ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІЗНИХ ФОРМ ГОСПОДАРЮВАННЯ | Н В Попрозман | Ефективна економіка №6 2018

Ефективна економіка № 6, 2018

Переглянути у форматі pdf

ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІЗНИХ ФОРМ ГОСПОДАРЮВАННЯ
Н. В. Попрозман, А. О. Коробська

УДК: 332.33:334.7

Н. В. Попрозман

д. е. н., професор кафедри інформаційних і дистанційних технологій, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ

А. О. Коробська

здобувач кафедри інформаційних і дистанційних технологій, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ

ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІЗНИХ ФОРМ ГОСПОДАРЮВАННЯ

N. Poprozman

Doctor of Economic Sciences, Professor of the Department of Information and Distance Technologies of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv

A. Korobska

Postgraduate student of the Department of Information and DistanceTechnologiesof the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv

USE OF LAND RESOURCES OF AGRICULTURAL PURPOSES BY VARIOUS FORMS OF ENTREPRENEURSHIP

У статті розглянуті особливості функціонування аграрного сектору країни, зокрема, своєрідні умови господарювання, які ведуть до появи різних форм ведення господарської діяльності в галузі. Відзначено, що на сьогоднішній день значимими є функції сільського господарства, які спрямовані на задоволення потреб в сільськогосподарській продукції, задоволення потреб в різноманітній продукції, зв’язки з ринком, потреби в ресурсах на виробництво конкретних видів продукції, пристосованість до природно-кліматичних та економічних умов, соціальні аспекти та форми ведення господарської діяльності. Підкреслено, що в умовах ринкової економіки форми ведення господарської діяльності базуються на різних формах власності, а це в свою чергу призводить до різних форм господарювання та визначає, що не одна з цих форм не може бути названа як найкраща з точки зору взаємодії інтересів землевласника та суспільства.
Дослідження свідчать про наявність конфліктів, які виникають між землевласниками та орендарями землі стосовно строків оренди та які прослідковуються на всіх етапах розвитку земельних відносин. А також те, що в Україні відсутня дієва система контролю за якісним складом ґрунтів, яка б контролювала виконання заходів по збереженню та охороні земель сільськогосподарського призначення, що в подальшому призвела б до зменшення площ непродуктивних та малопродуктивних земель.
Проведений аналіз показує, що результатом впровадження технологій агрохолдингами в основному є виснаженням ґрунтового покриву, мінералізацією ґрунтів та їх забрудненням через те, що вони використовують так би мовити «уявні» технології у виробничих процесах, а отже завдають серйозної шкоди землям сільськогосподарського призначення. У статті акцентується увага на тому, що вирішення проблем, які склалися у сільській місцевості потребує використання комплексного підходу, що формування земельних відносин повинно базуватися на визначенні форм землекористування, які є найбільш ефективними, підтримці усіх форм земельної власності з боку держави, сприянню виробникам сільськогосподарської продукції у розширеному відтворенні на засадах сталого розвитку, а значить враховуючи екологічні, соціальні, економічні фактори і умови функціонування сільськогосподарських підприємств різних форм власності з метою збереження й відтворення родючості земель сільськогосподарського призначення.

The article deals with the peculiarities of the agricultural sector of the country, particularly peculiar economic conditions leading to the emergence of various forms of business activity in the industry. It is noted that today the functions of agriculture are important, which are aimed at meeting the needs of agricultural products, meeting the needs of diverse products, market relations, resource requirements for the production of specific types of products, adaptability to climatic and economic conditions, social aspects and forms of economic activity. It is emphasized that in the conditions of a market economy, the forms of economic activity are based on different forms of ownership, which in turn leads to different forms of management and determines that not one of these forms can not be called as the best in terms of interaction between the interests of the landowner and society.
Studies indicate the presence of conflicts that arise between landlords and tenants in respect of the lease term and are traceable at all stages of development of land relations. Also, the fact that Ukraine does not have an effective system for monitoring the quality of soil, which would control the implementation of measures for the conservation and protection of agricultural land, which in future would reduce the area of unproductive and unproductive land.
The analysis shows that the result of the introduction of technologies by agroholdings is mainly the depletion of soil cover, mineralization of soils and their contamination because they use so-called "imaginary" technologies in production processes, and thus cause serious damage to agricultural lands. The article focuses on the fact that solving problems that have arisen in rural areas requires the use of an integrated approach that the formation of land relations should be based on the definition of land use forms that are most effective, support of all forms of land ownership by the state, promotion of agricultural producers in extended playing on the principles of sustainable development, which means taking into account environmental, social and economic factors and operating conditions of agricultural entrepreneur, leaf of different ownership to preserve fertility and reproduction of agricultural land.