EnglishНа русском

Ефективна економіка № 11, 2017

УДК 657

 

Г. Л. Норд,

кандидат економічних наук,

професор б.в.з Директор навчально-наукового інституту післядипломної освіти

Чорноморського національного університету імені Петра Могили

О. К. Фокін,

Здобувач кафедри обліку і аудиту

Житомирського державного технологічного університету

 

ВЗАЄМОДІЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ТА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ЯК ОСНОВА ЗВОРОТНОГО ЗВ’ЯЗКУ

 

Ganna Leonidivna Nord,

Candidate of Economic Sciences,

Professor B.V. Director of the Educational and Scientific Institute of Postgraduate Education

of the Petro Mohyla Black Sea National University

Olexander Konstantynovych Fokin,

Recruiter of accounting and auditing department

Zhytomyr State Technological University

 

INTERACTION OF ECONOMIC ANALYSIS AND ACCOUNTING AS A BASIS OF FEEDBACK

 

В статті визначено взаємодію економічного аналізу з інформаційними підсистемами управління, а саме з бухгалтерським обліком. В процесі аналізу наукової літератури було встановлено, що аналітична інформація є найбільш важливою для управління господарською діяльністю, тому що є релевантною та визначає сукупність причинно-наслідкових зв’язків для вироблення високоефективного управлінського рішення. Внаслідок цього було з’ясовано, що роль економічного аналізу в системі управління виробничими витратами не можливо реалізувати без взаємодії з бухгалтерським обліком. В статті визначено зв’язок між економічним аналізом та системою бухгалтерського обліку: прямий зв'язок, який пов’язаний із формування інформаційного забезпечення аналітичних процедур через систему бухгалтерського обліку; опосередкований – полягає в прийняття управлінських рішень на основі економічного аналізу які можуть вплинути на відображення відповідного об’єкту управління в бухгалтерському обліку. Це дозволило побудувати модель взаємодії систем економічного аналізу та бухгалтерського обліку. Проаналізувавши зв’язки між системами бухгалтерського обліку та економічного аналізу було визначено певні особливості (бухгалтерський облік як інформаційне джерело аналітичних розрахунків; результати економічного аналізу як детермінанти впливу на об’єкт бухгалтерського обліку з позиції управлінських рішень; вплив системи економічного аналізу на систему бухгалтерського обліку) та обґрунтовано напрямки оцінки облікової політики великого промислового підприємства для цілей економічного аналізу.

 

The article defines the interaction of economic analysis with management information subsystems, namely accounting. In the process of analyzing the scientific literature, it was found that analytical information is the most important for the management of economic activity, because it is relevant and determines the totality of cause and effect relationships to make a highly effective management decision. As a result, it was found that the role of economic analysis in the system of production cost management can not be realized without interaction with accounting. The article identifies the link between economic analysis and the accounting system: a direct link that is associated with the formation of information support for analytical procedures through the accounting system; indirect - is to make management decisions based on economic analysis that can affect the presentation of the relevant management entity in accounting. This allowed us to build a model of interaction between economic analysis and accounting systems. Analyzing the links between accounting systems and economic analysis identified certain features (accounting as an informative source of analytical calculations; the results of economic analysis as determinants of influence on the accounting object from the standpoint of management decisions; the impact of the economic analysis system on the accounting system) and the directions of estimation of accounting policy of a large industrial enterprise for the purposes of economic analysis are substantiated.

 

Ключові слова: Бухгалтерський облік, економічний аналіз, виробничі витрати, управлінські рішення, об’єкт управління.

 

Key words: Accounting, economic analysis, production costs, management decisions, management object.

 

 

Актуальність дослідження. Важливим з точки зору формування системи економічного аналізу виробничих витрат на великих промислових підприємствах є визначення його місця в загальній системі управління та взаємозв’язку із іншими інформаційними підсистемами, зокрема: планування, бухгалтерський облік, внутрішній аудит. Це є важливим з позиції формування цілісного інформаційного простору управління господарською діяльністю, а також структуризації елементів системи економічного аналізу.

