DOI: 10.32702/2307-2105-2020.11.21
УДК: 339.98: 658.64:658.8:61
Н. В. Резнікова, В. Г. Панченко, О. А. Іващенко
ГЛОБАЛЬНА КРИЗА У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ЯК ТРИГЕР ЕКОНОМІЧНОГО СПАДУ: ВИКЛИКИ РЕГУЛЮВАННЯ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО СЕКТОРУ ТА СТАБІЛІЗАЦІЙНІ ЕФЕКТИ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ
Анотація
В статті стверджується, що глобальні наслідки кризи в сфері охорони здоров’я під впливом COVID-19 актуалізували альтернативне осмислення трансмісійних каналів взаємовпливу в сфері міжнародної макроекономічної взаємозалежності, зачіпаючи як способи координації монетарної й фіскальної політик в процесі вироблення стабілізаційних програм протидії економічному спаду, так і способи запобігання загостренню глобальних дисбалансів й викликів глобальній борговій економіці. Водночас, попри драматичні економічні й соціальні втрати, секторальні втрати, які відчули на собі всі країни, незалежно від їхнього рівня доходу на душу населення, ступеня диверсифікації експорту або ступеня інтеграції до світової фінансової системи, фармацевтичний сектор хоч і демонструє темпи росту й виступає центром тяжіння інновацій, стимулюючи витрати на НДДКР та формуючи запит на патентний захист, відчуває загрози поставок сировини внаслідок логістичних ускладнень. Фармацевтичний сектор розглядається як такий, що підпадає під сферу національної безпеки, а тому особлива увага приділяється: знаходженню можливостей збільшення виробничих потужностей (прискорення затвердження нових виробничих ліній); зменшенню залежності від імпорту як готової продукції, так і сировини або технологій виробництва; необхідності диверсифікації постачальників. Стверджується, що розробка, виробництво, просування, споживання та утилізація фармацевтичної продукції (що набуло важливості в часи пандемії) набуває першочергового значення.
Припускається, що управління очікуваннями цілком може виявитися найважливішою функцією макроекономічної політики, як фіскальної, так і монетарної. На рівні ж міжнародної макроекономіки формування очікувань та управління ними в часи пандемії стають основною із функцій міжнародних організацій і міжнародних кредитно-рейтингових агентств й Центробанків, втім унікальність коронакризи 2020 року полягає в тому, що в центрі уваги макроекономістів, урядовців, інвесторів та домогосподарств опинились прогнози Всесвітньої організації охорони здоров’я, яка оголосила пандемію COVID-19 надзвичайною ситуацією. Проведено аналіз урядових політик з подолання кризи у галузі охорони здоров'я та проголошених цілей економічних та соціально орієнтованих заходів. Окрема увага приділена аналізу стабілізаційного й контрциклічного потенціалу монетарної політики. Політика кількісного пом’якшення (quantitative easing) та гелікоптерних грошей (helicopter money) визнана ефеткивним інструментом стимулювання попиту та протидії соціальним й економічним втратам. Різниця у підходах країн пришвидшує вирішення їхніх конкретних нагальних питань, але може завдати довготермінової шкоди світовій економіці, погіршуючи міжнародні політичні, торгові та економічні відносини. Погляди на економічну політику щодо подолання наслідків пандемії COVID-19 і протидії наступним пандемічним кризам напружують відносини між розвиненими економіками і країнами, що розвиваються, а також між північними і південними членами Єврозони, кидаючи виклик союзам і загальноприйнятим концепціям національної безпеки. Це також порушує питання про майбутнє світового лідерства, оскільки слабші країни орієнтуватимуться на тих, які допомагатимуть вирішувати кризові питання. У деяких країнах пандемія поставила охорону здоров'я серед питань національної безпеки нарівні із традиційними проблемами національної безпеки, як-от тероризм, кібератаки і розповсюдження зброї масового ураження. Пов'язані з цим економічні та людські витрати можуть мати довготермінові наслідки для економік через втрату життів і робочих місць. Фіскальні та грошово-кредитні заходи, що застосовуються для запобігання фінансовій кризі і підтримання економічної діяльності, також можуть ненавмисно збільшити диспропорції між доходами, актуалізувавши питання оподаткування статків. У деяких країнах економічні наслідки можуть посилити расові і соціально-економічні розриви та спровокувати соціальні заворушення. Тому внутрішні економічні завдання набувають пріоритетного значення серед головних питань національної безпеки.
