EnglishНа русском

Ефективна економіка № 8, 2017

УДК 338: 669

 

О. В. Мельник,

кандидат економічних наук, ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана»

 

ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МЕТАЛУРГІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

 

Oksana Melnyk

PhD in Economics

Kyiv National Economics University named after V.P. Hetman

 

TRENDS AND PROSPECTS OF DEVELOPMENT OF METALLURGICAL ENTERPRISES OF UKRAINE

 

Металургія є однією зі стратегічних сфер діяльності промисловості України, яка створює сировинну базу для таких галузей економіки як машинобудування, транспортна та будівельна галузі. Стаття присвячена аналізу тенденцій та перспектив розвитку металургійних підприємств України. На основі аналізу статистичних даних визначено конкурентні позиції українського металургійного бізнесу у глобальному просторі. Представлено результати оцінювання економічних показників діяльності вітчизняних металургійних підприємств в аспекті промислового розвитку  України. Визначено причини спадних тенденцій розвитку металургійної галузі та сформовано перспективні напрямки діяльності відповідно до концепції «Індустрія 4.0».

 

Metallurgy is one of the strategic spheres of activity of the industry of Ukraine, which creates a raw material base for such industries as engineering, transport and construction industries.  The article is devoted to the analysis of tendencies and prospects of development of metallurgical enterprises of Ukraine.  Based on the analysis of statistical data, the competitive position of Ukrainian metallurgical business in the global space is determined.  The results of estimation of economic indicators of activity of domestic metallurgical enterprises in the aspect of industrial development of Ukraine are presented.  The causes of the downward trends in the development of the metallurgical industry have been identified and perspective directions of activity have been formed in accordance with the concept of Industry 4.0.

 

Ключові слова. Металургійна промисловість, економічні показники діяльності підприємств, концепція «Індустрія 4.0», розвиток підприємств.

 

Keywords.  Metallurgical Industry, Economic Performance of Enterprises, Industry 4.0 Concept, Enterprise Development.

 

 

Постановка проблеми. Металургія є стратегічною сферою діяльності промисловості України, яка виробляє сировину для машинобудування, транспортної та будівельної галузей. З початку існування України як незалежної держави і до 2012 р. металургійні підприємства забезпечували найбільші обсяги реалізації промислової продукції. Починаючи з 2009 р. спостерігається тенденція падіння обсягів продукції чорної металургії у світовому масштабі, а основними причинами експерти   називають перевиробництво, посилення захисту внутрішніх ринків країнами від імпорту іноземної продукції, зростання експортної активності Китаю, ін. І якщо спочатку наслідки металургійної кризи, яка в основному охопила розвинені країни, балансувалися зростанням вітчизняної економіки, то починаючи з 2012 р. кризова ситуація набула явних характеристик у вітчизняному металургійному бізнесі. Незважаючи на спадну динаміку показників економічних результатів металургійне виробництво залишається основою наповнення державного бюджету валютною виручкою (за оцінками експертів до 28% загального притоку валюти) та податками, а металургійний бізнес забезпечує робочі місця (як за рахунок безпосереднього металургійного бізнесу, так і у рази більше у суміжних галузях) та розвиток української промисловості.

Аналіз  останніх  досліджень  та  публікацій. Враховуючи актуальність та значущість чорної металургії для розвитку української економіки її проблематика дуже широко висвітлюється як у наукових джерелах, так і є предметом обговорення практиків на усіх рівнях управління вітчизняною економікою. Серед українських науковців, які активно досліджують тенденції та проблеми промислової політики, у тому числі, розвитку чорної металургії варто виділити А. Амоши, В. Большакова, О. Борисенко, О. Гавриш, О. Галушко, А. Глущенко, Ю. Залознової, Л. Збаразської, Ю. Макогон, Д. Козенкова, С. Кулицький, В. Нікофорової, Є. Смирнова, Н. Шевчук, ін.

