DOI: 10.32702/2307-2105-2020.2.11
УДК: 332.025.12:332.055.2:68
Р. І. Жовновач, Ю. В. Малаховський, С. І. Бессонова
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЦЕНТРИЧНА ПАРАДИГМА УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ
Анотація
Статтю присвячено дослідженню концептуального підходу до управління промисловими підприємствами, що базується на запроваджені концептуальних управлінських новацій в контексті використання та розвитку інтелектуальних ресурсів персоналу організаційних утворень. Обґрунтовано необхідність врахуванням зміни парадигми управління, які пов'язані з переходом до постіндустріальної “економіки знань” або “інформаційної економіки”, визначальним активом якої виступають людські ресурси, їх здатність до професійного розвитку, формування знань, які мають високий потенціал генерування нової вартості, висока зацікавленість у кінцевому результаті. Розглянуто основні положення сучасної концепції управління промисловим підприємством в контексті використання та розвитку інтелектуальних ресурсів. Представлено методологічний підхід до розвитку інноваційного потенціалу промислових підприємств з урахуванням сукупності знань, вмінь, здібностей, особистих характеристик, які визначають міру їхньої готовності до сприйняття, запровадження та продукування інновацій, забезпечують довготривалу особисту конкурентоспроможність фахівця-експерта та ефективне функціонування підприємства в умовах мережевої економіки знань. Перспективи реалізації оновленої парадигми управління інтелектуальними ресурсами промислових підприємств розглядаються з огляду на закордонний досвід, зокрема, Великої Британії у сфері управління інтелектуальним ресурсами інноваційно активного персоналу, формування ефективної науково-інноваційної політики, особливостями якої визначено розвиток професійних навичок населення, організацію наукових досліджень і освітньої діяльності світового рівня, застосування знань та навичок для розвитку конкурентоспроможної економіки в умовах глобалізації. Наведено модель організаційно-економічного механізму регулювання інтелектуальних ресурсів персоналу промислових підприємств як знаннємістких соціоцентричних мереж. Її представлено у вигляді структурованої системи акцентованих на поведінкових аспектах діяльності суб’єктів виробництва нових знань засобів розпорядно-індикативного впливу на конфігурацію об’єктів регулювання, що підпорядковані меті реалізації продукуючої функції інноваційно активних промислових підприємств.
Ключові слова: парадигма; управління персоналом; інтелектуальні ресурси; інноваційний потенціал персоналу; інноваційно активне підприємство; промислове підприємство
Література
1. Баев В.В., Дзакоев З.Л. Особенности коммерциализации знаний в постиндустриальной экономике. Известия МГТУ «МАМИ». № 1(15), 2013, т. 5. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/osobennosti-kommertsializatsii-znaniy-v-postindustrialnoy-ekonomike (дата звернення: 04.01.2020).
2. Беляков Г.П., Беляков С.А., Шпак А.С. Государственное управление научно-технологическим развитием: зарубежный опыт. Вопросы инновационной экономики. 2019. Том 9. № 3. С. 657-672. URL: doi: 10.18334/vinec.9.3.40856 (дата звернення: 08.01.2020).
3. Дорошенко М., Майлс Й., Виноградов Д. Интеллектуальные деловые услуги: российский опыт. Форсайт. 2014. Т. 8, № 4. С. 24-38.
4. Друкер П. Задачи менеджмента в XXI веке: Пер. с англ. М.: Издательский дом "Вильямс", 2000. 272 с.
5. Хесин Е.С. Великобритания: инвестиции в человеческий капитал – фактор инновационного развития. Современная Европа. 2019. № 4. С.49-59.
6. Малаховський Ю.В., Кансо А., Хайдура Х. Теорія та практика формування соціального капіталу науково-освітнього кластеру регіональної інноваційної екосистеми на базі технічного університету. Центральноукраїнський науковий вісник. Економічні науки. 2018. Вип. 1 (34). С. 269-280.
7. Майлс , Й. Сервисные инновации в XXI веке. Форсайт. 2011. Т.5. №2. С. 4-15.
8. Никонова, А.А. Инвестиции в инновации в современном мире: особенности и закономерности. Синергия. 2017. №1. С. 71-82.
9. Петренко В. П. Концепція інтелектокористування як основа новітньої парадигми практичного менеджменту. Сучасні тенденції розвитку наукової думки: Збірник матеріалів II Міжнародної науковопрактичної конференції “Економічні науки”. 2011. С. 103–105. URL: http://gisap. eu/test/ru/kontsepts (дата звернення: 27.12.2019).
10. Шматко Н.А. Научный капитал как драйвер социальной мобильности учених. Форсайт. 2011. Т. 5. № 3. С. 18-32.
