УДК 658:005.93

 

Н. М. Пилипенко,

к. е. н., доцент, доцент кафедри економіки,

Сумський національний аграрний університет, м. Суми

 

РОЗВИТОК МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ ДО ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

 

N. M. Pilipenko,

Candidate of Economic Sciences, Associate Professor of Economic Department

Sumy National Agrarian University of Ukraine

 

DEVELOPMENT OF METHODOLOGICAL APPROACHES TO ASSESSING THE ECONOMIC SECURITY OF AN ENTERPRISE

 

Стаття присвячена дослідженню проблем оцінки економічної безпеки суб’єктів господарювання. Встановлено, що при формуванні системи оцінки економічної безпеки підприємства необхідно дотримуватися системного підходу, розглядаючи підприємство у вигляді складної підпорядкованої системи інтересів, яка тісно пов’язана із зовнішнім середовищем. Виходячи з  сутності економічної безпеки підприємства, як динамічної характеристики спроможності економічної системи до самовиживання і стійкого розвитку в умовах дестабілізуючого впливу чинників зовнішнього і внутрішнього середовища, запропоновано здійснювати оцінку економічної безпеки за здатністю підприємства до стійкого розвитку: з позиції забезпечення стійкості, з позиції наявності потенціалу підприємства та ефективного його використання, з позиції майбутнього бачення місця підприємства на ринку. Вищезазначені підсистеми становлять основу вертикального виміру рівня економічної безпеки, так як кожен наступний рівень включає в себе попередній, доповнюючи його певними параметрами.

 

The article deals with the study of the problems of economic security assessment of entities. It has been established that in establishing an enterprise economic security assessment system, a systemic approach must be observed, considering the enterprise as a complex subordinate system of interests that is closely linked to the external environment. Based on the essence of the economic security of the enterprise as a dynamic characteristic of the economic system's ability to survive and sustainable development in the face of the destabilizing influences of external and domestic factors, it is proposed assess economic security in the capacity of the enterprise for sustainable development: from a sustainability perspective, from the perspective of the enterprise's capacity and effective use, from the perspective of the future enterprise vision on the market. The above areas form the basis of the vertical measurement of the level of economic security since each of the next tiers includes the previous one, supplemented by certain parameters.

 

Ключові слова: економічна безпека, безпечний розвиток, оцінка економічної безпеки, підсистеми оцінки економічної безпеки, вертикальний вимір, нечітка логіка.

 

Keywords: economic security, safe development, assessment of economic security, subsystem of economic security assessment, vertical measurement, fuzzy logic.

 

 

Постановка проблеми. Стійкий розвиток підприємства залежить від того, як воно може здійснювати господарську діяльність в умовах нестабільності та негативного впливу на діяльність підприємства різних чинників. Здатність підприємства розвиватися в умовах дії дестабілізуючих чинників, завдяки мінімізації їх негативних проявів, становить сенс економічної безпеки. Від якісної, достовірної та вчасно проведеної оцінки стану економічної безпеки залежить забезпечення умов для стійкого розвитку підприємства. Отже, виникає необхідність у розробці методичного підходу, який би давав можливість швидко та достовірно оцінити безпечність розвитку підприємства, що визначає актуальність даного дослідження.

Аналіз останніх публікацій та досліджень. Дослідженням проблеми діагностики рівня економічної безпеки підприємства займалися такі вчені, як Л. Артеменко, В.Вахлакова, І. Воловельська, В. Геєць, М. Денисенко, В. Дикань, І. Доценко, О. Дребот, О. Дьяченко, Г. Єфімова, Т. Зубко, С. Ілляшенко, Т. Клебанова, Д. Ковальов, Г. Козаченко, П. Колісниченко, І. Кривов’язюк, А. Ляшенко, С. Марущак, І.Отенко, Б. Писаренко, О. Роженко, Т. Сак, Р.Скриньковський А. Ткаченко, Л. Фролова, Т. Янковець та ін.

Результатами їх досліджень є розробка понятійного апарату теорії економічної безпеки та обґрунтування підходів до її оцінки. Наявність значної кількості підходів щодо оцінки економічної безпеки потребує їх систематизації з метою вдосконалення.

Формулювання цілей статті. Виходячи з актуальності наукового дослідження метою статті є, на основі аналізу особливостей існуючих методичних підходів до оцінки економічної безпеки підприємства, запропонувати рекомендації щодо визначення рівня економічної безпеки з позицій стійкого розвитку.

