УДК 334.752; 364.052; 364.054

 

К. С. Шапошников,

д. е. н., професор, директор

Причорноморського науково-дослідного інституту економіки та інновацій, м. Одеса

 

ЕФЕКТИВНІ ФОРМИ ПАРТНЕРСТВА ДЕРЖАВИ І ПРИВАТНОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ

 

K. S. Shaposhnykov,

Doctor of Economic Sciences, professor,

Head of Black Sea Research Institute of Economy and Innovation, Odessa

 

EFFECTIVE FORMS OF PARTNERSHIP BETWEEN THE STATE AND PRIVATE BUSINESS IN THE CONDITIONS OF UKRAINE’ HEALTH CARE SYSTEM REFORMING

 

Метою дослідження є узагальнення практичного досвіду використання різних форм ДПП у сфері охорони здоров’я соціального сектору національної економіки, а також розроблення пропозицій щодо застосування у вітчизняній практиці методів оцінювання рівня ефективності партнерства органів державного управління та приватного бізнесу. Вивчення міжнародного та вітчизняного досвіду використання форм ДПП у сфері охорони здоров’я дозволило виділити найбільш перспективні напрями співпраці. Проведено порівняння діючих методів оцінювання ефективності витрат на охорону здоров’я, досліджено їх сутність, рівні використання, методи реалізації, напрями застосування, суттєві параметри, показники аналізу ефективності, коригувальні фактори, базові варіанти порівняння, наведено приклади застосування. Обґрунтовано висновки про практичну придатність використання запроваджених ефективних форм та механізмів ДПП у сфері охорони здоров’я справі поширення передових форм партнерства, упорядкування можливостей використання економічних важелів розвитку охорони здоров’я як важливого напряму соціальної діяльності, прибуткового вкладання коштів приватних інвесторів у розвиток галузі, розширення можливостей добровільного медичного страхування, осучаснення схем фінансування процесу забезпечення охорони здоров’я, розширення переліку суб’єктів фінансових відносин, запровадження прозорих схем зв’язків між фінансовими схемами, провайдерами фінансових ресурсів та фінансовими агентами.

 

The purpose of the study is to summarize the practical experience of using various forms of PPP in the health sphere of the social sector of the national economy, as well as develop proposals for the application in Ukrainian practice of methods for assessing the effectiveness of partnership between the public administration bodies and private business. The study of international and domestic experience of using PPP forms in the field of health care has allowed to highlight the most promising directions of cooperation. The comparison of existing methods of estimating the health costs of health expenditures has been compared, their essence, levels of use, implementation methods, directions of application, essential parameters, indicators of efficiency analysis, corrective factors, basic comparison variants, examples of application have been investigated. The conclusions are grounded on the practical applicability of the implemented effective forms and mechanisms of PPP in the field of health in spreading advanced forms of partnership, streamlining the possibilities of using the economic levers of health care development as an important area of social activity, making a lucrative investment of private investors in the development of the industry, voluntary medical insurance, modernization of health financing schemes, extension of the list of the subjects of financial relations, the introduction of transparent schemes of links between financial schemes, providers of financial resources and financial agents.

 

Ключові слова: реформа системи охорони здоров’я; державно-приватне партнерство; методи оцінювання ефективності форм ДПП; моніторинг кількісних та якісних показників ДПП у сфері охорони здоров’я.

 

Key words: reform of health care system; public-private partnership; methods for assessing the effectiveness of PPP forms; monitoring of quantitative and qualitative indicators of PPP in the field of health care.

