EnglishНа русском

Переглянути у форматі pdf

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ФОРМИ ПІДПРИЄМНИЦТВА У НЕПРИБУТКОВИХ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ, ВІДНЕСЕНИХ ДО КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ
І. М. Коваль

DOI: 10.32702/2307-2105-2020.1.154

УДК: 33.05: 792.06: 51-7

І. М. Коваль

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ФОРМИ ПІДПРИЄМНИЦТВА У НЕПРИБУТКОВИХ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ, ВІДНЕСЕНИХ ДО КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ

Анотація

Статтю присвячено пошуку організаційно-економічних форм підприємництва у сучасних українських репертуарних театрах, водночас віднесених законодавчо-нормативними доку-ментами України до неприбуткових суб’єктів господарювання та до креативних індустрій, існування в яких потребує від персоналу театру постійного прояву інноваційності та під-приємливості. В ній на ґрунті діяльнісно-холістичного підходу було удосконалено визначен-ня креативної економіки та індустрій, економічні результати яких можна описати відомою формулою М.Д. Кондратьєва. Вперше запропоновано процесну модель діяльності сучасного українського репертуарного театру, аналіз якої доводить необхідність та можливість його підприємницької поведінки у всіх середовищах. Весь підприємницький арсенал повинен «працювати» на бренд неприбуткового за законодавством репертуарного театру, забезпечуючи йому високі касові збори. Брендінг, як своєрідний організаційно-економічний «каркас» для проявів підприємництва, повинен бути постійно діючою політикою, стратегічним напрямом діяльності театрального колективу.

Ключові слова: неприбуткові суб’єкти господарювання; креативні індустрії; сучасний український репертуарний театр; інноваційність; підприємництво.

Література

1. Чевганова В.Я., Введенська А.В., Заплава О.Ю. Креативна економіка: світовий досвід та уроки для України. Економіка та суспільство. Електронне наукове фахове видання. 2018. Випуск # 19. С. 680–688.
2. Про внесення змін до Закону України «Про культуру» щодо визначення поняття «креативні індуст-рії: Закон України від 19.06.2018 №2458-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2018. № 34. Ст. 257.
3. Про затвердження видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій: Розпоря-дження Кабінету міністрів України від 24 квітня 2019 р. № 265-р. Урядовий кур’єр. 2019. 16 трав. (№ 90).
4. Хестанов Р. Креативные индустрии – модели развития. Социологическое обозрение. 2018. Т. 17. № 3. С. 173 – 196.
5. Чернікова Л.Ф. Національно-державне відродження та культура України на сучасному етапі. Куль-тура народов Причерноморья. 2011. № 217. С. 153–158.
6. Самитов Д.Г. Модель регионального театра США на примере Американского репертуарного театра в первое десятилетие его развития. Вестник КемГУКИ. 2019. № 47. С. 141 – 150.
7. Сєріков А.В., Коваль І.М. Місце сучасного репертуарного театру в креативних індустріях. Економіч-ний вісник Донбасу. 2019. № 2(65). С. 170 – 178.
8. Балакина Ю.Ю. Теоретические аспекты инновационной деятельности и пути внедрения инноваций в организации. Управление экономическими системами. 2016. № 6. С. 1–15.
9. Бокова А.В. Индустриализация культуры: от критики к построению сети. Международный журнал исследований культуры. 2017. № 1(26). С. 58-64.
10. Miege B. The capitalization of Cultural production. Amsterdam: International General. 1989. 165 р.
11. Сєріков А.В., Коваль І.М. Економіка та управління у сучасному українському репертуарному теа-трі: монографія. Харків: ФОП Панов А.М. 2018. 314 с.
12. Шумпетер Й.А. Теорія економічного розвитку: Дослідження прибутків, капіталу, кредиту, відсотка та економічного циклу. / Пер. з англ. В. Старка. К.: ВД «Києво-Могилянська академія». 2011. 242 с.
13. Про театри і театральну справу. Закон України від 31.05.2005 за №2605-IV. Відомості Верховної Ради України. 2005. № 26. Ст. 350.
14. Serikov A. Activity-holistic view on essential content of modern finance. The bulletin of transport and industry economics. 2019. N 65. P. 188-202
15. Кондратьев Н.Д. Проблемы экономической динамики. М.: Экономика. 1989. 560 с.
16. Сио К.К. Управленческая экономика. / пер. с англ. М.: ИНФРА-М. 2000. 671 с.
17. Репин В.В., Елиферов В.Г. Процессный подход к управлению. Моделирование бизнес-процессов. М.: Манн, Иванов и Фербер. 2013. 544 с.
18. Бюджетний кодекс України. Закон України від 08.07.2010 за №2456-IV. Відомості Верховної Ради України. 2010. № 50-51. ст. 572.
19. Податковий кодекс України. Закон України від 02.12.2010 за №2755-VI. Голос України від 04.12.2010. № 229.
20. Троицкий о закрытии ДАХа: Репертуарный театр как таковой исчерпал себя. КорреспонденТ.net, 3 сентября 2013 года.- [Электронный ресурс].- URL (на 08.01.2020): http://korrespondent.net/showbiz/1599359-troickij-o-zakrytii-daha-repertuarnyj-teatr-kak-takovoj-ischerpal-sebya
21. Андрейкина М. Почему театры не могут быть прибыльными. Секрет фирмы от 10.08.2017. [Элек-тронный ресурс]. URL (на 08.01.2020): https://secretmag.ru/opinions/pochemu-teatry-ne-mogut-byt-pribylnymi.htm
22. Плешакова А. Закулисная бухгалтерия: Большие деньги больших театров. Комсомольская правда от 08.11.2016. [Электронный ресурс]. URL (на 08.01.2020): https://www.crimea.kp.ru/daily/26604/3620851/
23. Самитов Д.Г. Продюсирование некоммерческого театра: История, социология, менеджмент, маркетинг, правовые аспекты региональных театров США. М.: Российский институт театрального искусства - ГИТИС, 2016. 559 с.
24. Маркетинг:общий курс / под ред. Н.Я. Колюжновой, А.Я. Якобсона. М.: Омега-Л. 2010. 476 с.
25. Сєріков А.В., Коваль І.М. Інтрапренерство як необхідна умова життєдіяльності сучасного українського репертуарного театру в креативних індустріях. Економічний простір. 2019. № 145. С.56 – 68.

