ГЛОБАЛІЗАЦІЯ І ЛОКАЛІЗАЦІЯ: ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ
І. В. Одотюк

DOI: 10.32702/2307-2105-2021.11.8

УДК: 338.22.021.1

І. В. Одотюк

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ І ЛОКАЛІЗАЦІЯ: ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ

Анотація

В статті надано характеристику основним теоретичним підходам до визначення сутності та особливостей процесів глобалізації та локалізації. Представлено порівняльну аналітичну оцінку переваг і недоліків відтворення вказаних процесів на сучасному етапі. Зазначено, що обидва процеси нерозривно пов’язані не лише один з одним, але і з нинішньою тенденцією до свідомої та цілеспрямованої трансформації ролі держави як суверенного провайдера національних інтересів і всередині країни, і на міжнародній арені. Зроблено висновок, що від обраного вектору розуміння, а відтак і ставлення до процесів глобалізації та локалізації, залежить не стільки подальший поступ у теоретичному дослідженні даних процесів, скільки безпосередньо успіх у розбудові України, насамперед в сфері економіки. Тому, прагнучи бути на передовій глобалізаційного процесу, Україні варто усвідомлювати, що рівноправна участь в універсальному глобальному різноманітті зовсім не означає формування Україною власноруч абсолютної своєї залежності від зовнішнього світу.

Ключові слова: глобалізація; локалізація; регіоналізація; державна економічна політика; національні економічні інтереси.

Література

1. Gay, W. C. Understanding and Assessing Globalization: The Role of Global Studies // Parceling the Globe: Philosophical Explorations in Globalization, Global Behavior, and Peace / Ed. by D. Poe and E. Souffrant. Amsterdam: Rodopi, 2008. P. 17–25.
2. Чешков М.А. Глобализация: сущность, нынешняя фаза, перспективы // Pro et Соntrа. 1999. Т. 4, № 4. C. 114-127.
3. Чумаков А.Н. Глобализация. Контуры целостного мира: монография. 3-е изд., перер. и доп. Москва. Проспект, 2017. 456 с.
4. Мальцев А.А. Теоретические аспекты и современная практика глобализации мировой экономики // Сборник. Глобализация и международная экономическая интеграция. Москва. Магистр: ИНФРА-М, 2017. С. 55-67.
5. Колодко Гжегож В. Глобализация, трансформация, кризис - что дальше? Москва.: Магистр, 2011. 176 с.
6. Захарова О.В. Глобальные проблемы современности. Москва.: Проспект, 2017. 112 с.
7. Козлов С.Д. Глобализация и регионализация, локализация и глокализация: некоторые вопросы методологии исследования и преподавания процессов. Режим доступа: https://ipi1.ru/images/PDF/2018/globalizatsiya1.pdf, дата звернення 12.01.2021.
8. Ильин И.В., Лось В.А., Урсул А.Д. Устойчивое развитие и глобальные процессы. М.: Издательство Московского университета, 2015. 445 с.
9. Городилов А.А., Козлов С.Д. Геополитика. Калининград: ФГУИПП «Янтарный сказ», 2003. 160 с.
10. Булл X. Теория международных отношений: пример классического подхода // Теория международных отношений: хрестоматия. М.: Гардарики, 2002. С. 187‒200.
11. Мантатов В.В. Глобализация, устойчивое развитие и общество будущего // Век глобализации. 2009. № 1. С. 175‒184.
12. Джагдиш Бхагвати. В защиту глобализации. М.: Ладомир, 2005. 451 с.
13. Авдокушин Е.Ф. Глокализация как объективный процесс и корпоративная стратегия. Сб. Глобализация и международная экономическая интеграция. Москва.: Магистр, 2017. С. 112-132.
14. Hirst P., Thompson G. Globalization in Question: The International Economy and the Possibilities of Governance. Cambridge: Polity Press, 1996.
15. Валлерстайн И. Исторический капитализм. Капиталистическая цивилизация. М.: Товарищество научных изданий КМК, 2008. 176 с.
16. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций. М.: ACT, 2006. 571 с.
17. Barber B. R. Jihad Vs. McWorld // The Atlantic Monthly. 1992. March. Vol. 269, No. 3. P. 53‒65.
18. Никифоров А. А. Идеи теории глобализации и взгляды ее представителей в области экономики и управления // Научный журнал НИУ ИТМО. Серия Экономика и экономический менеджмент. 2015. № 3. С. 28‒34.
19. Berger P. Four Faces of Global Culture // National Interest. 1997. Vol. 49. P. 23‒29.
20. Коуэн Т. Среднего более не дано: Как выйти из эпохи Великой стагнации. М.: Изд-во Института Гайдара, 2015. 320 с.
21. Рандалова О. Ю. К проблеме изучения современного глобального развития. Вестник Бурятского государственного университета. Серия Философия. 2012. Вып. 6. С. 41‒43.
22. Жамсаев М. Б., Чагдурова Э. Д. Глобализация как закономерный результат исторического процесса и ее современные интерпретации // Вестник Бурятского государственного университета. Философия. 2019. Вып. 1. С. 3‒9.
23. Плотникова О.В., Дубровина О.Ю. Глобализация и регионализация, их влияние на международное сотрудничество регионов государств // Сб. Власть. Москва, 2013. С. 134-136.
24. Robertson, R. Glocalization: Time-Space and Homogeneity-Heterogeneity. In: Featherstone, M., Lash, S. and Robertson, R., Eds., Global Modernities, Sage Publications, London, 1995. P. 25-44.
25. Mittelman J.H. Rethinking the new regionalism // Global Governance. 1996. N 2. Р. 189–213.
26. Obstfeld M., Taylor A.M. Global capital markets: Integration, crisis, and growth. Cambridge: Cambridge University Press, 2004. URL: www.cambridge.org, дата звернення 12.01.2021.
27. Axline W.A. Conclusion: external forces, state strategies and regionalism in the Americas // Foreign Policy and Regionalism in the Americas. 2010. P. 199–218.
28. Президент Эстонии: Украине понадобится под 20 лет для готовности к членству в ЕС. Європейська правда. 25.08.2021. Режим доступу: https://www.eurointegration.com.ua, дата звернення 30.08.2021.

