EnglishНа русском

Ефективна економіка № 12, 2017

УДК 657.1

 

О. В. Усатенко,

к. е. н., доцент, доцент кафедри обліку і аудиту,

Державний ВНЗ «Національний гірничий університет», м. Дніпро

 

ЗАГАЛЬНІ АСПЕКТИ ОБЛІКОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЕРЕОЦІНКИ АКТИВІВ ВЕНЧУРНИХ ФОНДІВ

 

Olga Usatenko,

PhD (Economics), Associate Professor,

State Higher Educational Establishment «National Mining University», Dnipro

 

GENERAL ASPECTS OF ACCOUNTING FOR REVALUATION OF VENTURE CAPITAL ASSETS

 

У статті проаналізовані дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених щодо методології обліково-аналітичного забезпечення управління, виявлені існуючі недоліки. Зазначені завдання щодо облікового забезпечення сучасного суб’єкта господарювання, що є основою для об’єктивної характеристики наявності інвестиційних ресурсів фондів та результатів його діяльності. Встановлені вимоги для створення ефективної системи облікового забезпечення управління венчурними фондами. Означена періодичність проведення оцінки та переоцінки активів венчурних фондів. Визначені об’єкти, що підлягають переоцінці в процесі управління венчурними фондами. Виокремленні чотири елемента, що складають нормативну основу оцінки та переоцінки активів. Згруповано законодавчо – нормативну базу, що надає об’єктивну інформацію про існуючі нормативні документи, які впливають на систему облікового забезпечення переоцінки активів венчурних фондів.

 

The article studies research contributions by native and foreign scientists in the field of methodology supporting accounting and analytical provision for efficient management as well as reveals some gaps. A range of tasks that are highlighted in the article and related to the accounting support provided to modern business units must be a basis for objective assessing accessibility of investment resources of funds and their general results. Requirements to creation of efficient accounting system in venture funds are set out as well as periodicity for evaluation and re-evaluation of assets owned by venture funds is suggested. The research establishes objects exposed to re-evaluation while managing venture funds. Four elements that shape foundation for legislative basis for assets evaluation and re-evaluation are distinguished. Elements of legislative basis are grouped for a purpose of getting objective information about current legal acts influencing a system of accounting for evaluation and re-evaluation of venture funds’ assets.

 

Ключові слова: активи, венчурні фонди, оцінка, переоцінка, обліково-аналітичне забезпечення, управління, економічний стан.

 

Keywords: assets, venture funds, valuation, revaluation, accounting and analytical support, management, economic status.

 

 

