EnglishНа русском

Ефективна економіка № 12, 2017

УДК 330:332

 

В. А. Ільченко,

здобувач, ВНЗ «Національна академія управління»

 

Оцінювання ВПЛИВУ ТЕРОРИСТИЧНИХ АКТІВ НА НАЦІОНАЛЬНУ ЕКОНОМІКУ

 

V. A. Ilchenko

 

EVALUATION OF TERRORIST ACTS ON THE NATIONAL ECONOMY

 

В статті розглянуто вплив терористичних актів на ключові елементи національної економічної cистеми та здійснено експертне оцінювання збитку, що наноситься національній економіці великими терактами. Виділено два  види збитку на економічну систему: прямий і каскадний та надано їх характеристику. Встановлено, що терористична діяльність завдає прямий і каскадний збиток національній економіці і, відповідно, людському, природному та накопиченому капіталу.

 

The article examines the impact of terrorist acts on key elements of the national economic system and conducts an expert assessment of the damage caused to the national economy by major terrorist acts. There are two types of damage to the economic system: direct and cascade, and their characteristics are given. It has been established that terrorist activity causes a direct and cascading damage to the national economy, human, natural and accumulated capital.

 

Ключові слова: національна економіка, терористичний акт, людський капітал, накопичений капітал, природний капітал, негативний вплив, складові економіки.

 

Key words: national economy, terrorist act, human capital, accumulated capital, natural capital, negative influence, components of economy.

 

 

Постановка проблеми. Проблема економічної безпеки в світлі протидії терористичним загрозам економічного характеру є мало розробленою у вітчизняних наукових дослідженнях.

Загроза, яку становить у нинішньому інтегрованому світі тероризм для будь-якої країни, включно з Україною, виходить поза межі державних кордонів і набуває міжнародного характеру. Дослідження економічної безпеки України тісно пов’язані з розвитком глобалізаційних та інтеграційних міжнародних процесів, визначенням загроз глобального характеру. Протидія тероризму є нині одним зі структурно творчих елементів підтримки економічної безпеки України. Це зумовлює пильну увагу до цих питань як з боку представників наукових, політичних, військових кіл, так і з боку громадянського суспільства в більшості країн світу.

Україна вимушена підійти до переосмислення свого зовнішнього позиціонування та задекларованого донедавна характеру стратегічного партнерства за умов глибокої внутрішньополітичної кризи та надзвичайно складного зовнішньополітичного становища у зв’язку з подіями на Сході України та в Криму [1].

Метою статті є дослідження впливу терористичних актів на національну економічну систему та на стратегічні перспективи розвитку України з метою визначення пріоритетів формування гомеостатичної державної політики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вплив терористичних актів на економічні системи, на жаль, майже не знаходить відображення в роботах українських економістів, проте, значущі результати з виявлення й оцінювання ефектів впливу тероризму містяться в роботах зарубіжних вчених Абаді А. [2], Брока Б. [5], Дракоса К. [6], Наваро П. [14], Філдінга Д. [9] та ін.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Досі залишаються невирішеними питання, що полягають у здійсненні стратегічного оцінювання впливу терористичних актів на національні економічні системи та пошуку шляхів їх попередження чи усунення.

Виклад основного матеріалу. Тероризм, складне і багатогранне явище, розглядається через призму різних громадських наук, проте хотілося б підкреслити, що особливо важливо розглядати тероризм через призму його економічної складової.

Звісно ж, що в економічній науці можна виділити ряд основоположних проблем, пов'язаних з тероризмом, серед них:

1) оцінка економічного шкоди, що виникає унаслідок теракту;

2) причини виникнення тероризму, що лежать в економічній сфері;

3) фінансовий аспект (джерела фінансування тероризму, системи передачі матеріальних цінностей терористичним організаціям і способи їх зберігання);

4) напрямки економічної протидії фінансуванню тероризму;

5) заходи щодо поліпшення ситуації в економіці після здійснення теракту.

Терористичні акти чинять негативний вплив на усю сукупність галузей, секторів та систем національного господарства в коротко-, середньо- та довгостроковому періодах. В економічному плані також можна виділити два види збитку: прямий і каскадний.

Прямий збиток – цей вид збитку в економіці виникає в тому випадку, якщо він призвів до руйнування або виведення з обороту порівняно невеликого обсягу матеріальних засобів і цінностей, що супроводжуються часом загибеллю незначної кількості людей, при цьому сам масштаб теракту відносно невеликий. Зазвичай такий теракт навіть не висвітлюється засобами масової інформації.

