УДК 330.341.1:654.1.02:330.4

  

О. О. Леонова,

аспірант НТУУ «КПІ»

 

ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОГО РИНКУ УКРАЇНИ З ВРАХУВАННЯМ ІННОВАЦІЙНИХ ФАКТОРІВ

 

INVESTIGATION OF TELECOMMUNICATION MARKET DEVELOPMENT TENDENCIES IN UKRAINE IN CONSIDERATION OF INNOVATION FACTORS

 

Анотація. Телекомунікаційний ринок України виник в 1991 році з появою першого мобільного оператора. За 20 років свого існування цей ринок став одним з найзначніших секторів економіки України. Щороку відбувається злиття та поглинання одних мобільних операторів іншими, а самі мобільні оператори розширюють спектр послуг, які вони надають, з метою отримання більшої частки на ринку. Традиційні методи моделювання розвитку даного ринку ускладнені постійною появою нових технологій, що кардинально змінюють характер розвитку ринку.

Ключові слова. Телекомунікаційний ринок, мобільний зв'язок, технології зв’язку, проникнення, абоненти, еволюційний розвиток.

 

Annotation. Telecommunication market in Ukraine has emerged in 1991 at the same time when the first mobile operator appeared. This market has become the one of the most significant sectors of the economy in Ukraine over 20 years of its existence. Every year there is emerges and acquisitions of some other mobile operators and many mobile operators expand the range of services they provide in order to obtain larger market share. Traditional modeling methods are complicated because of new technologies that are changing the nature of the market.

Key words. Telecommunication market, mobile communication, mobile communication technologies, penetration, subscribers, evolutionary development.

 

 

Вступ. Телекомунікаційний ринок, як такий з’явився в Україні 20 років, але вже набув широкого розвитку. Рівень проникнення мобільного зв’язку в країні перевищує 120%, що говорить про те, що ринок знаходиться на стадії свого насичення. Аналізу розвитку телекомунікаційного ринку України присвячені роботи Гранатурова В.М., Воробієнко С.П., Іванова Є.Г., Казанцев С.Ю., Пономарева А.Е., але конкретні прогнози подальшого напрямку розвитку даного ринку в цих роботах не представлені.

В зв’язку з тим, що з кожним роком ринок набуває все більшого розвитку, а поява нових технологій кардинально змінює його характер, питання моделювання розвитку даного ринку є актуальним.

Мета дослідження. Метою даного дослідження є аналіз розвитку телекомунікаційного ринку України, визначення місця даного сектору в економіці країни та тенденціям розвитку даного ринку. Детальний аналіз динаміки розвитку ринку дозволить виявити характерні риси даного ринку та запропонувати методи та моделі моделювання даного ринку.

Викладення основного матеріалу. В умовах глобалізації та всезагальних процесів інформатизації в світовій економіці все більшого значення набуває світовий ринок телекомунікацій, що демонструє стійкі та високі темпи зростання. Ринок телекомунікаційних послуг здійснює все більший вплив на життєву діяльність людства. Стрімкі темпи зростання телекомунікаційного ринку стали наслідком бурхливого розвитку науки та техніки, підвищення рівня життя людей та виникнення нових потреб в телекомунікаційному обладнанні та послугах, зокрема, в послугах мобільного зв’язку, в послугах Інтернет, супутникового телебачення тощо (Тронько, 2010).

Слідом за світовим розвитком телекомунікацій почався розвиток телекомунікаційного ринку в Україні. Він виник в 1992 році з заснуванням спільного україно-германо-датсько-голандське підприємства «UMC», яке отримало ліцензію на мобільний зв’язок та частоти. Визначною датою в розвитку ринку мобільного зв’язку в Україні було 1 липня 1993 року, коли компанія «UMC» запустила першу в Україні мережу мобільного зв’язку аналогового стандарту NMT. Перший дзвінок зробив Президент України Леонід Кравчук, який зателефонував Послу України в Німеччині Івану Піскову. Наступним етапом було заснування в 1994 році компанії «Київстар». Перший дзвінок в мережі цього оператора відбувся 9 грудня 1997 року. В результаті появи двох операторів мобільного зв’язку ринок став конкурентним.