 

 

Актуальність проблеми. Організація тісної співпраці органів державного управління (ОДУ), які виступають головними розпорядниками коштів бюджетів різного рівня, та приватного бізнесу у формі державно-приватного партнерства (ДПП) стала одним з ключових напрямів та запорукою проведення в Україні успішного реформування системи охорони здоров’я [1]. У процесі реформування передбачається здійснення декількох важливих кроків – впровадження державного гарантованого пакета медичної допомоги; створення Національної служби здоров’я України – НСЗУ (єдиного національного закупника медичних послуг); запровадження принципу “гроші ходять за клієнтом”; автономізації постачальників медичної допомоги, що передбачає принципову зміну характеру відносин між медичним закладом (постачальником послуг) та розпорядником бюджетних коштів (НСЗУ); запровадження системи e-Health; реалізації програми “Доступні ліки”; створення системи прозорої та ефективної закупівлі ліків; формування нових можливостей для здійснення місцевою владою повноважень у сфері охорони здоров’я. Реформування передбачається здійснити у два етапи. Перший етап “Ухвалення законодавчих основ та консультації з громадськістю” в основному реалізовано у 2017 р., другий етап – “Практичне впровадження реформи – 2018-2019 р.”, який планується завершити у 2010 році, полягатиме у введенні в дію державного гарантованого пакету медичної допомоги на всіх рівнях. У галузі фінансування медицини здійснюватиметься поступовий перехід на договірні відносини між медичними закладами або лікарями – фізичними особами-підприємцями та НСЗУ. На додаток до Концепції реформи розроблено Проект Закону України про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів [2]. Одним з ключових підходів до реалізації основних положень реформи є запровадження різноманітних ДПП у сфері охорони здоров’я на принципових засадах реалізації Концепції: фінансового захисту, універсальності покриття та справедливості доступу до медичної допомоги, прозорості та підзвітності, ефективності, вільного вибору, конкуренції між постачальниками, передбачуваності обсягів коштів на медичні послуги у державному бюджеті, субсидіарності. Саме принцип субсидіарності – встановлення повноважень щодо фінансування системи охорони здоров’я та надання медичної допомоги на якомога нижчому рівні влади, який дозволяє забезпечити відповідні доступність, належну якість та найкращу можливу економічну ефективність цієї допомоги, а також необхідні для цього ресурси – розглядається нами у якості матеріальної основи якнайширшого запровадження системи ДПП у вітчизняній сфері охорони здоров’я.

Аналіз останніх наукових досліджень. Важливим засобом інформаційного забезпечення аналізу ефективності функціонування національної системи охорони здоров’я (НСОЗ) з економічної точки зору є ведення на постійній основі національних сателітних рахунків охорони здоров’я (СРОЗ). Детальний аналіз міжнародного досвіду ведення таких рахунків здійснено зарубіжними та вітчизняними вченими-економістами   V. Drummond, M. Sculpfer, G. Torrance., B. O’Brien, G. Stoddart [3], R. Rannan-Eliya, K. Nada, A. Ali [4], Ю. Малаховським [5, 6] та багатьма іншими. Ними всебічно вивчено національні особливості формування аналітичної бази визначення рівня ефективності функціонування державної системи охорони здоров’я (ОЗ) на регіональному та національному масштабах унітарної держави, проведено дослідження аналітичного потенціалу системи сателітних рахунків витрат на охорону здоров’я, порівняння методів оцінювання ефективності витрат по запобіганню захворювань населення. Проведеними дослідженнями встановлено, що задовольнити поточні потреби у формуванні аналітичної бази для визначення ефективності витрат на ОЗ в національному (регіональному) масштабі можливо лише за рахунок і у випадку поєднанням у СРОЗ чотирьох категорій інформації: функціональної класифікації напрямів застосування установами або окремими громадянами знань та технологій у галузі медицини, парамедицини та сестринського догляду для досягнення сформульованої СОЗ мети; інформації про постачальників послуг ОЗ, кожного з яких може бути віднесено до одного або декількох інституційних секторів; даних про витрати на здійснення заходів – суму кінцевого використання товарів та послуг ОЗ їх споживачами плюс валове нагромадження у їх постачальників; даних про джерела фінансування сфери діяльності з виділенням державного сектора, приватного сектора та останнього світу.

