EnglishНа русском

Ефективна економіка № 8, 2017

УДК 330.3:332

 

М. О. Беспалов,

здобувач кафедри менеджменту та публічного адміністрування,

ПВНЗ «Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая»

 

ОСОБЛИВОСТІ ФІСКАЛЬНОГО РЕГІОНАЛЬНОГО ПРОСТОРУ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

 

Maksym Bespalov,

candidate of management and public administration department

PHEI “Academician Yuriy Bugay International Scientific and Technical University”

 

FEATURES OF FISCAL REGIONAL SPACE IN THE CONDITIONS OF DECENTRALIZATION

 

У статті досліджується фіскальний регіональний простір в умовах децентралізації, яка розпочалась в Україні. Обґрунтовано, що актуальність дослідження фіскального регіонального простору зумовлюється процесами децентралізації, що розпочалися в Україні, у тому числі, фінансової децентралізації. У результаті проведеного аналізу існуючих тлумачень сутності поняття «фіскальний регіональний простір» дано авторське тлумачення. Встановлено, що ресурсну базу фіскального простору складають фінансові ресурси та активи суб’єктів регіональної економічної системи, а її управління здійснюється на засадах фіскальної політики у формі податкової і бюджетної систем. Визначено, що фіскальний простір регіонів створюється під впливом інституціонального середовища, який сформований в країні. Основними інституціональними факторами фіскального регіонального простору відносно формування доходів місцевих бюджетів виступає визначення переліку статей доходів місцевих бюджетів та встановлення меж коливання норми оподаткування певних різновидів податків регіональними органами влади. Щодо видатків місцевих бюджетів, то для функціонування фіскального простору важливим виступає закріплення за регіональною та місцевою владою певних зобов’язань щодо переліку безумовних статей видатків. Також інституціонально встановлюються можливості фіскального регіонального простору по відношенню до такого інструменту як зовнішні та внутрішні позики, що забезпечується через встановлення фіскальних правил щодо зовнішніх та внутрішніх запозичень для регіональної та місцевої влади. Запропоновано напрями удосконалення механізму функціонування фіскального регіонального простору.

 

The article examines the fiscal regional space in the context of decentralization, which began in Ukraine. It is substantiated that the relevance of the study of the fiscal regional space is determined by the decentralization processes that have begun in Ukraine, including financial decentralization. As a result of the analysis of existing interpretations of the essence of the concept of "fiscal regional space" the author's interpretation of the essence of this concept as a spatial economic formation formed by elements of the regional economic system involved in building budget components and managing financial flows. It is established that the resource base of the fiscal space consists of financial resources and assets of the regional economic system, and its management is carried out on the basis of fiscal policy in the form of tax and budget systems. The efficiency of the latter forms the fiscal capacity of the space for the formation of new assets, the accumulation of financial reserves and the attraction of external resources. It is determined that the fiscal space of the regions is created under the influence of the institutional environment that is formed in the country. Regarding the formation of local budget revenues, the main institutional factors of the fiscal regional space are the definition of the list of local budget revenue items and the establishment of limits on the fluctuation of the tax rate of certain types of taxes by regional authorities. With regard to local budget expenditures, it is important for the functioning of the fiscal space that regional and local authorities have certain obligations regarding the list of unconditional items of expenditure. The possibilities of the fiscal regional space in relation to such an instrument as external and internal loans, which is provided through the establishment of fiscal rules on external and internal borrowing for regional and local authorities, are also institutionally established. The directions of improvement of the mechanism of functioning of fiscal regional space, namely formation and strengthening of institutional base concerning expansion of possibilities of regional and local authorities in relation to attraction of borrowed funds are offered.

 

Ключові слова: фіскальний простір, фіскальний регіональний простір, місцеві бюджети, інституціональне забезпечення, децентралізація, фінансова децентралізація.

 

Ключові слова: фіскальний простір, фіскальний регіональний простір, місцеві бюджети, інституціональне забезпечення, децентралізація, фінансова децентралізація.

