EnglishНа русском

Ефективна економіка № 1, 2012

УДК 339.7

 

А. Ф. Баторшина,

к .е.н., доцент кафедри міжнародних фінансів, ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

Т. Ю. Лєбєдєва,

аспірант кафедри міжнародних фінансів, ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»

 

Перспективи розвитку фінансового інжинірингу в Україні та світі

 

Perspectives of financial engineering development in Ukraine and in the world

 

Анотація. У статті розглянуто проблеми функціонування інструментів фінансового інжинірингу за сучасних умов у посткризовий період. Проаналізовано позитивні та негативні аспекти впровадження деривативів на українському фондовому ринку, а також шляхи вдосконалення питань регулювання даного сегменту в Україні та інших країнах.

Ключові слова: фінансовий інжиніринг, ринок деривативів, похідні цінні папери, деривативи, кредитно-дефолтний своп.

 

Аннотация. В статье рассмотрены проблемы функционирования инструментов финансового инжиниринга в современных условиях после кризиса. Подробно проанализированы позитивные и негативные аспекты внедрения деривативов на украинском фондовом рынке, а также пути совершенствования регулирования данного сегмента в Украине и других странах.

Ключевые слова: финансовый инжиниринг, рынок деривативов, производные ценные бумаги, деривативы, кредитно-дефолтный своп.

 

Annotation. This article is dedicated to the analysis of functioning of financial engineering’s instruments in today’s after crisis conditions. Positive and negative aspects of implementation of derivatives on Ukrainian Stock Market and ways of improving regulation on the market in Ukraine and other countries were analyzed in details.

Keywords: financial engineering, derivatives market, derivatives, credit default swap (CDS).

 

 

Актуальність теми. Розвиток фінансового інжинірингу в банківській справі в світі та в Україні обумовлений, насамперед, несприятливим сучасним станом ринку продуктів фінансового інжинірингу, зокрема деривативів, на тлі світової фінансової кризи. Відомо, що світова фінансова криза розпочалася не в останню чергу через неконтрольованість та стихійний розвиток похідних фінансових інструментів. Очевидно, що стара система вже не прийнятна для функціонування ринку похідних фінансових інструментів. Вирішити дані проблеми можна тільки шляхом їх детального аналізу, розробки та впровадження нової системи функціонування та регулювання продуктів фінансового інжинірингу.

Актуальність обраної теми викликана потребою змін при використанні продуктів фінансового інжинірингу в світовій банківській справі, в країнах світу та в Україні. Україна знаходиться на етапі зародження ринку деривативів, так як розвиток даного ринку потрібен як деяким провідним галузям економіки, так і для інтеграції вітчизняної економіки в європейську та світову.

Особливо зацікавлені у розробці та використанні продуктів фінансового інжинірингу банки, зокрема ТНБ. Така потреба викликана тим, що між цими фінансовими гігантами дуже жорстка конкурентна боротьба і саме продукти фінансового інжинірингу надають ТНБ конкурентні переваги та рішення, які допомагають ефективніше використовувати їхні активи. Саме тому, такі гіганти як "JPMorgan Chase", "Bank of America", "Wells Fargo", "Citigroup", "Morgan Stanley" "Goldman Sachs "Barclays", "Credit Suisse", "Deutsche Bank", "Royal Bank of Scotland" "UBS" витрачають з кожним роком все більше коштів на послуги фінансових інженерів.

Для інвесторів фінансовий інжиніринг забезпечує хеджування їх інвестицій та більш ефективніше вкладання коштів.

Взагалі продукти фінансового інжинірингу, зокрема похідні фінансові інструменти, мають високий потенціал активізації економічного співробітництва з закордонними країнами та інтеграції національних економік. У цьому зв'язку розвиток фінансового інжинірингу в країнах світу одержує все більшого поширення.

Мета дослідження висвітлення сучасних тенденцій та перспектив розвитку фінансового інжинірингу в світі, а також розгляд можливих шляхів розвитку фінансових інновацій в окремих країнах світу і в Україні.

