English • На русском
Електронний журнал «Ефективна економіка» включено до переліку наукових фахових видань України з питань економіки (Категорія «Б», Наказ Міністерства освіти і науки України від 11.07.2019 № 975)
Ефективна економіка № 8, 2016
УДК 339.9.012:339.94
М. С. Пашкевич,
професор, д. е. н., завідувач кафедри обліку і аудиту,
Державний ВНЗ «Національний гірничий університет», м. Дніпро
С. М. Шагоян,
асистент, кафедри економіки підприємства,
Державний ВНЗ «Національний гірничий університет», м. Дніпро
ПРЯМІ ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ЕКСПОРТНО-ОРІЄНТОВАНОГО УКРАЇНСЬКОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
M. Pashkevych,
Doctor of Science (Economics), Associate Professor, Head of the Accounting and Auditing Department,
National Mining University, Dnipro
S. Shagoyan,
assistant lecturer, department of economy of enterprise,
National Mining University, Dnipro
DIRECT FOREIGN INVESTMENT AS A FACTOR OF DEVELOPMENT OF EXPORT-ORIENTED UKRAINIAN BUSINESS IN GLOBALIZATION CONDITIONS
В статті досліджується проблема формування конкурентоспроможності експортно-орієнтованих компаній на міжнародних ринках під впливом процесу залучення в національну економіку прямих іноземних інвестицій. Надана оцінка національній економіки за Індексом світової конкурентоспроможності (Competitiveness Index) та Індексом глобалізації країни (KOF Index of Globalisation). Надана оцінка обсягам та структурі прямих іноземних інвестицій, зокрема за країною-походження фінансових ресурсів та напрямками інвестування в національну економіку. Здійснено рейтингування національних експортних товарів за їх часткою в загальних обсягах експортних доходів. Визначена частка іноземних коштів в обсягах капітальних інвестицій національних підприємств. Оцінена динаміка показників експортної діяльності транснаціональної компанії як результату фінансування програм з оновлення та розвитку виробничого потенціалу. Визначені основні причини неотримання експортних доходів української транснаціональної компанії на сировинному ринку. Визначені базові підходи до формування сталої конкурентоспроможності транснаціональної компанії в умовах нестабільності міжнародних ринків їх основної продукції.
The article deals with the issue of performance improvements needed for the export-oriented companies’ competitiveness in international markets under the influence of attracting direct foreign investments into the national economy. An assessment of the national economy by the Competitiveness Index and the KOF Index of Globalization is provided. The estimation of direct foreign investments amount and structure, in particular, according to the country of financial resources origin and directions of investment in the national economy is given. National export goods are ranked by their share in total export earnings. The share of foreign funds in capital investments made by national enterprises is determined. Dynamic indicators of export activity performed by the transnational company as a result of financing programs for production capacity renewal and development are estimated. The main reasons for not receiving the export revenues of the Ukrainian multinational company in the market of mineral resources are determined. The basic approaches to the sustainable competitiveness of the transnational company in the conditions of instability of the international markets of their main products are determined.
Ключові слова: глобалізація, конкурентоспроможність, транснаціоналізація, прямі іноземні інвестиції, експорт, капітальні інвестиції.
Keywords: globalization, competitiveness, transnationalization, direct foreign investments, exports, capital investments.
Постановка проблеми. Глобалізація як всеохоплюючий та ґрунтовний процес конвергенції економічних, політичних, соціальних, культурних сфер життєдіяльності людини продовжує формувати більш динамічне світове господарство. Отримати економічні результати на світовому ринку зможуть лише підприємства, які використовують переваги міжнародного поділу праці, перспективність міжнародних товарних ринків та інші можливості, які надає інтернаціоналізація та транснаціоналізація бізнесу.
