DOI: 10.32702/2307-2105-2020.7.1
УДК: 323.173: 338.22.021.4
Н. В. Резнікова
МІСЦЕ І РОЛЬ ЕКОНОМІЧНИХ ЧИННИКІВ СЕРЕД ДЕТЕРМІНУЮЧИХ ФАКТОРІВ РЕАЛІЗАЦІЇ СЕЦЕСІОНІСТСЬКОЇ СТРАТЕГІЇ: ВИПАДОК СЕПАРАТИЗМУ ТА ІРЕДЕНТИЗМУ
Анотація
Мета статті полягає у розкритті детермінант сецесіонізму шляхом виокремлення політичних, етносоціальних та економічних його проявів з акцентом на останньому, охарактеризувавши їх як підґрунтя для іредентистських та сепаратистських процесів. Інструменти економічної політики запропоновано розглядати крізь призму оцінки їхнього потенціалу до стримування сецесіоністської стратегії національного розвитку.
Сецесія визначена як політика і практика суспільно-політичного руху, спрямована на здобуття державного суверенітету окремою етносоціальною спільнотою на території її проживання у межах існуючої держави. Базуючись на існуючому підході до виокремлення двох цілей сецесії —сепаратистської та іредентистської —встановлено, що в українських реаліях сецесія набуває ознак як іредентизму, який передбачає обов’язкову наявність зовнішніх партнерів та вплив останніх на політичні процеси в регіоні або державі, так і сепаратизму за принципом етніцизму. Аналіз існуючої літератури з питань сецесіонізму дозволив встановити відсутність єдності у трактуванні змістовного наповнення та співвідношення таких понять, як «сецесія» та «сепаратизм», що ускладнює виокремлення детермінуючих ознак їхнього походження. Встановлено, що політичні, економічні та етносоціальні процеси формують підґрунтя для іредентистських (які не спрямовані на утворення незалежної держави) та сепаратистських процесів (для етнічних груп, які висувають сепаратистські заклики, утворення незалежної держави є головною метою).
При розгляді впливу політичних процесів на розгортання сецесіоністських настроїв виокремлено роль децентралізації як одночасно і тригера, і стримувача останніх. Стверджується, що чим неконтрольованішою є децентралізація, чим більшої свободи для політичних дій дає політична конкуренція (з перспективою створення потужних регіональних політичних партій, що матимуть підтримку з боку представників середнього і великого бізнесу та забезпечуватимуть приплив відповідних фінансових ресурсів), тим виразнішими стають загрози іредентизму і сепаратизму. При цьому висловлено припущення, що децентралізація для регіонів, що прагнуть відокремлення, якщо так звана «ідеологічна мобілізація» серед населення є не критичною, може стати певною альтернативою для тих, хто насправді вимагає автономії. Відтак децентралізація може стати дієвою стратегією запобігання повної сецесії.
При аналізі впливу економічних процесів на загострення сецесіоністської небезпеки, які детермінуються наявним і потенційним факторним надбанням регіону (людські, фізичні, грошові ресурси; ресурс знань; інфраструктура), спеціалізацією регіонів, яка визначає їхнє місце у поділі праці і результується у валовому регіональному продуктові, виокремлено консолідуючий потенціал компліментарних економічних стратегій розвитку регіонів. Запропоновано шляхом аналізу додаткових учасників відносин взаємодії (міжнародних організацій, країн-партнерів, потужних багатонаціональних підприємств, масштабних інвесторів) вчасно здійснювати пошук компліментора, тобто, актора, що володіє великими можливостями або ресурсами. Враховуючи, що кожен регіон відрізняється історичними особливостями становлення, традиціями і відповідними ціннісними орієнтирами (що, зокрема, залежить як від специфіки освоєння факторів виробництва і вибору спеціалізації, так і від джерел накопичення капіталу), компліментарність запропоновано розглядати як інструмент прояву внутрішньої і зовнішньої взаємодоповнюваності і залежності одного регіону від іншого у межах держави. На основі цього пропонується формувати нову систему взаємодії більш високого рівня, що забезпечує усіма необхідними параметрами регіони, доповнюючи або замінюючи різні функції останніх, чому сприятиме створення національних мереж створення доданої вартості у тому числі і завдяки відкриттю мережі індустріальних парків.
