EnglishНа русском

Ефективна економіка № 2, 2017

УДК 658.155: 664

 

Л. В. Фролова,

доктор економічних наук, професор,

ДВНЗ «Одеський національний політехнічний університет»

О. В. Мельник,

кандидат економічних наук, ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана»

 

ЕКОНОМІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ ХАРЧОВИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

 

Larisa Frolova,

Doctor of Economics, Professor

Odessa National Polytechnic University

Oksana Melnyk,

PhD in Economics,

Kyiv National Economics University named after V.P. Hetman

 

ECONOMIC RESULTS OF ACTIVITIES OF FOOD ENTERPRISES OF UKRAINE

 

Харчові підприємства України відіграють важливу роль у формуванні економіки країни, враховуючи багатогранний ресурсний потенціал. У статті обґрунтовано логіку оцінювання економічних результатів діяльності підприємства на основі фундаментально-вартісного підходу. За результатами практичної апробації даного підходу за даними харчових підприємств України оцінено економічні результати у фінансовому, інвестиційному, інноваційному аспектах. Визначено причини спадних тенденцій, що спостерігаються у розвитку харчових підприємств та сформовано перспективи розвитку вітчизняної харчової індустрії з урахуванням сучасної специфіки бізнес-середовища господарювання.

 

Food enterprises of Ukraine play an important role in shaping the economy of the country, given the multifaceted resource potential.  The logic of estimation of economic results of activity of the enterprise on the basis of fundamental-cost approach is grounded in the article.  According to the results of practical approbation of this approach, economic results in financial, investment, innovative aspects are estimated according to the data of food enterprises of Ukraine.  The reasons for the downward trends observed in the development of food enterprises have been determined and the prospects for the development of the domestic food industry have been formed, taking into account the contemporary specifics of the business environment.

 

Ключові слова. Економічні результати, харчові підприємства, вартість, додана вартість, спред-результати.

 

Keywords.  Economic results, food businesses, value, added value, spread results.

 

 

Постановка проблеми. Результати є однією з найбільш вживаних у економічному науковому дискурсі категорій, при цьому термін «економічні результати» вживається контекстуально і майже не визначається окрім словникових джерел. Найбільш розповсюдженою інтерпретацією змісту економічних результатів є їх визначення як наслідків дій або формалізація процесів ціле полягання. Щодо проблематики оцінювання економічних результатів, то традиційно найбільш розповсюдженими є фінансові підходи, а пріоритетними системами показників ті, що базуються на визначенні прибутку. Проте, сучасна специфіка господарювання зумовлює удосконалення методичних підходів до оцінювання економічних результатів, а проблематика їх зростання набуває принципово нових якісних змістів.

Актуальність проведення досліджень за даними підприємств харчової промисловості зумовлена тим, що починаючи з 2012 р. саме харчові підприємства забезпечують найбільші обсяги реалізації у загальнопромисловому обсязі, забезпечують внутрішню продовольчу безпеку, створюють умови здорової конкуренції на продовольчому та формують культуру споживання харчових продуктів високої якості, що забезпечує здоров’я української нації. У такій змістовній постановці розширюється спектр дослідження показників економічних результатів, що характеризують не тільки фінансовий аспект, а і інші сфери діяльності харчового бізнесу.

Аналіз  останніх  досліджень  та  публікацій. Наукова проблематика визначення економічних результатів діяльності підприємства представлена у наукових працях М.  Арича, Ф. Галлоужа, П. Друкера, Ф. Джеллаля, С. Мочерного, О. Олексюка, С. Покропивного, Д. Скотт Сінка, С. Тангена, Т. Туттла, ін. Теорія оцінювання економічних результатів набула розвитку у дослідженнях М. Брауна, Е. Брігхема, Дж. К. Ван Хорна, Л. Гапенскі, Н. Євдокимової, А. Ніллі, Д. Нортона, Т. Пітерса, Р. Уотермана, В. Нусінова, Г. Швиданенко, ін. Сучасна проблематика оцінювання та забезпечення зростання економічних результатів діяльності харчових підприємств представлена у наукових працях П. Борщевського, О. Бутнік-Сіверського, Я. Гадзала, О. Дерев’янко, А. Заїнчковського, Н. Клімаш, Д. Крисанова, О. Лісніченко, І. Лукінова, А. Мазур, П. Саблук, М. Сичевського, ін. Однак, швидкі темпи змін, що відбуваються у бізнес-середовищі актуалізують потребу у адаптації як аналітичного інструментарію оцінювання економічних результатів діяльності підприємств, так і способів забезпечення їх зростання.

