DOI: 10.32702/2307-2105-2021.5.5
УДК: 339.96
JEL: J53
В. Г. Панченко, Н. В. Резнікова, О. А. Іващенко
БЕЗПЕКОВІ ТА ІННОВАЦІЙНІ ВАЖЕЛІ ЕКОНОМІЧНОЇ СТРАТЕГІЇ АЗІЙСЬКИХ КРАЇН: НАЦІОНАЛЬНІ ІНСТРУМЕНТИ НАБУТТЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ (НА ПРИКЛАДІ В’ЄТНАМУ ТА ІНДІЇ)
Анотація
В статті, мета якої полягає у аналізі інструментів реалізації політики економічного націоналізму і патріотизму в країнах Південно-Східної та Східної Азії, було акцентовано увагу на тих із них, що підвищують безпекову складову економічної діяльності та забезпечують країнам, що її адаптують, нові порівняльні переваги, при цьому стимулюючи сукупний випуск. Політику економічного патріотизму та економічного націоналізму нами запропоновано інтерпретувати як інструмент реалізації економічних, політичних, безпекових інтересів країн, що базується на використанні існуючого потенціалу факторів виробництва та конкурентних переваг з метою максимізації продуктивної спроможності націй заради набуття нових порівняльних переваг в міжнародному поділі праці шляхом реалізації стратегій структурної перебудови та інтеграції в міжнародні потоки капіталів в процесі досягнення економічного зростання і розвитку.
Інституційне забезпечення економічного розвитку і зростання характеризується виразним запиом на ревізію конкурентних переваг та факторозабезпеченості в нових умовах господарювання, коли безпекова складова в парадигмі сталості виступає на перший план, а глобалізація за перші два десятиліття ХХІ століття характеризується загостренням національних інтересів держав-учасниць світогосподарських зв’язків.
Порівняння моделей економічного зростання Індії та В'єтнаму в період їх економічних реформ, незважаючи на відмінності в розмірах, географії, економічній структурі та раніше адаптованій політиці, засвідчило, що обидві країни пропонують контрастні, але все ж показові кейси, що враховують їхні політичні пріоритети. Встановлено, що хоча дві країни досягли високих темпів економічного зростання в період 1990-2008 років, роль держави в стимулюванні їхнього розвитку і частка державних підприємств відрізнялися. Сектор послуг був основним драйвером зростання Індії, в той час як у В'єтнамі саме промисловий сектор відіграв визначальну роль. В'єтнам в значній мірі покладався на капітальні інвестиції, в той час як Індія покладалася на загальне зростання факторів виробництва для підтримки високих темпів зростання ВВП і продуктивності праці. Таким чином, в дуже широкому сенсі пріоритетом для Індії є стимулювання капіталовкладень, особливо в інфраструктуру, і збільшення соціальних витрат, орієнтованих на результат. У той час як для В'єтнаму пріоритети розвитку пов'язані з підвищенням ефективності використання капіталу та робочої сили.
Селективна ререгуляція, застосована урядами Індії та В’єтнаму, спрямована не лише на стимулювання розвитку інноваційного сектору, експортного потенціалу та внутрішніх інвестицій в найприбутковіші сектори, але й в соціальнозначущі та такі, що мають велике значення для національної безпеки. Інноваційні парки, технопарки, стартап-екосистеми сприятимуть посиленню позицій В’єтнаму та Індії в процесі набуття ними нових порівняльних переваг в міжнародному поділі праці.
Ключові слова: економічна стратегія; регіональна співпраця; конкурентні переваги; безпекові імперативи; азійські країни.
Література
1. Панченко В.Г., Резнікова Н.В. Політика економічного націоналізму: від витоків до нових варіацій економічного патріотизму. Економіка і держава. 2017. №8. С. 4-8.
2. Резнікова Н.В., Панченко В.Г. Методологічні засади економічного націоналізму. Економіка і держава. 2017. №7. С. 4-8.
3. Reznikova N., Bulatova O., Panchenko V. The policy of economic nationalism: from origins to new variations of economic patriotism. Baltic Journal of Economic Studies. 2018. Vol. 4 (4). P. 51-59.
