STAKEHOLDER THEORY: THEORETICAL ASPECT
I. Farynovych, V. Paslavska, L. Kvasniy

DOI: 10.32702/2307-2105-2021.11.109

УДК: 65.012.65

I. Farynovych, V. Paslavska, L. Kvasniy

STAKEHOLDER THEORY: THEORETICAL ASPECT

Summary

The activity of the enterprise is connected with a certain circle of persons who influence its development. In the scientific literature, such persons are called stakeholders, persons who interact with the enterprise in the process of its activities and are stakeholders. The article analyzes the vision of domestic and foreign scientists on the essence of the concept of stakeholder and highlights the history of the theory of stakeholders (stakeholders). It was found that the theory of stakeholders began to emerge in the 30s of the 20th century, which took into account the welfare and interests of stakeholders, and modern theory of stakeholders (stakeholders) became widespread in the mid-80s of the 20th century. The research highlights the main postulates of stakeholder theory and finds that stakeholder theory describes and defines the structure of the enterprise and has a practical nature. Approaches to the development of stakeholder theory are considered and the main standards on which it is based are described. The main approaches to managing the company's stakeholders are descriptive, instrumental and philosophical. The study describes the stages of analysis and management of stakeholders, which include the definition of categories of groups of stakeholders; determining the needs of stakeholders; research of stakeholders' interests and their influence on the company's activity; formation of a stakeholder management plan; implementation of management measures and evaluation of results. The main strategies of stakeholder management are highlighted. Based on the study, an algorithm for managing stakeholders of the enterprise was formed, which consists in studying the interests of stakeholders in order to group them depending on the degree of influence on the activities of enterprises and willingness to cooperate. It is concluded that those stakeholders who have the greatest degree of influence on the activities of the enterprise should be involved in partnerships and management decisions, which will have a positive impact on improving the efficiency and effectiveness of enterprises.

Keywords: stakeholder; theory; stakeholder approach; enterprise; management; interests.

References

1. Gatsenko, L.V. (2016), “Stakeholder theories: history of development and problem questions for further research”, Water transport. vol. 1, pp. 156-160.
2. Krasnokutska, N.S. and Ryshkova, Ya.S. (2014), “Stakeholder theories: the main provisions and areas of research”, Ekonomichna stratehiya i perspektyvy rozvytku sfery torhivli ta posluh, vol. 1, pp. 96-104.
3. Walker, S. (2001), Stakeholder Power: a Winning Strategy for Building Stakeholder Commitment and Driving Corporate Growth, Cambridge, Mass, USA.
4. Cossa (2018), “Application of stakeholder theory in promoting projects on the Internet”, available at: https://www.cossa.ru/152/198318/ (Accessed 10 Nov 2021).
5. Jeffrey, S., Harrison, Caron, H. and St. John, (1998), Strategic management of organizations and stakeholders: concepts and cases, 2nd ed., South-Western College Publishing, Minnesota, UNITED STATES.
6. Bass, D.W. (2019), “Methods of value-oriented management of art projects”, Visnyk Cherkas’koho derzhavnoho tekhnolohichnoho universytetu, vol. 2, pp. 107- 116
7. Freeman, E. (1984), Strategic Management: a Stakeholder Approach, Pitman, Boston, USA.
8. Cleland, D.I. and Ireland, L.R. (2002), Project Management: Strategic Design and Implementation, McGraw-Hill, London, UK.
9. Horlesberger, M., El-Nawawi, M. and Khalil, T.M. (2007), “Challenges in the Management of New Technologies”, World Scientific, vol. 1.
10. Donaldson, T. and Preston, L. (1995), “The Stakeholder Theory of the Corporation: Concepts, Evidence, and Implications”, Academy of Management Review, vol. 20, no. 1, pp. 65-91.
11. Jones, T., and Wicks, A. (1999), “Convergent Stakeholder Theory”, Academy of Management Review, vol. 24, no. 24, pp. 887-910.
12. Krykavskyi, Ye. (1999), Lohistyka [Logistics], Polytechnic State University, Lviv, Ukraine
13. Post, J. E., Preston, L. and Sachs, S. (2002), Redefining the Corporation: Stakeholder Management and Organizational Wealth, Stanford University Press, California, USA
14. ISO (2010), “ISO 26000:2010 Guidance on social responsibility”, Available: https://www.iso.org/standard/42546.html. (Accessed 10 Nov 2021).
15. AccountAbility (2018), “АA1000 Stakeholder Engagement Standard (SES)”, Available: http://www.accountability.org/standards/. (Accessed 10 Nov 2021).
16. Aladpoosh, H., Shaharoun, A. M. and Saman, M.Z.B. (2012). “Critical features for project stakeholder management: a systematic literature review”, International Journal of Applied Systemic Studies, vol. 4(3), pp. 150-167.
17. Mulenko, O.V. (2017), Sovremennyy strategicheskiy analiz [Modern strategic analysis], FGBOU VO RGUPS, Rostov, Russia.

