EnglishНа русском

Переглянути у форматі pdf

ВІЙСЬКОВИЙ БЮДЖЕТ ЯК ТРИГЕР ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ І РОЗВИТКУ: ПОТОЧНІ РЕАЛІЇ І ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ (МІЖНАРОДНИЙ АСПЕКТ)
В. Г. Панченко, Н. В. Резнікова, О. А. Іващенко

DOI: 10.32702/2307-2105-2019.12.2

УДК: 338.984: 339.972: 338.22

JEL: E6, E10

В. Г. Панченко, Н. В. Резнікова, О. А. Іващенко

ВІЙСЬКОВИЙ БЮДЖЕТ ЯК ТРИГЕР ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ І РОЗВИТКУ: ПОТОЧНІ РЕАЛІЇ І ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ (МІЖНАРОДНИЙ АСПЕКТ)

Анотація

В статті систематизовано результати існуючих емпіричних досліджень з виявлення макроекономічних ефектів військових витрат, і зокрема їхнього впливу на потенціал економічного зростання. Мета статті полягає у дослідженні впливу військового бюджету на економічний розвиток України. Наукова гіпотеза статті полягає в тому, що оборонний бюджет є важливим як сам по собі для реалізації безпекових функцій, так і для створення бази для розвитку виробництва високотехнологічної продукції і відповідно – зростання ВВП. В статті, на основі запропонованого підходу, визначено, які з експорторієнтованих на сьогодні видів діяльності і продуктів у військовій сфері, або тих, що потенційно можуть експортуватися в майбутньому, можуть розвинути свою технологічність. Виокремлено групу наявних секторів «потенційних лідерів» України (виробництво фармацевтичних продуктів, виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції) як таких, що є важливими для оцінки можливості використання військових витрат для прискорення розвитку високотехнологічного виробництва, оскільки до цієї категорії відноситься оборона, а відповідно виробництво товарів і послуг в цій сфері. Такі сектори, як освіта, наукові розробки, телекомунікації, інфраструктура також віднесено до групи «потенційних лідерів» (це сектори з високим рівнем доданої вартості, які відносяться до високотехнологічних секторів, проте мають низьку частку у загальному експорті України, однак володіють значним потенціалом виходу на міжнародні ринки і потенціалом імпортозаміщення на внутрішньому ринку). Виявлено, що у випадку ефективної державної політики, «потенційні лідери» можуть стати «стратегічними лідерами». Встановлено, що оборонні витрати в умовах військового конфлікту можна суттєво збільшити паралельно зі збільшенням експорту, використавши спрощені умови доступу до інвестицій, технологій та виходу на ринки для воюючої країни, які в умовах правильної геополітичної діяльності українського уряду можуть бути надані партнерами України. «Стратегічні сектори» мають важливе значення для розвитку військового виробництва своїми виробництвами продукції подвійного призначення, адже усі види транспорту так чи інакше пов’язані з потребами збройних сил усіх країн. У випадку неадекватної державної політики перспективні сектори можуть перейти до групи «проблемні сфери» - безперспективних видів діяльності, в разі, якщо знизиться їхня технологічність при наявному їх низькому експортному потенціалі. Ці факти яскраво проявляються у виробництві авіаційної і бронетанкової техніки – Україна, маючи стартові можливості не тільки по виробництву, але і по ринковим нішам, вже понад 25 років не спромоглася організувати процес наукових та конструкторських розробок, поступаючись новим виробникам – Туреччині, Кореї та іншим. Доведено перспективність збільшення військових витрат в рамках випуску облігацій зовнішнього займу.
Встановлено, що використанню оборонних витрат для виходу за рамки екстенсивного сценарію розвитку (характерними ознаками якого є такі: збереження сформованої моделі розвитку української економіки з наявністю структурних диспропорцій в економічній системі країні; сировинна, матеріалозатратна та імпортозалежна економіка; структура експорту загалом незмінна; превалювання продукції з низькою доданою вартістю) сприятиме зростання індексу продуктивності інвестицій понад «1». Цьому сприятиме сценарій економічного зростання інтенсивного кластерного типу – спрямування суттєвого обсягу інвестиційних ресурсів в економіку України за рахунок узгодження сценарію з геополітичними партнерами, із застосуванням активної економічної політики. Обраховано, що для цього необхідно досягнути частки експорту у випуску продукції в середньому по економіці на рівні близько 50% при зниженні до 46% імпортної залежності. Для цього, зокрема, потрібно, аби військову продукцію, яка має високий експортний потенціал, було розглянуто в якості експортно-виробничого сектора. Актуалізовано зміну підходу до оборонних витрат з імпорту потрібних озброєнь на їхнє виробництво і за рахунок цього — підвищення обороноздатності та виробничого потенціалу. Оборонний сектор за такого сценарію має потенціал переміщення до стратегічного кластера при одночасному розвитку інноваційного кластера. Встановлено, що, як наслідок, розвиток національної економіки відбуватиметься у два етапи: на початку економічне зростання забезпечуватиметься завдяки екстенсивному розвитку та вкладанню інвестицій, а далі — протягом 3-4 років — зросте потенційна здатність інвестицій генерувати дохід (продуктивність інвестицій варіюватиметься в межах від 1 до 1,021), що у подальшому дозволить задіяти інтенсивний розвиток економіки, який дозволятиме економіці самогенеруватися.

