EnglishНа русском

Переглянути у форматі pdf

СВІТОВИЙ ДОСВІД ДЕРЖАВНОЇ АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ В КОНТЕКСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19
О. І. Дацій, Л. О. Карбовська, І. І. Каліна, С. В. Кавун

DOI: 10.32702/2307-2105-2021.9.19

УДК: 338.43.01. 332.2

О. І. Дацій, Л. О. Карбовська, І. І. Каліна, С. В. Кавун

СВІТОВИЙ ДОСВІД ДЕРЖАВНОЇ АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ В КОНТЕКСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19

Анотація

Мета дослідження. Мета статті полягає в обґрунтуванні заходів аграрної політики країн Європи і держав-членів в умовах пандемії з метою адаптації позитивного досвіду та його використання для удосконалення державної аграрної політики України в контексті використання земель в сучасних умовах. Методологія. У статі використано системний аналіз, таблично-графічний – при дослідженні обсягів світового виробництва зернових культур у натуральному виразі методи аналізу і синтезу, декомпозиції, індукції і дедукції а також комплексний метод, які дозволили сформувати подані у роботі висновки. Результати. Було обґрунтовано сім категорій заходів державного регулювання щодо стримування впливу пандемії COVID-19 та обмежень в ланцюжках поставок агропродовольчих товарів: 1) загальносекторальні та інституційні заходи; 2) інформаційні та координаційні заходи; 3) заходи з торгівлі та товарних потоків (розширення торгівлі або обмеження торгівлі); 4) трудові заходи (заходи біобезпеки та трудові ресурси); 5) сільське господарство та продовольча підтримка (або підтримка сільськогосподарських і продовольчих компаній); 6) загальна підтримка (включаючи пакети, що належать сфері діяльності); 7) продовольча допомога і підтримка споживачів (заходи щодо попиту). Практичне значення дослідження полягає в тому, що основні висновки та пропозиції автора можуть бути використані державними органами для формування ефективної державної аграрної політики України в контексті використання земель.

Ключові слова: аграрна політика; продовольство; аграрний сектор економіки; державне регулювання; земельні відносини; пандемія COVID-19; обмежувальні заходи.

Література

1. Аграрний і сільський розвиток для зростання та оновлення української економіки: наукова доповідь / за ред. чл.-кор. НАН України Бородіної О.М., д-ра екон. Наук Шубравської О.В. ; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». Київ, 2018. 152 с.
2. Гадзало Я. М., Лузан Ю. Я. Земельна реформа: проблеми і перспективи розвитку аграрної економіки. Економіка АПК. 2017. № 1. С. 5-14.
3. Жук В. М. Неформальні інститути селянства у моделюванні реформ та аграрної політики: теорія і практика. Економіка АПК. 2017. № 9. С. 5-17.
4. Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768–ІІІ. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2002. № 3-4. С. 27.
5. Кириленко І. Г., Івченко В. Є., Дем’янчук В. В. Основні тенденції розвитку світового продовольчого ринку та виробництво продовольства в Україні. Економіка АПК. 2019. № 9. С. 34-40.
6. Саблук П. Т. Агроекономічні трансформації в Україні: напрями та перспективи розвитку: монографія. Київ : ННЦ «ІАЕ», 2016. 378 с.
7. FAO (2021), Trade in agricultural products and go to the policy before the first hour of the COVID-19 pandemic in 2020, FAO, http://dx.doi.org/10.4060 / cb4553en.
8. Gruyer, G. and J. Brooks (2021), Viewpoint: Characterizing early agricultural and food policy responses to the COVID-19 outbreak, Food Policy, Vol. 100, p. 102017, http://dx.doi.org/ 10.1016 / j.foodpol.2020.102017.
9. Lusk, J. et al. (2020), Economic Impact of COVID-19 on Food and Agricultural Markets, Lithuanian Commentary, Council for Agricultural Science and Technology (CAST), Ames I.A., https://www.cast-science.org/publication/economic- impacts -of-covid-19-in-food and agricultural markets /.
10. OECD (2020), Agricultural Policy Monitoring and Evaluation 2020, OECD Publication, Paris, https://dx.doi.org/10.1787/928181a8-en.. URL: http://surl.li/amjxu/
11. OECD (2021), Monitoring and Evaluation of Agricultural Policy 2021: Addressing the Challenges Facing Food Systems, OECD Publishing, Paris, URL: https://dx.doi.org/10.1787/2d810e01-en.
12. Wieck, C. et al. (2021), in the context of the COVID-19 pandemic, the policy of Europe and the member states and economic inheritance for the markets of agri-food products in connection with the COVID-19 pandemic, amendments to the IATRC document 26, International Consortium : //iatrc.umn. edu / european-and-state-policy-response-and-Economic-impacts-on-agri-food-markets-due-to-the-covid-19-pandemic