Постановка проблеми. Сучасний стан функціонування ринкової економіки визначає інформаційні потоки як чинник створення вартості, а бухгалтерський облік не тільки характеризує результати діяльності господарюючих суб’єктів, а й надає їх у необхідній для управління формі, з метою адекватного реагування  на швидкі зміни економічної ситуації. Зростання конкуренції та інвестування в ризикові проекти вимагають створення єдиного інформаційного простору для прийняття управлінських рішень в частині можливості коректування стратегії управління венчурними фондами задля зменшення ризику діяльності та підвищення вартості їх активів. Саме це вимагає отримання достовірної та правдивої інформації щодо впливу зовнішніх та внутрішніх факторів на вартість активів фондів, враховуючи умови невизначеності конкурентного середовища при прийнятті ризикових інвестиційних рішень. Тому, особливої уваги заслуговує проблема облікового забезпечення переоцінки активів венчурних фондів, що є основою для об’єктивної характеристики наявності інвестиційних ресурсів фондів та результатів його діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сьогодні багато праць вітчизняних, зарубіжних вчених та практиків присвячено питанням інформації для прийняття рішень, облікового забезпечення, обліково – аналітичного забезпечення та іншим питанням, що пов’язані з процесом збору та обробки інформації для управління господарюючими суб’єктами. Серед вітчизняних вчених вагомий внесок в дослідження цього питання внесли: М.С. Пушкар [1], Є.В. Мних [2], Л.О. Волощук [3], В.Д. Шквір, А.Г. Завгородній, О.С. Височан [4], М.С. Пашкевич [5], серед зарубіжних вчених: І.В. Піскунова [6], Л.В. Усатова [7], Л.В. Попова, Б.Г. Маслов [8], І.Н. Кірілов [9]. Це викликано необхідністю отримання нових поглядів на жорсткі внутрішні та зовнішні виклики, а також забезпечити прибутковість діяльності. Не применшуючи цінності існуючих досліджень, справедливим твердження Л. О. Волощук [3, c. 329], яка вказує, що, враховуючи одержані результати вітчизняних та зарубіжних вчених, потребують розгляду проблемні питання в частині методології обліково - аналітичного забезпечення управління діяльністю підприємств, яка має певні недоліки, зокрема, досі не існує категоріальної визначеності. Л. Г.Ловінська зазначає, що як в зарубіжній, так і у вітчизняній літературі відсутня цілісна концепція оцінки в обліку, яка б давала відповіді на такі питання: які функції виконує оцінка в сучасній системі бухгалтерського обліку; які є об’єкти оцінки в бухгалтерському обліку; які методологічні засади оцінки різних об’єктів при їх визнанні в обліку, вибутті і відображенні у фінансовій звітності; які методологічні підходи до уточнення балансової оцінки окремих об’єктів бухгалтерського обліку тощо [10, c.5]. Також недостатньо дослідженими є питання, пов’язані з обліковим забезпеченням переоцінки активів венчурного фонду із врахуванням їх галузевих особливостей діяльності ризикових інвесторів. Адже активи господарюючого суб’єкта - є основою його діяльності, ключовим фактором здійснення виробничих процесів і визначення оцінки та переоцінки активів є однією з головних задач бухгалтерського обліку, його важливим методологічним прийомом.

Постановка завдання. Завдання полягає у дослідженні загальних аспектів облікового забезпечення переоцінки активів венчурних фондів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Для створення ефективної системи облікового забезпечення управління венчурними фондами, необхідно отримання якісної бухгалтерської інформації, яка повинна забезпечувати вимоги користувачів, які визначають її вид, склад, оцінюють корисність та висувають до неї наступні вимоги:

1. Суттєвість інформації – до кожної ланки управління повинна надходити лише інформація, що стосується конкретного завдання.

2. Економічність інформації – у процесі інформаційного забезпечення виникає проблема вибору між оперативністю отримання інформації з одного боку, та її точністю, достовірністю, якістю змісту – з іншого, проте, якою б важливою не була інформація, ефект її виникнення не повинен перевищувати витрати на одержання інформації. Л. Руденко звертає увагу на те, «що компанії нерідко дають у звітах більше аналітичної інформації, ніж рекомендується стандартами... У світі йде жорстка конкурентна боротьба за додаткові джерела фінансування, тому чим більше має потребу в них компанія, тим більш аналітично деталізований звіт вона повинна готувати» [11, с. 376].

3. Конфіденційність інформації – надання користувачеві лише таку інформацію, яка стосується його повноважень.

4. Достовірність інформації – інформація має бути якісною, чіткою і обґрунтованою

5. Об'єктивність - економічна інформація повинна об'єктивно відображати відомості на поточний момент та перспективи їх змін.

6. Своєчасність - інформація повинна надходити до керівництва якнайшвидше (в момент появи в облікових регістрах підприємства;

7. Істотність або релевантність - інформація повинна бути достатньою для прийняття рішень.

Тобто, завдання облікового забезпечення сучасного суб’єкта господарювання, як вказує у своїх працях В. І. Довбенко, полягають у пошуку раціональних співвідношень між категоріями часу, ризику та кінцевими результатами діяльності, рівнем ресурсного забезпечення і можливостями примноження та ефективного використання потенціалу розвитку. При цьому має забезпечуватися фінансова стійкість і висока інвестиційна привабливість [12, c.50].