При дослідженні етносоціальних процесів, які передбачають зміну етнічної самосвідомості (етнотрансформаційні або такі, що пов'язані з переходом з одного етнічного стану в інший) та зміну культурної і ціннісної специфіки етнічних спільнот (етноеволюційні процеси, що виражаються у значній зміні будь-якого з основних параметрів етносу, але безпосередньо не спричиняють зміни етнічної самосвідомості), виокремлено роль та характерні ознаки «сепаратизму еліт». Запропоновано економічні механізми стримування сецесіоністських настроїв та протидії проявам сепаратизму та іредентизму.
Мета статті полягає у розкритті детермінант сецесіонізму шляхом виокремлення політичних, етносоціальних та економічних його проявів з акцентом на останньому, охарактеризувавши їх як підґрунтя для іредентистських та сепаратистських процесів. Інструменти економічної політики запропоновано розглядати крізь призму оцінки їхнього потенціалу до стримування сецесіоністської стратегії національного розвитку.
Сецесія визначена як політика і практика суспільно-політичного руху, спрямована на здобуття державного суверенітету окремою етносоціальною спільнотою на території її проживання у межах існуючої держави. Базуючись на існуючому підході до виокремлення двох цілей сецесії —сепаратистської та іредентистської —встановлено, що в українських реаліях сецесія набуває ознак як іредентизму, який передбачає обов’язкову наявність зовнішніх партнерів та вплив останніх на політичні процеси в регіоні або державі, так і сепаратизму за принципом етніцизму. Аналіз існуючої літератури з питань сецесіонізму дозволив встановити відсутність єдності у трактуванні змістовного наповнення та співвідношення таких понять, як «сецесія» та «сепаратизм», що ускладнює виокремлення детермінуючих ознак їхнього походження. Встановлено, що політичні, економічні та етносоціальні процеси формують підґрунтя для іредентистських (які не спрямовані на утворення незалежної держави) та сепаратистських процесів (для етнічних груп, які висувають сепаратистські заклики, утворення незалежної держави є головною метою).
При розгляді впливу політичних процесів на розгортання сецесіоністських настроїв виокремлено роль децентралізації як одночасно і тригера, і стримувача останніх. Стверджується, що чим неконтрольованішою є децентралізація, чим більшої свободи для політичних дій дає політична конкуренція (з перспективою створення потужних регіональних політичних партій, що матимуть підтримку з боку представників середнього і великого бізнесу та забезпечуватимуть приплив відповідних фінансових ресурсів), тим виразнішими стають загрози іредентизму і сепаратизму. При цьому висловлено припущення, що децентралізація для регіонів, що прагнуть відокремлення, якщо так звана «ідеологічна мобілізація» серед населення є не критичною, може стати певною альтернативою для тих, хто насправді вимагає автономії. Відтак децентралізація може стати дієвою стратегією запобігання повної сецесії.
При аналізі впливу економічних процесів на загострення сецесіоністської небезпеки, які детермінуються наявним і потенційним факторним надбанням регіону (людські, фізичні, грошові ресурси; ресурс знань; інфраструктура), спеціалізацією регіонів, яка визначає їхнє місце у поділі праці і результується у валовому регіональному продуктові, виокремлено консолідуючий потенціал компліментарних економічних стратегій розвитку регіонів. Запропоновано шляхом аналізу додаткових учасників відносин взаємодії (міжнародних організацій, країн-партнерів, потужних багатонаціональних підприємств, масштабних інвесторів) вчасно здійснювати пошук компліментора, тобто, актора, що володіє великими можливостями або ресурсами. Враховуючи, що кожен регіон відрізняється історичними особливостями становлення, традиціями і відповідними ціннісними орієнтирами (що, зокрема, залежить як від специфіки освоєння факторів виробництва і вибору спеціалізації, так і від джерел накопичення капіталу), компліментарність запропоновано розглядати як інструмент прояву внутрішньої і зовнішньої взаємодоповнюваності і залежності одного регіону від іншого у межах держави. На основі цього пропонується формувати нову систему взаємодії більш високого рівня, що забезпечує усіма необхідними параметрами регіони, доповнюючи або замінюючи різні функції останніх, чому сприятиме створення національних мереж створення доданої вартості у тому числі і завдяки відкриттю мережі індустріальних парків.