«Уміння використовувати прийоми та методи економічного аналізу в умовах сучасної економіки мають особливу актуальність, особливо для керівників підприємств, які бажають, здійснюючи підприємницьку діяльність при обмеженості використовуваних ресурсів, одержувати якнайбільший прибуток. Тому перед підприємцями та управлінським персоналом постає проблема пошуку та реалізації альтернативних рішень. Найбільш необхідним елементом для прийняття управлінських рішень є достовірна, корисна та своєчасна інформація. Тому визначення значення економічного аналізу в інформаційному забезпеченні функціонування підприємства є дуже актуальним. Значення аналізу як засобу управління виробництвом з кожним роком зростає. Це передусім пов'язано з: необхідністю неухильного підвищення ефективності виробництва; переходом до ринкових відносин; створенням нових форм господарювання у зв'язку з роздержавленням економіки й економічних реформ; інформатизацією суспільства та економіки у цілому» [5]. «Економічний аналіз є найважливішою складовою економічних наук, у вирішальній мірі визначає достовірність та надійність висновків, які робляться в відношенні стану, перспектив розвитку та ефективності діяльності суб’єктів господарювання різного рівня. Сучасний стан економічного аналізу характеризує його як досить розроблену в теоретичному плані науку. Методики аналізу створені в попередні періоди до сьогодні адаптуються та удосконалюються до нових умов господарювання. Проте, аналітична наука перебуває в стані розвитку, що визначається об’єктивними причинами, пов’язаними зі змінами в економіці (розширенням самостійності господарюючих суб’єктів у здійсненні своєї діяльності, зміщенням пріоритетів у бік інтересів власників компаній тощо)» [6]. «Не зважаючи на самостійність (самодостатність) економічного аналізу як спеціальної галузі наукових знань, об’єктивною передумовою його існування та розвитку є тісний зв’язок із фундаментальними науками, зокрема економічною теорією та філософією (в частині теорії наукового пізнання). Розвинувшись на базі бухгалтерського обліку, статистики, планування, фінансів та інших наук, економічний аналіз знаходиться у тісному взаємозв’язку з ними. Оскільки дифузія наук є об’єктивною реальністю, встановлення їх взаємозв’язків досить складне та значне за обсягом питання» [7, с. 447].

Взаємодія системи економічного аналізу з іншими інформаційними підсистемами управління проявляються як в основі формування інформаційного забезпечення економічного аналізу виробничих витрат так і генератора інформації які використовуються в плануванні, аудиті, бухгалтерському обліку. Складність проявляється в тому, що система управління господарською діяльністю великих промислових підприємств є складовою та багаторівневою, а отже виникає потреба в налагодженні інформаційно-комунікаційних зв’язків.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вивчення місця системи економічного аналізу в системі управління господарською діяльністю підприємств та налагодження взаємозв’язків з іншими інформаційними підсистемами (планування, аудит, бухгалтерський облік) здійснювалося вітчизняними вченими: О.В. Олійник, О.М. Галенко, О.А. Зоріна, Т.М. Ковальчук, І.Д. Лазаришина, Л.В. Гнилицька, Д.О. Грицишен, О.А. Лаговська, І.Т. Райковська, Т.П. Назаренко, Т.В. Барановська, В.К. Савчук, Л.О. Примостка, І.М. Парасій-Вергуненко, В.М. Реслер, В. Євдокимов, О. Іванюта, М. Самчик, К. Самчук, С. Свірко, Н. Піскунова, М. Федорець, К. Піскунова, І. Білоусова, Г. Савицька, В. Іваненко, Е. Мних, О. Мачулка, І. Панченко, П. Попович, Н. Черткова, М. Чумаченко, М. Грещак, З.-М. Задорожний, О. Кірдіна, Г. Колісник, Н. Костецька, С. Котляров, Ю. Кравчук, Ю. Мірошниченко, Г. Партин, В. Панасик.

