EnglishНа русском

Ефективна економіка № 8, 2011

УДК 338.246:338.45

 

М. В. Каплієнко,

аспірант, Харківський національний економічний університет

 

ОЦІНКА СТУПЕНЮ ВПЛИВУ ВАЖЕЛІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ НА ДИНАМІКУ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ПРОМИСЛОВОСТІ

 

ASSESSMENT OF INFLUENCE LEVEL OF ECONOMY GOVERNMENT REGULATION LEVERS UPON DYNAMICS OF INDUSTRY DEVELOPMENT

 

 

Стаття присвячена оцінці ступеню впливу важелів державного регулювання економіки на динаміку розвитку галузей промисловості. Визначені основні засоби, інструменти і складові механізму регулюючого впливу держави. Встановлена ступінь впливу важелів державного регулювання економіки на галузеву динаміку промисловості.

 

The article is about assessment of influence level of economy government regulation levers upon dynamics of industry development.  Major methods, tools and mechanism elements of regulative  government  influence have been defined.  Influence level of  economy government regulation levers upon branch-wise dynamics of industry has been determined.

 

Ключові слова: державне  регулювання економіки, промисловість, регулюючі важелі, галузева динаміка промисловості, структурна політика, механізм структурної політики.

 

 

Вступ. Державне  регулювання економіки являє собою регулювання поведінки суб’єктів ринку, визначення перспективи розвитку національної економіки, виконання спрямовуючої функції в реалізації довгострокових програм розвитку шляхом застосування правових, адміністративних та економічних важелів [1].

Виконання державою функцій державного регулювання економіки, пов’язаних зі стимулюванням економічного розвитку, неможливе без регулювання такої важливої складової економіки України як промисловість.

Від рівня розвитку промисловості залежить технічне переоснащення та інтенсифікація всіх галузей економіки, підвищення якості життя населення. Промисловість сприяє розвитку та підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва, забезпечуючи його технікою, будівельними матеріалами, мінеральними добривами та іншими видами продукції. Вона визначає масштаби й темпи розвитку інших галузей матеріального виробництва - транспорту і зв'язку, будівництва, торгівлі та інших. Промисловість є одним з основних джерел оплати праці найманих працівників, прибутку підприємців, податкових та валютних надходжень держави [2]. Однак в промисловості існує ціла низка проблем, більшість яких пов’язані зі структурними диспропорціями.

Дослідженням проблем, пов’язаних з аспектами державного регулювання різних галузей економіки, зокрема, питаннями структурної політики, займались такі вчені, як: С.Аптекар,  В. Бодров, В.Геєць, А. Дєгтяр, М. Долішній, М.Козоріз, М. Кизим, Г. Мостовий, Н. Нижник, А. Чухно та інші. Проте проблема оцінки ступеню впливу важелів державного регулювання економіки на динаміку розвитку галузей промисловості залишається не достатньо дослідженою.

Метою дослідження є оцінка ступеню впливу важелів державного регулювання економіки на динаміку розвитку галузей промисловості.

Необхідність та доцільність такого дослідження пояснюється тим, що на підставі отриманих результатів можливо підвищити ефективність важелів державного регулювання.

Результати дослідження. Основні засоби, інструменти і складові механізмів регулюючого   впливу держави   на діяльність суб'єктів господарювання можна згрупувати у наступні важелі впливу:

- система оподаткування;

- державне  замовлення;

- ліцензування і патентування;

- сертифікація та стандартизація;

- регулювання цін і тарифів.

Проте перед тим, як визначати вплив окремих регулюючих важелів, варто визначити ступінь загального впливу держави на динаміку розвитку галузей промисловості (табл.1) [3].

 

Таблиця 1. Індекси промислової продукції за видами діяльності

(у відсотках до попереднього року)

 

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Промисловість

114

107

116

113

103

106

108

95

78

111

Добувна промисловість

103

102

106

104

104

106

103

 

