УДК 336.71

 

Ю. В. Дятлова,

кандидат економічних наук,

доцент кафедри фінансів, обліку та аудиту і банківської справи,

Донецький державний університет управління, м. Маріуполь

 

МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ

 

Yu. Diatlova,

Candidate of Economic Sciences,

Associate Professor of Department of Finance, Accounting and Auditing and Banking

Donetsk State University of Management, Mariupol

 

METHODICAL APPROACH TO ASSESSING THE ECONOMIC SECURITY

OF THE BANKING SECTOR

 

У статті висвітлюється методичний підхід до оцінки економічної безпеки банківського сектору. Методика ґрунтується на розрахунку одиничних і комплексного показників. Одиничні показники розраховуються на основі статистичних даних з використанням методу нормування. Для нормування встановлено характер впливу одиничних показників на комплексний. Перелік одиничних показників розширено та введено такі, як рентабельність капіталу, коефіцієнт достатності активів, кредитний ризик. Експертним шляхом визначено характеристичні значення для цих одиничних показників та їх вагові коефіцієнти. Комплексний показник розраховано інтегральним методом. За градаціями комплексного показника встановлено рівень економічної безпеки банківського сектору. Його оцінено як критичний. Результати дозволяють визначати обґрунтовані заходи для підвищення рівня економічної безпеки банківського сектору України.

 

The article shows a methodical approach to assessing the economic security of the banking sector. The methodology is based on the calculation of single and complex indicators. Single indicators are calculated on the basis of statistics data using the normalization method. For normalization, the nature of the impact of single indicators on the complex indicator is established. The list of single indicators has been expanded and introduced such as return on capital, asset sufficiency ratio, credit risk. The characteristic values for these single indicators and their weight coefficients are expert method determined. The complex indicator is calculated by the integral method. The level of economic security of the banking sector is set by graduation of complex indicator. Its level has been rated as critical. The results make it possible to identify effective measures to improve the level of economic security of the Ukrainian banking sector.

 

Ключові слова: банківський сектор, економічна безпека, методичний підхід, метод оцінки, одиничні показники, комплексний показник, рівень економічної безпеки.

 

Keywords: banking sector, economic security, methodical approach, method of assessment, single indicators, comprehensive indicator, level of economic security.

 

 

Постановка проблеми. Для України є дуже важливою безпека банківського сектору, зважаючи на його кризу, спричинену зовнішніми і внутрішніми ризиками. Відкритий доступ до внутрішнього ринку банківських послуг для іноземних банків, погіршення фінансового стану та безпеки як окремих комерційних банків, так і всієї банківської системи вимагає пошуку більш досконалих заходів на рівні центрального банку. У цьому контексті актуальним є питання оцінювання безпеки банківського сектору та системи загалом як однієї із головних складових економічної безпеки нашої країни для прийняття ефективних управлінських рішень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемою оцінювання банківської безпеки у межах своїх наукових досліджень займалися такі науковці, як О. Барановський [1], А. Єпіфанов [2], В. Коваленко [3], І. Крупка [4], Л. Пилипенко [5], В. Соловйов [6] та інші. Науковці при визначенні рівня фінансової або економічної безпеки банківської системи керуються «Методичними рекомендаціями з розрахунку рівня економічної безпеки України», запропонованою Міністерством економічного розвитку та торгівлі України [7] та Національним інститутом проблем міжнародної безпеки України [8].

Науковцями і фахівцями-практиками здійснено значні напрацювання для вирішення проблеми оцінки банківської безпеки. Між тим, відібрані індикатори не відображають повною мірою ні ефективність банківської діяльності, ні її ризикованість, що є важливим для банківництва. У зв’язку з цим, офіційна методика оцінювання рівня банківської безпеки, на наш погляд, потребує удосконалення з точки зору підходів і переліку одиничних показників (індикаторів).

Формулювання цілей статті. Мета статті – удосконалення методичного підходу та методики оцінювання рівня економічної безпеки банківського сектору.