Формулювання цілей статті. Враховуючи актуальність та значущість металургії для розвитку економіки України метою даної статті є за результатами ретроспективного аналізу окреслити перспективи та напрямки розвитку вітчизняного металургійного виробництва.

Виклад основного матеріалу.  Українські металургійні підприємства розвиваються у загальносвітовому просторі господарювання, відповідно, тенденції та тренди світового масштабу безпосередньо впливають на результати діяльності вітчизняних компаній. У 2015 р. Україна входила у десятку світових виробників сталі (рис. 1), при цьому за фізичними обсягами виробництва демонструвала спадну динаміку (2014 р. – 27,2 млн.т.; 2015 р. – 22,9 млн.т.).

 

Рис. 1. Показники світового рейтингу країн виробників сталі у 2015 р.

Джерело: сформовано за даними [1]

 

Експорт сталі українськими підприємствами чорної металургії складає більше 90%, що є найбільш високим показником  серед світових лідерів галузі.  У 2015 р. суттєво змінилися світові тенденції довгострокового зростання як виробництва, так і споживання  сталі: зниження світового виробництва сталі до 2014 р. становило 2,8% (до 1613 млн.т.), споживання – 3%  (до 1500 млн.т.). Внаслідок надлишку пропозиції сталі та уповільнення попиту  знизились ціни на сталь, при чому цінове падіння на ринку продукції чорної металургії зменшилося до самого низького рівня за останні десять років [2, с. 6].

Якщо проаналізувати показники економічної діяльності вітчизняних металургійних підприємств, то  варто зазначити, що протягом 2007 – 2016 рр. частка металургійної продукції у загальнопромисловому обсязі виробництва скоротилася з 22% до 14,57% (табл. 1).

 

Таблиця 1.

Економічні показники діяльності металургійних підприємств України у 2007 – 2016 рр.

Показники

2007 р.

2008 р.

2009 р.

2010 р.

2011 р.

2012 р.

2013 р.

2014 р.

2015 р.

2016 р.

1. Частка продукції у загальнопромисловому виробництві, %

22,0

22,0

17,6

20,15

20,14

16,72

15,46

17,10

16,37

14,57

2. Реалізована продукція. % до попереднього року

х

28,32

-29,96

41,79

25,90

-14,81

-9,01

16,09

17,09

8,77

3. Імпорт чорних металів та виробів з них

3.1. У % до попер.року

х

45,29

-63,29

61,53

41,17

-9,57

-5,01

-37,15

-43,53

-

3.2. У % до 2007 р.

х

45,30

-46,66

-13,84

21,63

10,00

4,49

-34,33

-62,92

-

4. Експорт чорних металів та виробів з них

4.1. У % до попер.року

х

34,83

-53,95

36,14

28,32

-14,70

-7,18

-13,49

-38,38

-

4.2. У % до 2007 р.

х

34,82

-37,91

-15,47

8,47

-7,47

-14,12

-25,70

-54,22

-

5. Коефіцієнт покриття експортом імпорту

6,03

5,60

7,02

5,92

5,38

5,07

4,96

6,82

7,45

-

6. Рентабельність операційної діяльності, %

8,3

5,2

2,3

–0,6

0,1

–4,2

–2,7

2,8

0,7

-

7. Рентабельності господарської діяльності за чистим прибутком, %

5,3

1,5

4,3

–1,7

–1,4

–5,5

–5,0

–12,3

10,2

-

8. Чистий прибуток (збиток), млн.грн

11483

4534

-9978

-5721

-5987

-16380

-13022

-41949

-44347

-8339,5

9. Додана вартість підприємств, млн.грн

-8365

-17316

-30789

-27762

-27086

-39855

-32613

-65611

-60769

-

10. Частка капіталовкладень у загальнопромисловому обсязі інвестицій, %

17,46

13,71

11,59

8,81

10,47

8,97

10,32

13,72

14,23

12,45

«-» - відсутні уточнені дані

Джерело: розраховано за даними [3]

 

