УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ КОРПОРАЦІЙ
Г. О. Дорошенко, B. М. Овчаренко
DOI: 10.32702/2307-2105-2021.4.4
УДК: 65.014.12:338.4
Г. О. Дорошенко, B. М. Овчаренко
УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ КОРПОРАЦІЙ
Анотація
У сучасній інтерпретації організаційна культура виступає як «комплекс» взаємопов'язаних процедур, дій і механізмів, що враховують безліч різних факторів і аспектів, що впливають на зростання ділової активності персоналу і підвищення ефективності функціонування корпорацій. Організаційна культура корпорацій, що активно займаються інноваційною діяльністю, відзначається високою пластичністю, конкуренцією у середині колективу за обмежені ресурси та підтримкою прагнення працівника до саморозвитку. Результати і ефективність діяльності у значному ступені визначаються наявністю у працівників відповідної мотивації. Позитивна мотивація активує здібності працівника, концентрує і спрямовує його потенціал, негативна - гальмує прояв здібностей, перешкоджає досягненню цілей діяльності, підвищує ризики організації.
Управління організаційною культурою включає багато складових (їх структура і зміст визначаються особливостями функціонування інноваційної організації та станом інноваційного середовища). Ключове місце займає визначення способів підвищення продуктивності праці, зростання творчої ініціативи, активності у прийнятті та реалізації рішень, що досягається через стимулювання і мотивацію працівників.
Ключові слова: Організаційна культура; інновацій; корпорації; персонал; цінності; мотивація.
Література
1. Lundin, RA and C Midler (1998). Projects as Arenas for Renewal and Learning Processes. London: Kluwer Academic. Pp. 13-23
2. Hobday M. 2000. The project‐based organisation: An ideal form for managing complex products and systems? Research Policy 29(7). Рр. 871–893.
3. DeFillippi, RJ (2002). Information technology and organizational models for project collaboration in the new economy. Human Resource Planning, 25(4). pр. 7– 18.
4. Henrie M and Sousa-Poza A (2005). Project management: A cultural literature review. Project Management Journal, 36(2). Рр. 5– 14.
5. Рейтинг країн світу по легкості ведення бізнесу https://gtmarket.ru/ratings/doing-business
6. Хрулева С.В. Управление проектом привлечения инвестиций в инновационные компании посредством первичного публичного предложения акций. // диссертация ... кандидата экономических наук : 08.00.05; [Место защиты: Государственный университет управления]. - Москва, 2011. - 153 с.
7. Обыденов А. Ю. Параметрическое стратегическое управление: генезис & праксис //Стратегические решения и риск-менеджмент. – 2018. – № 2 (107). – с. 76-85.
8. Ramsing L. Project communication in a strategic internal perspective //Corporate Communications: An International Journal. – 2009. – Т. 14. – № 3. – С. 345-357.
9. Ariza Aguilera, D. A. (2018). Designing an Organizational Culture Model in the Projects Environment: a Constructivist Approach. CES Psicología, 11(1). pр. 118-133
10. Lewin K. Action research and minority problems //Journal of social issues. – 1946. – Т. 2. – № 4. – С. 34-46.
G. Doroshenko, V. Ovcharenko
MANAGEMENT OF THE DEVELOPMENT OF THE ORGANIZATIONAL CULTURE OF CORPORATIONS
Summary
In the modern interpretation, the organizational culture acts as a "complex" of interrelated procedures, actions and mechanisms that consider many different factors and aspects that affect the growth of business activity of personnel and increase the efficiency of the corporations. Organizational culture can affect both current performance and long-term prospects of companies. In corporations engaged in innovation, organizational culture plays an even more prominent role. The direct influence of organizational culture on the effectiveness of projects implemented by corporations, on the number of conflicts, on the quality of services provided, on the quality of internal and external communications has already been proven. Organizational culture of innovative corporations (project culture) is a special organizational culture that arises in the environment of project-oriented activities (including projects, programs and portfolios), and has specific features in terms of content (different importance of different values) and structural aspects (fragmentation, homogeneity, mosaicism, plasticity). But the results and effectiveness of activities are largely determined by the presence of appropriate motivation among employees. Positive motivation activates the employee's abilities, concentrates, and directs his potential, negative motivation slows down the manifestation of abilities, hinders the achievement of the goals of the activity, increases the risks of the corporations. Most of the workers engaged in the innovation sphere are people of creativity, initially focused on social and professional self-realization. They have specific personal characteristics that, depending on the circumstances, can have both constructive and destructive effects on professional activities and innovative behavior.
In managing the organizational culture of innovative corporations should strive for a fuller embodiment of the values associated with interpersonal communications, horizontal integration, tolerance of conflict, openness to the environment and communications. But at the same time, it is impractical to form a single, monolithic organizational culture and its systematic planting in the corporations. It seems more reasonable to preserve and develop subcultures while ensuring constructive interaction between their representatives. The management of the culture of corporations should be based on research and a good understanding of a specific set of factors influencing the formation of a unique organizational culture in each specific business structure.
Keywords: Organizational culture; innovation; corporations; personnel; promotion; motivation.
References
1. Lundin, RA and C Midler (1998), Projects as Arenas for Renewal and Learning Processes, Kluwer Academic, London, UK, Pp. 13-23
2. Hobda,y M. (2000), “The project‐based organisation: An ideal form for managing complex products and systems?”, Research Policy, vol. 29(7), pp. 871–893.
3. DeFillippi, RJ (2002), “Information technology and organizational models for project collaboration in the new economy”, Human Resource Planning, vol. 25(4), pp. 7– 18.
4. Henrie, M and Sousa-Poza, A (2005), “Project management: A cultural literature review”, Project Management Journal, vol. 36(2), pp. 5– 14.
5. Center for Humanitarian Technologies (2021), “Ranking of countries in the world for ease of doing business”, available at: https://gtmarket.ru/ratings/doing-business (Accessed 23 March 2021).
6. Khruleva, S.V. (2011), “Project management of attracting investment in innovative companies through an initial public offering of shares”, Ph.D. Thesis, Economy, Moscow, Russia.
7. Obydenov, A. Yu. (2018), “Parametric Strategic Management: Genesis & Praxis”, Stratehycheskye reshenyia y rysk-menedzhment, vol. 2 (107), pp. 76-85.
8. Ramsing, L. (2009), “Project communication in a strategic internal perspective”, Corporate Communications: An International Journal, vol.. 14, no. 3, pp. 345-357.
9. Ariza Aguilera, D. A. (2018), “Designing an Organizational Culture Model in the Projects Environment: a Constructivist Approach”, CES Psicología, vol. 11(1), pp. 118-133
10. Lewin, K. (1946), “Action research and minority problems”, Journal of social issues, vol. 2, no. 4, pp. 34-46.
№ 4 2021
Дата публікації: 2021-04-29
Кількість переглядів: 6368