Аналіз останніх досліджень. В економічній літературі здебільшого аналізуються питання, пов’язані в цілому з фінансовим інжинірингом в банку. До найбільш авторитетних наукових праць, які стали теоретичною основою дослідження даної теми, відносяться роботи зарубіжних учених: Дж.Маршала і В.Бансала, Л.Галіца, Я.Гінді, Ж.Матука, Х.Мінскі, К.Нанні та інших, які серед всього іншого вивчали перспективи розвитку фінансового інжинірингу, виходячи з тогочасних умов їхнього функціонування, а також вплив поширення даних інструментів на фінансовий ринок в цілому. Серед вітчизняних науковців на увагу заслуговують роботи Б.Адамика, А.Бурєніна, Ю.Масленченкова, О.Орлюка, В.Пасічника, В.Полякова, М.Суржинського та ін.

Метою даної роботи є дослідження впливу останньої світової фінансової кризи на розвиток фінансових інструментів та аналіз дій урядів країн щодо попередження подібних криз у майбутньому.

Виклад основного матеріалу. Американські банки, що видавали іпотечні кредити, останні роки повністю забули про базові принципи "ризик-менеджменту" і пропонували інколи позики громадянам, що не мають навіть постійного джерела доходу (subprime-кредити). Подібна безвідповідальність банкірів пояснюється розвиненою американською системою перерозподілу ризиків шляхом сек’юритизації і випуску складних деривативів. Таким чином, кредитні організації, що видавали позики на житло, по суті, нічим не ризикували, оскільки відразу після оформлення іпотеки, перепродавали свої "довгі" пасиви у вигляді іпотечних облігацій (або набору застав) іншим учасникам фінансового ринку, тим самим перекладаючи на них частину ризику по можливих дефолтах. І весь цей фінансовий механізм вельми успішно працював, поки зростав ринок житла в Америці. Більш того, у такий спосіб "перепаковувалися" не лише іпотечні позики, але й інші види споживчих і корпоративних кредитів. Далі на сек’юритизовані папери фінансові компанії пропонували "страховки" (CDS - кредитно-дефолтні свопи). Саме цим пояснюється наявність в обігу значного обсягу цього інструменту фінансового інжинірингу [9].

Тобто банк, видаючи кредит, міг застрахувати ризик його неповернення шляхом купівлі CDS. Набуваючи які-небудь боргові зобов’язання (в т.ч. сек’юритизировані облігації), фінансові інститути могли придбати "страховку", і в разі дефолту емітента отримати вартість паперу за номіналом. Великої популярності у спекулянтів набули безпоставочні кредитно-дефолтні свопи, коли навіть не маючи вихідного активу (облігацій), суб'єкт міг придбати страховку на нього (у надії, що емітент боргових зобов'язань оголосить дефолт). В результаті, склалася ситуація, коли вартість активу була в рази менше суми контракту-CDS на нього. Обвал цін на нерухомість призвів до масових невиплат по поточних іпотечних платежах (в першу чергу в категорії subprime) і зробив неможливим для багатьох позичальників рефінансування їх боргових зобов'язань. Як підсумок, відбулась хвиля технічних дефолтів, а за ними і цілком реальні. Все це призвело до краху багатотрильйонного ринку деривативів, пов'язаного безпосередньо з ринком нерухомості. Можливо, що на цьому проблеми фінансового сектора і закінчилися б, але на руках гравців опинилися контракти CDS на суми, що перевищують сукупні втрати по дефолтах сек’юритизированих облігацій. Головна проблема полягала в тому, що продавці цих "страховок", не володіли засобами для виконання своїх зобов'язань, оскільки реалізовуючи CDS, вони не створювали спеціальних резервів. Адже даний інструмент виступає об`єктом позабіржової торгівлі, а тому не могло існувати зобов'язань по цих деривативах перед наглядовими органами.

Самі по собі деривативи - це украй потрібний і корисний інструмент хеджування ризиків, а їх наявність відрізняє розвинений ринок від такого, що розвивається. Але цей клас інструментів багато в чому знаходиться поза регулюванням, а монетарні органи влади часто нечітко уявляють собі обсяг торгівлі похідними цінними паперами. Саме через це мільярдер Уоррен Баффет назвав ринок деривативів зброєю масового ураження [13].

