СВІТОВІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА ТА ТРАНСФОРМАЦІЯ МОЛОЧНИХ ФЕРМ | О М Васильченко | Ефективна економіка №12 2017

УДК 658:338.43:339.9:637.1

 

О. М. Васильченко,

заступник директора по маркетингу, СТОВ «Агрофірма «Маяк»

 

СВІТОВІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА ТА ТРАНСФОРМАЦІЯ МОЛОЧНИХ ФЕРМ

 

O. M. Vasylchenko,

deputy director of marketing, ALLC “Agrofirm “Mayak”

 

WORLD TRENDS OF MILK PRODUCTION DEVELOPMENT AND TRANSFORMATION OF DAIRY FARMS

 

У статті здійснено аналіз тенденцій розвитку молочної галузі в цілому у світі та у розрізі країн, зокрема щодо виробництва молока, чисельності поголів’я корів, молочної продуктивності, надходження молока на переробку та рівня споживання молочних продуктів. Наведено топ-20 молочних переробних компаній у світі з визначенням їх частки у світовому виробництві молока. Узагальнено та розглянуто світові молочні прогнози на період до 2026 року. Охарактеризовано особливості структурних змін розмірів молочних ферм у світі та визначено напрями їх подальших трансформації, в тому числі в Україні.

 

The article analyzes the tendencies of the dairy sector development in general over the world and in terms of countries, in particular regarding milk production, number of cows, milk production, milk delivery and the level of dairy products consumption. The top 20 dairy processing companies in the world ranking by milk intake are given. The global milk forecasts for the period up to 2026 are summarized and reviewed. The peculiarities of structural changes of dairy farms size over the world are characterized and the directions of their further transformation, including in Ukraine, are determined.

 

Ключові слова: молочний сектор, виробництво молока, молочна ферма, трансформація, світ, Україна.

 

Keywords: dairy sector, milk production, dairy farm, transformation, the world, Ukraine.

 

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Молочне скотарство є пріоритетною галуззю тваринництва в багатьох країнах світу, оскільки воно дає один із головних продуктів харчування переважної більшості населення планети. Збільшення обсягів виробництва молока з роками не втрачає своєї актуальності, а навпаки, набуває все більшого значення, адже чисельність населення в світі зростає, а відповідно більшою стає потреба в молоці. Крім того, до зростання обсягів спонукає урбанізація та ріст середньодушових доходів, навіть у нетрадиційних для споживання молока регіонах. Поряд з цим, суттєво змінюється структура молочних ферм у світі. Так, середній розмір ферми протягом останніх 10 років зріс в усіх країнах світу. В умовах глобалізації світові тенденції все більше позначатимуться на розвитку вітчизняної молочної галузі, в тому числі проявлятимуться і структурні трансформації молочних ферм.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питаннями розвитку молочної галузі та трансформації молочних ферм, в тому числі на міжнародному рівні, присвячено праці провідних вітчизняних учених, зокрема: Андрійчука В.Г., Бойка В.І., Боднар О.В., Кваші С.М., Кісіля М.І., Козак О.А., Лупенка Ю.О., Маліка М.Й., Месель-Веселяка В.Я., Пабата В.О., Пасхавера Б.Й., Саблука П.Т., Шпичака О.М. та інших. Проте потребують більш глибоких досліджень та висвітлення особливості трансформаційних змін у світовому молочному секторі та позиціонування України у цьому процесі.

У світі існує ряд організацій, вчені яких займаються аналізом та прогнозуванням розвитку молочної галузі (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), Департамент сільського господарства США, Промар, Європейська молочна асоціація та інші) та публікують щорічні звіти і прогнози. Ці матеріали представлять інтерес щодо виявлення основних тенденцій та визначення місця України на світовому молочному ринку.

Формулювання цілей статті. Метою статті є проаналізувати сучасні особливості світового молочного виробництва та структурних змін у галузі, виходячи з чого окреслити можливі трансформаційні зміни в Україні.

Виклад основного матеріалу дослідження. Темпи зростання продукції галузі молочного скотарства визначаються економічним та соціальним розвитком кожної окремої країни та станом її сільського господарства. За даними ФАО [1] виробництва молока всіх видів у світі із року в рік зростає, проте темпи його росту невисокі. В цілому щорічно до світового виробництво додається від 1% до 3%. Так, в 2014 р. обсяги молока склали 791,8 млн тонн, або на 3,5% більше порівняно з 2013 р. Можна вважати, що виробництво молока  досягло поки що рекордної величини. Серед континентів вироблене молоко в 2014 р. розподілилося так: країни Азії – 38,9% загальносвітового виробництва молока, Європи –28,2%, Північна Америка – 12,9 %, Південна Америка – 10,1%, Африка – 5,9%, Океанія – 3,9%. Серед країн за обсягами переважали: Індія (146,3 млн т), США (93,5 млн т), Китай (42,2 млн т), Пакистан (40,3 млн т), Росія (30,8 млн т). Україна знаходиться на 15 місці (рис. 1).