Станом на листопад 2011 року телекомунікаційний ринок України нараховує близько 13 операторів мобільного зв’язку, які надають послуги різних стандартів зв’язку, що в свій час свідчить про те, що на ринку існує конкуренція. В умовах конкурентних відносин операторам необхідно постійно оновлювати спектр послуг, залучаючи, тим самим, нових абонентів.

Рівень проникнення мобільного зв’язку в Україні станом на 2010 рік перевищує 118%, що говорить про те, що ринок знаходиться на стадії свого насичення за показником кількість абонентів, хоча за рівнем розвитку мобільних технологій та запровадженням новітніх послуг знаходиться на початковому етапі розвитку. В той самий час ці дані свідчать про те, що більшість населення користується послугами не одного оператора мобільного зв’язку. Мобільний зв'язок навіть на даний момент не дуже поширений в сільській місцевості серед людей похилого віку та дітей.

Найбільшими операторами мобільного зв’язку на даний момент є ЗАТ «Український мобільний зв’язок» (МТС) та ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем» («Київстар»), а найбільші темпи зростання абонентських баз продовжують демонструвати невеликі оператори – «Астеліт», «Українські Радіосистеми» та «Інтертелеком».

Успіх операторів мобільного зв’язку в Україні пояснюється як світовою і загальноєвропейською тенденцією росту, так і постійно зростаючим середнім класом. Але одним з головних факторів стала агресивна маркетингова політика мобільних операторів.

Основними тенденціями розвитку операторів мобільного зв’язку України є надання нових перспективних та конкурентоспроможних послуг, та в умовах насичення за кількістю абонентів утримання існуючих абонентів, та, як вже було зазначено, проведення агресивної маркетингової політики.

Характерною рисою даного ринку є його тісна залежність від розвитку світових стандартів телекомунікацій. Всі технології, що на даний момент використовуються в Україні, були винайдені поза межами нашої країни, та прийшли в Україну зі значним відставанням. Цей факт підтверджується тим, що згідно з даними Global Information Technology Report 2010-2011 за показником готовності телекомунікаційної інфраструктури України знаходиться на 90 місці з 138 можливих станом на 2010 рік. Такий показник однозначно свідчить про неготовність країни до значних технологічних змін. Негативним фактором є зниження позиції України за цим показником на 8 позицій, порівняно з 2009 роком. Інші показники показують ще більш тривожну ситуацію в Україні. Так за показниками «Ринкове оточення», «Політичне та регуляторне оточення» та «Інфраструктурне оточення» Україна знаходиться відповідно на 128, 122 та 48 місцях з 138 можливих (Soumitra Dutta, 2011).

В той самий час за даними Global Competitiveness Report 2010-2011 років Всесвітнього економічного форуму (World Economic Forum), Україна займає 89 місце в рейтингу конкурентоспроможності (Schwab, 2011). Отже для того, щоб досягнути успіху, країні гостро необхідна розумна макроекономічна політика, що надасть можливість для накопичення багатства в країні. А саме компанії і створюють це багатство.

По мірі розвитку країн удосконалюються і їх конкуренті переваги, а також змінюються умови конкуренції як такої. Одна з основних задач, що стоїть перед українськими мобільними операторами та провайдерами послуг, виробниками та постачальниками обладнання, полягає в тому, щоб здійснити якісний перехід від конкуренції, обумовленої інвестиціями, до конкуренції, що базується на інноваціях. А саме запровадження нових інновацій в Україні є дуже складним явищем. Зазвичай Україна виступає послідовником новітніх світових напрямків.

На даному етапі розвиток стандартів зв’язку характеризується чотирма поколіннями мобільного зв’язку. Еволюція поколінь мобільного зв’язку дозволила запровадити нові послуги, що радикально змінили попит на сервіси мобільного зв’язку.

Системи першого покоління мобільного зв’язку (1G) були аналоговими, реалізованими на достатньо надійний мережах, але з обмеженою можливістю пропозиції послуг абонентам (голосові дзвінки). Основним недоліком даного покоління зв’язку була відсутність можливості здійснювати дзвінки між різними мережами.

Системи другого покоління (2G) є цифровими. Їх поява привнесла суттєві переваги з точки зору пропозиції абонентам удосконалених послуг, підвищення ємності мережі та якості. Потреба в бездротовому доступі до Інтернету призвела до подальшого розвитку систем 2G та в результаті появи системи 2.5G. Прикладом технології 2.5G є GPRS (General Packet Radio Services), що дозволяє використовувати пристрій мобільного зв’язку для доступу в Інтернет. Пізніше була впроваджена технологія EDGE, що дозволила підвищити швидкість передачі даних до сотень кілобіт на секунду. Важливим впровадженням була поява сервісу SMS, що кардинально змінила характер розвитку ринку мобільного зв’язку.

