовій зоні, тому наукові дослідження цієї культури проводились в цій зоні [1, 2, 3]. Тенденції розповсюдження нуту в зону Лісостепу, потребують досліджень просування, адаптації цієї культури в північні регіони [4]. Теоретичні дослідження проблеми підвищення конкурентоспроможності агропродукції висвітлені у працях таких вчених як Т.Б. Марченко т П.К. Канінського, В.А. Рульєва та ін. [5, 6, 7].

Формування цілей статті. Дослідження шляхів підвищення конкурентоспроможності товаровиробників нуту і отримання конкретних переваги як на внутрішньому так і зовнішніх ринках.

Виклад основного матеріалу. Виробництво бобових дає змогу зробити аграрний бізнес ефективним, адже на них є попит не лише на внутрішньому, але й на зовнішньому ринку. Навіть агрохолдинги в останні роки збільшили посівні площі під соєю, горохом, сочевицею, та нутом.

Нут як культура, відома ще з часів єгипетських фараонів, рослина на Україні і досі вважається екзотичною. Як бобова культура нут залишає в ґрунті 60-80 кг/га азоту і є добрим попередником для зернових, кормових, технічних і овочевих культур. Тобто, дана культура є економічно і екологічно доцільною з точки зору підвищення родючості ґрунтів, а тому зайняті під нею посівні площі цілком виправдовують себе. В Україні є необхідні ґрунтово-кліматичні умови для вирощування вітчизняних високопродуктивних сортів нуту, які не поступаються зарубіжним сортам, з потенціальною урожайністю 25-30 ц/га.

Нут посухостійка рослинна, не боїться морозів. Крім того, є гарним попередником. Після вирощування нуту відзначається значне покращення ґрунту. На кожному гектарі землі рослина після збирання залишає поживні речовини, наповнює ґрунт біологічним азотом. Також нут є ідеальною культурою для посіву: він сіється пізніше, ніж горох, а збирають його у серпні, що дозволяє без проблем вирішити питання із технікою, а не перекидати її з поля на поле.

У найближчій перспективі площі під нутом в Україні будуть розширюватись. На сьогодні під нього відведено близько 1 млн га земель. Посухостійкість, невибагливість у технології та конкурентна ціна на експортному ринку роблять нут привабливим для вирощування не лише у дрібних та середніх агропідприємствах, так і у агрохолдингах.

З великих агрокомпаній ставку на нут зробили в холдингу АgroGeneraration – якщо загалом під бобовими було зайнято 17 тис. га землі, то під нутом майже 2 тис. га, або майже 12%. Нут у господарствах АgroGeneraration почали вирощувати у 2012 році на Півдні Харківської області. Перший рік було закуплене і розмножене насіння, а товарне виробництво нуту почалося з 2015 року. У деякі роки компанія отримувала урожайність нуту по 20 ц/га, це дозволило закріпитись серед лідерів вирощування цієї культури. При чому покупців на нут та горох виявилось знайти набагато простіше, аніж на решту культур. Додатковим стимулом стали експортні ціни. Так, у 2013 році ціна реалізації тони нуту на зовнішньому ринку становила 355 доларів, у 2015 році –560 доларів.

ТОВ агрофірма «Подолівська» Барвінківського району Харківської області входить до агрохолдингу АgroGeneraration, заснована у 2005 році. Під час сезонних робіт загальна кількість працівників складає 250 осіб. На підприємстві працюють молоді спеціалісти - випускники Харківського національного аграрного університету ім. Докучаєва. Молоді спеціалісти забезпечені житлом, комунальні послуги оплачуються за рахунок підприємства. Агрофірма в своїй діяльності підтримує місцеву громаду, є спонсором культурних заходів, фінансує заклади освіти, а також надає інвестує кошти в розвиток інфраструктури району. ТОВ Агрофірма «Подолівська» постійно розвивається, крім продукції рослинництва, розвиває галузь тваринництва, а саме скотарство. Нині відгодовується 200 корів абардіно-ангурської породи [8].