Каскадний – цей вид збитку в економіці виникає частіше. Для нього характерні збитки найважливіших сфер і систем економіки і, як наслідок, зниження активності у другорядних, загибель великої кількості людей, широке висвітлення теракту в ЗМІ.

Складність в обчисленні економічної шкоди прямого чи каскадного збитку полягає в тому, що більша частина терактів, які були зафіксовані в останні два десятиліття, викликають саме каскадний характер для національної економіки. В таблиці 1 відображено вплив терактів на ключові елементи національної економічної системи.

 

Таблиця 1

Вплив терактів на ключові елементи національної економічної cистеми

Напрямки впливу

Результат впливу

1.   Людський потенціал

  

2.Зміна поведінки виробників і споживачів

 

 

 

 

 

 

3.Бюджет держави

 

 

 

   

4.Виробнича система

 

 

 

5. Фінансова система

 

 

 

 

4. Транспорт-на система

 

 

 

 

 

5. Торгова галузь

 

 

 

 

 6. Туристична галузь

 

 

7. Економічні трансформації великих міст світу

 

  

 

8. Галузь страхування

 

 

 

 

9. Оборонний комплекс

 

 

10. Навколишнє середовище

 

- загибель людей / фахівців різного кваліфікаційного рівня;

- скорочення зайнятості;

- спад ефективності виконаної персоналом роботи.

 

- зниження рівня особистих заощаджень і споживання населення;

- зниження загального добробуту і сукупного попиту.

 

 

 

- збільшення видаткової частини бюджету:

• витрати на оборону, безпеку і пропаганду;

• витрати, пов'язані з компенсацією збитку, заподіяного населенню;

• витрати на відновлення зруйнованих будівель, споруд та інфраструктури.

- скорочення дохідної частини бюджету (особливо податкових надходжень):

• зниження активності цілого ряду ключових галузей економіки;

• загибель працездатного населення;

• руйнування нерухомого фонду;

• зниження споживання послуг зв'язку, газо-, електро-, водо- постачання.

 

- спад виробничої ефективності;

- руйнування виробничих ланцюжків;

- виробничо-технологічний збиток;

- зниження загального рівня і складу інвестицій.

 

- спад капіталізації;

- зростання інфляції;

- знецінення заощаджень населення;

- зниження котирувань і активності на фондовому ринку.

 

- зниження доходу фірм через знищення транспорту;

- збільшення кількості невикористаних місць (які простоюють);

- шкоди бренду компанії;

- підвищення витрат, пов'язаних з забезпеченням безпеки;

- зростання страхових витрат;

- штрафні санкції за затримки вантажів;

 

- зростання витрат на ведення бізнесу, викликаний наступними причинами:

- збільшення транспортних витрат;

- підвищення страхових витрат через ймовірності терактів;

- підвищення витрат на забезпечення безпеки;

- спад споживчої активності.

 

 

- зниження кількості туристів;

- підвищення витрат на безпеку;

- посилення конкурентів (через ефект заміщення);

- чисельний зростання вільних номерів (номери які простоюють).

 

- пошкодження інфраструктури;

- знищення нерухомого фонду;

- знищення транспорту, отже, погіршення транспортного сполучення.

 

 

 

 

- ймовірність банкрутства компаній після великого теракту;

- зниження прибутку компаній в короткостроковому періоді, пов'язане з незапланованими виплатами (в разі масштабного теракту);

- зростання цін на послуги страхових компаній.

 

- збільшення замовлень;

- зростання обсягів виробництва;

- впровадження нових технологій;

- збільшення кількості робочих місць.

 

- витрати на очистку забрудненої місцевості;

- зростання витрат на термінове будівництво очисних споруд;

- збільшення витрат на вакцинацію тварин;

- знищення мінеральних ресурсів;

- забруднення водних ресурсів та повітряного простору.

Складено автором за даними [2, 3, 5, 8-10, 13, 18]

 

Загалом визначені 10 напрямків впливу терактів на ключові елементи національної економічної системи можна поділити натри основні складові:

1)  «людський капітал» (людський потенціал; поведінка споживачів);

2) «накопичений капітал» (бюджет держави; виробнича, фінансова, транспортна системи; торгова, туристична, страхова сфери; економіка мегаполісів);

3) «природний капітал» (мінеральні і водні ресурси; тваринний мир; повітряний простір).

Також доцільно провести оцінювання негативного впливу терактів на найголовніший показник, котрий характеризує всі складові економіки – ВВП. Отримані експертні дані представлено в таблиці 2.

 

Таблиця 2.

