DOI: 10.32702/2307-2105-2021.4.12
УДК: 338.22.021.4: 339.96
JEL: E6, O1, O2, L51, L52, L53
В. Г. Панченко, Н. В. Резнікова, О. А. Іващенко
НАЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛІТИКИ ЕКОНОМІЧНОГО ПАТРІОТИЗМУ: В’ЄТНАМ ТА ІНДІЯ У ФОКУСІ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ДЕРЖАВНОГО СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ, ЗРОСТАННЯ І ДОСЯГНЕННЯ БЕЗПЕКИ
Анотація
В статті, мета якої полягає у виокремленні таких складових економічної політики, які наділяють її певними виразними характеристиками, що уможливлюють використання в термінологічному обороті поняття «політика економічного патріотизму» й демонстрація інституційної дієвості останнього в разі його практичної реалізації в господарській практиці держав, досліджено новітні версії реалізації політики економічного патріотизму. Використання терміну економічного патріотизму, на відміну від економічного націоналізму або неомеркантилізму, яскраво підкреслює відмінні джерела економічного патріотичного втручання. Оцінюючи економічний націоналізм у часи його початкового розквіту у ХІХ столітті, як завідомо протекціоністський, економічний патріотизм уникає методології використання виключно першої фази - «протекціонізм», що використовується для захисту і вирощування «дитячих» (за словами Ліста) чи слабких секторів, чи слабкої економіки, і обирає для стимулювання або підтримки якусь окрему галузь або сферу регулювання, не уникаючи звернення до ліберальної економічної політики та інститутів. Використання в чистому вигляді інструментарію будь-якого з підходів (чи то меркантилістського, чи то лістіанського, чи то кейнсіанського) несумісне з умовами міжкраїнового співіснування, що продукуються сучасним етапом міжнародних економічних відносин. Водночас, збільшення частки галузей сфер матеріального виробництва (за кейнсіанським та меркантилістським підходами), захист нових галузей та підприємств, а також їхня підтримка у нарощенні експортного потенціалу та заохочення процесу індустріалізації (лістіанці), впровадження політики стимулювання сукупного попиту з врахуванням екологічних наслідків такої діяльності (кейнсіанці) цілком вписується в реалії сьогодення та відображає ідейні засади економічних політик азійських країн. Згідно запропонованого нами підходу, до характерних ознак економічної політики, що визначатимуть її відповідність ідейним засадам економічного патріотизму, в умовах глобальної економічної взаємозалежності і з врахуванням особливостей сучасного історичного процесу, можуть бути зараховані такі: 1) частка державного сектору; 2) ступінь підтримки державного сектору; 3) форми і методи державних інтервенцій, що використовуються з метою викривлення ринків та спотворення конкуренції; 4) особливості контролю за злиттями і поглинаннями; 5) стимулювання виробництва та споживання товарів національного походження; 6) ступінь застосування контролю за ресурсами (т.зв. ресурсного націоналізму); 7) сприяння становленню національних чемпіонів та розвитку у лістіанській інтерпретації «молодих галузей»; 8) масштаби та характер стимулів у розвиток інновацій й підтримки національних інноваційних систем і замкненого циклу інновацій; 9) використання механізмів надання допомоги розвитку і технологій для формування «мережі залежних та лояльних держав»; 10) ступінь інтеграції в глобальні ланцюги створення доданої вартості за участю БНП; 11) створення Фондів суверенного багатства; 12) створення банків розвитку; 13) створення експортно-кредитних агентств та експортно-кредитних банків; 14) ініціювання імпортозаміщувальної стратегії індустріалізації; 15) ініціювання експортоорієнтованої стратегії розвитку; 16) ініціювання державних закупівель переважно місцевої продукції та впровадження дискримінаційних заходів проти іноземної; 17) застосування вимог про вміст місцевих компонентів у вироблених товарах (вимог локалізації); 18) стимулювання створення робочих місць; 19) стимулювання споживчого попиту; 20) реалізація соціальних програм (зокрема, тих, що спрямовані на підвищення якості і тривалості, розвиток системи охорони здоров’я і т.д.); боротьба з депопуляцією та старінням нації шляхом впровадження адміністративних важелів контролю за народжуваністю; 21) стимулювання програм реіндустріалізації та відновлення робочих місць або повернення капіталу; 22) впровадження механізмів націоналізації; 23) обмеження імпорту при вирівнюванні платіжного балансу; 24) стимулювання конкурентоспроможності фінансового сектору шляхом здійснення фінансової лібералізації.