Сьогодні, в умовах реалізації реформи охорони здоров’я в Україні, особливого значення набуває потреба у поглибленні досліджень, пов’язаних із запровадженням ефективних форм ДПП у цій важливій сфері соціальної діяльності державних органів управління, поширення практики використання дієвих механізмів партнерства, застосування системи надійних показників для оцінювання ефективності такої співпраці.

Постановка завдання. Метою даного дослідження є узагальнення практичного досвіду використання різних форм ДПП у сфері охорони здоров’я соціального сектору національної економіки, а також розроблення пропозицій щодо застосування у вітчизняній практиці методів оцінювання рівня ефективності партнерства ОДУ та приватного бізнесу.

Викладення основного матеріалу дослідження. Як зазначається у [5, 6], агреговані на рівні національної та регіональної економіки рахунки ОЗ у цілому відповідають вимогам стандартів вимірювання економічної ефективності цієї сфери державного управління, адже дають відповіді на принципові питання про порядок мобілізації та управління фінансовими ресурсами в системі охорони здоров’я, персональних платників за послуги з медичного обслуговування, перелік виробників медичних послуг та товарів, порядок розподілу коштів, які виділяються на фінансування системи охорони здоров’я, між різними видами обслуговування, заходами та іншими видами діяльності. Принциповим питанням для споживачів послуг з охорони здоров’я є питання про те, хто отримує вигоди від здійснених витрат на охорону здоров’я.

Слід визнати, що рівень ефективності функціонування системи охорони здоров’я відображає декілька граней цієї діяльності:

- вагомість та суттєвість впливу на стан здоров’я населення. У цьому випадку, для аналізу ефективності витрат, доцільно здійснювати порівняння динаміки витрат на персональне лікування з динамікою діагнозів захворювань згідно Міжнародної класифікації хвороб (причин смертності за епідеміологічними ознаками); динамікою зміни діагностично-пов’язаних груп, діагностично-пов’язаних груп за станом здоров’я, груп однорідних захворювань, що можуть бути консолідовані в окремі кластери, які визначаються Міжнародною класифікацією першої допомоги; обсягів субрахунків СРОЗ (репродуктивного здоров’я, дитячого здоров’я, боротьби зі СНІД, туберкульозом, малярією тощо), витрат за видами захворювань, видами медикаментів;

- ступінь фінансового захисту від катастрофічних витрат на лікування у випадку тяжкого захворювання за критерієм розподілу витрат на ОЗ серед груп населення, окремих індивідів, домашніх господарств із залученням системи показників, які засвідчують рівність внесків та отриманих вигід на душу населення; пропорційність внесків фінансовим можливостям; пропорційність отриманих вигід фактичним потребам; рівність стану здоров’я;

- справедливість розподілу вигід та результатів функціонування системи охорони здоров’я за квінтилями доходів населення;

- ієрархію показників ефективності за рівнями узагальнення – макроекономічної ефективності (на основі показників рівня смертності від причин, що підлягають управлінському впливу; первинного виходу на інвалідність, тимчасової непрацездатності по причині хвороби тощо, що здійснюється ОДУ за участі громадських організацій та населення); структурної ефективності – із залученням показників виконання програм державного гарантування за видами медичної допомоги (швидкої, стаціонарної, амбулаторно-поліклінічної, стаціонар замінної), що здійснюється на рівні галузі охорони здоров’я муніципального утворення або в цілому регіону органами місцевого управління; медико–економічної ефективності – на підставі показників досягнення результату у лікуванні тих або інших захворювань у випадку застосування різних методів та схем лікування, що здійснюється на рівні установ охорони здоров’я органами їх управління.

Вивчення міжнародного та вітчизняного досвіду використання форм ДПП у сфері охорони здоров’я засвідчує, що найбільш перспективними напрямами такої співпраці є передавання державних медичних закладів або створення (можливо, на певний період) управляючих компаній для неефективно функціонуючих закладів ОЗ; постачання нових технологій та обладнання у рамках цільових програм комплексної інформатизації та оснащення медичних центрів; організація широкої взаємодії з закордонними клініками; розроблення та удосконалення законодавчої бази, запровадження пілотних проектів щодо автономізації, корпоратизації або приватизації державних медичних установ [7-10].