Ключові слова: глобальна криза; сфера охорони здоров’я; фармацевтичний сектор; економічний спад; міжнародна економічна політика.
Література
1. Резникова Н.В. Макроэкономические координаты глобальной неозависимости. Rozwój społeczności międzynarodowej: przeszłość oraz nowe wyzwania. Lwów-Olsztyn, 2016. С.37-48.
2. Резникова Н.В. Проблемы глобальной макроэкономической взаимозависимости. Modern Science – Moderní věda. 2016. № 2. P.52-55.
3. Резнікова Н. В., Іващенко О. А., Курбала Н. В. Ідентифікаційні характеристики розвинених країн у мандатах міжнародних організацій: ознаки передової економіки у фокусі дослідження. Економіка та держава. 2020. № 9. С. 17–24.
4. Резнікова Н. В., Іващенко О. А., Курбала Н. В. Ретроспективний аналіз альтернативних підходів до виокремлення розвинених країн: фінансовий, індустріальний, цифровий та інноваційний виміри розвитку. Ефективна економіка. 2020. № 9. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=8172
5. EU authorities agree new measures to support the pharma supply chain during COVID-19 pandemic. 2020 URL: https://www.europeanpharmaceuticalreview.com/news/116554/eu-authorities-agree-new-measures-to-support-the-pharma-supplychain-during-covid-19-pandemic/
6. Impact assessment of the COVID-19 outbreak on international tourism. 2020. URL: https://webunwto.s3.eu-west-1.amazonaws.com/s3fs-public/2020-03/24-03Coronavirus.pdf
7. El-Erian M. The Coming Coronavirus Recession and the Uncharted Territory Beyond. 2020. URL: https://www.foreignaffairs.com/articles/2020-03-17/coming-coronavirus-recession
8. Larry Elliot L. Prepare for the coronavirus global recession. 2020. URL: https://www.theguardian.com/business/2020/mar/15/prepare-for-the-coronavirus-global-recession
9. Georgieva K. The Great Lockdown: Worst Economic Downturn Since the Great Depression. 2020. URL: https://www.imf.org/en/News/Articles/2020/03/23/pr2098-imf-managing-director-statement-following-a-g20-ministerial-call-on-the-coronavirus-emergency
10. Horowit J. The global coronavirus recession is beginning. 2020. URL: https://edition.cnn.com/2020/03/16/economy/global-recession-coronavirus/index.htm
11. Peterson K Ozili, Thankom Gopinath Arun. Spillover of COVID-19: impact on the Global Economy. 2020. URL: https://www.researchgate.net/publication/340236487_Spillover_of_COVID-19_impact_on_the_Global_Economy
12. COVID-19 and the aviation industry: Impact and policy responses. 2020. URL: http://www.oecd.org/coronavirus/policy-responses/covid-19-and-the-aviation-industry-impact-and-policy-responses-26d521c1/
13. Donthu N., Gustafsson A. Effects of COVID-19 on business and research, Journal of Business Research. 2020. Vol. 117. P. 284-289
14. Дацко А.Й., Дацко О.І. Теоретико-методологічні засади формування фармацевтичної безпеки України. URL: https://socpharm.nuph.edu.ua/files/2014/03/%D0%94%D0%B0%D1%86%D0%BA%D0%BE-%D0%90.%D0%99.-%D0%94%D0%B0%D1%86%D0%BA%D0%BE-%D0%9E.%D0%86.pdf
15. World Bank Open Data [Electronic resource]. — 2020. — Mode of access: https://data.worldbank.org/
16. Offisial website of IMF [Electronic resource]. — Mode of access: https://www.imf.org/en/Data
17. Відякіна М. М., Резнікова Н. В. Сучасна світова фінансова криза в деструктивних вимірах інвестиційного прагматизму. Вісник Національного банку України. 2010. № 5 (171). С. 23-27.