З 2013 р. у складі валової і товарної продукції ТОВ Агрофірма «Подолівська» з’явився нут. У 2016 році під цю культуру відвели 496 гектарів, бо культура дає гарний врожай і користується попитом у споживачів. Нут ввели в структуру посівів в 2012 році. За перший рік розмножували насіння, а вже в 2013 році мали товарні посіви. За цей період спостерігається позитивна динаміка врожайності нуту. Якщо в 2013 році отримали врожайність 6,7 ц/га, то в 2015-му вирощували нут на 729,1 га і мали врожайність майже 11,6 ц/га, обсяг виробництва нуту склав близько 846,4 тонн. У 2016 році врожайність 12,6 ц/га, а валовий збір 6276 ц (табл.1).

 

Таблиця 1.

Динаміка площі посівів, урожайності та валового виробництва нуту в Україні та ТОВ Агрофірма «Подолівська»

Роки

ТОВ Агрофірма Подолівська

Україна

Площа, га

Урожай-ність, ц/га

Валове виро-бництво, ц

Площа, га

Урожай-ність, ц/га

Валове виро-бництво, ц

2011

 

 

 

37006,2

12,9

477380,0

2012

 

 

 

33421,5

15,6

521375,4

2013

284

6,7

1891

51763,0

14,5

750563,5

2014

 

 

 

16351,2

21,4

349915,7

2015

729,1

11,6

8464

9799,0

13,4

131299,0

2016

496,2

14,7

6276

18000,0

11,7

210000

 

Для проведення досліджень ми базувалися не лише на даних з виробництва нуту в господарстві, але й на статистичних даних посівних площ, валових зборів в Україні для більш детального уявлення змін у динаміці, що були характерними при виробництві досліджуваної культури на протязі останніх років. Отже, коливання розмірів посівних площ є значними впродовж п’яти років як для України так і для господарства. Динаміка посівних площ зайнятих під нутом впевнено крокує до збільшення, виключенням в Україні став лише 2015 р., а в господарстві навпаки в 2015 р. спостерігалось значне збільшення площі посівів до 729,1 га.

На конкурентоспроможність підприємства впливають витрати понесені на виробництво певного виду продукції, іншими словами її собівартість, та ціни за якими дана продукція буде реалізована. Вивчення структури собівартості продукції дає змогу з’ясувати економічне значення окремих статей витрат і основні фактори, під впливом яких формується її рівень і динаміка (табл. 2).

 

Таблиця 2.

Структура виробничої собівартості нуту у ТОВ Агрофірма «Подолівська»

Статті витрат

2 013р.

2 015р.

2 016р.

грн

%

грн

%

грн

%

Витрати на оплату праці

101893,8

6,3

454260,3

8,7

431742,2

9,5

ПММ

123020,1

7,6

347252,1

6,6

357522,4

7,9

Насіння

318194,6

19,6

1211710,5

23,1

955806,7

21,1

Мінеральні добрива

197449,7

12,2

581201,4

11,1

518633,8

11,5

Засоби захисту рослин

199887,3

12,3

584348,7

11,1

603262,5

13,3

Транспортні витрати

198749,7

12,2

636279,15

12,1

576561,4

12,7

Незавершене виробництво

219876,0

13,5

485208,75

9,3

522254,2

11,5

Амортизація

10238,1

0,6

36718,5

0,7

28963,8

0,6

Відрахування до соціальних фондів

5200,3

0,3

16785,6

0,3

28963,8

0,6

Інші непрямі та загальновиробничі витрати

250590,4

15,4

891735

17,0

502794,2

11,1

Всього витрат

1625100,0

100

5245500

100

4525600

100

 

При виробництві нуту найбільшу питому вагу в структурі затрат на протязі трьох досліджуваних років займає вартість насіння, а також інші прямі та загальновиробничі витрати. Оплата праці та вартість паливо – мастильних матеріалів займають передостаннє місце в структурі витрат. Засоби захисту рослин та мінеральні добрива у 2013, 2015, 2016 рр. витрачалися приблизно однаково – на рівні 12 – 13% від загальної собівартості нуту в господарстві. Витрати на незавершене виробництво у 2016 р. в порівнянні з 2013 р. скоротилися, а витрати на заробітну плату навпаки – зросли. Це є позитивним моментом, адже відбувається матеріальне стимулювання працівників.

