EnglishНа русском

Ефективна економіка № 9, 2011

УДК 334.711

 

М. В. Городко,

здобувач,

Дніпропетровський державний аграрний університет

 

Теоретичні засади ефективності управління логістичною системою молокопереробних підприємств

 

M. Horodko,

Сandidate for a degree

Dnipropetrovsk  State University of Agrarian

 

Theoretical bases of efficiency of management of logistic system of dairy enterprises

 

Анотація.

У статті визначено, що для визначення показників оцінки ефективності логістичної діяльності доцільно використовувати фінансові показники логістичної діяльності, зокрема логістичні витрати, а також техніко-експлуатаційні, часові та інші показники. Будь-яка оцінка ефективності має проводитись у порівнянні з визначеними цільовими показниками, які закріплюються на стратегічному рівні у загальнокорпоративній і логістичній стратегії підприємства та мають обґрунтоване значення. Одним із найбільш перспективних і практично важливих напрямів розвитку методології дослідження ефективності логістичної діяльності підприємств є включення до системи оцінок не тільки показників виконання логістичних функцій, а й показників ефективності логістичних процесів.

Встановлено, що всебічність управління логістичною системою підприємства пов’язана із вирішенням таких проблем, як контроль за матеріальним потоком; визначення стратегії й технології фізичного переміщення продукції; розробка способів управління рухом продукції; встановлення норм стандартизації; визначення обсягу виробництва, транспортування й складування; розбіжностей між поставленими цілями й можливостями закупівлі та виробництва.

Аргументовано, що ефективність логістичної системи має відображатися співвідношенням не одного, а комплексу результатів діяльності такої системи до витрат на її функціонування, а тому потрібно застосовувати методики, які передбачають багатокритеріальну оцінку ефективності логістичної системи за критеріями «витрати», «задоволення споживачів/якість», «час», «активи», «технології».

 

Annotation.

The article determines that it is expedient to use financial indicators of logistic activity, in particular logistical costs, as well as technical and operational, time and other indicators, to determine the indicators of evaluation of logistic activity efficiency. Any assessment of the effectiveness is carried out over a defined target that are attached at the strategic level in general corporate and sourcing company and have a reasonable value. One of the most promising and practically important areas of research methodology efficiency of the logistics business is included in the assessment system not only performance indicators of logistics functions, and performance of logistics processes.

Established that the comprehensiveness of logistics enterprise system associated with addressing issues such as control of material flow; definition of strategies and technologies physical movement of goods; development of methods of production control; standardization standards; determination of production, transportation and storage; discrepancies between goals and opportunities for purchasing and production.

Proved that determine the effectiveness of the logistics system of milk business is one of the key tasks for the study of the current state of the company and to form its sourcing. The importance of research into efficiency, both scientifically and practically, is the formation of an effective set of indicators of the logistics system.  This set of indicators is need to dairy processors to build mechanisms for management of impacts on business processes of logistics systems.

Argued that the efficiency of the logistics system must display ratio of not one but complex performance of the system to the cost of its operation, and therefore need to use techniques that involve criterion evaluate the effectiveness of the logistics system for the criteria "cost", "customer satisfaction / quality" "time", "assets", "technology".

 

Ключові слова: бізнес-процеси, виробничо-господарська діяльність, ефективність, логістична система, молокопереробні підприємства, молокопродукція, управління.

 

Keywords: business processes, production and economic activity, efficiency, logistic system, milk processing enterprises, milk production, management.

 

 

Вступ

У процесі функціонування логістична система підприємства перетворює вхідний логістичний потік у певний набір результатів логістичної діяльності на виході системи. Результати логістичної діяльності підприємств характеризують рівень розробки логістичних стратегій, а також результативність реалізації цих стратегій на операційному рівні логістичної системи. Дослідження існуючих методик та систематизації показників оцінки ефективності логістичної системи підприємства засвідчують, що вітчизняна наука не має універсальної комплексної методики, тому важливим є подальше дослідження й поглиблення знань з даної проблематики. 