Експертне оцінювання збитку, що наноситься національній економіці великими терактами

Терористична подія

Економічна сфера / система / галузь

Зниження ВВП

Теракт

09.11.2001 р

(США)

Спад капіталізації

0,06-0,54%

Зниження доходу транспортної індустрії

10 %

Збільшення страхових виплат

20 %

Зниження торгової активності

0,5 - 4%

Скорочення робочих місць

20 %

Збільшення видаткової частини бюджету

0,1 %  від ВВП

Зниження продуктивності виробництва

0,3-0,5-0,75-3%

Збільшення витрат на оборону і безпеку

0,3 - 0,6 % світового ВВП

Серія терористичних актів з 1968 по 2000 р.

(Іспанія, Греція)

Зниження прямих іноземних інвестицій

4,16-13,5%

Уповільнення / зниження темпів економічного зростання

0,3 - 0,57 - 4 - 12 - 50%

Серія терористичних актів з 2000 по 2003 р.

(Ізраїль, Інтифада)

Зниження загального рівня і складу інвестицій

14,6 -27,9%

Зниження продуктивності виробництва

0,3-0,5-0,75-3%

Серія терористичних загроз  з 1998 по 1999 р. (Іспанія)

Зниження активності і котирувань на фондовому ринку Іспанії

11,21%

Серія терористичних актів 1991 по 2000 р.

(Греція, Ізраїль, Туреччина)

Скорочення кількості туристів

0,67 - 9,02%

Серія терористичних актів з 1992 по 1998 р.

(Ізраїль)

Скорочення доходів готельного бізнесу

1,27%

Джерело: Складено автором за даними [2-20]

 

Отже, як видно з результатів таблиці 2, в цілому «новий» тероризм підриває функціонування економічних систем не тільки на регіональному, а й на світовому рівні. Слід особливо підкреслити, що головним втратою в розвинених країнах Заходу вважається людський капітал.

Висновки. З урахуванням викладеного можна зробити висновок про те, що терористична діяльність завдає прямий і каскадний збиток національній економіці, людському, природному та накопиченому капіталу. При цьому вплив на людський капітал проявляється в знищенні людського потенціалу і зміні поведінки споживачів і виробників, що створює найбільший каскадний збиток іншим економічним сферам. Збиток накопиченому капіталу полягає в порушенні функціонування виробничої, транспортної, торговельної та інших систем, зниження ефективності бюджетних витрат і скорочення доходів, розвитку кризи в кредитній, валютно-фондовій і страховій сферах, зростанні витрат на оборону і безпеку. Природний капітал в результаті терактів скорочується при знищенні мінеральних ресурсів, забрудненні водних ресурсів і повітряного простору.

Кількість, інтенсивність і руйнівність терористичних атак на мирне населення, державну і приватну власність стали важливим фактором: спостерігається зниження темпів зростання ВВП як в розвинених, так і в країнах, що розвиваються, спад капіталізації активів, скорочення соціальних витрат держави, зниження рівня накопичень і заощаджень у відсотках від ВВП, дестабілізація світової фінансової системи.

Важливо підкреслити, що в умовах сформованого тісному взаємозв'язку національних економічних систем і подальшого розвитку процесів глобалізації акції «нового» тероризму будуть продовжувати викликати каскадний ефект, особливо в сферах віртуальної економіки.

 

Список використаних джерел

1. Бунчук М.М. Економічні причини і наслідки міжнародного тероризму Економічні причини і наслідки міжнародного тероризму / М. М. Бунчук // Аспекти публічного управління. – 2016. – № 1–2 (27–28). – С. 59–67.

2. Abadie A., Gardeazabal J. Terrorism and the world economy // Working paper Harvard Kennedy school of government, 2005. http://ksghomc.harvard.edu/~aabadic/twe.pdr.

3. APEC Management issue: counter-terrorism // APEC Transportation Working Group, March 2002.

4. Becker G., Murphy К. 2001. Prosperity will rise out of the ashes // Wall Street Journal, Oct. 29.

5. Brock В., Hess G., Weerapana A. An economic model of terrorism // Conflict Management and Peace Science, 2004, №21. Р.-17-28.

6. Drakos K., Kutan A. Regional effects of terrorism on tourism in three Mediterranean countries // Journal of Conflict Resolution, 2003, № 47. pp. 621-641

7. Eckstein Z., Tsiddon D. Macroeconomic consequences of terror: theory and the case of Israel // Journal of Monetary Economics, 2004, № 51, pp. 971-1002;

8. Enders W., Sandler T. Terrorism and foreign direct investment in Spain and Greece // Kyklos, 1996, № 49 P.331-352.

9. Fielding D. Counting the cost of the intifada: consumption, saving and political instability in Israel // Public Choice, 2003. № 116.-297-312.

