DOI: 10.32702/2307-2105-2019.3.9
УДК: 338.001.36
А. О. Князевич, О. В. Крайчук, С. О. Крайчук, Р. М. Стрільчук
УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВ НА ОСНОВІ ТЕОРІЇ СИНЕРГЕТИКИ
Анотація
На основі вивчення підходів до побудови теорії історичного розвитку розглядається теорія синергетики, де хаос визначається таким самим закономірним етапом розвитку, що й порядок. Нелінійність включає у себе багатоваріантність, альтернативність вибору шляхів еволюції, її незворотність. Нелінійні системи непропорційно реагують на випадкові, незначні впливи в умовах нерівноважності, нестабільності, що виражається у накопиченні флуктацій, у біфуркаціях, фазових та самостійно виникаючих переходах. Нелінійні процеси неможливо точно спрогнозувати, тому що розвиток здійснюється через випадковість вибору шляху у момент біфуркації. Синергетичний підхід до розгляду стану системи управління полягає в тому, щоб побачити в хаотичній нестійкій, з погляду деталей, системі майбутню впорядкованість і стабільність, змоделювати перебіг певних соціально-економічних процесів і дати прогноз за допомогою методів синергетики і теорії хаосу. Результатами дослідження є вивчення та обґрунтування у міждисциплінарному аспекті можливості застосування синергетичної теорії, як сучасної концепції розвитку, у різних сферах наукової діяльності, у тому числі в економіці і управлінні. Cинергетична парадигма – це міждисциплінарне філософське узагальнення, пояснення різного роду вчень та підходів до вивчення і аналізу практично будь-яких явищ у природі. З її допомогою можна вивчати закономірності, які визначають природу кризових явищ в економіці, управлінні, політиці, суспільстві. Синергетика, як універсальна методика підходу до розкриття сутності та пояснення широкого кола різноманітних явищ дійсності, може широко використовуватися для аналізу і моделювання управлінських ситуацій.
Ключові слова: розвиток; нелінійність; хаос; дисипація; синергетика; точки біфуркації; атрактори; механізми управління інноваційним розвитком.
Література
1. Бранский В.П. Теоретические основания социальной синергетики. Вопросы философии. 2000. №4. С. 112—129.
2. Всемирная энциклопедия: Философия / Главн. науч. ред. и сост. А.А. Грицанов. Москва: АСТ, Минск: Харвест, Современный литератор, 2001. 1312 с.
3. Добронравова І.С. Філософія науки та синергетика освіти. Вища освіта України. 2003. №2(8). С. 7—12.
4. Євтодюк А.В. Освітні системи: синергетична інтерпретація еволюції. Вища освіта України. 2003. №2(8). С. 31—40.
5. Капица С.П., Курдюмов С.П., Малинецкий Г.Г. Синергетика и прогнозы будущего. Москва: Едиториал, 2003. 288 с.
6. Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Законы эволюции и самоорганизации сложных систем. Москва: Наука, 1994. 236 с.
7. Князева Е.Н. Синергетический вызов культуре. Синергетическая парадигма: многообразие поисков и подходов. Москва, 2000. 69 с.
8. Князевич А.О. Управління інфраструктурним забезпеченням інноваційного розвитку економіки: моногр. Рівне: Волинські обереги, 2018. 362 с.
9. Кичкирук Т.В. Вища економічна освіта в концепції синергетичної парадигми нелінійного мислення. Anthropological Measurements of Philosophical Research. 2014. №5. С. 47—55.
10. Кремінь В.Г., Ільїн В.В. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: підруч. Київ: Книга, 2005. 528 с.
11. Малинецкий Г.Г. От мозга к компьютеру и обратно. Знание – сила. 1994. №9. С. 40—50.
12. Наконечна О.П. Естетичне як тип духовності: моногр. Рівне. 2002. 202с.
13. Остапчук О.Є. Можливості синергетики в розбудові інноваційного освітнього простору. Педагогіка та психологія. 2004. №4 (45). С.16—28.
14. Пригожин И. Философия нестабильности. Комментарий С.П. Курдюмова. Вопросы философии. 1991. № 6. С. 46—51.
15. Рудий Б. Криза еволюціонізму. Київ: Четверта хвиля, 2003. 116 с.
16. Синергетике 30 лет. Интервью с профессором Г.Хакеном. Проведено Е.Н. Князевой. Вопросы философии. 2002. № 3. С. 53—61.
17. Тарасов Л.П. Самоорганізація матерії та дисипативні структури. Завуч. Наша вкладка. 2004. №36(222). С. 2—6.
18. Філософія : підручник для вищої школи /за заг. ред. В.Г. Кременя, М. І. Горлача. Вид. 3-є, перероб. та доп. Харків: Прапор, 2004. 736 с.
19. Хакен Г. Информация и самоорганизация. Макроскопический подход к сложным явлениям [пер. с англ.]. 2-ое изд. Москва: КомКнига, 2005. 248 с.