11. Смородинская Н.В. Сетевые инновационные экосистемы и их роль в динамизации экономического роста. Инновации №7(189), 2014, с. 27-33.
12. Drobyazko S., Barwińska-Małajowicz A., Ślusarczyk B., Zavidna L., Danylovych-Kropyvnytska M. (2019). Innovative Entrepreneurship Models in the Management System of Enterprise Competitiveness. Journal of Entrepreneurship Education, Volume 22, Issue 4, 2019. URL: https://www.abacademies.org/articles/Innovative-entrepreneurship-models-in-the-management-system-1528-2651-22-4-408.pdf (дата звернення: 12.01.2020).
13. Human Goods, Economic Evils: A Moral Approach to the Dismal Science / By. Edward Hadas. Wilmington, Delaware: ISI Books. 2007. 325 p.
14. Krause I. Coworking Space: A Window to the Future of Work? Foresight and STI Governance. 2019, vol. 13, no 2, pp. 52-60.
15. Kuhn T. The Structure of Scientific Revolutions, 2 nd ed. Chicago: University of Chicago Press, 1970. 210 p.
16. Kuzminov Ya., Sorokin P., Froumin I. Generic and Specific Skills as Components of Human Capital: New Challenges for Education Theory and Practice. Foresight and STI Governance. 2019, vol. 13, no 2, pp. 19-41.
17. Linton J. Quiet Contributors: The Role of the Arts, Humanities and Social Sciences in Innovation. Foresight and STI Governance. 2018, vol. 12, no 3, pp. 6-12.
18. Malakhovskyi Y. Gamaliy V., Zhovnovach R., Kulazhenko V, Cherednichenko M., Assessment of the risks of entrepreneurship as a prerequisite for the implementation of innovation projects, Journal of Entrepreneurship Education. 2019, Vol: 22 Issue: 1S, pp. 127-133.
19. Milovidov V. Hearing the Sound of the Wave: What Impedes One’s Ability to Foresee Innovations? Foresight and STI Governance. 2018, vol. 12, no 1, pp. 88-97.
20. Nabulsi, H. (2016). Modern approaches to regulation of public-private partnership. Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки, 2016. 30, С. 286-296.
21. Seidl da Fonseca R., Pinheiro-Veloso A. The Practice and Future of Financing Science, Technology, and Innovation. Foresight and STI Governance. 2018, Vol. 12, no 2. pp. 6-22. DOI: 10.17323/ 2500-2597.2018.2.6.22 (дата звернення: 10.01.2020).
R. Zhovnovach, Y. Malakhovskyi, S. Bessonova
INTELLECTUALCENTRIC PARADIGM OF INDUSTRIAL ENTERPRISE’ MANAGEMENT
Summary
The article is devoted to the study of the conceptual approach to the management of industrial enterprises, which is based on the introduction of conceptual management innovations in the context of the use and development of intellectual resources of the personnel of organizational entities. The need to take into account the paradigm shift in management, which are associated with the transition to a post-industrial “knowledge economy” or “information economy”, the defining asset of which are human resources, their ability to professional development, knowledge formation that have high potential for new value, high interest in the end result. The main provisions of the modern concept of industrial enterprise management in the context of the use and development of intellectual resources are considered. The methodological approach to the development of innovative potential of industrial enterprises is presented taking into account the set of knowledge, skills, abilities, personal characteristics that determine the degree of their readiness to perceive, implement and produce innovations, ensure long-term personal competitiveness of an expert. Prospects for the implementation of the updated paradigm of intellectual resource management of industrial enterprises are considered in the light of foreign experience, in particular, the UK in the field of intellectual resource management of innovative staff, effective research and innovation policy, which determines the development of professional skills, research and educational stuff activities, the application of knowledge and skills for the development of a competitive economy in the condition of globalization. The model of organizational and economic mechanism of personnel’ intellectual resources regulation as knowledge intensive sociocentric networks is given. It is presented in the form of a structured system of new knowledge of the means of administrative and indicative influence on the configuration of objects of regulation, which are subordinated to the goals of realization of the productive function of innovatively active industrial enterprises.
Keywords: paradigm; personnel management; intellectual resources; innovative potential of personnel; innovatively active enterprise; industrial enterprise.
References
1. Baev, V.V., Dzakoev, Z.L. (2013), “Features of the commercialization of knowledge in the post-industrial economy”, News of MSTU “MAMI” [Online], № 1(15), Vol. 5, available at: https://cyberleninka.ru/article/n/osobennosti-kommertsializatsii-znaniy-v-postindustrialnoy-ekonomike (Accessed 4 January 2020).