Виробництво нуту в господарстві у 2015 та 2016 рр. було ефективним (табл. 3).

 

Таблиця 3.

Економічна ефективність виробництва нуту у ТОВ Агрофірма «Подолівська»

Показники

2 013р.

2 015р.

2 016р.

Площа посіву, га

284

729,1

496

Урожайність, ц/га

6,7

11,6

14,7

Валовий збір, ц

1891

8464

7276,0

Продано всього, ц

 

3969

6697

Рівень товарності, %

 

46,9

92,0

Виробничі затрати всього, тис.грн :

1625,1

5245,5

4525,8

на 1 га, грн

5722,2

7194,5

9124,6

на 1 ц, грн

859,4

619,7

622,0

Повна собівартість 1 ц, грн

 

697,9

811,1

Ціна реалізації 1 ц, грн

 

833,4

1381,3

Прибуток, тис. грн.

 

538

3819

Рентабельність, %

 

19,4

70,3

 

Господарство отримало прибуток від реалізації даної культури у 2015 – 538 тис. грн., а в 2016 році – 3819 тис. грн., при рівні рентабельності відповідно 19,4 та 70,3%. Такий результат був отриманий за рахунок реалізації нуту за кордон, в Туреччину, але в Україні, також, оцінили смак і користь цієї культури, багатої на білки, вітаміни, масла.

Також вирощуванням нуту в Харківської області займалися приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Бурлуцьке» Великобурлуцького району, на площі 324 га було зібрало по 19,6 ц/га насіння сорту нуту Розанна та товариство з обмеженою відповідальністю «Словінська 5» Вовчанського району, де цю культуру культивують на значних площах. Тут у посушливому 2015 році на площі 180 га зібрали по 20 ц/га насіння нового вітчизняного сорту Буджак. Керівництво господарства дуже задоволене одержаними економічними показниками від вирощування цієї культури.

Але недостатня кількість інформації стримує розповсюдження цієї культури. Проте з кожним роком у холдингу навчились краще пристосовувати технологію під потреби наших полів.

Другою причиною є якість насіння. У реєстрі на 2016 рік є лише п'ять сортів цієї культури, але нормального посівного матеріалу нуту із документами в Україні не має. Розмножується нут погано, тому господарства не в змозі самостійно забезпечити себе якісним посадковим матеріалом. Отже, проблему із завезенням чи виробництвом в середині держави насіння нуту потрібно вирішувати не інакше, як на державному рівні.

Третя проблема пов’язана з засобами захисту рослин. В Україні під цю культуру не зареєстровано жодного препарату.

Четвертою проблемою може стати рентабельність, так як бобові культури дають практично однаковий урожай від 10 до 25 ц/га. При зростанні оренди землі та витрат на пальне - рентабельність цих культур не буде вже такою надзвичайною. Тому на державному рівні необхідна підтримка виробників, які вводять до виробництва нові культури. Принаймні тоді, вони зможуть розширювати площі та розвивати експортний аграрний потенціал країни.

У 2015 році була створена неурядова організація «Спільнота виробників і споживачів бобових» з якою працюють 11 селекційних інститутів України. Спільно з Мінагрополітики та УААН була розроблена і узгоджена Програма розвитку бобових в Україні з 2015 по 2020 р.р., тому що бобові - відповідальна складова сівозмін, це азотофіксуючі культури, і також це експортоорієнтовані культури, які приносять валютну виручку. Зернобобові і бобові культури відносяться до нішевих культур, які можуть дати поштовх для диверсифікації агарного виробництва і аграрного експорту [9].

Висновки. Отже, для підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників нуту та нарощування обсягів виробництва відсутні налагоджені агротехнології, обмежений внутрішній ринок та слаборозвинені канали реалізації на зовнішньому ринку, також ігнорування специфічних особливостей цієї культури, стосовно захисту рослин, внесення добрив, збирання та якості врожаю, тому в результаті, збільшуються витрати і недотримується прибуток. Стимулом для вирощування нуту є вища доходність нішевих бобових порівняно з традиційними культурами, зростаючий попит та досить низька конкуренція на світовому ринку.

