EnglishНа русском

Переглянути у форматі pdf

ВІД ВІЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН ДО УГОД ПРО ВІЛЬНУ ТОРГІВЛЮ: ІНТЕГРАЦІЙНИЙ ВИМІР МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЕКОНОМІКИ КИТАЙСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
В. Г. Панченко, Н. В. Резнікова, О. А. Іващенко

DOI: 10.32702/2307-2105-2021.1.10

УДК: 339.96

JEL: J53

В. Г. Панченко, Н. В. Резнікова, О. А. Іващенко

ВІД ВІЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН ДО УГОД ПРО ВІЛЬНУ ТОРГІВЛЮ: ІНТЕГРАЦІЙНИЙ ВИМІР МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЕКОНОМІКИ КИТАЙСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ

Анотація

В статті, мета якої полягає у встановленні особливостей використання Китайською Народною Республікою потенціалу вільної торгівлі та переваг інтеграційних ініціатив інструментами як внутрішньої економічної політики, так і зовнішньої політики, досліджено новітній феномен інтеграційного неопротекціонізму. Останній запропоновано інтерпретувати як інструмент реалізації економічних, політичних, безпекових інтересів країн, що базується на використанні потенціалу інтеграційних об’єднань шляхом координації міжнародної економічної політики, яка проявляється в гармонізації національних політик країн-учасниць з метою максимізації спільного добробуту. Проведено аналіз укладеної п'ятнадцятьма країнами Тихоокеанського регіону наймасштабнішої угоди про вільну торгівлю, яка носить назву Регіональне всеохоплююче економічне партнерство (РВЕП) та інтерпретовано її вплив на сучасну систему міжнародних економічних відносин. Досліджено особливості реалізації КНР політики відкриття вільних економічних зон (ВЕЗ) як дієвого інструменту зменшення нерівномірності та асиметрій розвитку всередині країни. Стверджується, що попри те, що усі ці зони мають відповідну спеціалізацію і націленість на інтеграцію з країнами – сусідами, в них присутній виразний імператив на стимулювання реформ в провінціях, на території яких вони розташовані. Доводиться, що поряд зі стимулюванням внутрішньої та зовнішньої торгівлі й залученням прямих іноземних інвестицій, нові ВЕЗ мають преференції щодо імпорту, обробки, виробництва та експорту товарів, податкових пільг та швидких процедур інвестування, що сприяє притоку капіталу. Характерною особливістю нових китайських ВЕЗ визнається те, що вони органічно доповнюють Регіональні торгові угоди, підписані на рівні країн. Виявлено, що роль ВЕЗ у реформах Китаю полягає також у призупиненні відтоку високотехнологічних підприємств до інших країн Південно-Східної Азії та залученні надійних альтернативних торгових партнерів для отримання енергетичних та сільськогосподарських товарів. Відтак нові пілотні зони покликані забезпечити для Китаю нові канали торгівлі та інвестицій, тим самим зменшуючи негативні наслідки погіршення відносин із США. Доведено, що ВЕЗ в Китаї розширили свої функції за межі початкової концепції створення нижчих бар'єрів для імпорту, експорту та міжнародної торгівлі. Вони використовуються як полігон для реформ і як канал для регіональної торгівлі в певних галузях. Такі ВЕЗ часто мають цілком конкретні стимули та переваги і можуть часто змінювати умови залежно від місцевих пріоритетів, про що попереджають усіх міжнародних інвесторів. Податкові та інші преференції часто стають менш важливими для іноземних інвесторів, ніж розміщення в комфортному технологічному кластері. Зроблено висновок, що Китай, завчасно усвідомивши ризики дефрагментації виробничих ланцюгів, стартом РВЕП, підживлюваного мережею ВЕЗ всередині країни, — події, без перебільшення, геополітичного масштабу, зробив все для того, аби лишитись центром азійських ланцюгів поставок та виробництва. Відтак нова Зона вільної торгівлі як результат підписаної угоди РВЕП — це зона геополітичного впливу, яка передбачає побудову нового регіонального простору інструментами «дипломатії шепоту», а не галасної дипломатії сили.

