DOI: 10.32702/2307-2105-2021.12.81
УДК: 331
О. В. Акіліна, А. І. Приймачек, О. І. Іванченко
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ПЕРСОНАЛУ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19
Анотація
У статті розглянуто фактори, що спричинили професійне вигорання та вплинули на ефективність роботи персоналу в умовах пандемії COVID-19. В межах роботи Центра основ управління Київського університету імені Бориса Грінченка було проведено дослідження з виявлення проблем професійного вигорання серед працівників місцевих організацій. За результатами проведеного анкетування було встановлено, що під час карантину, спричиненого пандемією COVID-19, виникли додаткові фактори стресу, які посилили професійне вигорання окремих працівників. Найбільшу питому вагу серед виявлених симптомів професійного вигорання займають відчуття емоційного й фізичного виснаження; підвищена дратівливість та знижена працездатності. Чинники розвитку синдрому професійного вигорання можна умовно поділити на два типи: організаційні та особистісні. Саме організаційні фактори часто стають першопричиною. Здебільшого вони залежать від побудови робочого процесу в організації та ставлення до працівників. Неспроможність організацій правильно перебудувати свої робочі процеси під час карантинних обмежень та внести необхідні зміни в організаційну культуру й провокує посилення професійного вигорання працівників та відповідне зниження їх працездатності.
Ключові слова: професійне вигорання; ефективність; працездатність; персонал; організація.
Література
1. Tang M.T. An employers' guide on managing your workplace during COVID-19. Geneva: International Labour Office, 2020. URL: http://surl.li/autac
2. ILO. An employers' guide on working from home in response to the outbreak of COVID-19. Geneva: International Labour Office, 2020. URL: https://cutt.ly/8T283oq
3. Бойченко О., Тимченко Н. COVID-19: як зменшити вплив пандемії на співробітників. Вісник: офіційно про податки. 2020. URL: https://cutt.ly/8T26WGL
4. Sasangohar F., Jones S.L., Masud F.N., Vahidy F.S., Kash B.A. Provider Burnout and Fatigue During the COVID-19 Pandemic: Lessons Learned From a High-Volume Intensive Care Unit. Anesthesia & Analgesia. 2020. Vol. 131(1). Pp. 106-111.
5. Launer J. Burnout in the age of COVID-19. Postgraduate Medical Journal. 2020. Vol. 96. Pр. 367-368. URL: https://pmj.bmj.com/content/96/1136/367
6. Paulsen E. Addressing Stress and Burnout During COVID-19 A focus on external and systems factors is key. Duke Health. 2021. URL: http://surl.li/avahe
7. Stepanchuk A. Вплив карантинних обмежень на розвиток професійного вигорання викладачів вищих навчальних закладів України. Актуальні проблеми сучасної медицини. 2021. Том 21. №1. С. 141-145. URL: https://doi.org/10.31718/2077-1096.21.1.141
8. Київський університет імені Бориса Грінченка. Центр основ управління. URL: http://surl.li/ausns
9. Grc.ua. Как работодатели поддерживают идею о «work-life balance». URL: https://kharkov.grc.ua/article/19897
10. Deloitte. Повернення до роботи в нових умовах: зосереджуємо зусилля на покликанні, потенціалі, перспективі та можливостях під час пандемії COVID-19. URL: https://cutt.ly/BYU5gvi
O. Akilina, А. Pryimachek, O. Ivanchenko
ENSURING THE PROFESSIONAL WORK ABILITY OF PERSONNEL IN THE CONTEXT OF THE COVID-19 PANDEMIC
Summary
The purpose of this article was to identify the major factors that caused the professional burnout and influenced the staff performance in the context of the COVID-19 pandemic. Within the framework of the work of Center for Fundamentals of Management of the Borys Grinchenko Kyiv University in 2019-2020 was conducted a study on the city of Kyiv to identify the problem of work-life balance among employees of local organizations. Based on the results of this study, it was suggested that the problem of professional burnout is quite common among respondents. This problem will only get worse with the transition to remote work during quarantine restrictions. Therefore, as a continuation of the work of the Center, studies were conducted to identify the problems of professional burnout among employees of local organizations. According to the results of the survey, a significant part of employees is faced with the problem of overtime, while 36.7% of employees do not receive remuneration that is equivalent to their efforts. Most of the problems of remote work relate to combining personal/family responsibilities with workload, maintaining productivity, time management, maintaining good level of communication with the team, and managing technology/communications. Problems such as lack of clear direction from managers and excessive control on their part were also named. Consequently, additional stress factors were identified that increased the professional burnout of individual workers. As a result, 60% of respondents confirmed that they had symptoms of professional burnout. The most significant of these are emotional and physical exhaustion; and decreased performance.
Factors in the developing of Professional Burnout Syndrome can be contingently divided into two types: organizational and personal. Often organizational factors are the root cause. The inability of organizations to properly restructure their workflow during quarantine restrictions and to make the necessary changes in the organizational culture is precisely what provokes an increase in professional burnout of workers and a decrease in their efficiency.
Keywords: professional burnout; efficiency; ability to work; staff; organization.
References
1. Tang, M.T. (2020), “An employers' guide on managing your workplace during COVID-19”, International Labour Office, Geneva, Switzerland, available at: http://surl.li/autac (Accessed 4 November 2021).
2. ILO (2020), “An employers' guide on working from home in response to the outbreak of COVID-19”, International Labour Office, Geneva, Switzerland, available at: https://cutt.ly/8T283oq (Accessed 4 November 2021).
3. Bojchenko, O. and Tymchenko, N. (2020), “COVID-19: how to reduce the impact of the pandemic on employees”, Visnyk: ofitsijno pro podatky, available at: https://cutt.ly/8T26WGL (Accessed 9 November 2021).
4. Sasangohar, F., Jones, S.L., Masud, F.N., Vahidy, F.S. and Kash, B.A. (2020), “Provider Burnout and Fatigue During the COVID-19 Pandemic: Lessons Learned From a High-Volume Intensive Care Unit”, Anesthesia & Analgesia, vol. 131(1), pp. 106-111.
5. Launer, J. (2020), “Burnout in the age of COVID-19”, Postgraduate Medical Journal, vol. 96, pр. 367-368, available at: https://pmj.bmj.com/content/96/1136/367 (Accessed 10 November 2021).
6. Paulsen, E. (2021), “Addressing Stress and Burnout During COVID-19 A focus on external and systems factors is key”, Duke Health, available at: http://surl.li/avahe (Accessed 10 November 2021).
7. Stepanchuk, A. (2021), “Influence of quarantine restrictions on the development of professional burnout of teachers of higher educational institutions of Ukraine”, Aktual'ni problemy suchasnoi medytsyny, vol. 21(1), pp. 141-145, available at: https://doi.org/10.31718/2077-1096.21.1.141 (Accessed 10 November 2021).
8. Borys Grinchenko Kyiv University (2021), “Management Fundamentals Center”, available at: http://surl.li/ausns (Accessed 15 November 2021).
9. Grc.ua (2017), “How employers support the idea of "work-life balance”, available at: https://kharkov.grc.ua/article/19897 (Accessed 25 November 2021).
10. Deloitte (2021), “Returning to work in a new environment: focusing on vocation, potential, prospects and opportunities during the COVID-19 pandemic”, available at: https://cutt.ly/BYU5gvi (Accessed 15 November 2021).
№ 12 2021
Дата публікації: 2021-12-29
Кількість переглядів: 5990