4. Панченко В.Г., Резнікова Н.В. Регіональні торговельні угоди як інструмент політики економічного патріотизму в контексті інтеграційного неопротекціонізму. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2017. Вип.15 (Ч. 2). С. 67-71.
5. Резнікова Н. В., Іващенко О. А. Перспективи укладання і потенційні економічні ефекти регіональних торговельних угод в Північно-Східній Азії: аспекти неозалежності в контексті нового регіоналізму. Інвестиції: практика та досвід. 2015. № 21. С. 29–34.
6. Панченко В.Г., Резнікова Н.В. Неопротекціонізм як інструмент усунення внутрішньої суперечності лібералізму. Ефективна економіка. 2016. №1. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5781
7. Панченко В. Г. Форми прояву неопротекціонізму в політиці економічного патріотизму: аналіз сучасного досвіду розвинених країн у стимулюванні економічного зростання. Інвестиції: практика та досвід. 2018. № 4. С. 27–32.
8. Панченко В.Г. Економічний патріотизм в політиці США та ЄС: стимулювальний потенціал неопротекціонізму. Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Економіка. 2017. Вип. 14. С. 140-148.
9. Кизим М. О., Хаустова В. Є., Крамарев Г. В. Обґрунтування перспективних напрямів розвитку обробної промисловості України. Проблеми економіки. 2019. № 1 (39). С. 28–45.
10. Кіндзерський Ю. В. Промисловість України: стратегія і політика структурно-технологічної модернізації : монографія. Київ: ІЕП НАНУ, 2013. 526 с.
11. Структурні перетворення в Україні: передумови модернізації економіки / за ред. Я. А. Жаліла. Київ: НІСД, 2012. 104 с.
12. Костицький В.В. Економічний патріотизм як складова національної ідеї в умовах глобалізації. Проблеми галузей правової науки. 2007. Т. 2 (3). С. 29-36.
13. Назаркевич І.Б. Державне регулювання структурних змін в економіці України. 2021. URL: https://lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2021/04/aref_nazarkevych.pdf
14. Ходжаян А. О., Ходжаян А. Р. Концептуальні засади державної структурної політики національної економіки. Проблеми економіки. 2019. № 2 (40). С. 73-80.
15. Cornell University, INSEAD, WIPO. Global Innovation Index 2020: Who Will Finance Innovation? URL: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_gii_2020.pdf
16. StartupBlink. Best Cities for Startups. 2021. https://www.startupblink.com/
17. Панченко В. Г., Резнікова Н. В., Іващенко О. А. Розвиток industry 4.0 й цифрової економіки у фокусі глобального технологічного та інноваційного суперництва КНР і США. Економіка та держава. 2021. № 2. С. 4–10.
18. Reznikova N., Rubtsova M., Yatsenko O. The role of innovation clusters in building up investment and innovation strategies in the crossborder cooperation context. Актуальні проблеми міжнародних відносин. 2020. Вип. 142. С. 85-98.
19. Резнікова Н. В. Цифровий простір регуляторної конкуренції: проблема інституційних викривлень конкурентоспроможності. Бізнес-аналітика в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю: Матеріали VIІ Міжнародної науково-практичної конференції, 17 березня 2020 року. Київ: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2020. С.385-388.
20. Резнікова Н. В. «Industry 4.0» у фокусі державної політики стимулювання інноваційного розвитку. Міжнародні відносини. Серія «Економічні науки». 2019. № 20. URL: http://journals.iir.kiev.ua/index.php/ec_n/article/view/3801
21. Рєзнікова Н. Інноваційна модель розвитку національної економіки: оцінка стартових можливостей та засобів реалізації. 2020. URL: www.academia.org.ua
22. WIPO. Глобальный инновационный индекс 2017 г.: в рейтингах лидируют Швейцария, Швеция, Нидерланды, США и Соединенное Королевство. 2017. URL: http://www.wipo.int/pressroom/ru/articles/2017/article_0006.html
23. India's R&D spend stagnant for 20 years at 0.7% of GDP. 2018. URL: https://economictimes.indiatimes.com/articleshow/62697271.cms?utm_source=contentofinterest&utm_medium=text&utm_campaign=cppst
24. Abhyankar R. The Government of India's Role in Promoting Innovation through Policy Initiatives for Entrepreneurship Development. 2014. URL: https://timreview.ca/article/818
25. Кайдан Т. Інноваційні міста в Індії: удавана боротьба з перенаселенням. 2014. URL: https://hmarochos.kiev.ua/2014/07/22/innovatsiyni-mista-v-indiyi-udavana-borotba-z-perenaselennyam/
26. KPMG. Investing in Vietnam: Redrawing the horizon 2021 and beyond. 2021. URL: https://assets.kpmg/content/dam/kpmg/vn/pdf/publication/2021/Investing-in-Vietnam-2021.pdf
27. Reznikova N., Ivashchenko O. Sovereign Wealth Funds in the System of Global Financial Imbalances: an Analysis of Benefits and Threads fromtThe Perspective of Global Financial Stability. Актуальні проблеми міжнародних відносин. 2018. Вип. 136. C. 60-66.