Виклад основного матеріалу дослідження. До цього часу відсутня загальновизнана думка щодо виду безпеки, рівень якої визначається щодо банківської системи. У «Методичних рекомендаціях з розрахунку рівня економічної безпеки України» йдеться про банківську безпеку. Одні науковці вважають, що для банківської системи йдеться про фінансову безпеку, оскільки вона є складовою фінансової системи [5], інші – що про економічну [9]. На нашу думку, увага приділяється саме економічній безпеці банківського сектору, оскільки показники, що використовуються, свідчать про економічний стан банківських установ. Тому будемо використовувати термін «економічна безпека банківського сектору».

Аналіз наукових і методичних джерел націлює на такі основні етапи розрахунку показника економічної безпеки:

формування множини одиничних показників;

визначення характеристичних (оптимальних, порогових та граничних) значень одиничних показників;

нормалізація одиничних показників;

визначення вагових коефіцієнтів;

розрахунок комплексного показника [7].

Важливим є перший етап – вибір одиничних показників для оцінки. Відповідно «Методичним рекомендаціям щодо розрахунку рівня економічної безпеки України», банківська безпека оцінюється за сьома індексами:

1. Частка простроченої заборгованості за кредитами в загальному обсязі кредитів, наданих банками резидентам України, разів.

2. Співвідношення банківських кредитів та депозитів в іноземній валюті, відсотків.

3. Частка іноземного капіталу у статутному капіталі банків, відсотків.

4. Співвідношення довгострокових (понад 1 рік) кредитів та депозитів, разів.

5. Рентабельність активів, відсотків.

6. Співвідношення ліквідних активів до короткострокових зобов'язань, відсотків.

7. Частка активів п'яти найбільших банків у сукупних активах банківської системи, відсотків.

Цей перелік розширено і додано показники, які відображають ефективність та ризикованість діяльності банківського сектору як підприємницької ланки, а також вплив на реальний сектор економіки за рахунок кредитування, зокрема: рентабельність капіталу, коефіцієнт достатності активів, кредитний ризик. Рентабельність капіталу розраховували як співвідношення прибутку до капіталу банківського сектору (у відсотках). За коефіцієнт достатності активів (у відсотках) взято співвідношення активів банків до валового внутрішнього продукту. Кредитний ризик (у відсотках) розраховано як співвідношення фінансових зобов’язань контрагентів до кредитів, наданих банками резидентам України.

Значення одиничних показників для розрахунку економічної безпеки банківського сектору України в 2014 році наведено в табл. 1.

 

Таблиця 1.

Вихідні дані для розрахунку одиничних показників  економічної безпеки банківського сектору України¹

¹Укладено за офіційними даними НБУ та Міністерства фінансів України

 

Встановлені на основі офіційних статистичних даних значення показників свідчать про наступне.

Показником «частка простроченої заборгованості за кредитами в загальному обсязі кредитів, наданих банками резидентам України» перевищує критичне значення більше, ніж у 3 рази. Це вказує на значну прострочену заборгованість за кредитами через непогашення їх клієнтами-боржниками в загальному обсязі кредитів.

За показником «співвідношення банківських кредитів та депозитів в іноземній валюті» стан наближається до критичного. Це негативно характеризує діяльність банківського сектору.

Показник «частка іноземного капіталу у статутному капіталі банків» знаходиться на критичному рівні. Такий рівень показника вказує на значну конкуренцію для банків з вітчизняним капіталом на внутрішньому ринку з боку іноземних банківських груп.

Показник «співвідношення довгострокових (понад 1 рік) кредитів та депозитів» перевищує критичний рівень, що є негативним для банківського сектору. Необхідними є заходи щодо його зменшення.

Рентабельність активів є від’ємною, що є негативним. Показник має рівень більший за критичний.

Співвідношення обсягів ліквідних активів до короткострокових зобов’язань в десятки разів перевищує критичний рівень. Банкам слід звернути увагу на зменшення показника для виправлення його негативного стану. 

Частка активів п’яти найбільших банків у сукупних активах банківської системи України є більшою, ніж небезпечний рівень. Це обумовлено зменшенням кількості банківських установ у зв’язку з підвищенням НБУ значень нормативних показників фінансової стійкості по банківській системі.

Рентабельність капіталу має негативне значення, що вказує на необхідність застосування заходів щодо її підвищення.

Коефіцієнт достатності активів наближається до оптимального, що обумовлено як зростанням обсягу активів, так і валового внутрішнього продукту. Це певною мірою свідчить ефективну діяльність банківських установ. Між тим, в розвинених країнах співвідношення активів до валового внутрішнього продукту становить більше 100%.

