АНАЛІЗ ВПЛИВУ ПОЛІТИЧНИХ ФАКТОРІВ СЕРБІЇ НА МІЖНАРОДНУ БЕЗПЕКУ
Г. А. Іващенко, Д. М. Карталія

DOI: 10.32702/2307-2105-2020.10.70

УДК: 339.9

Г. А. Іващенко, Д. М. Карталія

АНАЛІЗ ВПЛИВУ ПОЛІТИЧНИХ ФАКТОРІВ СЕРБІЇ НА МІЖНАРОДНУ БЕЗПЕКУ

Анотація

У статті досліджується актуальна проблема визначення рівня ступеню безпекової політики Сербії на міжнародній арені і його впливу на сучасний стан зовнішніх відносин у контексті вступу до ЄС. Оцінка рівня захисту даних Сербії допомагає висвітлити аспекти політики національної безпеки. Завдяки проведеному кластерному аналізу країн Європейського регіону було визначено позиції держав щодо рівню захищеності інформаційних даних. Також досліджується актуальна проблема вступу Сербії до ЄС, головні чинники, що впливають на процес інтеграції однієї з провідних країн Балкан до європейської спільноти, відношення громадян Сербії щодо членства в ЄС та атрибутивне питання щодо краю Косово і Метохія, вирішення якої є головним визначальним фактором вступу.
Проведено кластеризацію країн за рівнем міжнародної безпеки. Кластеризацію проведено на основі таких підгруп показників: безпеки країн, інформаційної захищеності країн та соціальної адаптованості країн. В якості показників безпеки країн запропоновано індекс криміналу та індекс безпеки. Показниками інформаційної захищеності країн визначено індекс інтернет-користувачів у % до населення, індекс розвитку інновацій, індекс розвитку людського потенціалу. Показники соціальної адаптованості країн сформовано як індекс свободи преси, індекс політичних прав, індекс демократії, індекс сприйняття корупції, індекс соціального розвитку.
Кластеризація країн характеризує, що під час даного дослідження Сербія не змінювала свої позиції з 2014 по 2018 роки, що свідчить про сталий розвиток держави на середньому рівні. Натомість, Україна та Російська Федерація знаходяться на низькому рівні розвитку міжнародної економічної безпеки, що свідчить про відсутність кардинальних змін у державній політиці [13]. Згідно до проведеного кластерного аналізу можна зазначити, що Велика Британія, Франція та Іспанія мають найвищий рівень захисту власних національних інтересів та активно підвищують власні позиції за рахунок дотримання основних демократичних принципів.
Сучасні інтеграційні процеси Сербії все більше привертають увагу міжнародної спільноти. Інтеграцію Сербії до Європейського Союзу розуміють як необхідну складову для покращення рівня життя, процесів виробництва, інфраструктури в умовах повного реформування устрою держави. Тим не менш зовнішньополітичні пріоритети Сербії, закладені в інтеграційних процесах, у яких бере участь країна, крім численних переваг, несуть і численні виклики для інформаційної безпеки країни.

Ключові слова: Інформаційний захист; безпека; Сербія; ЄС; Косово і Метохія; міжнародна економічна безпека.