Здійснення перелічених організаційних заходів ініціюватиме поширення та активізацію професійних запитів від сторін ДПП на використання методики відбирання конкретних проектів партнерства з використанням найбільш ефективних форм співпраці на основі оцінювання показиків ефективності витрат. На кожному рівні управління закладом (закладами) охорони здоров’я може бути використано один з чотирьох методів аналізу ефективності витрат: мінімізації розміру; метод “витрати – результативність”; витрати – вигода”, “витрати – корисність” (таблиця) [11].

 

Таблиця.

Порівняння методів оцінювання ефективності витрат на охорону здоров’я

Джерело: укладено автором на основі [3, 5, 6, 9, 10]

 

Метою проведення аналізу ефективності є формування на заощадливій основі сукупних бюджету коштів СОЗ, що орієнтований на отримання очікуваних результат на певному рівні державного управління – скорочення соціальних втрат суспільства від захворювань. Для цього до обсягу сукупних витрат доцільно включати не лише витрати закладів ОЗ на профілактичну, лікувальну та реабілітаційну діяльність, але й витрати, що пов’язані з іншими видами соціальної активності, яка сприяє запобіганню випадків виникнення та розвитку захворювань серед населення.

З метою встановлення пріоритетів та проведення моніторингу діяльності СОЗ може бути застосовано величину показника “втрачених років потенційного життя”, що розраховується для кожного окремого захворювання  на основі базового рівня тривалості життя, що дорівнює 65 рокам. Саме цей базовий рівень є найбільш реальним для переважної більшості регіонів та муніципальних утворень сучасної України.

Висновки. Підготовка всієї гами сприятливих умов для ефективного здійснення реформи охорони здоров’я в Україні вимагає організації  системної діяльності ОДУ у напрямах законодавчого, кадрового та фінансового забезпечення інституційного розвитку НСОЗ. Запровадження ефективних форм та механізмів ДПП у сфері охорони здоров’я сприятиме поширення передових форм партнерства (зі всього переліку придатних до використання),   що,   в свою чергу, матиме за наслідок упорядкування  можливостей використання економічних важелів розвитку цього важливого напряму соціальної діяльності, прибуткового вкладання коштів приватних інвесторів у розвиток галузі, розширення можливостей добровільного медичного страхування, осучаснення схем фінансування процесу забезпечення охорони здоров’я, розширення переліку суб’єктів фінансових відносин (волонтери, домашні господарства, неприбуткові організації, страхові установи, суб’єкти підприємницької діяльності, “інший світ”), запровадження чітких схем зв’язків між ефективними фінансовими схемами, провайдерами фінансових ресурсів та фінансовими агентами, нерезидентами тощо.

 

Література.

1. Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Концепції реформи фінансування системи охорони здоров’я” від 30 листопада 2016 р. №1013-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1013-2016-р

2. Проект Закону про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів від 10.04.2017 р. №6327 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_1?pf3511=61566

3. Methods for the Economic Evaluation of Health Care Programs. Third edition [Текст] / V.F. Drummond, M.J. Sculpfer, K. Claxton, L.G. Stoddartreg, G.W. Torrance. – Oxford University Press, 2005. – 464 p.

4. Rannan-Eliya R.P. Egypt national health accounts 1994-1995 [Текст] / R.P. Rannan-Eliya, K.H. Nada, A. Ali. – Harvard School of public health. – 274 p.

5. Малаховський Ю.В. Інформаційна база аналізу ефективності витрат на охорону здоров’я (національний та регіональний рівні) [Текст] / Економіка здоров’я: проблеми та перспективи розвитку: Міжнар. наук.-практ. конф., 7 лист. 2012 р.: тези доповідей. – Сімферополь: Кримський інститут бізнесу, 2012. – Том І. – С.31-38.