Стандарти другого покоління зв’язку протягом багатьох років були основними при побудові систем мобільного зв’язку. Але з часом набір послуг, що пропонувались даним стандартом, виявився недостатнім, а також технології передачі даних перестали задовольняти користувачів мережі по швидкості. Ці чинники призвели до появи систем третього покоління (3G), які дозволяють здійснювати зв’язок, обмін інформацією та надавати різні розважальні послуги, орієнтовані на бездротовий кінцевий пристрій. Розвиток подібних послуг почався вже для систем 2G, але для підтримки цих послуг система повинна була мати високу ємність та пропускну здатність радіоканалів, а також характеризуватись сумісністю між різними системи для того, щоб надавати прозорий доступ по всьому світі.

Прикладом системи 3G є стандарт UMTS, що дозволяє надавати абонентам послуги зі швидкістю передачі даних до 2 Мбіт/сек, а технологія HSDPA (3.5G) надає послуги зі семиразовою швидкістю. Таким чином, користувачі мережі мобільного зв’язку можуть отримувати широкий перелік мультимедійних послуг (високоякісне відео, ігри, завантаження файлів великих обсягів). Але навіть така швидкість передачі даних буде задовольняти потреби користувача мережі лише до певних меж. У зв'язку з цим почалася розробка стандарту четвертого покоління (4G).

Поява нових стандартів зв’язку вплинула на розвиток телекомунікаційного ринку як в світі, так і в Україні. Завдяки запровадженню нових послуг та поступовій доступності мобільного зв’язку, попит на сервіси даного ринку нестримно зростає, що в той самий час призводить до зростання кількості абонентів та обсягу прибутків, що отримують країни від цього сектору економіки (Леонова, 2011).

Стрімкий розвиток стандартів мобільного зв’язку кардинально змінює характер розвитку ринку, що в свій час ускладнює застосування традиційних економічних теорій розвитку ринку. В минулому еволюція мобільного зв’язку визначалась технологічними змінами, але з розширенням мобільного простору центр тяжіння змістився в сторону варіантів використання мобільних засобів та різноманітних додаткових послуг.

Відповідно до традиційної точки зору будь-які технологічні інновації являються складовими частинами безперервного процесу перетворень. Кожна хвиля інновацій являється S-образною кривою, що є графіком відношення між часом (зусиллями, витраченими на удосконалення будь-якого продукту чи процесу) та ефективністю результату (прибутком на інвестований капітал). Кожна хвиля інновацій характеризується безперервною кривою. Послідовні хвилі інновацій складаються з розривів між цими кривими. Еволюція мобільного зв’язку – це функція технологічних та маркетингових інновацій. Послідовні хвилі інновацій не являються автономними і незалежними об’єктами, вони мають накопичувальний та взаємозалежний характер – кожна наступна хвиля виникає з попередніх.

Відповідного до цього сценарію рівень інновацій також визначається S-образними кривими, що зображують зростання технологічних можливостей, але ці криві формуються ринками в тій самій мірі, що і конкуренція в області продуктів, процесів та послуг. S-образні криві, засновані на розвитку технологій, можуть бути зображені окремо, і в результаті показувати зростання технічних можливостей з плином часу. Але в тому, що стосується розвитку ринків та послуг, процеси, що відбуваються тут, можливо зрозуміти лише в термінах поширення та використання мобільних пристроїв. Технологічні передумови даної кривої можуть включати в себе послідовні хвилі технологічних інновацій, але сама результуюча крива, що показує рівень ринкового проникнення, йде вгору від десятиліття до десятиліття (Рис. 1).

 

Рис. 1. Еволюція стандартів розвитку мобільного зв’язку

 

Технології лишень роблять можливим саме існування ринків; конкуренція в області товарів та послуг створює ці ринки або знищує їх. Ця проста істина забувається іноді, коли йде мова про ринки, де визначальним фактором є технологічно насичені індустрії.

Згідно з традиційною точкою зору рушійною силою послідовних хвиль інновацій є нові технології. Ринки тут – просто артефакт, а послуги ідентифікуються з продуктом, за допомогою якого вони доставляються користувачу (хоча це не одне й те саме).