Сальдо зовнішньоторговельного балансу України останні роки переважно залишається від’ємним, що пов’язується зі зміною світової кон’юнктури товарних ринків провідних українських експортерів, втратою ринків окремих країн. Пошук та вихід на нові міжнародні товарні ринки, здобуття українськими підприємствами конкурентних переваг є актуальним та пріоритетним стратегічним завданням для суб’єктів мікроекономічного, регіонального та державного рівнів управління. Каталізатором формування нових мікроекономічних систем (підприємств) є створення державою загальних привабливого ділового середовища в країні, що забезпечуватиме приплив іноземних інвестицій в українську економіку. В практиці поширення присутності транснаціональних компаній в країнах-реципієнтах використовується мотивація до оптимізації витрат на виробництво та логістику продукції, що дозволяє її здешевити та постачати як в країну, з якої походить ТНК, так й треті країни. Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) розглядаються як чинник розвитку експортної діяльності, зокрема транснаціоналізації, підприємств, що мають в статутному капіталі іноземні інвестиції. Отже, залучення та ефективне використання прямих іноземних інвестицій є актуальним завданням для розвитку наукових та практичних засад управління експортно-орієнтованим бізнесом в глобальному середовищі.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження проблем залучення та використання іноземних інвестицій завжди знаходилося в центрі уваги науковців, що зумовлено важливістю формування цього джерела фінансування економіки України та привнесенням в національну практику бізнесом досвіду та принципів ефективного управління на міжнародних ринках. Теоретичні засади та практичні підходи до оцінки процесу прямого іноземного інвестування висвітлювали в своїх роботах І.О. Бланк, В.М. Геєць, А.С. Гальчинський, А.П. Заєць, С.М. Тесля, А.С. Філіпенко, В.М. Коллонтай, В. Леонтьєва, Е. Хекшера та інші.
В останніх публікаціях з цього питання науковці традиційно акцентують увагу на позитивному впливі ПІІ на економічне зростання країни та екологізацію виробництва [1, 2], формуванні підґрунтя виходу з економічної кризи країни та підприємств [3, 4], поліпшення бізнес-середовища [5, 6] тощо. В контексті негативного впливу, який можуть здійснювати прямі іноземні інвестиції на економіку приймаючої країни Хіміч Г.О. [7] наголошує на необхідності розробити комплексний підхід до політики залучення цих інвестицій, зокрема, їх спрямування виробництво продукції та послуг з високою доданою вартістю. Пріоритетність принципу інноваційності при формування державної та регіональної політики щодо ПІІ підтримують Кадеєва І.В. [8] та Геращенко С.О. [9]. Поступову зміну структури провідних експортних галузей України зазначають Чириченко Ю.В. [10] та Шморгун Л.Г. [11]. Проте, недостатньо уваги приділено визначенню зв’язку прямих іноземних інвестицій в країну з поліпшенням конкурентоспроможності та результативністю експортно-орієнтованих підприємств провідних видів економічної діяльності.
Формулювання цілей статті. Мета дослідження – визначити вплив прямих іноземних інвестицій на конкурентоспроможність експортно-орієнтованих компаній. Для досягнення цієї мети передбачено: оцінка динаміки рівня світової конкурентоспроможності та рівня глобалізації країни; оцінка обсягів та структури прямих іноземних інвестицій, зокрема за країною-походження фінансових ресурсів та напрямками інвестування в національну економіку; рейтингування національних експортних товарів; визначення частки іноземних коштів в обсягах капітальних інвестицій національних підприємств; оцінка динаміки показників експортної діяльності транснаціональної компанії.
Виклад основного матеріалу дослідження. В умовах глобалізації експорт товарів та послуг стає невід’ємною характеристикою конкурентоспроможного підприємства та держави. В залежності від поточної ринкової ситуації та прогнозів її розвитку може змінюватись напрямок, обсяг та товарна номенклатура експорту, проте кожним підприємством має бути обов’язково розроблена експортна стратегія для забезпечення передумов використання потенціалу окремих зовнішніх ринків та світового господарства в цілому. Експортні стратегії підприємств передбачають декілька основних моделей постачання товарів на ринки інших країн:
- транскордонне постачання товару: виробник та споживач залишаються на території своїх країн, а продукт поставляється через національний кордон. Ініціює процес переважно виробник продукції;
- придбання товару за кордоном: споживач перебуває за межами своєї країни та купує товар на території іншої держави. Споживач продукції цілеспрямовано відвідує країну виробника для укладання контрактів на постачання продукції;
- комерційна присутність: постачальники товарів створюють або купують філію (відділення, представництво тощо) на території іншої країни, через які вони реалізують свою продукцію. Комерційна присутність іноземних компанії економічній території іншої країни визначає наявність у компанії довгострокового інтересу щодо цієї та третіх країн. Саме з комерційною присутністю асоціюють потоки прямих інвестицій, які характеризують проникнення транснаціональних компаній на територію інших країн.