 

Рис. 1. Ранжування країн за обсягами виробництва молока всіх видів, 2014 р.

Джерело: складено за даними ФАО [1]

 

Коров’яче молоко в структурі всіх його видів займає найбільшу частку 82,4%, далі йде буйволяче – 13,6, козяче – 2,3, овече – 1,3, верблюже – 0,4%.

За останні 10 років поголів’я ВРХ у світі зросло від 1367,4 млн голів до 1474,5,6 млн голів, або на 7,8%, в тому числі корів відповідно з 235,6 млн голів у 2004 р. до 274 млн голів у 2014 р., або на 16,3%. Частка корів у стаді зросла з 17,2% до 18,6%. Цей показник дозволяє визначити напрям розвитку скотарства. Аналіз свідчить, що розвинуті країни світу мають м'ясо-молочний напрям спеціалізації скотарства, а країни, що розвиваються – молочний або молочно-м’ясний.

Із 198 країн, що утримували молочних корів у 2014 р., 54 країни скорочували їх чисельність, решта нарощували. Найвищими темпами нарощується поголів’я ВРХ, в тому числі корів у країнах, що розвиваються. Скорочення поголів’я відбувається з двох причин: перша – це орієнтація на збільшення продуктивності молочного стада, друга – це негативні економічні чинники в країні. Україна відносить до країн, які високими темпами скорочували поголів’я великої рогатої худоби. Відповідно до обсягів виробленого молока формується і лідери по кількості поголів’я ВРХ. У шести найбільших за кількістю молочних корів країнах сконцентровано 41,5% всього світового поголів’я. Це: Індія, Бразилія, Китай, Пакистан, Ефіопія та США. По чисельності молочних корів лідерство належить Азії та Африці, які разом складають 69% всього світового поголів’я. Їх належить і лідерство у нарощуванні поголів’я корів, відповідно на 32,3% та 28,4% протягом останньої декади. Океанія наростали за цей період 11,3% корів, південна Америка – 9,6%, Північна Америка – 7,2%. Європа навіть зменшила загальне поголів’я на 17,5%. Продуктивність корів за досліджуваний період зростала досить помірними темпами від 2236 кг/рік до 2380 кг/рік, або на 6,4%. Найпродуктивнішими корови були у Ізраїлі, Кореї, США. Лідерів по чисельності поголів’я корів та продуктивності зображено в таблиці табл. 1.

 

Таблиця 1.

Світові лідери по чисельності поголів’я корів та по молочній продуктивності, 2014 р.

Країна

Поголів’я молочних корів, млн. голів

Країна

Продуктивність корів, кг/рік/корову

1. Індія

46,0

1. Ізраїль

12688

2. Бразилія

23,0

2. Корея

10184

3. Китай

12,5

3. США

10150

4. Пакистан

11,7

4. Данія

9227

5. Ефіопія

11,4

5. Канада

8811

6. США

9,2

6. Швеція

8634

7. Судан

7,7

7. Фінляндія

8414

8. Росія

7,6

8. Саудівська Аравія

8333

9. Танзанія

7,0

9. Португалія

8291

10. Колумбія

6,3

10. Естонія

8221

11. Туреччина

5,6

11. Японія

8203

12. Нова Зеландія

5,2

12. Великобританія

8131

13. Німеччина

4,3

13. Іспанія

8033

14. Афганістан

4,1

14. Чехія

7913

15. Бангладеш

4,1

15. Нідерланди

7747

Всього поголів’я

274,0

В середньому у світі

2380

Джерело: складено за даними ФАО [1]

 

Загалом відмітимо, що в Європі, Північній Америці та Океанії розвиток молочного скотарства здійснюється по інтенсивному шляху, а в Азії, Південній Америці та Африці – по екстенсивному шляху. Інтенсифікація полягає у використанні поголів’я високопродуктивних порід, створенні умов для максимально можливої реалізації генопиту, повноцінної годівлі та збалансованих раціонів по всіх необхідних елементах харчування, забезпеченні комфортних умов для тварин та високопродуктивної праці робітників.

