СТРУКТУРА СУЧАСНОГО МЕХАНІЗМУ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ (МЕХАНІЗМУ ЕКО-КОМПЕНСАЦІЇ)
О. О. Веклич

DOI: 10.32702/2307-2105-2019.8.3

УДК: 338.2:502/504

О. О. Веклич

СТРУКТУРА СУЧАСНОГО МЕХАНІЗМУ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕНСАЦІЇ (МЕХАНІЗМУ ЕКО-КОМПЕНСАЦІЇ)

Анотація

У статті розкрите змістовне наповнення механізму екологічної компенсації (механізму еко-компенсації). Вперше визначені поняття “механізм екологічної компенсації” та “компенсаційний механізм відшкодування збитків від погіршення/знищення екосистемних послуг”. Встановлено, що у фаховій зарубіжній літературі відсутні дослідження структури загального механізму екологічної компенсації та його складових, попри чималу кількість публікацій щодо національних особливостей дії певних груп інструментів цього механізму в тій чи іншій природогосподарській сфері. Автором уперше проведена структуризація механізму екологічної компенсації, охарактеризовані його складові та елементи, даючи цілісне уявлення та розуміння механізму еко-компенсації, нині сформованого в зарубіжних практиках фінансування збереження біорізноманіття, яку доцільно застосовувати і в українській економіці природокористування. Показано, що розкриття структурної співпідпорядкованості компонентів механізму еко-компенсації сприятиме посиленню вірогідності конкретних регуляторних рішень щодо формування, вибору та запровадження потрібних компенсаційних механізмів з їх набором відповідних інструментів в українській системі управління природокористуванням.

Ключові слова: екосистемні послуги; екологічний збиток; механізм екологічної компенсації (еко-компенсації); компенсаційний механізм відшкодування збитків від погіршення/знищення екосистемних послуг; структура механізму екологічної компенсації.

Література

1. Соловій І. Оцінка послуг екосистем, забезпечуваних лісами України, та пропозиції щодо механізмів плати за послуги екосистем [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://www.enpi-fleg.org/site/assets/files/2131/final_report__i__soloviy__evaluation_of_forest_ecosystem_services_pro-vided_by_forests_of_ukraine_and_proposals_on_pes_mecha.pdf.
2. Wenhua, L. Reflections on the Development of Eco-compensation Mechanisms in the People’s Republic of China / L.Wenhua, L. Moucheng, Q. Zhang et al. Payments for ecological services and eco-compensation: Practices and innovations in the People’s Republic of China: Proceedings from the International Conference on Payments for Ecological Services, Ningxia Hui Autonomous Region, People’s Republic of China, 6 – 7 September 2009, Mandaluyong City (Asian Development Bank), pp. 58-64 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: //https://www.adb.org/sites/default/files/publication/27468/payments-ecological-services-prc.pdf.
3. Reid J. Ecological Compensation to Address Environmental Externalities: Lessons from South American Case Studies / J. Reid, A. Bruner, J. Chow, A. Malky, J. Carlos Rubio, C. Vallejos // Journal of Sustainable Forestry. – 2015. – Vol. 34, N 6-7, pp. 605-622 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dx.doi.org/10.1080/10549811.2015.1046081.
4. BBOP. Glossary. Business and Biodiversity Offset programme, 2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.forest-trends.org/publications/bbop-glossary.
5. The Biodiversity Finance Initiative (BIOFIN). Financial and economic mechanisms for biodiversity conservation - Kazakhstan. United Nations Environment Programme, 2016 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.biodiversityfinance.net/sites/default/files/content/knowledge_products/Katalog_BIOFIN_05-2017.pdf.
6. Федеральная служба по надзору в сфере природопользования (Росприроднадзор). Бизнес и биоразнообразие. История появления механизмов компенсации, 2016 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://proon.rpn.gov.ru/node/45.
7. Enetjärn A. Environmental compensation. Кey conditions for increased and cost effective application / A. Enetjärn, S. Cole, M. Kniivilä, S. E. Hårklau, L. Hasselström, T. Sigurdson, J. Lindberg. – Denmark, Nordic Council of Ministers, 2015. – 147 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dx.doi.org/10.6027/TN2015-572.
8. Council of Europe. Convention on Civil Liability for Damage Resulting from Activities Dangerous to the Environment, 21.VI.1993 // European Treaty Series, No. 150. – 16 p. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://rm.coe.int/168007c079.
9. European Union. Directive 2004/35/CE of the European Parliament and of the Council of 21 April 2004 on environmental liability with regard to the prevention and remedying of environmental damage. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A32004L0035 (Accessed 27 July 2019).
10. UNEP. Guidelines for the Development of Domestic Legislation of Liability, Response Action and Compensation for Damage Cause by Activities Dangerous to the Environment, adopted by the Governing Council of the United Nations Environment Programme in decision SSXI/5, part B of 26 February 2010) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pnuma.org/gobernanza/documentos/Liability%20Guidelines%20Corrected.pdf.
11. Титова Г.Д. Оценка экосистемных услуг: потенциал применения на практике / Г.Д.Титова // Вестник Забайкальского университета. – 2015. – № 3 (118). – С. 179-191 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://old.zabvestnik.com/en/journals/1745.