Викладення основного матеріалу. Економічний аналіз в системі управління виробничими витратами великих промислових підприємств має беззаперечно вагоме значення, що проявляється в надання релевантної інформації про причинно-наслідкові зв’язки в поведінці витрат та ефективності управління ними.

«Економічний аналіз є найважливішою складовою економічних наук, у вирішальній мірі визначає достовірність та надійність висновків, які робляться в відношенні стану, перспектив розвитку та ефективності діяльності суб’єктів господарювання різного рівня. Сучасний стан економічного аналізу характеризує його як досить розроблену в теоретичному плані науку. Методики аналізу створені в попередні періоди до сьогодні адаптуються та удосконалюються до нових умов господарювання. Проте, аналітична наука перебуває в стані розвитку, що визначається об’єктивними причинами, пов’язаними зі змінами в економіці (розширенням самостійності господарюючих суб’єктів у здійсненні своєї діяльності, зміщенням пріоритетів у бік інтересів власників компаній тощо). Взагалі можна говорити про те, що аналітична наука перебуває в стані розвитку, вимагають уточнення, доповнення та адаптації до нових умов господарювання розроблені в попередні періоди методики аналізу використання економічного потенціалу підприємств, виробництва продукції, її собівартості, фінансового стану підприємств. Особливої актуальності набувають методи аналізу та оцінки ефективності інвестиційно-інноваційних проектів, а також дослідження впливу ефективності інвестицій та інновацій на ефективність господарської діяльності організацій, що реалізує інвестиційний проект» [2].

Демиденко С.Л., Димитрова Д.О. вважають, що «підприємство є складною системою ланок і підрозділів, які взаємодіють між собою та виконують багато різноманітних функцій в процесі виготовлення та збуту продукції. Господарську діяльність підприємства відображає система показників, які оцінюють фінансово-економічні процеси та її результати. Для ефективного та успішного управління діяльність підприємств потребує систематичного вивчення. Одним з найефективніших способів дослідження господарської діяльності є аналіз» [4]. Погоджуємося з автором, та вважаємо, що аналітична інформація є найбільш важливою для управління господарською діяльністю, адже є релевантною та визначає сукупність причинно-наслідкових зв’язків для вироблення високоефективного управлінського рішення.

Гончаренко Н.Г. наголошує на важливості комплексності економічного аналізу та його значення в системі управління господарською діяльністю: «для стабілізації та економічного зростання в країні необхідно багато чого змінити як на державному рівні, так і на рівні кожного окремого підприємства. На державному рівня першочерговою задачею є необхідність перегляду та коригування законодавчо-нормативної бази, а на рівні кожного окремого підприємства необхідно провести майже повну реконструкцію та перебудову виробничої діяльності. Підприємствам необхідно підлаштовуватися під норми та стандарти, які висувають європейські ринки, та знайти канали реалізації своєї продукції на їх ринках. Успіх цієї роботи буде залежати від того, наскільки швидко і глибоко наші кадри сприймуть ці переміни, наскільки творчо та цілеспрямовано будуть впроваджувати в життя відповідні зміни. Враховуючи всі можливості, слід сказати, що кожне підприємство повинно знайти необхідні резерви та розробити міри щодо їх реалізації. А здійснити цю роботу можна лише за умов комплексного системного аналізу в економічних розрахунках. Саме за умов системного комплексного аналізу можна обґрунтувати свої зобов’язання, скласти особистий виробничий план та вжити заходів щодо підвищення продуктивності праці, економії матеріалів, сировини, палива тощо, підвищити якість продукції» [3]. Досить важливим комплексний економічний аналіз має з позиції оцінки поведінки виробничих витрат та ефективності управління ними.