В зв'язку з низьким рівнем контролю над позабіржовим ринком будуть прийняті численні нормативно-правові акти, що матимуть на меті стабілізувати та зробити цей ринок більш прозорим. Наприклад, США вже відреагували на це, і саме вони першими підготовили низку законів, які будуть регулювати даний ринок, оскільки долар США як валюта домінує на ринку деривативів. Логічно припустити, що після США провідні європейські та азійські країни приймуть або такі ж самі регуляторні положення, як у США, для стандартизації ринку деривативів, або дуже схожі. Зокрема, ці питання обговорювались на Всесвітньому економічному форумі в січні 2010 р. в Давосі та на зустрічі Великої двадцятки в Лондоні в травні 2010 р. Зокрема представники ряду держав досить жорстко висловлювалися за посилення контролю на ринку деривативів [12].

У запропонованій системі регулювання держава вперше почне регулювати ринок CDS та інших позабіржових деривативів. Зокрема, йдеться про такі заходи:

1) пропонується ввести обов'язковий кліринг стандартизованих позабіржових деривативів через спеціально створені централізовані структури. Разом із тим, заохочуватиметься розширення використання біржових інструментів. Централізовані клірингові структури будуть знаходиться під наглядом держави;

2) буде введено вимогу інформувати торгівельні депозитарії про всі не стандартизовані строкові контракти, для яких будуть введені суворі правила документування, підтвердження операції, забезпечення маржинальної практики і практики продажу активів по закриттю операції;

3) агреговані дані за обсягом торгівлі і позиціях по позабіржових деривативах будуть доступні громадськості, а конкретні дані по операціях будуть доступні федеральним регуляторним органам на конфіденційній основі. Пропонується посилити вимоги до учасників цього ринку [10].

Т.Гейтнер, ґрунтуючись на негативному досвіді «Lehman Brothers Holdings Inc.», запропонував Комісії з цінних паперів підсилити регуляторні рамки для зниження кредитних і ліквідних пунктів для взаємних фондів грошового ринку.

Т.Гейтнер звернув особливу увагу на необхідність створення режиму, що дозволяє державним органам уникнути ліквідації небанківських фінансових установ, крах яких може мати серйозні наслідки для фінансової системи країни та світу.

Зрозуміло, що не все, що заплановано, буде впроваджено в життя. Хоча, деякі розділи цього плану і будуть відображати майбутні тенденції розвитку ринку похідних фінансових інструментів, зокрема деривативів, проте, вельми насторожує той факт, що подібні плани США не бажає приймати на наднаціональному рівні. За підсумками зустрічі Великої двадцятки в Лондоні у травні 2010 р., США украй прохолодно віднеслися до ідеї створення міжнародного регуляторного органу. Замість цього американці вважають за краще вирішувати глобальну проблему виключно на рівні своєї країни. Мабуть, США не бажають аби міжнародний регуляторний орган диктував правила гри американським фінансовим інститутам. Тим часом, вирішення таких завдань винятково на національному рівні може спричинити в майбутньому нову регіональну кризу, оскільки проблема токсичних деривативів буде експортована в ті країни, де регулювання такого ринку або відсутнє, або знаходиться у початковому стані [12].

Говорячи про перспективи розвитку класичних деривативів в Україні, як найпоширенішого в світі продукту фінансового інжинірингу, можна однозначно сказати, що на даному етапі відбувається становлення даного ринку. Слід зауважити, що розвиток класичних інструментів фінансового інжинірингу тільки набирає обертів і з кожним роком створюється все більше умов для функціонування ринку деривативів. Вітчизняна економіка потребує розвитку цього сегменту з багатьох причин. На даному етапі розвитку ринку деривативів визначаються та аналізуються помилки, які були допущені у минулих спробах створення цього ринку, також вносяться пропозиції, проекти та закони які повинні дати необхідний імпульс для розвитку ринку похідних фінансових інструментів фінансового інжинірингу.

В Україні, незважаючи на численні способи організувати ринок похідних фінансових інструментів, на жаль існує неповноцінна законодавча база, яка на даному етапі не може регулювати даний ринок, як у провідних країнах світу. На разі функціонування ринку деривативів регламентується Податковим кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок», Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів» та іншими нормативними документами [1-5].