Пряма інвестиція є категорією міжнародної інвестиційної діяльності, яка відображає прагнення суб’єкту бізнесу – резидента однієї країни здійснювати контроль або істотний вплив на діяльність підприємства, що є резидентом іншої країни. В результаті на території приймаючої країни (країни-реципієнта) утворюються та здійснюють діяльність спільні підприємства, компанії з іноземними інвестиціями, дочірні компанії, іноземні компанії. Інвестиція є прямою, якщо капітал/права власності нерезидента складає не менше 10% вартості статутного капіталу підприємства-резидента, що частку голосів в управлінні підприємства-резидента. До прямих інвестицій також відносять інвестиції, що отримані на основі концесійних договорів і договорів про спільну інвестиційну діяльність; кредитні ресурси, що надані/отримані в рамках операцій між підприємством прямого інвестування та прямим інвестором. Прямі інвестиції отримані підприємством-резидентом від компанії-нерезидента є прямими іноземними інвестиціями. Компанії-резиденти можуть здійснювати прямі інвестиції в придбання (утворення) іноземних компаній. Завдяки цим процесам з протилежним за напрямком рухом коштів транснаціональна компанія формує політику розміщення власного фінансового капіталу та локалізації виробничо-комерційних, дослідницьких, інших підрозділів ТНК та асоційованих з нею підприємств. Отже, комерційна присутність як основна експортна стратегія ТНК потребує вирішення завдань з оцінки привабливості здійснення прямих іноземних інвестицій з урахуванням умов та характеристик країни-реципієнта.
Оцінку країні-реципієнту надають, зокрема, Індекс конкурентоспроможності (Competitiveness Index, Світовий економічний форум, Давос) та Індекс глобалізації (KOF Index of Globalisation, Швейцарський федеральний технологічний інститут, Цюріх). Індекс конкурентоспроможності України в 2010-2015 рр. коливаються в межах 3,9-4,13 (рис. 1), але має сталу тенденцію до підвищення (R2=0,7020). Індекс глобалізації України також має тенденцію до збільшення (з 65,59 до 68,85) та прямо впливає на рівень її конкурентоспроможності серед інших країн світу (R2=0,3578).
Рис. 1. Динаміка Індекс конкурентоспроможності України та його залежність від Індекс глобалізації України (2010-2015 рр)
Побудовано автором за даними [12, 13]
Динаміка річних надходжень прямих іноземних інвестицій в економіку України характеризуються індексами, величина яких як більше, так й менше одиниці. В період 2010-2015 рр. найбільші щорічні прямі іноземні інвестиції спостерігались в 2011 р. (6 млрд. дол. США), а найменші – в 2014 р. (2,5 млрд. дол. США). Попри коливання обсягів щорічних ПІІ в Україну їх динаміка описується спадаючим трендом з коефіцієнтом детермінації R2=0,6375, а це говорить про сталість тенденції у часі. Річні ПІ з України перебувають в межах 680-28 млн. дол. США.
В період 2010-2015 рр. кумулятивні прямі іноземні інвестиції в економіці України досягли свого річного максимуму в 2014 р. (53,7 млрд.дол. США), що відповідало сталому зростаючому тренду з початку цього періоду, в тому числі враховуючі політичні та суспільні зміни наприкінці 2013 р. (рис. 2). В 2015 р. обсяг кумулятивних ПІІ в економіці України знизився 24,2% до 40,7 млрд.дол. США, що відповідає рівню ПІІ в 2010 р. Обсяг кумулятивних прямих інвестицій з України до країн світу в 8-9 разів менше ПІІ в Україну, а протягом всього періоду аналізу українські кумулятивні ПІ коливаються в межах 0,2-0,9 млрд.дол. США.
Рис. 2. Прямі інвестиції (акціонерний капітал) на початок року*
Побудовано автором за даними Державної служби статистики України
* Без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя,
за 2014–2015 рр. – також без частини зони проведення антитерористичної операції), млрд. дол. США.