Протягом 2007 – 2015 рр. відбуваються зменшення обсягів виробництва та реалізації прокату готових чорних металів – 41,6%, сталі до 37,3%, чавуну до 30% [4, с. 64]. На початку 90-х років ХХ ст. на внутрішньому ринку України споживалося майже 68% виробленого прокату. Уповільнення темпів розвитку інвестиційних галузей економіки зумовили експортну переорієнтацію металургійного бізнесу і до 2016 р. частка збуту металургійної продукції на внутрішньому ринку не перевищувала 20%. Щодо тенденцій внутрішнього ринку споживання сталі, то вони є критичними. Так, починаючи з 2007 р. тенденція споживання прокату в Україні є спадною (рис. 2), однак до критичного рівня обвал відбувся у 2014 р., що пов’язано, перш за все, з падінням промислового виробництва та подіями на Донбасі. За даними WSA обсяг споживання сталі на душу населення в Україні у 2,8 рази є меншим порівняно із Росією, у 2 рази менше ніж у Румунії, у 4,5 рази – ніж у Турції.

Окрім несприятливої кон’юнктури світового ринку продукції чорної металургії, вітчизняні підприємства характеризуються високим рівнем витратності металургійного виробництва. Так, енергомісткість виробництва тони сталі є більшою порівняно з європейськими компаніями у 1,9 рази, чавуну – на 30% порівняно зі світовим рівнем. Витрати коксу на 1 тону прокату є більшими порівняно з російськими підприємствами в середньому на 22,1%, японськими – на 77,1%, американськими – 94,4%. Витрати на паливно-енергетичні ресурси в структурі собівартості металопрокату складають майже 50%, тоді як у промислово-розвинених країнах цей показник сягає 20% [5, с. 11; 6].

 

Рис. 2. Показники споживання прокату в Україні у 2007 – 2016 рр.

 

Відповідно, тенденція щодо фінансових результатів є негативними. Так, починаючи з 2009 р. металургійний бізнес характеризується збитковістю діяльності, що відповідним чином впливає на показники доданої вартості підприємств, які свідчать про  руйнування вартості.

Якщо характеризувати техніко-технологічний рівень існуючої ресурсної бази вітчизняних підприємств чорної металургії, то можна зробити висновок, що знос металургійних агрегатів становить більше 60%, а за окремими групами обладнання – мартенівські печі, прокатні стани – до 80%. Понад нормативні терміни експлуатуються до 90% доменних та мартенівських печей, майже 90% прокатних станів, 54% коксових батарей та 26% конверторів. Утримання морально застарілого  та зношеного устаткування (мартенівських печей, енергомісткого обладнання аглофабрик, збагачувальних підприємств, прокатних цехів, доменних печей, тощо) лягає на поточні витрати, що спричиняє зниження прибутковості металургійного виробництва.

Щодо технологічної структури металургійного виробництва, то вона є критичною відносно порівнянь із світовими показниками. Так, якщо частка мартенівського виробництва сталі у світі коливається на рівні 1 – 2%,  то в Україні за різними оцінками до 25%, частка безперервного розливу сталі у загальному обсязі її випуску на вітчизняних підприємствах складає 41,3%, в той час як в Росії – 79%, Німеччині – 98%, Японії – 100%. В структурі вітчизняної металопродукції висока частка напівфабрикатів, катанки та арматурної сталі, тобто продукції з низьким рівнем доданої вартості [7].

Показники інвестицій в основний капітал на тону виплавленої сталі характеризуються зростаючою тенденцією. Так, за розрахунками, якщо у 2007 р. цей показник становив 387,38 грн./тону, то у 2015 р. – 543,71 грн/т. або більше на 40,36%. При цьому частка капіталовкладень у металургійне виробництво у загальнопромисловому обсязі скоротилась з 17,46% до 12,45%. На вітчизняних металургійних підприємствах інвестиції вкладаються переважно у доменний та сталеплавильний переділи, які пов’язані  з виробництвом напівфабрикатів, в той час як у Росії та Китаї активно модернізується прокатне виробництво з орієнтацією на виготовлення високоякісної продукції (часто для конкретного споживача із заданими властивостями). За оцінками експертів, для того, щоб досягти рівня розвитку навіть російських металургійних підприємств, обсяг інвестицій в національну металургійну промисловість має становити не менше 25 млрд.дол.США.