18. Іващенко О.А., Резнікова Н.В. Сучасна глобальна криза як трансформаційна ознака цивілізаційних змін. Актуальні проблеми економіки. 2010. №6. С. 47-53
19. Friedman M. The Role of Monetary Policy. American Economic Review. 1968. Vol. 58 (1). P. 1–17.
20. Friedman M. The Optimum Quantity of Money and Other Essays. Chicago: Aldine, 1969. Р. 1-50
21. Bernanke B. S. Deflation: Making Sure ‘It’ Doesn’t Happen Here. 2002. URL: https://www.bis.org/review/r021126d.pdf
22. Bernanke B. S. The Courage to Act: A Memoir of a Crisis and Its Aftermath. New York: W. W. Norton, 2015. 809 p.
23. Bernanke B. S. What Tools Does the Fed Have Left? Part 3: Helicopter Money. 2016. URL: https://www.brookings.edu/blog/ben-bernanke/2016/04/11/what-tools-does-the-fed-have-left-part-3-helicopter-money/
24. Turner A. Between Debt and the Devil: Money, Credit, and Fixing Global Finance. Princeton, N.J.: Princeton University Press, 2015. 320 p.
25. Brehon D., Winkler R. Helicopters 101: Your Guide to Monetary Financing. 2016. URL: http://www.fullertreacymoney.com/general/helicopters-101-your-guide-to-monetary-financing/
26. Іващенко О.А., Резнікова Н.В. Роль монетарної політики в досягненні економічної стабільності: асиметрії трансмісійного механізму. Економіка та держава. 2016. № 3. С. 7-12.
27. Відякіна М.М., Резнікова Н.В. Теоретичне моделювання координації міжнародної економічної політики. Культура народов Причерноморья (Проблемы материальной культуры. Экономика. География). 2014. № 257. С. 46–52.
28. Відякіна М. М., Резнікова Н. В. Детермінанти кризових потрясінь: макроекономічні виміри. Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. 2013. №33 (2). С. 96–101.
29. Buiter W. H. The Simple Analytics of Helicopter Money: Why It Works – Always. Economics. 2014. Vol. 8. P.1–46.
30. Іващенко О.А., Резнікова Н.В. Перспективи участі України в глобальних ланцюгах створення вартості як засіб підвищення конкурентоспроможності в умовах транснаціоналізації виробничих відносин. Інвестиції: практика та досвід. 2015. № 16. С. 22-26.
N. Reznikova, V. Panchenko, O. Ivashchenko
THE GLOBAL CRISIS IN THE HEALTH CARE AS TRIGGER OF ECONOMIC RECESSION: CHALLENGES TO THE REGULATION OF PHARMACEUTICAL SECTOR AND STABILIZATION EFFECTS FOR THE INTERNATIONAL ECONOMIC POLICY
Summary
It is argued that global consequences of the crisis in the health protection sector under the impact of COVID-19 raised importance of alternative rethinking of transmission channels of mutual impact in the international macroeconomic relationships, as they have implications for methods of coordinating monetary and fiscal policies in the process of elaborating stabilization programs to combat economic recession, as well as for ways of preventing aggravation of global imbalances and challenges to the global debt-based economy. At the same time, in spite of dramatic economic and social losses or the sectoral losses felt by all the countries irrespective of per capita income, the level of exports diversification or the level of integration in the global financial system, the pharmaceutical sector, although demonstrating growth rates and acting as a gravitation center for innovations by stimulating R&D expenditure and creating the demand for patent protection, faces the threats of raw material supplies due to complications with logistics. Because the pharmaceutical sector is regarded as the one falling within the sphere of national security, special attention is given to the following aspects: finding the possibilities to increase production capacities (the accelerated launch of new production lines); reducing the dependency on imports as finished products as well as raw materials or production technologies; the need for diversification of suppliers. It is argued that development, production, promotion, consumption and utilization of pharmaceutical products (put in focus in time of the pandemic) have acquired primary significance.