Молочне скотарство із-за свого виняткового значення є об’єктом запровадження державної підтримки в багатьох країнах світу. Це суттєво впливає на збільшення обсягів виробництва молока. Основними механізмами є: субсидії, обмеження імпорту, субсидування закупівлі залишків молочних продуктів, підтримання високого рівня внутрішніх цін, квотування та інші. Ці та інші механізми сприяли досягненню багатьма країнами з неконкурентоспроможним виробництвом повного самозабезпечення молочною продукцією. Основним видом підтримки є субсидії – грошові трансфери від уряду на молочні ферми, які можуть бути у вигляді прямих дотацій і непрямих (доплати на гектар, доплати на кг молока та на корову, допомога на покриття вартості палива, соціальні виплати та спеціальні регіональні програми). Державна політика регулювання розвитку молочних ферм в різних країнах характеризується значною різноманітністю та складністю, тому здійснення аналізу державної політики окремої країни потребує детального вивчення всіх передумов її формування, механізмів та ефективності їх запровадження.

З усього виробленого молока на переробку надійшло в 2015 році близько 64,6%, у 2014 р. – 62% [2, с. 73]. Більшість країн збільшують обсяги молока, що надходить на переробку, вибудовуючи організований ринок молочної продукції. В розвинутих країнах переробка складає понад 95%. Можна помітити залежність між рівнем розвитку країни та часткою надходження молока на переробку. У розвинутих країнах вона значно вища. Проте країни, що розвиваються, за останні 10 років збільшили обсяги переробленого молока. Така тенденція матиме місце і в майбутньому.

Основні компанії-лідери по виробництву молочних продуктів зображено в таблиці 2.

 

Таблиця 2.

Топ 20 молочних переробних компаній у світі, 2015 р.

Назва компанії / країна

Обсяг переробленого молока, млн тонн

Частка її у світовому виробництві молока, %

1. Dairy Farmers of America (США)*

28,1

3,6

2. Fonterra (Нова Зеландія та інші)*

22,1

2,8

3. GroupeLactalis (Франція)

15,1

1,9

4. Arla Foods (Данія, Швеція, Великобританія)*

14,2

1,8

5. Nestle (Швейцарія, інші)

14,0

1,8

6. Friesland Campina (Нідерланди, інші)*

12,6

1,6

7. Dean Foods (США)

10,3

1,3

8. DMK (incl. DOC KAAS) (Німеччина, Нідерланди)*

7,8

1,0

9. Saputo (Канада, США, інші)

7,7

1,0

10. California Dairies (США)*

7,7

1,0

11. Danone (Франція, інші)

7,5

1,0

12. Yili Group (Китай)

6,8

0,9

13. Amul (GCMMF) (Індія)*

6,5

0,8

14. Muller (Німеччина, Великобританія, інші)

6,3

0,8

15. Glanbia Group (Ірландія, США, інші)*

6,1

0,8

16. Agropur (Канада, США)*

5,8

0,7

17. Land O’Lakes Inc. (США)*

5,8

0,7

18. Mingniu (Китай)

5,8

0,7

19. Groupe Sodiaal (Франція)*

5,2

0,7

20. Schreiber foods (США)

4,5

0,6

Всього

200

25,4

* - кооперативи

Джерело: складено за даними [3]

 

Відмітимо, що більше половини компаній-лідерів є кооперативами, що доводить ефективність та переваги від об’єднання людських ресурсів та знань з метою створення додаткової вартості. Загалом потужні молочні компанія завойовують нові ринки та нових споживачів, багато з них набули статусу міжнародних. В цілому вони націлені на укрупнення та глобалізацію на світовому молочному ринку.

В розрахунку на душу населення у світі в середньому споживають близько 110 кг в рік. При цьому цей показник у розвинених країнах складає більше 200 кг, в країнах, що розвиваються втричі менше, проте експерти відмічають, що споживання молока зростає вищими темпами у країнах, що розвиваються. Досить швидкими темпами зростає споживання в Індії - 131 кг, або на 14,9% більше порівняно з 2010 р., Пакистані – 254 кг та 6,7%, Китаї – 31,4 кг та 7,6%. В цілому споживання молока та молочних продуктів у світі зросло за 5 років на 12% [2, c.70]. Таке зростання, в першу чергу, вказує на збільшення середніх доходів населення світу, яке вже може не підмінювати тваринний білок молочних продуктів на дешеві рослинні жири. Збільшення споживання забезпечує і урбанізація населення. Україна традиційно посідає досить високе місце за показником споживання молока та молочної продукції, зокрема сирого молока (124 кг) та вершкового масла (2,5 кг) в розрахунку на одну особу в рік [4, с. 57]. Про підвищення економічного розвитку країни вказує і підвищення споживання в раціоні не тільки молока та кисломолочних продуктів, а таких продуктів переробки як тверді сири, масло та інші. До того ж останні тенденції щодо доведеної корисності споживання тваринного масла в умовах глобалізації змінили по суті структуру всього молочного ринку. Європейська молочна асоціація рекомендує дорослій людині щоденно споживати: 200 мл молока, 125 г йогурта та 20-3- г сиру [5, с. 2]