Кредитний ризик перевищує критичне значення, що є негативною ознакою, оскільки значною є ймовірність фінансових втрат в діяльності банківського сектору.

Встановлено характеристичні значення (градації) запропонованих індивідуальних показників. Для нормування їх згруповано на такі, які є стимуляторами (наявний прямий зв’язок між індивідуальним показником та комплексним), дестимуляторами (наявний зворотній зв’язок між індивідуальним показником та комплексним) та змішаного типу (індивідуальний показник за певними значеннями є стимулятором, а в разі подальшого збільшення – дестимулятором щодо комплексного показника). З нововведених показників стимулятором є коефіцієнт достатності активів, дестимулятором – кредитний ризик, змішаного типу – рентабельність капіталу.

Характеристичні значення (градації) індикаторів для нормування показників, у тому числі нововведених, наведено в табл. 2. Для нововведених індикаторів характеристичні значення встановлено експертним методом, коефіцієнт конкордації вказував на достатньо узгоджену думку експертів.

 

Таблиця 2.

Характеристичні значення індикаторів для нормування

 

Нормування показника-стимулятора здійснювали за формулою (1), показника-дестимулятора за формулою (2):

 

                  (1)

,                                 (2)

 

де x_ij – значення i-го одиничного показника в період j;

Е_ij – нормоване значення одиничного показника x_ij;

n_i – константа згладжування, для кожного одиничного показника визначається окремо експертним шляхом.

 

Вагові коефіцієнти встановлено експертним методом – шляхом опитування у формі стандартизованого інтерв’ю (запитання у формалізованому вигляді), відповіді за якими оцінювалися за десятибальною шкалою. Ваговий коефіцієнт одиничного показника розраховували за формулою (3):

 

                  (3)

 

де i – одиничний показник, де i = (1, 2, 3 ... n);

a_i – характеристика важливості i-го одиничного показника за експертною оцінкою;

d_i – ваговий коефіцієнт, що визначає ступінь внеску i-го одиничного показника в комплексний показник економічної безпеки банківського сектору.

Комплексний показник економічної безпеки банківського сектору (К_ЕББС) розраховується за формулою (4):

 

        (4)

де d_i – ваговий коефіцієнт нормованого одиничного показника;

y_i – значення нормованого одиничного показника;

n – кількість одиничних показників.

При цьому . 

Значення нормованих одиничних показників і розрахований комплексний показник економічної безпеки банківського сектору України в 2014 р. наведено в табл. 3. За результатами розрахунків, значення комплексного показника становило 0,2018.

 

Таблиця 3.

Значення комплексного і нормованих одиничних показників економічної безпеки банківського сектору України

 

Прийнято, у відповідності до «Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки України», такі градації рівня комплексного показника: 0-0,2 – мінімальний; 0,2-0,4 – критичний; 0,4-0,6 – небезпечний; 0,6-0,8 – незадовільний; 0,8-1 – задовільний, 1 – оптимальний.

Отримане в результаті розрахунку значення комплексного показника свідчить про критичний його рівень, а отже й критичний стан економічної безпеки банківського сектору України в 2014 році.

Висновки і перспективи подальших досліджень. Таким чином, у результаті дослідження удосконалено методичний підхід до оцінки економічної безпеки банківського сектору, відповідно якому розраховується з використанням інтегрального методу комплексний показник. Номенклатуру одиничних показників розширено за рахунок введення таких, як коефіцієнт достатності активів (показник-стимулятор), кредитний ризик (показник-дестимулятор), рентабельність  капіталу (показник змішаного типу), їх рівень встановлюється на основі офіційних статистичних даних шляхом нормування. Характеристичні значення одиничних показників встановлюються експертним методом і дозволяють провести оцінювання. Рівень комплексного показника встановлюється з урахуванням значень нормованих одиничних показників та їх вагових коефіцієнтів, для встановлення значень яких застосовано експертний метод. Розрахунок показав, що рівень економічної безпеки банківського сектору слід вважати критичним.

У подальшому необхідно дослідити тенденції змін показника та визначити заходи, які можуть бути застосовані для підвищення рівня економічної безпеки банківського сектору.

 

Література.