Література

1. Strategija razvoja informacionog društva u Republici Srbiji do 2020. go- dine, 2010, Službeni Glasnik Republike Srbije [Електронний ресурс] // 5. – 2010. – Режим доступу до ресурсу: http://paragraf.rs/propisi/strategija_razvoja_informacionog_drustva_u_republici_srbiji.htm.
2. European Commission, Communication from the Commission Europe 2020, A Strategy for smart, sustainable and inclusive growth, COM (2010) 2020, Brussels, 3. 3. 2010 [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: na http://eunec.vlor.be/detail_bestanden/doc014%20Europe%202020.pdf.
3. Zakon o organizaciji i nadležnosti državnih organa za borbu protiv viso- kotehnološkog kriminala, 2009., Službeni glasnik Republike Srbije br. 61/2005, 104/2009, [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://zakon.co.rs/zakon-o-organizaciji-i-nadleznosti-drzavnih-organa-za-borbu- protiv-visokotehnoloskog-kriminala.htm.
4. Zakon o telekomunikacijama, 2006., Službeni glasnik Republike Srbije br. 44/2003 i 36/2006, [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: www.mtid.gov.rs/wp_content/uploads/Dokumenti/Zakoni/Zakon_o_telekomunika cijama.pdf.
5. Kljajić, Z., Mandžuka, S., Škorput, P., 2010., Primjena ICT-a u upra- vljanju kritičnom infrastrukturom u tranzicijskom zemljama, 18. Telekomunikacio- ni forum TELFOR 2010. Srbija, pp. 75–78.
6. Critical information infrastructure protection, 29. 06. 2011. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://ec.europa.eu/information_society/policy/nis/strategy/activities/ciip/index_en.htm.
7. CIIP Action Plan in its Communication on Critical Information Infrast- ructure Protection – ‘Protecting Europe from large scale cyber-attacked cyberdisruptions: enhancing, preparedness, (2009) 149, 2009. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://eurlex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2009:0149:FIN:EN:PDF.
8. European Commission, Communication from the Commission Europe 2020, A Strategy for smart, sustainable and inclusive growth, COM (2010) 2020, Brussels, 3. 3. 2010. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: na http://eunec.vlor.be/detail_bestanden/doc014%20Europe%202020.pdf.
9. Zakon o Vojnobezbednosnoj agenciji i Vojnoobaveštajnoj agenciji, 2009., Službeni glasnik Republike Srbije br. 88/2009, [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://paragraf.rs/propisi/zakon_o_vojnobezbednosnoj_agenciji_i_vojnoobavesta jnoj_agenciji.html.
10. Informaciona bezbednost: Nova oblast saradnje Srbije i NATO? [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://europeanwesternbalkans.rs/informaciona-bezbednost-nova-oblast-saradnje-srbije-nato/.
11. Informaciona bezbednost podataka gradjana na lokalu [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://vrhvesti.rs/2018/12/informaciona-bezbednost-podataka-gradjana-na-lokalu/.
12. STRATEGIJA RAZVOJA INFORMACIONOG DRUŠTVA U REPUBLICI SRBIJI DO 2020. GODINE [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.paragraf.rs/propisi/strategija_razvoja_informacionog_drustva_u_republici_srbiji.html.
13. INFORMACIONA BEZBEDNOST PREDUSLOV DIGITALNOG RAZVOJA [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.pametnoibezbedno.gov.rs/vest/1489.
14. Гальчинський А. Глобальні трансформації: концептуальні альтернативи. Методологічні аспекти / А. Гальчинський. Київ : Либідь, 2006. – 312 с.
15. Ковачевић. А. Економски односи Србије са ЕУ / А. Ковачевић. – Београд : Универзитет у Београду. Економски факултет, 2012. – 8 с.
16. Савчук К. Еволюція інституту міжнародно-правового визнання держав в сучасних умовах / К. Савчук // Юридичний журнал. – 2009. – №1. – С. 50 – 58.
17. Цховребов К. И. Проблемы статуса непризнанных и частично признанных государств в современном мире / К. И. Цховребов // Вестник Северо-Осетинского государственного университета им. К. Л. Хетагурова. – Владикавказ, 2013. – №4. – С.186 – 189.
18. Чумаченко О. А. Політика розширення Європейського Союзу в Західних Балканах: Основні ризики та шляхи їх подолання [Електронний ресурс] / О. А. Чумаченко. – Режим доступу : http://vmv.kymu.edu.ua/v/p01/10%20chumachenko.pdf.

G. Ivashchenko, D. Kartaliya

ANALYSIS OF THE INFLUENCE OF SERBIA'S POLITICAL FACTORS ON INTERNATIONAL SECURITY

Summary

The article deals the actual problem of determining the level of security policy of Serbia in the international arena and its impact on the current state of foreign relations in the context of EU accession. Assessing the level of data protection in Serbia helps to highlight aspects of national security policy. The positions of the states on the level of protection of information data were determined with the cluster analysis of the countries of the European region. It also examines the current problem of Serbia's accession to the EU, the main factors affecting the integration process of Serbia into the European community, the attitude of Serbian citizens on EU membership and the attributive issue of Kosovo and Metohija which solution of this problem determines process of accession.
The countries have been clustered according to the level of international security. Clustering was carried out on the basis of the following subgroups of indicators: security of countries, information security of countries and social adaptability of countries. The crime index and the security index are proposed as indicators of security of the countries. Indicators of information security of countries are determined by the index of Internet users in% of the population, the index of innovation development, the index of human development. Indicators of social adaptability of countries are formed as an index of freedom of the press, an index of political rights, an index of democracy, an index of perception of corruption, an index of social development.
The clustering of countries characterizes that during this study, Serbia did not change its position from 2014 to 2018, which indicates the sustainable development of the state at the average level. Instead, Ukraine and the Russian Federation are at a low level of development of international economic security, which indicates the absence of radical changes in public policy [13]. According to the cluster analysis, it can be noted that the United Kingdom, France and Spain have the highest level of protection of their own national interests and actively improve their own positions by adhering to basic democratic principles.
Serbia's current integration processes are increasingly attracting the attention of the international community. Serbia's integration into the European Union is understood as a necessary component for improving living standards, production processes, infrastructure in the context of a complete reform of the state system. Nevertheless, Serbia's foreign policy priorities inherent in the country's integration processes, in addition to numerous benefits, also pose numerous challenges to the country's information security.

Keywords: Information Security; Security; Serbia; EU; Kosovo and Metohija; International Economic Security.