І. В. Фаринович, В. В. Паславська, Л. Г. Квасній

ТЕОРІЯ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

Анотація

Діяльність підприємства пов’язана з певним колом осіб, які чинять вплив на його розвиток. В науковій літературі таких осіб називають стейкхолдерами, тобто особи, які взаємодіють з підприємством в процесі його діяльності і є зацікавленими сторонами. У статті проаналізовано бачення вітчизняних та зарубіжних науковців щодо сутності поняття стейкхолдер та висвітлено історію виникнення теорії зацікавлених сторін (стейкхолдерів). З’ясовано, що теорія стейкхолдерів почала зароджуватися ще в 30-ті роки 20 ст., яка враховувала добробут та інтереси зацікавлених сторін підприємства, а сучасна теорія зацікавлених сторін (стейкхолдерів) набула широкого поширення у середині 80-х років 20 ст. В процесі дослідження виокремлено основні постулати теорії стейкхолдерів та з’ясовано, що теорія зацікавлених сторін (стейкхолдерів) описує та визначає структуру підприємства та має практичний характер. Розглянуто підходи до розвитку теорії зацікавлених сторін та описано основні стандарти на яких вона ґрунтується. Основними підходами до управління стейкхолдерами підприємства є дескриптивний, інструментальний та філософський. В процесі дослідження охарактеризовано етапи аналізу й управління стейкхолдерами, які включають визначення категорій груп стейкхолдерів; визначення потреб стейкхолдерів; дослідження інтересів стейкхолдерів та впливу їх на діяльність підприємства; формування плану управління стейкхолдерами; впровадження заходів управління та оцінювання результатів. Висвітлено основні стратегії управління зацікавлених сторін. На основі проведеного дослідження сформовано алгоритм управління стейкхолдерами підприємства, який полягає у вивченні інтересів зацікавлених сторін з метою групування їх залежно від ступеня впливу на діяльність підприємств та готовності до співпраці. Зроблено висновок, що тих стейкхолдерів, які мають найбільший ступінь впливу на діяльність підприємства слід залучати до партнерських відносин та прийняття управлінських рішень, що позитивно впливатиме на підвищення ефективності та результативності діяльності підприємств.

Ключові слова: стейкхолдер; теорія; стейкхолдерський підхід; підприємство; управління; інтереси.

Література

1. Гаценко Л.В. Теорія зацікавлених сторін (стейкхолдерів): історія розвитку та проблемні питання для подальших досліджень. Водний транспорт. 2016. № 1. С. 156-160.
2. Краснокутська Н., Ришкова Я. Теорія зацікавлених сторін: основні положення та сфери дослідження Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг. 2014. № 1. С. 96-104.
3. Walker, S. Stakeholder Power: a Winning Strategy for Building Stakeholder Commitment and Driving Corporate Growth, Mass, Cambridge, 2001.
4. Применение теории стейкхолдеров при продвижении проектов в Интернете. URL: https://www.cossa.ru/152/198318/. (дата звернення: 15.11.2021).
5. Jeffrey S. Harrison, Caron H. St. John, Strategic management of organizations and stakeholders: concepts and cases, 2nd ed. Minnesota, Cincinnati: South-Western College Publishing, 1998.
6. Бас Д.В. Методи ціннісно-орієнтованого управління арт-проектами Вісник Черкаського державного технологічного університету. 2019. № 2. С. 107- 116
7. Freeman, E. Strategic Management: a Stakeholder Approach: book. Boston: Pitman, 1984
8. Cleland, D.I., Ireland, L.R. Project Management: Strategic Design and Implementation: book. McGraw-Hill: London, 2002
9. Horlesberger, M., El-Nawawi, M., Khalil, T.M. Challenges in the Management of New Technologies. World Scientific. 2007. Vol. 1.
10. Donaldson, T., Preston, L. The Stakeholder Theory of the Corporation: Concepts, Evidence, and Implications. Academy of Management Review. 1995. Vol. 20, No. 1, P. 65-91
11. Jones, T., Wicks, A. Convergent Stakeholder Theory. Academy of Management Review. 1999. Vol. 24, No. 24, P. 887-910.
12. Крикавський Є. Логістика: навч. посіб. Львів: Видавництво Державного університету “Львівська політехніка”, 1999. 264 с.
13. Post, J. E., Preston, L., Sachs, S. Redefining the Corporation: Stakeholder Management and Organizational Wealth: book: California, Stanford University Press, 2002. p. 320.
14. ISO 26000:2010 Guidance on social responsibility. URL: https://www.iso.org/ standard/42546.html. (дата звернення: 4.04.2019).
15. АA1000 Stakeholder Engagement Standard (SES) 2018. URL: http://www.accountability.org/standards/. (дата звернення: 4.04.2019).
16. Aladpoosh, H., Shaharoun, A. M., Saman, M.Z.B. Critical features for project stakeholder management: a systematic literature review. International Journal of Applied Systemic Studies. 2012. Vol. 4(3), P. 150-167.
17. Муленко О.В. Современный стратегический анализ: учеб. пособие. Ростов: ФГБОУ ВО РГУПС, 2017. 129 с.

№ 11 2021

Дата публікації: 2021-11-28

Кількість переглядів: 6028