I. Koval

ORGANIZATIONAL AND ECONOMIC FORMS OF ENTREPRENEURSHIPIN NON-PROFIT ENTITIES RELATED TO CREATIVE INDUSTRIES

Summary

In recognition of the worldwide successes of creative work which in many cases becomes a deter-minant of the economic development of national and regional territories, the legislative and regula-tory environment of Ukraine has been enriched with the concept of creative industries. The latter include theaters whose activities are assumed to be a valuable source of the gross domestic product growth. For these activities to gain an industrial scale under market conditions, theatre companies should demonstrate considerable entrepreneurial skills. However, in the case of repertory theaters, which the Ukrainian law refers to non-profit institutions of culture, the area of entrepreneurship is totally unclear. There appears some contradiction between the demand for an effective theater or-ganization and its non-profitability ensuring a broader access of the impoverished population to theatre productions. In such circumstances, it becomes relevant to find organizational and eco-nomic forms of entrepreneurship for the contemporary Ukrainian repertory theaters.
For the first time, based on the activity-holistic approach, the essence of creative economy is defined as the life sphere of economic entities of all levels (individual, family, company, community, state), within which they carry out processes of a purposeful and maximally effective creation of values (goods) that have a specific artistic, cultural or creative value, with a view of their further exchange, meeting the needs of all economic entities. Certain sectors of this sphere are seen as creative, cultural and innovative industries, whose contributions to relevant gross products are quite obvious. Under these conditions, a phenomenological modeling of creative economy dynamics leads to an analytical description of its income which repeats the result of M.D. Kondratiev obtained for the dynamics of capitalist economy. It contains the so-called techno-technological accelerator, the value of which depends substantially on the business entities’ entrepreneurial abilities.
The paper for the first time proposes a process model of the modern Ukrainian repertory theaters’ activity, the analysis of which proves the necessity and possibility of its entrepreneurial behavior in all environments. An analytical review of the results of the work of foreign repertory theaters has proved that their entire business arsenal should “work” for the brand of the juridically non-profit repertory theater, providing it with high box sales revenues.
Branding, as a kind of organizational and economic framework for the manifestations of entre-preneurship, should become a permanent policy, strategic direction of the theater company.

Keywords: non-profit business entities; creative industries; modern Ukrainian repertory theater; innovation; entrepreneurship.