Ключові слова: інтеграційний неопротекціонізм; Угода про вільну торгівлю; вільна економічна зона; міжнародна конкурентоспроможність; міжнародна економічна політика КНР.

Література

1. Іващенко О.А., Резнікова Н.В. Стратегічне партнерство як нова форма економічної інтеграції: аспекти незалежності ЄС та КНР. Економіка та держава. 2015. № 12. С. 6-9.
2. Резнікова Н. В., Іващенко О.А. Інтеграційні прояви неозалежності: ризики регіональної взаємозалежності в контексті протиріч глобалізації. Інвестиції: практика та досвід. 2016. № 6. С. 7-11.
3. Bulatova O. V., Panchenko V. G. Regional trade agreements and the dialecrtics of protectionism and liberalism: new vectors of competitiveness. Вісник Маріупольського державного університету. Серія: економіка. 2018. Вип 15. С. 114-124.
4. Bulatova O. V., Panchenko V. G. Neo-protectionism as a challenge to the liberal regulation. Вісник Маріупольського державного університету. Серія: економіка. 2018. Вип 16. С. 86-93.
5. Панченко В. Г., Резнікова Н.В. Неопротекціонізм як інструмент усунення внутрішньої суперечності лібералізму. Ефективна економіка. 2016. №1. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5781
6. Резнікова Н.В., Іващенко О.А. Перспективи укладання і потенційні економічні ефекти регіональних торговельних угод в Південно-Східній Азії: аспекти незалежності в контексті нового регіоналізму. Інвестиції: практика та досвід. 2015. № 21. С. 29-34
7. Панченко В. Г., Резнікова Н. В. Регіональні торговельні угоди як інструмент політики економічного патріотизму в контексті інтеграційного неопротекціонізму. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Міжнародні економічні відносини та світове господарство». 2017. Вип. 15. С. 67–71.
8. Александраки К. «Эрозия преференций»: повод для беспокойства? Финансы и развитие. 2005. URL: https://www.imf.org/external/pubs/ft/fandd/rus/2005/03/pdf/alexandr.pdf
9. Булатова О. Потенціал розвитку трансконтинентальної інтеграції. Журнал європейської економіки. 2014. Т. 13 (3). С. 248–272.
10. Bulatova O. Regionalization of the world economy. Вісник Маріупольського державного університету. Серія: економіка. 2016. Вип 12. С. 153-161.
11. Reznikova N., Panchenko V., Bulatova O. The policy of economic nationalism: from origins to new variations of economic patriotism. Baltic Journal of Economic Studies. 2018. Vol. 4 (4). P. 274-281.
12. Даниленко С., Гальона О. Політико-економічні пріоритети Китаю в Центральній Азії. Міжнародні відносини. 2016. № 1 (44/45). С. 13-21.
13. Dellios R. China: The 21st Century Superpower? 2005. URL: https://www.casaasia.es/pdf/9200595422AM1127202862621.pdf
14. Bu M. China in 2020: A New Type of Superpower. 2015. URL: http://www.jstor.org/stable/10.7864/j.ctt127wj9.1
15. Abdullahi K.T., Phiri J. Study on the Rise of China as a Dangerous Superpower. 2019. URL: https://www.researchgate.net/publication/330543814_Study_on_the_Rise_of_China_as_a_Dangerous_Superpower/cita tions
16. Макуха Ю.В. Політика економічної інтеграції країн Східної Азії і чинник Китаю. Стратегія розвитку України. 2011. №2. С.124-126.
17. Стадвелл Д. Чому Азії вдалося. Успіхи і невдачі найдинамічнішого регіону світу. Київ: Наш Формат, 2017. 448 с.
18. Шлапак А. Глобалізаційна диверсифікація фінансових ринків країн Південно-Східної Азії: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.00.02. Київ, 2016. 22 с.
19. Цзюнь Ч. Економічне співробітництво КНР і АСЕАН. Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. 2014. Вип. 19 С.237-241.
20. Малюта І.А. Сучасні інтеграційні процеси в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні: формування трансрегіональних мегаугод. Проблеми економіки. 2017. № 4. С. 24-30.
21. Чернова О. В., Валігура А.Т. Оцінка сучасного стану та тенденцій економічного розвитку Китаю в контексті глобалізації світогосподарських відносин. Східна Європа: економіка, бізнес та управління. 2019. № 20. С. 43-52.
22. Зварич Р.Є, Резнікова Н.В., Іващенко О.А. Експансіоністські імперативи та детермінанти міжнародної економічної політики КНР. Ефективна економіка. 2019. № 9. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=7286
23. Zvarych R., Reznikova N., Iavshchenko O. Approaches to identifying the form of china’s economic expansion in the context of global economy transnationalization: the commercial expansion case. Ефективна економіка. 2019. № 8. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/
24. What Changed from NAFTA to USMCA? 2020. URL: https://emsnow.com/what-changed-from-nafta-to-usmca/
25. USMCA CHANGE IS HERE. The question isn’t whether change is coming to North American trade. It’s whether you’re positioned to thrive in this new environment. 2020. URL: https://www.livingstonintl.com/usmca/
26. Reznikova N., Ivashchenko O., Aslanova E. США, Китай і Мексика в центрі торгової війни: зміст та специфіка розгортання економічних конфліктів в ХХІ столітті. 2020. URL: http://194.44.12.92:8080/xmlui/handle/123456789/4710
27. Reznikova N., Ivashchenko O., Panchenko V. Міжнародне співробітництво в сфері економічної дипломатії: досвід КНР крізь призму реалізації політики санкцій. 2020. URL: http://194.44.12.92:8080/xmlui/handle/123456789/4985
28. Торговельні війни сучасності та їх вплив на економічне зростання і розвиток у світі та Україні / наук. ред. В. Юрчишин. Київ: Заповіт, 2019. 188 с.
29. Summary of the Regional Comprehensive Economic Partnership Agreement. 2020. URL: https://asean.org/storage/2020/11/Summary-of-the-RCEP-Agreement.pdf
30. China’s Six New Free Trade Zones: Where Are They Located? 2019. URL: https://www.china-briefing.com/news/china-free-trade-zones-six-provinces/
31. China’s FTZ Count Rise to 21 After Beijing, Hunan and Anhui Are Newly Added. 2020. URL: https://www.china-briefing.com/news/chinas-ftz-count-rise-to-21-after-beijing-hunan-and-anhui-are-newly-added/
32. China announces six new pilot free trade zones. 2021. URL: http://www.xinhuanet.com/english/2019-08/26/c_138339873.htm
33. Ivashchenko O., Reznikova N. Projections of deglobalization in the contemporary international economic relations in the context of the paradigm of globalism. Bulletin of Mariupol State University. Series: Economics. 2018. Vol. 15. P. 98-106.