Ключові слова: економічна політика; економічна безпека; державне стимулювання економічного розвитку; порівняльні переваги; азійські країни.
Література
1. Clift B., Woll C. Economic patriotism: reinventing control over open markets. Journal of European Public Policy. 2012. Vol. 19 (3). P. 307-323.
2. Панченко В. Г. Глобальні виміри неопротекціоніму: теорія і практика. Київ: Аграр Медіа Груп, 2018. 618 с.
3. Панченко В.Г., Резнікова Н.В. Політика економічного націоналізму: від витоків до нових варіацій економічного патріотизму. Економіка і держава. 2017. №8. С. 4-8.
4. Резнікова Н.В., Панченко В.Г. Методологічні засади економічного націоналізму. Економіка і держава. 2017. №7. С. 4-8.
5. Reznikova N., Bulatova O., Panchenko V. The policy of economic nationalism: from origins to new variations of economic patriotism. Baltic Journal of Economic Studies. 2018. Vol. 4 (4). P. 51-59.
6. Панченко В.Г., Резнікова Н.В. Регіональні торговельні угоди як інструмент політики економічного патріотизму в контексті інтеграційного неопротекціонізму. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2017. Вип.15 (Ч. 2). С. 67-71.
7. Панченко В.Г., Резнікова Н.В. Неопротекціонізм як інструмент усунення внутрішньої суперечності лібералізму. Ефективна економіка. 2016. №1. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5781
8. Панченко В. Г. Форми прояву неопротекціонізму в політиці економічного патріотизму: аналіз сучасного досвіду розвинених країн у стимулюванні економічного зростання. Інвестиції: практика та досвід. 2018. № 4. С. 27–32.
9. Панченко В.Г. Економічний патріотизм в політиці США та ЄС: стимулювальний потенціал неопротекціонізму. Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Економіка. 2017. Вип. 14. С. 140-148.
10. Warwick K. Beyond industrial policy: Emerging issues and new trends. 2013. URL: https://www.semanticscholar.org/paper/Beyond-industrial-policy-Emerging-issues-and-new-Warwick/83b79499f83b737d975b811b85cf7240c4e0c5e0
11. Кіндзерський Ю. Структурна політика в контексті всеохоплюючої індустріалізації: виклики і пріоритети. Соціально-гуманітарні дослідження та інноваційна освітня діяльність: Матеріали ІІ міжнародної наукової конференції (м. Дніпро, 26-27 червня 2020 р.). Дніпро: СПД "Охотник", 2020. С. 203-207.
12. Кіндзерський Ю. Контраверсійність політики індустріальних трансформацій в Україні в контексті досягнення цілей інклюзивності. Національні економічні стратегії розвитку в глобальному середовищі: Збірник тез міжнародної науково-практичної конференції. Київ: "Компрінт", 2020. С. 19-22.
13. Кіндзерський Ю. Деіндустріальні трансформації в Україні: інституційні передумови виникнення та подолання. Економіка. Фінанси. Бізнес. Управління. Глобальні економічні виклики та можливості у цифрову епоху: Матеріали І Міжнародного економічного форуму. Київ, 2019. Вип. І. Ч. І. С. 40-41.
14. Іващенко О.А., Резнікова Н.В. Перспективи участі України в глобальних ланцюгах створення вартості як засіб підвищення конкурентоспроможності в умовах транснаціоналізації виробничих відносин. Інвестиції: практика та досвід. 2015. № 16. С. 22-26.
15. Іващенко О.А., Резнікова Н.В. Перспективи трансформації торговельних відносин України в контексті становлення нових центів стратегічного партнерства. Економіка та держава. 2015. № 9. С. 6-11.
16. Панченко В. Г., Резнікова Н. В., Іващенко О. А. Розвиток industry 4.0 й цифрової економіки у фокусі глобального технологічного та інноваційного суперництва КНР і США. Економіка та держава. 2021. № 2. С. 4–10.