Станом на 2015 рік найбільшими інвесторами в українські активи є Республіка Кіпр та Нідерланди з частками 33 % та 16,8% відповідно. Обсяг кумулятивних ПІІ з Кіпру становить 12,8 млрд. дол. США, обсяг ПІІ з Нідерландів – 6,99 млрд. дол. США (табл. 1). Вагому частку ПІІ в 2010-2012 рр. становили надходження з Німеччини (15-11%), проте з 2013 р. їх частка поступово зменшилась до 5,1 % в 2015 р. (з 6 до 2,9 млрд. дол. США), що свідчить про обережність німецьких інвесторів, їх невпевненість в українському діловому кліматі та перспективах бізнесу. До топ-10 найбільших інвесторів в українську економіку входять, переважно країни Європейського Союзу, а загальний внесок цієї десятки країн-інвесторів – до 83 % від обсягу всіх ПІІ в Україну.
Таблиця 1.
Топ-10 країн в структурі прямих іноземних інвестицій в Україну, %*
Країна |
Рік |
Зміни: 2015 р.– 2010 р. |
|||||
2010 |
2011 |
2012 |
2013 |
2014 |
2015 |
||
Кіпр |
22,06 |
21,20 |
26,35 |
30,77 |
33,01 |
31,35 |
9,29 |
Нідерланди |
19,14 |
25,10 |
19,34 |
16,88 |
16,77 |
17,16 |
-1,98 |
Російська федерація |
4,87 |
5,93 |
5,97 |
5,88 |
6,57 |
5,74 |
0,87 |
Великобританія |
5,73 |
4,91 |
5,26 |
4,83 |
5,15 |
5,29 |
-0,44 |
Німеччина |
15,41 |
11,02 |
11,06 |
8,70 |
5,42 |
5,17 |
-10,24 |
Вiрґiнськi острови (брит.) |
3,29 |
3,05 |
3,28 |
3,65 |
4,24 |
4,88 |
1,59 |
Австрія |
4,29 |
3,96 |
4,81 |
4,79 |
4,31 |
4,05 |
-0,25 |
Франція |
3,54 |
4,64 |
4,14 |
2,92 |
2,83 |
3,42 |
-0,12 |
Швейцарія |
2,01 |
1,88 |
1,95 |
2,12 |
2,52 |
3,42 |
1,40 |
Польща |
2,17 |
2,01 |
1,73 |
1,74 |
1,53 |
1,99 |
-0,19 |
|
82,53 |
83,73 |
83,89 |
82,27 |
82,33 |
82,47 |
-0,06 |
*без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя,
за 2014–2015 рр. – також без частини зони проведення антитерористичної операції
Зазначимо, що Британські Віргінські острови та Республіка Кіпр станом на 2015 р. входять до переліку офшорних зон. Дослідники офшорних зон додають до їх переліку також Швейцарію, Нідерланди, Великобританію (Лондон-Сіті) [14]. З офшорами пов’язані питання мінімізації оподаткування, приховування кінцевих бенефіціарів бізнесу, виведення коштів за межі країни, уникнення тиску державних структур на бізнес тощо. Масштабність інвестицій в Україну з офшорних зон пов’язують з капіталом, раніше виведеним з України, що відбиває лише модель інвестування, прийнятну для вітчизняного інвестора. Отже, серед іноземних інвесторів слід розрізняти дві групи осіб за походженням: іноземні компанії, а також іноземні компанії, засновані співвітчизниками. Представники цих груп інвесторів по-різному будуть визначати перспективи конкретного бізнес-проекту на території України. Це робить оцінку інвестиційної привабливості за обсягом прямих інвестицій України менш вірогідною.
Додатковим показником потоку прямих іноземних інвестицій є їх обсяг у розрахунку на душу населення країни. На одного громадянина України в 2015 р. припадало 949 дол. США кумулятивних прямих іноземних інвестицій, що є найгіршим значенням з 2011 р. Значне зменшення цього показника у порівняні з 2014 р. (-233 дол. США) обумовлено скороченням населення України внаслідок урахування чисельності тимчасово окупованої території АРК і м. Севастополь, а також зменшенням загального обсягу прямих іноземних інвестицій в Україну. Для порівняння, цей показник в інших країнах Центральної та Східної Європи вже в 2008 р. досягнув від 5100 до 15270 дол. США (Польща та Угорщина відповідно) [15].За даними Світового банку річні надходження ПІІ в Україну в 2015 р. забезпечили 99,1 дол. США на душу населення [16].