2. Belyakov, G.P., Belyakov, S.A., & Shpak, A.S. (2019), “State management of scientific and technological development: foreign experience”, Voprosy innovatsionnoy ekonomiki, Issue 9, no 3, available at: doi: 10.18334/vinec.9.3.40856 (Accessed 8 January 2020).
3. Doroshenko, M., Mayls, I., & Vinogradov, D. (2014), “Intelligent Business Services: Russian Experience”, Foresight, Vol. 4. pp. 24-38.
4. Druker, P. (2000), Zadachi menedzhmenta v XXI veke: [Management Challenges for the 21st Century], Moscow: Williams Publishing House. Russian.
5. Hesin, E. (2019), “United Kingdom: Investing in human capital – a factor in innovative development”, Modern Europe, Vol. 4, pp. 49-59.
6. Malakhovsky, Y., Kanso, A., & Haidura, H. (2018), “Theory and practice of social capital formation in the scientific-educational cluster of the regional innovation ecosystem on the basis of a technical university”, Central Ukrainian Scientific Bulletin. Economic sciences, Vol. 1 (34), pp. 269-280.
7. Miles, J. (2011), “Service innovations in the 21st century. Foresight”, Vol. 2, pp. 4-15.
8. Nikonova, A. (2017), “Investing in innovation in the modern world: features and patterns” Synergy, Vol.1, pp.71-82.
9. Petrenko, V. (2011), “Concept ntelektokoristuvannya as the basis of the new paradigm of practical management”, Suchasni tendentsii rozvytku naukovoi dumky [Nowadays trends in science thought]. Zbirnyk materialiv II Mizhnarodnoi naukovopraktychnoi konferentsii “Ekonomichni nauky”, available at: http://gisap. eu/test/ru/kontsepts (Accessed 27 December 2019).
10. Shmatko, N. (2011), “Scientific capital as a driver of social mobility of scientists”, Foresight, Vol. 3, pp. 18-32.
11. Smorodinskaya, N. (2014), “Network innovation ecosystems and their role in the dynamization of economic growth”, Innovation, Vol.7(189), pp. 27-33.
12. Drobyazko S., Barwińska-Małajowicz A., Ślusarczyk B., Zavidna L. & Danylovych-Kropyvnytska M. (2019), “Innovative Entrepreneurship Models in the Management System of Enterprise Competitiveness”, Journal of Entrepreneurship Education, Volume 22, Issue 4, available at: https://www.abacademies.org/articles/Innovative-entrepreneurship-models-in-the-management-system-1528-2651-22-4-408.pdf (Accessed 12 January 2020).
13. Hadas, E. (2007), Human Goods, Economic Evils: A Moral Approach to the Dismal Science. Wilmington, Delaware: ISI Books. 2007. USA.
14. Krause, I. (2019), “Coworking Space: A Window to the Future of Work?” Foresight and STI Governance, Vol. 13, pp. 52-60.
15. Kuhn, T. (1970), The Structure of Scientific Revolutions, 2nd ed. Chicago: University of Chicago Press, 1970. USA.
16. Kuzminov, Ya., Sorokin, P., & Froumin, I. (2019), “Generic and Specific Skills as Components of Human Capital: New Challenges for Education Theory and Practice”. Foresight and STI Governance, Vol. 13, No 2, pp. 19-41.
17. Linton, J. (2018), “Quiet Contributors: The Role of the Arts, Humanities and Social Sciences in Innovation”, Foresight and STI Governance, Vol. 12, No 3, pp. 6-12.
18. Malakhovskyi, Y., Gamaliy, V., Zhovnovach, R., Kulazhenko, V. & Cherednichenko, M. (2019), “Assessment of the risks of entrepreneurship as a prerequisite for the implementation of innovation projects”, Journal of Entrepreneurship Education, Vol: 22 Issue: 1S, pp..127-133.
19. Milovidov, V. (2018), “Hearing the Sound of the Wave: What Impedes One’s Ability to Foresee Innovations?” Foresight and STI Governance, Vol. 12, No 1 pp. 88-97.
20. Nabulsi, H. (2016), “Modern approaches to regulation of public-private partnership”, Naukovi pratsi Kirovohralskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu. Ekonomichni nauky, 2016, Vol. 30, С. 286-296.
21. Seidl da Fonseca R., & Pinheiro-Veloso A. (2018), “The Practice and Future of Financing Science, Technology, and Innovation”, Foresight and STI Governance. Vol. 12, no 2. С. 6-22. DOI: 10.17323/ 2500-2597.2018.2.6.22. (Accessed 10 January 2020).
№ 2 2020
Дата публікації: 2020-02-27
Кількість переглядів: 6271