Фахівці відзначають, що для ринку, який фактично не існує, створено занадто велику кількість документів, які, на жаль, є неповноцінними, неузгодженими між собою, містять суттєві помилки, невизначеності та суперечать як один одному, так і нормам загальноприйнятої міжнародної практики визначення самої природи деривативів, їх трактування, меж регулювання, фінансового та податкового обліку з урахуванням спрямованості угод за деривативами.

Такі колізії призводять до неможливості використання деривативів за їх безпосереднім призначенням. Окрім того, це негативно впливає на інтеграцію країни у світовий економічний простір та процес залучення іноземного капіталу на національний фінансовий ринок. Така невизначеність у законодавчо-регуляторній сфері країни відштовхує потенційних інвесторів.

З урахуванням багатогранності механізму ведення біржової торгівлі похідними фінансовими інструментами, базовим активом яких є товар, на сьогоднішній день існує ряд проблем, які потребують вирішення. Ці проблеми можна умовно поділити на три групи:

- фактична відсутність в Україні організованого спот-ринку;

- некоректне законодавче регулювання операцій з деривативами;

- недостатня інформованість суб'єктів господарювання про особливості обігу похідних фінансових інструментів.

1. Фактична відсутність в Україні організованого спот-ринку.

Однією з головних проблем на шляху впровадження ф'ючерсного ринку є фактична відсутність організованої форми біржового ринку товарних ресурсів. Ця проблема фактично є однією з особливостей розвитку вітчизняної економіки з огляду на її ринкову інфраструктуру.

2. Некоректне законодавче регулювання операцій з деривативами.

Друга група проблем - законодавча неврегульованість операцій з товарними деривативами. На даний момент в Україні склалася така ситуація, що в діючих законодавчих актах і регуляторних положеннях присутні значні помилки та протиріччя, у тому числі й із загальноприйнятою у світі практикою визначення похідних інструментів. Такий стан законодавчої та правової бази призводить до неможливості використання деривативів в Україні за їхнім безпосереднім призначенням.

3. Недостатня інформованість суб'єктів господарювання про особливості обігу похідних інструментів.

Недостатня інформованість суб'єктів господарювання про особливості та переваги деривативів. Недостатні знання, а іноді й помилкові уявлення про специфіку обігу деривативів перешкоджають позитивному сприйняттю цього процесу суб'єктами господарювання і, відповідно, гальмують становлення ринку похідних інструментів як важливого елементу бізнес-середовища.

Для розширення спектру деривативів і зростання популярності цього інструменту у вітчизняних хеджерів і арбітражерів, ми пропонуємо здійснення низки наступних заходів.

По-перше, необхідно прийняти Закон України «Про похідні цінні папери (деривативи)».

Так, проектом даного Закону будуть врегульовані основні проблемні питання, пов’язані з функціонуванням ринку похідних цінних паперів, а саме:

1) питання основних засад функціонування ринку похідних (деривативів), розвиток якого сприятиме формуванню справедливої ціни на продукцію українського виробника та підвищення його конкурентоспроможності;

2) визначення та класифікація похідних (деривативів) забезпечить єдиний (уніфікований) підхід до регулювання ринку таких інструментів;

3) виконання договорів щодо похідних (деривативів) за принципом “поставка проти оплати” на обов’язковій основі при укладенні таких договорів як на організаційно-оформленому ринку похідних (деривативів), так і поза його межами;

4) питання правил та процедури діяльності для всіх учасників ринку похідних (деривативів), що забезпечать ефективне функціонування такого ринку;

5)  координації дій державних органів щодо регулювання ринку похідних цінних паперів [15].

По-друге, необхідно вдосконалити питання оподаткування похідних фінансових інструментів, оскільки на сьогоднішній день основним джерелом правового регулювання даного питання є Податковий кодекс України. У відповідності з ним, до деривативів відноситься обмежене коло інструментів і незрозумілими є принципи оподаткування інших видів деривативів, що, в свою чергу, може спричинити спотворення податкової звітності підприємств, банків, що ними користуються, і гальмувати розвиток фінансового інжинірингу в країні в цілому.

