EnglishНа русском

Ефективна економіка № 3, 2012

УДК 005.35

 

Т. Є. Моісеєнко,

к.е.н., ст. викладач кафедри міжнародної економіки НТУУ «КПІ»

Я. В. Гарбарчук,

студент НТУУ «КПІ»

 

КОРПОРАТИВНА СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

CORPORATE SOCIAL RESPONSIBILITY IN BUSINESS COMPETITIVNESS

 

Анотація: У статті досліджено теоретичний та історичний аспекти розвитку соціально орієнтованого управління та феномену корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). Підкреслено необхідність впровадження КСВ в практику українського підприємництва, що дозволить зробити більш реальним перспективи розвитку конкурентоспроможності вітчизняних підприємств.

 

Annotation: This article explores theoretical and historical aspects of socially oriented management and the phenomenon of corporate social responsibility. It emphasizes the need for the introduction and development of CSR in the Ukrainian business practices that will make more real the prospect enterprises сompetitiveness.

 

Ключові слова: соціально орієнтована економіка, соціально відповідальний бізнес, корпоративна соціальна відповідальність, конкурентоспроможність.

 

 

Вступ. В сучасних умовах господарювання, ґрунтуючись на концепції енвайроментальної економіки, яка орієнтує на гармонічне поєднання соціальних, природних та економічних пріоритетів розвитку підприємницьких структур,  можна зазначити, що основне місце в системі базових цінностей ринкової економіки належить саме соціально відповідальному бізнесу. В свою чергу, формування системи та механізму соціальної відповідальності компаній надає можливість останнім отримати стійкі конкурентні переваги на довгострокову перспективу.

Виходячи з особливої значущості питань соціально відповідального управління підприємствами, задекларованих у світовому бізнес-товаристві, вельми важливим є дослідження проблематики розвитку корпоративної соціальної відповідальності в українському бізнес-просторі.

Розкриття природи соціальної відповідальності бізнесу та еволюції підходів до її розуміння знайшло своє відображення у працях як вітчизняних, так і зарубіжних науковців, а саме: В.К. Борисова, М.І. Корсакова, С.Є. Литовченко, Є.Г. Панченко, А.І. Кредісов, П. Друкер, К. Девіс, М. Мескон та. ін. Проте, стрімка глобалізація економічних процесів об’єктивно зумовлює необхідність подальшого вивчення питання щодо формування та розвитку соціальної корпоративної відповідальності у взаємозв’язку з конкурентоспроможністю організацій.

Постановка задачі. Метою даної статті є визначення пріоритетних напрямків розвитку соціально орієнтованого управління в процесі забезпеченні конкурентоспроможності підприємств.

Методологія. Теоретико-методологічну основу роботи складають праці провідних зарубіжних та вітчизняних науковців. При проведені даного дослідження були використані наступні методи: порівняльний, узагальнення, аналізу та синтезу.

Результати. Поєднання соціальних і ринкових цілей, забезпечення ситуації, коли соціальні показники досягаються за рахунок економічних і навпаки, розкриває сутність соціально орієнтованого управління [1, с. 189].

Для України управління підприємствами в сучасних умовах розбудови соціально орієнтованої економіки вимагає втілення міжнародних норм та практик, включаючи визнання та розвиток корпоративної соціальної відповідальності  та її внесок у суспільну згуртованість, сталий розвиток та конкурентоспроможність підприємницького сектору[2].

Становлення та розвиток концепції соціальної відповідальності припадає на кінець 70-х р.р. ХХ ст. Починаючи з ХХІ ст. у науковій літературі активно розвивається уявлення про соціальну відповідальність як багаторівневу концепцію, яка припускає існування таких альтернативних тем, як «концепція зацікавлених сторін», «корпоративна соціальна діяльність», «етика бізнесу» [3].

Тема соціальної відповідальності тісно пов’язана з концепцією сталого розвитку. Сенс в тому, щоб мотивувати та стимулювати технічний прогрес, одночасно зберігаючи довкілля та природно-ресурсний потенціал, тобто збалансоване вирішення соціально-економічних проблем сучасного та майбутнього поколінь. Таким чином, сталий розвиток суспільства це модель, яка системно інтегрує три основні компоненти розвитку суспільства: економічну, екологічну та соціальну. Концепція корпоративної сталості це свого роду «мікроекономічний» рівень концепції сталого розвитку. Вона розглядається як модель управління корпорацією, яка охоплює її економічну, соціальну та екологічну діяльність, оптимізує ризики та використовує можливості в цих трьох сферах свого розвитку. Корпоративна сталість асоціюється з створенням вартості, екологічним менеджментом та управлінням людським капіталом [4].

У свою чергу корпоративна соціальна відповідальність розцінюється як управлінських підхід, який забезпечує корпоративну сталість та вимірює вплив компанії на три сфери сталого розвитку суспільства. Що стосується визначення терміну «корпоративна соціальна відповідальність», то до сих пір це є предметом теоретичних дискусій. Цей термін найбільш широко використовується при стосунках бізнесу та суспільства. Вважається, що бізнес слугує суспільству, тому несе відповідальність перед соціумом та повинен відповідати певним очікуванням суспільства [4]. Можна зробити висновок, що КСВ підприємства полягає в його активній і планомірній участі в економічному, екологічному та соціальному розвитку суспільства, у співробітництві із зацікавленими сторонами.