17. Рєзнікова Н. Інноваційна модель розвитку національної економіки: оцінка стартових можливостей та засобів реалізації. URL: www.academia.org.ua
18. Костицький В.В. Економічний патріотизм як складова національної ідеї в умовах глобалізації. Проблеми галузей правової науки. 2007. Т. 2 (3). С. 29-36.
19. Franks T. Patriotism and protectionism in the EU. URL: http://news.bbc.co.uk/2/hi/4837150.stm.
20. Schönberg S. Europe’s new Protectionism: A former policy insider outlines the disturbing trend. The International Economy. 2006. Vol. 20 (2). P. 46-49.
21. The State Capital Investment Corporation (SCIC) holds its 2017 Business and Communist Party Review and 2018 Plan Expansion Workshop. 2018. URL: http://www.scic.vn/index.php/en/component/content/article/56-news/press-news/1831-the-state-capital-investment-corporation-scic-holds-its-2017-business-and-communist-party-review-and-2018-plan-expansion-workshop?Itemid=641
22. Takeyama, Y. Reform of State Owned Enterprises: A Big Challenge to the Vietnamese Economy. 2018. URL: http://www.iima.or.jp/Docs/newsletter/2018/NL2018No_12_e.pdf
23. Vietnam’s M&A Market: Opportunities for Foreign Investors. 2017. URL: https://www.vietnam-briefing.com/news/vietnam-ma-market-opportunities-for-foreign-investors.html/
24. Vietnam Oil & Gas Group (Petrovietnam). URL: http://www.i40summit.vn/vietnam-oil-gas-group-petrovietnam/
25. National Portal of India. URL: https://india.gov.in/
26. Verma A. Most critical M&A deals of India in 2020. 2021. URL: https://blog.ipleaders.in/critical-ma-deals-india-2020/
27. Make in India. 2021. URL: http://www.makeinindia.com/sectors
28. Childs J. Geography and resource nationalism: a critical review and reframing. The Extractive Industries and Society. 2016. Vol. 3 (2). P. 539-546.
V. Panchenko, N. Reznikova, O. Ivashchenko
NATIONAL PECULIARITIES IN IMPLEMENTING THE POLICY OF ECONOMIC PATRIOTISM: VIETNAM AND INDIA IN FOCUS OF STUDY OF THE INSTRUMENTS FOR GOVERNMENT STIMULATION OF DEVELOPMENT, GROWTH AND SECURITY
Summary
This article, which objective is to identify the components of economic policy empowering it with pronounced characteristics enabling to incorporate the notion “policy of economic patriotism” in the conceptual framework and demonstrate the institutional efficiency of the latter in case of its implementation in economic practices of countries, explores innovative versions of implementing the policy of economic patriotism. Whenever the notion “economic patriotism” is used, in contrast to economic nationalism or neo-mercantilism, it will emphasize different sources of interventions involved in economic patriotism. By regarding economic nationalism in times of its early rise in the 19th century as an implicitly protectionist practice, economic patriotism abandons the methodology by which only the first phase, i. e. “protectionism”, can be used for protecting and nurturing “childish” (as put by List) or weak sectors, or a weak economy, and chooses a certain industry or a regulatory sphere for stimulation and support, along with addressing the liberal economic policy and institutes. The use of instruments involved in any approach (be it mercantilist, or Listian, or Keynesian) in the pristine form is not compliant with the conditions of international coexistence, created by the modern phase of the international economic relations. At the same time, the increasing share of industries associated with the material production sphere (by Keynesian and mercantilist approaches), the protection of new industries and enterprises, and their support in consolidating the export capacities and stimulating the industrialization process (Listians), the implementation of policy stimulating the aggregate demand with account for environmental effects of these actions (Keynesians) perfectly fit the realities of today and reflect the ideological foundations of economic policies in Asian countries. According to an approach proposed by the author, the characteristic features of economic policy, supposed to determine its compliance with the ideological foundations of economic patriotism in the conditions of the global economic interdependence and with consideration to the peculiarities of the modern historical process, can be the following: (i) the share of public sector; (ii) the scales of support to the public sector; (iii) forms and methods of government interventions, used to distort the markets and cripple the competition; (iv) peculiarities of the control over merges and acquisitions; (v) stimulation