I. Odotiuk

GLOBALIZATION AND LOCALIZATION: FROM THEORY TO PRACTICE

Summary

The article describes the main theoretical approaches to defining the essence and characteristics of the processes of globalization and localization. A comparative analytical assessment of the advantages and disadvantages of these processes at the present stage is presented and performed. It is noted that both processes are inextricably linked not only with each other, but also with the current trend to a conscious and purposeful transformation of the role of the state as a sovereign provider of national interests both inside the country and in the international arena. The conclusion is made that economic globalization should be considered as a multidimensional phenomenon, the main manifestation of which is the strengthening of dependence between states, which cannot but testify to the inherent consequences of globalization process, the assessment of which by the expert community is ambiguous and varies from the approval of universalization to the need to implement effective measures towards the renewal of development in the format of a closed economy. It has been established that along with the civilizational approach, the opinion of skeptics is significant, according to which the modern world is divided into civilizational blocks and the conflict between them is inevitable, and therefore one of the consequences of globalization is the strengthening of nationalism and ideological fundamentalism. It was found that the identification of globalization with the modernization of society and the elevation of the modernization process to reforms, which consists in the spread of Western format of democracy actualizes the thesis about the loss of the state in a global economy of the role of a system-forming element in politics and economy. It has been established that localization in the economy in its content is a reflection of the regionalization process. At the same time, in spite of the fact that regionalization is strengthened by the increase of national consciousness, regionalization is interpreted as the next stage of globalization of the economy. It is concluded that the chosen vector of interpretation, and consequently the attitude to the processes of globalization and localization depends not so much on the further progress in the theoretical study of these processes, as directly the success in the development of Ukraine, and primarily in the economy. Therefore, striving to stay on the edge of globalization, Ukraine should understand that equal participation in the universal global diversity does not mean the formation of Ukraine’s maximum dependence on the outside world.

Keywords: globalization; localization; regionalization; state economic policy; national economic interests.