Розвиток концепції соціальної відповідальності пов'язаний з необхідністю максимізації з боку підприємства позитивного впливу на суспільство через реалізацію стратегії взаємодії організації із зацікавленими сторонами [5, с. 98].

Орієнтація України на соціально орієнтоване управління бізнесом, без якого є неможливою успішна інтеграція України у світову економічну систему, ставить перед вітчизняними компаніями нові завдання, важливість яких пов’язана саме із соціальною відповідальністю, тобто, на державному рівні – відповідальність перед суспільством і, окремо перед кожним громадянином, та на підприємницькому рівні – відповідальність перед, самою державою, своїм колективом та споживачами [6].

КСВ відноситься до класу таких понять, які не мають єдиного точного визначення. Поняття КСВ включає в себе, по-перше, виконання бізнесом соціальних зобов'язань, передбачених законом, і готовність неухильно нести відповідні обов'язкові витрати. По-друге, КСВ – це готовність добровільно нести необов'язкові витрати на соціальні потреби, які виходять за межі, встановлені податковим, трудовим, екологічним та іншим законодавством, виходячи не з вимог закону, а з моральних, етичних міркувань.

В сучасних ринкових умовах Європейська комісія пропонує нове визначення КСВ як «відповідальність підприємств за їх вплив на суспільство». Дотримання чинного законодавства і колективних договорів між соціальними партнерами є необхідною передумовою для забезпечення цієї відповідальності. Для повного виконання своєї корпоративної соціальної відповідальності, підприємства повинні інтегрувати соціальні, екологічні та етичні права та права людини і споживача у свою комерційну діяльність та основні стратегії у тісній співпраці із зацікавленими сторонами. Щоб максимізувати створення спільної цінності,підприємствам рекомендується прийняти довгостроковий стратегічний підхід до КСВ [7].

Аналізуючи історичний розвиток соціальної відповідальності підприємств, слід зазначити факт впливу міжнародних організацій на процес формування її основних засад: Організації Об’єднаних Націй (ООН) та її агенції, Європейського Співтовариства з його складовими частинами, Міжнародної Організації Праці, провідних світових бізнес структур та громадських організацій [8, с. 145].

У випадку компаній, які шукають формальний підхід до КСВ, особливо великих організацій, авторитетні керівні принципи базуються на визнаних на міжнародному рівні принципах, включаючи нещодавно оновлені Керівні Принципи ОЕСР для багатонаціональних підприємств, десять принципів Глобального договору ООН, які в свою чергу розмежовуються у сферах захисту прав людини, навколишнього середовища, охорони праці та антикорупційних заходів [9], Стандарт із соціальної відповідальності ISO 26000, Тристоронню декларацію принципів МОП, Керівні принципи ООН з питань бізнесу і прав людини. Цей основний перелік визнаних на міжнародному рівні принципів представляє глобальні рамки для КСВ. Відповідно до цих принципів КСВ включає як мінімум права людини, трудові практики (навчання, гендерна рівність, здоров’я і благополуччя працівників), екологічні проблеми (біорізноманіття, зміна клімату, ефективність використання ресурсів, оцінка життєвого циклу, запобігання забрудненню), боротьба з хабарництвом і корупцією [7; 8, с. 145-146;].

Відповідно, КСВ стає все більш важливішим поняттям як у глобальному плані, так і в рамках ЄС, і, як було зазначено вище, вона відноситься до розвитку сталого розвитку, стимулювання конкурентоспроможності, економічного зростання та створення робочих місць [7].

Дослідивши матеріали стосовно соціально орієнтованого управління, ми можемо зазначити, що діяльність соціально відповідальних компаній в забезпеченні конкурентоспроможності їх господарської діяльності повинна розвиватися за такими напрямами [1-9]:

- підтримка влади у розвитку території, де розміщена організація;

- формування доброзичливих взаємин з місцевими співтовариствами і сприяння їх розвитку, підтримка будь-яких ініціатив в цьому напрямку;

- надання місцевій молоді і власному трудовому колективу широких можливостей для навчання і підвищення кваліфікації відповідно до вимог світового ринку і національної економіки;

- добросовісна сплата податків;

- дотримання загальноприйнятих законодавчих та етичних норм ведення бізнесу;

- виконання вимог міжнародного, державного, регіонального законодавств;

- добровільна екологічна діяльність: підтримка і заохочення зусиль, пов'язаних з охороною довкілля;

- виробництво в достатніх кількостях продукції і послуг, якість яких відповідає всім обов'язковим нормам, при дотриманні всіх законодавчих вимог ведення бізнесу;

- реалізація корпоративних програм з охорони та зміцнення здоров’я співробітників,

- реалізація корпоративних програм морального стимулювання персоналу;

- реалізація благодійних та спонсорських проектів;

- захист культурної спадщини;

- участь у формуванні позитивної суспільної думки про бізнес.