It is assumed that management of expectations may prove to be the most important function of macroeconomic policies, both fiscal and monetary. As far as the international macroeconomy is concerned, formation and management of expectations in time of the pandemic is becoming one of the core functions of international organizations, international credit rating agencies and central banks, but the uniqueness of the corona-crisis in 2020 is that the projections of the World Health Organization announcing the COVID-19 pandemic a emergency situation have been the focus of attention by macroeconomists, government officials, investors and households. A review of government policies to combat the crisis in the health protection sector and declared objectives of economic and socially oriented measures is made. Special attention is given to analysis of stabilization and countercyclical potentials of the monetary policy. The policy of quantitative easing and helicopter money is recognized as an effective instrument for stimulating the demand and counteracting the social and economic losses. Although the cross-country difference in approaches can help countries better deal with their specific urgent issues, it can cause a long-term damage to the global economy by worsening international political, commercial and economic relations. Visions of the economic policy with respect to overcoming COVID-19 pandemic consequences and addressing next pandemic crises rise tensions in the relations between developed and developing countries and between northern and southern members of Eurozone, thus challenging the unions and commonly accepted concepts of national security. This also puts a question about the future of the global leadership, because weaker countries will be looking towards the ones who can help them deal with crisis issues. In some of the countries, the pandemic has included health protection in the issues concerned with national security on a par with traditional problems of national security, like terrorism cyber-attacks or proliferation of mass destruction weapons. The related economic and human losses may have long-term effects for economies due to the losses of lives and jobs. Also, fiscal and monetary measures enforced to prevent financial crisis and support economic activity may unintentionally increase disproportions between incomes, raising the importance of the property taxation issue. In some of the countries, economic effects may enhance racial or socio-economic gaps and provoke social unrest. Therefore, internal economic objectives acquire priority importance among the core issues of national security.
Keywords: global crisis; health care; pharmaceutical sector; economic recession; international economic policy.
References
1. Reznikova, N. (2016), “Macroeconomic coordinates of global independence”, Development of the international community: past and new challenges, pp.37-48.
2. Reznikova, N. (2016), “Challenges of global macroeconomic interdependence”, Modern Science – Modern vеda, vol. 2, pp. 52—55.
3. Reznikova, N. Ivashchenko, O. and Kurbala, N. (2020), “Identifiers of developed countries in international organizations' mandates: the features of an advanced economy in the research focus”, Ekonomika ta derzhava, vol. 9, pp. 17–24.
4. Reznikova, N. Ivashchenko, O. and Kurbala, N. (2020), “A retrospective analysis of alternative approaches to grouping of developed countries: financial, industrial, digital and innovative dimensions of development”, Efektyvna ekonomika, [Online], vol. 9, available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=8172 (Accessed 14 Nov 2020)
5. The official site of European Pharmaceutical Review (2020), “EU authorities agree new measures to support the pharma supply chain during COVID-19 pandemic”, available at: https://www.europeanpharmaceuticalreview.com/news/116554/eu-authorities-agree-new-measures-to-support-the-pharma-supplychain-during-covid-19-pandemic/ (Accessed 14 Nov 2020)
6. The official site of UNWTO (2020), “Impact assessment of the COVID-19 outbreak on international tourism”, available at: https://webunwto.s3.eu-west-1.amazonaws.com/s3fs-public/2020-03/24-03Coronavirus.pdf (Accessed 14 Nov 2020)
7. El-Erian, M. (2020), “The Coming Coronavirus Recession and the Uncharted Territory Beyond”, available at: https://www.foreignaffairs.com/articles/2020-03-17/coming-coronavirus-recession (Accessed 15 Nov 2020)
8. Larry Elliot, L. (2020), “Prepare for the coronavirus global recession”, available at: https://www.theguardian.com/business/2020/mar/15/prepare-for-the-coronavirus-global-recession (Accessed 15 Nov 2020)
9. Georgieva, K. (2020), “The Great Lockdown: Worst Economic Downturn Since the Great Depression”, available at: https://www.imf.org/en/News/Articles/2020/03/23/pr2098-imf-managing-director-statement-following-a-g20-ministerial-call-on-the-coronavirus-emergency (Accessed 17 Nov 2020)
10. Horowit, J. (2020), “The global coronavirus recession is beginning”, available at: https://edition.cnn.com/2020/03/16/economy/global-recession-coronavirus/index.htm (Accessed 17 Nov 2020)
11. Peterson, K. O. and Thankom, G. A. (2020), “Spillover of COVID-19: impact on the Global Economy”, available at: https://www.researchgate.net/publication/340236487_Spillover_of_COVID-19_impact_on_the_Global_Economy (Accessed 17 Nov 2020)
12. The official site of OECD (2020), “COVID-19 and the aviation industry: Impact and policy responses”, available at: http://www.oecd.org/coronavirus/policy-responses/covid-19-and-the-aviation-industry-impact-and-policy-responses-26d521c1/ (Accessed 18 Nov 2020)
13. Donthu, N. and Gustafsson, A. (2020), “Effects of COVID-19 on business and research”, Journal of Business Research, vol. 117, pp. 284-289.