V. Panchenko, N. Reznikova, O. Ivashchenko

FROM FREE ECONOMIC ZONES TOWARD FREE TRADE AGREEMENT: AN INTEGRATION DIMENSION OF CHINA'S INTERNATIONAL COMPETITIVENESS

Summary

This article investigates a novel phenomenon of the integration protectionism with the aim of identifying the specificities in exploiting the potentials of free trade and advantages of integration initiatives by the Chinese People’s Republic using the tools of internal economic policies and external policies. The integration protectionism is proposed to be interpreted as a tool for implementing economic, political and security interests of countries, which is based on the exploitation of potentials of integrative associations through coordinating international economic policies, which is manifested in the harmonized domestic policies of the countries involved, in order to maximize the shared welfare. A review of the most massive free trade agreement, named “The Regional Comprehensive Economic Partnership”(RCEP), is made, with interpreting its impact on the current system of international economic relations. The specificities of China’s implementation of the policy designed to open free trade zones as an efficient tool for reducing irregularities and asymmetries in the domestic development is investigated. Although all this zones have respective specializations and focus on integration with neighboring countries, they feature a pronounced imperative on stimulating reforms in the provinces on which territories they are located. It is demonstrated that apart from stimulating internal and external trade and attracting foreign direct investment, new free trade zones enjoy preferences on imports, processing, manufacturing and exports of goods, tax preferences and quick procedures of investment, which encourages the capital inflow. Admittedly, a distinctive feature of new Chinese free trade zones is that they constitute an organic supplement to regional trade agreements signed at country level. It is revealed that another role of free economic zones in the Chinese reforms is to suspend the outflow of high tech enterprises to other countries of South Eastern Asia and invite reliable alternative trade partners to receive energy and agricultural commodities. Therefore, new pilot zones are designed to provide new trade and investment channels for China, thus mitigating adverse effects of the worsened relations with the U.S.
It is demonstrated that free trade zones in China could expand their functions beyond the boundaries of the primary concept of creating lower barriers for imports, exports and international trade. They are used as a polygon for reforms and a channel for regional trade in some industries. Such free trade zones often have quire specific stimuli and advantages, and they can often change the conditions depending on local priorities, on which all the international investors are warned. Tax and other preferences often become less important for foreign investors than the location in a comfortable technological cluster. The conclusion is made that China, having realized the risks of defragmentation of production chains beforehand, by launching Regional Comprehensive Economic Partnership fueled by free trade zones inside the country, i. e. an event of truly geopolitical scales, made its best to remain at the core of Asian supply and production chains. So, the new Free Trade Area, resulting from the signed Free Trade Agreement, is a zone of geopolitical impact, designed to create a new regional area by tools of “diplomatic whisper” rather than a noisy diplomatic force.

Keywords: integration neo-protectionism; free trade agreement; free economic zone; international competitiveness; China’s international economic policy.