10. Fleischer A., Buccola S. War, terror, and the tourism market in Israel // Applied Economics, 2002. № 34. P.1335-1343.

11. IMF Global economic strategy research // International Monetary Fund, 2001.

12. Ito H., Lee D. Assessing the impact of the September 11 terrorist attacks on U.S. airline demand // Journal of Economics and Business. 2005. № 57. pp. 75-95.

13. Lenain P., Bonturi M., Koen V. The economic consequences of terrorism // Organization for Economic Cooperation and Development, 2002.

14. Navarro P., Spencer A. September 11, 2001: assessing the costs of terrorism // Milken Institute. 2001.

15. OECD The impact if the terrorist attacks of 11 September 2001 on international trading and transport activities // Organization for Economic Cooperation and Development, 2002;

16. U.S. CBO The Budget and Economic Outlook: Fiscal Years 2003-2012 // U. S. Congressional Budget, January 2002.

17. U.S. Congressional Budget Office, Federal Funding for Homeland Security, April 30, 2004. As of March 12, 2007: http://vvww.cbo.aov/showdoc.cfm?indcx=5414&sequence=0

18. Volker N., Schumacher D. Terrorism and international trade: an empirical investigation // European Journal of Political Economy. 2004. № 20. pp. 423-433.

19. WB Fifteen months - Intifada, closures and Palestinian economic crisis: an assessment // World Bank Report No. 24931,2002.

20. WB Twenty-seven months - Intifada, closures, and Palestinian economic crisis: an assessment // World Bank Report No. 26314, 2003.

 

References.

1. Bunchuk, M.M. (2016), "Economic Causes and Consequences of International Terrorism Economic Causes and Consequences of International Terrorism", Aspekty publichnoho upravlinnia, vol. 1–2 (27–28), pp. 59–67.

2. Abadie A., Gardeazabal J. Terrorism and the world economy // Working paper Harvard Kennedy school of government, 2005. [Online], available at: http://ksghomc.harvard.edu/~aabadic/twe.pdr.

3. APEC Management issue: counter-terrorism // APEC Transportation Working Group, March 2002.

4. Becker G., Murphy K. 2001. Prosperity will rise out of the ashes // Wall Street Journal, Oct. 29.

5. Brock V., Hess G., Weerapana A. An economic model of terrorism // Conflict Management and Peace Science, 2004, vol. 21. pp.17-28.

6. Drakos K., Kutan A. Regional effects of terrorism on tourism in three Mediterranean countries // Journal of Conflict Resolution, 2003, vol.  47. pp. 621-641

7. Eckstein Z., Tsiddon D. Macroeconomic consequences of terror: theory and the case of Israel // Journal of Monetary Economics, 2004, vol.  51, pp. 971-1002;

8. Enders W., Sandler T. Terrorism and foreign direct investment in Spain and Greece // Kyklos, 1996, # 49 P.331-352.

9. Fielding D. Counting the cost of the intifada: consumption, saving and political instability in Israel // Public Choice, 2003. vol. 116. pp. 297-312.

10. Fleischer A., Buccola S. War, terror, and the tourism market in Israel // Applied Economics, 2002. vol.  34. pp.1335-1343.

11. IMF Global economic strategy research // International Monetary Fund, 2001.

12. Ito H., Lee D. Assessing the impact of the September 11 terrorist attacks on U.S. airline demand // Journal of Economics and Business. 2005. vol.  57. pp. 75-95.

13. Lenain P., Bonturi M., Koen V. The economic consequences of terrorism // Organization for Economic Cooperation and Development, 2002.

14. Navarro P., Spencer A. September 11, 2001: assessing the costs of terrorism // Milken Institute. 2001.

15. OECD The impact if the terrorist attacks of 11 September 2001 on international trading and transport activities // Organization for Economic Cooperation and Development, 2002;

16. U.S. CBO The Budget and Economic Outlook: Fiscal Years 2003-2012 // U. S. Congressional Budget, January 2002.

17. U.S. Congressional Budget Office, Federal Funding for Homeland Security, April 30, 2004. As of March 12, 2007: [Online], available at: http://vvww.cbo.aov/showdoc.cfm?indcx=5414&sequence=0

18. Volker N., Schumacher D. Terrorism and international trade: an empirical investigation // European Journal of Political Economy. 2004. vol.  20. pp. 423-433.

19. WB Fifteen months - Intifada, closures and Palestinian economic crisis: an assessment // World Bank Report No. 24931,2002.

20. WB Twenty-seven months - Intifada, closures, and Palestinian economic crisis: an assessment // World Bank Report No. 26314, 2003.

 

Стаття надійшла до редакції 20.12.2017 р.