Виклад основного матеріалу дослідження. Для визначення рівня економічної безпеки підприємства в науковій літературі запропоновано декілька підходів: ресурсно-функціональний, індикаторний (пороговий), комплексний, підхід на основі оцінки ймовірності банкрутства підприємства. З точки зору ресурсно-функціонального підходу [1;3-6] загальний показник визначається як середньозважена оцінка складових економічної безпеки підприємства. Запропонований методичний підхід дає можливість інтерпретувати рівень безпеки за кожною складовою. С. Ілляшенко [1] додає ринкову складову, яка відображає ступінь відповідності внутрішніх можливостей розвитку підприємства зовнішнім та інтерфейсну, яка характеризує надійність відносин підприємства з економічними контрагентами. Але, на нашу думку, не зовсім доцільним є віднесення до функціональних складових економічної безпеки правової та силової. Забезпечення підприємствами даних видів безпеки є характеристикою неспроможності держави виконувати свої функції та перекладання їх на підприємства. Захист від рейдерства повинен бути прерогативою держави, яка встановлює відповідні правила гри та формує відповідне інституційне середовище. В зарубіжних країнах головна роль у забезпеченні економічної безпеки підприємств відводиться державі [2]. Сак Т. пропонує здійснювати оцінку на основі ринкової, політико-правової та інтерфейсної безпеки, визначивши по кожній складовій загрози та алгоритм діагностування. Серед переваг даного підходу є побудова матриць. Складання анкет-опитувальників для проведення аналізу в умовах обмеженості інформації, надає можливість врахувати недоліки у діяльності підприємства та вжити відповідні заходи, але хотілося б зауважити на певній суб’єктивності використання запропонованого методичного підходу [3]. Системний підхід до оцінювання економічної безпеки, запропонований Фроловою Л.В. [4] передбачає виділення п’яти груп показників (обсягу, динаміки, структури, співвідношення, ефективності) по кожній із семи запропонованих складових економічної безпеки (трудових ресурсів, фінансових ресурсів, матеріальних ресурсів, нематеріальних ресурсів, управління, маркетингу, виробництва) значно деталізує ідентифікацію проблем на підприємстві, але значно ускладнює процес оцінювання. Сформований автором набір показників по деяких складових є дещо дискусійним – ефективність оборотних і необоротних активів характеризують безпеку ресурсів. Ринкові позиції автор оцінює лише за часткою ринку, не приймаючи до уваги спроможність підприємства до розширення своїх позицій.

Вахлакова В.В., відмовляючись від традиційної згортки нормалізованих показників при визначенні загального показника, пропонує здійснювати оцінку лише на основі двох складових: ринкової та фінансової [5]. Перевагою даного підходу є візуалізація досягнутого рівня по кожній складовій, але запропонований автором перелік індикаторів по ринковій складовій характеризує скоріше наслідок, аніж причину досягнутого стану, що не дає можливості провести аналіз саме причин досягнутого рівня економічної безпеки підприємства.

Артеменко Л, та Дьяченко О. запропонована узагальнена модель негативного впливу факторів на безпеку підприємства [6]. Визначальним при оцінці рівня економічної безпеки автори вважають виявлення та нейтралізацію загроз. З цією метою авторами здійснено оцінку впливу факторів на складові економічної безпеки. Перевагою запропонованого підходу є графічна модель розподілу оцінок функціональних складових економічної безпеки підприємства, яка надає можливість кращого сприйняття результатів проведеного оцінювання. Але, слід зауважити, що досить важко врахувати всі фактори та ідентифікувати їх  вплив на діяльність підприємства.

При індикаторному підході оцінювання рівня економічної безпеки підприємства відбувається на основі співставлення характеристик об’єкта з індикаторами-взірцями. Індикаторний підхід до оцінки економічної безпеки підприємства розглядається в працях [7-9]. Скриньковський Р.М. пропонує проводити діагностику рівня економічної безпеки підприємства на основі вдосконаленого ним методу, який полягає у інтегральному згортанні одиничних індикаторів за складовими економічної безпеки: фінансовою, кадрово-інтелектуальною, інвестиційною, інноваційно-техніко-технологічною, маркетингово-ринковою, політико-правовою, обліково-аналітико-інформаційною, екологічною [8]. Позитивним в даному підході є його всеохоплюваність та динамічність. Недоліком даного підходу є постійна потреба у розробці обґрунтованих значень порогових показників у відповідності зі зміною умов функціонування підприємства.