Як зазначає професор В.Є.Швець: «Обліково-аналітичне забезпечення у прийнятті оптимальних управлінських рішень для підприємств належить до проблем, що мають досить глибокі історичні корені. Адже системний розгляд проблеми передбачає дослідження причин її виникнення та історії розвитку, ігнорування такого підходу не дасть змоги виявити закономірності у формуванні інформаційно-аналітичного забезпечення суб’єктів господарювання, а відтак спрогнозувати його майбутній стан» [13, с.45]. Ефективно побудована система оцінки та переоцінки активів необхідна для достовірного визначення економічного стану, з метою прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо їх подальшого використання. Неузгодженість окремих складових у підходах до визначення реальної вартості активів впливає на стан бухгалтерського обліку та формування достовірної і неупередженої фінансової звітності підприємства. Дослідження оцінки та переоцінки активів повинно вирішувати проблему визначення реального економічного стану компанії через вартісне вимірювання й узагальнення фактів господарської діяльності. Тим самим стає можливим визначити рівень ефективності управлінського рішення інвестування коштів інвесторів в ті чи інші активи. Обраний спосіб оцінки та переоцінки активів істотно впливає на послідуючу діяльність господарюючого суб’єкта, його життєдіяльність та ліквідність.

Отже, щоб мати належне інформаційне облікове забезпечення системи управління венчурними фондами, доцільно сформулювати комплекс завдань для досягнення ефективного обліково-аналітичного забезпечення реалізації управлінської функції: визначити відповідального за облік і переоцінку активів, установити дати, на які повинно бути проведено переоцінку активів, визначити об’єкти, що підлягають переоцінці в процесі управління венчурними фондами; встановити якими нормативними документами регламентується оцінка різних об’єктів обліку активів венчурних фондів.

Компанія з управління активами засновує венчурні фонди, залучає кошти інвесторів, розміщує їх у високо прибуткові активи і здійснює управління активами фонду. Також, згідно Закону України «Про інститути спільного інвестування» КУА здійснює бухгалтерський облік операцій і результатів діяльності венчурного фонду, але окремо від обліку операцій та результатів власної господарської діяльності. Тобто, компанії по управлінню активами повинні виконувати наступні функції, що також знаходить підтвердження в Українському агентстві фінансового розвитку:

 розміщувати цінні папери венчурних фондів серед інвесторів;

управляти активами венчурних фондів після того, як грошові кошти надійшли на рахунок фондів, компанія направляє їх на придбання активів для формування структури фондів, яка вказана в їх власних інвестиційних деклараціях;

проводити аналіз ринку, інструменти яких знаходяться в активах венчурних фондів;

 шукати нові об'єкти для інвестицій;

проводити щоденну переоцінку активів;

оформляти договори по придбанню і продажу активів;

готувати звітність до державних органів;

обліковувати поточну діяльність венчурних фондів.

На компанію з управління активами покладено функцію по переоцінки активів венчурних фондів. За Л. Ловінською, вибір базової оцінки об'єктів бухгалтерського обліку, є методологічною основою визначення підходів і способів обчислення їх вартості, а отже, справляє вплив на зміст показників фінансової звітності [10]. Такий вибір залежить від низки чинників, зокрема: момент оцінювання (дата визнання, списання чи складання звітності), мета оцінювання й економічні інтереси суб'єктів фінансового звітування. Переоцінка активів фондів та відображення її результатів у бухгалтерському обліку здійснюється з періодичністю, передбаченою обліковою політикою венчурного фонду, що повинна враховувати вимоги, встановлені для розрахунку вартості чистих активів згідно зі статтею 49 Закону України «Про інститути спільного інвестування» [14] та нормативно-правовими актами НКЦПФР. На рис. 1 визначені дати на які КУА повинні здійснювати проведення оцінки та переоцінки вартості активів венчурних фондів:

 

Рис. 1. Дати проведення переоцінки активів венчурних фондів

Укладено автором за: [14]

 

Рис. 1 визначає дати проведення переоцінки активі венчурних фондів, що проводить компанія з управління активами окремо за кожним інститутом спільного інвестування з моменту його створення до його ліквідації або реорганізації. Визначення дат важливо для створення облікового забезпечення переоцінки, як для компонента інформаційного забезпечення управління венчурним фондом, що дозволить розв’язувати функціональні задачі управління, забезпечуючи достовірною інформацією про фінансове становище та зв’язки із зовнішнім середовищем на певні дати.