Формулювання цілей статті. Метою статті є обгрунтування аналітичної моделі оцінювання економічних результатів та її апробація за даними харчових підприємств України.

Виклад основного матеріалу.  На основі критичного аналізу методичних підходів до оцінювання економічних результатів зроблено висновок, що складність проблеми полягає у тому, що узагальнюючою їх мірою є підсумок взаємодії значної кількості аспектів, таких як аксіологічного, матеріального, соціального, інтелектуального, ін. Тому змістовну постановку задачі оцінювання зростання економічних результатів запропоновано вирішувати на основі єдності взаємозв’язку наслідків управління підприємством та форм прояву його внутрішніх організаційних властивостей, що забезпечують досягнення поставлених цільових результатів.

В основу обґрунтування логіки оцінювання економічних результатів доцільно закласти пріоритетну цільову модель, як узагальнюючого орієнтира, формалізація якого дозволить побудувати ієрархічну систему критеріїв та показників. За таку модель прийнято фундаментально-вартісну, як таку, що дозволяє оцінити двоїсту (суб’єктно-об’єктну) змістовну природу підприємства як виробника цінності для усіх зацікавлених осіб та як потенційного об’єкту інтересу для інших учасників ринкових відносин.

Формалізація економічних результатів може здійснюватися на основі показника стану підприємства або на основі системи взаємопов’язаних показників, що формуються відповідно до логіки фундаментально вартісної аналітичної моделі оцінювання економічних результатів. Фундаментальна вартісна логіка оцінювання економічних результатів відповідно до структурної декомпозиції показника фундаментальної вартості бізнесу (Fundamental Value, FV)  передбачає кількісний та якісний аналіз активів, як основи формування внутрішньої вартості бізнесу та факторний аналіз доданої вартості, яку буде оцінено відповідно до концепції економічного прибутку (Economic Profit, ЕР). Формалізована авторська логіка факторного аналізу економічних результатів діяльності підприємства представлена на рис. 1.

 

Рис. 1. Формалізація логіки фундаментально-вартісного аналізу економічних результатів діяльності підприємства

Джерело: формалізація авторської логіки

 

Імплементація пропонованого фундаментально-вартісного підходу до оцінювання економічних результатів дозволяє зробити такі змістовні висновки для вітчизняних харчових підприємств. Протягом 2010 – 2013 рр. динаміка фундаментальної вартості характеризувалася зростаючою тенденцією, хоча за абсолютним значенням темпів зростання вона була нестійкою (табл. 1).

 

Таблиця 1.

Фундаментально-вартісний показники економічних результатів харчових підприємств України у 2010 – 2016 рр.

Показники

Роки

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

1. Темп приросту (зменшення) фундаментальної вартості, % до попер.року

-

19,35

28,74

16,56

-35,40

-15,93

21,13

2. Темп приросту (зменшення) балансової вартості чистих активів, % до попер.року

-

19,42

17,07

22,38

-14,03

-9,67

4,79

3. Додана вартість підприємств[1], тис.грн

-5721

-5987

-16380

-13022

-41949

-44347

-8340

4. Спред доходності (збитковості) капіталу, %

-4,12

-4,12

-2,56

-3,57

-11,50

-8,82

-5,00

5. Спред доходності (збитковості) реалізації продукції, %

-3,88

-4,14

-2,49

-3,61

-11,23

-7,91

-4,81

6. Коефіцієнт відповідності фактичного рівня рентабельності реалізації продукції критичному

0,23

0,20

0,53

0,41

0,00

0,00

0,00

7. Продуктивність функціонування активів, грн./грн

1,06

1,00

1,03

0,99

1,02

1,12

1,04

Джерело: розраховано авторами за даними [1]

 

У 2014 – 2015 рр. спостерігається руйнівна тенденція, що зумовлено кризовим станом української економіки, який пов’язаний  зі складною ситуацією на Сході та Півдні України, що безпосередньо відобразилося на втраті російського ринку збуту вітчизняними промисловими підприємствами, у тому числі харчовими. При цьому у 2016 р. намітилася позитивна динаміка, яка проявилася у зростанні балансової величини чистих активів та зменшенні руйнівних процесів по доданій вартості майже у 5 разів.

