EnglishНа русском

Ефективна економіка № 12, 2017

УДК 338.1

 

О. І. Хоменко,

к. т. н., доцент, професор кафедри економічної кібернетики та маркетингу,

Київський національний університет технологій та дизайну, м. Київ

Ю. Ю. Колтко,

студент, Київський національний університет технологій та дизайну, м. Київ

 

АГРАРНИЙ РИНОК УКРАЇНИ. СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

 

O. I. Khomenko,

Ph.D., associate professor, professor of the Department of Economic Cybernetics and Marketing,

Kyiv National University of Technology and Design, Kyiv

Y. Y. Koltko,

student, Kyiv National University of Technology and Design, Kyiv

 

AGRICULTURAL MARKET OF UKRAINE. STATE AND TENDS OF AGRICULTURAL DEVELOPMENTS

 

Мета. Метою статті є виявлення глибинної сутності аграрного ринку та дослідження сучасного стану, визначення перспектив розвитку сільськогосподарських підприємств в Україні; проаналізувати недоліки та сформулювати основні тенденції діяльності сільськогосподарських підприємств.

Методика. Виявлення глибинної сутності аграрного ринку та дослідження сучасного стану, визначення перспектив розвитку сільськогосподарських підприємств в Україні запропоновано здійснювати за допомогою класичного методу аналізу наукових праць у сільськогосподарській сфері.

Результати. У даній статті розглянуті основні визначення та показники які висвітлюють сутність аграрного ринку та дослідження сучасного стану, визначення перспектив розвитку сільськогосподарських підприємств в Україні.

Наукова новизна. Наразі багато методологічних і методичних питань, що визначають організаційно-економічні основи функціонування сільськогосподарських підприємств як на мікро, так і на макрорівнях.

Практична значимість. Ці питання недостатньо відпрацьовані, що зумовлює необхідність наукових досліджень, спрямованих на формування і розвиток сільськогосподарських підприємств, їх ефективне функціонування, що забезпечить вихід агропромислового комплексу країни з тривалої кризи [1, с. 55].

 

Purpose. The purpose of the article is to identify the essence of the agrarian market and study the current state, determine the prospects for the development of agricultural enterprises in Ukraine; to analyze the shortcomings and to formulate the main tendencies of activity from the agricultural enterprises.

Methodоlogy. Detection of the deep essence of the agrarian market and studying of the current state, the definition of the prospects for the development of agricultural enterprises in Ukraine proposed to implement using the classical method of analysis of scientific works in the agricultural sector.

Findings. The main definitions and indicators that cover the essence of the agrarian market and the research of the current state, determine the prospects for the development of agricultural enterprises in Ukraine are considered.

Originality. At present, there are many methods and methodological issues that determine the organization and economic basis for the functioning of agricultural enterprises at both micro and macro levels.

Practical value. These issues are not sufficiently worked out, which necessitates scientific research aimed at the formation and development of agricultural enterprises, their effective functioning, which will ensure the output of the agro-industrial complex of the country from a long-term crisis [1, р. 55].

 

Ключові слова: аграрний ринок, сільськогосподарські підприємства, стан та тенденції розвитку сільськогосподарських підприємств.

 

Keywords: agrarian market, agricultural enterprises, state and trends of agricultural enterprises development.

 

 

Вступ. Сучасний стан сільського господарства дає можливість передбачати у розвитку сільськогосподарських підприємств один із шляхів його майбутнього перспективного розвитку. Активна динаміка економічних та політичних змін, що відбуваються в українському суспільстві вимагає активної та адекватної реакції. Зусилля мають бути направлені на мінімізацію негативних впливів на економіку суспільства та підвищення корисності від поглиблення економічної інтеграції [2, с. 86].

Постановка завдання. Виявлення глибинної сутності аграрного ринку та дослідження сучасного стану, визначення перспектив розвитку сільськогосподарських підприємств в Україні.

