English • На русском
Електронний журнал «Ефективна економіка» включено до переліку наукових фахових видань України з питань економіки (Категорія «Б», Наказ Міністерства освіти і науки України від 11.07.2019 № 975)
Ефективна економіка № 12, 2017
УДК 656.078:332.122
О. О. Карпенко,
к. е. н., доцент, завідувач кафедри управління та економіки водного транспорту,
Державний університет інфраструктури та технологій, Київ
Є. Л. Осипова,
асистент кафедри управління та економіки водного транспорту,
Державний університет інфраструктури та технологій, Київ
ЛОГІСТИЧНО-АУТСОРСИНГОВА ПЛАТФОРМА ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ РЕГІОНУ
O. O. Karpenko,
Ph.D., Associate Professor, Head Of Water Transport Management And Economics Department,
State University of Infrastructure and Technology, Kyiv
Y. L.Osypova,
Assistant Of Water Transport Management And Economics Department,
State University of Infrastructure and Technology, Kyiv
LOGISTIC AND OUTSOURCING PLATFORM AS THE BASIS OF THE REGIONAL TRANSPORT AND LOGISTICS SYSTEM FORMATION
Проблема підвищення конкурентоспроможності транспорту України ставить завдання пошуку нових способів побудови єдиної транспортної системи, адекватної, з одного боку, потребам ринкової економіки, а з іншого - процесам глобалізації. Світові інтеграційні процеси спонукають до формування транспортно-логістичних систем у напрямках руху потоків транснаціональних вантажів і обумовлюють необхідність синтезу транспортно-логістичних систем. Формування логістично-аутсорсингових платформ, і як наслідок, транспортно-логістичних кластерів дозволить максимізувати прибуток і мінімізувати витрати всіх видів ресурсів кожного учасника процесу руху товарів.
У статті комплексно досліджено принципи формування регіональних транспортно-логістичних систем, обґрунтовано актуальність розвитку та необхідність впровадження логістично-аутсорсингових платформ, наведено рівні транспортно-логістичної системи, визначено доцільність формування та функціонування транспортно-логістичних кластерів.
Формування транспортно-логістичних кластерів на основі логістично-аутсорсингових платформ може стати ефективним інструментом підвищення конкурентоспроможності економіки регіонів та національної економіки України за рахунок мінімізації витрат у сфері транспорту і логістики.
The problem of increasing the competitiveness of the transport of Ukraine sets a task to find new ways of building single transport system that will be adequate to the requirements of market economy as well as to the globalization processes.
The global integration processes motivate to form transport and logistics systems in the directions of transnational goods flows, and determine the necessity of transport and logistics systems synthesis. The formation of logistic and outsourcing platforms, and as a result, transport and logistics clusters will allow to maximize the profit and minimize the costs of all resource categories of each participant of movement of goods.
In the article the principles of the formation of regional transport and logistics systems are explored, the urgency of development and the need to introduce logistic and outsourcing platforms are substantiated, levels of the transport and logistics system are presented, the expediency of the formation and functioning of transport and logistics clusters are determined.
The formation of transport and logistics clusters on the basis logistic and outsourcing platforms can be an effective tool to increase the Ukrainian regional economies and national economy competitiveness by minimizing costs on transport and logistics.
Ключові слова: транспортно-логістична система, регіональний розвиток, логістичний аутсорсинг, логістично-аутсорсингова платформа, транспортно-логістичний кластер.
Keywords: transport and logistics system, regional development, logistics outsourcing, logistics and outsourcing platform, transport and logistics cluster.
