EnglishНа русском

Переглянути у форматі pdf

ВИЗНАЧЕННЯ КАТЕГОРІЇ «СТАЛИЙ РОЗВИТОК» У КОНТЕКСТІ ЕКОЛОГІЧНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
Г. М. Чепелюк, В. Ю. Гайович

DOI: 10.32702/2307-2105-2020.7.69

УДК: 346.2:504.06

Г. М. Чепелюк, В. Ю. Гайович

ВИЗНАЧЕННЯ КАТЕГОРІЇ «СТАЛИЙ РОЗВИТОК» У КОНТЕКСТІ ЕКОЛОГІЧНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

Анотація

Сталий розвиток може мати різні моделі реалізації, які передбачають різні темпи та пропорції. Кожна модель повинна відповідати системі цілей, еколого-економічних пріоритетів, що враховують особливості як України в цілому, так і окремих її регіонів. Систематизовані міжнародні угоди природокористування та соціальної безпеки. Проаналізовано механізми їх дії. Визначено місце екології в системі чинників соціальної безпеки у контексті міжнародних угод. В умовах ринкових відносин, глибокого соціального розшарування народів світової спільноти і виснаження природних ресурсів (в першу чергу в країнах, які раніше за інших стали на шлях інтенсивної індустріалізації народного господарства) питання природокористування та соціальної безпеки розглядаються й вирішуються в першу чергу з урахуванням національних і корпоративних інтересів .
На підставі проведеного аналізу конкретизовано коло учасників відносин у цій сфері, обгрунтовано їх місце і роль в таких господарських відносинах; запропоновано закріплення учасників відносин у сфері екологічного підприємництва на законодавчому рівні. Критерії ідентифікації екологічно орієнтованого типу розвитку підприємницьких формувань ґрунтуються на дотриманні принципів соціально відповідального бізнесу, урахуванні зміни вагомості екологічних чинників у напрямі збільшення, позиціонуванні збереження довкілля як невід’ємного елемента системи менеджменту та маркетингу підприємства, досягненні економіко-екологічного ефекту за рахунок упровадження інноваційних технологій використання природно-ресурсного потенціалу. Активізація традиційних та альтернативних видів підприємницької діяльності можлива за умови поступового переходу на екологічно орієнтовану модель її розвитку, яка передбачає триєдиний підхід, а саме – екологізацію виробничого процесу, впровадження інноваційних методів і технологій ресурсозбереження та удосконалення управлінських важелів на загальнодержавному, регіональному та локальному рівнях. Залучення відповідних механізмів та важелів слід здійснювати на засадах системності з урахуванням просторової приналежності бізнесу або розміщення виробничих потужностей.

Ключові слова: сталий розвиток; раціональне природокористування; ефективність національного господарства; екологічна політика; міжнародне співтовариство; екологічне підприємництво; учасники господарських відносин; суб’єкти екологічного підприємництва.