Оскільки КСВ потребує взаємодії з внутрішніми та зовнішніми зацікавленими сторонами, вона дозволяє підприємствам краще прогнозувати і скористатися швидко мінливими суспільними очікуваннями і робочими умовами. Тому вона може стимулювати розвиток нових ринків і створити можливості для зростання та підвищення конкурентоспроможності підприємств. У вирішенні питань соціальної відповідальності підприємства можуть будувати довгострокову довіру між працівником, споживачем і громадянином як основу підприємства. Через КСВ, підприємства можуть внести значний внесок у цілі сталого розвитку, закладені у Договорі ЄС, та у високо конкурентну соціальну ринкову економіку. КСВ пропонує перелік цінностей, на основі яких можна побудувати більш згуртоване суспільство і здійснити перехід до стійкої економічної системи [7].

Висновки. Дотримання принципів КСВ створює стійкий позитивний імідж компанії і все частіше враховується при укладанні контрактів, отримання кредитів, страхування, при взаємодії з органами влади різного рівня. В результаті постійних пошуків і реалізації можливостей покращення впливу бізнесу на його комунікативні групи корпоративна соціальна відповідальність призводить до збільшення вартості нематеріальних активів та бізнесу в цілому. В систему КСВ залучені всі внутрішні процеси бізнесу. Гарна репутація та відповідальність бізнесу в свою чергу забезпечує збереження клієнтської бази, збільшує темпи та час росту компанії і її прибутковості. Лояльність клієнтів досягається завдяки хорошому іміджу компанії та її продукції у споживачів. За рахунок збільшення якості роботи і надання послуг, розкриттю інформації, її прозорості і доступності, виконання вимог в сфері соціальної відповідальності полегшує доступ національного виробника до капіталу інвесторів. Впровадження КСВ також має вплив на розвиток і збереження інтелектуального капіталу. Все це приносить зрозумілий економічний результат – підвищення репутації, покращення фінансових показників, ріст продаж, покращення продуктивної праці і як наслідок підвищення конкурентоспроможності бізнесу. Даний висновок має теоретичну та практичну значущість, як для подальших наукових розробок так і для практичного використання в процесі господарської діяльності підприємств.

 

Список використаних джерел:

1. Осінська О.Б. Теоретичні концепції соціального ринкового господарства / О.Б. Осінська // Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. − Вип. 19.7. – С. 186 – 192.

2. КСВ як основа політики. Національний порядок денний з КСВ для республіки Македонія. Матеріали четвертого засідання Консультативної Ради з розробки поректу Національної концепції розвитку соціальної відповідальності бізнесу в Україні 8.11.2010. – Режим доступу: http://www.csr-ukraine.org/chetverte_zasidannya_konsultativnoi_.html

3. Генезис концепции  корпоративной социальной ответственности [Электронный ресурс] / Ю.Е. Благов // Вестник Санкт-Петербургского университета. Общий и стратегический менеджмент. – 2006. – № 2. – С. 3–24. – Режим доступа к журн.: http://www.vestnikmanagement.spbu.ru/archive/?id=30

4. Сталий розвиток та корпоративна соціальна відповідальність [Електронний ресурс]: за даними Українського інституту інформаційних технологій в освіті (УІІЕО) при НТУУ «КПІ». Концепція сталого розвитку та визначення соціальної відповідальності.– Режим доступу: http://moodle.udec.ntu-kpi.kiev.ua/moodle/mod/resource/view.php?id=4402

5. Сімченко Н.О. Соціально орієнтовані системи управління: моногр. / Н.О. Сімченко. – Київ: ТОВ «ДКС центр», 2010. – 340 с.

6. Корпоративна соціальна відповідальність підприємств як основа інноваційного розвитку сучасної економіки [Електронний ресурс] / Н.Ю. Волосковець // Наукові праці КНТУ. Економічні науки. – 2010. – вип. 17. С. 125–131. – Режим доступу до журн. : http://www.kntu.kr.ua/doc/zb_17_ekon/index.html

7. Нова стратегія Європейської комісії з корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) 2011-2014: швидше, вище, сильніше. [Електронний ресурс] / Експертний коментар від центру «Розвиток КСВ».– Режим доступу: http://www.csr-ukraine.org/ctrategiya_evropeyskoi_komisii_.html

8. Панченко В.П. Соціальна відповідальність бізнесу як складова євроінтеграції України / В.П. Панченко // Міжнародна економіка: інтеграція науки та практики: Збірник наук. праць: / [редкол.: О.А. Гавриш (відпов. ред) та ін.]. – К.: НТУУ «КПІ», 2011. – 220 с.

9. Соціальна відповідальність бізнесу: розуміння та впровадження. – К., 2005. – 41 c.  Режим доступу: http://brc.undp.org.ua/img/publications/ua_wdp_src_csr05.pdf

 Стаття надійшла до редакції 27.02.2012 р.