Постановка проблеми. Проблеми ефективного управління рухом товарів на мікро- і макрорівні стають все більше значимими для всіх господарюючих економічних суб'єктів. Системне й грамотне управління товарними потоками на взаємовигідних для товаровиробників, посередників, організацій сфери послуг і соціальної сфери умовах дозволить збільшити інвестиційну привабливість, підвищити конкурентні переваги, поліпшити показники фінансово-господарської діяльності, створити додаткові робочі місця, сформувати єдиний інформаційний простір, спростити процес пошуку потенційних клієнтів і постачальників, скоротити часові розриви на всіх стадіях руху потоків ресурсів і готової продукції, а також супутніх їм потоків інформації, фінансових коштів і сервісних потоків. Особливе значення в умовах конкуренції має пошук нових форм інтеграції транспорту, митних органів, експедиторів, вантажовласників та інших учасників логістичного ланцюга доставки вантажів. Досвід країн Західної Європи та Північної Америки свідчить, що розвиток логістики та транспортного сектору дає змогу зменшити загально-логістичні витрати майже на 12–35 %, транспортні витрати – на 7–20%, витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи та збереження матеріального потоку – на 15–30%, а також прискорити швидкість обігу матеріальних ресурсів на 20–40% та скоротити їх запаси на 50–200% [1]. У цьому зв'язку проблеми формування й системного регулювання руху товарів у просторі й часі на регіональному рівні шляхом створення транспортно-логістичних систем є актуальними й набувають великого значення як у науково-теоретичному, так і в практичному аспектах.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливий внесок у наукову літературу, що розглядає проблеми формування та функціонування транспортно-логістичних систем, належить таким науковцям, як О. Бойко, В. Брагінський, І. Єрмаков, Н. Ільченко, І. Іртищева, Н. Попова, О. Соколова[1–6]. Розвитку транспортно-логістичної системи України присвячено праці І. Садловської [7], О. Ткача [8].
Невирішена раніше частина загальної проблеми. Однак питання формування транспортно-логістичних систем залишається актуальним, серед науковців досі не вироблено стабільно єдиного підходу щодо оптимального співвідношення всіх суб'єктів та об'єктів транспортно-логістичної системи.
Постановка завдання (мета статті). Метою статті є визначення основних чинників удосконалення транспортно-логістичної системи регіонів в Україні, формування логістично-аутсорсингових платформ та перспективи їх розвитку в складі транспортно-логістичних кластерів.
Виклад основного матеріалу дослідження. На сучасному етапі європейська інтеграція є одним з основних пріоритетів української державної політики. Проте транспортна система країни все ще не відповідає стандартам і вимогам Європейського Союзу і відзначається суттєвим відставанням щодо інфраструктури, обладнання і нормативно-правової бази. Інтеграційні процеси транспортного комплексу України не мають обмежуватися лише його адаптацією до вимог та стандартів ЄС, а вимагають застосування прогресивних методичних підходів до організації управління розвитком транспортних систем, що ґрунтуються на концептуальних засадах логістики. Сьогодні логістика як один з ефективних інструментів планування організації та управління процесами руху матеріального та супутніх йому потоків спрямована на отримання максимального прибутку всіма учасниками певного транспортно-розподільчого процесу шляхом оптимізації їх логістичних витрат у просторі та часі. При цьому координацію технологічної, технічної та організаційно-економічної взаємодії між усіма функціональними ланками забезпечує відповідна транспортно-логістична система.
Регіональні транспортно-логістичні системи – це складні відкриті економічні системи, що включають у себе взаємодіючі між собою та зовнішнім середовищем підсистеми, що забезпечують процес функціонування господарських зв’язків галузей і підприємств регіону в регіональних логістичних ланцюгах, формування яких спрямоване на досягнення соціально-економічних цілей розвитку регіону на основі оптимізації економічних потоків [9].
Регіональна транспортно-логістична система включає в себе механізми, необхідні з позицій споживача, виробника, постачальника та інших учасників логістичного процесу, що забезпечують ефективні відносини між ними та визначають ефективне функціонування економіки регіону [10].
Комплексне надання транспортно-логістичних послуг в рамках розбудови транспортно-логістичної системи регіону та інтеграції в європейський простір є одним з найбільш пріоритетних напрямків удосконалення транспортно-логістичного сервісу. Вже тривалий час однією з тенденцій у сфері логістики є зростаюче прагнення компаній передати логістичну складову бізнесу на аутсорсинг, що супроводжується розширенням спектра логістичних послуг. Одночасно з якісним відповідальним збереженням вантажу компаніям потрібні митні послуги, сертифікація, упакування і маркування товару, транспортування і можливості за допомогою логістики управляти розвитком свого бізнесу. При цьому економічно доцільніше, коли весь спектр послуг сконцентрований на одній інформаційній платформі [11].
Найефективнішим способом реалізації успішної логістичної діяльності з надання високоякісних логістичних послуг у регіоні вважається взаємодія та взаєморозвиток структурних елементів логістичної інфраструктури – кластерів, комплексів, центрів і компаній [4].
