DOI: 10.32702/2307-2105-2021.9.82
УДК: (338.49+004):338.2
К. М. Краус, Н. М. Краус, Г. М. Поченчук
ЦИФРОВА ІНФРАСТРУКТУРА В УМОВАХ ВІРТУАЛІЗАЦІЇ ТА НОВОЇ ЯКОСТІ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНИМИ ВІДНОСИНАМИ
Анотація
У статті авторами висловлено думка про те, що цифрова інфраструктура варто розглядати як комплекс технологій, продуктів та процесів, що забезпечують обчислювальні, телекомунікаційні та мережеві можливості електронної взаємодії, обміну даними, сигналами тощо та працюють на цифровій (а не на аналоговій) основі. Представлено опорну (“терда”) та “м’яку” цифрову інфраструктури. Авторами висловлено наукове припущення про те, що саме за якісної цифрової інфраструктури можливий високоякісний фіксований та мобільний Інтернет, обчислення та віртуалізація, опорні мережі Інтернету речей, електронна взаємодія бізнесу, електронні розрахунки, електронне урядування, інтероперабельність (системні підрозділи мають змогу обмінюватись інформацією один з одним; завдяки мережевій роботі системи здатні співпрацювати в різних аспектах, пов’язаних з процесами; аналогічно, розподілені системи дозволяють отримувати доступ до інформації і даних однієї системи іншими системами в мережі), відкриті дані, кібербезпека, блокчейн, ідентифікація та довіра.
Аргументовано дослідженням статті, що синергетичний потенціал соціальних, мобільних, хмарних технологій, технологій аналізу даних, Інтернету речей окремо та в сукупності здатні привести до трансформаційних змін у державному управлінні та зробити державний сектор ефективним, реактивним, ціннісним.
Автори низку цінності які переслідує цифрова інфраструктура серед чого названо: самоконтролі та точності прийняття рішень; надійності; ефективності та економії витрат; безпека, захист та стійкість; взаємодія та розширення можливостей користувачів; оптимізація прийняття рішень для забезпечення сталого використання ресурсів; мінімізація надлишкових компонентів у системі, що дозволяє зменшити енерговитрати та зберегти ресурси; часі реагування (раннє виявлення критичних подій, профілактичне технічне обслуговування та швидке їх подолання); мінімізація викидів ПГ та споживання енергії; підвищення рівня якості та розширення спектра послуг, що надаються інфраструктурою для покращення умов життя.
Висловлена думка про те, що держава має важливе значення у створенні як твердої, так і м’якої інфраструктури. Широкосмуговий доступ із використанням фіксованих та мобільних технологій (4G, 5G) має стати пріоритетним напрямом розвитку твердої інфраструктури. Швидкість, кількість підключень та обсяги передавання даних мають критично важливе значення для Індустрії 4.0 і цифрових сервісів, що ґрунтуються на технологіях AI та предиктивній аналітиці. Колектив авторів переконаний, що за якісно функціонуючої цифрової інфраструктури можливе ефективне та продуктивне використання цифрових технологій і послуг бізнесом, державою, громадянами, що підсилюється відповідною цифровою культурою та екосистемою.
Ключові слова: цифрова інфраструктура; віртуальна реальність; “тверда” цифрова інфраструктура; “м’яка” цифрова інфраструктура; цифрове підприємництво.
Література
1. Маркевич, К. (2021). Smart-інфраструктуру сталому розвитку міст: світовий досвід та перспективи України. Центр Разумкова, Видавництво “Заповіт”, Київ. 400 с. URL: https://razumkov.org.ua/uploads/other/2021-SMART-%D0%A1YTI-SITE.pdf (дата звернення: 28.07.2021).
2. Чмерук, Г.Г., Краліч, В.Р. (2018). Цифрова нерівність в Україні: аналіз та шляхи подолання ДВНЗ “Університет банківської справи”. Young Scientist, № 7 (59).
3. Andrusiak, N.O., Kraus, N.M., Kraus, K.M. (2020). Digital Cubic Space as a New Economic Augmented Reality. Sci. innov., vol. 16, no. 3. pp. 92–105. DOI: 10.15407/scinе16.03.092.
4. Andrusiak, N., Kraus, N., Savchenko, A., Iavich, M. (2019). Practices of Using Blockchain Technology in ICT under the Digitalization of the World Economy. Proceedings of the International Workshop on Conflict Management in Global Information Networks (CMiGIN 2019) co-located with 1st International Conference on Cyber Hygiene and Conflict Management in Global Information Networks. Lviv, Ukraine, November 29. pp. 80–89. URL: http://ceur-ws.org/Vol-2588/paper8.pdf (assessed 10 January 2021).
5. Britchenko, I., Kraus, N., Kraus, K. (2019). University innovative hubs as points of growth of industrial parks of Ukraine. Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії і практики, 4 (31), С. 448–456.
6. Криворучко, О.С., Краус, Н.М., Краус, К.М. (2018). Віртуальна реальність національного інформаційно-інноваційного простору. Економіка та суспільство, 14, С. 22–35. URL: http://economyandsociety.in.ua (дата звернення: 25.06.2021).