References

1. Gay, W. C. (2008), Understanding and Assessing Globalization: The Role of Global Studies, Ed. by D. Poe and E. Souffrant, Amsterdam, Holland.
2. Cheshkov, M. (1999), “Globalization: essence, current phase, and prospects”, Pro et Contra, vol. 4, no. 4, pp. 114-127.
3. Chumakov, A.N. (2017), Globalizacija. Kontury celostnogo mira [Globalization. The contours of a holistic world], 3rd ed, Prospekt, Moscow, Russian Federation.
4. Malcev, A.A. (2017), “Theoretical aspects and current practice of globalization of the world economy”, Sbornik. Globalizacija i mezhdunarodnaja jekonomicheskaja integracija [In: Globalization and International Economic Integration], Moscow, Russian Federation, pp. 55-67.
5. Kolodko, G.V. (2011), Globalizacija, transformacija, krizis – chto dalshe? [Globalization, transformation, crisis - what next?], Magistr, Moscow, Russian Federation.
6. Zaharova, O.V. (2017), Globalnye problemy sovremennosti [Global problems of modernity], Prospekt, Moscow, Russian Federation.
7. Kozlov, S.D. (2018), “Globalization and Regionalization, Localization and Glocalization: Some Issues of Research Methodology and Teaching Processes”, available at: https://ipi1.ru/images/PDF/2018/globalizatsiya1.pdf (Accessed 12 Jan 2021).
8. Ilin, I.V. Los, V.A. and Ursul, A.D. (2015), Ustojchivoe razvitie i globalnye processy [Sustainable Development and Global Processes], Izdatelstvo Moskovskogo universiteta, Moscow, Russian Federation.
9. Gorodilov, A.A. and Kozlov, S.D. (2003), Geopolitika [Geopolitics], Jantarnyj skaz, Kaliningrad, Russian Federation.
10. Bull, X. (2002), Teorija mezhdunarodnyh otnoshenij: primer klassicheskogo podhoda [Theory of International Relations: An Example of the Classical Approach], Gardariki, Moscow, Russian Federation.
11. Mantatov, V.V. (2009), “Globalization, Sustainable Development and the Society of the Future”, Vek globalizacii, vol. 1, pp. 175‒184.
12. Dzhagdish, Bhagvati. (2005), V zashhitu globalizacii [In defense of globalization], Ladomir, Moscow, Russian Federation.
13. Avdokushin, E.F. (2017), “Globalization as an objective process and corporate strategy” Sbornik. Globalizacija i mezhdunarodnaja jekonomicheskaja integracija [In: Globalization and International Economic Integration], Magistr, Moscow, Russian Federation, pp. 112-132.
14. Hirst, P. and Thompson, G. (1996), Globalization in Question: The International Economy and the Possibilities of Governance, Polity Press, Cambridge, United Kingdom.
15. Vallerstajn, I. (2008), Istoricheskij kapitalizm. Kapitalisticheskaja civilizacija [Historical Capitalism. Capitalist civilization], Tovarishhestvo nauchnyh izdanij KMK, Moscow, Russian Federation.
16. Hantington. S. (2006), Stolknovenie civilizacij [Clash of Civilizations], Moscow, Russian Federation.
17. Barber, B.R. (1992), “Jihad Vs. McWorld”, The Atlantic Monthly, March, vol. 269, no. 3, pp. 53‒65.
18. Nikiforov, A.A. (2015), “Ideas of the theory of globalization and the views of its representatives in the field of economics and management”, Nauchnyj zhurnal NIU ITMO. Serija Jekonomika i jekonomicheskij menedzhment, vol. 3, pp. 28‒34.
19. Berger, P. (1997), “Four Faces of Global Culture”, National Interest, vol. 49, pp. 23‒29.
20. Koujen, T. (2015), Srednego bole ne dano: Kak vyjti iz jepohi Velikoj stagnacii [No More Middle: How to Get Out of the Great Stagnation Era], Izd-vo Instituta Gajdara, Moscow, Russian Federation.
21. Randalova, O.Ju. (2012), “To the Problem of Studying Modern Global Development”, Vestnik Burjatskogo gosudarstvennogo universiteta. Serija Filosofija, no. 6, pp. 41‒43.
22. Zhamsaev, M.B. and Chagdurova, Je.D. (2019), “Globalization as a natural result of the historical process and its modern interpretations”, Vestnik Burjatskogo gosudarstvennogo universiteta. Serija Filosofija, no. 1, pp. 3‒9.
23. Plotnikova, O.V. and Dubrovina, O.Ju. (2015), “Globalization and regionalization and their impact on international cooperation of regions of states”, Vlast, vol.2, no 21, pp. 134-136.
24. Robertson R. (1995), Glocalization: Time-Space and Homogenity-Heterogeniety, In: Featherstone, M., Lash, S. and Robertson, R., Eds., Global Modernities, Sage Publications, London, pp. 25-44.
25. Mittelman, J.H. (1996), “Rethinking the new regionalism”, Global Governance, vol. 2. pp. 189–213.
26. Obstfeld, M. and Taylor, A. (2004), Global capital markets: Integration, crisis, and growth, Cambridge University Press, available at: https://www.cambridge.org, (Accessed 12 Jan 2021).
27. Axline, W.A. (2010), “Conclusion: external forces, state strategies and regionalism in the Americas”, Foreign Policy and Regionalism in the Americas, pp. 199–218.
28. The official site of Yevropejs’ka Pravda (2021), “President of Estonia: Ukraine will need about 20 years to be ready for EU membership”, available at: https://www.eurointegration.com.ua (Accessed 30 August 2021).

№ 11 2021

Дата публікації: 2021-11-28

Кількість переглядів: 7559