За прогнозами ФАО [6] виробництво молока до 2026 р. зросте на 178 млн тонн, або на 22% порівняно з базовим періодом 2014-2016 рр. Зростання відбуватиметься переважно (на 73%) за рахунок збільшення поголів’я тварин і на 27% - за рахунок росту їх продуктивності. Основними виробниками будуть країни Європейського Союзу (20%), США (12%), Індія (19%), Пакистан та Китай (разом 5%). У всіх регіонах зростатиме продуктивність худоби, проте у країнах, що розвиваються із-за низьких показників у базовому періоді, вона буде все ще низькою. У США передбачається ріст виробництва на 1,1% щорічно, при чому розмір молочного стада буде стабільним, а в Європейському Союзі навіть зменшиться. В той час в Індії та Пакистані збільшиться як чисельність молочних тварин, так і їх продуктивність, що призведе до значного зростання виробництва молока. Так, виробництво молока в Індії збільшиться на 49%, а на кінець прогнозованого періоду Індія буде найбільшим виробником молока у світі. Вона вироблятиме на 1/3 більше молока, ніж другий за обсягами виробник – Європейський Союз. Такі значні обсяги будуть досягнуті при продуктивності корів 2 тис. кг в рік, що набагато нижче рівня США та ЄС. В Європейському Союзі виробництво молока за 10 років зросте на 0,8% порівняно з 1,2% в минулій декаді, не дивлячись на закінчення періоду молочної квоти у 2015 році. В цілому у розвинутих країнах прогнозується зменшення поголів’я тварин на 0,2% щорічно та зростання продуктивності на 1,1%. В країнах, що розвиваються щорічні зростання поголів’я та продуктивності складе 1,1 та 1,6%. Основний приріст виробництва молока (77%) забезпечать країни, що розвиваються. Не зважаючи на зменшення виробництва молока в Україні протягом останнього десятирічного періоду, згідно прогнозів ФАО приріст виробництва молока до 2016 року складатиме майже 9%.

Структура молочних ферм у світі, їх розміри та функції значно змінилися. Стабільно продовжується тенденція щодо зменшення чисельності молочних ферм та укрупнення виробництва. За даними Міжнародної мережі порівняння молочних ферм (IFCN International Farm Comparison Network) середній розмір молочної ферми у світі становить всього лише 3,1 корова, проте він збільшився порівняно з 2011 роком на 1,7%. Загальна кількість молочних ферм у світі в 2016 р. склала 119,6 мільйонів, на яких зайнято до мільярда осіб, або 12% від всього населення світу [3, c. 69]. Найбільше зростання середнього розміру ферм відбувалося у Північній Америці (+4,9% щорічно). Розподіл ферм за середньою кількістю корів виявив, що домінуючу позицію займає група з поголів’ям 1-2 корови – 80,4%, від 3 до 10 корів – 16,9% і лише 0,9% ферм утримують понад 100 корів. Найбільше за кількістю молочних ферм знаходяться в Індії (73,1 млн) та Пакистані (7,0 млн), за ними йде Російська Федерація, Ефіопія, Уганда, Узбекистан з чисельністю ферм від 2 млн до 3,0 млн. Середній розмір молочної ферми в різних країнах світу зображено в таблиці 3.

 

Таблиця 3.

Середній розмір молочних ферм по окремих країнах світу

Країни з найбільшим розміром ферми

Середній розмір ферми, корів

Країни з найменшим розміром ферми

Середній розмір ферми, корів

2006 р.

2016 р.

2006 р.

2016 р.

Саудівська Аравія

3879

6924

Філіппіни

0,5

0,4

Нова Зеландія

323

419

Непал

1,3

1,3

Південна Африка

137

397

Куба

1,1

1,4

Австралія

214

283

Танзанія

3

1,6

Чехія

158

218

Албанія

1,6

1,7

США

122

203

Індія

1,54

1,8

Данія

93

185

Узбекистан

2,1

1,8

Ізраїль

103

171

Україна

1,4

1,9

Аргентина

156

168

Киргизстан

1,9

1,9

Великобританія

108

143

Йемен

1,5

2,1

Кіпр

96,8

133,6

Молдова

2,8

2,1

Уругвай

86

115

Боснія і Герцеговина

2,7

2,2

Тайвань

82

113

Вірменія

1,5

2,3

Нідерланди

64

97

Уганда

2,5

2,4

Канада

69,5

85

Румунія

1,7

2,4

Джерело: складено та розраховано за даними [3]

 