Для розвитку транспортно-логістичної системи регіону України необхідно створити систему логістично-аутсорсингових платформ, які б швидко адаптувались до змін не лише внутрішнього, а й зовнішнього логістичного середовища. Враховуючи географічну близькість до Європи, розміщення транспортних коридорів і міжнародних потоків вантажу, підвищення рівня логістичної інфраструктури не лише дозволить компаніям України удосконалити рівень надання своїх послуг, а й позитивно вплине на розвиток міжнародної логістики за умов тісної співпраці між такими логістично-аутсорсинговими центрами та комплексами її сусідів [7].
Логістично-аутсорсингова платформа забезпечує інтеграцію транспортно-логістичних систем на макрорівні. На нашу думку, логістично-аутсорсингова платформа – це координаційний та інтегрувальний механізм управління та перетворення матеріальних, інформаційних та інших потоків, що об’єднує елементи транспортно-логістичної системи на макрорівні та забезпечує високу ефективність виконання цілей цих елементів. Логістично-аутсорсингову платформу потрібно розглядати як інфраструктурну одиницю економічної системи регіону. Основними завданнями функціонування логістично-аутсорсингової платформи є забезпечення надання транспортно-логістичних послуг за мінімальних витрат на логістичне обслуговування та логістичну інфраструктуру шляхом кооперації транспортно-логістичних компаній, що надають спеціалізований комплекс логістичних послуг [12]. До основних функцій, які повинні виконувати логістично-аутсорсингові платформи, доцільно віднести:
− складські послуги;
− експедиторське обслуговування;
− навантажувально-розвантажувальні операції;
− сортування;
− пакування;
− комплектація;
− оренда,
− лізинг транспортних засобів;
− скорочення строків доставки; оперативне планування перевезень;
− оптимізація транспортних витрат;
− організація експортних, імпортних та транзитних перевезень;
− організація інтермодальних перевезень усіх видів вантажу;
− організація перевезень у переставному сполученні;
− інформаційне обслуговування упродовж усього шляху переміщення;
− безперервне спостереження за проходженням вантажів;
− організація страхування та охорони вантажів;
− доставка “від дверей до дверей”;
− контроль якості;
− сертифікація;
− маркування;
− митні послуги;
− дослідження ринку;
− ремонтні послуги тощо.
Створення логістично-аутсорсингових платформ – це прогресивний напрямок розвитку транспортно-логістичної системи.
Формування логістично-аутсорсингової платформи потребує концентрації зусиль та капіталу для зведення будинків та складських споруд, терміналів, майданчиків та під’їзних шляхів, товарної, інформаційної, гастрономічно-готельної інфраструктури в місці локалізації, максимально наближеної до системи автострад, інших видів комунікацій.
Розрахунок кількості та потужності логістично-аутсорсингових платформ має здійснюватись на основі потенційної і реальної місткості ринку логістичних послуг, обсягу внутрішніх, експортно-імпортних та транзитних матеріальних і супровідних потоків, що потребують управління або перетворення.
Розвиток системи логістично-аутсорсингових платформ потребує постійного контролю за ринком, на якому реалізуються послуги логістичного сервісу та гнучкого прийняття організаційних рішень. На наш погляд, першочерговими завданнями з розбудови транспортно-логістичної системи України є формування логістично-аутсорсингових платформ, у першу чергу, в обласних центрах - для концентрації обробки вантажів та організації руху вантажопотоку в країні та за її межами.
Крім того, логістично-аутсорсингова платформа - це структура об’єднання різноманітних державних та приватних підприємств, які вибудовують свою роботу таким чином, щоб отримати власну вигоду та задовольнити найвибагливіших клієнтів, забезпечуючи їх традиційними логістичними та абсолютно новими сервісними послугами. Учасники логістично-аутсорсингової платформи мають змогу допомагати один одному, об'єднувати свої можливості, що в кінцевому результаті збільшить швидкість та частоту відправлення вантажу, зменшить затрати та покращить сервісне обслуговування кінцевого споживача.
Складові елементи логістично-аутсорсингової платформи наведено на рис.1. Дані складові елементи платформи зможуть забезпечити оптимальну координацію всіх процесів транспортно-логістичного обслуговування вантажопотоків з мінімальними витратами та надання відповідного рівня логістичного сервісу.