В 2015 р. до основних споживачів прямих іноземних інвестицій в Україні належать підприємства промисловості в цілому 30,5 %, переробної промисловості 21,6 %, фінансової та страхової діяльності – 21,6 % (табл. 2). Серед видів промислової діяльності найбільша частка ПІІ припадає на підприємства добувної промисловості та розроблення кар’єрів (7,7 %), металургійне виробництво (5,4 %). В аналізований період зменшили свою частку в розподілі ПІІ металургійні підприємства, фінансові та страхові організації, а найбільше зростання показали торгівля, ремонт транспортних засобів, операції з нерухомим майном, професійна, наукова та технічна діяльність. Припускаємо, що частина цих інвестицій призначена для вироблення продукції, призначеної для зовнішніх товарних ринків. Тому ПІІ мають бути ефективно використані для розвитку експортної діяльності підприємств зазначених галузей.
В структурі прямих інвестиції з України істотно переважає професійна, наукова та технічна діяльність (92 %), інші види діяльності мають незначну частку, зокрема, металургійне виробництво – 0,4 %, фінансова діяльність – 1,9 %. За переважною кількість видів діяльності обсяг прямих інвестицій з України збільшився, тобто українські інвестори поступово надають перевагу саме комерційній присутності як способу інтернаціоналізації бізнесу та основі експортної стратегії.
Таблиця 2.
Структура кумулятивних прямих іноземних інвестицій в економіку України
Види економічної діяльності |
Рік |
2015 р. -2010 р. |
|||||
2010 |
2011 |
2012 |
2013 |
2014 |
2015 |
||
Промисловість |
42,2 |
41,2 |
35,9 |
34,9 |
32,9 |
30,5 |
-11,8 |
Переробна промисловість |
35,1 |
28,1 |
25,7 |
24,9 |
22,4 |
21,6 |
-13,5 |
Фінансова та страхова діяльність |
23,0 |
25,3 |
26,8 |
25,3 |
22,8 |
21,6 |
-1,4 |
Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів |
11,1 |
10,3 |
11,1 |
11,7 |
12,7 |
14,8 |
3,7 |
Операції з нерухомим майном |
6,1 |
6,7 |
7,3 |
7,5 |
8,9 |
9,8 |
3,7 |
Добувна промисловість і розроблення кар'єрів |
6,6 |
12,6 |
9,5 |
8,7 |
9,3 |
7,7 |
1,1 |
Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів |
4,9 |
4,4 |
4,6 |
5,9 |
6,0 |
6,6 |
1,7 |
Професійна,наукова та технічна діяльність |
2,9 |
2,6 |
4,3 |
5,5 |
7,5 |
6,5 |
3,6 |
Металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів, крім виробництва машин і устаткування |
19,1 |
14,0 |
11,6 |
10,0 |
6,2 |
5,4 |
-13,7 |
* Без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя,
за 2014–2015 рр. – також без частини зони проведення антитерористичної операції
В товарній структурі зовнішньої торгівлі України лідерство зберігають чорні метали (табл. 3), але їх частка в загальній вартості експортованих українських товарів зменшилась на 7,6 п.п. – до 21,2 %. Другу сходинку в цьому рейтингу посідають зернові культури з часткою 15,9 % в 2015 р. (+11,1 п.п.). Мінеральні руди, шлак та зола як споріднена продукція збільшили свою частку до 5,8 %, а частка виробів з чорних металів, нажаль зменшилась 1,5 п.п. Продукція машинобудування, як перспективної експортно-орієнтованої галузі поліпшила свій рейтинг лише на 1-2 позиції. Отже, гірничодобувна, сільськогосподарська та металургійна діяльністю продовжують визначати переважаючий тип економіки України – сировинний. Цей висновок також підтверджується також іншими вагомими експортними продуктами – насіння, деревина.