14. Datsko, A. and Datsko, O. “Theoretical and methodological principles of formation of pharmaceutical safety of Ukraine”, available at: https://socpharm.nuph.edu.ua/files/2014/03/%D0%94%D0%B0%D1%86%D0%BA%D0%BE-%D0%90.%D0%99.-%D0%94%D0%B0%D1%86%D0%BA%D0%BE-%D0%9E.%D0%86.pdf (Accessed 19 Nov 2020)
15. The official site of IMF (2020), available at: https:// www.imf.org/en/Data (Accessed 18 September 2020).
16. The official site of World Bank Open Data (2020), available at: https://data.worldbank.org/ (Accessed 18 September 2020).
17. Vidyakina, M. and Reznikova, N. (2010), “The current global financial crisis in the destructive dimensions of investment pragmatism”, Bulletin of the National Bank of Ukraine, vol. 5, pp. 23-27.
18. Ivashchenko, O. and Reznikova, N. (2010), “The current global crisis as a transformational sign of civilizational change”, Current economic problems, vol. 6, pp. 47-53.
19. Friedman, M. (1968), “The Role of Monetary Policy”, American Economic Review, vol. 58, no. 1, pp. 1–17.
20. Friedman, M. (1969), The Optimum Quantity of Money and Other Essays. Aldine, Chicago, USA.
21. Bernanke, B. S. (2002), “Deflation: Making Sure ‘It’ Doesn’t Happen Here”, available at: https://www.bis.org/review/r021126d.pdf (Accessed 18 Nov 2020)
22. Bernanke, B. S. (2015), The Courage to Act: A Memoir of a Crisis and Its Aftermath. W. W. Norton, New York, YSA.
23. Bernanke, B. S. (2016), “What Tools Does the Fed Have Left? Part 3: Helicopter Money”, available at: https://www.brookings.edu/blog/ben-bernanke/2016/04/11/what-tools-does-the-fed-have-left-part-3-helicopter-money/ (Accessed 18 Nov 2020)
24. Turner, A. (2015), Between Debt and the Devil: Money, Credit, and Fixing Global Finance, Princeton University Press, Princeton, N.J. USA.
25. Brehon, D. and Winkler, R. (2016), “Helicopters 101: Your Guide to Monetary Financing”, available at: http://www.fullertreacymoney.com/general/helicopters-101-your-guide-to-monetary-financing/ (Accessed 20 Nov 2020).
26. Ivashchenko, O. and Reznikova, N. (2016), “The role of monetary policy in attaining economic stability: the asymmetries of transmission mechanism”, Ekonomika ta derzhava, vol. 3, pp. 7–12.
27. Vidyakina, M. and Reznikova, N. (2014), “Theoretical modeling of international economic policy coordination”, Culture of the peoples of the Black Sea region (Problems of material culture. Economy. Geography), vol. 257, pp. 46–52.
28. Vidyakina, M. and Reznikova, N. (2013), “Determinants of crisis shocks: macroeconomic dimensions”, Collection of scientific works of Cherkasy State Technological University, vol.33 (2), pp. 96–101.
29. Buiter, W. H. (2014), “The Simple Analytics of Helicopter Money: Why It Works – Always.”, Economics, vol. 8, pp.1–46.
30. Ivashchenko, O. and Reznikova, N. (2015), “The opportunities of participation in global value chains for Ukraine in the context of transnationalisation”, Investytsiyi: praktyka ta dosvid, vol. 16, pp. 22–26.
№ 11 2020
Дата публікації: 2020-11-27
Кількість переглядів: 11755