Ключові слова: бюджетні витрати; економічний розвиток; економічне зростання; макроекономічні ефекти; оборонна продукція; оборонні витрати.

Література

1. Poland Military Expenditure [Electronic resource] // TRADING ECONOMICS. – 2019. – Mode of access: https://tradingeconomics.com/poland/military-expenditure
2. Trends in world military expenditure, 2018 [Electronic resource] / N. Tian, A. Fleurant, P. D. Wezeman, S. T. Wezeman // SIPRI. – Mode of access: https://sipri.org/sites/default/files/2019-04/fs_1904_milex_2018_0.pdf
3. Defence Expenditure of NATO Countries (2011-2018) [Electronic resource] / North Atlantic Treaty Organisation. – 2019. – Mode of access: https://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets/pdf/pdf_2019_03/190314-pr2018-34-eng.pdf
4. World military expenditure and weapons trade [Electronic resource] / European Commission. – 2019. – Mode of access: https://ec.europa.eu/knowledge4policy/foresight/topic/changing-security-paradigm/world-military-expenditure_en
5. ЄС-Україна: поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі [Електронний ресурс] // Представництво ЄС в Україні. – 2013. – Режим доступу: http://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/dcfta_guidebook_web.pdf
6. Lee C. C. Do defence expenditures spur GDP? A panel analysis from OECD and Non-OECD countries / C. C. Lee, S. T. Chen // Defence and Peace Economics. – 2007. – Vol. 18(3). – P. 265-280.
7. Chang T. Does Military Spending Really Matter for Economic Growth in China and G7 Countries: The Roles of Dependency and Heterogeneity / T. Chang, C.-C. Lee, K. Hung, K.-H. Lee // Defence and Peace Economics. – 2014. – Vol. 25(2). – P. 177–191.
8. Wijeweera A. Military spending and economic growth in Sri Lanka: A time series analysis / A. Wijeweera, M. J. Webb // Defence and Peace Economics. – 2009. – Vol. 20(6). – P. 499-508.
9. Yang A. J. F. On the Relationship between Military Expenditure, Threat and Economic Growth: A Nonlinear Approach / A. J. F. Yang, W. N. Trumbull, C. W. Yang, B.-N. Huang // Defence and Peace Economics. – 2011. – Vol. 22 (4). – P. 449–457.
10. Dunne J. P. Military Expenditure, Economic Growth and Heterogeneity / J. P. Dunne, N. Tian // Defence and Peace Economics. – 2015. – Vol. 26 (1). – P. 15-31.
11. Pradhan R. P. Military Expenditure and Economic Growth: Using Causality, Co-integration and Missing Variables / R. P. Pradhan, M. B. Arvin, N. R. Norman, H. K. Bhinder // International Journal of Computational Economics and Econometrics. – 2013. – Vol. 3 (3-4). – P. 164–186.
12. Pan C.-I. Military Spending and Economic Growth in the Middle East Countries: Bootstrap Panel Causality Test / C.-I. Pan, T. Chang, Y. Wolde-Rufael // Defence and Peace Economic. – 2015. – Vol. 26 (4). – P. 443-456.
13. Chang H.-C. Military Expenditure and Economic Growth Across Different Groups: A Dynamic Panel Granger-Causality Approach / H.-C. Chang, B.-N. Huang, C. W. Yang // Economic Modelling. – 2011. – Vol. 28 (6). – P. 2416–2423.
14. Military Expenditure, Economic Growth and Structural Instability: A Case Study of South Africa / G. C. Aye, M. Balcılar, J. P. Dunne, R. Gupta, R. V. Eyden // Defence and Peace Economics. – 2014. – Vol. 25 (6). – P. 619–633.
15. Dunne P. Military Expenditure and Unemployment in the OECD / P. Dunne, R. Smith // Defence and Peace Economics. – 1990. – Vol. 1 (1). – P. 57–73.