Висновки. Очевидно, що найпоширеніші продукти фінансового інжинірингу – деривативи – займають важливе місце у фінансовому світі. Але, як було зазначено вище, бурхливий і неконтрольований їх розвиток став однією з причин світової фінансової кризи. Та якщо подивитися на розвиток деривативів у докризовий період, можна однозначно сказати, що ці інструменти дозволили зробити якісний крок вперед в ефективному управлінні активами всіх учасників світового фінансового ринку, починаючи від приватних осіб, закінчуючи ТНБ.

Використання похідних цінних паперів має ряд переваг завдяки своїй фінансовій гнучкості. Основними з них є:

- можливість максимально захистити свої інвестиції, шляхом хеджування;

- можливість отримати значні прибутки шляхом спекуляції на ринку деривативів, хоча, при такому використанні деривативів існують значні ризики.

Очевидно, що вже в цьому році уряди країн, в яких ринок деривативів є більш розвиненим, будуть вживати заходів щодо вдосконалення питань його регулювання. Зокрема, США вже розробили такий план. У запропонованій системі регулювання держава вперше почне регулювати ринок CDS, так як даний ринок є динамічним та неврегульованим. Будуть, зокрема, застосовано заходи стосовно введення обов'язкового клірингу стандартизованих позабіржових деривативів, буде введено вимогу інформувати депозитарії про всі нестандартизовані строкові контракти, планується організація збирання та надання учасникам ринку даних про обсяги торгівлі і позиції по позабіржових деривативах тощо.

Проблеми, що стримують розвиток фінансового інжинірингу в світі, зокрема таких його продуктів як деривативи, доцільно поділити на три основні напрями: юридичний, податковий і регуляторний.

В Україні до цього часу склалися основні передумови становлення ринку похідних фінансових інструментів:

- створено основи інфраструктури ринку деривативів;

- сформовано первинну законодавчу базу, що регулює відносини на ринку «класичних» продуктів фінансового інжинірингу;

- напрацьовано методичні основи обігу похідних цінних паперів.

Але найголовнішим висновком є те, що розвиток фінансового інжинірингу, продукти якого потрібні в сучасних умовах гострої конкуренції, швидких змін та нестабільності всім учасникам фінансового ринку, стримують здебільшого не структурні негаразди в економіці країн, а специфічні проблеми регуляторного середовища.

 

Список використаних джерел:

1. Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010 р.

2. Цивільний кодекс України № 435-IV від 16.01.2003 р.

3. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» № 3480-IV від 23.02.2006 р.

4. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» № 448/96-ВР від 30.10.1996 р.

5. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів» № 632 від 19.04.1999 р.

6. Буренин А.Н. «Рынок ценных бумаг и производных финансовых инструментов»: Изд. 2-е, перераб., доп. – М.: НТО им. С.И. Вавилова, 2002. – 352 с.

7. Галиц Л. «Финансовая инженерия: инструменты и способы управления финансовым риском»: Пер. з англ. – М.: ТВП, 1998. – XVI, 576 с.

8. Рубцов Б.Б. «Мировые фондовые рынки: Современное состояние и закономерности развития». – М.: ФА, 2008. – 312 с.

9. Липницький Д. Нефінансова криза // Контракти. – № 09. – 02.03.2009. – С. 4.

10. Смахтина З.С. Куда ведет нас глобализация? // Теория денег. – № 40 (83). – 20-26 октября 2008 г. – С. 23.

11. Капелинский Ю.И. Финансовый инжиниринг с использованием ценных бумаг: Диссертация на соискание ученой степени канд. экон. наук: 08.00.10. М., 1999.

12. Michael Woodrops, «Year prognoses», Market Watch, -  #2 February 28, 2009.

13. Chuck Simons, «Crysis came!» // NY Dayli News, #24, December, 2008.

14. Chang Wu, «Crysis way» // China Economic Review, #3, March 26.

15. Сайт Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://old.ssmsc.gov.ua/Default.aspx?AspxAutoDetectCookieSupport=1.

Стаття надійшла до редакції 21.01.2012 р.