Дані таблиці засвідчують значне зростання середнього розміру молочної ферми в Саудівській Аравії, Новій Зеландії, Південній Африці, Австралії, країнах ЄС, Ізраїлі та США. Поступово молочні ферми цих країн перетворюються на спеціалізовані господарства, які виробляють значні обсяги молока в національних масштабах. Цьому сприяє і промисловість, яка активно пропонує різноманітне обладнання для різних типів і розмірів ферм. Зростає і роль автоматизації, яка разом з механічними агрегатами забезпечує стабільні умови утримання тварин, дозволяє контролювати процес годівлі, стан тварин тощо. Так, в США 20 років тому більшість молока надходило з ферм з поголів’ям менше 150 корів, нині надходить з ферм з поголів’ям понад 900 корів. Середній розмір ферми в США з 1987 р. по 2012 р. збільшився майже втричі – від 50 до 144 корів. Не дивлячись на те, що США має багато ферм з поголів’ям від 50 до 100 корів, більшість поголів’я та виробництва молока сконцентроване у фермах з поголів’ям понад 1000 корів [7, с. 7]. В США є ряд ферм із поголів’ям понад 10 тис. корів. Ферма в штаті Орегон «Oregons Threemile Canyon Farms» утримує поголів’я з 32 тис. корів, в штаті Індіана ферма «Fair Oaks Farms» - 30 тис. корів [7, с. 10]. У світі лідером за чисельністю корів є китайська ферма Mudanjiang City Mega Farm з поголів’ям 100 тис. корів, за нею йде австралійська ферма на 55 тис. корів. Зростання великих ферм характерне і для європейських країн, хоча середній розмір ферми залежно від країни варіює від 2,4 корови в Румунії до 143 корів в Великобританії. В цілому за 10 років розмір середньої ферми тут зріс з 9,4 до 18,4 корів. Надалі передбачається зростання даного показника, проте найбільші дев’ять європейських країн утримуватимуть в середньому 116 корів [8, с.8]. Втім надвеликі ферми з’являються і на території ЄС. Так, в Іспанії побудована ферма на 20000 молочних корів, яка матиме в обробітку 3000 га землі та забезпечить 300 робочих місць. Вартість інвестиції склала 80 млн євро [9]. Великі ферми спроможні максимально знизити виробничі витрати, ефективно використовувати виробничі фонди, впроваджувати найновіші досягнення науки і техніки, а також сучасні системи управління. Втім, європейські експерти наголошуються на загрозах від нового тренду – інтенсифікації молочної галузі, в першу чергу, для навколишнього середовища, для соціуму та для самих тварин [10, 11].

Виходячи із різноманітності кількості та структури молочних ферм у світі їх можна розділити на три групи: домогосподарства, які утримують корів (Households), сімейні ферми (Family farms) та бізнес-ферми (Business farms). За визначенням IFCN (International Farm Comparison Network [3]) домогосподарства складають 80,4% всіх ферм у світі та виробляють 30-40% обсягу молока. Вони характеризуються малою чисельністю корів (1-10 корів), виробництво молока є для більшості майже єдиним джерелом доходу, до 50% виробленого молока споживається на фермі, отримані кошти за реалізацію молока призначені переважно для потреб сім’ї, в переробному підприємстві вбачають лише ресурс для отримання грошей. Поширені такі ферми в країнах, що розвиваються. Так, найбільше їх нараховується в Індії, Пакистані. Аналогом їх є особисті селянські господарства України.

Сімейні ферми (11-100 корів) становлять 16,9% від усіх ферм світу та виробляються 40-50% всього світового молока. Їх особливість у тому, що на фермі працюють в основному члени сім’ї. Розмір їх в розвинутих країнах складає від 10 до 300 корів. Їх мета – отримання доходу, а переробне підприємство для них є інститут, який це забезпечує. Сімейні молочні ферми є способом життя для їх власників. Традиційно сімейні ферми передаються у власність наступним поколінням. Найпоширеніші в країнах ЄС: Німеччина, Польща, Франція та інші. В Україні сімейне фермерство не набуло масового поширення, якого очікували на початку проведення аграрних реформ. Проте останнім часом створення сімейних молочних ферм розглядається як механізм переходу особистих селянських господарств на товарне виробництво сільськогосподарської продукції, що дасть можливість збільшити доходи від власної господарської діяльності [12]. Визнанням необхідності таких господарських формувань стало визначення їх правового статусу в Законі України «Про фермерське господарство» [13], згідно якого сімейне фермерське господарство може бути зареєстроване як фізична особа, а може бути організоване на основі діяльності фізичної особи – підприємця. За оцінками вчених така форма господарської діяльності сприятиме виробництву якісної товарної молочної продукції та збільшить доходи від власної господарської діяльності [14, с. 6].