Рис. 1. Складові елементи логістично-аутсорсингової платформи
Джерело: складено авторами
Для ефективної реалізації проектів формування логістично-аутсорсингових платформ на території України вони повинні розміщуватись на перетині важливих шляхів міждержавного значення, які з’єднують Захід і Схід, Північ і Південь. Доцільно організовувати логістично-аутсорсингові платформи поблизу митних постів, а також у місцях, де густина товарообороту або транзиту є найвищою.
За наявності логістично-аутсорсингових платформ усі процеси, пов’язані з управлінням, обслуговуванням, оптимізацією потоків різних видів, відбуватимуться в значно коротші терміни, на високому якісному рівні. Істотно знизяться логістичні витрати окремих підприємств, значними будуть відрахування до місцевих і регіональних бюджетів. У межах міст, де будуть формуватись логістично-аутсорсингові платформи, покращиться інфраструктура, будуть створені нові робочі місця. Доцільно формувати логістично-аутсорсингові платформи у різних частинах України для оптимізації товароруху та товарообігу між окремими регіонами всередині країни, посилення тісної економічної співпраці з країнами-сусідами, іншими зарубіжними країнами та забезпечення стратегічно важливої участі України як транзитної держави в економічних процесах на міжнародному рівні, завдяки чому поглиблюватиметься інтеграція України у міжнародну економічну діяльність. З використанням логістично-аутсорсингових платформ збільшуватиметься товарооборот у регіонах, підвищуватиметься якість управління матеріальними потоками та потоками, що їх супроводжують, оптимізуються транзитні перевезення. Буде відбуватися поступова адаптація транспортно-логістичної системи до інфраструктури певного регіону, що сприятиме саморегулюванню економіки на мікро- і макрорівнях. Сьогодні за межами України є великі логістичні компанії, які можуть інвестувати значні кошти в розвиток логістично-аутсорсингових платформ у різних регіонах України. Спостерігається велика зацікавленість у цій сфері і прикордонних регіонів європейських держав, які можуть виступати в ролі інвесторів. Європейський Союз проявляє свою зацікавленість у розвитку транспортної інфраструктури України.
До основних пріоритетів ЄС в логістичній політиці можна віднести [13]:
− гармонійний розвиток логістичної інфраструктури і соціально-господарського комплексу;
− лібералізація ринку логістичних послуг;
− орієнтація на вимоги кінцевих споживачів.
З вищенаведеного можна зробити висновок, що економічний потенціал формування логістично-аутсорсингових платформ на території України є доволі високим.
Структура транспортно-логістичної системи України має складатися з п’яти рівнів логістичної взаємодії [2]:
− взаємодія об’єктів транспортно-логістичної інфраструктури;
− логістичні транспортні центри місцевого, регіонального та міжнародного призначення;
− регіональні логістичні транспортні системи;
− транспортно-логістичні кластери;
− інтегрована транспортно-логістична система України.
Формування логістично-аутсорсингової платформи повинно починатись на другому рівні транспортно-логістичної системи при розбудові розвинутої інфраструктури регіону. Логістично-аутсорсингова платформа об'єднує в собі функції транспортного логістичного центру та інформаційно-аналітичного центру. Основними завданнями функціонування логістично-аутсорсингової платформи є надання можливості логістичним операторам оптимально координувати свої функції залежно від потреб користувачів. Розвиток логістично-аутсорсиногової платформи стимулює формування транспортно-логістичного кластера.
Для транспортно-логістичного кластера як інтегрованої бізнес-структури, що поєднує в одне ціле широкий спектр учасників – від постачальників, виробників до потенційних споживачів, логістика відіграє важливу роль і на етапі формування кластера, і на етапі його безпосереднього розвитку [14]. З огляду на те, що характерними ознаками кластера є географічна концентрація (локалізація) та широкий спектр учасників, значення розвиненої логістичної інфраструктури в регіоні важко переоцінити. Йдеться, насамперед, про такі сприятливі для створення промислово-орієнтованих кластерів можливості, як: нижчі транспортні витрати, пришвидшене та якісніше виконання замовлень, доступність використання максимально повного комплексу логістичних послуг (митні послуги, сертифікація, упакування, маркування товарів, оптимізація бізнес-процесів щодо переміщення товарно-матеріальних цінностей через єдиного оператора) [15]. Важливо відмітити, що високий рівень розвитку транспортно-логістичної системи в регіоні прямо впливає на інвестиційну привабливість регіону загалом. Зокрема, рішення про вихід на новий ринок великими компаніями зазвичай спирається саме на аналіз достатності складського потенціалу в регіоні, можливостей якісного логістичного обслуговування, наявності великих національних логістичних операторів та операторів світового рівня.