Література

1. Butlin, John (1989-04-01). Our common future. By World commission on environment and development. (London, Oxford University Press, 1987, pp.383 £5.95.). Journal of International Development (en) 1 (2). с. 284–287.
2. Згуровський М. З. Україна у глобальних вимірах сталого розвитку. Газета «Дзеркало тижня», 20-26 травня 2006 р. № 19.
3. Бурик З.М. Теоретико-методологічні засади державного регулювання сталого розвитку України: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. Державне управління. Київ. 2018. 481 с.
4. Шевчук В. Я. Макроекономічні проблеми сталого розвитку. Київ: Гео-принт, 2006. - 200 с.
5. Декларация Конференции Организации Объединенных Наций по проблемам окружающей человека среды: Принята Конференцией Организации Объединенных Наций по проблемам окружающей человека среды. Стокгольм. 1972 год. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_454.
6. Офіційний сайт Світовий центр даних з геоінформатики та сталого розвитку, неурядова організація. URL: http://wdc.org.ua/uk/about-us.
7. Конвенція про охорону біологічного різноманіття від 1992 року: Закон України від 29.11.1994 р. N 257/94-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_030.
8. Перетворення нашого світу: Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року: Резолюція Генеральної Асамблеєї ООН. URL: http://sdg.org.ua/ua/resources-2/344-2030-2015.
9. Мельник Л.Г. Методи оцiнки екологiчних втрат: монографiя / За ред. д.е.н. Л. Г. Мельника та к.е.н. О. I. Карiнцевої. Суми: ВТД «Унiверситетська книга», 2004. 288 с.
10. Бобкова А., Павлюченко Ю. Учасники відносин у сфері екологічного підприємництва. Господарське право і процес. 2017. Вип. 9. С. 56-61.
11. Шуляк Б.В. Розвиток екологічно орієнтованого підприємництва на сільських територіях: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук (доктора філософії) за спеціальністю 08.00.04 «Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)». – Житомирський національний агроекологічний університет Міністерства освіти і науки України, Житомир, 2018. 227 с.
12. Гассій В.В., Потравний І.М. Экологическая ответственность бизнеса как элемент государственно-частного партнерства. Маркетинг і менеджмент інновацій. 2011. № 3. Т. 1. С. 179-187.
13. Кравченко М. С. Екологічне підприємництво в Україні: сутність, поняття, сучасний розвиток і перспективи цього виду діяльності в країні. Теоретичні та практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності. 2017. Вип. 16. С. 362-369.
14. Позиції України в рейтингу екологічної ефективності 2018 року. Економічний дискусійний клуб. URL: http://edclub.com.ua/analityka/pozyciyi-ukrayiny-v-reytyngu-ekologichnoyi-efektyvnosti-u-2018-roci.

H. Chepeliuk, V. Gaiovych

DEFINITION OF THE CATEGORY «SUSTAINABLE DEVELOPMENT» IN THE CONTEXT OF ENVIRONMENTALLY FRIENDLY ENTREPRENEURSHIP

Summary

Sustainable development can have different models of realization, that suppose different rates and proportions. Every model must correspond to the system of aims and ecological and economic priorities, that take into account the features of both Ukraine on the whole and its separate regions. The international agreements of nature management and social safety are systematized. The mechanisms of their action are analysed. Certainly a place of ecology is in the system of factors of social safety in the context of international agreements. In terms of market relations, deep social stratification of people of world association, exhaustions of natural resources (in the first turn in countries, that before than other became on the way of intensive industrialization of national economy) of question of nature management and social safety are examined and decide above all things taking into account national and corporate interests.
On the basis of the analysis, the circle of participants in relations in this sphere is specified, their place and role in such economic relations are justified; it was proposed to consolidate the participants of the relations in the sphere of environmental entrepreneurship at the legislative level. Criteria for identifying the environmentally oriented type of development of business entities are based on adherence to the principles of socially responsible business, taking into account changes in the importance of environmental factors towards an increase, positioning of the environment preservation as an integral element of the management and marketing system of an enterprise, achievement of the economic and environmental effect through the implementation of innovative technologies of using natural and resource potential. The intensification of traditional and alternative types of entrepreneurial activities is possible subject to a gradual transition to an ecologically oriented model of its development. This involves a three-way approach, namely, the ecologization of the production process, the introduction of innovative methods and technologies of resource conservation and improvement of administrative levers at the national, regional and local levels. Involvement of the appropriate mechanisms and levers should be carried out on a systematic basis, taking into account the spatial affiliation of the business or the placement of production capacities.

Keywords: sustainable development; rational use of nature; efficiency of national economy; ecological policy; international concord; ecological entrepreneurship; participants in economic relations; subjects of ecological entrepreneurship.