Базовим вартість формуючими фактором є спред доходності (збитковості) капіталу, який визначається рівнем прибутковості капіталу та витратами на його залучення з різних джерел. Щодо витрат на капітал, то протягом 2010 – 2016 рр. динаміка їх змін не є суттєвою, при цьому за умови прибуткової діяльності, фактичний рівень рентабельності є критично низьким порівняно із витратами. Причиною є низький рівень відповідності фактичної прибутковості реалізації продукції критичним значенням, а основна проблема знаходиться у площині конкурентоспроможності вітчизняних харчових продуктів.

Вітчизняна харчова промисловість об'єднує спеціалізовані галузі, до яких входить понад 40 основних виробництв, серед яких провідними є: кондитерська, молочна, м'ясна, спиртова, борошномельна, цукрова. У структурі ВВП зростає частка продукції і валова додана вартість, при цьому у 2015 р. рівня 2010 р. ще так я не досягнуто  (рис.2).

 

Рис. 2. Показники економічних результатів діяльності харчових підприємств у структурі ВВП України у 2010 – 2015 рр.

Джерело: розраховано авторами за даними [1]

 

У загальній структурі виробництва харчової промисловості найбільша частка (понад 20%), припадає на продукцію олієжирової промисловості, 13% – м'ясо та м'ясну продукцію, 11,9% – молочні продукти, 14,6% – напої. У харчовій промисловості працює понад 22 тис. підприємств, які виробляють більше 10 тис. найменувань продукції та повністю забезпечують потреби внутрішнього ринку. Так, продаж продовольчих товарів, вироблених на території України, у структурі роздрібного товарообороту продовольчих товарів у 2014 р. становила 85,6%. Даний аспект є одним із ключовим з точки зору забезпечення продовольчої безпеки країни, але не єдиним. За оцінками рівня продовольчої безпеки FAO[2] на пострадянському просторі Україна займає одну з лідируючих позицій. Одним із базових положень Концепції продовольчої безпеки FAO є забезпечення безпечності харчових продуктів. Тенденції розвитку національного продовольчого ринку є такими, що навіть на фоні зниження купівельної спроможності населення, стійку тенденцію до зростання має попит на високоякісні безпечні продукти харчування [2 – 4].

Високий рівень конкуренції на продуктовому ринку, зростаючий рівень інформованості споживачів щодо якості та безпечності харчових продуктів, підвищена увага засобів масової інформації до даного питання зумовлює необхідність фокусування менеджменту продовольчих компаній саме на  забезпеченні безпечності харчової продукції.

За офіційними даними модернізація підприємств харчової промисловості, відповідно до вимог Європейського Союзу потребує понад 10 млрд.дол. капіталовкладень. Крім того, усі підприємства харчової промисловості згідно з Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» мають протягом 2017 – 2019 рр. запровадити систему управління безпечністю харчових продуктів НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Points – Аналіз ризиків і критичні точки контролю), яка спрямована на забезпечення контролю усіх етапів харчового ланцюжка, у будь-якій точці виробничого процесу, а також зберігання та реалізації продукції. Станом на кінець 2015 р. близько 20% харчових підприємств запровадило систему НАССР[3] [5], а відповідно до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» передбачено поетапне впровадження даного стандарту на всі діючі потужності по виробництву харчових продуктів протягом 2017 – 2019 рр. Такі дії активізують процеси техніко-технологічного оновлення харчового виробництва, яке на сьогодні фахівці оцінюють як таке, що не дозволяє говорити про відповідність стандартам продуктового розвитку економічно розвинених.

Щодо інвестиційної привабливості підприємств харчової промисловості, то одним із індикаторів є те, що протягом 2010 – 2016 рр. частка прямих іноземних інвестицій (ПІІ) характеризувалася зростаючою тенденцію (у 2010 р. – 10,58%, у 2016 р. – 26,71%) була найбільшою серед промислових підприємств (табл. 2). Найбільшою є частка ПІІ у олійно-жирову промисловість (до 20%), виробництво напоїв (до 18%), молочну, хлібопекарську, плодоовочеву та м’ясопереробну промисловості. Позитивна динаміка спостерігається і з обсягами капіталовкладень, які зростають як у абсолютному вимірюванні, так і у структурі загальнопромислової величини (табл. 2).