28. NIIF, ADIA sign investment agreement worth $1 billion. 2017. URL: https://economictimes.indiatimes.com/news/economy/foreign-trade/niif-adia-sign-investment-agreement-worth-1-billion/articleshow/61103444.cms?utm_source=contentofinterest&utm_medium=text&utm_campaign=cppst
29. AIIB may invest $200 mn in India's sovereign wealth fund. 2018 . URL: https://economictimes.indiatimes.com/news/economy/finance/aiib-may-invest-200-mn-in-indias-sovereign-wealth-fund/articleshow/63098379.cms?utm_source=contentofinterest&utm_medium=text&utm_campaign=cppst
30. ECGC. Annual Report for the FY 2017-18. 2019. URL: https://www.ecgc.in/wp-content/themes/pcwebecgc/images/pcECGPagePDF/FinancialResult/ECGC%20Annual%20Report%20-%202017-18%20For%20AGM.pdf
31. ECGC. You Focus on Exports. We Cover the Risks. 2010. URL: https://www.slideshare.net/suyogmanwatkar1204/ecgc-final
32. Official site of Exim Bank of India. URL: https://www.eximbankindia.in/organisation
V. Panchenko, N. Reznikova, O. Ivashchenko
SECURITY AND INNOVATION LEVERS OF THE ECONOMIC STRATEGY IN ASIAN COUNTRIES: NATIONAL INSTRUMENTS FOR GAINING COMPETITIVE ADVANTAGES IN THE CONTEXT OF GLOBAL TRANSFORMATIONS OF THE WORLD SYSTEM (THE CASE OF VIETNAM AND INDIA)
Summary
This article, which objective is to analyze the instruments for implementing the policy of economic nationalism and patriotism in the countries of South-East and South Asia, puts emphasis on the instruments enhancing the security component of economic activities and providing new comparative advantages for the countries adapting them, with stimulating the aggregate output. The author proposes to interpret the policy of economic patriotism and economic nationalism as an instrument for the implementation of economic, political and security interests of countries, which is based on the exploitation of the existing capacities of production factors and competitive advantages, in order to maximize the productive capacity of the nations for gaining new comparative advantages in the international division of labor through implementing the strategies of restructuring and integration in international capital flows on the way to economic growth and development.
The institutional support for economic development and growth is characterized by the explicit demand for revision of competitive advantages and factor endowment in the new economic conditions, when the security component in the sustainability paradigm comes to the fore and globalization over the earliest two decades of the 21st century features the more pronounced national interests of the countries involved in the global economic relations.
A comparison of economic growth models in India and Vietnam in times of their economic reforms, in spite of the differences in size, geography, economic structure and earlier implemented policies, could demonstrate that both countries offered contrasting, but still representative cases that considered for their political priorities. It has been found that although both countries could achieve high rates of economic growth in 1990–2008, they differed by the government’s contribution in the stimulation of development and by the share of public enterprises. While the services sector was the main driver of growth in India, the industrial sector had critical significance in Vietnam. While Vietnam had heavy reliance on capital investment, India relied on the overall growth of production factors in supporting high rates of GDP growth and labor productivity. It follows that in a broader sense, the priority for India is stimulating capital investment, especially in the infrastructure, and the growing social spending focused on the effect. Whereas in Vietnam development priorities are associated with the enhanced efficiency of capital and workforce exploitation.