Медвідь Л.Г. наголошує на важливості економічного аналізу в умовах зміни в ринковому середовищі вказуючи, що «зміни в ринковому середовищі та потреба підприємств у підвищенні якості управління в нових умовах господарювання вимагають отримання та оцінки великого обсягу даних для прийняття виважених управлінських рішень, своєчасного виявлення та подолання господарських ризиків, удосконалення бізнес-процесів для зміцнення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання на основі комплексного економічного аналізу та реформування контролю відповідно до міжнародних стандартів. Тому у практиці економічних відносин суб’єкти управління, з огляду на свої потреби й можливості, формують відповідні запити щодо контрольно-аналітичного забезпечення у сучасному конкурентному середовищі для покращення своїх конкурентних переваг» [6].

Вище зазначену роль економічного аналізу в системі управління виробничими витратами не можливо реалізувати без ефективної взаємодії з іншими інформаційними підсистемами управління, зокрема: бухгалтерським обліком, плануванням та внутрішнім аудитом (внутрішньогосподарським контролем). Взаємозв’язок економічного аналізу з іншими інформаційними підсистемами спостерігається як на рівні практичної реалізації так і нарівні економічної науки. Так, О.В. Олійник вказує, що «Наука – це складна динамічна система, яка зазнає змін з розвитком суспільства, змінюються її межі, трансформуються завдання, з’являються нові методи та способи дослідження, специфічні та властиві даній галузі або запозичені з іншої. На сучасному етапі жодна галузь наукових знань не існує в “чистому” вигляді, тобто не може бути ізольованою від інших суміжних та прикладних наук. Крім того, кожна галузь наукових знань у тій чи іншій мірі зазнає впливу загальних трансформаційних процесів, які в останні десятиліття характеризуються значною інтенсивністю. Зміни в зовнішньому середовищі викликають не тільки трансформацію самих суспільних наук, а зумовлюють зміну та поглиблення існуючих зв’язків між різними галузями наукових знань, виникнення нових площин співіснування. Тенденції розвитку науки, диференціація та інтеграція, актуалізуються в сучасних умовах глобалізації та міжнародної інтеграції, системної трансформації змісту та завдань науки в цілому і окремих її галузей» [7, с. 446].

Для формування комплексного інформаційного простору управління виробничими витратами потрібно узгодити вектори взаємодії економічного аналізу із кожною інформаційною підсистемою.

В сучасній вітчизняній економічні науці в об’єктно-предметному полі наукової спеціальності 08.00.09 – бухгалтерський облік аналіз та аудит (за видами економічної діяльності) (за переліком спеціальності від 2015 р. – 071 – Облік та оподаткування) все більше наукових досліджень здійснюється в напрямі обліково-аналітичного забезпечення управління господарської діяльності підприємств або ж окремих об’єктів чи процесів. Це пов’язує із тим, що власне система бухгалтерського обліку не можу формувати цілісний інформаційний ресурс а у взаємодії із аналітичною інформацією є можливість сформувати інформаційний ресурс, який дозволить при прийняті управлінських рішень врахувати як стан об’єкту так і причинно-наслідкові зв’язки його стану.

Вітчизняні дослідники Л.С. Вейкрута та З.Л. Бандура вказують, що «одним із шляхів розвитку національної економіки є вдосконалення інформаційного забезпечення управління. Основою його є регульована державою національна облікова система та сиcтеми економічного аналізу та аудиту. Проблеми аналітично-облікової системи набувають важливого методологічного і практичного значення. Вони є найвагомішими в економічній науці та господарській практиці. Незважаючи на достатньо високий рівень регулювання, що здійснюється на макро- та мікрорівнях, не всі його аспекти достатньо опрацьовані та відповідають вимогам сучасного управління. Тому необхідно узагальнити перший досвід його реформування, критично осмислити й опрацювати його результати з метою максимальної адаптації до галузевих потреб [1].