Таблиця 3.
Топ-10 продуктів українського експорту в 2010 та 2015 рр. та їх частка (%) в загальній вартості експорту (тис. дол. США) *
пп |
2010 рік, % |
2015 рік, % |
||
1 |
чорні метали |
28,8 |
чорні метали |
21,2 |
2 |
енергетичні матеріали; нафта та продукти її перегонки |
7,2 |
зернові культури |
15,9 |
3 |
котли, машини, апарати і механічні пристрої |
6,1 |
руди, шлак і зола |
5,8 |
4 |
руди, шлаки та зола |
5,1 |
електричні машини |
5,2 |
5 |
електричні машини і устаткування |
4,9 |
реактори ядерні, котли, машини |
5,1 |
6 |
зернові культури |
4,8 |
насіння і плоди олійних рослин |
3,9 |
7 |
залізничні або трамвайні локомотиви, шляхове обладнання |
4,7 |
деревина і вироби з деревини |
2,9 |
8 |
вироби з чорних металів |
3,9 |
залишки і відходи харчової промисловості |
2,6 |
9 |
насіння і плоди олійних рослин |
2,1 |
продукти неорганічної хімії |
2,5 |
10 |
продукти неорганічної хімії |
2,1 |
вироби з чорних металів |
2,4 |
* Побудовано автором за даними Державної служби статистики України
Виробництво товарів обумовлено обсягом капітальних інвестицій які спрямовуються до статутного капіталу нових підприємств, оновлення основного капіталу тощо. В структурі капітальних інвестицій в Україні (рис. 3) за видами матеріальних активів близько 30 % займають машини, обладнання та інвентар, а також приблизно 23 % - інженерні споруди, що свідчить про спрямованість капітальних інвестицій на оновлення виробничих потужностей підприємств. В загальні вартості капітальних інвестицій лише 2-3 % (2010-2015 рр.) це кошти іноземних інвесторів, а більша частина капітальних інвестицій на оновлення виробництв – власні кошти підприємств (67,5 %), кредити банків та позики (7,6).
Фінансовий результат промислових підприємств до оподаткування за період аналізу погіршився до від’ємного сальдо (рис. 4), що свідчить про ризики, які формуються внаслідок підвищення рівня глобалізації економіки.
Рис. 3. Основні напрямки капітального інвестування, %
Побудовано автором за даними Державної служби статистики України
Одним з лідерів в українському експортні є гірничо-металургійний холдинг «Метінвест», який за формальними ознаками є транснаціональною компанією. Цей холдинг постачає міжнародні ринки залізорудну сировину та продукцію металургійних заводів. Як видно з рис. обсяги експорту залізорудної сировини зростають, що пов’язується з постійними програмами оновлення та збільшення виробничих потужностей, які фінансуються шляхом залучення коштів на міжнародному фінансовому ринку материнською компанією – «Metinvest, B.V.». Проте, вартість експорту зменшується внаслідок зниження цін на світовому ринку, що свідчить про високу залежність від інших суб’єктів (ТНК, країн) світового господарства. Підвищення рівня конкурентоспроможності країни та окремих компаній на міжнародних ринках, на нашу думку, можлива за умов посилення їх комерційної присутності в інших країнах, а також подальшої вертикальної диверсифікації гірничо-металургійного бізнесу.
Рис. 4. Фінансовий результат промислових підприємств України (сальдо, млрд. грн.)
та динаміка експорту залізорудної сировини з України
Побудовано автором за даними Державної служби статистики України
Висновки. У підсумку зазначимо наступне:
- підвищення рівня глобалізації України не призводить до відповідного та пропорційного підвищення її конкурентоспроможності на світовому ринку;
- значну частку прямих іноземних інвестицій в Україну опосередковано забезпечує український бізнес, а поточна політико-економічна ситуація сприяє зменшенню прямих інвестицій від «чистих» іноземних інвесторів;
- найбільшу експортну дільяність здійснюють гірничо-металургійні підприємства та агропромислові підприємства, що обумовлює політику держави на підтримку галузей, які не забезпечують утворення високої доданої вартості;
- лише 2-3 % капітальних інвестицій підприємств в Україні сформовані за рахунок коштів іноземних інвесторів, що, наприклад, визначає низьку привабливість довготривалих проектів з оновлення основних виробничих засобів за рахунок іноземного капіталу;
- розвиток виробничих потужностей забезпечує спроможність українських підприємств задовольняти споживчий попит в натуральних обсягах, але зниження цін на світових товарних ринках призводить до втрат експортних доходів, що зменшує привабливість іноземного інвестування.