Результати дослідження. Багатогранність категорії «ринок» утруднює його вичерпну характеристику, а прагнення окремих авторів зосередити увагу на його ключових рисах сприяють появі дещо вульгаризованих визначень цього поняття. Навряд чи можна вважати суто науковим погляд на ринок, як на ланку, яка зв’язує виробництво товару і його споживання [3,с.45], адже і виробництво і споживання (попит і пропозиція) є рівноцінними елементами ринку. Так само не зовсім коректно вважати, що ринок – це обмін, організований за законами товарного виробництва і обігу [3,с.46]. Аграрний ринок поєднує сфери виробництва та споживання аграрної продукції, а також включає їх у загальний економічний процес відтворення.

Суть ринкових відносин в аграрній сфері зводиться до відшкодування витрат товаровиробників і отримання ними прибутку та задоволення попиту споживачів на

основі вільного, взаємного узгодження, платності, еквівалентності та конкурентоспроможності [4, с. 114].

Нестабільність і ризикованість сільського господарства змушували підприємства, залучені до виробництва продовольства на різних стадіях (від постачання матеріально-технічних ресурсів до торгівлі готовими харчовими продуктами, зокрема через систему громадського харчування), об’єднувати чисельні, але розпорошені функції щодо формування пропозиції аграрної продукції шляхом створення відповідних організаційних структур. Цей процес отримав назву «вертикальна інтеграція», а сукупність основних і суміжних галузей із виробництва сільськогосподарської сировини, її зберігання, транспортування, перероблення, торгівлі тощо назвали агропромисловим комплексом (АПК) [5, с.28; 6, с.17;  7, с.274].

Стійкі взаємовідносини суб’єктів галузей, залучених до процесу виробництва і перероблення сільськогосподарської сировини, дали підстави для розширеної трактування поняття «аграрний ринок». Так, на думку Є. Майорця: «аграрний ринок – це система економічних відносин між суб’єктами ринку в сфері обігу сільськогосподарських і продовольчих товарів, факторів сільськогосподарського виробництва та послуг» [9, с. 104]. у зв’язку з цим виникає питання: чи є складовою аграрного ринку ринок факторів виробництва (землі, технологій, капіталу, праці тощо)?

Безумовно, організаційно-правові особливості ведення аграрного виробництва в різних країнах дають підстави стверджувати, що окремі підприємства машинобудівного комплексу, хімічної промисловості, державні установи, які виконують специфічні функції в земельній сфері, є суб’єктами продовольчої системи, оскільки не лише підпорядковуються профільному міністерству – міністерству аграрної політики (як в Україні) або міністерству сільського господарства (як у США та деяких інших країнах), а й безпосередньо впливають на розвиток продуктивних сил в аграрній сфері. Такий підхід припускає існування множини прямих і зворотних зв’язків, що виникають між суб’єктами цього ринку з приводу здійснення обмінних операцій з принципово різними товарами. Але переважна більшість засобів виробництва (крім товарів сільськогосподарського походження, таких як: насіння, посадковий матеріал, комбікорми, племінний молодняк тощо) пропонується не аграрним ринком, а аграрному ринку.

Разом з цим, споживачі зерна, молока, м’яса, вовни, риби тощо не є споживачами тракторів, комбайнів і мінеральних добрив. зрозуміло, що мова йде про принципово різні ринки, адже ми не вважаємо ринок енергоносіїв часткою аграрного ринку лише через те, що електроенергія споживається підприємствами аграрного сектору економіки.

Наведені міркування дозволяють зробити висновок, що критерієм для ідентифікації аграрного ринку може служити походження продукції (сільськогосподарське, лісове, рибне виробництво), тому не вважаємо за доцільне включати до складу аграрного ринку ринок факторів виробництва.

Походження продукції є тим чинником, який посилює багатоаспектний характер аграрного ринку, оскільки сільському господарству притаманна ще й багатофункціональність, яка безумовно є особливим аспектом аграрного ринку [8, с. 305;  9, с. 72].

Сільське господарство – справа людей, відданих своїй діяльності. Механізм створення та функціонування фермерських господарств в сучасних економічних умовах має свої особливості та відмінності.

Сільськогосподарські підприємства є самостійними суб’єктами господарювання, створеними компетентним органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, чи іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб систематичним здійсненням виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в аграрному секторі економіки в порядку, передбаченому чинним законодавством України [10,  с. 95].