Ми цілком підтримуємо точку зору Козаченко Г. та Погорелова Ю. щодо низької ефективності використання індикаторного підходу при визначенні рівня економічної безпеки. На їх думку, така оцінка характеризується наближеністю та умовністю. Достатньо точно оцінити та проаналізувати стан безпеки, на думку авторів, дає використання матричного підходу [9]. Але, на наш погляд, за допомогою запропонованих авторами матриць можна структурувати інформацію та отримати узагальнену картину загроз та переваг з точки зору обґрунтування вибору підприємством стратегічного напряму розвитку. На основі матричних методів отримати відповідь щодо конкретного стану безпечного розвитку підприємства неможливо.

Підхід на основі оцінки ризику, зокрема ризику банкрутства, який розглядається в працях [10-12] дає можливість швидко оцінювати рівень економічної безпеки підприємства. Доценко І.О. пропонує здійснювати розрахунок інтегрального індексу економічної безпеки підприємства на основі оцінки впливу чинників підприємницького ризику, виділяючи при цьому групи підприємницьких ризиків за складовими економічної безпеки [10]. На думку автора, процес запобігання збиткам від негативних дій, шляхом оцінки ризиків, є рівнозначним процесу забезпечення економічної безпеки. Перевагою даної методики є врахування рівня підприємницьких ризиків, як основного фактору формування економічної безпеки. Але, надмірна громіздкість розрахунків та згортання призводить до неможливості глибокого аналізу при прийнятті рішень. Оцінку безпечності функціонування підприємства до оцінки ймовірності банкрутства зводить також і Кривов’язюк І.В. [11]. Але, на нашу думку, вибір фінансового результату від звичайної діяльності не може бути достовірним, а тим паче єдиним критерієм оцінки стану економічної безпеки, в зв’язку з тим, що зниження прибутку, а деколи і відсутність, в поточному періоді можливе у випадку проведення підприємством відповідних заходів щодо підвищення конкурентоспроможності заради значного його зростання у майбутньому. І навпаки, високі прибутки сьогодні, ще не дають гарантії підприємству в майбутньому уникнути певних загроз, або, хоча б при їх виникненні, швидко і з мінімальними витратами відновити свою діяльність.

Ми вважаємо, що в умовах значної мінливості зовнішнього середовища, загострення конкурентної боротьби, орієнтація лише на недопущення кризових явищ не може бути запорукою розвитку підприємства, як основної мети його функціонування. Використання моделей діагностики кризового стану та ймовірності банкрутства може бути виправданим лише для оперативної оцінки економічної безпеки підприємства.

Врахування потенціалу та ринкових позицій при проведенні експрес-діагностики [12] надає можливість оцінити спроможність підприємства до подальшого розвитку, але недоліком даної методики, на нашу думку, є те, що автори за критерій ефективності використання потенціалу взяли показник відношення прибутку до чисельності працюючих. Відтік кадрів, як одна із найчастіших тенденцій при передкризовому стані підприємства, може бути розцінений як підвищення ефективності використання потенціалу підприємства.

На тісному взаємозв’язку економічної безпеки та розвитку неодноразово наголошували Янковець Т., Отенко І., Яртим І., Єфімова Г., Марущак С. [13-15]. Цими вченими обґрунтована залежність між даними категоріями. На думку Янковець Т. [13] ефективне використання потенціалу є шляхом до досягнення економічної безпеки, що забезпечить у підсумку розвиток економічної системи. Автор зазначає, що економічна система має можливість до розвитку, коли вона знаходиться в стані захищеності. Але визначення безпеки як захищеності зосереджує свою увагу лише на збереженні сталості параметрів його розвитку. Захищеність є важливою характеристикою економічної безпеки, але не єдиною, так як не врахована сама сутність підприємства, яка полягає в прагненні до розвитку.

Єфімова Г., Марущак С вважають, що достовірна діагностика економічної безпеки є основою для планування безпечного розвитку підприємства [14]. Ними обґрунтовано вісім складових, які характеризуються системою показників. Досить слушною є пропозиція авторів щодо використання нечіткого логічного висновку при проведенні діагностики економічної безпеки, так як проведення поглибленого аналізу супроводжується появою нових джерел невизначеності. Але дискусійною є пропозиція щодо градації рівнів економічної безпеки: запропонована лінгвістична оцінка рівня безпеки як «абсолютна безпека». Слід зазначити що досягнення стану абсолютної безпеки є неможливим, так як процес розвитку небезпек постійний і нескінченний. Безпека і небезпека є як джерелами, так і наслідками розвитку.