При дослідженні етносоціальних процесів, які передбачають зміну етнічної самосвідомості (етнотрансформаційні або такі, що пов'язані з переходом з одного етнічного стану в інший) та зміну культурної і ціннісної специфіки етнічних спільнот (етноеволюційні процеси, що виражаються у значній зміні будь-якого з основних параметрів етносу, але безпосередньо не спричиняють зміни етнічної самосвідомості), виокремлено роль та характерні ознаки «сепаратизму еліт». Запропоновано економічні механізми стримування сецесіоністських настроїв та протидії проявам сепаратизму та іредентизму.
Ключові слова: сецесія; сепаратизм; економічні детермінанти; економічна безпека; економічні ефекти.
Література
1. Горло Н. В. Функціональні та концептуальні моделі політики іредентизму: дис. на здобуття наукового ступеня доктора політичних наук: 23.00.02 – політичні інститути та процеси / Н. В. Горло; Запорізький національний університет; Львівський національний університет імені Івана Франка. Запоріжжя, Львів, 2019. – 486 с.
2. Roehner B. M. Separatism and Integration: A Study in Analytical History / B. M. Roehner. – Lanham, MD: Rowman and Littlefield, 2002. – 351 p.
3. Alesina A. The Size of Nations / A. Alesina, E. Spolaore // Comparative Economic Studies. — 2006. — Vol. 48. — P. 186—187.
4. Kenealy D. How Do You Solve a Problem like Scotland? A Proposal Regarding “Internal Enlargement” / D. Kenealy // Journal of European Integration. – 2014. – Vol. 36 (6). – P. 585–600.
5. Morató X. C. Catalonia: A New Independent State in Europe? A Debate on Secession within the European Union / X. C. Morató. – Abingdon; New York: Routledge, 2016. – 248 p.
6. Muro D. How do Prospects of EU Membership Influence Support for Secession? A Survey Experiment in Catalonia and Scotland / D. Muro, M.C. Vlaskamp // West European Politics. – 2016. – Vol. 39 (6). – P. 1115– 1138.
7. Conversi D. Central secession: towards a new analytical concept? The case of former Yugoslavia / D. Conversi // Journal of Ethnic and Migration Studies. – 2000. – Vol. 26 (2). – Р. 333–355.
8. Caplan R. A. Europe and the Recognition of New States in Yugoslavia / R. A. Caplan. – Cambridge: Cambridge University Press, 2005. – 240 p.
9. Резнікова Н. В. Теоретико-емпіричні підходи до дослідження й ідентифікації економічних мотивів та наслідків відокремлення і сепаратизму на основі вивчення міжнародного досвіду / Н. В. Резнікова // Економіка та держава. – 2020. – № 6. – С. 13–20.
10. Резнікова Н. В. Огляд теоретичних підходів до ідентифікації економічної мотивації як чинника відокремлення і сепаратизму / Н. В. Резнікова // Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Економіка. – 2020. – Вип. 19. – С. 92-104.
11. Berkowitz D. Regional Income and Secession: Centre-periphery relations in emerging market economies / D. Berkowitz // Regional Science and Urban Economics. — 1997. — Vol. 27, Issue 1. — P. 17—45.
12. Bolton P. The Breakup of Nations: a political economy analysis / P. Bolton, G. Roland // Quarterly Journal of Economics. — 1997. — Vol. 112, Issue 4. — P. 1057—1090.
13. Bookman M. The Economics of Secession / M. Bookman // The Economics of Secession Macmillan Press, London. — 1993. — 262 p.