Отже, в умовах глобалізації конкурентоспроможність українських експортно-орієнтованих компаній може бути забезпечена завдяки транснаціоналізації їх бізнесу та диверсифікації діяльності підприємств, які функціонують в сировинних галузях національної економіки.
Напрямком подальших досліджень розглядається оцінка стану та тенденцій розвитку світового товарного ринку української транснаціональної компанії для визначення галузевих конкурентних переваг та ризиків ведення міжнародної діяльності.
Список літератури.
1. Глуха Г.Я. Прямі іноземні інвестиції у контексті економічного зростання [Електронний ресурс] / Г.Я. Глуха // Економічний нобелівський вісник. - 2014. - № 1. - С. 113-121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bmef_2014_1_17.
2. Пашкевич М.С. Екологізація виробництва підприємств України [Електронний ресурс] / М.С. Пашкевич, Т.О. Паламарчук. – Режим доступу: http://www. economy. nayka. com. ua/index. php. – 2014.
3. Лелик Л.І. Прямі іноземні інвестиції: залучення та ефективність їх використання у вітчизняній економіці в після кризовий період [Електронний ресурс] / Л.І. Лелик // Науковий вісник НЛТУ України. - 2015. - Вип. 25.3. - С. 265-273. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2015_25.
4. Шагоян С.М. Оцінка ефективності збутової політики підприємства / С.М. Шагоян, Л.М. Солодовник, В.В. Цихмистро // Зб. матеріалів ІI міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. «Детермінанти сталого розвитку організацій в умовах глобалізації», 2015. – С. 197-199.
5. Геращенко С.О. Прямі іноземні інвестиції як фактор бізнес-середовища в Україні [Електронний ресурс] / С.О. Геращенко, В.Ю. Петруня // Вісник Академії митної служби України. Сер.: Економіка. - 2014. - № 1. - С. 61-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vamsue_2014_1_11.
6. Мацибора Т.В. Прямі іноземні інвестиції як індикатор інвестиційної привабливості [Електронний ресурс] / Т.В. Мацибора // Економіка АПК. - 2015. - № 10. - С. 27-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/E_apk_2015_10_6.
7. Хіміч Г.О. Прямі іноземні інвестиції в економіку: позитивні та негативні наслідки [Електронний ресурс] / Г.О. Хіміч // Формування ринкових відносин в Україні. - 2012. - № 11. - С. 91-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/frvu_2012_11_19.
8. Кадеєва І.В. Прямі іноземні інвестиції як фактор становлення інноваційної економіки в Україні [Електронний ресурс] / І.В. Кадеєва // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Економіка. - 2014. - Вип. 14. - С. 193-199. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkhnpu_eko_2014_14_22.
9. Геращенко С.О. Прямі іноземні інвестиції в Україні: проблеми та перспективи розвитку в контексті інституціональних реформ [Електронний ресурс] / С.О. Геращенко // Економічний вісник Національного гірничого університету. - 2014. - № 3. - С. 33-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evngu_2014_3_6.
10. Чириченко Ю.В. Прямі іноземні інвестиції у галузевому розрізі [Електронний ресурс] / Ю.В. Чириченко, О.К. Котко // Економічний простір. - 2014. - № 84. - С. 46-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecpros_2014_84_7
11. Шморгун Л.Г. Прямі іноземні інвестиції в економіку України: проблеми залучення та галузевого спрямування [Електронний ресурс] / Л.Г. Шморгун // Проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку. - 2014. - № 6. - С. 143–150. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Piir_2014_6_19.
12. Ukraine Competitiveness Index [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://tradingeconomics.com/ukraine/competitiveness-index
13. KOF Index of Globalisation Ukraine [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.theglobaleconomy.com/Ukraine/kof_overall_glob/.