 

 

Постановка проблеми. Фіскальна політика завжди мала велике значення для розвитку економіки будь-якої країни. Саме за її допомогою держава передбачає виконання бюджетної політики, забезпечує виконання функцій щодо соціально-економічного розвитку, стимулювання суб’єктів господарювання, певних сфер виробництва, розвиток продуктивних сил та територій, а також забезпечує підвищення якості життя населення. Фіскальна політика має різні горизонти поставлених завдань від поточних щодо наповнення надходжень до бюджетів різних рівнів, усунення асиметричності соціально-економічного розвитку певних територій до довгострокових щодо забезпечення та підтримки позитивної динаміки економічного зростання, розвитку новітніх сфер діяльності тощо.

Останнім часом, коли спостерігається нарощення економічної нестабільності у світовому економічному просторі, зростання невизначеності умов господарювання, загострення кризових економічних явищ та загроз, фіскальна політика, її механізми та інструменти набувають все більшого значення для соціально-економічного розвитку країни. Практика багатьох європейських країн довела результативність децентралізованого управління, фінансування економічного розвитку та соціального забезпечення населення. Україна також пішла шляхом децентралізації владних повноважень, що було закріплено у багатьох нормативно-законодавчих актах у рамках реформи, яка стартувала з 2014 року в Україні. Доведено, що задоволення індивідуальних потреб кожного громадянина та населення країни в цілому більш ефективно та оптимально задовольняються на регіональному рівні. Це викликає увагу до місцевих бюджетів, міжбюджетних відносин та формування фіскального простору на регіональному рівні. Саме на регіональному рівні в умовах децентралізації, функції держави щодо забезпечення соціально-економічного розвитку набувають конкретного та цілеспрямованого виразу у конкретних діях. Це та інше зумовлює актуальність дослідження фіскального регіонального простору та його розвитку в умовах децентралізації.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Наразі більшість європейських країн будують соціально-економічний розвиток своїх країн за рахунок децентралізації владних повноважень та відповідно фінансових ресурсів. Підвищення ефективності витрат місцевих бюджетів вимагає формування та розвитку фіскального регіонального простору.

Фінансова децентралізація, що включає в себе податкову, фіскальну та бюджетну децентралізації, давно знаходиться в колі питань дослідження науковцями. Серед закодованих науковців, які присвятили свої праці цим питання, слід відмітити Р. Барро, Р. Боадвея, Р. Масгрейва, В. Оутса, Ч. Тібу, А. Шаха та інших.

Серед вітчизняних науковців, які вивчають проблеми міжбюджетних відносин в умовах децентралізації, питання щодо фіскального регіонального простору, підвищення доходності місцевих бюджетів в умовах децентралізації, слід відмітити: В. Л. Андрущенко, Є. М. Богатирьова, Т. М. Боголіба, А. О. Даніленка, О. М. Десятнюка, Т. І. Єфименка, Т. Г. Затонацьку, А. І. Крисоватого, Т. В. Кощука, І. Г. Лук’яненка, І. О. Луніна, О. О. Молдована, В. М. Федосова, І. Я. Чугунова та інших.

Враховуючи науковий доробок науковців, питання, пов’язані із фіскальним регіональним простором, вивчені недостатньо та потребують подальших досліджень.

Метою даного дослідження виступає виокремлення особливостей формування фіскального регіонального простору в Україні в умовах децентралізації.

Результати дослідження. В сучасній науковій думці недостатньо розкрито поняття «фіскального простору». Існуючі дефініції обмежені властивостями об’єктів, щодо яких застосовується досліджуване поняття. Так, на рівні держави фіскальний простір розглядається як бюджетні можливості, натомість на мезорівні – це локалізована на обмеженій території сукупність бюджетного та податкового інструментарію (табл. 1).

 

 

Таблиця 1.

Трактування сутності поняття «фіскальний простір»

Автор

Тлумачення сутності поняття

Heller P.