Питання розвитку логістики та логістичних систем присвятили свої праці такі зарубіжні та вітчизняні вчені, як А. Амоша, Р. Баллоу, А. Богач, О. Величко, А. Гаджинський, Дж. Гіг, А. Кальченко, Д. Клосс, Д. Ламберт, Л. Миротин, А. Некрасов, М. Окландер, І. Садлер, А. Семенов, Дж. Сток, Ф. Харрісон, Р. Хендфілд, Дж. Хескіт, В. Шипуліна та інші.

В їхніх працях розроблено концептуальні основи використання логістичних систем на основі виділення потокових процесів та управління ними, визначено підґрунтя стратегічного планування логістики. Разом з тим, залишаються недостатньо дослідженими теоретичні засади управління логістичною системою саме молокопереробних підприємств.

Результати дослідження.

Науковці пропонують оцінювати ефективність на основі показників оборотності й рентабельності фінансових ресурсів, які витрачені саме на логістику. Ці показники характеризують ефективність управління логістичною системою, тобто як систему матеріальних потоків і пов’язаних із ними фінансових ресурсів. Система показників ефективності виконання бізнес-процесів логістичної системи має передбачати три рівні:

- показники першого рівня – стратегічні показники, які забезпечують контроль та управління стратегією підприємства, його ринкові позиції та відповідність розвитку стратегічним цілям суб’єкта господарювання;

- показники другого рівня – тактичні показники, найбільш вагомі показники якості бізнес-процесів першого рівня (постачання, збут, планування тощо);

- показники третього рівня – оперативні показники. Фактично це мають бути своєрідні паспорти, які забезпечують контроль якості виконання оперативних процесів, що формують бізнес-процеси першого рівня і складають ланцюжок їх доданої вартості.

На думку Л. Міротіна та І. Ташбаєва, ефективність логістичної системи це «співвідношення між заданим (цільовим) показником результату функціонування системи й фактично реалізованим», тобто ступінь фактичного досягнення результату логістичної діяльності. Автори запропонували інтегральний критерій оптимальності або критерій мінімуму загальних витрат логістичної системи з урахуванням якості обслуговування споживачів. Вони рекомендують проводити розрахунок різних варіантів обслуговування споживачів з метою визначення максимальної ефективності функціонування логістичної системи підприємства [6, с. 80-81].

Багато науковців основним критерієм ефективності логістичної системи вважають мінімізацію логістичних витрат. Цей підхід, безумовно, вкрай важливий в сучасних умовах, але, розглядаючи питання мінімізації витрат, іншим критерієм ефективності управління логістичною діяльністю є забезпечення необхідного рівня логістичного сервісу. Про це наголошує М. Кристофер, адже така умова ефективності логістичної системи вважається необхідною [5].

Пономарьова Ю. ефективність логістичної системи визначає як «показник (або система показників), який характеризує рівень якості функціонування логістичної системи за заданого рівня загальних логістичних витрат» [7]. При оцінці автор пропонує використовувати витрати, задоволення споживачів (якість), час, активи. Витрати виражаються «або загальною грошовою сумою витрат, або грошовою сумою з розрахунку на одиницю продукції (питомі витрати), або часткою в обсязі продажів». Задоволення споживачів (якість) характеризують «здатність фірми досягти повного задоволення запитів своїх клієнтів». Часові показники характеризують можливість підприємства швидко реагувати на запити споживачів. Основними часовими показниками є: тривалість виробничого циклу від замовлення на поставку ресурсів до випуску готового продукту, час реакції ланцюга постачань, виконання виробничого плану. Активи оцінюють ефективність використання капіталу, що проінвестований у інфраструктуру та обладнання, обігового капіталу, що «заморожений» у товарних запасах. Оцінка активів показує швидкість обороту обігових коштів (зокрема запасів) та окупність основних засобів. Вважаємо, що такий підхід характеризує окрему ланку логістичного управління – управління матеріальним потоком. А наведені логістичні показники повинні застосовуються у порівнянні з певними стандартами.

Д. Уотерс вважає, що такими стандартами можуть бути абсолютні стандарти (найкращі можливі результати, ідеальні результати діяльності), цільові стандарти, (цільові показники, що встановлюються через систему цілей підприємства та вважаються підприємством реальними та досяжними); минулі стандарти (найкращі показники діяльності, що були отримані в минулому у подібних до поточних умовах), стандарти конкурентів (найкращі показники по ринку, так звані «кращі практики») [9].