16. Hooker M. Unemployment Effects of Military Spending: Evidence from a Panel of States [Electronic resource] / M. Hooker, M. Knetter. – 1994. – Mode of access: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=1840248
17. Paul S. Defence Spending and Unemployment Rates: An Empirical Analysis for the OECD / S. Paul // Journal of Economic Studies (Glasgow, Scotland). – 1996. – Vol. 23 (2). – P. 44–54.
18. Dunne P. Military Expenditure and Employment in South Africa / P. Dunne, D. Watson // Defence and Peace Economics. – 2000. – Vol. 11 (4). – P. 587–596.
19. Yildirim J. S. Military Expenditure and Employment in Turkey / J. Yildirim, S. Sezgin // Defence and Peace Economics. – 2003. – Vol. 14 (2). – P. 129–139.
20. Huang J.-T. Does Defence Spending Matter to Employment in Taiwan? / J.-T. Huang, A.-P. Kao // Defence and Peace Economics. – 2005. – Vol. 16 (2). – P. 101–115.
21. Tang J.-H. Military Expenditure and Unemployment Rates: Granger Causality Tests Using Global Panel Data / J.-H. Tang, C.-C. Lin, E. S. Lin // Defence and Peace Economics. – 2009. – Vol. 20 (4). – P. 253–267.
22. Malizard J. Defense Spending and Unemployment in France / J. Malizard // Defence and Peace Economics. – 2014. – Vol. 25 (6). – P. 635–642.
23. DeRouen K. R. Jr. Defence Spending and Economic Growth in Latin America: The Externalities Effects / K. R. Jr. DeRouen // International Interactions. – 1994. – Vol. 19 (3). – P. 193–212.
24. Yildirim J. Military expenditure and economic growth in Middle Eastern countries and Turkey: A non-linear panel data approach / J. Yildirim, D. Karadam, N. Öcal // Defence and Peace Economics. – 2017. – Vol. 28 (6). – P. 719-730.
25. Korkmaz S. The Effect of Military Spending on Economic Growth and Unemployment in Mediterranean Countries / S. Korkmaz // International Journal of Economics and Financial Issues. – 2015. – Vol. 5 (1). – P.273-280
26. Заблоцький В. Що в прицілі? Головні тренди ринку озброєнь [Електронний ресурс] / В. Заблоцький. – Режим доступу: https://tyzhden.ua/World/222022
27. Кречко Я. «Оборонка» на експорт. Кому Україна продає зброю [Електронний ресурс] / Я. Кречко. – Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/donbas-realii-eksport-oborona-ukraina/29813449.html
28. Економічний патріотизм. Стратегія реалізації національного інтересу для стрімкого розвитку України / В. Г. Панченко [та ін.]; Народний рух України, Ін-т сусп. дослідж. – Дніпро: Ліра, 2018. – 151 с.
29. Панченко В. Г. Стратегічне моделювання сценаріїв росту ВВП України за умов реалізації політики неопротекціонізму: проекції економічного розвитку [Електронний ресурс] / В.Г. Панченко, А. С. Нананов // Ефективна економіка. – 2018. – № 8. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=6560
30. Резнікова Н. В. Боргові важелі макроекономічної взаємозалежності: канали впливу на економічне зростання / Н. В. Резнікова // Інвестиції: практика та досвід. – 2016. – № 13. – С. 5–11.
31. Резнікова Н. В. Нові контури боргової залежності: тригери кризових проявів в умовах глобальної взаємозалежності / Н. В. Резнікова // Інвестиції: практика та досвід. — 2016. — № 15. — С. 5–12.
32. Резнікова Н. В. Глобальні проблеми світового господарства і міжнародних економічних відносин / Н. В. Резнікова. – К.: ТОВ «Видавництво «Консультант», 2017. – 540 с.