Такий підхід є логічним з позиції формування внутрішньої системи управління господарською діяльністю підприємства. Проте при розвитку бухгалтерського обліку, економічного аналізу та аудиту в першу чергу варто враховувати інформаційні запити внутрішніх та зовнішніх користувачів. Так, на сьогодні пріоритетним є запит саме на обліково-аналітичну інформацію.

При дослідженні проблем формування обліково-аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень існує ризик розмиття меж між системами бухгалтерського обліку та економічного аналізу. При чому даний ризик характерний як для досліджень теоретичного характеру так і реалізації наукових результатів на практиці. Вважаємо, що для уникнення зазначеного ризику варто наголосити на наступних взаємодіях між бухгалтерським обліком та економічним аналізом.

Зв'язок між економічним аналізом та системою бухгалтерського обліку є логічним та його можна розглядати як прямий зв'язок так і опосередкований. Прямий зв'язок пов'язаний із формування інформаційного забезпечення аналітичних процедур через систему бухгалтерського обліку. Опосередкований зв'язок полягає в прийняття управлінських рішень на основі економічного аналізу які можуть вплинути на відображення відповідного об’єкту управління в бухгалтерському обліку, а бо ж зміни його методології через трансформацію облікової політики.

Перший варіант, – бухгалтерський облік як інформаційне джерело для економічного аналізу, ‑ є поширеним в наукових дослідженнях. Це обумовлено тим, що уся бухгалтерська звітність підлягає економічному аналізу, тобто слугує інформаційним джерелом для здійснення аналітичних процедур. Бухгалтерська звітність фактично виступає інформаційною моделлю господарської діяльності підприємства в цілому, а економічний аналіз дозволяє оцінити причинно-наслідкові зв’язки такого стану та ефективність управління її діяльністю. Економічний аналіз для цілей оцінки господарської діяльності в цілому та виробничих витрат зокрема, може використовувати усі види нормативно затвердженої бухгалтерської звітності (фінансова звітність, статична звітність, податкова звітність, інша галузева звітність) так і внутрішню звітність а в окремих випадках вимагати специфічну управлінську звітність для оцінки окремих показників виробничих витрат за вимогою суб’єкта управління.

Опосередкований зв'язок пов'язаний із тим, що на основі результатів економічного аналізу можуть прийматися управлінські рішення, що передбачають зміни параметрів розвитку об’єкту управління, зокрема виробничих витрат. В окремих випадках такі зміни можуть стосуватися не лише об’єктної сторони бухгалтерського обліку, але й методологічної.

На рис. 1 представлено модель взаємодії систем економічного аналізу та бухгалтерського обліку.

 

Рис. 1. Взаємозв’язок системи економічного аналізу та бухгалтерського обліку в управлінні виробничими витратами

 

Вивчаючи проаналізовані зв’язки між системами бухгалтерського обліку та економічного аналізу варто наголосити на наступними особливостях:

‑ бухгалтерський облік як інформаційне джерело аналітичних розрахунків. В даному випадку варто наголосити, що система бухгалтерського обліку може мати безліч варіантів відображення того чи іншого об’єкту. Особливо це стосується виробничих витрат, які в залежності від формування положень облікової політики можуть варіювати як в вартісному вираженні так і з позиції їх визнання за різними класифікаційними ознаками. В такому випадку аналітику варто здійснити аналіз змін в обліковій політиці підприємства з позиції їх впливу на облікове відображення об’єктів, що пов’язанні із виробничими витратами. До таких об’єктів відносяться матеріальні ресурси, зокрема методи списання виробничих запасів, нарахування амортизації на основні засоби, нарахування амортизації на інші необоротні матеріальні активи, нарахування амортизації на нематеріальні активи. Важливого значення з позиції формування витрат є методи нарахування резерву сумнівних боргів. Облікова політика в певній мірі регулює систему управлінського обліку, а саме вибір методів калькулювання собівартості промислової продукції та методів обліку витрат. Так, на сьогодні бухгалтерська наука та практика передбачає велику кількість методів калькулювання собівартості готової продукції, які можуть бути використанні та великих промислових підприємствах й в свою ергу визначають особливості облікового відображення виробничих витрат, на основі чого в подальшому формується інформаційний базис аналітичних розрахунків. Таким чином, для забезпечення релевантності інформації, що є результатом економічного аналізу, необхідною умовою є оцінка змін в обліковій політиці та їх впливу на бухгалтерську звітність з позиції подрібнюваності інформації про виробничі витрати великого промислового підприємства за різні звітні періоди, що підлягають економічному аналізу;