Єсенькін Б. та Крилова М. визначають ефективність логістичної системи як здатність створювати «корисності для споживача» (виражені в розмірі різниці між вихідним потоком товарів і вхідним потоком ресурсів), що супроводжується зростанням доходів підприємства завдяки перевищенню обсягів отримуваних фінансових засобів над розміром коштів, сплачених за використовувані ресурси [3] (рис.1).

 

Рис. 1. Ефективність логістичної системи

 

На наш погляд, такий підхід є не зовсім коректним, оскільки: по-перше, підприємство є складною економічною системою, в межах якої логістична система є лише однією з підсистем нижчого порядку; по-друге, обсяги коштів, сплачених споживачами за товари і послуги, є результатом виконання не лише логістичних операцій, але й наслідками прийнятих і реалізованих комерційних, маркетингових рішень (ефективний мерчандайзинг, активна промоція, стимулювання продажів тощо).

Отже, для визначення показників оцінки ефективності логістичної діяльності доцільно використовувати фінансові показники логістичної діяльності, зокрема логістичні витрати, а також техніко-експлуатаційні, часові та інші показники. Будь-яка оцінка ефективності має проводитись у порівнянні з визначеними цільовими показниками, які закріплюються на стратегічному рівні у загальнокорпоративній і логістичній стратегії підприємства та мають обґрунтоване значення.

Одним із найбільш перспективних і практично важливих напрямів розвитку методології дослідження ефективності логістичної діяльності підприємств є включення до системи оцінок не тільки показників виконання логістичних функцій, а й показників ефективності логістичних процесів. Для формування показника ефективності логістичних бізнес-процесів можна скористатися моделлю, запропонованою М. Кристофером – діаграмою збалансованих переваг логістичної діяльності рис. (2).

 

Рис. 2. Концепція оцінки ефективності логістичної діяльності

 

Ця модель найбільше підходить для оцінки ефективності логістичного процесу, адже вона:

- розроблена для логістичної системи, а модель збалансованих показників призначена, переважно, для оцінки діяльності підприємства в цілому;

- ураховує фінансові та нефінансові показники логістичної діяльності підприємства;

- чітко виділяє ключові фактори успіху при реалізації логістичних стратегій: сервіс (якість обслуговування споживача), час (швидкість доставки товару в потрібне місце) та витрати.

Для того, щоб скористатись ідеєю діаграми збалансованих переваг для оцінки ефективності логістичних бізнес-процесів, необхідно для кожного з ключових показників ефективності ввести певний коефіцієнт. Цей коефіцієнт повинен відповідати таким вимогам: вираховуватись із доступних на відповідному рівні управління даних, що можуть бути виміряні за певний період; відображати рівень показника, що вимірюється відносно заданого стандарту; усі коефіцієнти ефективності повинні мати однакові одиниці виміру або бути безрозмірними, це дозволить отримати шляхом множення на загальний показник ефективності.

Отже, необхідно уточнити сутність кожного ключового фактору ефективності з діаграми збалансованих переваг для застосування їх у оцінці логістичних бізнес-процесів. Першим ключовим фактором ефективності є якість обслуговування, що забезпечує досконале виконання замовлення. З позицій процесного управління, для забезпечення досконалого виконання замовлення необхідним і достатнім є виконання всіх операцій, що входять у процес із рівнем помилок не нижче визначеного. Якщо всі операції, з яких складається бізнес-процес, будуть виконані з мінімальним рівнем помилок, то і якість виконаного замовлення буде відповідати стандарту. Цей підхід відповідає положенням чинного стандарту ДСТУ ІБО 9001-2001, яким регулюються системи управління якістю [2]. Отже, для визначення рівня якості обслуговування в цій методиці пропонується використовувати вимірювання фактичного рівня якості виконання логістичних операцій, а для прогнозного рівня якості обслуговування – ймовірність досягнення заданого рівня точності виконання логістичних операцій.