References

1. Chevhanova, V.Ya. Vvedenska, A.V. and Zaplava, O.Yu. (2018), “Creative Economy: Global Experience and Lessons for Ukraine”, Ekonomika ta suspilstvo, vol. 19, pp. 680–688.
2. The Verkhovna Rada of Ukraine (2018), The Law of Ukraine “On Amendments to the Law of Ukraine "On Culture" to define the term "creative industries”, Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, vol. 34.
3. Cabinet of Ministers of Ukraine (2019), Ordinance “On the approval of economic activities that belong to the creative industries”, Uriadovyj kurier, vol. 90.
4. Hestanov, R. (2018), “Creative industries – development models”, Sotsiologicheskoye obozrenie, vol. 17, no. 3, pp. 173 – 196.
5. Chernikova, L.F. (2011), “National-state revival and culture of Ukraine at the present stage”, Kul’tura naro-dov Prychernomor'ia, vol. 217, pp. 153–158.
6. Samitov, D.G. (2019), “Model of a US regional theater based on the example of the American repertory theater in the first decade of its development”, Vestnik KemGUKI, vol. 47, pp. 141 – 150.
7. Sierikov, A.V. and Koval, I.M. (2019), “The place of modern repertory theater in creative industries”, Eko-nomichnyj visnyk Donbasu, vol. 2 (65), pp. 170 – 178.
8. Balakina, Yu.Yu. (2016), “Theoretical aspects of innovative activity and ways of introducing innovations in an organization”, Upravlenie ekonomicheskimi sistemami, vol. 6, pp. 1–15.
9. Bokova, A.V. (2017), “Industrialization of culture: from criticism to network building”, Mezhdunarodnyj zhurnal issledovaniy kul’tury, vol. 1 (26), pp. 58-64.
10. Miege, B. (1989), The capitalization of Cultural production, International General, Amsterdam, Nether-lands.
11. Sierikov, A.V. and Koval, I.M. (2018), Ekonomika ta upravlinnia u suchasnomu ukrains'komu repertuar-nomu teatri [Economics and Management in Contemporary Ukrainian Repertory Theater], FOP Panov A.M., Kharkiv, Ukraine.
12. Shumpeter, J.A. (2011), Teoriia ekonomichnoho rozvytku: Doslidzhennia prybutkiv, kapitalu, kredytu, vidsotka ta ekonomichnoho tsyklu [Theory of Economic Development: Research on income, capital, credit, interest and the economic cycle], VD «Kyievo-Mohylianska akademiia», Kyiv, Ukraine.
13. The Verkhovna Rada of Ukraine (2005), The Law of Ukraine “On theaters and theater business”, Vido-mosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, vol. 26.
14. Serikov, A. (2019), “Activity-holistic view of essential content of modern finance”, The bulletin of trans-port and industry economics, vol. 65, pp. 188-202
15. Kondrat'ev, N.D. (1989), Problemy jekonomicheskoj dinamiki [Problems of economic dynamics], Eko-nomika, Moscow, Russia.
16. Sio, K.K. (2000), Upravlencheskaja jekonomika [Management Economics], INFRA-M, Moscow, Russia.
17. Repin, V.V. and Yeliferov, V.G. (2013), Processnyj podhod k upravleniju. Modelirovanie biznes-processov [The process approach to management. Business Process Modeling], Mann, Ivanov i Ferber, Moscow, Rus-sia.
18. The Verkhovna Rada of Ukraine (2010), “Budget Code of Ukraine”, Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, vol. 50-51.
19. The Verkhovna Rada of Ukraine (2010), “Tax Code of Ukraine”, Holos Ukrainy, vol. 229.
20. KorrespondenT.net (2013), “Troitsky on the closing of DAH: The repertory theater as such has exhausted itself”, [Online], available at: http://korrespondent.net/showbiz/1599359-troickij-o-zakrytii-daha-repertuarnyj-teatr-kak-takovoj-ischerpal-sebya (Accessed 08 Jan 2020).
21. Andreykina, M. (2017), “Why theaters cannot be profitable”, Sekret firmy, [Online], available at: https://secretmag.ru/opinions/pochemu-teatry-ne-mogut-byt-pribylnymi.htm (Accessed 08 Jan 2020).
22. Pleshakova, A. (2016), “Backstage bookkeeping: Big money of big theaters”, Komsomol'skaya pravda, [Online], available at: https://www.crimea.kp.ru/daily/26604/3620851/ (Accessed 08 Jan 2020).
23. Samitov, D.G. (2016), Prodjusirovanie nekommercheskogo teatra: Istorija, sociologija, menedzhment, marketing, pravovye aspekty regional'nyh teatrov SshA [Non-profit theater production: history, sociology, manage-ment, marketing, legal aspects of US regional theaters], Rossiyskiy institut teatral'nogo iskusstva - GITIS, Moscow, Russia.
24. Kolyuzhnova, N. and Yakobson, A. (2010), Marketing:obshhij kurs [Marketing: General Course], Omega-L, Moscow, Russia.
25. Sierikov, A.V. and Koval, I.M. (2019), “Intrapreneurship as a prerequisite for the life of the modern Ukrainian repertory theater in creative industries”, Ekonomichnyj prostir, vol. 145, pp.56 – 68.

№ 1 2020

Дата публікації: 2020-01-30

Кількість переглядів: 99

Відомості про авторів

І. М. Коваль

здобувач, Харківський національний університет будівництва та архітектури,директор Харківського академічного театру музичної комедії

I. Koval

Postgraduate student of Kharkiv National University of Civil Engineering and ArchitectureDirector of Kharkiv Academic Theater of Musical Comedy

ORCID:

0000-0002-4837-7435

Як цитувати статтю

Коваль І. М. Організаційно-економічні форми підприємництва у неприбуткових суб’єктів господарювання, віднесених до креативних індустрій. Ефективна економіка. 2020. № 1. – URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=7614 (дата звернення: 18.02.2020). DOI: 10.32702/2307-2105-2020.1.154

Koval, I. (2020), “Organizational and economic forms of entrepreneurshipin non-profit entities related to creative industries”, Efektyvna ekonomika, [Online], vol. 1, available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=7614 (Accessed 18 Feb 2020). DOI: 10.32702/2307-2105-2020.1.154

Creative Commons License

Стаття розповсюджується за ліцензією
Creative Commons Attribution 4.0 Міжнародна.