14. Brancati D. Peace by Design: Managing Intrastate Conflict through Decentralization [Electronic resource] / D. Brancati. – 2009. – Mode of access: https://www.oxfordscholarship.com/view/10.1093/acprof:oso/9780199549009.001.0001/acprof-9780199549009
15. Reznikova N. The Policy оf Economic Nationalism: from Origins to New Variations оf Economic Patriotism / Nataliia Reznikova, Volodymyr Panchenko, Olena Bulatova // Baltic Journal of Economic Studies. — 2018. — Vol. 4. — Р. 274—281.
16. Панченко В.Г. Політика економічного націоналізму: від витоків до нових варіацій економічного патріотизму / В.Г. Панченко, Н.В. Резнікова // Економіка і держава. — № 8 (серпень). — 2017. — С. 4—8.
17. Панченко В.Г. Методологічні засади економічного націоналізму / В.Г. Панченко, Н.В. Резнікова // Економіка і держава. — 2017. — №7. — С. 4—8.
18. Децентралізація влади: порядок денний на середньострокову перспективу: аналіт. доп. / [Жаліло Я. А., Шевченко О. В., Романова В. В. та ін.]; за наук. ред. Я. А. Жаліла. – К.: НІСД, 2019. – 192 с.
19. Faguet J.-P. Does decentralization strengthen or weaken the state? Authority and social learning in a supple state / J.-P. Faguet, A. M. Fox, C. Poeschl. – London: London School of Economics and Political Science, 2014. – P 8-9.
20. Лелеченко А. П. Місцеве самоврядування в умовах децентралізації повноважень: навчальний посібник / А. П. Лелеченко, О. І. Васильєва, В. С. Куйбіда, А. Ф. Ткачук. – К., 2017. – 110 с.
21. Сонько С. П. Ринок і регіоналістика: Навчальний посібник для студентів економічних та економіко-географічних фахів вищих навчальних закладів / С. П. Сонько, В. В. Кулішов, В. І. Мустафін. – К.: Ніка Центр, Ельга, 2002. – 408 с.
22. Brosio G. The Political Economy of Regional Opting Out: Distributive implications of a prospective Europe of regions / G. Brosio, F. Revelli // Economics of Governance. — 2003. — Vol. 4. — P. 127—142.
23. Buchanan J.M. Secession and the Limits of Taxation: toward a theory of internal exit / J.M. Buchanan, R.L. Faith // American Economic Review. — 1987. — Vol. 77, Issue 5. — P. 1023—1031.
24. Fearon, J. D. Ethnicity, insurgency, and civil war / J. D. Fearon, D.D. Laitin // American Political Science Review. — 2003. — Vol. 97, Issue 1. — P. 75—90.
25. Hechter M. The Dynamics of Secession / M. Hechter // Acta Sociologica. — 1992. — Vol. 35, Issue 4. — P. 267—283.
26. Lustick I.S. Secessionism in Multicultural States: Does Sharing Power Prevent or Encourage It? / I.S.Lustick, D. Miodownik, R.J. Eidelson // American Political Science Review. — 2004. — Vol. 98, Issue 2. — P. 209—229.
27. Sambanis N. Explaining regional autonomy differences in decentralized countries / N. Sambanis, B. Milanovic // Comparative Political Studies. — 2014. — Vol. 47, Issue 13. — P. 1830—1855.
28. Резнікова Н.В. Теоретико-методологічні засади визначення економічної залежності в умовах двополярного зонування світової економіки / Н.В. Резнікова // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. — 2012. — № 4 (63). — С. 38—42
29. Резнікова Н. Про специфіку фінансової кризи в Україні / Н. В. Резнікова // Персонал. – 2008. – № 3. – С.49-55.
30. Іващенко О. А. Перспективи участі України в глобальних ланцюгах створення вартості як засіб підвищення конкурентоспроможності в умовах транснаціоналізації виробничих відносин / О. А. Іващенко, Н. В. Резнікова // Інвестиції: практика та досвід. – 2015. – № 16. – С. 22-26.
31. Іващенко О. А. Перспективи трансформації торговельних відносин України в контексті становлення нових центів стратегічного партнерства / О.А. Іващенко, Н.В. Резнікова // Економіка та держава. – 2015. – № 9. – С. 6-11.