Другим ключовим фактором ефективності збалансованих переваг є час, що визначає тривалість логістичного ланцюга підприємства. Для оцінки ефективності логістичного бізнес-процесу за часом пропонується використати величину фонду робочого часу на виконання операцій. Ця величина є сумою всіх операцій, що виконуються у бізнес-процесі всіма виконавцями та вимірюється у людино-годинах.

Третім ключовим фактором ефективності є логістичні витрати. Для оцінки ефективності логістичного бізнес-процесу пропонується зіставити фактичний та бюджетний рівень логістичних витрат. Щоб урахувати взаємний вплив трьох ключових факторів ефективності, слід представити загальну ефективність логістичного бізнес-процесу як добуток значень показників ефективності за кожним з цих факторів. 

Усебічність управління логістичною системою підприємства пов’язана із вирішенням таких проблем, як контроль за матеріальним потоком; визначення стратегії й технології фізичного переміщення продукції; розробка способів управління рухом продукції; встановлення норм стандартизації; визначення обсягу виробництва, транспортування й складування; розбіжностей між поставленими цілями й можливостями закупівлі та виробництва тощо. Від того, наскільки якісно буде організована взаємодія цих елементів, і залежить ефективність управління логістичною системою, яку можна визначити як показник, який характеризує економічний результат, досягнутий завдяки використанню саме логістичного підходу до управління виробництвом.

Визначення ефективності логістичної системи молокопереробних підприємств є одним із ключових завдань як для дослідження поточного стану діяльності підприємства, так і для формування його логістичної стратегії. Важливе значення дослідження ефективності як з наукової, так і з практичної точки зору полягає у формуванні дієвої сукупності індикаторів стану логістичної системи. Така сукупність індикаторів необхідна молокопереробним підприємствам для побудови механізмів управлінських впливів на бізнес-процеси логістичних систем.

Логістична діяльність молокопереробних підприємств розглядається як сукупність логістичних операцій, що забезпечують рух вхідного, та вихідного товарних потоків, а також пов’язаних із ними інформаційних і фінансових потоків. Зважаючи на завдання, зміст і характер робіт з даними матеріальними потоками, у загальному комплексі логістичної системи молокопереробного підприємства можна виділити функціональні блоки закупівельної, збутової, виробничої, формування інфраструктури логістичних процесів, складської, транспортної, інформаційної логістики, управління замовленнями та управління запасами, а також організаційно-управлінську діяльність із створення та управління логістичною системою  молокопереробного підприємства як єдиною системою.

Розвиток конкуренції в економіці обумовлює необхідність не лише здійснення відповідних логістичних операцій для потреб організації господарської діяльності в межах єдиного технологічного процесу молокопереробного підприємства, але й виконання їх на засадах організаційної, техніко-технологічної, інформаційної, економічної та методологічної єдності з рештою учасників інтегрованого ланцюга постачань задля недопущення технологічних розривів (конфліктів) у процесах руху елементів матеріальних потоків (рис. 3).

 

Рис. 3. Конфлікти і конкуренція в умовах розвитку інтегрованих логістичних систем

 

В той самий час, на наш погляд, ефективність логістичної системи має відображатися співвідношенням не одного, а комплексу результатів діяльності такої системи до витрат на її функціонування, а тому потрібно застосовувати методики, які передбачають багатокритеріальну оцінку ефективності логістичної системи за критеріями «витрати», «задоволення споживачів/якість», «час», «активи», «технології» тощо.

Разом з тим у досліджених нами методиках, які реалізують таку ідею, особливо активно використовуються показники, що відображають фінансові результати господарської діяльності підприємства, яке ототожнюється з логістичною системою. Такий підхід до визначення ефективності логістичної системи молокопереробного підприємства на основі переважно фінансових показників господарювання знайшов широкий відгук не лише серед практиків, але й серед науковців [1; 5; 8; 9].