Однією з характерних ознак участі бізнес-одиниць у кластері є їх висока спеціалізація, що забезпечує високий рівень якості виконання своїх функцій кожним учасником. Зважаючи на це, у кластерах яскраво вираженою є тенденція до аутсорсингу [16]. А отже, у цьому аспекті доцільним є починати формування кластера з побудови логістично-аутсорсингової платформи, на яку би покладався увесь спектр функцій щодо формування транспортно-логістичної системи та її подальше управління. Це дасть змогу уникнути дублювання операцій і знизити нераціональне використання ресурсів, полегшити учасникам шлях до досягнення спільних успіхів.
Висновки даного дослідження і перспективи подальших робіт у цьому напрямку. Проведене дослідження дає підстави констатувати, що оптимальним напрямом розвитку транспортної галузі України є формування багатопрофільної та багатофункціональної інтегрованої транспортно-логістичної системи, зокрема з використанням логістично-аутсорсингових платформ. Основними завданнями функціонування логістично-аутсорсингової платформи є забезпечення надання транспортно-логістичних послуг за мінімальних витрат на логістичне обслуговування та логістичну інфраструктуру шляхом кооперації транспортно-логістичних компаній, що надають спеціалізований комплекс логістичних послуг. Логістично-аутсорсингові платформи зможуть стати основою побудови транспортно-логістичних кластерів, які, в свою чергу, сприятимуть розвитку економіки та підвищенню конкурентоспроможності регіонів та країни в цілому на міжнародних ринках транспортно-логістичних послуг.
Подальші дослідження будуть присвячені формуванню транспортно-логістичних систем на основі логістично-аутсорсингових платформ у контексті інфраструктурного забезпечення регіонів України.
Література.
1. Брагінський В.В. Розвиток транспортно-логістичної системи як форма реалізації транзитного потенціалу України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.academy.gov.ua/ej/ej14/ txts/Braginskiy.pdf ;
2. Іртищева І. О. Структура транспортно-логістичної системи України / І. О. Іртищева, С. М. Мінакова, О. А. Христенко // Глобальні та національні проблеми економіки. — 2015. — № 4. — С. 146–149.
3. Бойко О. В. Ринок транспортних послуг: основи методології розвитку : монограф. / О. В. Бойко. — К. : Кондор, 2014. — 494 с.
4. Ермаков И. А. Постановка проблемы развития национальной логистической системы / И. А. Ермаков, Д. В. Петухов // Логистика. — 2014. — № 11. — С. 56–59.
5. Попова Н. В. Транспортно-логістична система: дефініція та складові / Н.В. Попова // Бізнес Інформ. — 2016. — № 1. — C. 169–174.
6. Соколова О. Є. Теоретико-методологічніі основи формування транспортно- логістичної системи України [Електронний ресурс] / О.Є. Соколова. — Режим доступу: http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/PPEI/article/view/182/173.
7. Садловська І. П. Розвиток національної транспортної мережі України та її інтеграція до пріоритетних транспортних мереж ЄС / І.П. Садловська // Зб. наук пр. Держ. екон.-техн. ун-ту трансп. — 2015. — № 31. — С. 16–26.
8. Ткач О. В. Формування єдиної логістичної системи: важлива складова євро- інтеграційних процесів / О. В. Ткач, І. А. Волощук // Наук вісн. Херсон. держ. ун-ту. — 2014. — № 9. — С. 208–212. — (Серія «Економіка»).
9. Мороз О. Я. Формування регіональних логістичних систем : автореферат дисертації на здобуття наук. ступеня кандидата економічних наук / О. Д. Мороз; Луцький національний технічний університет. – Луцьк, 2010. – 17 с.
10. Качуровський В. Є. Логістичний підхід як нова сучасна тенденція регіонального управління [Електронний ресурс] / Материалы IV Международной научно-практической конференции «Проблемы формирования новой экономики ХХI века» (22-23 декабря 2011 г.). – Режим доступу : http://www.confcontact.com/20111222/1_kachurovskij.php//
11. Ревуцька, Т. Особливості національного транспортного аутсорсингу / Т. Ревуцька // UkrLogist. —2008. — № 5. — С. 60 — 72.