Бюджетні можливості, що забезпечують ресурсну базу для фінансування цілей без зниження фінансової стійкості

Ostry D. Jonathan, Ghosh R. Atish, Kim I. Jun, and Qureshi S. Mahvash

Спроможність державних інституцій обслуговувати боргові зобов’язання та фінансувати програмні проєкти. При цьому, фіскальний простір обмежується заданим профілем стійкості та платоспроможності. Охоплює податкову, дохідну і видаткову системи держави

Затонацька Т., Ткаченко О.

Розмір фінансових ресурсів, що акумульовано за рахунок активної фіскальної політики. Сформовано цільовий, кількісний, ресурсний, видатковий та результатний підходи.

Кузькін Є. Ю.

Сформована на окремій території сукупність результатів реалізації фіскальної політики та фінансового потенціалу.

Цимбалюк О. І.

Середовище, у якому взаємодіють регіональні інституції із економічними суб’єктами в сферах управління фінансовими ресурсами, що здійснюється на засадах фіскальної, податкової і бюджетної політики.

Хом’як М. С.

Основоположним виступає резерв ресурсів публічного та приватного секторів, який дає можливість досягати поставлених цілей соціально-економічного розвитку або резерв ресурсів, що може бути утворений органами влади через реалізацію цілеспрямованого комплексу заходів у бюджетній податковій політиці без зниження фіскальної стійкості регіону або певної території із урахуванням існуючої моделі фіскальної децентралізації

Джерело: сформовано автором на основі [4-8, 11]

 

Наукове трактування сутності поняття «фіскальний простір» на регіональному рівні розглядатимемо як об’ємне економічне утворення, сформоване елементами регіональної економічної системи, які задіяні у побудові бюджетних складових і управлінні фінансовими потоками. Ресурсну базу фіскального простору складають фінансові ресурси та активи суб’єктів регіональної економічної системи, а її управління здійснюється на засадах фіскальної політики у формі податкової і бюджетної систем. Ефективність останніх формує фіскальні можливості простору щодо утворення нових активів, акумулювання фінансових резервів та залучення зовнішніх ресурсів.

Фіскальний регіональний простір характеризується граничними можливостями фіскальних результатів діяльності суб’єктів господарювання, що визначається результативною сукупністю економічних процесів регіональних господарських систем та відбивається у податкових надходженнях місцевих бюджетів. Від доходів місцевих бюджетів відбивається дієспроможність регіональної влади та місцевого самоврядування щодо виконання покладених на них функцій відносно забезпечення соціально-економічного розвитку територій та виконання поставлених завдань регіонального розвитку.

Фіскальний регіональний простір інколи ототожнюють із бюджетно-податковим потенціалом на регіональному рівні. Але таке ототожнення не висвітлює специфіку формування та задіювання фіскального простору регіону та характерні притаманні риси фіскального середовища і взаємозв’язків суб’єктів у ньому.

Відсутність уваги до фіскального регіонального простору до цього обумовлюється тим, що тривалий час роль місцевого самоврядування та вплив регіональної влади на соціально-економічний розвиток був незначним внаслідок вкрай обмежених повноважень. Децентралізація повністю змінила це ставлення окрім повноважень та покладених функцій на регіональний та місцевий рівень. Внаслідок фінансової децентралізації у місцевих бюджетів з’явились можливості та відповідальність за виконання покладених функцій щодо соціально-економічного розвитку та забезпечення публічних послуг.

Фіскальний простір регіонів створюється під впливом інституціонального середовища, який сформований в країні. При цьому, на державному рівні регламентуються та чітко визначаються повноваження регіональних органів влади щодо можливостей у сфері формування доходів місцевих бюджетів та напрямів використання видатків, а також щодо можливостей залучення зовнішніх та внутрішніх позик.

Виокремлення фіскального регіонального простору має на мети можливість адресного стимулювання конкретних регіонів із урахуванням їх можливостей та потреб.