V. Panchenko, N. Reznikova, O. Ivashchenko

THE MILITARY BUDGET AS A TRIGGER FOR ECONOMIC GROWTH AND DEVELOPMENT: CURRENT REALITIES AND PROSPECTS FOR UKRAINE

Summary

The article’s objective is to investigate the impact of military budget on economic development. Our hypothesis is that the military budget is as such important both for implementing security functions and for creating the base for increasing the high tech output and consequent GDP growth. The proposed approach is used to determine which of the export-oriented activities and products in the military sector of Ukraine or the ones with export potentials are able to enhance technological capacities in future. The group of sectors which are “potential leaders” in Ukraine (manufacturing of pharmaceuticals, computers, electronic and optical devices) is important for the assessment of the possibilities to use military spending for accelerating the development of high tech industry, because this category includes the defense sector with its facilities to manufacture goods and services. Other “potential leaders” are sectors such as education, research and development (R&D), telecommunications, infrastructures. These sectors with high value added, classified as high tech ones, have a low share in the total Ukrainian exports, but they have significant potentials for international market expansion and potentials for import substitution on the domestic market. The development of education, R&D and infrastructures is supposed to create the ecosystem in Ukraine required to launch successful high tech business, on the one hand, and offer export-oriented products and services, on the other. In case of effective government policies, “potential leaders” can become “strategic leaders”. A country at war can essentially increase its military spending in parallel with increasing its exports taking advantage of the simplified terms of access to investment, technologies and market expansion, which can be guaranteed by Ukraine’s partners given the proper geo-political activities of the Ukrainian government. “Strategic sectors” have significant importance for the development of military industries with “dual purpose”, because all the categories of transports in any country are linked, one way or another, to the needs of military forces.
When the government policy is not adequate, the sectors with good development perspectives can fall into the group of “problematic sectors”, i. e. dead-end activities, if their technological capacities are declined and export potentials are low. A clear evidence of these facts is the manufacturing of aircraft and armored vehicles: with good start-up capacities not only in manufacturing, but also in market niches 25 years ago, Ukraine has failed to organize the R&D process by now, giving way to new manufacturers like Turkey, Korea and others. “Current leaders” in Ukraine (basic metals and extraction of metal ores, agriculture, forestry and fisheries; foods and beverages, tobaccos) are sectors with a small value added and dependence on foreign market conjunctures. As their products are still demanded by global markets, they bring a major part of export earnings in Ukraine. The possibility to increase the military spending by foreign bond issuance is also important.
It is determined that the military spending can be used for moving beyond the boundaries of the extensive development scenario (which implies the reliance on the existing model of the Ukrainian economy with its structural disproportions in the domestic economic system in favor of commodity-based, cost-ineffective and import-dependent segments; as its export structure will not change compared with the existing one, the share of products with low value added will prevail), when the index of investment productivity is higher than 1.
The scenario of economic growth of the intensive cluster type needs to be adopted: streamlining of essential scopes of investment resources to the Ukrainian economy by coordinating the scenario with geo-political partners and using the active economic policy. It requires that the average share of exports in the output of domestic industries reach nearly 50% and the import dependence decline to 46%. A way to achieve these benchmarks is to consider the military products with high export potentials as an export-oriented sector.
Approaches to military spending need to be changed in a way to have the defense capacity enhanced by abandoning imports of required weapons (but not by essentially increasing import dependence and decreasing rates of GDP growth). It will result in the military cluster’s move to the strategic cluster in parallel with expansion of the innovation cluster. Consequently, the national economy development will involve two phases. At the first phase, the economy will be growing due to the extensive development and investment; at the second phase taking 3 to 4 years, its potential to generate income will be enhanced (with the investment productivity varying from 1 to 1.021), which will eventually give rise to the intensive economy development allowing for the economy’s self-generation.

Keywords: udget expenditures; economical development; economic growth; macroeconomic effects; defense goods; nondefense goods; defense costs.