References

1. Ivashchenko, O. and Reznikova, N. (2015), “Strategic partnership as a new form of economic integration: aspects of neo-dependency between the EU and China”, Ekonomika ta derzhava, vol. 12, pp. 6–9.
2. Reznikova, N. and Ivashchenko, O. (2016), “Integration manifestations of neo-dependence: risks of regional interdependence in the context of globalization controversies”, Investytsiyi: praktyka ta dosvid, vol. 6, pp. 7–11.
3. Bulatova, O. V. and Panchenko, V. G. (2018), “Regional trade agreements and the dialecrtics of protectionism and liberalism: new vectors of competitiveness”, Bulletin of Mariupol State University. Series: Economics, vol. 15, pp. 114-124.
4. Bulatova, O. V. and Panchenko, V. G. (2018), “Neo-protectionism as a challenge to the liberal regulation”, Bulletin of Mariupol State University. Series: Economics, vol. 16, pp. 86-93.
5. Panchenko, V. G. and Reznikova, N. (2016), “Neo-protectionism as an instrument for eliminating the internal contradiction of liberalism”, Efektyvna ekonomika, [Online], vol. 1, available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5781(Accessed 4 Jan 2021)
6. Reznikova, N. and Ivashchenko, O. (2015), “Prospects of signing regional trade agreements in north-eastern asia and their potential economic effects: aspects of neo-dependency in the context of new regionalism”, Investytsiyi: praktyka ta dosvid, vol. 21, pp. 29–34.
7. Panchenko, V. G. and Reznikova, N. (2017), “Regional trade agreements as an instrument of economic patriotism policy in the context of integration neo-protectionism”, Uzhorod National University Herald. International Economic Relations And World Economy, vol. 15, pp. 67–71.
8. Aleksandraki, K. (2005), “Erosion of preferences”: cause for concern?” Finance and Development, [Online], available at: https://www.imf.org/external/pubs/ft/fandd/rus/2005/03/pdf/alexandr.pdf (Accessed 5 Jan 2021)
9. Bulatova, O. (2014), “The potential for transcontinental integration”, Journal of European Economy, vol. 13, no 3, pp.248–272.
10. Bulatova, O. (2016), “Regionalization of the world economy”, Bulletin of Mariupol State University. Series: Economics, vol. 15, pp. 153-161.
11. Reznikova, N. Panchenko, V. and Bulatova, O. (2018), “The policy of economic nationalism: from origins to new variations of economic patriotism”, Baltic Journal of Economic Studies, vol. 4, no 4, pp. 274-281.
12. Danylenko, S. and Halona, O. (2016), “Political and economic priorities of China in Central Asia”, International relations, vol.1 (44/45), pp. 13-21.
13. Dellios, R. (2005), “China: The 21st Century Superpower?”, available at: https://www.casaasia.es/pdf/9200595422AM1127202862621.pdf (Accessed 6 Jan 2021)
14. Bu, M. (2015), “China in 2020: A New Type of Superpower”, available at: http://www.jstor.org/stable/10.7864/j.ctt127wj9.1 (Accessed 6 Jan 2021)
15. Abdullahi, K.T. and Phiri, J. (2019), “Study on the Rise of China as a Dangerous Superpower”, available at: https://www.researchgate.net/publication/330543814_Study_on_the_Rise_of_China_as_a_Dangerous_Superpower/cita tions (Accessed 6 Jan 2021)
16. Makukha, Yu.V. (2011), “The policy of economic integration of East Asian countries and the factor of China”, Development strategy of Ukraine, vol. 2, pp.124-126.
17. Stadvell, D. (2017), Chomu Azii vdalosia. Uspikhy i nevdachi najdynamichnishoho rehionu svitu [Why Asia succeeded. Successes and failures of the most dynamic region of the world], Nash Format, Kyiv, Ukraine.
18. Shlapak, A. V. (2016), “Global Diversification of Financial Markets of South-East Asia”, Ph.D. Thesis, World economy and international economic relations, Kyiv National Economics University named after Vadym Hetman, Kyiv, Ukraine.