O. O. Veklych

STRUCTURE OF THE MODERN MECHANISM OF ENVIRONMENTAL COMPENSATION (OF THE ECO-COMPENSATION MECHANISM)

Summary

The article describes the substantive content of the mechanism of environmental compensation (the mechanism of eco-compensation). It is established that in the foreign literature there are no studies on the structure of the general mechanism of ecological compensation and its components, despite the considerable number of publications on the national peculiarities of the activity of certain groups of instruments of this mechanism in one or another sphere of nature usage. The notions of "the mechanism of environmental compensation" and "compensation mechanism for damages from ecosystem services degradation/destruction" have been defined for the first time. The mechanism of eco-compensations is the process of providing compensations in the form of monetary payments for preservation of ecosystems and functions/goods/services produced by them, or, vice versa, for their deterioration/loss, or in the form of special non-monetary measures on the basis of legal compensational liability for restoration of biodiversity. Compensation mechanism for damage from degradation/destruction of ecosystem services is the complex of methods, ways, instruments aimed at reimursement of the losses from the missed benefits from unobtained profits (revenues) due to reduction (under-receipt) of the contributions generated by ecological flows as a result of pollution of the environment, and also aimed at reimbursement of public expenses at elimination of the harm caused to the state of ecosystems. Clearly, compensation mechanism for damage from degradation/destruction of ecosystem services includes regulations on the amount and order of providing corresponding reimbursements. The author first structured the mechanism of environmental compensation, characterized its components and elements, giving a holistic view and understanding of the mechanism of eco-compensation, which is now formed in foreign practices of financing the biodiversity conservation, which is appropriate to apply in the Ukrainian economy of nature usage. It is shown that disclosure of the structural subordination of the components of the eco-compensation mechanism will enhance the likelihood of specific regulatory decisions regarding the formation, selection and implementation of the required compensation mechanisms with their set of appropriate tools in the Ukrainian environmental management system.

Keywords: ecosystem services; environmental damage; mechanism of environmental compensation (eco-compensation); compensation mechanism for damages from the deterioration / destruction of ecosystem services; structure of the mechanism of environmental compensation.

References

1. Soloviy, I. (2016), “Evaluation of forest ecosystem services provided by forests of Ukraine and proposals on PES mechanisms“, available at: http://www.enpi-fleg.org/site/assets/files/2131/final_report__i__soloviy__evaluation_of_forest_ecosystem_services_pro-vided_by_forests_of_ukraine_and_proposals_on_pes_mecha.pdf (Accessed 9 August 2019).
2. Wenhua, L. and Moucheng, L. (2010), “Reflections on the Development of Eco-compensation Mechanisms in the People’s Republic of China, Payments for ecological services and eco-compensation: Practices and innovations in the People’s Republic of China: Proceedings from the International Conference on Payments for Ecological Services, Ningxia Hui Autonomous Region, People’s Republic of China, 6 – 7 September 2009, Mandaluyong City (Asian Development Bank), pp. 58–64, available at: https://www.adb.org/sites/default/files/publication/27468/payments-ecological-services-prc.pdf (Accessed 9 August 2019).
3. Reid, J. Bruner, A. Chow, J. Malky, A. Rubio, J.C. and Vallejos, C. (2015), “Ecological Compensation to Address Environmental Externalities: Lessons from South American Case Studies”, Journal of Sustainable Forestry, vol. 34, no. 6-7, рр. 605–622.
4. Business and Biodiversity Offset programme (2012), “Glossary”, BBOP, available at: https://www.forest-trends.org/publications/bbop-glossary (Accessed 9 August 2019).
5. The Biodiversity Finance Initiative (BIOFIN) (2016), “Financial and economic mechanisms for biodiversity conservation – Kazakhstan”, United Nations Environment Programme, available at: https://www.biodiversityfinance.net/sites/default/files/content/knowledge_products/Katalog_BIOFIN_05-2017.pdf (Accessed 9 August 2019).
6. Federal Service for Supervision of Natural Resources (Rosprirodnadzor) (2016), “Business and Biodiversity”, available at: http://proon.rpn.gov.ru (Accessed 2 August 2019).
7. Enetjärn, A. Cole, S. Kniivilä, M. Hårklau, S. E. Hasselström, L. Sigurdson, T. and Lindberg, J. (2015), “Environmental compensation. Кey conditions for increased and cost effective application”, Nordic Council of Ministers, Denmark, available at: http://dx.doi.org/10.6027/TN2015-572 (Accessed 9 August 2019).
8. Council of Europe (1993), “Convention on Civil Liability for Damage Resulting from Activities Dangerous to the Environment”, European Treaty Series, vol. 150, available at: https://rm.coe.int/168007c079 (Accessed 9 August 2019).
9. European Parliament and of the Council (2004), “Directive 2004/35/CE of the European Parliament and of the Council of 21 April 2004 on environmental liability with regard to the prevention and remedying of environmental damage”, available at: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A32004L0035 (Accessed 27 July 2019).
10. UNEP (2010), “Guidelines for the Development of Domestic Legislation of Liability, Response Action and Compensation for Damage Cause by Activities Dangerous to the Environment, adopted by the Governing Council of the United Nations Environment Programme in decision SSXI/5, part B of 26 February 2010”, available at: http://www.pnuma.org/gobernanza/documentos/Liability%20Guidelines%20Corrected.pdf (Accessed 9 August 2019).
11. Titova, G.D. (2015), “Evaluation of ecosystem services: the potential for application in practice”, Vestnik Zabaykal'skogo universiteta, vol. 118, no.3 (118), pp. 179–191, available at: http://old.zabvestnik.com/en/journals/1745 (Accessed 9 August 2019).

№ 8 2019

Дата публікації: 2019-08-30

Кількість переглядів: 7430