Однією з ефективних форм господарювання на селі, важливим засобом вирішення продовольчих, економічних і соціальних проблем суспільства і сільських територій зокрема є сільськогосподарські підприємства. Проте, одноосібне ведення сільськогосподарського виробництва, за незначним винятком, не забезпечує високої його ефективності, тому виникає потреба об’єднати зусилля для продуктивної діяльності.

Розгорнуту картину щодо наявності сільськогосподарських підприємств в аграрному секторі дають показники, наведені на рис.1.

 

Рис. 1. Земельна площа України на 1 січня 2016 року [11, с. 63]

 

Отже, у сільськогосподарській діяльності використовується 71% усіх земель в Україні станом на 2016 рік. Що є доволі високим показником, серед усіх країн з розвиненим сільським господарством. Детальніше поглянути на ситуацію із земельними ресурсами допоможе наступна таблиця:

 

Таблиця 1.

Динаміка площі сільськогосподарських угідь у користуванні сільськогосподарських підприємств за регіонами [11, с. 66]

Області

Сільськогосподарські угіддя (тис. га)

2014

2015

2016

АР Крим

1470,4

1470,4

1470,4

Вінницька

1825

1831,3

1838,2

Волинська

828,5

830,7

833

Дніпропетровська

2197,3

2197,6

2199,6

Донецька

1780,6

1775

1777,1

Житомирська

1288,2

1290

1290,4

Закарпатська

402,3

402,3

387,7

Запорізька

2129,9

2129,5

2127,1

Івано-Франківська

493,3

492,8

493,5

Київська

1513,7

1513,7

1513,6

Кіровоградська

1786,1

1790,5

1791,1

Луганська

1700,1

1703

1706

Львівська

1013,2

1012,5

1009,5

Миколаївська

1770,4

1773,8

1777,2

Одеська

2205,7

2204,7

2207,5

Полтавська

1849,8

1842,1

1837

Рівненська

791,6

790

789,6

Сумська

1445,7

1446,2

1447,9

Тернопільська

962,6

965,8

967,3

Харківська

2180,9

2176,8

2187

Херсонська

1768,8

1772,7

1782,5

Хмельницька

1476,8

1481,6

1484,2

Черкаська

1308,6

1312,8

1316,8

Чернівецька

448,1

444,7

442,6

Чернігівська

1733,7

1743

1751,2

Севастополь

24,1

24,1

24,1

По Україні

36395,4

36417,6

36452,1

 

Протягом останніх 3-х років загальна площа сільськогосподарських угідь продовжує зростати: на 0,06% у 2015 році порівняно з 2014-м, та на 0,09% у 2016 порівняно з 2015-м роком. Найбільш помітне зростання показали Вінницька, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська і Чернігівська області. Проте наявні області які показали і помітне зменшення площі: Закарпатська, Полтавська, Чернівецька. Ця тенденція вказує до все більшого зростання використання земель для сільськогосподарського використання і виокремлення центрів активізації сільськогосподарських підприємств по тих регіонах де помітне найбільше зростання площі використовуваних земель.

Продовжуючи аналізувати стан сільськогосподарських підприємств доцільно розглянути капітальні інвестиції, які за останні 5 років показують суттєве збільшення у гривневому еквіваленті (табл. 2).

 

Таблиця 2.

Капітальні інвестиції у сільське, лісове та рибне господарство(у фактичних цінах; мільйонів гривень) [11, с. 23]

Роки

2012

2013

2014

2015

2016

Інвестовано млн. грн. у сільське, лісове, рибне господарство

19411

19059

18796

30155

50484

Частка від загальних інвестицій за рік

6,6

7,1

8,6

11

14,1

 

У 2013-2014 роках було помічене зменшення інвестицій у натуральному вираженні, проте, у вигляді частки від загальних інвестицій спостерігається збільшення, яке продовжує зростати. Порівнюючи 2012 і 2016 роки інвестиції збільшилися більше ніж в 2 рази як у гривневому вираженні так і у вигляді частки від загальних інвестицій за рік. Це підтверджує важливість та перспективність серед інвесторів цього економічного виду діяльності, його престижність, яка зростає з роками.