19. Jun, C. (2014), “Economic cooperation between China and ASEAN”, Ukrainian science: past, present, future, vol. 19, pp. 237-241.
20. Malyuta, I. (2017), “Modern integration processes in the Asia-Pacific region: the formation of transregional mega-agreements”, Problems of the economy, vol. 4, pp. 24–30.
21. Chernova, O. and Valigura, A. (2019), “Assessment of the current state and trends of China's economic development in the context of globalization of world economic relations”, Eastern Europe: Economy, Business and Management, vol. 20, pp. 43–52.
22. Zvarych, R. Reznikova, N. and Iavshchenko, O. (2019), “The expansionist imperatives and determinants of the international economic policy of china”, Efektyvna ekonomika, [Online], vol. 9, available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=7286 (Accessed 7 Jan 2021).
23. Zvarych, R. Reznikova, N. and Iavshchenko, O. (2019), “Approaches to identifying the form of china’s economic expansion in the context of global economy transnationalization: the commercial expansion case”, Efektyvna ekonomika, [Online], vol. 8, available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=7285 (Accessed 7 Jan 2021).
24. EMSNOW (2020), “What Changed from NAFTA to USMCA?”, available at: https://emsnow.com/what-changed-from-nafta-to-usmca/ (Accessed 7 Jan 2021).
25. Livingston International (2020), “USMCA CHANGE IS HERE. The question isn’t whether change is coming to North American trade. It’s whether you’re positioned to thrive in this new environment”, available at: https://www.livingstonintl.com/usmca/ (Accessed 7 Jan 2021).
26. Reznikova, N. Ivashchenko, O. and Aslanova E. (2020), “The United States, China and Mexico at the center of the trade war: the content and specifics of the development of economic conflicts in the XXI century”, available at: http://194.44.12.92:8080/xmlui/handle/123456789/4710 (Accessed 7 Jan 2021).
27. Reznikova, N. Ivashchenko, O. and Panchenko, V. (2020), “International cooperation in the field of economic diplomacy: the experience of China through the prism of the implementation of sanctions policy”, available at: http://194.44.12.92:8080/xmlui/handle/123456789/4985 (Accessed 7 Jan 2021).
28. Yurchishin, V. (2019), Torhovel'ni vijny suchasnosti ta ikh vplyv na ekonomichne zrostannia i rozvytok u sviti ta Ukraini [Modern trade wars and their impact on economic growth and development in the world and in Ukraine], Zapovit, Kyiv, Ukraine.
29. ASEAN (2020), “Summary of the Regional Comprehensive Economic Partnership Agreement”, available at: https://asean.org/storage/2020/11/Summary-of-the-RCEP-Agreement.pdf (Accessed 7 Jan 2021).
30. China Briefing (2019), “China’s Six New Free Trade Zones: Where Are They Located? ”, available at: https://www.china-briefing.com/news/china-free-trade-zones-six-provinces/(Accessed 7 Jan 2021).
31. China Briefing (2020), “China’s FTZ Count Rise to 21 After Beijing, Hunan and Anhui Are Newly Added”, available at: https://www.china-briefing.com/news/chinas-ftz-count-rise-to-21-after-beijing-hunan-and-anhui-are-newly-added/ (Accessed 7 Jan 2021).
32. XINHUANET (2019), “China announces six new pilot free trade zones”, available at: http://www.xinhuanet.com/english/2019-08/26/c_138339873.htm (Accessed 7 Jan 2021).
33. Ivashchenko, O. and Reznikova, N. (2018), “Projections of deglobalization in the contemporary international economic relations in the context of the paradigm of globalism”, Bulletin of Mariupol State University. Series: Economics, vol. 1, pp. 98-106.