На наш погляд, застосування даного підходу дозволяє визначати не стільки ефективність логістичної діяльності молокопереробного підприємства, скільки результативність його виробничо-господарської діяльності, під якою слід розуміти комплексне відображення кінцевих результатів діяльності підприємства за певний проміжок часу, що забезпечується відповідним рівнем використання його потенціалу. При цьому поняття «результативність» не є тотожним поняттю «ефективність», оскільки перше відображає співвідношення результатів (ефекту) з потенціалом (ресурсами) підприємства, а друге – співвідношення результатів (ефекту) з витратами щодо їх досягнення. При цьому під ефектом розуміється результат, що характеризує успішність, корисність функціонування окремого процесу або системи в цілому, тобто позитивні тенденції в розвитку суб’єкта господарювання.

Виходячи з цього, вважаємо, що питання оцінювання ефективності логістичної системи молокопереробного підприємства мають бути предметом стратегічного аналізу (як елемент і передумова стратегічного планування), натомість, для потреб тактичного та оперативного управління логістичною діяльністю молокопереробного підприємства важливо розробити окрему систему (та відповідну методику) оцінювання ефективності власне логістичної діяльності даного суб’єкта господарювання, яка б відображала динаміку зміни співвідношень між результатами здійснення логістичних операцій та логістичними витратами на їх досягнення; при цьому сам показник динаміки даного відхилення може використовуватись як індикатор поведінки даної системи та сигналізувати про необхідність здійснення змін у ній шляхом прийняття відповідних управлінських рішень.

Такий підхід до оцінювання ефективності логістичної системи молокопереробного підприємства прямо узгоджується з ідеями кібернетичного регулювання як інструменту логістичного менеджменту, що передбачає управління системами (процесами) «за відхиленнями» індикаторів поведінки системи. Зрозуміло, що реалізація даного підходу пов’язана з необхідністю формування відповідної системи показників, які б відображали всі бізнес-процеси логістичної системи з урахуванням специфіки діяльності конкретного підприємства, а також результати функціонування такої логістичної системи. Вимірювання ефективності логістичної системи для потреб оперативного і тактичного управління в такому випадку перетворюється у визначення рівня відхилення показника від його еталонного значення (за еталон може братися значення, визначене на основі нормативів, стандартів, техніко-економічних розрахунків, результатів базових періодів).

Висновок

Аналіз існуючих методичних розробок з питань ефективності логістичних систем засвідчує, що найбільш правильним є формування переліку індикаторів з урахуванням системного зв’язку між логістичною діяльністю як головним бізнес-процесом, функціональними блоками логістичної діяльності (які виділяються в результаті декомпозиції головного бізнес-процесу) з групуванням логістичних функцій та покладанням їх на окремі структурні підрозділи молокопереробного підприємства, а також окремими логістичними операціями (роботами, процедурами), виконання і відповідальність за які покладається на конкретних працівників (категорії персоналу). Такий зв’язок передбачає формування єдиного показника ефективності логістичної системи молокопереробного підприємства (інтегрального індикатора) на основі урахування показників ефективності логістичної діяльності щодо кожного функціонального блоку, які, у свою чергу, розраховуються на основі часткових показників ефективності у межах окремих логістичних функцій.

 

Література

1 Гаджинський А.М. Логистика: учебник для высших и средних специальных заведений. М.: Издательско-торговая корпорация „Дашков и К0”, 2003. 408 с.

2 ДСТУ ISO 9000-2001. Системи управління якістю. Вимоги (ISO 9001: 2000, IDT). К.: Держстандарт України, 2001. 25 с.

3 Есенькин Б.С. Логистика:учебник для вузов. М.: МГУП, 2002. 335 с.

4 . Іванюта С.М. Антикризове управління: навч. посіб. К.: Центр учбової літератури, 2007. 288 с.

5 Кристофер М. Логистика и управление цепочками поставок. СПб.: Питер, 2004. 316 с.

6 Миротин Л.Б. Логистика для предпринимателя: основные понятия, положения и процедуры. М.: ИНФРА-М, 2003. 252 с.

7 Пономарьова Ю.В. Логістика: [навч. посібник]. К. : Центр навчальної літератури, 2005. 328 с.

8 Репетацька В.В. Ефективність впровадження логістичного управління на підприємстві.  Наука і економіка. 2010. № 1 (17). С. 118–122.

9 Уотерс Д. Логистика. Управление цепью поставок: пер. с англ. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. 503 с.

 

Стаття надійшла до редакції 20.09.2011 р.