References

1. Službeni Glasnik Republike Srbije (2010), “Strategy for the development of the information society in the Republic of Serbia until 2020”, available at: http://paragraf.rs/propisi/strategija_razvoja_informacionog_drustva_u_republici_srbiji.htm (Accessed 10 Oct 2020).
2. European Commission (2020), “Communication from the Commission Europe 2020, A Strategy for smart, sustainable and inclusive growth”, available at: http://eunec.vlor.be/detail_bestanden/doc014%20Europe%202020.pdf (Accessed 10 Oct 2020).
3. Službeni glasnik Republike Srbije (2009), “Law on Organization and Competences of State Bodies for Combating High-Tech Crime”, available at: http://zakon.co.rs/zakon-o-organizaciji-i-nadleznosti-drzavnih-organa-za-borbu-protiv-visokotehnoloskog-kriminala.htm (Accessed 10 Oct 2020).
4. Službeni glasnik Republike Srbije (2006), “Law on Telecommunications”, available at: www.mtid.gov.rs/wp_content/uploads/Dokumenti/Zakoni/Zakon_o_telekomunika cijama.pdf (Accessed 10 Oct 2020).
5. Kljajić, Z. Mandžuka, S. and Škorput, P., (2010), “Application of ICT in critical infrastructure management in transition countries”, 18. Telekomunikacioni forum TELFOR 2010 [18th TELFOR Telecommunication Forum 2010], Srbija, pp. 75–78.
6. European Commission (2011), “Critical information infrastructure protection”, available at: http://ec.europa.eu/information_society/policy/nis/strategy/activities/ciip/index_en.htm (Accessed 10 Oct 2020).
7. European Commission (2009), “CIIP Action Plan in its Communication on Critical Information Infrast- ructure Protection – ‘Protecting Europe from large scale cyber-attacked cyberdisruptions: enhancing, preparedness”, available at: http://eurlex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2009:0149:FIN:EN:PDF (Accessed 10 Oct 2020).
8. European Commission (2020), “Communication from the Commission Europe 2020, A Strategy for smart, sustainable and inclusive growth”, available at: http://eunec.vlor.be/detail_bestanden/doc014%20Europe%202020.pdf (Accessed 10 Oct 2020).
9. Službeni glasnik Republike Srbije (2009), “Law on the Military Security Agency and the Military Intelligence Agency”, available at: http://paragraf.rs/propisi/zakon_o_vojnobezbednosnoj_agenciji_i_vojnoobavestajnoj_agenciji.html (Accessed 10 Oct 2020).
10. Anđelković, K. (2017), “Information security: A new area of cooperation between Serbia and NATO?”, available at: https://europeanwesternbalkans.rs/informaciona-bezbednost-nova-oblast-saradnje-srbije-nato/ (Accessed 10 Oct 2020).
11. VRH Vesti (2018), “Information security of local citizens' data”, available at: http://vrhvesti.rs/2018/12/informaciona-bezbednost-podataka-gradjana-na-lokalu/ (Accessed 10 Oct 2020).
12. Sl. glasnik RS (2010), “Information society development strategy in the Republic of Serbia until 2020”, available at: https://www.paragraf.rs/propisi/strategija_razvoja_informacionog_drustva_u_republici_srbiji.html (Accessed 10 Oct 2020).
13. Pametno i bezbedno (2020), “Information security is a prerequisite for digital development”, available at: https://www.pametnoibezbedno.gov.rs/vest/1489 (Accessed 10 Oct 2020).
14. Hal'chyns'kyj A. (2006), Hlobal'ni transformatsii: kontseptual'ni al'ternatyvy. Metodolohichni aspekty [Global transformations: conceptual alternatives. Methodological aspects], Lybid', Kyiv, Ukraine.
15. Kovachevyћ. A. (2012), Ekonomsky odnosy Srbyјe sa EU [Serbia's economic relations with the EU], Unyverzytet u Beohradu. Ekonomsky fakultet, Beohrad.
16. Savchuk K. (2009), “The evolution of the institution of international legal recognition of states in modern conditions”, Yurydychnyj zhurnal, vol.1, pp. 50 – 58.
17. Tskhovrebov K. Y. (2013), “Problems of the status of unrecognized and partially recognized states in the modern world”, Vestnyk Severo-Osetynskoho hosudarstvennoho unyversyteta ym. K. L. Khetahurova. Vladykavkaz, vol.4, pp.186 – 189.
18. Chumachenko O. A. (2010), “EU Enlargement Policy in the Western Balkans: Key Risks and Ways to Overcome Them”, available at: http://vmv.kymu.edu.ua/v/p01/10%20chumachenko.pdf (Accessed 10 Oct 2020).

№ 10 2020

Дата публікації: 2020-11-27

Кількість переглядів: 8890