Продовжуючи аналізувати стан сільськогосподарських підприємств за фінансовими результатами до оподаткування картина складається наступним чином: у 2012 році фінансовий результат склав: 26992,7 млн. грн., у 2013 - 15147,3 млн. грн., у 2014 - 21677,4 млн. грн., у 2015 склав : 103137,6 млн. грн. і у 2016 - 90661,0 млн. грн. [11, с. 27].

Ця статистика вказує на нестабільність отримання фінансового результату який то зростає, то падає, не зважаючи на постійну тенденцію до збільшення капітальних інвестицій. Що в свою чергу показує непросте становище та ризиковість діяльності сільськогосподарських підприємств на аграрному ринку.

Проводячи аналіз виготовленої продукції сільськогосподарськими підприємствами у грошовому вираженні помічається значний перехил у бік рослинництва, порівняно з тваринництвом. Продукція тваринництва зазнає незначного зменшення протягом останніх років, на відміну від продукції рослинництва, яка зазнає збільшення у грошовому вираженні, та за останні роки збільшила своє співвідношення з продукцією тваринництва з 2-х до 3-х разів більше(табл. 3).

 

Таблиця 3.

Продукція сільського господарства вироблена сільськогосподарськими підприємствами

(у постійних цінах 2010 року; мільйонів гривень) [11, с. 46]

Продукція

2010 р.

2013 р.

2014 р.

2015 р.

2016 р.

Сільського господарства

94089

136590,9

139058,4

131918,6

145119

Рослинництва

66812,7

103127,8

105529,5

99584,7

113392,6

               частка у %

 

 

 

 

 

Тваринництва

27276,3

33463,1

33528,9

32333,9

31726,4

               частка у %

 

 

 

 

 

 

Аналізуючи структуру рослинництва і тваринництва за 2000-2016, можна зазначити, що частка рослинництво зросло з 61,5% до 72,2%, а продукція тваринництва відповідно зменшилася з 38,5 до 27,3. Аналізуючи данні за 2016 провідними видами продукції в рослинництві є культури зернові та зернобобові (27,3%), культури технічні (22,7%), картопля, культури овочеві та баштанні продовольчі (17,6%), далі йдуть: культури плодові та ягідні, виноград (2,9%), культури кормові(1,5%), інша продукція рослинництва (0,7%). В тваринництві провідними видами є: сільськогосподарські тварини (вирощування) (13,3%), молоко (10,3%), яйця (2,8%), та інша продукція тваринництва (0,9%) [11, с. 48].

Висновки. Отже основним критерієм для ідентифікації аграрного ринку може служити походження продукції (сільськогосподарське, лісове, рибне виробництво). Походження продукції є тим чинником, який посилює багатоаспектний характер аграрного ринку, оскільки сільському господарству притаманна ще й багатофункціональність, яка безумовно є особливим аспектом аграрного ринку.

Аналізуючи стан сільськогосподарських підприємств можна зробити висновок про те, що на сьогодні це є одна з основних і провідних форм господарювання на аграрному ринку. Загальна кількість земель використовуваних сільськогосподарськими підприємствами для використання повільно, але зростає. Спостерігається тенденція до більшого розвитку підприємств за певними регіонами. З кожним роком збільшуються інвестиції у сільськогосподарську сферу, проте фінансові результати не завжди показують стабільний приріст, подекуди суттєве зменшення порівняно із попереднім роком, що є підтвердженням нестабільної кон’юнктури на ринку та ризикового виду діяльності підприємств, але не зважаючи на це привабливого сектору для інвестицій. Структура виробництва продукції сільськогосподарськими підприємствами показує тенденцію до того, що продуктів рослинництва виробляється майже втричі більше, аніж тваринництва і перевага продовжує зростати, провідними видами продукції серед рослинництва є зернові та зернобобові, технічні, картопля, овочеві та баштанні продовольчі культури. Серед тваринництва: сільськогосподарські тварини (вирощування), молоко та яйця.