Склад і структура активів венчурних фондів, що підлягають переоцінці, яку здійснює управляюча компанія на вище вказані дати, визначається регламентом та проспектом емісії венчурних фондів відповідно до вимог Положення про склад та структуру активів інституту спільного інвестування [15]. Вимоги щодо складу і структури активів, встановлені зазначеним Положенням, застосовуються через шість місяців після реєстрації венчурного фонду в ДКЦПФР та закінчення терміну первинного розміщення цінних паперів фонду за єдиною ціною, зазначеною в проспекті емісії цінних паперів. Протягом терміну первинного розміщення цінних паперів ІСІ, склад активів ІСІ, повинен відповідати вимогам, встановленим регламентом венчурного фонду. На рис. 2 визначені об’єкти, що підлягають переоцінці в процесі управління венчурними фондами:

 

Рис. 2 Об’єкти оцінки в процесі управління венчурними фондами

Укладено автором

 

Проведення оцінки та переоцінки зазначених об’єктів необхідно перш за все самому венчурному фонду, а також його інвесторам, компанії по управлінню його активами, тобто всім користувачам фінансової звітності для отримання об'єктивної інформації про реальний розмір вартості активів фонду. Грошова оцінка активів венчурного фонду здійснюється відповідно до ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [16], яка наголошує, що єдиний грошовий вимірник є важливим принципом бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Процес оцінки чи переоцінки полягає у присвоєння об’єктам бухгалтерського обліку певних грошових величин, отриманих таким чином, щоб їх можна було використати як агреговано (наприклад, для підсумкової оцінки активів), так і окремо в залежності від певної ситуації. Досвід практичної бухгалтерії визначає чотири елемента, що складають нормативну основу оцінки та переоцінки активів:

база виконання оцінки;

діючи методичні рекомендації по оцінки та переоцінки різних видів активів;

звичайні ціни, що визначаються пп. 14.1.71. ПКУ;

вимоги, які передбачені національними та міжнародними стандартами бухгалтерського обліку: справедлива вартість активу, тривалість операційного циклу, термін корисного використання активів тощо.

У таблиці 1 визначимо законодавчо – нормативну базу, що надає об’єктивну інформацію про існуючі нормативні документи, які впливають на систему облікового забезпечення переоцінки активів, в тому числі активів венчурних фондів:

 

Таблиця 1.

Нормативні документи, які регламентують оцінку різних об’єктів обліку активів венчурних фондів

Об’єкт обліку

Нормативні документи, які регламентують оцінку

Основні засоби

П(С)БО «Основні засоби», П(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість», П(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність», МСФО 16 «Основні засоби», МСБО 40 «Інвестиційна нерухомість», Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів», Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав».

Нематеріальні активи

П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», МСФО 38 Нематеріальні активи», Наказ Фонду державного майна України та Державного комітету з питань науки і технологій «Про затвердження Порядку експертної оцінки нематеріальних активів», Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав».

Цінні папери

П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції» та П(С)БО 13 «Фінансові інструменти», МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка».

Грошові кошти та їх еквіваленти

 

П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції», П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», МСФЗ 39 «Фінансові інструменти: визнання і оцінка».