Відносно формування доходів місцевих бюджетів основними інституціональними факторами фіскального регіонального простору виступає визначення переліку статей доходів місцевих бюджетів та встановлення меж коливання норми оподаткування певних різновидів податків регіональними органами влади. Важливим для ефективного функціонування фіскального простору є стабільність податкового та бюджетного законодавства, а також механізм міжбюджетних відносин, надання фінансової та грантової підтримки для пріоритетних регіональних проєктів соціально-економічного розвитку.

Якщо розглядати визначення інституціональних засад щодо видатків місцевих бюджетів, то для функціонування фіскального простору важливим виступає закріплення за регіональною та місцевою владою певних зобов’язань щодо переліку безумовних статей видатків. Але, при цьому, повинен забезпечуватися принцип гнучкості видатків регіонального бюджету, який забезпечує можливість переорієнтації видатків у встановлених межах з однієї сфери до іншої, у залежності від пріоритетів та нагальних проблем регіонального розвитку. Детермінуючим фактором ефективності функціонування фіскального регіонального простору виступає вмотивованість регіональних та місцевих органів влади щодо зростання доходної частини місцевих бюджетів та підвищення раціональності видатків місцевих бюджетів.

Також інституціонально встановлюються можливості фіскального регіонального простору по відношенню до такого інструменту як зовнішні та внутрішні позики, що забезпечується через встановлення фіскальних правил для регіональної та місцевої влади щодо зовнішніх та внутрішніх запозичень. Важливим при цьому є встановлення мети, процедури, типу, моніторингу та контролю за такими запозиченнями з боку центральних органів влади. Запозичення як інструмент фіскального регіонального простору впливає на фінансування та інвестування у проєкти соціально-економічного розвитку регіонів.

Забезпечення ефективного функціонування фіскального регіонального простору в умовах децентралізації виступає вагомою передумовою для здійснення органами регіональної та місцевої влади дієвих заходів по досягненню поставлених цілей та завдань соціально-економічного розвитку та екологічної безпеки, а також, передумовою зменшення асиметричності соціально-економічного розвитку регіонів. На рівні фіскального регіонального простору спостерігається більша налагодженість та щільність взаємодії суб’єктів фіскального середовища, більш ефективне стимулювання суб’єктів регіональних господарських систем.

Висновки з дослідження. Одним із напрямів удосконалення механізму функціонування фіскального регіонального простору виступає формування та закріплення інституціональної бази щодо розширення можливостей регіональних та місцевих органів влади по відношенню до залучення позикових коштів, а також створення спеціальних інституцій для формування пулу з боргів регіональної та місцевої влади для забезпечення його ефективного обслуговування, забезпечення гарантування боргів місцевих бюджетів з боку центрального уряду, а також забезпечення механізму залучення позикових ресурсів на фінансовому ринку, у тому числі, світових кредитно-рейтингових агенцій та міжнародних фондів.

Подальших досліджень вимагають питання підвищення ефективності функціонування фіскального регіонального простору з метою підвищення рівня життя населення та забезпечення соціально-економічного розвитку в регіонах.

 

Список літератури.

1. Єфименко Т. І. Фіскальний простір антикризового регулювання / Т. І. Єфименко: монографія. – К. : Академія фінансового управління. – 2012. – 332 с.

2. Затонацька Т. Г. Теоретична сутність та особливості формування фіскального простору / Т. Г. Затонацька, О. Є. Ткаченко // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». – 2016. – № 3(31). – С. 119-125. 

3. Костирко Л. А. Зарубіжний досвід регулювання міжбюджетних відносин та можливості його адаптації в Україні / Л. А. Костирко, Н. Ю. Велентейчик // Часопис економічних реформ. – 2016. – Вип. 1. – С. 55-64.

4. Кузькін Є. Ю. Зарубіжний досвід фіскальної децентралізації: проблеми та шляхи їх розв’язання / Є. Ю. Кузькін, Я. В. Котляревський, О. В. Шишко // Фінанси України. – 2015. – Вип. 12. – С. 63-72.