7. Краус, Н.М., Краус, К.М. (2018). Цифровізація в умовах інституційної трансформації економіки: базові складові та інструменти цифрових технологій. Інтелект ХХІ століття, 1, С. 211–214.
8. Краус, Н.М., Краус, К.М. (2018). Сучасні цифрові інформаційно-інноваційні технології в сфері фінансів, управління і адміністрування. Економічна стратегія та політика реалізації європейського вектору розвитку України: концептуальні засади, виклики та протиріччя: монографія. К. : Київський національний університет ім. Т. Шевченка; НДС “Центр економічних досліджень”; ТОВ “СІК ГРУП УКРАЇНА”. С. 469–487.
9. Краус, Н.М., Краус, К.М. (2018). Які зміни несе в собі “Індустрія 4.0” для економіки та виробництва? Формування ринкових відносин в Україні, 9(208), С. 128–136.
10. Manzhura, O., Kraus, K., Kraus, N. (2021). Digitalization of Business Processes of Enterprises of the Ecosystem of Industry 4.0: Virtual-Real Aspect of Economic Growth Reserves. WSEAS Transactions on Business and Economics, Vol. 18, Art. #57, pp. 569-580. URL: https://www.wseas.org/multimedia/journals/ economics/2021/b165107-021(2021).pdf (assessed 11 September 2021). DOI: 10.37394/23207.2021.18.57
11. Marchenko, O., Kraus, N., Kraus, K. (2020). The impact of servation on the results of economic digital entrepreneurship activities. Ukraine in the context of global and national modern servisation processes and digital economy: monograph, Praha: OKTAN PRINT, 265 р. (pp. 81–91). https://doi.org/10.46489/UITCOG0909 (assessed 12 September 2021).
12. Марченко, О.В., Краус, Н.М, Краус, К.М. (2020). Інноваційне підприємництво і цифровий бізнес: науково-економічна фіча розвитку та зміни в управлінні. Ефективна економіка, 4. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=7779 (дата звернення: 10.01.2021). DOI: 10.32702/2307-2105-2020.4.8.
13. Marchenko, O., Kraus, N. (2021). Innovative-digital entrepreneurship as key link of Industry X.0 formation in the conditions of virtual reality. Baltic Journal of Economic Studies, 7(1), pp. 47-56. DOI: 10.30525/2256-0742/2021-7-1-47-56.
14. Цифрова адженда України – 2020 (“Цифровий порядок денний” – 2020). URL: https://www.rada.gov.ua/uploads/documents/40009.pdf (дата звернення: 03.03.2021).
15. Україна 2030E – країна з розвинутою цифровою економікою: Український інститут майбутнього (2021). URL: https://strategy.uifuture.org/kraina-z-rozvinutoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.html (дата звернення: 02.09.2021).
16. The Digital Single Market designates the 2014-2019 strategy of the European Commission for the best possible access to the online world for individuals and businesses (2014). URL: https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/policies/shaping-digital-single-market (assessed 05 September 2021).
K. Kraus, N. Kraus, G. Pochenchuk
DIGITAL INFRASTRUCTURE IN THE CONDITIONS OF VIRTUALIZATION AND NEW QUALITY OF ECONOMIC RELATIONS MANAGEMENT
Summary
Authors express the opinion that digital infrastructure should be considered as a set of technologies, products and processes that provide computing, telecommunications and network capabilities of electronic interaction, data exchange, signals, etc. and work on a digital (rather than analog) basis. The basic (“hard”) and “soft’ digital infrastructure is presented. Authors make a scientific assumption that high-quality digital and mobile Internet, computing and virtualization, Internet of Things backbones, electronic business interaction, electronic calculations, e-government, interoperability are possible with high-quality digital infrastructure (system units are able to exchange information with each other; due to network work, systems are able to cooperate in various aspects related to processes; similarly, distributed systems allow access to information and data of one system by other systems in the network), open data, cybersecurity, blockchain, identification and trust.
It is argued that the synergetic potential of social, mobile, cloud technologies, data analysis technologies, the Internet of Things individually and together can lead to transformational changes in public administration and make public sector efficient, reactive, valuable.
Authors of a number of values pursued by digital infrastructure include: self-control and accuracy of decision-making; reliability; efficiency and cost savings; security, protection and resilience; interaction and empowerment of users; optimization of decision-making to ensure sustainable use of resources; minimization of excess components in the system, which reduces energy consumption and saves resources; response time (early detection of critical events, preventive maintenance and rapid overcoming); minimization of GHG emissions and energy consumption; improving the quality and expanding the range of services provided by the infrastructure to improve living conditions.
The opinion is expressed that the state is important in the creation of both hard and soft infrastructure. Broadband access using fixed and mobile technologies (4G, 5G) should become a priority for the development of solid infrastructure. Speed, number of connections, and data rates are critical for Industry 4.0 and digital services based on AI and predictive analytics. The team of authors is convinced that with a well-functioning digital infrastructure it is possible to effectively and productively use digital technologies and services by business, the state, citizens, which is enhanced by the relevant digital culture and ecosystem.