Бізнес ферми (понад 100 корів) становлять всього лише 0,9% від усіх ферм та виробляють 10-20% молока. Вони використовують найману працю. Метою їх діяльності є отримання прибутку, який вкладається в інноваційний розвиток підприємства, підвищення продуктивності праці, оптимізації використання ресурсів тощо. Переробне підприємство для них є бізнес-партнером. Найбільш поширені в Європейському Союзі (63,4 тис.), Бразилії (19,8 тис.), США (14,4 тис.), Китай (13 тис.), Новій Зеландії. Прототипом їх в Україні є великотоварні молочні ферми.

В багатьох країнах існує диверсифікована структура ферм, за якої на ринку функціонують різні їх види. При цьому частка в загальній структурі значно різниться залежно від країни. Так, в ЄС частка бізнес ферм складає 28,9%, а в США – 88,7%, в Новій Зеландії – 99,7%, в Бразилії – 2,2%, в Китаї – 1,1%. Зазначимо, що Україна є прикладом дуальної структури молочних ферм, де з однієї сторони функціонує велика чисельність дрібних виробників (особистих селянських господарств) з середнім розміром ферми 1-2 корови, а з іншої великотоварні господарства із середнім розміром – близько 200 корів. Така структура виробників зберігатиметься і на майбутнє з поступовим збільшенням середнього розміру стада у різних категоріях господарств. При цьому частка великотоварних ферм у виробництві та реалізації молочної сировини постійно зростатиме.

За даними ФАО в перспективі великі структурні відмінності зберігатимуться між основними країнами-виробниками. У прогнозах зазначається, що різні види виробників (великі і дрібні) будуть співіснувати на ринку молока та молочної продукції. Ферми з інтенсивними та екстенсивними системами ведення досягатимуть різних визначених рівнів виробництва. Так, Індія та ЄС виробили приблизно 160 млн тонн молока в 2016 р., хоча Індія досягла такого рівня виробництва з продуктивністю корів 1300 кг в рік на корову і 122 млн голів, а ЄС з 23 млн голів і середньою продуктивністю 7000 кг. Також, виробництво в Китаї більш інтенсивне, ніж, наприклад, у Пакистані, але вони знаходяться на однаковому рівні по обсягах. Поголів’я в Ефіопії (16 млн голів) значно більше, ніж у США (9 млн голів), проте в Ефіопія виробила 4 млн тонн в 2016 році проти 96 млн тонн в США [6].

Висновки. Молоко та молочні продукти набувають все більшого значення у продовольчих системах переважної більшості країн. Тому виробництво молока, як і його споживання, у світі постійно зростає, не дивлячись на кризи, які періодично виникають на даному ринку. Паралельно відбувається і ріст поголів’я корів, яке вищими темпами нарощується у країнах, що розвиваються. В той час як розвинуті країни спрямовують зусилля на збільшення продуктивності молочного стада. У перспективі на наступну декаду передбачається подальше нарощування виробництва молока у світових масштабах в межах 1,1% щорічно. При цьому основний приріст забезпечать країни, що розвиваються, збільшивши поголів’я тварин. Не дивлячись на зростання продуктивності корів у цих країнах, загальний її рівень залишатиметься низьким. Розвинуті країни скорочуватимуть поголів’я тварин та підвищуватимуть продуктивність. Світовий прогноз для України є позитивним та передбачає нарощування  обсягів виробництва молока до 2026 року.

Провідними світовими виробниками молока на світовому ринку вже тривалий час залишаються: Індія, США, Китай та ЄС. При цьому в Північній Америці, Європі та Океанії розвиток молочного скотарства здійснюється інтенсивним шляхом, в Азії, Південній Америці та Африці – екстенсивним. Молочне скотарство було і залишається об’єктом запровадження державної політики підтримки як у розвинутих країнах світу, так і тих, що розвиваються . В світовому масштабі реалізація молока набуває більш організованих форм, а поза ринком залишається все менше молока. Кожна країна вибудовує свій власний алгоритм продовольчого молочного ланцюга, враховуючи при цьому особливості структури ринку, категорій виробників, виробничого потенціалу, управління галуззю як на мікро, так і на макрорівні. Існує тісна залежність між рівнем розвитку країни та часткою надходження молока на переробку. В розвинутих країнах вона є високою. Серед переробних компаній - світових лідерів все більше з’являється кооперативів, які доводять ефективність та переваги інституту кооперації у світі.