 З кінця IX століття і до теперішнього часу мобільні лідери – це не ті компанії, які досягли успіху тільки в технологічних інноваціях. Скоріше, це ті, які досягли значних успіхів і в технологічних, і в маркетингових інноваціях одночасно. Історія мобільного зв’язку, як і еволюційна траєкторія багатьох інших областей, наповнена прикладами краху компаній, які звертали свою увагу тільки на одну сторону цього рівняння.

Якщо компанії досягали успіху в розвитку технологій, але відставали в ринковому впровадженні, це призводило до появи нових продуктів та послуг, але не створювало нових ринків. Класичний приклад – провал WAP (протоколу бездротових додатків). В кінці 1990-х років лідируючі європейські виробники мобільних пристроїв розробили «Протокол бездротових додатків» як міжнародний стандарт для застосувань, що використовують бездротові комунікації. Не дивлячись на великий обсяг науково-дослідницької діяльності та величезні інвестиції, це була, скоріше, брендова технологія, ніж брендовий сервіс. На насичених ринках, де вся влада належить компетентним та перебірливим користувачам, подібні проекти приречені на крах. І навпаки, коли компанії встигали в ринковому розвитку, але відставали в області технологій, їм доводилось виходити на нові ринки зі старими пропозиціями.

Протягом останніх 20-ти років  мобільна індустрія пройшла через успішні хвилі послідовних інновацій. Але не технології створили ринки. Взаємодія технологій та маркетингу – ось що призвело до появи нових продуктів, процесів та послуг (Стейнбок, 2006).

Питання прогнозування та моделювання розвитку телекомунікаційного ринку ускладнюється ще й тим моментом, що в залежності від етапу розвитку технологій зв’язку в країні, змінюється й структура агентів ринку. Огляд агентів, взаємодія яких один з одним формують ринок мобільного зв’язку таким як він є на даний момент представлений на Рис. 2. Аналогічна схема агентів ринку мобільного зв’язку присутня і українському ринку.

 

Рис. 2. Агенти ринку мобільного зв’язку

 

Цікавою рисою телекомунікаційного ринку є питання поширення нових технологій та сприйняття цих нових технологій населенням. Як свідчить практика, проблема розвитку ринку мобільного зв’язку обумовлена не тільки появою нових технологій, а ще й людським фактором, який обумовлює швидкість сприйняття нових технологій. В класичному варіанті модель поширення нових технологій сегментує споживачів по їх схильності до сприйняття нових технологій та мотивам, якими вони керуються при цьому, а також враховують різноманітні психологічні та демографічні характеристики. Споживачі представляються категоріями на нормальній кривій розподілу – це новатори, ранні послідовники, рання більшість, пізня більшість та ретрогради.  Модель поширення технологічних інновацій на корпоративному ринку (рис. 3.4) ділить споживачів на п’ять категорій:

- ентузіасти технологій;

- стратеги;

- прагматики;

- консерватори;

- ретрогради.

Ентузіасти технологій полюбляють возитись з новинками, незалежно від того, застосовує їх ще хтось чи ні, але при цьому не роблять крупних корпоративних інвестицій. Стратеги при спілкуванні з ентузіастами та іншими стратегами обґрунтовують впровадження нової технології, як тільки вони переконаються, що вона зможе дати їх бізнесу серйозну конкуренту перевагу. Прагматики також турбуються про конкурентні переваги для своїх компаній, але будучи менш схильними до ризику, ніж стратеги, до яких вони відносяться з підозрою, приймаючи нову технологію тільки за умови, що вона вже прийнята іншими прагматиками – і тут виникає «прірва» між стратегами та прагматиками. Але при цьому прагматики приймають технологію в масовому порядку, за звичай від одного виробника, створюючи «торнадо» попиту для лідируючого вендора, виводячи його на «головний шлях»(Рис. 3).