5. Молдован О. О. Формування сприятливого податкового простору для підприємницької діяльності в Україні: ключові проблеми та шляхи їх подолання / О. О. Молдован // Економічний вісник Донбасу. – 2014. – № 2. – С. 98-104

6. Родченко В. Б. Вплив реформи фіскальної децентралізації на місцеві бюджети України. / В. Б. Родченко, Ю. І. Прус // Соціальна економіка. – 2016. – Вип. 1. – С. 59-68.

7. Тульчинська С. О. Перспективи та домінанти розвитку інтелектуально-інноваційної системи регіонів України / С. О. Тульчинська: монографія. Херсон, Ви-во «ПП Вишемирський В.С.». – 2014. – 210 с.

8. Фіскальний простір сталого соціально-економічного розвитку держави : монографія / за ред. А. І. Крисоватий. Тернопіль : ТНЕУ. – 2016. – 332 с.

9. Хом’як М. С. Інституційне середовище розвитку фіскального простору регіонів / М.С Хом’як // Глобальні та національні проблеми економіки. – 2016. – Вип. 13. – С. 553-559.

10. Heller P. Understanding Fiscal Space. IMF / P.Heller. – Policy Discussion Paper. 2005. PDP/05/4.

11. Ostry D. Jonathan, Ghosh R. Atish, Kim I. Jun, and Qureshi S. Mahvash Fiscal Space. IMF Staff Position Note SPN/10/11. 2010. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.corrispondenti.net/documenti/FMI-020910.pdf.

 

References.

1. Yefymenko T.I. (2012), Fiskalnyi prostir antykryzovoho rehuliuvannia [Efimenko TI Fiscal space of anti-crisis regulation], Akademiia finansovoho upravlinnia. Kiev, Ukrainian.

2. Zatonatska, T.H. and Tkachenko O.Ye. (2016), “Theoretical essence and features of formation of fiscal space”, Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu Ostrozka akademiia, vol. 3, no. 31, pp. 119-125. 

3. Kostyrko, L.A. and Velenteichyk, N.Yu. (2016), Foreign experience in regulating intergovernmental relations and the possibility of its adaptation in Ukraine”, Chasopys ekonomichnykh reform, vol. 1, pp. 55-64.

4. Kuzkin, Ye.Yu., Kotliarevskyi, Ya.V. and Shyshko, O.V. (2015), Foreign experience of fiscal decentralization: problems and ways to solve them”, Finansy Ukrainy, vol. 12, pp. 63-72.

5. Moldovan, O.O. (2014), “Formation of favorable tax space for business in Ukraine: key issues and ways to overcome them”, Ekonomichnyi visnyk Donbasu, vol. 2, pp. 98-104.

6. Rodchenko, V.B. and Prus, Yu.I. (2016), “The impact of fiscal decentralization reform on local budgets of Ukraine”, Sotsialna ekonomika, vol. 1, pp. 59-68.

7. Tulchynska, S.O. (2014), Perspektyvy ta dominanty rozvytku intelektual'no-innovatsijnoi systemy rehioniv Ukrainy [Perspectives and domains of development of the intellectual-innovative system of regions of Ukraine], PP Vyshemyrs'kyj V.S., Kherson, Ukrainian.

8. Krysovatyi, A.I. (2016), Fiskalnyi prostir staloho sotsialno-ekonomichnoho rozvytku derzhavy [Fiscal space of sustainable socio-economic development of the state: monograph], TNEU, Ternopil, Ukrainian.

9. Khomiak, M.S. (2016), “Institutional environment for the development of the fiscal space of regions”, Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky, vol. 13, pp. 553-559.

10. Heller, P. (2005), Understanding Fiscal Space. IMF Policy Discussion Paper.

11. Ostry, D. Jonathan, Ghosh, R. Atish, Kim I. Jun, and Qureshi S. Mahvash (2010), Fiscal Space. IMF Staff Position Note SPN/10/11. available at: http://www.corrispondenti.net/documenti/FMI-020910.pdf. (Accessed 4 December 2016).

 

 Стаття надійшла до редакції 20.08.2017 р.