O. Datsii, L. Karbovska, I. Kalina, S. Kavun

WORLD EXPERIENCE OF STATE AGRICULTURAL POLICY IN THE CONTEXT OF LAND USE IN THE CONTEXT OF THE COVID-19 PANDEMIC

Summary

The aim of the study. The purpose of the article is to substantiate the measures of agricultural policy of European countries and member states in a pandemic in order to adapt the positive experience and use it to improve the state agricultural policy of Ukraine in modern conditions. Methodology. The article uses systematic analysis, tabular-graphical - in the study of world production of cereals in kind, methods of analysis and synthesis, decomposition, induction and deduction, as well as a comprehensive method, which allowed to form the conclusions presented in the paper. Results. Seven categories of state regulation measures to curb the impact of the COVID-19 pandemic and restrictions on agri-food supply chains were substantiated: 1) sector-wide and institutional measures; 2) information and coordination activities; 3) measures on trade and trade flows (expansion of trade or restriction of trade); 4) labor measures (biosafety measures and labor resources); 5) agriculture and food support (or support for agricultural and food companies); 6) general support (including packages belonging to the field of activity); 7) food aid and consumer support (demand measures).
Governments use a number of different policies to support agriculture. Much of the support comes from measures that change domestic prices relative to world market prices. This policy does not lead to government spending and is a market transfer from consumers to producers or vice versa. Market price support (MPS) arises through a policy that creates a price gap between domestic prices and export prices for certain agricultural products.
Other support measures are in the form of budget payments and expenditures directed to the agricultural sector (these are transfers from taxpayers to producers, consumers or the sector as a whole); support in the form of subsidies related to the volume of production or unlimited use of variable factors of production. General Service Support (GSSE) includes investment in R&D and innovation, infrastructure (including irrigation systems, transportation and information and communication technology).
Despite significant disruptions in the agri-food supply chain, especially in the first half of 2020, most of the industry shocks were quickly overcome and trade and markets recovered. The relative economic stability of the agri-food sectors was driven by policy measures taken by governments in specific sectors in response to the COVID-19 pandemic and related constraints. A number of governments have been quick to implement measures to support the functioning of agricultural supply chains.
The practical significance of the study is that the main conclusions and suggestions of the author can be used by government agencies to form an effective state agricultural policy of Ukraine.

Keywords: agricultural policy; food; agricultural sector of the economy; state regulation; land for sale; COVID-19 pandemic; restrictive measures.