Структура молочних ферм у світі зазнає постійних змін. Аналіз останніх 10 років засвідчує стійку тенденцію до зменшення чисельності молочних ферм та збільшення їх середнього розміру. Зміни у розмірах молочних ферм в напрямі їх укрупнення відбуваються як у великих господарствах, так і у малих, як у розвинених країнах, так і у тих, які розвиваються. В багатьох країнах одночасно функціонують великі (інтенсивні) та дрібні (екстенсивні) ферми. В перспективі матиме місце співіснування різних за розмірами та рівнем розвитку ферм як на національному, так і на міжнародному рівні. Ці тренди повною мірою будуть позначатися на українському молочному секторі.

 

Список літератури.

1. Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) [Електронний ресурс] / Офіційний сайт ФАО. – Режим доступу: www.fao.org.

2. Hemme (ed.) 2016: IFCN Dairy Report 2016, IFCN, Kiel, Germany. – 224 pages.

3. Hemme (ed.) 2017: IFCN Dairy Report 2017, IFCN, Kiel, Germany. – 224 pages.

4. Аналіз поточної кон’юнктури і прогнозів ринків тваринницької продукції в Україні та світі : монографія / О.М. Шпичак, О.В. Боднар, С.О. Пашко та ін. : за ред. О.М. Шпичака. – К. : ННЦ «ІАЕ», 2015. – 392 с.

5. Economic report 2016/17 [Електронний ресурс] / European Dairy Association. – 2017. – 12 pages. – Режим доступу: http://eda.euromilk.org/fileadmin/user_upload/Public_Documents/Facts_and_Figures/EDA_EWPA_Economic_Report_2016.pdf.

6. OECD-FAO Agricultural Outlook 2017-2026 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fao.org/publications/oecd-fao-agricultural-outlook/2017-2026/en/

7. James M. MacDonald, Jerry Cessna, and Roberto Mosheim Changing Structure, Financial Risks, and Government Policy for the U.S.” [Електронний ресурс] // James M. MacDonald, Jerry Cessna, Roberto Mosheim / Dairy Industry. United States Department of Agriculture. March 2016. – 70 р. Режим доступу: https://www.ers.usda.gov/webdocs/publications/45519/56833_err205_errata.pdf?v=42507.

8. The European Dairy Industry Towards 2020. Report Extracts. Challenger, Strategies and Change [Електронний ресурс] / Promar International Limited. London. 2014.– 30 pages. – Режим доступу: http://www.promar-international.com/_userfiles/publications/files/EU%20DAIRY%20TOWARDS%202020%20-20%20SELECTED%20EXTRACTS.pdf.

9. Sylvester Phelan “Spanish holding to become Europe’s largest dairy farm with 20000 cows” [Електронний ресурс] // Phelan Sylvester / AgriLand. – Apr 15, 2017.Режим доступу: http://www.agriland.ie/farming-news/spanish-holding-to-become-europes-largest-dairy-farm/

10. Kikou Olga “Milk production in the EU: Holding on the fantasy, or facing the truth?” [Електронний ресурс] // Olga Kikou / Euractive. – Octovber 7, 2015. – Режим доступу: https://www.euractiv.com/section/agriculture-food/opinion/milk-production-in-the-eu-holding-on-to-the-fantasy-or-facing-the-truth/

11. Henley Jon The Battle for the Soul of British Milk [Електронний ресурс] // Jon Henley / The Guardian. – October 2. 2014. – Режим доступу: https://www.theguardian.com/uk-news/2014/oct/02/-sp-battle-soul-british-milk.

12. Козак О.А. Перспективи трансформації особистих селянських господарств у сімейні фермерські господарства [Електронний ресурс] / О. А. Козак, О. С. Дудник // Ефективна економіка. – 2016 р. – Режим доступу до статті: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5181.

13. Закон України «Про фермерське господарство» (із змінами від 30.03.2016 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/973-15.

14. Методичні рекомендації з організації сімейних ферм в Україні (на прикладі ферм з виробництва молока) / [Ю.О. Лупенко, М.Й. Малік, М.І. Кісіль та ін.]. – К.: ННЦ «ІАЕ», 2014. – 60 с.

15. Месель-Веселяк В.Я. Теоретико-методологічне і нормативно-правове забезпечення трансформації аграрного сектору економіки України до ринкових умов господарювання, науковий супровід та ефективність запровадження / В. Я. Месель-Веселяк, М. М. Федоров // Економіка АПК. - 2015. - № 7. - С. 5-24.

16. Ринкові трансформації і пріоритети регіонального розвитку виробництва аграрної продукції  : монографія / [Бойко В.І,, Скупий В.М., Козак О.А. та ін.]. – К. : ННЦ ІАЕ, 2011. – 264 с.

17. Козак О.А. Основні тенденції розвитку світового ринку молока та молочної продукції / О.А. Козак // Економіка АПК. – 2007. – №3. – С.149-154.