The selective re-regulation used by Indian and Vietnamese governments, apart from stimulating the innovation sector performance, export capacities and domestic investment in the most profit-making sectors, is aimed at socially important sectors and the ones with great significance for the national security. Innovation parts, technoparks, start-up ecosystems will help enhance the positions of Vietnam and India in the process of gaining new comparative advantages in the international division of labor.
Keywords: economic strategy; regional cooperation; competitive advantages; security imperatives; Asian countries.
References
1. Panchenko, V. and Reznikova, N. (2017), “The policy of economic nationalism: from origins to new versions of economic patriotism”, Ekonomika ta derzhava, vol. 8, pp. 4–8.
2. Reznikova, N. and Panchenko, V. (2017), “Methodological principles of economic nationalism”, Ekonomika ta derzhava, vol. 7, pp. 4–8.
3. Reznikova, N., Bulatova, O. and Panchenko, V. (2018), The policy of economic nationalism: from origins to new variations of economic patriotism, Baltic Journal of Economic Studies. vol. 4 (4). pp. 51-59.
4. Reznikova, N. and Panchenko, V. (2017), “Regional trade agreements as an instrument of economic patriotism policy in the context of integration neo-protectionism”, Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series: International Economic Relations and the World Economy, vol. 15 (2), pp. 67-71.
5. Reznikova, N. and Ivashchenko, O. (2015), “Prospects of Signing Regional Trade Agreements in North-Eastern Asia and Their Potential Economic Effects: Aspects of Neo-Dependency in the Context of New Regionalism”, Investytsiyi: praktyka ta dosvid, vol. 21, pp. 29–34.
6. Reznikova, N. and Panchenko, V. (2016), “Neo-Protectionism as an Instrument for Eliminating the Internal Contradiction of Liberalism”, Efektyvna ekonomika, [Online], vol. 1, available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5781 (Accessed 20 May 2021)
7. Panchenko, V. (2018), “Manifestations of neo-protectionism in the policy of economic patriotism: analysis of contemporary practices of developed countries in stimulating economic growth”, Investytsiyi: praktyka ta dosvid, vol. 4, pp. 27–32.
8. Panchenko, V. (2017), “Economic patriotism in US and EU policy: the stimulating potential of neo-protectionism”, Bulletin of Mariupol State University. Series: Economics, vol. 14, pp. 140-148.
9. Kyzym, M. O., Khaustova, V. YE. and Kramarev, H. V. (2019), “Substantiation of perspective directions of development of manufacturing industry of Ukraine”, The Problems of the economy, vol. 1 (39), pp. 28–45.
10. Kindzersʹkyy, Yu. (2013), Promyslovistʹ Ukrayiny: stratehiya i polityka strukturno-tekhnolohichnoyi modernizatsiyi [Industry of Ukraine: strategy and policy of structural and technological modernization], IEP NANU, Kyiv, Ukraine.
11. Zhalila, YA. (2012), Strukturni peretvorennya v Ukrayini: peredumovy modernizatsiyi ekonomiky [Structural transformations in Ukraine: preconditions for modernization of the economy], NISD, Kyiv, Ukraine.
12. Kostytsʹkyy, V.V. (2007), “Economic patriotism as a component of the national idea in the context of globalization”, Problemy haluzey pravovoyi nauky, vol. 2 (3), pp. 29-36.
13. Nazarkevych, I.B. (2021), “State regulation of structural changes in the economy of Ukraine”, available at: https://lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2021/04/aref_nazarkevych.pdf (Accessed 23 May 2021)
14. Khodzhayan, A. O. and Khodzhayan, A. R. (2019), “Conceptual bases of the state structural policy of national economy”, The Problems of the economy, vol. 2 (40), pp. 73–80.
15. Cornell University, INSEAD and WIPO (2021), “Global Innovation Index 2020: Who Will Finance Innovation?”, available at: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_gii_2020.pdf (Accessed 12 May 2021)
16. StartupBlink (2021), “Best Cities for Startups”, available at: https://www.startupblink.com/ (Accessed 20 May 2021)
17. Panchenko, V., Reznikova, N. and Ivashchenko, O. (2021), “The development of industry 4.0 and digital economy in focus of the china-united states global technological and innovation rivalry”, Ekonomika ta derzhava, vol. 2, pp. 4–10.