References

1. (2018) Ahrarnyi i silskyi rozvytok dlia zrostannia ta onovlennia ukrainskoi ekonomiky: naukova dopovid [Agrarian and rural development for growth and renewal of the Ukrainian economy: a scientific report] edited by Borodina O.M. and Shubravska O.V., NAN Ukrainy, DU «In-t ekon. ta prohnozuv. NAN Ukrainy». Kyiv, Ukraine, P. 152. [In Ukrainian].
2. Hadzalo, Ya.M. & Luzan, Yu.Ya. (2017). “Land reform: problems and prospects of development of the agrarian economy”, Ekonomika APK, vol. 1, pp. 5-14 [In Ukrainian].
3. Zhuk, V.M. (2017). “Informal peasant institutions in the modelling of reforms and agrarian policy: theory and practice”. Ekonomika APK, vol. 9, pp. 5-17 [In Ukrainian].
4. The Verkhovna Rada of Ukraine (2002), The Law of Ukraine “Land Code of Ukraine dated 25.10.2001, No. 2768–III”. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy (VVR), issue 3-4, p. 27 [In Ukrainian].
5. Kyrylenko, I.H., Ivchenko, V.Ye., & Demyanchuk, V.V. (2019). “Main trends of the world food market development and food production in Ukraine”. Ekonomika APK, vol. 9, pp. 34-40 [In Ukrainian].
6. Sabluk, P.T. (2016). Ahroekonomichni transformatsii v Ukraini: napriamy ta perspektyvy rozvytku: monohrafiia [Agroeconomic transformations in Ukraine: directions and prospects for the development: monograph]. Kyiv: NNTs “IAE” [In Ukrainian].
7. FAO (2021), Trade in agricultural products and go to the policy before the first hour of the COVID-19 pandemic in 2020, FAO, http://dx.doi.org/10.4060 / cb4553en.
8. Gruyer, G. and J. Brooks (2021), Viewpoint: Characterizing early agricultural and food policy responses to the COVID-19 outbreak, Food Policy, Vol. 100, p. 102017, http://dx.doi.org/ 10.1016 / j.foodpol.2020.102017.
9. Lusk, J. et al. (2020), Economic Impact of COVID-19 on Food and Agricultural Markets, Lithuanian Commentary, Council for Agricultural Science and Technology (CAST), Ames I.A., https://www.cast-science.org/publication/economic- impacts -of-covid-19-in-food and agricultural markets /.
10. OECD (2020), Agricultural Policy Monitoring and Evaluation 2020, OECD Publication, Paris, https://dx.doi.org/10.1787/928181a8-en.. URL: http://surl.li/amjxu/
11. OECD (2021), Monitoring and Evaluation of Agricultural Policy 2021: Addressing the Challenges Facing Food Systems, OECD Publishing, Paris, URL: https://dx.doi.org/10.1787/2d810e01-en.
12. Wieck, C. et al. (2021), in the context of the COVID-19 pandemic, the policy of Europe and the member states and economic inheritance for the markets of agri-food products in connection with the COVID-19 pandemic, amendments to the IATRC document 26, International Consortium : //iatrc.umn. edu / european-and-state-policy-response-and-Economic-impacts-on-agri-food-markets-due-to-the-covid-19-pandemic

№ 9 2021

Дата публікації: 2021-09-30

Кількість переглядів: 7676

Відомості про авторів

О. І. Дацій

д. е. н., професор, завідувач кафедри фінансів, банківської та страхової справи Міжрегіональної академії управління персоналом

O. Datsii

Doctor of Economic Sciences, Professor, Head of the Department of Finance, Banking and Insurance, Interregional Academy of Personnel Management

ORCID:

0000-0002-7436-3264


Л. О. Карбовська

к. е. н., доцент, доцент кафедри маркетингуМіжрегіональної академії управління персоналом

L. Karbovska

PhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Marketing, Interregional Academy of Personnel Management

ORCID:

0000-0001-5333-1653


І. І. Каліна

д. е. н., доцент, в.о. завідувача кафедри журналістики Міжрегіональної академії управління персоналом

I. Kalina

Doctor of Economic Sciences, Associate Professor, Acting Head of the Department of Journalism, Interregional Academy of Personnel Management

ORCID:

0000-0001-5662-6967


С. В. Кавун

завідувач кафедри комп'ютерних інформаційних систем і технологій Міжрегіональної академії управління персоналом

S. Kavun

Head of the Department of Computer Information Systems and Technologies, Interregional Academy of Personnel Management

ORCID:

0000-0003-4164-151X

Як цитувати статтю

Дацій О. І., Карбовська Л. О., Каліна І. І., Кавун С. В. Світовий досвід державної аграрної політики в контексті використання земель в умовах пандемії covid-19. Ефективна економіка. 2021. № 9. – URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=9302 (дата звернення: 23.02.2024). DOI: 10.32702/2307-2105-2021.9.19

Datsii, O., Karbovska, L., Kalina, I. and Kavun, S. (2021), “World experience of state agricultural policy in the context of land use in the context of the covid-19 pandemic”, Efektyvna ekonomika, [Online], vol. 9, available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=9302 (Accessed 23 Feb 2024). DOI: 10.32702/2307-2105-2021.9.19

Creative Commons License

Стаття розповсюджується за ліцензією
Creative Commons Attribution 4.0 Міжнародна.