References

1. Butlin, John (1989-04-01). Our common future. By World commission on environment and development. (London, Oxford University Press, 1987, pp.383 £5.95.). Journal of International Development (en) 1 (2). pp. 284–287.
2. Zghurovskyi, M. Z. " Ukraine in the global dimensions of sustainable development", Hazeta «Dzerkalo tyzhnia», May 20-26, 2006 # 19.
3. Buryk, Z.M. (2018), "Theoretical and methodological principles of state regulation of sustainable development of Ukraine", Abstract of dissertation, 25.00.02 – mechanisms of public administration, Kyiv, Ukraine, P. 481.
4. Shevchuk, V. Ya. (2006), Makroekonomichni problemy staloho rozvytku [Macroeconomic problems of sustainable development], Heo-prynt, Kyiv, Ukraine, P. 200.
5. Declaration of the United Nations Conference on the Human Environment: Adopted by the United Nations Conference on the Human Environment. Stockholm. 1972 year, available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_454.
6. Official site World Data Center for Geoinformatics and Sustainable Development, non-governmental organization, available at: http://wdc.org.ua/uk/about-us.
7. The Verkhovna Rada of Ukraine (1994), The Law of Ukraine " Convention on the Protection of Biological Diversity of 1992", available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_030.
8. UN General Assembly Resolution, "Transforming our world: The 2030 Agenda for Sustainable Development", available at: http://sdg.org.ua/ua/resources-2/344-2030-2015.
9. Melnyk, L.H. (2004), Metody otsinky ekolohichnykh vtrat: monohrafiia [Methods for assessing environmental losses: a monograph], Ed. d.e.n. LG Melnyk and Ph.D. OI Karintseva, VTD «Universytetska knyha», Sumy, Ukraine, P. 288.
10. Bobkova, A. and Pavliuchenko, Yu. (2017), "Participants in relations in the field of environmental entrepreneurship", Hospodarske pravo i protses, vol. 9, pp. 56-61.
11. Shuliak, B.V. (2018), "Development of ecologically oriented entrepreneurship in rural areas", Abstract of Ph.D. dissertation, Economics and management of enterprises (by type of economic activity), Zhytomyrskyi natsionalnyi ahroekolohichnyi universytet Ministerstva osvity i nauky Ukrainy, Zhytomyr,Ukraine, P. 227.
12. Gassіj, V.V. and Potravnij, І.M. (2011), "Environmental responsibility of business as an element of public-private partnership", Marketing і menedzhment іnnovacіj, issue 3, vol. 1, pp. 179-187.
13. Kravchenko, M. S. (2017), "Ecological entrepreneurship in Ukraine: essence, concept, modern development and prospects of this type of activity in the country", Teoretychni ta praktychni aspekty ekonomiky ta intelektualnoi vlasnosti, vol. 16, pp. 362-369.
14. Economic discussion club, " Position of Ukraine in the ranking of environmental efficiency in 2018", available at: http://edclub.com.ua/analityka/pozyciyi-ukrayiny-v-reytyngu-ekologichnoyi-efektyvnosti-u-2018-roci.

№ 7 2020

Дата публікації: 2020-07-30

Кількість переглядів: 61

Відомості про авторів

Г. М. Чепелюк

к. е. н., доцент, доцент кафедри фінансів та банківської справи, Черкаський інститут ДВНЗ "Університет банківської справи"

H. Chepeliuk

PhD in Economics, Associate Professor of finance and banking Cherkasy institute SHEE "Banking University"

ORCID:

0000-0003-0839-8407


В. Ю. Гайович

аспірант, Черкаський інститут ДВНЗ "Університет банківської справи"

V. Gaiovych

Postgraduate student, Cherkasy institute SHEE "Banking University"

ORCID:

0000-0002-4337-1376

Як цитувати статтю

Чепелюк Г. М., Гайович В. Ю. Визначення категорії «сталий розвиток» у контексті екологічного підприємництва. Ефективна економіка. 2020. № 7. – URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=8068 (дата звернення: 15.08.2020). DOI: 10.32702/2307-2105-2020.7.69

Chepeliuk, H. and Gaiovych, V. (2020), “Definition of the category «sustainable development» in the context of environmentally friendly entrepreneurship”, Efektyvna ekonomika, [Online], vol. 7, available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=8068 (Accessed 15 Aug 2020). DOI: 10.32702/2307-2105-2020.7.69

Creative Commons License

Стаття розповсюджується за ліцензією
Creative Commons Attribution 4.0 Міжнародна.