18. Пасхавер Б.Й. Сучасний стан продовольчої безпеки/ Б.Й. Пасхавер // Економіка АПК. - 2014. - № 4. - С. 5-12.

 

References.

1. Food and Agriculture Organization of the United Nations (FAO), [Online], available at: www.fao.org.

2. Hemme (ed.) 2016: IFCN Dairy Report 2016, IFCN, Kiel, Germany. – 224 pages.

3. Hemme (ed.) 2017: IFCN Dairy Report 2017, IFCN, Kiel, Germany. – 224 pages.

4. Shpychak, O.M. Bodnar, O.V. Pashko, S.O. and others (2015), Analiz potochnoi koniunktury i prohnoziv rynkiv tvarynnytskoi produktsii v Ukraini ta sviti [Analysis of the current situation and forecasts of livestock markets in Ukraine and the world],  NNTs «IAE», Kyiv, Ukraine, p. 392.

5. Economic report 2016/17 [Online] / European Dairy Association. – 2017. – 12 pages, available at: http://eda.euromilk.org/fileadmin/user_upload/Public_Documents/Facts_and_Figures/EDA_EWPA_Economic_Report_2016.pdf.

6. OECD-FAO Agricultural Outlook 2017-2026 [Online], available at:  http://www.fao.org/publications/oecd-fao-agricultural-outlook/2017-2026/en/

7. James M. MacDonald, Jerry Cessna, and Roberto Mosheim “Changing Structure, Financial Risks, and Government Policy for the U.S.” [Online] // James M. MacDonald, Jerry Cessna, Roberto Mosheim / Dairy Industry. United States Department of Agriculture. March 2016. – 70 p., [Online], available at: https://www.ers.usda.gov/webdocs/publications/45519/56833_err205_errata.pdf?v=42507.

8. The European Dairy Industry Towards 2020. Report Extracts. Challenger, Strategies and Change [Online] / Promar International Limited. London. 2014.– 30 pages, available at: http://www.promar-international.com/_userfiles/publications/files/EU%20DAIRY%20TOWARDS%202020%20-20%20SELECTED%20EXTRACTS.pdf.

9. Sylvester Phelan “Spanish holding to become Europes largest dairy farm with 20000 cows” [Online] // Phelan Sylvester / AgriLand. – Apr 15, 2017, available at: http://www.agriland.ie/farming-news/spanish-holding-to-become-europes-largest-dairy-farm/

10. Kikou Olga “Milk production in the EU: Holding on the fantasy, or facing the truth?” [Online] // Olga Kikou / Euractive. – Octovber 7, 2015, available at: https://www.euractiv.com/section/agriculture-food/opinion/milk-production-in-the-eu-holding-on-to-the-fantasy-or-facing-the-truth/

11. Henley Jon “The Battle for the Soul of British Milk” [Online] // Jon Henley / The Guardian. – October 2. 2014, available at: https://www.theguardian.com/uk-news/2014/oct/02/-sp-battle-soul-british-milk.

12. Kozak, O.A.and Dudnyk, O. S. (2016), "The prospects of ukraine’s households transformation into family farms", Efektyvna ekonomika, [Online], available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5181.

13. The Verkhovna Rada of Ukraine (2016), The Law of Ukraine " On Farmers", available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/973-15.

14. Lupenko, Yu.O. Malik, M.Y Kisil, . M.I. and others (2014), Metodychni rekomendatsii z orhanizatsii simeinykh ferm v Ukraini (na prykladi ferm z vyrobnytstva moloka) [Methodical recommendations on the organization of family farms in Ukraine (on the example of milk production farms)], NNTs «IAE», Kyiv, Ukraine, p. 60.

15. Mesel-Veseliak, V.Ya. and Fedorov, M. M. (2015), "Theoretical-methodological and normative-legal support of the transformation of the agrarian sector of Ukraine's economy to market conditions of management, scientific support and the efficiency of introduction", Ekonomika APK, vol. 7, pp. 5-24.

16. Boiko, V.I Skupyi, V.M. Kozak, O.A. and others (2011), Rynkovi transformatsii i priorytety rehionalnoho rozvytku vyrobnytstva ahrarnoi produktsii [Market transformations and priorities of regional development of production of agrarian products], NNTs IAE, Kyiv, Ukraine, p. 264.

17. Kozak, O.A. (2007), "Main tendencies of development of the world market of milk and dairy products", Ekonomika APK, vol. 3, pp.149-154.

18. Paskhaver, B.Y. (2014), "Current state of food security", Ekonomika APK, vol. 4, pp. 5-12.

 

Стаття надійшла до редакції 11.12.2017 р.