‑ результати економічного аналізу як детермінанти впливу на об’єкт бухгалтерського обліку з позиції управлінських рішень. Зазначений зв'язок двох інформаційних підсистем управління виробничими витратами великих промислових підприємств є проявом зворотного зв’язку в системі економічного аналізу. Так, в результаті аналітичних розрахунків встановлюються причинно-наслідкові зв’язки щодо стану витрат та зміни в їх поведінці. На основі чого визначаються напрями трансформації параметрів поведінки витрат для цілей підвищення ефективності управління ними. Відповідно приймаються управлінські рішення щодо виробничих витрат великих промислових підприємств, що бути пов’язанні зі зміною договірної політики, збутової політики, процесів постачання та виробничих процесів, які вплинуть на поведінку виробничих витрат на наступних звітних періодах. Відповідно змінюється об’єктивна сторона поведінки виробничих витрат великих промислових підприємств;

‑ вплив системи економічного аналізу на систему бухгалтерського обліку. Даний вплив відбувається через суб’єктивний вплив керуючої підсистеми управління на методологію бухгалтерського обліку виробничих витрат великих промислових підприємств. Отриманні в результаті застосування аналітичних процедур результати, можуть не задовольняти суб’єктів управління, а тому для їх зміни є можливість застосування суб’єктивного впливу, а саме зміни параметрів поведінки виробничих витрат через систему їх облікового відображення. Такі зміни є можливими через трансформацію методології бухгалтерського обліку в частинні формування облікової політики великих промислових підприємств. Так, зміна будь-якого методу облікового відображення матеріальних ресурсів чи методів калькулювання собівартості готової продукції дозволить змінити поведінку виробничих витрат в наступних звітних періодах. Саме так проявляється вплив результатів економічного аналізу на методологію бухгалтерського обліку.

З вище зазначеного є потреба в обґрунтуванні напрямів оцінки облікової політики великого промислового підприємства для цілей економічного аналізу. Це дозволить суб’єкту економічного аналізу встановити релевантність отриманої в інформації із системи бухгалтерського обліку для повної оцінки поведінки виробничих витрат та виявити причинно-наслідкові зв’язки зміні параметрів управління та виявити резерви підвищення ефективності управління виробничими витратами великих промислових підприємств. В даному контексті пропонуємо застосовувати сукупність процедур за наступною послідовністю (рис. 2 та 3).

 

Рис. 2. Послідовність оцінки облікової політики для цілей економічного аналізу виробничих витрат промислових підприємств (початок)

 

Рис. 3. Послідовність оцінки облікової політики для цілей економічного аналізу виробничих витрат промислових підприємств (кінець)

 

Запропонована послідовність етапів оцінки облікової політики для цілей економічного аналізу показує взаємозв’язки між системи бухгалтерського обліку та економічного аналізу та в певній мірі дозволяє уникнути суб’єктивного впливу на поведінку витрат, або ж врахувати його при аналітичній оцінці для формування релевантної обліково-аналітичної інформації для цілей управління. Зазначена послідовність етапів оцінки облікової політики була апробована на ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» та показала свою ефективність.