Більш вдало, з нашої точки зору, здійснена спроба оцінки економічної безпеки у взаємозв’язку з розвитком у роботі [15]. Сформовані авторами показники характеризують економічну безпеку в процесах розвитку. Запропонована система показників включає в себе п’ять груп показників: стійкості, ефективності діяльності, результативності інвестиційно-інноваційної діяльності, ефективності виробничого потенціалу та ефективності інтелектуально-кадрового потенціалу. Здійснено групування підприємств машинобудівної галузі за рівнем і тенденціями змін факторів економічної безпеки. Але запропонована автором система з 40 показників надмірно перевантажує дослідження, використовуються показники, які, в деякій мірі характеризують одні і ті ж сторони діяльності підприємства.

Таким чином, аналіз науково-методичних підходів щодо оцінки економічної безпеки підприємства засвідчив відсутність єдиного методичного підходу. Розрахунок узагальнюючого показника економічної безпеки має сенс у випадку необхідності порівняння підприємств з позиції зовнішніх користувачів інформації щодо діяльності підприємства, але, слід зазначити, виходячи з позиції сутності безпечного розвитку, визначення рівня економічної безпеки підприємства лежить в основі інтересів, перш за все, менеджерів підприємства, тому оцінювання повинне охоплювати не тільки доступну для зовнішніх користувачів інформацію. В даному випадку розрахунок узагальненого показника економічної безпеки втрачає сенс та лише ускладнює процес розпізнавання загроз діяльності підприємства.

Вирішити проблему оцінки економічної безпеки підприємства можливо завдяки використанню системного підходу, який полягає у вивченні об’єкта як цілісної множини елементів у їх сукупності і зв’язків між ними. Підприємство розглядається у вигляді складної підпорядкованої системи інтересів, яка тісно пов’язана із зовнішнім середовищем.

Базуючись на визначенні сутності економічної безпеки підприємства, як динамічної характеристики життєздатності підприємства [16], тобто спроможності економічної системи до самовиживання і стійкого розвитку в умовах дестабілізуючого впливу чинників зовнішнього і внутрішнього середовища, при визначенні рівня економічної безпеки підприємства слід орієнтуватися не на функціональні складові, а здійснювати оцінку за здатністю підприємства до стійкого розвитку. Тобто, спроможність підприємства до розвитку, на основі сформованих ним конкурентних переваг, і становить основу його подальшого безпечного розвитку. Процеси розвитку є бажаними, але розвиток може нести певні загрози для підприємства, тому постає потреба у передбаченні найбільш безпечних векторів руху об’єкта розвитку.

При формуванні системи оцінки економічної безпеки підприємства слід виходити із узгодженості цілей підприємства і методів досягнення цих цілей. Оцінка економічної безпеки – це конкретний вираз сукупності економічних параметрів підприємства, які характеризують здатність підприємства забезпечити стійкий розвиток як у поточному періоді, так і на перспективу. Рівень економічної безпеки являє собою ймовірнісну оцінку здатності підприємства забезпечувати реалізацію економічних інтересів в умовах дії негативних факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, тобто це оцінка ступеня забезпечення на підприємстві умов для його стійкого розвитку.

Отже, при формуванні методичного підходу слід виходити з того, що:

- критеріями економічної безпеки слугують ознаки, на підставі яких визначається спроможність підприємства до стійкого розвитку в умовах дії дестабілізуючих чинників;

- оцінку економічної безпеки доцільно здійснювати не за функціональними складовими, а за спроможністю підприємства до стійкого розвитку;

- важливим принципом оцінки і забезпечення економічної безпеки є принцип причинно-наслідкових зв’язків. Тобто, при діагностиці визначивши наслідок (рівень безпеки) необхідно вияснити причину отриманого стану;

- визначити рівень економічної безпеки підприємства можливо лише врахувавши всі аспекти сьогоднішнього та майбутнього стану підприємства;

- при оцінці слід враховувати не тільки кількісні показники, а і якісні;

- обов’язковим є врахування специфіки діяльності підприємства;

- методика визначення рівня економічної безпеки повинна мати певну гнучкість, тобто можливість коригування набору показників в залежності від зміни умов діяльності;

- обов’язковою повинна бути можливість матричного та графічного представлення результатів оцінки, як в розрізі окремих сфер оцінки, так і показників.