Keywords: digital infrastructure; virtual reality; “hard” digital infrastructure; “soft” digital infrastructure; digital entrepreneurship.
References
1. Markevych, K. (2021), “Smart infrastructure for sustainable urban development: world experience and prospects of Ukraine”. Razumkov Center, Zapovit Publishing House, Kyiv, available at: https://razumkov.org.ua/uploads/other/2021-SMART-%D0%A1YTI-SITE.pdf (Assessed 28 Jule 2021).
2. Chmeryk, H.H. and Kralich, V.R. (2018), “Digital Inequality in Ukraine: Analysis and Ways to Overcome the University of Banking”, Young Scientist, no. 7 (59).
3. Andrusiak, N.O., Kraus, N.M. and Kraus, K.M. (2020), “Digital Cubic Space as a New Economic Augmented Reality”, Sci. innov., vol. 16, no. 3, pp. 92–105. DOI: 10.15407/scinе16.03.092.
4. Andrusiak, N., Kraus, N., Savchenko, A. and Iavich, M. (2019), “Practices of Using Blockchain Technology in ICT under the Digitalization of the World Economy”, Proceedings of the International Workshop on Conflict Management in Global Information Networks (CMiGIN 2019) co-located with 1st International Conference on Cyber Hygiene and Conflict Management in Global Information Networks. Lviv, Ukraine, November 29, pp. 80–89, available at: http://ceur-ws.org/Vol-2588/paper8.pdf (Assessed 10 Jan 2021).
5. Britchenko, I., Kraus, N. and Kraus, K. (2019), “University innovative hubs as points of growth of industrial parks of Ukraine”, Finansovo-kredytna diialnist: problem teorii i praktyky, vol. 4 (31), pp. 448–456.
6. Kryvoruchko, О.S., Kraus, N.M. and Kraus, K.M. (2018), “Virtual reality of the national information and innovation space”, Ekonomika ta suspilstvo, vol. 14. pp. 22–35, available at: http://economy and society.in.ua (Accessed 14 Jan 2021).
7. Kraus, N.M. and Kraus, K.M. (2018), “Digitalization in the conditions of institutional transformation of economy: basic components and tools of digital technologies”, Intelekt ХХІ stolittia, vol. 1, pp. 211–214.
8. Kraus, N.M. and Kraus, K.M. (2018), “Modern digital information and innovation technologies in the field of finance, management and administration”, Ekonomichna stratehiia ta polityka realizatsii yevropeiskoho vektora rozvytky Ukrainy: kontseptuvalni zasady, vyklyky ta protyrichchia [Economic strategy and policy of realization of European vector of development of Ukraine: conceptual bases, challenges and contradictions], Taras Shevchenko National University of Kyiv; VAT “Center for Economic Research”; SIC GROUP UKRAINE LLC, Kyiv, Ukraine, pp. 469–487.
9. Kraus, N.M. and Kraus, K.M. (2018), “What changes does Industry 4.0 bring to the economy and production?”, Formuvannia rynkovykh vidnosyn v Ukraini, vol. 9(208), pp. 128–136.
10. Manzhura, O., Kraus, K. and Kraus, N. (2021), “Digitalization of Business Processes of Enterprises of the Ecosystem of Industry 4.0: Virtual-Real Aspect of Economic Growth Reserves”, WSEAS Transactions on Business and Economics, Vol. 18, Art. #57, pp. 569-580, available at: https://www.wseas.org/multimedia/journals/economics/2021/b165107-021(2021).pdf. DOI: 10.37394/23207.2021.18.57.
11. Marchenko, O., Kraus, N. and Kraus, K. (2020), “The impact of servation on the results of economic digital entrepreneurship activities”, Ukraine in the context of global and national modern servisation processes and digital economy. Praha: OKTAN PRINT, pp. 81–91. DOI: 10.46489/UITCOG0909.
12. Marchenko, O.V., Kraus, N.M. and Kraus, K.M. (2020), “Innovative entrepreneurship and digital business: scientific and economic features of development and changes in management”, Efektyvna ekonomika, vol. 4, available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=7779 (Accessed 10 Jan 2021). DOI: 10.32702/2307-2105-2020.4.8.
13. Marchenko, O. and Kraus, N. (2021), “Innovative-digital entrepreneurship as key link of Industry X.0 formation in the conditions of virtual reality”, Baltic Journal of Economic Studies, vol. 7(1), pp. 47-56. DOI: 10.30525/2256-0742/2021-7-1-47-56.
14. Digital Agenda of Ukraine – 2020 (“Digital Agenda” – 2020), available at: https://www.rada.gov.ua/uploads/documents/40009.pdf (Accessed 03 March 2021).
15. Ukraine 2030E – a country with a developed digital economy: Ukrainian Institute of the Future (2021), available at: https://strategy.uifuture.org/kraina-z-rozvinutoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.html (Accessed 02 Sept 2021).
16. The Digital Single Market designates the 2014-2019 strategy of the European Commission for the best possible access to the online world for individuals and businesses (2014), available at: https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/policies/shaping-digital-single-market (Assessed 05 Sept 2021).
№ 9 2021
Дата публікації: 2021-09-30
Кількість переглядів: 8501