 

Таблиця 2.

Показники інноваційно-інвестиційної діяльності харчових підприємств України у 2010 – 2016 рр., (станом на кінець року)

Показники

Роки

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

1. Прямі іноземні інвестиції, % до загальнопромислової величини

10,58

12,68

16,86

18,26

21,79

24,45

26,71

2. Капітальні інвестиції

 

 

 

 

 

 

 

% до загально-промислової величини

15,37

15,32

14,50

15,31

15,64

15,46

18,08

% до загальної величини  по переробній промисловості

28,22

28,61

31,41

33,41

31,75

29,31

34,22

3. Витрати на інноваційну діяльність, % до загального обсягу по промисловості

7,57

6,51

13,64

17,78

28,24

11,15

9,41

Джерело: розраховано авторами за даними [1]

 

За сучасних умов діяльності високі значення показників економічних результатів харчових підприємств потребує відповідного рівня розвитку техніко-технологічної бази та активізації інноваційної діяльності. Незважаючи на порівняно більш високі значення показників витрат на інноваційну діяльність серед вітчизняних переробних підприємств рівень ефективності інноваційної діяльності залишається невисоким. Найбільш вагомими причинами, що стримують інноваційний процес є: дефіцит власних кошті та порівняно високі витрати на кредитні ресурси; дорожнеча сучасного технологічне обладнання і високий рівень витрат на висококваліфікованих фахівців; розбалансованість інноваційних та інвестиційних процесів, ін. [6].

Однією з проблем вітчизняних виробників харчових продуктів є порівняно низький платоспроможний попит на якісну продукцію та відповідно необхідність їх адаптації до потреб споживачів. Так, у 2016 р. українці витрачали приблизно 54% бюджету на харчові продукти, у той час як у розвинених країнах цей показник становить до 20%. За оцінками експертів продовольчого ринку, якщо у країні більше 50% споживчого бюджету витрачається на придбання продуктів харчування, така країна відноситься до категорії бідних. Відповідність фактичного рівня споживання продуктів нормам складає по яйцям – до 80%, рибі, м’ясу та м’ясопродуктам, овочам та баштанним – до 70%, молоку та молочним продуктам – до 60%, фрукти, ягоди – до 45%. Незважаючи на таку ситуацію в цілому варто наголосити на тому, що харчові підприємства демонструють досить високі темпи економічного розвитку [7, 8].

Станом на кінець 2016 р. вітчизняні виробники забезпечують до 90% внутрішніх потреб українців у продуктах харчування. Зростає кількість торговельних марок, які є гарантією якості продукції  для споживачів, розширюється асортимент вітчизняних продуктів, які є на тільки не менш, а і більш конкурентоспроможними порівняно із іноземними аналогами. Підтримка високих стандартів якості харчових продуктів має забезпечуватися відповідними нормативно-правовими актами, які поступово реалізацію у вітчизняному правовому полі. Актуальними залишаються питання контролю у сфері харчової промисловості,  маркування харчових продуктів, сертифікації органічних продуктів.

Висновок. В цілому, підприємства харчової промисловості можна характеризувати як локомотив розвитку індустріального сектору вітчизняної економіки, що має сприятливі передумови та потужний потенціал.  Забезпечення зростання економічних результатів діяльності харчових підприємств має відбуватися на фоні збалансованості ринкових та державних механізмів регулювання продовольчого сектору, оновлення технологічного рівня виробництва відповідно до положень концепції «Індустрія 4.0», активізації інноваційної діяльності в усіх сферах та формах її прояву. Сучасні технології продовольчого виробництва мають забезпечувати, перш за все, безпечність харчових продуктів, так як саме вони визначають здоров’я та. Відповідно добробут української нації. Сучасний менеджмент продовольчої індустрії має бути орієнтований на забезпечення стійкого розвитку, що передбачає  впровадження та функціонування стандартів екологічного менеджменту; реалізацію принципів ресурсозберігаючого та більш чистого виробництва; розвиток екологічного мислення та культури персоналу, а також їх поширення серед стратегічних стейкхолдерів бізнесу.