32. Miguel E. Economic shocks and civil conflict: An instrumental variables approach / E. Miguel, S. Satyanath, E. Sergenti // Journal of Political Economy. — 2004. — Vol. 112, Issue 4. — P. 725—753.
33. Price A. The Flotilla Effect: Small economies through the eye of the storm [Electronic resource] / A. Price, B. Levinger // Research Paper. Greens/EFA Group, European Union, Brussels. — 2011. — Mode of access: https://issuu.com/plaid/docs/flotilla_effect_-_adam_price_and_ben_levinger.
34. Rodrіguez-Pose A. From identity to the economy: analysing the evolution of the decentralisation discourse / A. Rodrіguez-Pose, R. Sandall // Environment and Planning C: Government and Policy. — 2008. — Vol. 26, Issue 1. — P. 54—72.
35. Rodrіguez-Pose A. The Economics of Secession. Analysing the economic impact of the collapse of the former Yugoslavia [Electronic resource] / A. Rodrіguez-Pose, M. Stermsek // Governance and Economics research Network. — 2014. — Working Paper 8. — P. 54—72. — Mode of access: http://webs.uvigo.es/infogen
N. Reznikova
THE SIGNIFICANCE AND ROLE OF ECONOMIC FACTORS AMONG THE FACTORS UNDERLYING SECESSIONIST STRATEGIES: THE CASE OF SEPARATISM AND IRREDENTISM
Summary
The article’s objective is to reveal the determinants of secessionism through identifying its political, ethno-social and economic manifestations with emphasis on the latter, by characterizing them as the background for irredentist and separatist processes. The instruments of economic policy are proposed to be considered through the prism of assessment of their potential for curbing the secessionist strategy of the national development.
Secession is defined as a policy and a practice of the socio-political movement, aimed at gaining the national sovereignty by a given ethno-social community on their indigenous territory within the boundaries of the existing state. Using the existing approach to determining the two objectives of the secession, separatist and irredentist ones, it is established that in the Ukrainian realities the secession has acquired the features of both irredentism that must involve the existence of external partners and their influence on the political processes at region or country level, and separatism based on the principle of enthnicism. Because a review of the existing literature on secessionism issues does not show an agreed-upon interpretation of the essential meaning of the concepts “secession” and “separatism” and their causality, the determining features of their origin cannot be easily identified. It is found that political, economic and ethno-social processes lay the fundament for irredential processes (not intended to create an independent state) and separatist processes (for ethnic groups coming out with separatist claims, creation of an independent state is an ultimate goal).
The dual role of decentralization as a trigger and a deterrent is revealed by investigating the impact of political processes on rising of secessionist sentiments. It is argued that when decentralization becomes looser and political competition provides greater freedom for political action (with the subsequent creation of powerful regional political parties to be supported by medium and large businesses, with opening up the opportunities for financial inflows), the threats of irredentism and separatism will become more and more pronounced. Also, the assumption is made that if the so called “ideological mobilization” among the population is not critical, decentralization for the regions striving for secession can be an alternative for the ones that demand the real autonomy. Decentralization can, therefore, become an effective strategy for preventing the ultimate secession.
The consolidating potential for complementary economic strategies of the regions’ development is defined by investigating the impact of economic processes on the aggravation of secessionist danger, which are determined by the existing and potential factor endowment of a region (human, physical, monetary resources; knowledge base; infrastructure), specialization of regions which determines their position in the division of labor and results in the gross regional product. It is proposed that a complimentator, i. e. an actor with great capabilities or resources in its possession, should be sought in a timely manner by way of analysis of supplementary entities involved in interactive relations (international organizations, partner countries, powerful transnational companies, large investors). Bearing in mind that each regions has its distinct historic specifics of formation, traditions and values (depending on the ways of employment of production factors and choice of specialization, as well as on the sources of capital accumulation), it is proposed that complementarity should be regarded as an instrument for manifestation of the internal and external interdependence and dependence of a given region on another one within the boundaries of the state. This is proposed as the starting point for creating a new system for interactions of a higher level, which will provide all the required parameters for the regions by supplementing or replacing various functions of the latter, which will be promoted by creating national networks of value added, e. g. through launching the network of industrial parks.