 

Список літератури.

1. Січкар В.І. Ефективність індивідуального добору за азотфіксувальною здатністю поляцій ранніх поколінь зернобобових культур // В.І.Січкар // Методичні рекомендації  - Одеса, СГІ – НЦНС, 2014.

2. Толкачёв Н. З. Влияние инокуляции семян нута биопрепаратами микробов-антагонистов фитопатогенов на симбиоз растений с Rhizobium cicero / Н. З. Толкачёв, С. В. Дидович // Зб. наук. Праць УДАА. Серія «Біологічні науки і проблеми рослинництва». – Умань, 2003. – С. 287–291.

3. Чернобровина Р. М. Эффективность нитрагинизации нута при внесении различных доз минерального азота / Р. М. Чернобровина, Л. М. Пресман, В. Д. Батенина // Бюлл. ВНИИ с. х. микробиологии. – 1981. – № 35. – С. 23-25.

4. Петриченко В. Ф. Бобові культури і сталий розвиток агроекосистем / В. Ф. Петриченко, В. Ф. Камінський, В. П. Патика // Корми і кормовиробництво. – Вінниця: Тезис, 2003 – Вип. 51. – С. 3-6.

5. Марченко Т.Б. Методика впровадження системи управління якістю на підприємстві / Т.Б. Марченко // Актуальні проблеми економіки. – 2005. – № 12. – C. 152-156.

6. Рульєв В.А. Конкурентоспроможність плодів і ягід / В.А. Рульєв. – Мелітополь: Видавничий будинок ММД, 2007. – 315 с.

7. Канінський М.П. Підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції на основі маркетингу / М.П. Канінський // Економіка АПК. – 2009. – № 3. – C. 141-144

8. Роботодавці Харківщини / Режим доступу: http://www.dcz.gov.ua/kha/control/uk/publish/article;jsessionid=FB41622C0AAE5F3A8AA38E9B902A2FCB?art_id=38464&cat_id=38370

9. Золоті боби: чому росте виробництво гороху,нуту та сочевиці // Режим доступу: http://agro-online.com.ua/ru/public/blog/6004/details.

 

References.

1. Sichkar V.I. (2014) "Efficiency of individual selection according to nitrogen fixing ability of polarization of early generations of leguminous crops", Metodychni rekomendatsii, Odesa, Ukraine

2. Tolkachyov N. Z. and Didovytch S.V. (2003) " Influence of Nut Seed Inoculation with Biotypes of Microbial Antagonists of Phytopathogens on Plant Symbiosis with Rhizobium Cicero", Zb. Nauk. prac UDAA Seria  " Biologitchni nauky I problem roslynnyctva", Uman, – Page 287-29

3. Chernobrovina R. M., Presman L.M. and Batenina V.D. (1981) " Efficiency of Nitrogen Nitration in the Administration of Various Doses of Mineral Nitrogen", Bulletin VNII s.c. microbiology, No. 35, pp 23-25.

4. Petrychenko V.F., Kamins'kyj V.F. and Patyka V.P. (2003) " Leguminous crops and sustainable development of agroecosystems", Kormy i kormovyrobnytstvo. – Vinnytsia: Tezys, Vyp. 51,  pp 3-6.

5. Marchenko T.B. (2005) " Methodology of implementation of the quality management system at the enterprise", Aktual'ni problemy ekonomiky, № 12, pp 152-156.

6. Rul'iev V.A. (2007) " Competitiveness of fruits and berries", Rul'iev. – Melitopol': Vydavnychyj budynok MMD, p 315 s.

7. Kanins'kyj M.P. (2009) " Increasing the competitiveness of agricultural products on the basis of marketing", Ekonomika APK, № 3, pp 141-144

8. " Employers of Kharkiv region", available at: http://www.dcz.gov.ua/kha/control/uk/publish/article;jsessionid=FB41622C0AAE5F3A8AA38E9B902A2FCB?art_id=38464&cat_id=38370

9. "Zoloti Golden beans: why grow peas, nuts and lentils", available at: http://agro-online.com.ua/ru/public/blog/6004/details.

 

Стаття надійшла до редакції 07.12.2017 р.