На нашу думку, слід виділити три рівні дії системи економічної безпеки: рівень виживання підприємства; рівень ефективності, передбачає наявність економічного потенціалу та ефективне його використання; рівень конкурентного розвитку, включає в себе оцінку можливостей забезпечення розвитку підприємства. Вищезазначені рівні становлять основу вертикального виміру економічної безпеки і, слід зазначити, що кожен наступний рівень включає в себе попередній, доповнюючи його певними параметрами. В той же час кожний рівень має свій горизонтальний вимір, в якому оцінка здійснюється за певними складовими.

Таким чином, можна виділити три підсистеми оцінки економічної безпеки підприємства: перша підсистема базується на оцінці з позицій забезпечення стійкості. З даної точки зору це безпека виживання, де практично не враховані майбутні зміни у функціонуванні підприємства. Другим, вищим рівнем оцінки економічної безпеки підприємства є оцінка стану підприємства з точки зору наявності потенціалу підприємства та ефективного його використання. Метою оцінки даної підсистеми є виявлення негативних тенденцій: втрати ресурсної незалежності та зниження ефективного використання ресурсів. Оцінка з позицій даного підходу полягає у виділенні складових економічної безпеки з точки зору їх функціональності. Третя підсистема оцінки економічної безпеки ґрунтується на оцінці майбутнього бачення місця підприємства на ринку та загроз, які виникають в зв’язку з цим. Отже, третій, найвищий рівень оцінки економічної безпеки полягає в оцінці можливих вигід та втрат. Як бачимо кожна підсистема має свою ціль та об’єкти оцінки.

 

Рис 1. Вертикальний вимір рівня економічної безпеки підприємства

 

В залежності від визначених рівнів можна сформувати систему показників для оцінки економічної безпеки підприємства. Оцінювання першого рівня характеризує наскільки підприємство віддалене від можливого банкрутства, тобто зони припинення функціонування підприємства. В зв’язку з цим буде доцільним взяти найінформативніші показники фінансового стану, запропоновані Матвійчуком [17], які найбільше характеризують наближеність підприємства до кризи, а саме Х₁- рентабельність капіталу, Х₂ - оборотності активів. Х₃- швидкої платоспроможності, Х₄- фінансової автономії, Х₅- забезпеченості власними оборотними засобами, Х₆- покриття боргів власним капіталом. Оцінювання другого та третього рівня слід здійснювати виходячи із галузевої специфіки діяльності підприємства та сформованих цілей. Нормування показників другого та третього рівня буде доцільним здійснювати у порівнянні із середньогалузевими значеннями.

Так як економічна безпека є досить складною характеристикою та залежить від багатьох чинників, які можуть бути виражені як через кількісні так і якісні параметри, а визначення рівня економічної безпеки підприємства здійснюється в умовах обмеженості та неповноти інформації найбільш ефективним є використання методів, які дадуть можливість привести різнорідні показники до єдиного виміру. В зв’язку з цим, підходом за яким можна оцінити стан безпечного розвитку може бути підхід на основі нечіткої логіки [14;17;18]. Використання теорії нечітких множин дає можливість врахувати міру відхилення від бажаного стану фактичних показників, які не мають точної числової оцінки, а лише межі або рекомендований напрям змін.

Визначення рівня економічної безпеки на основі нечітко-множинного підходу передбачає послідовне виконання наступних етапів. Спочатку здійснюється вибір та визначення кількісних та якісних показників. Наступним етапом є визначення нечітких множин лінгвістичних змінних та розбиття множин на рівні. Для кожної вибраної змінної Хі безліч його значень µ_i  доцільно розбити на три підмножини:

µ_i1 –підмножина «низький рівень показника Хі»;

µ_i2– підмножина «середній рівень показника Хі»;

µ_i3– підмножина «високий рівень показника Хі».

Для результуючої лінгвістичної змінної Е «економічна безпека підприємства», яка включає множину безпечних станів розвитку підприємства, використаємо:

Е1 – підмножина «критичного рівня економічної безпеки підприємства» – підприємство має критичний рівень показників, показники мають стійку тенденцію до погіршення, велика ймовірність кризи та припинення функціонування підприємства;

Е2 - підмножина «середнього рівня економічної безпеки підприємства» – параметри підприємства підтримуються на достатньому рівні, підприємство характеризується стійкістю та достатньою наявністю та ефективністю використання ресурсів;

Е3 - підмножина «високого рівня економічної безпеки підприємства» – підприємство має значні конкурентні переваги, високі показники ефективності використання наявного потенціалу. Показники мають стійку тенденцію до підвищення.