 

Літертатура.

 1. Макаренко П.М. Фермерські господарства України - до 20-річного ювілею / П. М. Макаренко, Л.Л. Мельник // Економіка АПК. – 2010. – № 7. – С. 16-24.

2. Липчук В.В. Розвиток малого підприємництва в сільському господарстві : монографія / В.В. Липчук, С.В. Коробка. – Львів, Сполом, 2011. – 227 с.

3. Тарасевич В. М. Економічна теорія / В. М. Тараскевич. – Київ, Центр навчальної літератури, 2016. – 784 с.

4. Видяпина В. И. Экономическая теорія / В. И. Видяпина, А. И. Добрышина, Г. П. Журавлева, Л. С. Тарасевич. – Москва, Инфра-м, 2003. – 714 с.

5. Лозинська Т. М. Національний продовольчий ринок в умовах глобалізації /                   Т. М. Лозинська. – Харків, 2007. – 272 с.

6. Макаренко П. М. Моделі аграрної економіки / П. М. Макаренко. – Київ, 2005. –

682 с.

7. Черевко Г. В. Державне регулювання економіки в апк / Г. В. Черевко. – К.: Знання, 2006. – 339 с.

8. Серова Е. В. Мировая аграрная политика / Е. В. Серова, О. В. Шик. – Москва, ГУВШЕ, 2007. – 407 с.

9. Павлов О. І. Сільські території України: історична трансформація парадигми

Управління / О. І. Павлов. – Одеса, Астропривет, 2006. – 360 с.

10. Курган В. П. Економіка аграрних підприємств: навчально-методичний посібник

В.П. Курган. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2008. – 270с

11. Видання Держкомстату України. Сільське господарство України за 2016 рік. Статистичний збірник.

 

References.

1. Makarenko, P. M. Melnik , L. L. (2010), Farmers of Ukraine - up to the 20th anniversary”, Ekonomika APK, vol. 1, pp. 16 - 24

2. Lipchuk, V.V. and Korobka, S. V. (2011), Rozvytok maloho pidpryyemnytstva v silʹsʹkomu hospodarstvi [Small business development in agriculture], Spolom, Lviv, Ukraine.

3. Tarasevich, V. M. (2016), Ekonomichna teoriya [Economic Theory], Tsentr navchalʹnoyi literatury, Kyiv, Ukraine.

4. Vyatyapina, V. I. Dobryshina, A. I. Zhuravleva, G. P. and Tarasevich, L. S. (2003), Ékonomycheskaya teoriya [Economic theory], Infra-m, Moscow, Russia.

5. Lozinskaya, T. M. (2007), Natsionalʹnyy prodovolʹchyy rynok v umovakh hlobalizatsiyi [National food market in the conditions of globalization] , Kharkiv, Ukraine.

6. Makarenko, P. M. (2005), Modeli ahrarnoyi ekonomiky  [Models of Agrarian Economics], Kyiv, Ukraine.

7. Cherevko, G. V. (2006), Derzhavne rehulyuvannya ekonomiky v apk [State regulation of the economy in the pharmacy], Znannya , Kyiv, Ukraine

8. Serova,  E. V and Shik, O. V. (2007), Myrovaya ahrarnaya polytyka [World Agrarian Policy], GUSHCHE, Moscow, Russia.

9. Pavlov, O. I. (2006) Silʹsʹki terytoriyi Ukrayiny: istorychna transformatsiya paradyhmy upravlinnya [The rural territories of Ukraine: the historical transformation of the paradigm management], Astropryvet, Odessa, Ukraine.

10. Kurgan, V. P. (2008), Ekonomika ahrarnykh pidpryyemstv: navchalʹno-metodychnyy posibnyk [Economics of agrarian enterprises: educational and methodical manual], Universytet·sʹka knyha, Sumy, Ukraine.

11. State Statistics Committee of Ukraine (2016) Edition of the State Statistics Committee of Ukraine. Agriculture of Ukraine for 2016. Statistical Collection” available at: http://agroua.net/statistics/ (Accessed 18 December 2017).

 

Стаття надійшла до редакції 18.12.2017 р.