References

1. The official site of The Trading Economics (2019), “Poland Military Expenditure”, available at: https://tradingeconomics.com/poland/military-expenditure (Accessed 23 Sep 2019)
2. Tian, N., Fleurant, A., Wezeman, P. D. and Wezeman, S. T. (2019), “Trends in world military expenditure, 2018”, SIPRI, [Online], available at: https://sipri.org/sites/default/files/2019-04/fs_1904_milex_2018_0.pdf (Accessed 23 Sep 2019)
3. The official site of NATO (2019), “Defence Expenditure of NATO Countries (2011-2018)”, available at: https://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets/pdf/pdf_2019_03/190314-pr2018-34-eng.pdf (Accessed 25 Sep 2019)
4. The official site of the European Commission (2019), “World military expenditure and weapons trade”, available at: https://ec.europa.eu/knowledge4policy/foresight/topic/changing-security-paradigm/world-military-expenditure_en (Accessed 25 Sep 2019)
5. The official site of Delegation of the European Union to Ukraine (2013), “EU-Ukraine: a Deep and Comprehensive Free Trade Area”, available at: торгівліhttp://eeas.europa.eu/archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/dcfta_guidebook_web.pdf (Accessed 24 Sep 2019)
6. Lee, C. C. and Chen, S. T. (2007), “Do defence expenditures spur GDP? A panel analysis from OECD and Non-OECD countries”, Defence and Peace Economics, vol. 18, no. 3, pp. 265-280.
7. Chang, T., Lee, C.-C., Hung, K. and Lee, K.-H. (2014), “Does Military Spending Really Matter for Economic Growth in China and G7 Countries: The Roles of Dependency and Heterogeneity”, Defence and Peace Economics, vol. 25, no. 2, pp. 177–191.
8. Wijeweera, A. and Webb, M. J. (2009), “Military spending and economic growth in Sri Lanka: A time series analysis”, Defence and Peace Economics, vol. 20, no. 6, pp. 499-508.
9. Yang, A. J. F., Trumbull, W. N., Yang, C. W. and Huang, B.-N. (2011), “On the Relationship between Military Expenditure, Threat and Economic Growth: A Nonlinear Approach”, Defence and Peace Economics, vol. 22, no. 4, pp. 449–457.
10. Dunne, J. P. and Tian, N. (2015), “Military Expenditure, Economic Growth and Heterogeneity”, Defence and Peace Economics, vol. 26, no. 1, pp. 15-31.
11. Pradhan, R. P., Arvin, M. B., Norman, N. R. and Bhinder, H. K. (2013), “Military Expenditure and Economic Growth: Using Causality, Co-integration and Missing Variables”, International Journal of Computational Economics and Econometrics, vol. 3, no. 3-4, pp. 164–186.
12. Pan, C.-I., Chang, T. and Wolde-Rufael, Y. (2015), “Military Spending and Economic Growth in the Middle East Countries: Bootstrap Panel Causality Test”, Defence and Peace Economic, vol. 26, no. 4, pp. 443-456.
13. Chang, H.-C., Huang, B.-N. and Yang, C. W. (2011), “Military Expenditure and Economic Growth Across Different Groups: A Dynamic Panel Granger-Causality Approach”, Economic Modelling, vol. 28, no. 6, pp. 2416–2423.
14. Aye, G. C., Balcılar, M., Dunne, J. P., Gupta, R. and Eyden, R. V. (2014), “Military Expenditure, Economic Growth and Structural Instability: A Case Study of South Africa”, Defence and Peace Economics, vol. 25, no. 6, pp. 619–633.
15. Dunne, P. and Smith, R. (1990), “Military Expenditure and Unemployment in the OECD”, Defence and Peace Economics, vol. 1, no. 1, pp. 57–73.
16. Hooker, M. and Knetter, M. (1994), “Unemployment Effects of Military Spending: Evidence from a Panel of States”, available at: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=1840248 (Accessed 28 Sep 2019)
17. Paul, S. (1996), “Defence Spending and Unemployment Rates: An Empirical Analysis for the OECD”, Journal of Economic Studies (Glasgow, Scotland), vol. 23, no. 2, pp. 44–54.
18. Dunne, P. and Watson, D. (2000), “Military Expenditure and Employment in South Africa”, Defence and Peace Economics, vol. 11, no. 4, pp. 587–596.
19. Yildirim, J. S. and Sezgin, S. (2003), “Military Expenditure and Employment in Turkey”, Defence and Peace Economics, vol. 14, no. 2, pp. 129–139.
20. Huang, J.-T. and Kao, A.-P. (2005), “Does Defence Spending Matter to Employment in Taiwan?”, Defence and Peace Economics, vol. 16, no. 2, pp. 101–115.
21. Tang, J.-H., Lin, C.-C. and Lin, E. S. (2009), “Military Expenditure and Unemployment Rates: Granger Causality Tests Using Global Panel Data”, Defence and Peace Economics, vol. 20, no. 4, pp. 253–267.
22. Malizard, J. (2014), “Defense Spending and Unemployment in France”, Defence and Peace Economics, vol. 25, no. 6, pp. 635–642.
23. DeRouen, K. R. Jr. (1994), “Defence Spending and Economic Growth in Latin America: The Externalities Effects”, International Interactions, vol. 19, no. 3, pp. 193–212.
24. Yildirim, J., Karadam, D. and Öcal, N. (2017), “Military expenditure and economic growth in Middle Eastern countries and Turkey: A non-linear panel data approach”, Defence and Peace Economics, vol. 28, no. 6, pp. 719-730.
25. Korkmaz, S. (2015), “The Effect of Military Spending on Economic Growth and Unemployment in Mediterranean Countries”, International Journal of Economics and Financial Issues, vol. 5, no. 1, pp.273-280
26. Zablotsʹkyy V. (2019), “What's in the scope? Main Trends in the Weapons Market”, available at: https://tyzhden.ua/World/222022 (Accessed 29 Sep 2019)
27. Krechko Ya. (2019), “Oboronka” for export. To whom Ukraine sells weapons”, available at: https://www.radiosvoboda.org/a/donbas-realii-eksport-oborona-ukraina/29813449.html (Accessed 29 Sep 2019)
28. Panchenko, V. (ed.), (2018), Ekonomichnyy patriotyzm. Stratehiya realizatsiyi natsionalʹnoho interesu dlya strimkoho rozvytku Ukrayiny [Economic patriotism. Strategy for realization of national interest for rapid development of Ukraine], Lira, Dnipro, Ukraine.
29. Panchenko, V. and Nanavov, A. S. (2018), “Strategic modeling of gdp growth scenarios of Ukraine in the context of the implementation of the policy of neoprotectionism: projections of economic development”, Efektyvna ekonomika, [Online], vol. 8, available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=6560 (Accessed 02 Oct 2019).
30. Reznikova, N. (2016), “Debt levers of macroeconomic interdependence: channels of influence on economic growth”, Investytsiyi: praktyka ta dosvid, vol. 13, pp. 5–11.
31. Reznikova, N. (2016), “New contours of debt dependence: triggers of crisis manifestations in conditions of global interdependence”, Investytsiyi: praktyka ta dosvid, vol. 15, pp. 5–12.
32. Reznikova, N. (2017), Hlobal'ni problemy svitovoho hospodarstva i mizhnarodnykh ekonomichnykh vidnosyn [Global problems of the general government and international economic problems], TOV «Vydavnytstvo «Konsul'tant», Kyiv, Ukraine.