1. Барановський  О. І. Фінансова безпека в Україні (методологія оцінки та механізми забезпечення): монографія. Київ: КНЕУ, 2004. 759 с.

2. Єпіфанов А. О., Пластун О. Л., Домбровський В. С. Фінансова безпека підприємств і банківських установ: монографія / за заг. ред. А. О.  Єпіфапова. Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2009. 295 с.

3. Коваленко В. В. Стратегічне управління фінансовою стійкістю банківської системи: методологія і практика: монографія. Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2010. 228 с.

4. Крупка  І. М. Фінансово-економічна безпека банківської системи України та перспективи розвитку національної економіки. Бізнесінформ. 2012. № 6. С. 168–175.

5. Пилипенко Л. М. Сухоруков А. І. Методичний підхід щодо оцінки рівня фінансової безпеки в банківській сфері. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2011. № 2. С. 134–144.

6. Соловйов  В. І. Банківська безпека України: вдосконалення методики оцінки. Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. 2012. № 1 (17). С. 171–176.

7. Методичні рекомендації щодо розрахунку рівня економічної безпеки України: Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29.10.2013  р. № 1277. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1277731-13.

8. Методичні рекомендації щодо оцінки рівня економічної безпеки України / за ред. А. І. Сухорукова. К.: Національний інститут проблем міжнародної безпеки, 2003. 64 с.

9. Штаєр  О. М., Колодізєв  О. М. Формування універсальної системи оцінки економічної безпеки банку. Проблеми економіки. 2011. № 2. С. 67–75.

 

References.

1. Baranovskyi, O. I. (2004), Finansova bezpeka v Ukraini (metodolohiia otsinky ta mekhanizmy zabezpechennia) [Financial security in Ukraine (valuation methodology and mechanisms)], Kyiv, Ukraine.

2. Iepifanov, A. O., Plastun, O. L., Dombrovskyi, V. S. (2009), Finansova bezpeka pidpryiemstv i bankivskykh ustanov [Financial Security of Enterprises and Banking Institutions], Sumy, Ukraine.

3.   Kovalenko, V. V. (2010), Stratehichne upravlinnia finansovoiu stiikistiu bankivskoi systemy: metodolohiia i praktyka [Strategic Management of Financial Stability of the Banking System: Methodology and Practice], Sumy, Ukraine.

4.   Krupka, I. M. (2012), Finansovo-ekonomichna bezpeka bankivskoi systemy Ukrainy ta perspektyvy rozvytku natsionalnoi ekonomiky [Strategic Management of Financial Stability of the Banking System: Methodology and Practice], Biznesinform, vol. 6, рр. 168–175, Ukraine.

5.   Pylypenko, L. M., Sukhorukov, A. I. (2011), Metodychnyi pidkhid shchodo otsinky rivnia finansovoi bezpeky v bankivskii sferi [Methodical approach to assessing the level of financial security in the banking sector]. Zovnishnia torhivlia: ekonomika, finansy, pravo.. vol. 2, рр. 134–144, Ukraine.

6.   Soloviov, V. I. (2012), Bankivska bezpeka Ukrainy: vdoskonalennia metodyky otsinky [Banking security of Ukraine: improvement of estimation methodology]. Visnyk Berdianskoho universytetu menedzhmentu i biznesu, vol. 1 (17), рр. 171–176, Ukraine.

7. Metodychni rekomendatsii shchodo rozrakhunku rivnia ekonomichnoi bezpeky Ukrainy: Nakaz Ministerstva ekonomichnoho rozvytku i torhivli Ukrainy vid 29.10.2013 r. № 1277 [Online], available at:  https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1277731-13, Ukraine.

8.   Sukhorukova, A. I. (2003), Metodychni rekomendatsii shchodo otsinky rivnia ekonomichnoi bezpeky Ukrainy [Methodical recommendations for assessing the level of economic security of Ukraine], Kyiv, Ukraine.

9.   Shtaier, O. M., Kolodiziev, O. M. (2011), Formuvannia universalnoi systemy otsinky ekonomichnoi bezpeky banku [Formation of a universal system for assessing the economic security of a bank], Problemy ekonomiky, vol. 2, рр. 67–75, Ukraine.

 

Стаття надійшла до редакції 20.04.2015 р.