96

89

104

Переробна промисловість

117

109

118

115

103

106

110

94

74

114

в тому числі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів

118

108

120

112

114

110

108

98

94

103

легка промисловість

114

100

104

114

100

98

97

89

74

109

обробка деревини та виробництво виробів з деревини,  крім меблів

128

123

124

126

120

114

112

98

75

110

целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність

118

108

126

126

113

110

112

100

81

103

виробництво коксу, продуктів нафтопереробки

154

125

109

103

87

88

102

87

97

100

хімічна та нафтохімічна промисловість

111

106

117

114

110

103

108

91

77

123

виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції

111

105

118

119

114

113

112

97

62

109

металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів

105

104

114

112

99

109

107

88

73

112

машинобудування

119

111

136

128

107

112

119

100

55

136

Виробництво та розподілення  електроенергії, газу та води

103

101

105

99

103

107

102

98

89

110

 

З метою аналізу доцільно використати агреговані показники якості державного регулювання за оцінками Світового Банку [4]. Агреговані показники з оцінки відповідних сфер діяльності держави наведені таблиці 2.

 

Таблиця 2. Агреговані показники якості державного регулювання (2001-2009рр.)*

Агрегований показник

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

Політична стабільність і відсутність насильства

40

44

39

36

39

48

51

48

35

Ефективність роботи уряду

28

29

36

33

38

33

30

29

24

Якість регулювання

26

26

26

38

40

36

38

36

32

Верховенство закону

20

24

22

28

30

24

27

29

26

Боротьба з корупцією

14

16

18

20

32

31

28

27

20

* Дані за 2010 рік відсутні

 

За допомогою побудови матриці парних коефіцієнтів кореляції вдалося отримати результати, які за шкалою Чеддока, свідчать про наявність зв’язку між якістю державного регулювання та галузевою динамікою промисловості. Майже у всіх галузях промисловості спостерігається формальна залежність від ефективності роботи уряду.

Одним з основних важелів державного регулювання економіки є оподаткування. З метою аналізу в ході дослідження були обрані з  переліку загальнодержавних податків та інших обов'язкових платежів, ті які застосовують більшість підприємств, не залежно від виду діяльності.  З внесків на загальнообов’язкове соціальне страхування, пов’язаних з фондом оплати праці (ФОТ), були обрані тільки нарахування на ФОТ, оскільки відрахування з ФОТ мають незначний розмір, що не може суттєво вплинути на результати діяльності підприємств.

Динаміка індексів ставок основних податків наведено в таблиці 3.

  

Таблиця 3. Індекси ставок податків (обов’язкових платежів)

(у відсотках до попереднього року)

Вид податку (обов’язкового платежу)

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Податок на прибуток підприємств і організацій [5]

100

100

100

83

100

100

100

100

100

100

Податок на додану вартість [6]

100

100

100

100

100

100

100

100

100

100

Внески до Пенсійного фонду України  [7]

100

100

100

100

101

98

104

100

100

100

Внески на державне соціальне страхування на випадок безробіття  [8]

100

100

100

127

84

81

100

100

123

100

Внески на державне соціальне страхування [8]

100

100

100

73

100

100

52

100

93

100

Податок з доходів фізичних осіб [9]

100

100

100

100

100

100

115

100

100

100

 

Аналіз ступеню залежності між динамікою індексів промислової продукції за видами діяльності та індексів ставок податків (обов’язкових платежів) (табл. 3) доцільно провести за допомогою побудови матриці парних коефіцієнтів кореляції. Отримані результати по шкалі Чеддока, свідчить, що майже всі коефіцієнти кореляції знаходяться в інтервалі від 0,1 до 0,5, тобто між змінами ставок податків та динамікою розвитку промисловості формальної залежності не спостерігається, що дозволяє зробити висновок про низьку дієвість податкових важелів.

В результаті побудови матриці парних коефіцієнтів кореляції  отримано також дані, про високий рівень  формальної залежності між галузями промисловості.  За шкалою Чеддока майже всі отримані коєфіціенти кореляції входять в інтервал з 0,9-1,0, що свідчить про дуже високий рівень кореляції. Можна припустити що такі результати свідчать про те, що  на динаміку всіх галузей промисловості впливають однакові фактори. Враховуючи вищенаведений аналіз зв’язку зміни ставок податків на галузеву динаміку промисловості, ставки податків не суттєво впливають на розвиток промисловості.

У зв’язку з низькою дієвістю податкових важелів, доцільно розглянуті законодавчі основи як підґрунтя формування механізму структурної політики держави.

Основними засобами   регулюючого   впливу   держави   на діяльність суб'єктів господарювання є:

- державне  замовлення;

- ліцензування і патентування;

- сертифікація та стандартизація;

- регулювання цін і тарифів [10].