6. Малаховський Ю.В. Методи управління ефективністю витрат на охорону здоров’я [Текст] / Маркетинг та логістика в системі менеджменту:  IX Міжнар. наук.-практ. конф. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2012. – С.262-264.

7. Национальная система здравоохранения Великобритании [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://cyberleninka.ru/article/n/ natsionalnaya-sistema-zdravoohraneniya-velikobritanii-1.

8. Антонов 
Д.П. Зарубежный опыт формирования финансовых ресурсов в здравоохранении [Електронний ресурс] / Д.П. Антонов // Проблемы стандартизации в здравоохранении. – 2005. – №6. – Режим доступу: https://elibrary.ru/download/elibrary_9084302_37936532.pdf

9. Доронина Н. Здравоохранение Англии: устройство, положительный опыт и результаты реформирования [Электронный ресурс] / Н. Доронина // Брянская медицинская газета. – Режим доступу: http://bryanskmedgazeta.ru/articles/115/zdravookhranenie-anglii-ustroistvo-polozhitelnyi-opyt-i-rezultaty-reformirovaniya

10. Sherman F. The Economics of Heath and Health Care [Текст] / F. Sherman, A.C. Goodman, M. Stano. – N. J.: Pearson Prentice Hall, 2007. – 595 p.

 

References.

1. Cabinet of Ministers of Ukraine (2016), “On Approval of the Concept of Health Care Financing Reform”, available at:  http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/1013-2016-р

2. The Verkhovna Rada of Ukraine (2017), “Law on State Financial Guarantees for the Provision of Medical Services and Medicines” (project), available at:   http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_1?pf3511=61566

3. Drummond, V. Sculpfer, M. Claxton, K. Stoddartreg, L. and Torrance G. (2005), Methods for the Economic Evaluation of Health Care Programs,  3rd edition, Oxford University Press, Oxford, UK/

4. Rannan-Eliya, R. Nada, K. and Ali, A. (2000), Egypt national health accounts 1994-1995, Harvard School of public health, Cambridge, USA.

5. Malakhovskyi Y.V. (2012), “Information base on the analysis of the health costs (national and regional levels)”, Zbirka dopovidej na Mizhnarodnij naukovo-praktychniy konferentsiyi, [Conference Proceedings of the International Scientific-Practical Conference], Mіzhnarodna naukovo-praktychna konferentsiya [International scientific-practical conference], Crimean Institute of Business, Simferopol, Ukraine, 7 November, pp. 31-38.

6. Malakhovskyi Y.V. (2012), “Methods of managing the cost of health care”, Zbirka dopovidej na Mizhnarodnij naukovo-praktychniy konferentsiyi, [Conference Proceedings of the International Scientific-Practical Conference], IX Mіzhnarodna naukovo-praktychna konferentsiya [IX International scientific-practical conference], Lviv Polytechnic, Lviv, Ukraine, pp. 262-264.

7. Cyberleninka (2011), “National Health System of Great Britain”, available at:  https://cyberleninka.ru/article/n/natsionalnaya-sistema-zdravoohraneniya-velikobritanii-1.

8. Antonov, D.P. (2005), “Foreign experience in the formation of financial resources in health care”, Problems of standardization in health care, [Online], No 6, available at:  https://elibrary.ru/download/elibrary_9084302_37936532.pdf

9. Doronina, N., “Health of England: the device, positive experience and results of reforming”, Bryansk medical newspaper, [Online], available at:   http://bryanskmedgazeta.ru/articles/115/zdravookhranenie-anglii-ustroistvo-polozhitelnyi-opyt-i-rezultaty-reformirovaniya

10. Sherman, F. Goodman, A. Stano, C. (2007), The Economics of Heath and Health Care, Pearson Prentice Hall, N. J., USA.

 

Стаття надійшла до редакції 20.10.2017 р.