The role and specific features of “separatism of elites” are defined by investigating ethno-social processes resulting in the changed ethnic self-identity (ethno-transformational processes, or the processes involving a transition from one ethnic status to another) and the changed cultural and value specifics of ethnic communities (ethno-evolutionary processes that change significantly all the key parameters of the ethnos, but do not change the ethnic self-identity). The economic mechanisms to curb secessionist sentiments and counteract manifestations of separatism and irredentism are proposed.
Keywords: secession; separatism; economic determinant; economic security; economic effect.
References
1. Horlo, N. V. (2019), “Functional and conceptual models of politics”, Abstract of Ph.D. dissertation, Political institutions and processes, Zaporizkyi natsionalnyi universytet; Lvivskyi natsionalnyi universytet imeni Ivana Franka, Zaporizhzhia, Lviv, Ukraine.
2. Roehner, B. M. (2002), Separatism and Integration: A Study in Analytical History, Rowman and Littlefield, Lanham, MD, US.
3. Alesina, A. and Spolaore, E. (2006), “The Size of Nations”, Comparative Economic Studies, vol. 48, pp. 186-187.
4. Kenealy, D. (2014). “How Do You Solve a Problem like Scotland? A Proposal Regarding “Internal Enlargement””, Journal of European Integration, vol. 36, no. 6, pp. 585–600.
5. Morató, X. C. (2016), Catalonia: A New Independent State in Europe? A Debate on Secession within the European Union, Routledge, Abingdon; New York, US.
6. Muro, D. and M. C. Vlaskamp (2016). “How do Prospects of EU Membership Influence Support for Secession? A Survey Experiment in Catalonia and Scotland”, West European Politics, vol. 39, no. 6, pp. 1115– 1138.
7. Conversi, D. (2000), “Central secession: towards a new analytical concept? The case of former Yugoslavia”, Journal of Ethnic and Migration Studies, vol. 26, no. 2, pp. 333–355.
8. Caplan, R. A. (2005) Europe and the Recognition of New States in Yugoslavia, Cambridge University Press, Cambridge, UK.
9. Reznikova, N. (2020), “Theoretical and empirical approaches to investigating and identifying economic motives and consequences of secessionism: a review of international experiences”, Ekonomika ta derzhava, vol. 6, pp. 13–20.
10. Reznikova, N. (2020), “A review of theoretical approaches to identification of the economic motivation as a factor of secession and secessionism”, Bulletin of Mariupol State University, Series Economics, vol. 19, pp. 92–104.
11. Berkowitz, D. (1997), “Regional Income and Secession: Centre-periphery relations in emerging market economies”, Regional Science and Urban Economics, vol. 27, no. 1, pp. 17—45.
12. Bolton, P. and Roland, G. (1997), “The Breakup of Nations: a political economy analysis”, Quarterly Journal of Economics, vol. 112, Issue 4, pp. 1057-1090.
13. Bookman, M. (1993), The Economics of Secession, Macmillan Press, London, UK.
14. Brancati, D. (2009), “Peace by Design: Managing Intrastate Conflict through Decentralization”, available at: https://www.oxfordscholarship.com/view/10.1093/acprof:oso/9780199549009.001.0001/acprof-9780199549009 (Accessed 19.06.2020).
15. Reznikova, N., Panchenko, V. and Bulatova, O. (2018), “The Policy of Economic Nationalism: from Origins to New Variations of Economic Patriotism”, Baltic Journal of Economic Studies, vol. 4, pp. 274-281.
16. Panchenko, V.H. and Reznikova, N.V. (2017), “The policy of economic nationalism: from origins to new versions of economic patriotism”, Ekonomika i derzhava, vol. 8, pp. 4-8.
17. Panchenko, V.H. and Reznikova, N.V. (2017), “Methodological principles of economic nationalism”, Ekonomika i derzhava, vol. 7, pp. 4-8.