Висновки. Таким чином, в результаті дослідження взаємозв’язку між системами бухгалтерського обліку та економічного аналізу дозволило встановити двосторонні інформаційно-комбінаційні зв’язки, що є напрямами взаємного впливу між зазначеними інформаційними підсистемами управління виробничими витратами великих промислових підприємств. Зауважимо, що особливостями представлених результатів є те, що встановлено різні напрями впливу, а саме об’єктивні та суб’єктивні. Та визначено їх прояв як на теоретичному рівні так і практичному.

 

Список літератури.

1. Вейкрута Л.С. Роль і значення аналізу та аудиту в системі управління підприємств / Л.С. Вейкрута, З.Л. Бандура // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". – 2012. – № 722 : Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. – С. 28-32.

2. Вечтомова І.І. Шляхи розвитку економічного аналізу в сучасних умовах / І.І. Вечтомова, В.С. Ніценко // International scientific journal. - 2016. - № 7. - С. 185-187.

3. Гончаренко Н.Г. Роль комплексного системного аналізу в управлінні підприємством / Н.Г. Гончаренко // Економіка і суспільство. Мукачівський державний університет. – Випуск 12. – 2017. – С. 683-686.

4. Демиденко С. Л. Оперативний економічний аналіз: сутність, переваги та недоліки / С.Л. Демиденко, Д.О. Димитрова // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Міжнародні економічні відносини та світове господарство. – 2017. – Вип. 13(1). – С. 91-94.

5. Ілляшенко К.В. Значення економічного аналізу в інформаційному забезпеченні функціонування сучасного підприємства / К.В. Ілляшенко // Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки). – 2013. – № 2(4). – С. 105-110.

6. Медвідь Л.Г. Економічний аналіз і контроль як інформаційне забезпечення управління діяльністю суб’єктів господарювання / Л.Г. Медвідь, Д.О. Харинович-Яворська // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Економічні науки. – Херсон : Гельветика, 2015. – Випуск 9-1. Ч.1. – 237 с. – С. 216-220.

7. Олійник О.В. Розвиток економічного аналізу в умовах інституційних змін [Текст]: монографія / Олійник О.В. – Житомир: ЖДТУ, 2008. – 653.

 

References.

1. Vejkruta, L.S. and Bandura, Z.L. (2012) The role and importance of analysis and audit in the enterprise management system. Visnyk Nacional'nogo universytetu “L'vivs'ka politehnika”. vol. 722 : Menedzhment ta pidpryjemnyctvo v Ukrai'ni: etapy stanovlennja i problemy rozvytku. pp. 28-32.

2. Vechtomova, I.I. and Nicenko, V.S. (2016) Ways to develop economic analysis in modern conditions. International scientific journal. vol. № 7. pp. 185-187.

3. Goncharenko, N.G. (2017) The role of complex system analysis in enterprise management. Ekonomika i suspil'stvo. Mukachivs'kyj derzhavnyj universytet. vol. 12. pp. 683-686.

4. Demydenko, S.L. and Dymytrova, D.O. (2017) Operational economic analysis: the nature, advantages and disadvantages. Naukovyj visnyk Uzhgorods'kogo nacional'nogo universytetu. Serija : Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove gospodarstvo. Vol. 13(1). pp. 91-94.

5. Illjashenko, K.V. (2013) The value of economic analysis in the information support of the modern enterprise. Zbirnyk naukovyh prac' Tavrijs'kogo derzhavnogo agrotehnologichnogo universytetu (ekonomichni nauky). vol. № 2(4). pp. 105-110.

6. Medvid', L.G. and Harynovych-Javors'ka D.O. (2015) Economic analysis and control as information support for the management of business entities. Naukovyj visnyk Hersons'kogo derzhavnogo universytetu. Serija: Ekonomichni nauky. Herson : Gel'vetyka. vol. 9-1. Ch.1. pp. 216-220.

7. Olijnyk, O.V. (2008) Rozvytok ekonomichnogo analizu v umovah instytucijnyh zmin [Development of economic analysis in the context of institutional changes]. Zhytomyr, Ukraina. 653 p.

 

 Стаття надійшла до редакції 19.08.2017 р.