of production and consumption of goods with domestic origin; (vi) the degree of control over resources (the so called resource nationalism); (vii) the support to formation of national champions and to Listian interpretation of “young industries”; (viii) the scales and the character of stimuli provided to support innovations, national innovation systems and closed-loop innovation cycles; (ix) the implementation of mechanisms for development support and technologies for building up “the network of dependent and loyal states”; (x) the degree of integration in global value added chains with the involvement of MNEs; (xi) the creation of sovereign wealth funds; (xii) the creation of development banks; (xiii) the creation of export and lending agencies and export and lending banks; (xiv) the initiatives on import substitution strategy for industrialization; (xv) the initiatives on export oriented strategy for development; (xvi) the initiatives on public procurement of mostly local products, with implementing discriminatory measures against imports; (xvii) the enforcement of requirements on the inclusion of local components in manufactured goods (the requirements of localization); (xviii) stimuli for new jobs creation; (xix) stimuli for consumer demand; (xx) the implementation of social programs (in particular the ones aimed at enhancing quality and durability, developing health care system, etc.); fighting depopulation and ageing of the nation through implementing administrative methods for birth control; (xxi) stimuli for programs of re-industrialization, recreation of jobs or return of capital; (xxii) the implementation of nationalization mechanisms; (xxiii) imports limitations along with correcting the balance of payments; (xxiv) stimulation of the financial sector competitiveness through financial liberalization.
Keywords: economic policy; economic security; state stimulation of economic development; comparative advantages; Asian countries.
References
1. Clift, B. and Woll, C. (2012), “Economic patriotism: reinventing control over open markets”, Journal of European Public Policy, vol. 19 (3), pp. 307-323.
2. Panchenko, V. (2018), Hlobalʹni vymiry neoprotektsionimu: teoriya i praktyka [Global dimensions of neoprotection: theory and practice], Agrar Media Group, Kyiv, Ukraine.
3. Panchenko, V. and Reznikova, N. (2017), “The policy of economic nationalism: from origins to new versions of economic patriotism”, Ekonomika ta derzhava, vol. 8, pp. 4–8.
4. Reznikova, N. and Panchenko, V. (2017), “Methodological principles of economic nationalism”, Ekonomika ta derzhava, vol. 7, pp. 4–8.
5. Reznikova, N., Bulatova, O. and Panchenko, V. (2018), “The policy of economic nationalism: from origins to new variations of economic patriotism”, Baltic Journal of Economic Studies, vol. 4 (4), pp. 51-59.
6. Reznikova, N. and Panchenko, V. (2017), “Regional trade agreements as an instrument of economic patriotism policy in the context of integration neo-protectionism”, Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series: International Economic Relations and the World Economy, vol. 15 (2), pp. 67-71.
7. Reznikova, N. and Panchenko, V. (2016), “Neo-Protectionism as an Instrument for Eliminating the Internal Contradiction of Liberalism”, Efektyvna ekonomika, [Online], vol. 1, available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5781 (Accessed 7 Apr 2021)
8. Panchenko, V. (2018), “Manifestations of neo-protectionism in the policy of economic patriotism: analysis of contemporary practices of developed countries in stimulating economic growth”, Investytsiyi: praktyka ta dosvid, vol. 4, pp. 27–32.
9. Panchenko, V. (2017), “Economic patriotism in US and EU policy: the stimulating potential of neo-protectionism”, Bulletin of Mariupol State University. Series: Economics, vol. 14, pp. 140-148.
10. Warwick, K. (2013), Beyond industrial policy: Emerging issues and new trends. available at: https://www.semanticscholar.org/paper/Beyond-industrial-policy-Emerging-issues-and-new-Warwick/83b79499f83b737d975b811b85cf7240c4e0c5e0 (Accessed 7 Apr 2021)
11. Kindzersʹkyy, Yu. (2020), “Structural policy in the context of inclusive industrialization: challenges and priorities”, Materialy II Mizhnarodnoyi naukovoyi konferentsiyi [Proceedings of the II International Scientific Conference], Sotsialʹno-humanitarni doslidzhennya ta innovatsiyna osvitnya diyalʹnistʹ [Socio-humanitarian research and innovative educational activities], SPD “Okhotnyk”, Dnipro, Ukraine, pp. 203-207.