Якщо задатися питанням про те, чи можна говорити про вітчизняну металургійну галузь як про драйвер розвитку економіки України, то висновок є очевидним – це сировинна галузь, яка не визначає майбутнє нашої країни. При цьому, металургія є базою розвитку інфраструктури майбутнього розвитку країни. Відповідно стимулювання інвестицій у інфраструктурні проекти (розвиток залізничної інфраструктури, аеропортів, портів, ЖКХ, автомобільних доріг, нафтогазового сектору, кредитування будівництва житла, ін.) стане додатковим поштовхом  для розвитку, у тому числі, і металургійного виробництва. Однак у такому контексті знов виникає питання про відповідність існуючого технологічного рівня вітчизняного металургійного виробництва  світовим параметрам.

Сучасна металургійна галузь має розвиватися відповідно до глобальних трендів, які передбачають поєднання технологій і розробок у багаторівневу та багатоелементу систему, що принципово змінює технологічний уклад. Четверта промислова революція вже розпочалася, а її ключовими ознаками виступає переформатування індустріальних секторів, трансформація систем виробництва за принципами концепції «Індустрія 4,0». Вітчизняні металургійні підприємства сьогодні абсолютно не готові до реалізації такої стратегії розвитку, при цьому усвідомлення того факту, що це стає об’єктивною реальністю відбувається.  Крім того, потрібно враховувати, що впровадження концепції Індустрія 4.0 у інших секторах економіки зумовлює зменшення споживання сталі на 1 дол. виробленого продукту, економіки будуть розвиватися за рахунок менш металомістких секторів, відповідно, існують усі передумови для зниження світового попиту на сталь. 

За результатами аналізу досвіду компанії Eurasian Resources Group (ERG) з виробничими активами у Казахстані, Африці та Бразилії, яка ще на початку 2016 р. розпочала роботу одразу за декількома напрямами «Індустрії 4,0» можна визначити основні перспективні напрямки для вітчизняних металургійних компаній [8]:

- створення «цифрових двійників» - «цифрового двійника продукту», «цифрового двійника виробничого процесу», «цифрового двійника обладнання». Менеджмент металургійних компаній наголошують, що створення точних копій агрегатів з виокремленням кожного елементу дозволяє коригувати їх характеристики, графік обслуговування, а кожна зміна, що відбувається на реальному об’єкті дублюється у його цифровій версії. Крім цього, віртуальний двійник дозволяє моделювати той чи інший вплив, що особливо актуально у періоди нестабільного попиту на металопродукцію, зміни умов постачання ресурсів та інших факторів;

- великі дані (BigData) – як драйвер розвитку цифрової економіки. Оцифрування процесів та об’єктів вимагає створення відповідної інфраструктури для збереження і аналізу значного масиву інформації за різними етапами гірничо-металургійних переділів. Для цього необхідні обчислювальні ресурси особливого класу, які здатні не лише акумулювати дані автоматизованих систем управління технологічними процесами (АСУ ТП) і систем управління виробництвом (MES-системи), а й паралельно обробляти їх із застосуванням технологій машинного навчання.

- роботизація та безпілотна техніка використовуються при підземному видобутку залізних руд (безлюдна проходка), що дозволяє скоротити витрати на видобуток до 35%. Скорочення тривалості виробничого циклу отримання сталі та підвищення її якісних параметрів забезпечується використанням роботів для відбору проб рідкої сталі, контролю її рівня у плавильних агрегатах, при вилученні шлаку з доменних печей, для нанесення вогнетривких покриттів.