№ 12 2019

Дата публікації: 2019-12-27

Кількість переглядів: 717

Відомості про авторів

В. Г. Панченко

директор Агентства розвитку Дніпра

V. Panchenko

Director of Dnypro Development Agency

ORCID:

0000-0002-5578-6210


Н. В. Резнікова

доктор економічних наук, професор,професор кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносинКиївського національного університету імені Тараса Шевченка

N. Reznikova

Doctor of Economics, Professor at the Chair of World Economy and International Economic Relations of Institute of International Relations Taras Shevchenko National University of Kyiv

ORCID:

0000-0003-2570-869X


О. А. Іващенко

кандидат економічних наук, доцент, завідувач кафедри економіки та менеджменту зовнішньоекономічної діяльності Національної академії статистики, обліку і аудиту

O. Ivashchenko

PhD in Economics, Associate Professor, Head of Department for Economics and Management of Foreign Economic Activities of National Academy of Statistics, Accounting and Audit

ORCID:

0000-0002-8490-778X

Як цитувати статтю

Панченко В. Г., Резнікова Н. В., Іващенко О. А. Військовий бюджет як тригер економічного зростання і розвитку: поточні реалії і перспективи для України (міжнародний аспект). Ефективна економіка. 2019. № 12. – URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=7550 (дата звернення: 10.07.2020). DOI: 10.32702/2307-2105-2019.12.2

Panchenko, V., Reznikova, N. and Ivashchenko, O. (2019), “The military budget as a trigger for economic growth and development: current realities and prospects for Ukraine”, Efektyvna ekonomika, [Online], vol. 12, available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=7550 (Accessed 10 Jul 2020). DOI: 10.32702/2307-2105-2019.12.2

Creative Commons License

Стаття розповсюджується за ліцензією
Creative Commons Attribution 4.0 Міжнародна.