А. Kniazevych, A. Kraychuk, S. Kraychuk, R. Strilchuk
MANAGEMENT OF THE INNOVATIVE DEVELOPMENT OF ENTERPRISES ON THE BASIS OF THE THEORY OF SYNERGETICS
Summary
Investigation of the processes of the formation and establishment of the main provisions of synergetics, as of a modern concept of development, and of its practical application. Based on studying the approaches to constructing the theory of historical development, the article considers the theory of synergetics, in which chaos is determined by the same logical stage of development as the order. Nonlinearity involves diversity, an alternative to the choice of the ways of evolution, and its irreversibility. Nonlinear systems disproportionately react to random, minor influences under the conditions of non-equilibrium and instability, which is manifested in the accumulation of fluctuations, in bifurcations, phase and self-occurring transitions. Nonlinear processes cannot be precisely predicted, because development happens through the random choice of the path at the moment of bifurcation. The synergetic approach to reviewing the state of the management system is to see in the chaotic unstable (in terms of details) system future orderliness and stability, to simulate the course of certain social and economic processes and to provide a forecast using synergetic methods and chaos theory. The results of the research provide the study and substantiation in the interdisciplinary aspect of the possibility of using the synergetic theory as a modern concept of development in various fields of scientific activity, including economics and management. The synergetics paradigm is an interdisciplinary philosophical generalization, an explanation of various kinds of doctrines and approaches to the study and analysis of practically any phenomena in nature. With its help, one can study the laws that determine the nature of crisis phenomena in economics, management, politics, and society. Synergetics, as a universal approach to the disclosure of the nature and explanation of a wide range of various phenomena of reality, can be widely used for the analysis and modeling of managerial situations.
Keywords: development; nonlinearity; chaos; dissipation; synergetics; bifurcation points; attractors; mechanisms of management of innovative development.
References
1. Branskij, V.P. (2000). Theoretical grounds for social synergetics. Voprosy filosofii. 4. 112–129. (in Russian).
2. World Encyclopedia: Philosophy. (2001). Ed. by A.A. Gricanov. Moscow: AST, Minsk: Harvest, Sovremennyj literator. (in Russian).
3. Dobronravova I.S. (2003). Philosophy of science and synergetics of education. Vyscha osvita Ukrainy. 2(8). 7–12. (in Ukrainian).
4. Yevtodiuk A.V. Educational systems: synergistic interpretation of evolution. Vyscha osvita Ukrainy. 2(8). 31–40. (in Ukrainian).
5. Kapica, S.P., Kurdjumov, S.P. & Malineckij, G.G. (2003). Synergetics and forecasts of the future. Moscow: Editorial. (in Russian).
6. Knjazeva, E.N. & Kurdjumov, S.P. (1994). Laws of evolution and self-organization of complex systems. Moscow: Nauka. (in Russian).
7. Knjazeva, E.N. (2000). Synergy challenge to culture. Synergistic paradigm: a variety of searches and approaches. Moscow. (in Russian).
8. Kniazevych, A.O. (2018). Management of Infrastructure Provision of Innovative Economic Development. Rivne: Volyns'ki oberehy. (in Ukrainian).
9. Kychkyruk, T.V. (2014). Higher economic education in concepts of synergetic paradigm nonlinear thinking. Anthropological Measurements of Philosophical Research. 5. 47–55. (in Ukrainian).
10. Kremin', V.H. & Il'in, V.V. (2005). Philosophy: thinkers, ideas, concepts. Kyiv: Knyha. (in Ukrainian).
11. Malynetskyj, H.H. (1994). From brain to computer and back. Znanie – sila. 9. 40–50. (in Russian).
12. Nakonechna, O.P. (2002). Aesthetic as a type of spirituality. Rivne. (in Ukrainian).
13. Ostapchuk, O.Ye. (2004). Possibilities of synergetics in the development of innovative educational space. Pedagogy and Psychology. 4 (45). 16–28. (in Ukrainian).
14. Prigozhin, I. (1991). The philosophy of instability. Voprosy filosofii. 6. 46–51. (in Russian).
15. Rudyj, B. (2003). The crisis of evolutionism. Kyiv: Chetverta khvylia. (in Ukrainian).
16. Synergetics 30 years. Interview with Professor G. Hacken. (2002). Voprosy filosofii. By E.N. Knjazeva. 3. 53–61. (in Russian).
17. Tarasov, L.P. (2004). Self-organization of matter and dissipative structures. Zavuch. Nasha vkladka. 36(222). 2–6. (in Ukrainian).
18. Philosophy. (2004). Ed. by V.G. Kremen, M.I. Gorlach. Kharkiv: Prapor. (in Ukrainian).
19. Haken, G. (2005). Information and self-organization. Macroscopic approach to complex phenomena. Moscow: KomKniga. (in Russian).
№ 3 2019
Дата публікації: 2019-03-28
Кількість переглядів: 9424