 

Рис. 3. Життєвий цикл сприйняття технологій  (Moore, 1999)

 

Слідом за прагматиками технологію приймають консерватори, що інакше опиняються в невигідних конкурентних умовах. Ретрогради виключно консервативні та приймають нове з небажанням і тільки тоді, коли це абсолютно необхідно. В моделі Мура ключем до подоланням прірви між стратегами та прагматиками є створення «цільного» продукту – комплексного рішення, що складається з апаратних засобів, програмного забезпечення та послуг. Це може бути зроблено для одного конкретного вертикального сегменту (банк, роздрібна торгівля і т.п.) в процесі, який він називає «кегельбаном». Таким чином модель Мура описує відношення абонентів до прийняття нових послуг мобільного зв’язку (Moore, 1999).

В зв’язку з відсутністю на даний момент методів та моделей, що дозволяють прогнозувати подальший розвиток телекомунікаційного ринку, а особливо сектору мобільного зв’язку, постає проблема не визначення тенденцій, що очікують нашу країну. Надійні прогнози ринку мобільного зв’язку необхідні для визначення: кількості абонентів мобільного зв’язку, середнього прибутку (ARPU) за послугами мобільного зв’язку, доходу від послуг мобільного зв’язку, долі ринку мобільного зв’язку серед інших видів зв’язку, темпів прийняття окремих продуктів та послуг, еластичності цін (вплив зниження цін та тарифів мобільних операторів), вимоги до технічних характеристик інфраструктури. Вони необхідні для технічко-економічного обґрунтування інвестицій, встановлення адекватних цін на послуги, планування та побудови мережі, стимулювання продаж і маркетингових планів, а також при спілкуванні з інвесторами та законодавцями.

Тому відповідно існує необхідність визначення характеру телекомунікаційного ринку (а саме ринку мобільного зв’язку України) та прогнозування його розвитку, що надасть можливість здійснення відповідного державного регулювання та прийняття відповідних нормативно-правових актів для створення умов для вільного розвитку ринку.

Висновки. Таким чином, прогнозування та моделювання розвитку ринку мобільного зв’язку ускладнене наступними факторами:

- недовга історія (20 років з моменту заснування першого оператора мобільного зв’язку);

- конкуренція на ринку (близько 13 операторів мобільного зв’язку, що надають послуги різних стандартів зв’язку);

- насичення ринку за показником кількість абонентів (проникнення близько 118%);

- недостатній розвиток телекомунікаційної інфраструктури;

- недостатній рівень готовність України до сприйняття технологічних інновацій (90 місце з 138 в світі);

- структура агентів, що взаємодіють на ринку, залежно від рівня технологічного розвитку країни;

- впровадження нових технологій та стандартів зв’язку, що кардинально змінюють структуру попиту та пропозиції на ринку;

- проблема сприйняття абонентами новітніх технологій.

Перелічені фактори вказують на те, що застосування класичних теорій прогнозування розвитку ринку неможливе в даному випадку, оскільки даний ринок характеризується еволюційний характером розвитку, тобто тісною залежністю від розвитку технологій, пропозиції послуг та сприйняття абонентами послуг мобільних операторів.

Подальша робота автора з розробки еволюційної моделі розвитку ринку дозволить прогнозувати тенденції розвитку телекомунікаційного ринку. При значних інвестиціях в отриманні частоти, побудови та розвитку інфраструктури та маркетингових заходах, необхідний для запуску, надання та розвитку послуг мобільного зв’язку, значення точного прогнозування не можна переоцінити.

 

 

Список використаних джерел

1. Crossing the Chasm: Marketing and Selling High-Tech Products to Mainstream Customers [Доповідь] / авт. Moore Geoffrey. - [місце видання невідоме] : Harperbusiness, 1999.

2. The Global Competitiveness Report 2011-2012 [Доповідь] / авт. Schwab Klaus. - Geneva : World Economic Forum, 2011.

3. The Global Information Technology Report 2010–2011 [Доповідь] / авт. Soumitra Dutta Irene Mia. - Geneva : World Economic Forum, 2011.

4. Еволюція стандартів мобільного звязку [Збірка доповідей] / авт. Леонова О.О. //

5. Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції "Моделювання та прогнозування економічних процесів". - Київ : НТУУ "КПІ", 2011.

6. Мобільна революція:/ Пер. з англ. [Книга] / авт. Стейнбок Ден. - Дніпропетровськ : Баланс Бізнес Бук, 2006.

7. Особливості злиття та поглинань на ринку телекомунікаційних послуг з огляду вітчизняної та міжнародної практики [Журнал] / авт. Тронько В.В.. - 2010 p.. - Економіка та управління.

Стаття надійшла до редакції 11.01.2012