18. Reznikova, N., Rubtsova, M. and Yatsenko, O. (2020), “The role of innovation clusters in building up investment and innovation strategies in the crossborder cooperation context”, Аctual Problems of International Relations, vol. 142, pp. 85-98.
19. Reznikova, N. (2020), “The digital space of regulatory competition: the problem of institutional distortions of competitiveness”, Materialy VII Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi [Proceedings of the Seventh International Scientific and Practical Conference], Biznes-analityka v upravlinni zovnishnʹoekonomichnoyu diyalʹnistyu [Business analytics in the management of foreign economic activity], DP «Informatsiyno-analitychne ahentstvo», Kyiv, Ukraine, pp. 385-388.
20. Reznikova, N. (2019), “"Industry 4.0" in the focus of state policy to stimulate innovative development”, International relations. Economic Sciences Series, [Online], vol. 20, available at: http://journals.iir.kiev.ua/index.php/ec_n/article/view/3801 (Accessed 12 May 2021)
21. Reznikova, N. (2020), “Innovative model of national economy development: assessment of starting opportunities and means of implementation”, available at: www.academia.org.ua (Accessed 13 May 2021)
22. WIPO (2017), “Global Innovation Index 2017: Switzerland, Sweden, Netherlands, United States and United Kingdom lead the rankings”, available at: http://www.wipo.int/pressroom/ru/articles/2017/article_0006.html (Accessed 13 May 2021)
23. Economic Survey (2018), “India's R&D spend stagnant for 20 years at 0.7% of GDP”, available at: https://economictimes.indiatimes.com/articleshow/62697271.cms?utm_source=contentofinterest&utm_medium=text&utm_campaign=cppst (Accessed 13 May 2021)
24. Abhyankar, R. (2014), “The Government of India's Role in Promoting Innovation through Policy Initiatives for Entrepreneurship Development”, available at: https://timreview.ca/article/818 (Accessed 13 May 2021)
25. Kaydan, T. (2014), “ Innovative Cities in India: The Pretended Struggle against Overpopulation”, available at: https://hmarochos.kiev.ua/2014/07/22/innovatsiyni-mista-v-indiyi-udavana-borotba-z-perenaselennyam/ (Accessed 3 May 2021)
26. KPMG (2021), “Investing in Vietnam: Redrawing the horizon 2021 and beyond”, available at: https://assets.kpmg/content/dam/kpmg/vn/pdf/publication/2021/Investing-in-Vietnam-2021.pdf (Accessed 19 May 2021)
27. Reznikova, N. and Ivashchenko, O. (2018), “Sovereign Wealth Funds in the System of Global Financial Imbalances: an Analysis of Benefits and Threads fromtThe Perspective of Global Financial Stability”, Аctual Problems of International Relations, vol. 136, pp. 60-66.
28. Economic Survey (2017), “NIIF, ADIA sign investment agreement worth $1 billion”, available at: https://economictimes.indiatimes.com/news/economy/foreign-trade/niif-adia-sign-investment-agreement-worth-1-billion/articleshow/61103444.cms?utm_source=contentofinterest&utm_medium=text&utm_campaign=cppst (Accessed 13 May 2021)
29. Economic Survey (2018), “AIIB may invest $200 mn in India's sovereign wealth fund”, available at: https://economictimes.indiatimes.com/news/economy/finance/aiib-may-invest-200-mn-in-indias-sovereign-wealth-fund/articleshow/63098379.cms?utm_source=contentofinterest&utm_medium=text&utm_campaign=cppst (Accessed 3 May 2021)
30. ECGC (2019), “Annual Report for the FY 2017-18”, available at: https://www.ecgc.in/wp-content/themes/pcwebecgc/images/pcECGPagePDF/FinancialResult/ECGC%20Annual%20Report%20-%202017-18%20For%20AGM.pdf (Accessed 3 May 2021)
31. ECGC (2010), “You Focus on Exports. We Cover the Risks”, available at: https://www.slideshare.net/suyogmanwatkar1204/ecgc-final (Accessed 20 May 2021)
32. Official site of Exim Bank of India (2021), available at: https://www.eximbankindia.in/organisation (Accessed 20 May 2021)
№ 5 2021
Дата публікації: 2021-05-27
Кількість переглядів: 7535