Отже, необхідно визначити зміни законодавства у відповідних сферах на протязі періоду, який досліджується.

Для того, щоб можливо було проаналізувати наявність лінійного зв’язку змін законодавства та галузевої динаміки промисловості, введені дані змінні: 0 - змін не було; 1 - зміни не суттєві; 2 - зміни суттєві (табл. 4).

 

Таблиця 4. Зведені показники змін законодавства

 

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Державне  замовлення [11]

0

0

1

0

0

2

0

0

0

1

Ліцензування [12]

1

2

2

2

2

2

2

0

2

2

Патентування [13]

1

2

2

2

1

1

1

0

2

0

Сертифікація та стандартизація [14]

2

2

1

1

2

0

0

0

2

0

Регулювання цін і тарифів [15]

0

1

1

1

0

2

0

0

0

2

 

На підставі цих даних та індексів промислової продукції проведено кореляційний аналіз впливу змін законодавства на галузеву динаміку промисловості. Оцінюючи результати кореляційного аналізу можна зробити висновок, що галузева динаміка промисловості не має лінійної залежності від змін у наведених сферах законодавства. Оскільки коефіцієнти кореляції за шкалою Чеддока знаходяться в інтервалі від 0,1 до 0,3 що вказує на слабку лінійну залежність, та  від 0,3 до 0,5, що вказує на помірну лінійну залежність. Більш помітний вплив спостерігається на галузь металургійного виробництва змін у сфері регулювання цін і тарифів;                на виробництво та розподілення електроенергії, газу та води змін у сфері державного  замовлення.

Проведення державою структурної політики відбувається також і через інноваційну та інвестиційну політику шляхом регулювання та підтримки відповідних напрямів діяльності. Отже, доцільно визначити вплив діяльності держави у відповідних напрямках на розвиток галузей промисловості за допомогою кореляційного аналізу. Вихідні дані для аналізу наведені в таблиці 5.

 

Таблиця 5. Вихідні дані для визначення впливу діяльності держави у сфері інноваційної та інвестиційної політики на розвиток галузей промисловості

 

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Індекси інвестицій в основний капітал за рахунок кредитів банків [3]

358

142

211

137

240

141

161

130

53

99

Індекси інвестицій в основний капітал за рахунок коштів іноземних інвесторів [3]

101

146

136

96

174

98

145

114

90

96

Індекси інвестицій в основний капітал за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів [3]

141

105

175

203

78

137

145

121

50

50

Індекси інвестицій в основний капітал за рахунок інших інвесторів [3]

136

112

128

146

118

135

149

123

69

128

Індекси освоєних нових видів інноваційної продукції [3]

127

117

33

54

79

76

105

97

110

90

 

 

Отримані результати свідчать про достатньо високій рівень формальної залежності розвитку майже всіх галузей промисловості від всіх видів інвестицій в основний капітал, окрім інвестицій за рахунок коштів іноземних інвесторів.

Кредити банків здійснюють високий рівень впливу на виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів. Помітний вплив на такі галузі: легка промисловість; обробка деревини та виробництво виробів з деревини,  крім меблів; целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність; виробництво коксу, продуктів нафтопереробки та виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції. Інші галузі характеризуються  помірним рівнем залежності.

Від обсягу інвестицій в основний капітал за рахунок коштів іноземних інвесторів не істотно впливає на динаміку розвитку промисловості. Помірний рівень залежності мають такі галузі: добувна промисловість; виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів; обробка деревини та виробництво виробів з деревини,  крім меблів та виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції. Інші галузі характеризуються слабкою залежністю.

Спостерігається високий ступінь залежності галузей промисловості від інвестицій в основний капітал за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, особливо у целюлозно-паперовому виробництво та видавничої діяльності. Помітний вплив у таких галузях: виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів; легка промисловість; обробка деревини та виробництво виробів з деревини,  крім меблів; виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції; металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів та машинобудування. Помірний рівень залежності - добувна промисловість; хімічна та нафтохімічна промисловість. Галузі виробництво коксу, продуктів нафтопереробки та   виробництво та розподілення електроенергії, газу та води характеризуються слабким рівнем залежності.