 

Список використаних джерел.

1. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

2. Харчова промисловість України: стратегічні аспекти розвитку: монографія / за аг. ред. акад. НААН Я.М. Гадзала; Інститут продовольчих ресурсів НААН. – К.: Аграрна наука, 2016. 380 с.

3. Федулова І.В. Дослідження продовольчої безпеки: принципи і підходи щодо оцінки / І.В. Федулова // Стратегія економічного розвитку України. – 2014. № 34. С. 40 – 46.

4. Продовольча безпека: сутність, стан та особливостізабезпечення: Монографія / керівник авт. кол. проф. І. В.Федулова. К.:, 2013. 450 с.

5. Около 300 предприятий пищевой и перерабатывающей промышленности Украины внедрили систему НАССР – Минагропрод. Электронный ресурс / АПК ИНФОРМ. Официальный сайт. – 2015. – 4 декабря. – Режим доступа к публикации: http://www.apk-inform.com/ru/news/1058357#.VyHeWdSLTIU

6. Крисанов Д.Ф. Інтеграція агрохарчового сектора України в єдиний нормативний простір Європейського Союзу : монографія / Д.Ф. Крисанов; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». К., 2016. 368 с.

7. Тенденції розвитку підприємств в нових реаліях України : моногр. / за ред. І.І. Савенка, І.О. Седікової. Одеса : видавець Букаєв Вадим Вікторович, 2015. 128 с.

8. Конкурентоспроможність харчових галузей України в КЗО контексті євроінтеграції : моногр. / Одеська національна академія харчових технологій; за редІ.І. Савенка, І.О. Седікової. Одеса : видавець Букаєв Вадим Вікторович, 2016, 275 с.

 

References.

1. The State Statistics Service of Ukraine, available at: http://www.ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].

2. Hadzala, YA. M. (2016) Kharchova promyslovistʹ Ukrayiny: stratehichni aspekty rozvytku [Food industry of Ukraine: strategic aspects of development], Ahrarna nauka, Kyiv, Ukraine, P. 380 [in Ukrainian].

3. Fedulova, I.V. (2014) "Food security research: principles and approaches to assessment", Stratehiya ekonomichnoho rozvytku Ukrayiny, vol. 34, pp. 40 – 46. [in Ukrainian].

4. Fedulova, I.V. (2013) Prodovolʹcha bezpeka: sutnistʹ, stan ta osoblyvostizabezpechennya [Food security: the nature, condition and features of the security], Kyiv, Ukraine, P. 450 [in Ukrainian].

5. Minagroprod, "About 300 enterprises of the food and processing industry of Ukraine introduced the HACCP system", [Online], available at: http://www.apk-inform.com/ru/news/1058357#.VyHeWdSLTIU [in Russian] (Accessed  25 May 2017).

6. Krysanov, D.F. (2016) Intehratsiya ahrokharchovoho sektora Ukrayiny v yedynyy normatyvnyy prostir Yevropeysʹkoho Soyuzu [Integration of the agri-food sector of Ukraine into a single normative space of the European Union], Kyiv, Ukraine, P.368 [in Ukrainian].

7. Savenka, I.I. (2015) Tendentsiyi rozvytku pidpryyemstv v novykh realiyakh Ukrayiny [Trends of enterprise development in the new realities of Ukraine], Odesa, Ukraine, P.128 [in Ukrainian].

8. Savenka, I.I. (2016) Konkurentospromozhnistʹ kharchovykh haluzey Ukrayiny v KZO konteksti yevrointehratsiyi [Competitiveness of Ukraine's food industries in the context of the European Integration Framework]: monohr. Odesʹka natsionalʹna akademiya kharchovykh tekhnolohiy, Odesa, Ukraine, P. 275. [in Ukrainian].

 

Стаття надійшла до редакції 20.02.2017 р.


[1] Розраховано на основі балансової моделі остаточного операційного прибутку.

[2] Food and Agriculture Organization of the United Nations

[3] Hazard Analysis and Critical Control Points – аналіз ризиків та критичні контрольні точки. Концепція, що передбачає систематичну ідентифікацію, оцінювання та управління небезпечними факторами, що суттєво впливають на безпеку продукції.