12. Kindzersʹkyy, Yu. (2020), “Controversy of the policy of industrial transformations in Ukraine in the context of achieving the goals of inclusiveness”, Zbirnyk tez mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi [Proceedings of the international scientific-practical conference], Natsionalʹni ekonomichni stratehiyi rozvytku v hlobalʹnomu seredovyshchi [National economic development strategies in the global environment], “Komprint”, Kyiv, Ukraine, pp. 19-22.
13. Kindzersʹkyy, Yu. (2019), “ Deindustrial transformations in Ukraine: institutional prerequisites for the emergence and overcoming”, Materialy I Mizhnarodnoho ekonomichnoho forumu [Proceedings of the First International Economic Forum], Ekonomika. Finansy. Biznes. Upravlinnya. Hlobalʹni ekonomichni vyklyky ta mozhlyvosti u tsyfrovu epokhu [Economy. Finances. Business. Management. Global Economic Challenges and Opportunities in the Digital Age], Kyiv, Ukraine, vol. 1 (1), pp. 40-41.
14. Ivashchenko, O. and Reznikova, N. (2015), “The opportunities of participation in global value chains for Ukraine in the context of transnationalisation”, Investytsiyi: praktyka ta dosvid, vol. 16, pp. 22–26.
15. Ivashchenko, O. and Reznikova, N. (2015), “The prospects of Ukraine's trade relations' transformation in context of growing economic power of developing countries as new centers of strategic partnership”, Ekonomika ta derzhava, vol. 9, pp. 6–11.
16. Panchenko, V., Reznikova, N. and Ivashchenko, O. (2021), “The development of industry 4.0 and digital economy in focus of the china-united states global technological and innovation rivalry”, Ekonomika ta derzhava, vol. 2, pp. 4–10.
17. Reznikova, N. (2020), “Innovative model of national economy development: assessment of starting opportunities and means of implementation”, available at: www.academia.org.ua (Accessed 7 Apr 2021)
18. Kostytsky, V. (2007), “Economic patriotism as a component of the national idea in the context of globalization”, Problems of branches of legal science, vol. 2 (3), pp. 29-36.
19. Franks, T. (2006), “Patriotism and protectionism in the EU”, available at: http://news.bbc.co.uk/2/hi/4837150.stm. (Accessed 8 Apr 2021)
20. Schönberg, S. (2006), “Europe’s new Protectionism: A former policy insider outlines the disturbing trend”, The International Economy, vol. 20 (2), pp. 46-49.
21. SCIC (2018), “The State Capital Investment Corporation (SCIC) holds its 2017 Business and Communist Party Review and 2018 Plan Expansion Workshop”, available at: http://www.scic.vn/index.php/en/component/content/article/56-news/press-news/1831-the-state-capital-investment-corporation-scic-holds-its-2017-business-and-communist-party-review-and-2018-plan-expansion-workshop?Itemid=641 (Accessed 8 Apr 2021)
22. Takeyama, Y. (2018), “Reform of State Owned Enterprises: A Big Challenge to the Vietnamese Economy”, available at: http://www.iima.or.jp/Docs/newsletter/2018/NL2018No_12_e.pdf (Accessed 8 Apr 2021)
23. Vietnam Briefing (2017), “Vietnam’s M&A Market: Opportunities for Foreign Investors.”, available at: https://www.vietnam-briefing.com/news/vietnam-ma-market-opportunities-for-foreign-investors.html/ (Accessed 8 Apr 2021)
24. IEC Group (2020), “Vietnam Oil & Gas Group (Petrovietnam)”, available at: http://www.i40summit.vn/vietnam-oil-gas-group-petrovietnam/ (Accessed 8 Apr 2021)
25. National Portal of India (2021), available at: https://india.gov.in/ (Accessed 8 Apr 2021)
26. Verma, A. (2020), “Most critical M&A deals of India in 2020”, available at: https://blog.ipleaders.in/critical-ma-deals-india-2020/ (Accessed 8 Apr 2021)
27. Make in India (2021), available at: http://www.makeinindia.com/sectors
28. Childs, J. (2016), “Geography and resource nationalism: a critical review and reframing”, The Extractive Industries and Society, vol. 3 (2), pp. 539-546.
№ 4 2021
Дата публікації: 2021-04-29
Кількість переглядів: 5853