Високий рівень залежності від інвестицій за рахунок інших інвесторів спостерігається у таких галузях: добувна промисловість; легка промисловість; обробка деревини та виробництво виробів з деревини,  крім меблів; целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність; хімічна та нафтохімічна промисловість; виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції; металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів та машинобудування. Помітну залежність виявило виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів. Слабким рівнем залежності характеризується виробництво коксу, продуктів нафтопереробки.

Але рівень інноваційного розвитку здійснює вплив тільки на виробництво коксу, продуктів нафтопереробки. Це можна пояснити низьким загальним рівнем впровадження інновацій у промисловості України.

Висновок. На підставі аналізу впливу регулюючих важелів механізму структурної держави політики на динаміку розвитку галузей промисловості зроблені наступні висновки: загальна ефективність регулюючих дій держави здійснює помітний вплив на динаміку промисловості;  на даний час податки не є дієвим важелем державного регулювання розвитку промисловості, з чого випливає, що сфера оподаткування потребує реформування; на зростання обсягу промисловості країни істотно не впливає жоден з важелів державного регулювання, які стосуються змін у законодавстві; суттєвий вплив на зростання обсягу промисловості країни виявляють інвестиції за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів; найбільший стимулюючий вплив на зростання обсягу промисловості країни виявляють інвестиції інших інвесторів, ніж банки та іноземні інвестори; інноваційна продукція ще не стала фактором зростання обсягу промисловості.

Отже, можна зробити висновок про необхідність формування механізму структурної політики держави з урахуванням цих особливостей.

 

Література

1. Мельник А. Ф. Державне регулювання економіки перехідного періоду (світовий досвід і проблеми України)/ Мельник А. Ф. – Тернопіль: Збруч, 1995р. – 179с.

2. Соціально-економічний стан України: наслідки для народу та держави: національна доповідь / [Амоша О. І., Андрос Є. І., Бажал Ю. М. та ін.] за заг. ред. В. М. Гейця [та ін.]. - К.: НВЦ НБУВ, 2009. - 687с.

3. Офіційний веб-сайт «Державний комітет статистики України» [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://www.ukrstat.gov.ua/

4. Country Data Report for UKRAINE, 1996-2009 [Електронний ресурс]/ Режим доступу: http://info.worldbank.org/governance/wgi/pdf/c226.pdf — Назва з екрана.

5. Про оподаткування прибутку підприємств Закон України N 334/94-ВР від 28.12.1994р.// Офіційний веб-сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=9&nreg=334%2F94-%E2%F0 — Назва з екрана.

6. Про податок на додану вартість: Закон України  N 168/97-ВР від 03.04.1997р.// Офіційний веб-сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=6&nreg=168%2F97-%E2%F0

7. Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування: Закон України  N 400/97-ВР від 26.06.1997р.// Офіційний веб-сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=400%2F97-%E2%F0

8. Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: Закон України  N 2213-III від 11.01.2001р.// Офіційний веб-сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2213-14

9. Про податок на додану вартість: Закон України  N 168/97-ВР від 03.04.1997р.// Офіційний веб-сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=6&nreg=168%2F97-%E2%F0

10. Господарський кодекс України N 436-IV від 16.01.2003р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. — Офіц. сайт. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=436-15 — Назва з екрана.

11. Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб [Електронний ресурс]: (Закон України  N 493/95-ВР від 22.12.1995р.)/ Верховна Рада України. — Офіц. сайт. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=493%2F95-%E2%F0 — Назва з екрана.

12. Про ліцензування певних видів господарської діяльності [Електронний ресурс]: (Закон України  N 1775-III від 01.06.2000р.) / Верховна Рада України. — Офіц. сайт. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1775-14 — Назва з екрана.

13. Про патентування деяких видів підприємницької діяльності [Електронний ресурс]: (Закон України N 98/96-ВР від 23.03.1996р.)/ Верховна Рада України. — Офіц. сайт. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=98%2F96-%E2%F0 — Назва з екрана.

14. Про стандартизацію і сертифікацію [Електронний ресурс]: (Декрет Кабінету Міністрів України N 46-93 від 10.05.1993р.) .)/ Верховна Рада України. — Офіц. сайт. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=46-93 — Назва з екрана.

15. Про ціни і ціноутворення: Закон України  N 507-XII від 03.12.1990р.// Офіційний веб-сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=507-12

Стаття надійшла до редакції 09.08.2011 р.