Висновки. Не претендуючи на повний перелік представлених напрямків та параметрів розвитку майбутнього металургійного виробництва можна зазначити про їх принципоу відмінність від існуючих сьогодні. По перше, вони будуть мати прояв у максимізації рівня персоналізації – унікальної специфікації для кожного клієнта. Адаптивність металургійних підприємств у майбутньому буде у значному ступені визначатися орієнтацією не на продукцію, а на комплексне рішеннякомбінацію нових матеріалів (сплавів) з унікальними властивостями у конкретних виробах (наприклад, автопром, авіація та ін.). Технологічні металургійні компанії будуть використовувати глобальну платформу просування своїх продуктів і послуг, пропонуючи клієнтам рішення по отриманню кінцевих виробів із заданими властивостями.

 

Список використаних джерел.

1. Производство стали в странах мира – рейтинг 2016 / РИА Рейтинг. URL: http://riarating. ru/infografika/20160412/630017058.html.

2. Девальвация рубля компенсировала финансовые потери металлургических компаний : Электронный ресурс  / М.: Исследовательский центр компании «Делойт» в СНГ Москва,  2016 г. 30 с. Режим доступа к публикации: https://www2.deloitte.com/content/dam/Deloitte/ru/Documents/manufacturing/russian/steel-and-iron-market-report-2016-ru.pdf

3. Державна Служба статистики України. Офіційний сайт. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

4. Бесараб С. О. (2016) Сучасні тенденції розвитку підприємств металургійної галузі України. Інвестиції : практика та досвід. № 23. С. 62 – 65.

5. Смирнов Є. В. (2014) Управління ресурсами підприємства : автореферат 08.00.04. КНЕУ. 20 с.

6. Ушеренко С. В., Шевчук Н. В. (2015) Ефективність управління капіталом металургійних підприємств України. Актуальні проблеми економіки. № 8. c. 204 – 212.

7. Кулицький С. (2016) Українська чорна металургія: стан, проблеми, перспективи [Електронний ресурс] / С. Кулицький  // Україна: події, факти, коментарі. № 5. c. 44–65. Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2016/ukr5.pdf.

8. Как интернет привел промышленность к революции. URL : https://www.gazeta.ru/prcom/2017/06/02/10704923.shtml?updated#page4.

 

References.

1. RYA Reytynh (2016), "Steel production in the countries of the world - rating 2016", available at: http://riarating. ru/infografika/20160412/630017058.html. [in Russian]

2. "The ruble's devaluation offset the financial losses of metallurgical companies", available at: https://www2.deloitte.com/content/dam/Deloitte/ru/Documents/manufacturing/russian/steel-and-iron-market-report-2016-ru.pdf [in Russian]

3. State Statistics Service of Ukraine, available at: http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian]

4. Besarab, S. O. (2016) "Modern trends in metallurgical companies in Ukraine", Investytsiyi : praktyka ta dosvid. № 23. pp. 62 – 65. [in Ukrainian]

5. Smyrnov, YE. V. (2014) Upravlinnya resursamy pidpryyemstva, Ph.D. Thesis, 08.00.04, KNEU, P. 20. [in Ukrainian]

6. Usherenko, S. V. and Shevchuk, N. V. (2015) "Efektyvnistʹ upravlinnya kapitalom metalurhiynykh pidpryyemstv Ukrayiny", Aktualʹni problemy ekonomiky, vol. 8. pp.204 – 212. [in Ukrainian]

7. Kulytsʹkyy, S. (2016) "Ukrayinsʹka chorna metalurhiya: stan, problemy, perspektyvy", Ukrayina: podiyi, fakty, komentari, vol. 5, pp. 44–65, available at: http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2016/ukr5.pdf. [in Ukrainian]

8. "How the internet has led the industry to revolution", Available at: https://www.gazeta.ru/prcom/2017/06/02/10704923.shtml?updated#page4. [in Russian]

 

Стаття надійшла до редакціії 20.08.2017 р.