12. Скорик О.В. Особливості функціонування регіональних логістичних центрів і компаній України[Електронний ресурс. – Режим доступу: http://ird.gov.ua/pe/re201402/re201402_200_SkorykOV.pdf
13. Про схвалення Транспортної стратегії України на період до 2020 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 жовт. 2010 р. №2174-р. [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?doc_id=480022.
14. Полякова О.М. Кластерний підхід до формування інтегрованої транспортно-логістичної системи/О.М. Полякова// Вісник економіки транспорту і промисловості. - 2014. - № 45. - С. 239-244.
15. Ніколаєв Ю.О. Структура транспортно-логістичного кластера та процес його формування / Ю.О. Ніколаєв // Вісник соціально-економічних досліджень. - 2012. - Вип. 1 (44). - С.345-350.
16. Онищенко О.В. Етапи організації транспортно-логістичного ядра кластерної структури [Електронний ресурс] / О.В. Онищенко. - Режим доступу: http://www.visnyk-onu.od.ua/journal/2013_18_2_1/18.pdf
References.
1. Brahinskyi, V.V. "Development of transport-logistic system as a form of realization of transit potential of Ukraine", [Online], available at: http://www.academy.gov.ua/ej/ej14/ txts/Braginskiy.pdf ;
2. Irtyshcheva, I. O. Minakova, S. M. and Khrystenko, O. A. (2015), "The structure of the transport and logistic system of Ukraine", Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky, vol. 4, pp. 146–149.
3. Boiko, O. V. (2014), Rynok transportnykh posluh: osnovy metodolohii rozvytku [Market of transport services: bases of development methodology], Kondor, Kyiv, Ukraine, p. 494.
4. Ermakov, I. A. and Petuhov, D. V. (2014), "Statement of the problem of the development of the national logistics system", Logistika, vol. 11, pp. 56–59.
5. Popova, N. V. (2016), "Transport and logistics system: definition and components", Biznes Inform, vol. 1, pp. 169–174.
6. Sokolova, O. Ye. "Theoretical and methodological principles of formation of the transport and logistic system of Ukraine", [Online], available at: http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/PPEI/article/view/182/173.
7. Sadlovska, I. P. (2015), "Development of the national transport network of Ukraine and its integration into the priority transport networks of the EU", Zb. nauk pr. Derzh. ekon.-tekhn. un-tu transp, vol. 31, pp. 16–26.
8. Tkach, O. V. and Voloshchuk, I. A. (2014), "Formation of a unified logistics system: an important component of Euro-integration processes", Nauk visn. Kherson. derzh. un-tu., vol. 9, pp. 208–212.
9. Moroz, O. Ya. (2010), "Formation of regional logistic systems: the dissertation author's abstract for scientific achievements", Ph.D. Thesis, Lutskyi natsionalnyi tekhnichnyi universytet, Lutsk, Ukraine, p. 17.
10. Kachurovs'kij V. E. (2011), "Logistic approach as a new modern trend of regional management", Materials of the IV International Scientific and Practical Conference "Problems of Forming a New Economy of the 21st Century" (December 22-23, 2011), [Online], available at: http://www.confcontact.com/20111222/1_kachurovskij.php
11. Revutska, T. (2008), "Features of national transport outsourcing", UkrLogist, vol. 5, pp. 60 — 72.
12. Skoryk, O.V. "Features of functioning of regional logistic centers and companies of Ukraine", [Online], available at: http://ird.gov.ua/pe/re201402/re201402_200_SkorykOV.pdf
13. Cabinet of Ministers of Ukraine (2010), Order "Approval of the Transport Strategy of Ukraine for the period up to 2020", Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, [Online], available at: http://zakon.nau.ua/doc/?doc_id=480022.
14. Poliakova, O.M. (2014), "Cluster approach to the formation of an integrated transport and logistics system", Visnyk ekonomiky transportu i promyslovosti, vol. 45, pp. 239-244.
15. Nikolaiev, Yu.O. (2012), "The structure of the transport-logistic cluster and the process of its formation", Visnyk sotsialno-ekonomichnykh doslidzhen, vol. 1 (44), pp.345-350.
16. Onyshchenko, O.V. "Stages of the organization of the transport and logistic core of the cluster structure", [Online], available at: http://www.visnyk-onu.od.ua/journal/2013_18_2_1/18.pdf
Стаття надійшла до редакції 19.12.2017 р.