14. Офшори у світі: 7 ключів для розуміння. 25 квітня, 2016 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://hromadske.ua/posts/ofshory-u-sviti-7-kliuchiv-dlia-rozuminnia.
15. Динаміка інвестиційного клімату країн східної Європи – досвід для України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/monitor/june2009/01.htm.
16. Foreign Direct Investment per capita in Europe, 2015-03 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eucham.eu/charts/153-2015-03-foreign-direct-investment-per-capita-in-europe.
References.
1. Hlukha, H.Ya. (2014), "Foreign Direct Investment in the Context of Economic Growth", Ekonomichnyi nobelivskyi visnyk, vol. 1, pp. 113-121, [Online], available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bmef_2014_1_17.
2. Pashkevych, M.S. and Palamarchuk, T.O. (2014), "Ecologization of Ukrainian enterprises", [Online], available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1624
3. Lelyk, L.I. (2015), "Direct foreign investments: attraction and effectiveness of their use in the domestic economy in the aftermath of the crisis", Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy, vol. 25.3, pp. 265-273, [Online], available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2015_25.
4. Shahoian, S.M. Solodovnyk, L.M. and Tsykhmystro, V.V. (2015), "Estimation of efficiency of sales policy of the enterprise", The collection of materials of the ІI international scientific-practical Internet conference "Determinants of sustainable development of organizations in the conditions of globalization", pp. 197-199.
5. Herashchenko, S.O. and Petrunia, V.Yu. (2014), "Foreign Direct Investment as a Business Environment Factor in Ukraine", Visnyk Akademii mytnoi sluzhby Ukrainy. Ser.: Ekonomika, vol. 1, pp. 61-68, [Online], available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vamsue_2014_1_11.
6. Matsybora, T.V. (2015), "Foreign Direct Investment as an Indicator of Investment Attractiveness ", Ekonomika APK, vol. 10, pp. 27-32, [Online], available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/E_apk_2015_10_6.
7. Khimich, H.O. (2012), "Foreign Direct Investment in the Economy: Positive and Negative Impacts", Formuvannia rynkovykh vidnosyn v Ukraini, vol. 11, pp. 91-94, [Online], available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/frvu_2012_11_19.
8. Kadeieva, I.V. (2014), "Foreign direct investment as a factor in the formation of an innovative economy in Ukraine", Zbirnyk naukovykh prats Kharkivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni H.S. Skovorody. Ekonomika, vol. 14, pp. 193-199, [Online], available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkhnpu_eko_2014_14_22.
9. Herashchenko, S.O. (2014), "Foreign Direct Investment in Ukraine: Problems and Prospects for Development in the Context of Institutional Reforms", Ekonomichnyi visnyk Natsionalnoho hirnychoho universytetu, vol. 3, pp. 33-41, [Online], available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evngu_2014_3_6.
10. Chyrychenko, Yu.V. and Kotko, O.K. (2014), "Foreign direct investment in branch", Ekonomichnyi prostir, vol. 84, pp. 46-55, [Online], available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecpros_2014_84_7
11. Shmorhun, L.H. (2014), "Foreign Direct Investment in the Ukrainian Economy: Problems of Engagement and Industry Direction", Problemy innovatsiino-investytsiinoho rozvytku, vol. 6, pp. 143–150, [Online], available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Piir_2014_6_19.
12. Ukraine Competitiveness Index, [Online], available at: https://tradingeconomics.com/ukraine/competitiveness-index
13. KOF Index of Globalisation Ukraine, [Online], available at: http://www.theglobaleconomy.com/Ukraine/kof_overall_glob/.
14. "Offshore in the world: 7 keys to understanding", [Online], available at: https://hromadske.ua/posts/ofshory-u-sviti-7-kliuchiv-dlia-rozuminnia.
15. "Dynamics of the investment climate of Eastern Europe countries - experience for Ukraine", [Online], available at: http://old.niss.gov.ua/monitor/june2009/01.htm.
16. Foreign Direct Investment per capita in Europe, [Online], available at: http://eucham.eu/charts/153-2015-03-foreign-direct-investment-per-capita-in-europe.
Стаття надійшла до редакції 20.08.2016 р.