На основі розрахованих значень кількісних показників і визначених рівнях якісних показників та розробленого класифікатора рівнів здійснюється розпізнавання рівнів значень показників. Кінцевим етапом є лінгвістичний опис рівня економічної безпеки.

Перевага запропонованої моделі оцінки на основі нечіткої логіки в тому, що результуючий показник економічної безпеки підприємства буде наглядно структурований за допомогою матриці подання результатів, що надасть можливість детально дослідити вплив кожного чинника на рівень економічної безпеки підприємства. Запропонований методичний підхід до оцінки економічної безпеки на основі аналізу здатності підприємства до розвитку дає можливість виявити слабкі місця у діяльності підприємства.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Економічно безпечним є підприємство, яке має достатній економічний потенціал, ефективно його використовує та створює можливості для забезпечення стійкого розвитку у майбутньому. Оцінка економічної безпеки - конкретний вираз сукупності економічних параметрів підприємства, які характеризують здатність підприємства забезпечити стійкий розвиток як у поточному періоді, так і на перспективу.

Кожен із запропонованих вченими методичних підходів має як переваги так і недоліки. Переважна більшість науковців оцінку рівня економічної безпеки здійснюють на основі виокремлення її функціональних складових. При визначенні рівня економічної безпеки підприємства слід орієнтуватися не на функціональні складові, а здійснювати оцінку за здатністю підприємства до стійкого розвитку. Пропонуються три підсистеми визначення рівня економічної безпеки підприємства: з позиції забезпечення стійкості, з позиції наявності потенціалу підприємства та ефективного його використання, з позиції майбутнього бачення місця підприємства на ринку. Кожна підсистема має свою ціль та об’єкти оцінки. Використання запропонованої моделі сприятиме виявленню проблем та перешкод стійкому розвитку підприємства та розробці обґрунтованих управлінських рішень.

Подальші дослідження за даною тематикою полягають у визначенні індикаторів для оцінки економічної безпеки сільськогосподарського підприємства.

 

Література.

1. Ильяшенко С.Н. Составляющие экономической безопасности предприятия и подходы к их оценке / С.Н. Ильяшенко // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – №3. – С. 12-19.

2. Денисенко М.П. Зарубіжний досвід регулювання економічної безпеки / М.П. Денисенко, П.Т. Колісниченко // Інвестиції: практика та досвід.– 2017.–№6.–С.15-19 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.investplan.com.ua/pdf/6_2017/5.pdf

3. Сак Т.В. Діагностування рівня економічної безпеки підприємства в умовах обмеженості інформації / Т.В. Сак // Глобальні та національні проблеми економіки. 2015. – Випуск 3. – С. 404 – 408 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://global-national.in.ua/vipusk-3-2015/402-sak-t-v-diagnostuvannya-rivnya-ekonomichnoji-bezpeki-pidpriemstva-v-umovakh-obmezhenosti-informatsiji

4. Фролова Л.В. Методичні підходи до оцінювання економічної безпеки підприємства / Л.В. Фролова, О.В. Роженко //Актуальні проблеми економіки. – 2016.–№3(177).–С.199-209.

5. Вахлакова В. В. Оцінювання фінансової та ринкової складових економічної безпеки підприємства / В. В. Вахлакова // Бізнес Інформ. – 2017. – №8. – C. 212–218 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://business-inform.net/export_pdf/business-inform-2017-8_0-pages-212_218.pdf

6. Дьяченко О.А. Економічна безпека інноваційно-орієнтованих підприємств в умовах євроінтеграції / О.А. Дьяченко, Л.П. Артеменко // Економічний вісник НТУУ «КПІ». – 2015.– №12. – С.173-180 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ela.kpi.ua/handle/123456789/13940

7. Моделювання економічної безпеки: держава, регіон, підприємство/ Геєць В. М., Кизим М. О., Клебанова Т. С., Черняк О. І та ін.; За ред. Гейця В. М.; Монографія.– Х.: ВД «ІНЖЕК», 2006.– 240 с.