18. Zhalylo, J. A. and et. (2019), Detsentralizatsiia vlady: poriadok dennyj na seredn'ostrokovu perspektyvu [Decentralization of power: Agenda for the medium term], National Institute for Strategic Studies, Kyiv, Ukraine.
19. Faguet, J.-P., Fox, A. M. and Poeschl, C. (2014), Does decentralization strengthen or weaken the state? Authority and social learning in a supple state, London School of Economics and Political Science, London, UK.
20. Lelechenko, A. P., Vasyl'ieva, O. I., Kujbida, V. S. and Tkachuk, A. F. (2017), Mistseve samovriaduvannia v umovakh detsentralizatsii povnovazhen' [Local self-government in the conditions of decentralization of powers], Kyiv, Ukraine.
21. Son'ko, S. P., Kulishov, V. V. and Mustafin, V. I. (2002), Rynok i rehionalistyka [Market and regionalism], Nika Tsentr, El'ha, Kyiv, Ukraine.
22. Brosio, G. and Revelli, F. (2003), “The Political Economy of Regional Opting Out: Distributive implications of a prospective Europe of regions”, Economics of Governance, vol. 4, pp. 127—142.
23. Buchanan, J. M. and Faith, R. L. (1987), “Limits of Taxation: toward a theory of internal exit”, American Economic Review, vol. 77, Issue 5, pp. 1023—1031.
24. Fearon, J. D. and Laitin, D. D. (2003), “Ethnicity, insurgency, and civil war”, American Political Science Review, vol. 97, Issue 1, pp. 75-90.
25. Hechter, M. (1992), “The Dynamics of Secession”, Acta Sociologica, vol. 35, Issue 4, pp. 267-283.
26. Lustick, I. S. Miodownik, D. and Eidelson, R. J. (2004), “Secessionism in Multicultural States: Does Sharing Power Prevent or Encourage It?”, American Political Science Review, vol. 98, Issue 2, pp. 209-229.
27. Sambanis, N. and Milanovic, B. (2014), “Explaining regional autonomy differences in decentralized countries”, Comparative Political Studies, vol. 47, Issue 13, pp. 1830-1855.
28. Reznikova, N.V. (2012), “Theoretical and methodological principles of determining economic dependence in the conditions of bipolar zoning of the world economy”, Zovnishnia torhivlia: ekonomika, finansy, pravo, vol. 4 (63), pp. 38-42.
29. Reznikova, N. (2008), “About the specifics of the financial crisis in Ukraine”, Personal, no. 3, pp. 49-55.
30. Ivashchenko, O. and Reznikova, N. (2015), “The opportunities of participation in global value chains for Ukraine in the context of transnationalisation”, Investytsiyi: praktyka ta dosvid, vol. 16, pp. 22–26.
31. Ivashchenko and O. Reznikova, N. (2015), “The Prospects of Ukraine's Trade Relations' Transformation in Context of Growing Economic Power of Developing Countries as New Centers of Strategic Partnership”, Ekonomika ta derzhava, vol. 9, pp. 6-11.
32. Miguel, E. Satyanath, S. and Sergenti, E. (2004), “Economic shocks and civil conflict: An instrumental variables approach”, Journal of Political Economy, vol. 112, Issue 4, pp. 725-753.
33. Price, A. and Levinger, B. (2011), “The Flotilla Effect: Small economies through the eye of the storm”, available at: https://issuu.com/plaid/docs/flotilla_effect_-_adam_price_and_ben_levinger (Accessed 20 May 2020).
34. Rodrіguez-Pose, A. and Sandall, R. (2008), “From identity to the economy: analysing the evolution of the decentralisation discourse”, Environment and Planning C: Government and Policy, vol. 26, no. 1, pp. 54-72.
35. Rodrіguez-Pose, A. and Stermek, M. (2014), “The Economics of Secession. Analysing the economic impact of the collapse of the former Yugoslavia”, Governance and Economics research Network. Working Paper, vol. 8, pp. 54-72, available at: http://webs.uvigo.es/infogen (Accessed 20 May 2020).
№ 7 2020
Дата публікації: 2020-07-30
Кількість переглядів: 15189