 

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Проведення оцінки та переоцінки необхідно перш за все самому венчурному фонду, а також його інвесторам, компанії по управлінню його активами, тобто всім користувачам фінансової звітності для отримання об'єктивної інформації про реальний розмір вартості активів фонду. Протягом терміну первинного розміщення цінних паперів венчурних фондів, склад їх активів повинен відповідати вимогам, встановленим регламентом, для чого були визначені всі об’єкти активів венчурних фондів, що підлягають оцінці та переоцінці в процесі управління венчурними фондами. Переоцінка активів фондів та відображення її результатів у бухгалтерському обліку здійснюється з періодичністю, передбаченою обліковою політикою венчурного фонду, що повинна враховувати вимоги, встановлені законодавством. Проведене дослідження облікового забезпечення переоцінки активів венчурного фонду сприяє отриманню достовірної та правдивої інформації щодо загальної вартості активів венчурних фондів, враховуючи умови невизначеності конкурентного середовища при прийнятті ризикових інвестиційних рішень.

 

Література.

1. Пушкар М.С. Система обліку як генератор інформаційних ресурсів ; зб. наук. праць спец. вип. / М.С. Пушкар ; відп. ред. В.Г. Лінник // Фінанси, облік і аудит. – К. : КНЕУ, 2006. – № 1. – 412 с.

2. Мних Є.В., Обліково-аналітичне забезпечення в інформаційній системі управління корпораціями / Є.В. Мних, О.М. Брадул [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua /portal/natural/Vnulp /Menegment/2009_647/23.pdf.

3. Волощук Л.О. Обліково-аналітичне забезпечення управління інноваційним розвитком підприємства / Л.О. Волощук // Праці Одеського політехнічного університету / Економіка. Управління. – 2011. – Вип. 2 (36). – С. 329–338.

4. Шквір В.Д. Інформаційні системи і технології в обліку : навч. посібник / В.Д. Шквір, А.Г. Завгородній, О.С. Височан. – К. : Знання, 2006. – 439 с.

5. M.S.Pashkevich Economic analysis of venture activity at the venture enterprises/, M.S.Pashkevich, O.V.Usatenko// Techology audit and production reserves. – 2017. – №3/4(35) – Pp.9-14.

6. Пискунова И.В. Учетно-аналитическое обеспечение управление коммерческой организацей / И.В. Пискунова // Бухгалтерский учет, статистика. – 2010. – № 7 (68). – С. 213–216.

7. Усатова Л. В. Формирование управленческой и налоговой составляющей учетно-аналитической системы расходов в условиях неопределенности в период трансформации международных стандартов финансовой отчетности / Л. В. Усатова / автореф. дис. на соиск. уч. степ. доктора экон. наук.: 08.00.12. – Орел, 2008. – 48 с.

8. Попова Л. В. Основные теоретические принципы построения учетно- аналитической системы / Л. В. Попова, Б. Г. Маслов, И. А. Маслова // Финансовый менеджмент. – 2003. – № 5. – C. 34-67.

9. Кирилов И.Н. Теоретические аспекты развития системы учетно-аналитического обеспечения управленческих решений на предприятии / И.Н. Кирилов / Вестник Адыгейского государственного университета. – Серия 5: Экономика . – 2012. – № 2. – С 170-176.

10. Ловінська Л. Г. Оцінка в сучасній системі бухгалтерського обліку підприємств України : автореф. дис. … дра екон. наук : спец. 08.00.09 – “Бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності)” / Л. Г. Ловінська. – К., 2007. – 31 с.

11. Руденко Л. В. Управління  потоками  капіталів у сучасній  бізнес-моделі функціонування транснаціональних корпорацій: Монографія. – К.: Кондор, 2004. – 480 с.

12. Довбенко В. І. Обліково-аналітичне забезпечення розвитку підприємства / В. І. Довбенко // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». – 2009. – № 647: Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. – С. 50–56.

13. Швець В.Є. Розвиток обліково-аналітичних систем суб’єктів господарювання в Україні : монографія / В.Є. Швець. – Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – 448 с.

14. Закон України «Про інститути спільного інвестування». Затверджено наказом Верховної Ради України від 05.07. 2012 № 5080-VI. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5080-17.

15. Положення про склад та структуру активів інституту спільного інвестування. Затверджено рішенням НКЦПФР № 1753 від 10.09.2013 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1689-13.

16. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні». Затверджений наказом Верховної Ради України № 996-XIV від 16.07.1999 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/996-14

 

References.

1. Pushkar, M. (2006), Accounting system as an information generator, Zbirnyk naukovykh prats "Finansy, oblik i audyt", vol.1, p.412.

2. Mnykh, Ye. (2009), Accounting and analytical support in the information management system of corporations”. [Online], available at: http://www.nbuv.gov.ua /portal/natural/Vnulp /Menegment/2009_647/23.pdf.

3. Voloshchuk, L. (2011), “Accounting and analytical support for the management of innovative development of the enterprise”, “Pratsi Odes'koho politekhnichnoho universytetu”, vol. 2(36), pp. 329–338.

4. Shkvir, V.and Zavhorodniy, A. (2006), Informatsiyni systemy i tekhnolohiyi v obliku [Information systems and technologies in accounting], V-vo Znannya, Kyyiv, Ukraine.

5. Pashkevich, M. and Usatenko, O. (2017), “Economic analysis of venture activity at the venture enterprises”, “Techology audit and production reserves”, vol.3/4(35), pp. 9–14.

6. Piskunova, I. “Accounting and analytical support for the management of a commercial organization”, “Buhgalterskiy uchet, statistika”, vol. 7(68), pp. 213–216.

7. Usatova, L. (2008), Formirovanie upravlencheskoy i nalogovoy sostavlyayuschey uchetno-analiticheskoy sistemyi rashodov v usloviyah neopredelennosti v period transformatsii mezhdunarodnyih standartov finansovoy otchetnosti [Formation of the managerial and tax component of the accounting and analytical system of expenses in the conditions of uncertainty in the period of transformation of international financial reporting standards], avtoref. dis. na soisk. uch. step. doktora ekon. nauk.. – Orel, Rossiya.

8. Popova, L. (2003), “The basic theoretical principles of the construction of the accounting and analytical system”, “Finansovyiy menedzhment”, vol. 5, pp. 34-67.

9. Kirilov, I. (2012), “Theoretical aspects of development of the system of accounting and analytical support of management decisions in the enterprise”, “Vestnik Adyigeyskogo gosudarstvennogo universiteta”, vol. 2, pp. 170-176.

10. Lovins'ka, L. (2007), Otsinka v suchasniy systemi bukhhalters'koho obliku pidpryyemstv Ukrayiny [Estimation in the modern accounting system of Ukrainian enterprises], avtoref. dis. na soisk. uch. step. doktora ekon. nauk – Kyyiv, Ukraine.

11. Rudenko, L. (2004), Upravlinnya potokamy kapitaliv u suchasniy biznes-modeli funktsionuvannya transnatsional'nykh korporatsiy [Capital flows management in the modern business model of the functioning of transnational corporations], Monohrafiya, Kyyiv, Ukraine.

12. Dovbenko, V. (2009) “Accounting and analytical support for enterprise development”, “Visnyk Natsional'noho universytetu “L'vivs'ka politekhnika”, vol. 647, pp. 50–56.

13. Shvets', V. (2010), Rozvytok oblikovo-analitychnykh system sub"yektiv hospodaryuvannya v Ukrayini [Development of accounting and analytical systems of business entities in Ukraine], V-vo Vydavnychyy tsentr LNU imeni Ivana Franka, Lviv, Ukraine.

14. The Verkhovna Rada of Ukraine (2012), The Law of Ukraine “On Joint Investment Institutions”, available at http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5080-17 (Accessed 16 December 2017).

15. The National Commission on Securities and Stock Market of Ukraine (2012), The provision of Ukraine “About the composition and structure of assets of the joint investment institute”, available at http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1689-13 (Accessed 16 December 2017).

16. The Verkhovna Rada of Ukraine (2013), The Law of Ukraine “On Accounting and Financial Reporting in Ukraine”, available at http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/996-14 (Accessed 16 December 2017).

 

Стаття надійшла до редакції 18.12.2017 р.