8. Скриньковський Р.М. Економічна безпека підприємства: сутність, класифікація та система діагностики / Р.М. Скриньковський // Глобальні та національні проблеми економіки. – 2015. – Випуск 3. – С. 414 – 418. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://global-national.in.ua/vipusk-3-2015/404-skrinkovskij-r-m-ekonomichna-bezpeka-pidpriemstva-sutnist-klasifikatsiya-ta-sistema-diagnostiki

9. Козаченко Г. В. Оцінювання економічної безпеки підприємства: аналіз основних підходів / Г.В. Козаченко, Ю.С. Погорелов. — В кн.: Менеджмент безпеки держави, регіону, підприємства: проблеми і виклики сьогодення : [монографія]; за заг. ред. З. Б. Живко, І. Г. Бабець. — Львів: Ліга-Прес, 2015. — С. 238–251. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://reposit.pntu.edu.ua/handle/PoltNTU/1301

10. Доценко І.О. Формування системи оцінювання рівня економічної безпеки підприємства з урахуванням впливу підприємницьких ризиків / І.О. Доценко // Вісник Одеського національного ун-ту. Серія: Економіка. – 2013. – Т. 18. – Вип. 1. – С. 69–78 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Vonu_econ_2013_18_1_10.pdf.

11. Кривов’язюк І.В. Інноваційний підхід до оцінювання безпечності функціонування промислових підприємств / І.В. Кривов’язюк // Актуальні проблеми економіки. – 2013. – №3(141). – С.83-95

12. Дикань В. Л. Методика экспресс-диагностики экономической безопасности предприятия железнодорожного транспорта / В. Л. Дикань, И. В. Воловельськая // Ефективна економіка. – 2016.– №3. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.m.nayka.com.ua/?op=1&j=efektyvna-ekonomika&s=ua&z=4821

13. Янковець Т.М. Взаємозв’язок потенціалу, економічної безпеки та розвитку економічних систем / Т. М. Янковець // Актуальні проблеми економіки. - 2015. - № 9. - С. 66-73. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ape_2015_9_10

14. Єфімова Г.В. Планування безпечного розвитку підприємства на основі результатів діагностики рівня його економічної безпеки / Г.В. Єфімова, С.М. Марущак // Економіка: реалії часу. – 2013. – № 3(8). С. 43-49 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://economics.opu.ua/files/archive/2013/ No3/43-49.pdf.

15. Отенко І.П. Оцінювання економічної безпеки в процесах розвитку підприємства / І.П. Отенко, І.А. Яртим // Бізнес Інформ. – 2013. – № 11. – С. 255-261. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2013_11_43.

16. Pilipenko N.M. Еconomic security as a dynamic characteristic of an enterprise / Pilipenko N.M. Pilipenko V.V. // Economy and society – 2017 – №10 – С.338-342. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.economyandsociety.in.ua/journal/10_ukr/59.pdf

17. Матвійчук А.В. Нечіткі, нейромережеві та дискримінантні моделі діагностування можливості банкрутства підприємств / А.В. Матвійчук // Нейро-нечіткі технології моделювання в економіці: науково-аналітичний журнал. – 2013. – №2 – С.71-118 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nntm_2013_2_6.

18. Зубко Т.Л. Методика визначення економічної безпеки підприємства / Т.Л. Зубко // Економіка. Менеджмент. Бізнес. – 2016. – №2 (16). – С. 69–76.

 

References.

1. Il'jashenko, S.N. (2003), “Components of the enterprise's economic security and approaches to their evaluation”, Aktual'nі problemi ekonomіki, vol. 3, pp. 12-19.

2. Denysenko, M.P. and Kolisnichenko, P.T. (2017) “Foreign experience of economic security regulation”, Investytsii: praktyka ta dosvid, vol. 6, pp.15-19.

3. Sak, T.V. (2015), “Diagnostics of the enterprise economic security level with limited information available”, Hlobal'ni ta natsional'ni problemy ekonomiki, [Online], vol. 3, available at: http://global-national.in.ua/vipusk-3-2015/402-sak-t-v-diagnostuvannya-rivnya-ekonomichnoji-bezpeki-pidpriemstva-v-umovakh-obmezhenosti-informatsiji (Accessed 21 Oct 2017).

4. Frolova, L.V. and Rozhenko, O.V. (2016) “Methodical approaches to enterprise economic security assessment”, Aktual'nі problemi ekonomіki, vol. 3, pp. 199-209.