№ 1 2021

Дата публікації: 2021-01-28

Кількість переглядів: 5351

Відомості про авторів

В. Г. Панченко

д. е. н., директор, Аналітичний центр економіко-правових досліджень та прогнозування Федерації роботодавців

V. Panchenko

Doctor of Economic Sciences, Director of Analytical Center For Economic And Legal Research And Forecasting, The Federation of Employers of Ukraine

ORCID:

0000-0002-5578-6210


Н. В. Резнікова

д. е. н., професор, професор кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

N. Reznikova

Doctor of Economic Sciences, Professor of the Department of World Economy and International Economic Relations, Institute of International Relations Taras Shevchenko National University of Kyiv

ORCID:

0000-0003-2570-869X


О. А. Іващенко

к. е. н., доцент, завідувач кафедри економіки та менеджменту зовнішньоекономічної діяльності, Національна академія статистики, обліку і аудиту

O. Ivashchenko

PhD in Economics, Associate Professor, Head of the Department of Economics and Management of Foreign Economic Activities, National Academy of Statistics, Accounting and Audit

ORCID:

0000-0002-8490-778X

Як цитувати статтю

Панченко В. Г., Резнікова Н. В., Іващенко О. А. Від вільних економічних зон до угод про вільну торгівлю: інтеграційний вимір міжнародної конкурентоспроможності економіки китайської народної республіки. Ефективна економіка. 2021. № 1. – URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=8526 (дата звернення: 26.02.2021). DOI: 10.32702/2307-2105-2021.1.10

Panchenko, V., Reznikova, N. and Ivashchenko, O. (2021), “From free economic zones toward free trade agreement: an integration dimension of china's international competitiveness”, Efektyvna ekonomika, [Online], vol. 1, available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=8526 (Accessed 26 Feb 2021). DOI: 10.32702/2307-2105-2021.1.10

Creative Commons License

Стаття розповсюджується за ліцензією
Creative Commons Attribution 4.0 Міжнародна.