5. Vakhlakova, V. V. (2017) “Assessing the financial and market components of the enterprise's economic security”, Biznes Inform, [Online], vol. 8, available at: http://business-inform.net/export_pdf/business-inform-2017-8_0-pages-212_218.pdf (Accessed 26 Nov 2017).

6. D'iachenko, O.A. and Artemenko, L. P. (2015) “Economic security of innovation oriented enterprises in terms of European integration”, Ekonomichnyj visnyk NTUU “KPI” [Online], vol. 12, available at: http://ela.kpi.ua/handle/123456789/13940 (Accessed 24 Nov 2017).

7. Heiets' V. M., Kyzym M. O., Klebanova T. S., Cherniak O. I et al. (2006) Modeliuvannia ekonomichnoi bezpeky: derzhava, rehion, pidpryiemstvo [Economic security simulation: State, Region, enterprise] Heiets' V. M. (Ed.). VD «INZhEK», Kharkiv, Ukraine

8. Skryn'kovs'kyj, R.M. (2017) “Economic security of enterprise: nature, classification and system of diagnostics” Hlobal'ni ta natsional'ni problemy ekonomiki, [Online], vol. 3, available at: http://global-national.in.ua/vipusk-3-2015/404-skrinkovskij-r-m-ekonomichna-bezpeka-pidpriemstva-sutnist-klasifikatsiya-ta-sistema-diagnostiki (Accessed 21 Oct 2017).

9. Kozachenko, H. V. and Pohorelov, Yu. S. (2015) “Assessment of the economic security of the enterprise: Analysis of the main approaches”. Security management of State, Region, Enterprise: challenges and challenges. Z. B. Zhyvko, I. H. Babets' (Ed.). Liha-Pres, L'viv, Ukraine [Online], available at: http://reposit.pntu.edu.ua/handle/PoltNTU/1301

10. Dotsenko, I.O. (2017) “Forming of evaluation system of the level of economic security of enterprise taking into account enterpreneurial risk”, Visnyk Odes'koho natsional'noho un-tu. Seriia: Ekonomika, vol. 18, no 1, pp. 69–78. [Online], available at: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Vonu_econ_2013_18_1_10.pdf. (Accessed 11 Nov 2017).

11. Kryvovyazyuk, I.V. (2013) “Innovative approach to security assessment in industrial enterprises functioning” Aktual'nі problemi ekonomіki, vol. 3(141), pp. 83-95.

12. Dykan, V. L. and Volovelskaya, I. V. (2016) “The method of express-diagnostics of economic security of enterprises of railway transport” Efektyvna ekonomika, [Online], vol. 3, available at: http://www.m.nayka.com.ua/?op=1&j=efektyvna-ekonomika&s=ua&z=4821 (Accessed 14 Nov 2017).

13. Iankovets' T. M. (2017) “Relationship between potential, economic security and economic system development” Aktual'nі problemi ekonomіki, [Online], vol. 9, available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ape_2015_9_10 (Accessed 28 Oct 2017).

14. Yefimova, H.V. and Marushchak, S.M. (2017) “Planning of the enterprises safe development based on the results of the diagnosis of its economy security rate” Ekonomika: realii chasu [Online], vol. 3(8), available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econrch_2013_3_9. (Accessed 21 Sep 2017).

15. Otenko, I.P. and Iartym, I.A. (2013) “Identification of the “Economic Security of the Enterprise Strategic Changes” Notion” Biznes Inform, [Online], vol. 11, available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2013_11_43. (Accessed 26 Aug 2017).

16. Pilipenko, N.M. and Pilipenko, V.V. (2017) “Еconomic security as a dynamic characteristic of an enterprise”, Economy and society [Online], vol. 10, available at: http://www.economyandsociety.in.ua/journal/10_ukr/59.pdf (Accessed 21 Sep 2017).

17. Matviychuk, A.V. (2013) “Fuzzy, neural and discriminant models for diagnosing the possibility of business bankruptcy” Nejro-nechitki tekhnolohii modeliuvannia v ekonomitsi: naukovo-analitychnyj zhurnal, [Online], vol. 2, available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nntm_2013_2_6. (Accessed 8 Oct 2017).

18. Zubko, T.L. (2016), “Metod of determining of enterprise economic security”, Ekonomika. Menedzhment. Biznes, vol. 2(16), pp. 69-76.

 

Стаття надійшла до редакції 08.12.2017 р.